Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula!
Розділ 7. Полювання у підземеллі. Частина 2
Від тепер мав 230 рівень. Завдяки вбивству багатьох гравців він зміг отримати два рівні. Але не всім так пощастило; багато гравців померло і тому, втративши досвід, поспішали надолужити згаяне. Від кинув десять отриманих за рівні бонусних очок на спритність, коли зайшов до магазину.
Останні кілька місяців Від надто захопися розвитком ремісничих навичок, тому не приділяв уваги речам, які могли би бути корисними в бою. Власник магазину виявився могутнім НІП з потворним шрамом на обличчі, що може бути результатом останньої битви за форт. Він радісно привітав відвідувача.
– Що шукаєте?
– Мені потрібні деякі речі, приправи, лікувальні трави і бинти.
– Добре. Тут є різні речі, продукти і лікувальні трави, як бачите.
На відміну від інших міст чи замків, у фортові немає окремих продуктових магазинів. Тому харчі, трави та інші товари продавалися в одному місці. Проте тут є чимало крамниць, де продають зброю та обладунки.
[Червона трава Зарета
Одноразова, 2 срібних.
Трава, яка сприяє загоєнню ран.]
[Трава блакитний Сайлон
Одноразова, 4 срібних.
Трава, що допомагає відновити мудрість.
Як інгредієнт для приготування страв, збільшує швидкість відновлення мани.]
Ця кривава битва за Одейн не пройшла даремно, у магазині багато трав, деякі з них дуже рідкісних видів. Від купив по 200 штук лікувальних трав кожного виду, точильні камені, нитки для шиття, бинти і продукти. Вийшло не так вже і дорого. Насправді ціни у фортові доволі високі, але на честь перемоги з гравців, які билися на боці переможців, протягом тижня не стягуватимуться податки у магазинах. Бонус для переможців найкривавішої битви.
Коли Від закінчив, то залишив стіни Одейну. Його дорога лежала до найближчої печери, до печери Басри!
***
Групу магів очолює Соллон, у блакитних мантіях вони очікували на появу ворога.
– Швидше, він повертається, готуйтеся! – закричав Соллон. Його голос сповнений напруги та хвилювання. Проте загін лише цокав язиками.
– Цей чувак трохи того…
– І це не все, він хоче повимахуватися перед…
Однак настав час позбутися від зайвих думок. Злодія Батия переслідував загін ворога, і вони наближалися до позиції. Лучники, що бачили найдалі, інформували про силу ворога.
– Ворог наближається!
– Більше 40 осіб.
– Молодець, Батий. Всі готуйтесь атакувати!
За наказом Соллона маги вишикувалися і підготували чари. Затим вони почали постійно викрикувати заклинання.
– Атакуй! Вибухни, чисте полум’я люті. Вогняний шторм!
Правильно спланована засідка принесла перші плоди. Під вогнем купи заклинань монстри Басри швидко слабшали. Але це був лише початок, Соллон скомандував загону розпочати другу серію атак.
– Лучники! Залп!
Кілька лучників потужно вистрілили, що не дозволило ворогу наблизитися до них. Монстрів повільно відтісняли. Деякі з гравців використовували стріли оглушення, які ще більше сповільнювали рух ворога.
За цей час маги підготували нові заклинання і знову почали атакувати.
– Полум’я мого гніву, відобрази мої почуття і стань стіною на шляху ворогів. Вогняна стіна!
– Земле-матінко! Зупини негідних, що ступають по тобі. Болото!
Підлога печери зробилася слизькою і почвари печери Басра почали падати, коли на них покотилася вогняна стіна!
– А-а-а-а… Акх!
– Гаряче! Моє горло!
Але бій ще не закінчився. Крім магів, у цій битві брали участь бійці ближнього бою. Після двох магічних атак і залпів здоров’я монстрів знизилося більш ніж на 70%
– Танець смерті!
Серед бійців промайнула дівчина з двома кинджалами. Як метелик, вона пурхала між ворогами, атакуючи монстрів Басри. Вона негайно привернула увагу чоловіків зовнішністю та граційними танцювальними рухами! Це була Хварьон!
