Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Розділ 2. Майстер на всі руки
– Королівська Дорога? Коли ми залишили вас ненадовго, то думали, що ви будете навчатися, а ви в ігри граєте!
– Тепер пишіть заяву на поновлення.
– І якщо це не допоможе, ви можете цілими днями сидіти в дома і готуватися до екзаменів самостійно!
Коли батьки Сурки, Пейла, Ірен і Ромуни дізналися, що їхні діти таємно грають у Королівську Дорогу поки старші відсутні, то полився нескінчений потік причіпок.
Однак квартет не сидів без діла, вони придумали хитрий план, і зрештою заманили батьків у Королівську дорогу.
– О! Пейле, я збираюся поміняти зброю, але мені не вистачає чотири золотих, можеш позичити мені трохи грошей? Не хвилюйся, я поверну їх з відсотками!
Коли доходило до полювання і боротьби з монстрами – їхні батьки були недосвідченими. Однак вони все одно добре трималися. Їхні батьки були власниками мережі невеликих сімейних магазинів у грі, вони відкривали одну крамничку за іншою. Там продавали різноманітні речі, від зброї та одягу до книг навичок.
Вони навіть відкрили ресторан.
Поки батьки підтримували своїх дітей книгами навичок, хорошим луком або навіть божественними знаннями священників, діти у свою чергу полювали на здобич для батьків. Як результат, вони все ближче наближалися до заповітного двохсотого рівня.
І тут у королівстві Розенхайм НІПи почали говорити на тему:
– Ти знаєш шукача пригод Віда? Він розібрався із жахливим кланом вампірів і звільнив жителів Мората.
– О, Від, благодійник ордену Фреї! Усвідомлення того, що є такі герої, полегшує життя, чи не так? Я чув, що він із королівства Розенхайм, також говорять, що король шукає його.
Навіть у реальному світі, в магазинах зброї, в аптеках, навіть квіткарки з ринку, – всі говорили про Віда.
Коли новини дійшли до Пейла та його команди, вони зрозуміли, що Від виконав складне і небезпечне завдання та негайно надіслали свої привітання:
/– Вітаємо, Віде./
/– Хороша робота!/
/– Наступного разу розкажи нам про це детально./
***
– Ха-а-а!
– Налітайте!
– Ура-а-а! Монстри!
Ґомчі кинулися вперед, і навіть солдат без голови почав відступати. Якими б сильними монстри не були, навіть вони нервують і тремтять від такої кількості противників.
Противників, які не проявляли страху, сміливо атакуючи ворога! Грубі, вбранні у простий одяг гравці з очима, в яких палала жадібність до одного: досвід.
– Ха-ха-ха! Ґомчі2?
– Так. Я готовий.
– Атакуй.
– Яп!
На безголового воїна накинулася лавина гравців. Вони наскочили на монстра так, наче його хтось збирався вкрасти.
Ніхто з Ґомчі не знав як грати. Тому вони спочатку почали шукати чудовиськ з високими рівнями, але ті не вважали їх достойними противниками.
– Прикінчити їх усіх!
Вони шукали нові місця для полювання, і нарешті дісталися до Лавіаса.
Весь час вони прагнули лише битви і билися з сильними монстрами, тому їхні рівні зростали з приголомшливою швидкістю.
Завжди разом, натовп у 505 чоловік, вони мандрували просторами Королівської Дороги. Одна велика згуртована група. Практикуючі та інструктори жили разом у доджангу, тому могли швидко зібратися і пограти у Королівську Дорогу. Крім того, боротьба з монстрами розглядалася як частина їхнього навчання, тому вони проводили багато часу у грі та полювали на найсильніших монстрів, яких могли знайти.
Ґомчі почали так само, як і Від, з биття опудал, після чого вони подолали багато підземель. Коли зустрічався ворог, практикуючі кидали всю свою енергію в боротьбу та зрештою перемагали.
Єдине, що їх цікавило, крім мечів, це битва. Вони не брали жодних квестів, тому що ліньки. Крім того, їх зовнішній вигляд дуже пошарпаним. Вони дуже бідні гравця, які часто голодують.
Наставник заклав руки за спину та, сміючись, сказав:
– Три мідних? Хо-хо! Стільки енергії витрачено на цього монстра, а ми нічого не отримали. Мабуть, ми слабкі. Хлопці!
– Так, наставнику!
– Ми будемо підбирати ці копійки? Чи станемо сильнішими і вб’ємо монстрів, які скидають золото?
– Наставнику, за вами куди завгодно!
Після цих слів практикуючі та інструктори не мали вибору, вони стримували сльози приховані за словами «спочатку меч!». Ясна річ, що їхній страх перед голодною смертю був вищий, ніж страх перед монстрами.
Вони навіть ділилися останніми крихтами хліба, це ще більше зміцнило дружбу між ними.
Ґомчі не боялися монстрів.
«Рано чи пізно ми перестанемо вмирати з голоду!»
Ґомчі зосередилися, їхні очі наповнилися енергією. Або вони загинуть у боротьби з монстрами, або – у боротьбі з голодом. Тож вони подорожували Королівською Дорогою і підняли свій рівень до 130.
У Лавіасі Ґомчі почули, що можна змінювати клас. Люди на вулиці розповідали, що майстри бою можуть отримати багато завдань, і якщо вбити відомого монстра, то можна також отримати славу та гроші. Крім того, з новим класом можна значно збільшити силу та спритність, а також підняти захист. Клас для справжніх поціновувачів битв!
Але в будь-якому випадку не варто думати, що вони змінювали клас, орієнтуючись на підвищенні характеристики. Ґомчі вважали себе спадкоємцями корейського бойового мистецтва, зі своєю гордістю вони жили і помирали.
Бойові мистецтва – це їхня суть, їхнє життя, і тому всі 505 людей одночасно змінили клас. Що ж, їхній перший клас був воїн, тому зміна його на клас пов’язаний з бойовими мистецтвами здавався логічним кроком.
– Ви чули про шукача пригод Віда?
– Цього разу Від зробив щось надзвичайне!
Звісно, ця новина могла пройти повз вуха багатьох. Але Ґомчі, коли почули цю новину, були щасливими.
– О-о-о!
Якщо Від зміг зробити подвиг, то і вони можуть!
Ці почуття є у кожної людини. Амбіції! Бажання слави! Жагуча пристрасть!
– Ґомчі2!
– Так, наставнику.
– Дізнайся, де найсильніші чудовиська.
– Вже працюю над цим.
Ґомчі2 спочатку зв’язався з Пейлом. Він давно осягнув муки пошуку інформації та подумав, що ліпше послати шепіт до Пейла.
/– Пане Пейле./
/– Так, Ґомчі2…/
У цей час Пейл, Ірен, Сурка і Ромуна полювали. Пейл трохи нервував, що в Ґомчі буде якесь дивне прохання. Але цього разу нічого не сталося. Загалом, Ґомчі жили з відчуттям власної гідності та з гордістю, вони не забули про продовольчу допомогу, і надалі завжди дякували своїм рятівникам.
З іншого боку, Пейл і його команда давно звикли до їхніх дивних запитів.
/– Хто найсильніший?/
/– Що? Зачекайте… в жодному разі…/
/– Просто скажіть мені, хто і де. Решту зробимо ми./
Пейл трохи здригнувся, бо знав, що вони збираються робити.
***
Зелений дракон Бякіс любить спокій і тишу. Йому подобається вважати себе вартовим лісу. З цією думкою він мирно прожив століття.
Бякіс міцно спав на вершині однієї з гір, але коли почув людський галас, його очі розплющилися.
– Порушники?
Іноді групи шукачів пригод проникали до його володінь. Подеколи навіть найсильніші гравці континенту Версаль відділялися від команд та йшли полювати на дракона.
Кожного разу Бякіс безжально їх карав.
«І ці теж помруть», – сердито подумав дракон.
Зелені очі Бякіса сповнилися гнівом. З якого боку не поглянути, люди безстрашно наближалися. Навіть якби лише деякі з них билися, їх все одно було забагато. Хоча дракону було до цього байдуже.
– Ур-ра!
– Ми прийшли! Злий дикий драконе, покажи себе!
Його раніше ніколи не ображали. Бякіс розлютився. Він широко відкрив пащу, ніби хотів позіхнути, затим глибоко вдихнув…
– Вжу-у-у-у-у-у!
***
Вільне місто Сомрен – один із центрів торгівлі на континенті Версаль. Крізь його ворота проходить величезна кількість товарів, а у стінах укладається багато угод. Практично всі майстерні та гільдії вважали за честь відкрити тут свою контору.
Від і Мапан продали непотрібні речі, отримані від вовків та інших монстрів.
– О! Я заробив 5600 золотих, – сказав Від, радісно потираючи руки.