Там, де Хварьон промайнула зі своїм танцем, вороги отримали страшні рани. Бубі-бубі не просто танець, це бойовий танець.
– Гарно.
– Чудово.
Коли Хварьон почала танцювати, Соллон і маги відразу ж забули про битву і захоплювалися її рухами. Танець перетворив Хварьон із вродливої дівчини на прекрасну богиню. Загін Соллона в одну мить став фанатом цієї дивовижної краси.
– Хварьон, тримайся!
– Воу, вона щойно підморгнула мені.
– Ні, не тобі, а мені!
– Ґяа-а-а!
Маги скинули мантії та почали гамселити один одного. Лідеру загону Соллону довелося розділити їх і нагади про дисципліну, але краса дівчини полонила його серце. Поки всі інші стояли і зачаровано дивилися на Хварьон, ще один новачок у загоні, Зефір, бився з монстрами.
– Залізна риболовля!
Він використовував залізу волосінь, щоб поранити і збити з пантелику ворогів для того, щоб кинути їх одним махом у полон Аїда.
Зефір, войовничий рибалка.
Наблизившись до кількох ворогів, він атакував блискавичним рухом, як тільки вони велися на приманку, Зефір кидав їх до Аїда.
– Приманка!
Під впливом його здібності монстри відділялися від інших почвар Басри, Зефір же закидав волосінь, щоб заманити ще більше полонених. Після всіх атак загону в монстрів Басри майже не залишилося здоров’я. Тож через деякий час Зефір і Хварьон розібралися з усіма супротивниками.
[Ви отримали 3,49% досвіду.]
За одну битву Соллон і кожен член загону отримав по 3,5% досвіду.
Полювання. Ще одна причина, чому форт Одейн привертає велику увагу різних гільдій. Територія навколо заповнена різноманітними підземеллями, а більшість почвар з цих підземель давало багато досвіду за вбивство. На материковій частині Версалю можна знайти хороші мисливські зони, такі як Одейн, і погані, де отримують мало досвіду, занадто сильних монстрів і жалюгідну здобич.
Соллон підійшов до Хварьон і сказав їй солодким голосом:
– Я бачив багато метеликів, що зачаровували мене, коли пролітали перед очима. Але найкрасивіший із усіх зараз стоїть переді мною, Хварьон.
– Не треба.
– Ні, не соромся. Ти маєш пишатися своїм танцем, Хварьон.
Але вона нічого на це не відповіла. Хварьон не вперше чула похвалу, схожу на те, що говорить Соллон, і знала, що буде далі.
– А, пригадую, я говорив це раніше. Я з гільдії Маврос, нашій гільдії належить печера Барса. Тож, якщо ти доєднаєшся до нас, то завжди зможеш отримувати багато досвіду.
Майже всі найкращі підземелля Королівської Дороги належали гільдіям. За право постійно ловити монстрів і вбивати боса, перед печерою відбувалися невеликі локальні битви. Адже власних підземелля отримує додаткові 30% досвіду від убивства монстрів!
Однак битви за підземелля дуже рідкісні через заплутані стосунки між усіма гільдіями Королівської Дороги. Наприклад, гільдія Маврос брала участь у битві за форт Одейн на боці Процвітання, і це принесло їм володіння підземеллям Басра. Тому, якщо хтось спробує заволодіти цим підземеллям, йому доведеться битися не тільки з гільдією Маврос, але й з іншими союзниками Процвітання.
– От хрінь! – нерадісно пробурмотіла Хварьон під ніс.
Після того, як Мапан налагодив зв’язки з усіма великими містами королівства, таким чином підвищивши рівень, він міг більш безпечно подорожувати і більше не потребував захисту Хварьон. Як результат, він робив лагідні натяки, тому вона зрештою вирішила подорожувати самостійно. Тож через кілька днів досліджень об’єднаного королівства Бритон, Хварьон попрямувала на подію до печери Басра.