Порівняно з тим, скільки він мав раніше, Від заробив 2000 золотих, і це не мало.
Але могло бути набагато більше. Від заощадив купу грошей на лікарських травах, викопуючи їх, але майже все спорядження та зброю, які він мав, були продані на аукціоні за реальні гроші. Якби він продав їх у грі, у нього було б набагато більше золота.
Продавши всю здобич з почвар, Від безтурботно пішов до гільдії. Гільдії завжди переповнені купою людей, особливо, якщо це стосувалося бойових мистецтв, але в ковальській гільдії сьогодні було 30 чоловік, у порівняні з масштаби цього великого міста, це виглядало дивно.
Увійшовши, Від зацікавлено подивився на людей, що сиділи за столиками.
– Я хотів робити мечі, тому вибрав цей клас. А тепер я такий нещасний! Усі мої друзі, з якими я починав, уже вбивають кобольдів, а мені щодня доводиться махати молотком, хай йому грець! Але якби тільки це! Я думав, що зможу створювати цікавіші речі… Мене аж нудить від цього.
– Еге. Не розумію, чому обрав цей клас. Він занадто нудний. Тепер я хочу змінити клас.
– І не кажи. Я тут цілий тиждень робив мечі, і знаєте що? Вони набагато гірші за ті, що випадають з кобольдів!
Гравці сиділи і ниділи через свій клас. Жалюгідно. Насправді клас коваля був не таким вже і поганим. Все залежало від того, як на нього дивитися.
– До речі, ви чули новини про коваля Тора?
– Я чув, що він перший гравець, який досягнув середнього рангу в навичці Ковальство, і тепер його середній ранг досягнув четвертого рівня.
– Ні. Його середній ранг уже п’ятого рівня.
– Ого! Я чув, що його хочуть всі гільдії.
– Звичайно, він коваль, який може зміцнити спорядження та зброю. Коли ж ми досягнемо його рівня?
– Ну… вже є кілька інших ковалів з середнім рангом ковальства…
– А! Я так заздрю.
Від наслухався порожніх балачок і тихо піднявся сходами на другий поверх гільдії. Люди зазвичай збиралися в нижній частині гільдій, а серйозні справи вирішувалися на вищих поверхах. Від дочекався своєї черги і підійшов до вусатого мускулистого представника гільдії.
– Яка мета вашого візитну? – сказав НІП, смикаючи фартух.
– Я хочу навчитися робити зброю та обладунки.
– О! Справді? – представник гільдії радісно поцікавився: – Хочете стати ковалем?
– Ні. Я всього лише хочу навчитися кувати.
– Хм. Насправді ми не вчимо абикого… Однак, якщо ви зможете впоратися з цим, то я подумаю.
НІП передав Віду подряпаний щит.
[Тріснутий бронзовий щит
Міцність: 3/28.
Захист: 10.
Цей щит використовується на іспиті, щоб визначити дар коваля. Виготовлений з бронзи. Розмір невеликий, зазвичай кріпиться на руку. Захищає від ударів мечем.
Вимоги: рівень 15.
Ефекти: ймовірність промаху ворожої стріли збільшена на 14%;
Зменшує критичну атаку на 19%.]
З кожним рівнем навички Ремонт зростає її ефективність. На першому рівні можна відновити міцність на 5, на другому на 7, на десятому на 23. Тому, щоб відновити щит за один раз, потрібна навичка Ремонт середнього рангу.
Від навіть не підійшов до ковадла, просто підняв руку і сказав:
– Ремонт!
Щит засяяв яскравим світлом і заблищав, ніби новенький.
– Гм, схоже, ти дещо знаєш, – сказав майстер, почухавши голову. – Добре, почнімо з пояснення, як тримати молоток. Дивись уважно, береш отак і б’єш так.
[Ви вивчили навичку Ковальство.
Залежно від рівня навички вимоги до спорядження знижують на два або більше відсотків.
Якщо ви досягне найвищого рангу навички Ковальство, то зможете носити предмети інших класів, незважаючи на обмеження.]
Від негайно купив залізні інструменти для виготовлення зброї, хороший молоток, точильний камінь і ще деякі речі. Він також придбав переносну плавильню та стандартні форми для зброї.
Зазвичай гравець міг працювати лише в кузні, але з цими предметами Від міг створювати зброю будь-де.
Процес кування предметів дуже простий. Завдяки переносній плавильні, використовуючи ману, можна розтопити метал, а потім залити його у форму. Потім звідти дістається заготовка, яка завдяки ударам молотка перетворюється на предмет.
Дізнавшись про це, Від почувався ошуканим.
Так, клас коваля вимагав важкої фізичної праці, але він поступався класу скульптора. Під час створення скульптури Віду постійно доводилося бути в напрузі, утримуючи в голові образ, для отримання якого потрібно акуратно вирізати деталі, щоб зрештою мати просту скульптуру. Тому клас коваля здавався простим і грубим у порівняні з його класом.
– Добре.
Від підійшов до найближчого ковадла і відкрив свою сумку. Десь у глибині мали бути шматки руди, які він підбирав, коли полював.
– Спочатку розплавити…
Він розтопив руду і отримав багато заліза. Затим акуратно вилив його у форму і, трохи почекавши, отримав першу заготовку. Тепер, поки метал не затвердів, Віду залишилося надати йому потрібної форми.
Ту-тук! Ту-тук! Ту-тук!
Він постукував по мечу молотком, а затим занурив його у холодну воду.
Ось так Від зробив свій перший меч.
[Навчальний меч
Міцність: 70/70.
Атака: 4-6.
Меч з різних видів металу, робота людини з задатками майстра. Сила атаки невелика, але меч має високу міцність.
Вимоги: немає.
Ефекти: +5 сили.]
[Ви підняли навичку Ковальство на 36%.]
– О! Круто! Хороша робота! – Від викував свій перший меч і зараз отримував справжнє задоволення від цього.
Граючи одна-однісінька, рано чи пізно людина починає розмовляти сама з собою. Такий вид захисного механізму випрацював Від, коли створював скульптури у провінції Мората.
– Він доволі посередній.
Звісно, од такого клинка йому ніякої користі. Але меч можна продати у магазин зброї мінімум за 70 срібних. Він не мав сильної атаки, але був міцним і давав +5 до сили.
Від був задоволений першою успішною спробою створення зброї.
– Навичка Ковальство справді корисна.
Статуетки лисиць, кроликів та інших тварин не мали ніякої іншої цінності, окрім сувенірної. Але Від продав їх за срібло і навіть якийсь час непогано заробляв на цьому. А тепер він викував меч, яким би люди охоче користувалися.
– Добре. Час братися до роботи!
Від вирішив використати всю руду, яку накопичив за весь час гри, для виготовлення зброї. Руди у нього багато, частину він зібрав, коли був новачком, а частину – за останні три місяці перебування у провінції Мората. Він накопичив немало руди, а тепер витягнув її усю, щоб переплавити.
Розплавити в печі, використати форму, а потім вистукати!
Від поставився до роботи серйозно, вклавши всю свою силу і душу в нову справу. Паралельно він намагався спостерігати за іншими ковалями і повторювати їхні дії, щоб швидше вдосконалити навичку Ковальство.
[Рівень Ковальства базового рангу зріс до 2.
Характеристика Атака зброї, яку ви куєте, зростає. Ви можете створювати більше зброї.]
[Рівень Ковальства базового рангу зріс до 3.
Тепер ви можете виготовляти бронзові та мідні обладунки.]
[Рівень Ковальства базового рангу зріс до 4.
Характеристика Атака викуваної зброї зростає. Тепер ви можете змінювати форму готового меча. Його міцність зменшиться, але атака зросте.]
[Рівень Ковальства базового рангу зріс до 5.
Тепер виготовлену вами броню стане легше та зручніше носити. Тепер ви можете робити чоботи.]
[Рівень Ковальства базового рангу зріс до 6.
Характеристики атаки і захисту виготовлених предметів значно покращилися.]
Від залишався у кузні вдень і вночі протягом десяти днів, роблячи мечі. Він кував все більше і більше, поки не витратив всю свою руду. Але все одно був здивований – за десять днів навичка Ковальство значно зросла. Все завдяки його класу.
Від кожного рівня Від отримував +3% до першої атаки і зростання на 5% для навичок середнього рангу. Щоб підняти Скульптурне мистецтво, йому мимоволі довелося підвищити безліч інших пов’язаних навичок, що, безсумнівно, вплинуло і на зростання навички Ковальство.
Загалом навичка Ремесло впливає на всі небойові навички. Наприклад, Кулінарія. Кожний рівень піднімає ефекти готових страв на 5%, а з переходом до середнього рангу – на 7%. Тепер навичка Ремесло середнього рангу досягла 8, тому всі ефекти приготованих страв збільшують на 2.
Крім того, навичка Ремесло впливає також і на Ковальство. Використовуючи ті самі матеріали, він може зробити речі вдвічі сильнішими, ніж інші, а тому отримує більше досвіду. Саме завдяки Ремеслу, йому не довелося пережити страждання новачків-ковалів. Звичайно, коли він досягне Ковальства середнього рангу, ця перевага зникне, але Від все одно отримуватиме більше досвіду, ніж інші звичайні гравці.
Тож, витративши 10 днів на топлення руди, йому вдалося підвищити навичку Ковальство базового рангу до 6 рівня. Від залишив гільдію ковалів і пішов до гільдії риболовів.
– Хочете день за днем насолоджуватися рибалкою чи сподіваєтеся спіймати легендарну рибу та бути оспіваним бардами? – запитав НІП, який носить жилетку з купою кишень.
Мабуть, вступ до гільдії риболовів найпростіший у грі. Потрібно всього лиш чесно відповісти на кілька запитань, а потім купити вудку з поплавками.
Від не приховував справжніх думок:
– Я хочу навчитися ловити рибу, щоб у моменти, коли зголоднію, мати змогу поїсти.
– Справді? – спантеличено запитав НІП-рибалка.
Багато користувачів у грі стають професійними риболовами для задоволення. Подорожуючи континентом Версаль можна користуватися човном або кораблем і там є можливість рибалити, щоб згаяти час. Але з усіх відповідей, які НІП отримував, ніхто не відповів так, як Від.
Рибалка подивився на Віда, як на небувале диво, і засміявся.
– Чесна відповідь. Я також бачу, що ви чудовий кухар. Може колись, якщо спіймаєте хорошу рибу, зварите для мене смачний суп?
– Якщо буде годяща риба, то жодних проблем, я із задоволенням приготую для вас суп.
– Хмм. Спасибі. Я дам тобі особливу наживку.
[Ви вивчили навичку Риболовля.
Ви ніколи не будете голодні, якщо опинитеся біля великого джерела води. У річках, озерах і моря можна добувати воду та їжу. З кожним отриманим рівнем навички Риболовля ваше здоров’я зростатиме.]
[Ви отримали наживку для риболовлі: 30 креветок.]
Від вивчив Ковальство, Риболовлю, і тепер глибоко задумався.
«Треба мені вчити більше чи ні?»
«Цього достатньо? Може пропустити навичку шиття. У мене вже є кілька виробничих навичок, тому мені не потрібно вивчати інші навички».
Такі думки викликані спогадами дитинства. Свого часу йому довелося працювати на швейній фабриці, в брудному, запорошеному приміщенні. Там, щоб заробити кілька копійок, він пришивав ґудзики і розпорював шви. Важка, монотонна праця, спогади про яку приносили тільки біль. Крім того, коли він захворів і не міг приходити на роботу, то не отримував зарплату за місяць.
Але не в його характері відступати.
Насправді є одна чаклунська навичка, здатність накладати магію на предмети, але Від не міг її вивчити через високі вимоги щодо рівня. Тому він міг тільки вивчати всі пов’язанні навички.
Нарешті вирішивши, Від пішов на другий поверх гільдії кравців.
– Гм-м… якщо у людини хороший смак, то вибрати хорошу тканину і пошити гарний одяг легко. Якщо мати талант до такої роботи, багато людей захочуть носити красивий одяг. Хочете навчитися шити? – муркнула жінка за стійкою.
– Так.
– Ви зможете пришити ґудзик? – спитала вона, примружившись.
– Кху… звичайно.
Від пришивав ґудзики так само добре, як і користувався ложкою. Він пришив кілка ґудзиків і отримав повідомлення.
[Ви вивчили навичку Шиття.]
Попрощавшись з представницею гільдії, Від залишив приміщення. На жаль, на відміну від гільдії ковалів, кравці не отримували роботу у своїй гільдії, тому він сів на кутку вулиці та взявся до роботи.
У вільному місті Сомрен люди проводили на вулиці цілий день, вони розмовляли, приймали сонячні ванни або робили щось інше, тож тут ніхто не звертав на Віда уваги. Він відрізав кілька шматочків тканини, потім зшив їх і зробив перший одяг.
[Навичка Шиття базового рангу досягнула другого рівня. Тепер ви можете використовувати м’якші тканини для пошиття одягу.]
Дивовижно! Завдяки високому показнику характеристики Мистецтво та середньому рангу навички Ремесло, навичка Шиття відразу ж досягнула другого рівня.
Він зшив ще кілька шматків тканини, купленої в гільдії, і рівень навички знову зріс. Від не страждав од зшивання шматків тканини: робота настільки звична, що він навіть не дивився на те, що робить. У реальному житті Лі Хьон часто пришивав ґудзики або ставив латки на одяг для своєї родини.
Чик-чик!
Шух-шух!
Порізати тканину, пришити ґудзики!
Руки Віда плавно та витончено рухалися по тканині, ніби руки музиканта, що грає на своєму інструменті!
– Чудово!
– Подивися на його руки.
– Дивовижно!
Все більше людей звертали увагу на Віда, коли він розтягував тканину. Дійсно, багато гравців блукали вулицями і просто спостерігали за іншими: о, як же це легко! У людей, які стояли біля Віда, на губах лежали слова захвату, тому що він дуже швидкий – всього лиш кількома стібками шив одяг.
Але були також і ті, хто сумнівався.
– І це те, що можна одягнути?
– Я не знаю, може ви і зможете. Гадаю, що це одяг…
– Якщо це одяг, то він відстійний. Погляньте. Нема вишивки, абсолютна простота.
Від невиразно чув шепіт гравців, не звертаючи на них уваги. Чому вони очікують чогось видатного від кравця з навичкою шиття другого рівня? Хоча не можна сказати, що одяг поганий.
Через деякий час, сидячи на вулиці під очима багатьох глядачів, Від підняв навичку шиття базового рангу до четвертого рівня. Тепер, коли сумка доверху набита зброєю та одягом, Від вирішив ризикнути.
– Обережно…
Від витягнув із дна своїх сумок оленячу шкуру. Він отримав її у подарунок од жителів Морати.
[Високоякісна шкура оленя
Міцність: 5/5.
Предмет, пов’язаний з ремісничими навичками.
Можна зробити шкіряний одяг або інше спорядження.
Залежно від рівня навички, отриманні ефекти можна посилити або змінити.
Вимоги: навичка Шиття другого рівня.]
Можливо, Віду не слід використовувати такий матеріал, поки він не досягнув середнього рангу навички. Але Від дещо твердо вирішив. Час це гроші. Важливо швидко підвищити рівень навички, і якщо йому потрібно використати хороші матеріали, то це така доля.
Чик, шух!
Від дуже повільно та ретельно шив одяг.
[Туніка монаха
Міцність: 40/40.
Захист: 13.
Чоловіча туніка зі шкіри оленя. Чудово огортає тіло та підкреслює статуру. Підходить для монаха.
Вимоги: рівень – 15.
Ефекти: підвищує спритність на 2%.]
[Навичка Шиття значно покращилася.
Навичка Шиття базового рангу досягнула п’ятого рівня.
Завдяки вправній роботі шви не рвуться, а міцність одягу збільшується.]
На пошиття туніки Від витратив чотири шматки шкури.
– Тільки погляньте… гарно виглядає…
– Так. Вона виглядає м’якою навіть на вигляд і зроблена з чудового матеріалу.
Глядачі були вражені, що менше ніж за кілька годин невідомий гравець зміг зробити такий гарний одяг.
– Невже навичку шиття так легко освоїти?
– Не знаю. Мій друг спочатку вирішив стати кравцем, але за цілий день роботи він отримував тільки бракований одяг, тому видалив свого персонажа…
– Бути шевцем непросто. Я теж знаю багатьох людей, які обрали цей клас, а потім пролили багато сліз.
– Як цей хлопець може так швидко вчитися і шити такий гарний одяг?
Від і далі сидів, ігноруючи розмови людей. Він дістав кілька шматків оленячої шкури і почав шити рукавиці та чоботи. Після виконання завдання йому дісталося 200 шматків оленячої шкури, тому запасів не бракувало.
Так, потихеньку працюючи, Від підняв навичку Шиття базового рангу до дев’ятого рівня.
Теоретично, використовуючи особливі матеріали, досягнення середнього рангу навички не займе багато часу. Однак зростання рівня зупинилося.
Це через обмеження. Творці гри вирішили, що з часом гравці високого рівня можуть почати освоювати торгівельні та ремісничі навички. Оскільки вони матимуть доступ до кращих матеріалів, то матимуть велику перевагу перед тими користувачами, які починали тільки з ремісничими навичками. Тому на створення речей встановлене часове обмеження, після вичерпання якого гравець більше не отримує досвід.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.