Локація чудова, монстри дають багато досвіду і вона могла битися сама. Потроху її танці почали привертати увагу інших гравців і через якийсь час дівчина отримала запрошення приєднатися до групи. Тож через кілька днів вона випадково опинилися в загоні Соллона. Загалом, все було добре. Одна тепер ситуація погіршилася. Соллон не хотів її відпускати!
Хварьон обожнювала спілкуватися з новими і цікавими людьми, але оскільки її танці дуже красиві, вона завжди стикалася з такими, як Соллон. Якщо Хварьон приєднувалася до іншої групи, він робив усе можливе, щоб завадити їхньому полюванню. Влізав до групи, витрачав час на розмови або навіть завдавав критичного удару магією, щоб забрати Хварьон.
Загалом, він поводився як мерзотник, але оскільки гільдія Маврос мала тут великий вплив, ніхто не скаржився. Затим Соллон змінив тактику і вирішив використовувати погрози.
– Якщо ти покинеш загін, Хварьон, навіть не мрій полювати поряд з моєю гільдією.
Усі уникали Хварьон. Їй довелося полювати в загоні Соллона. Єдина втіха, що їй вдалося знайти спільну мову з іншим новачком у загоні, Зефіром. Вони часто спілкувалися, хлопець їй подобався, хоча він і молодший за неї, до того ж, Зефір слухав, коли вона говорила.
– Блискавка, зигзаг!
– Сільфо, зв’яжи їм ноги!
Загін Соллона бився з почварами Басри. Печера переповнена монстрами, їм навіть не потрібно рухатися, вони просто чекали, поки їхній злодій Батий заманить нову групу ворогів у засідку. Загін з лучників і чарівників! Першими у бій вступали маги, які за допомогою заклинань сильно зменшували здоров’я ворога. Поки маги відпочивають і готують нові заклинання, у бій вступають лучники. Вони обстрілюють монстрів і сповільнюють їх для наступної атаки магів.
Затим, ближче до закінчення битви, у бій вступають бійці ближнього бою, Хварьон і Зефір.
Загалом, усе сплановано і маги постійно атакували. Зазвичай група до печери брала двох-трьох магів, бо їм доводилося діяти в обмеженому просторі.
Однак у загоні Соллона вісім магів!
Бій, відпочинок, бій, відпочинок.
Після кожного бою з почварами Соллон разом з іншими робили перерву. Це не тому, що вони втомлювалися отримувати очки досвіду, ні, вони чекали поки маги відновлять ману і можна буде почати все з початку. Так було і цього разу.
– Диви, останній монстр скинув срібну броню!
– Ого!
– Знаєте що, віддамо її Хварьон? – палко вигукнув Соллон.
– Звісно!
– Якщо так вирішив Соллон, то віддаймо.
Гравці радісно підтримували рішення літера загону, але тільки ззовні.
У глибині душі вони були обурені.
«Знову те саме з цією танцівницею».
«Блін! Це ж була моя черга забирати предмет…»
«Хм. То тепер ми повинні віддавати все найкраще їй?»
Але якими роздратованими вони не були, гравці все одно залишалися у загоні Соллона. У печері Басра важко знайти іншу подібну групу, де вони отримували би стільки досвіду.
Як і всі інші, Хварьон отримала очки досвіду, але через те, що більшу частину роботи виконували маги, вона, зрештою, була дуже незадоволена.
«Мій досвід зростає… але коли я зможу полювати?»
У сумнівах вона звернулася до одного з бійців загону, Даврона.
– Якщо так триватиме і далі, ми не використовуватимемо свої здібності, то не зростемо в силі, так?
– Га? – на обличчі Даврона показалося відсутність розуміння.
Тож, подумавши, вона поставила інше запитання:
– А як щодо наших навичок? Нам же потрібно їх покращити.
– Саме так. І?
– І ми полюємо в загоні, отримуємо нові рівні, але навички не зростають…
Помітно, що Хварьон дуже хвилювалася, тому Даврон здивовано сказав:
– Звичайно, є такі люди, як ти Хварьон, які переймають через розвиток навичок, але у такому випадку хіба не потрібно піднімати рівні? Спочатку потрібно підняти рівні, доєднатися до сильної групи й отримати досвід.
– Але в такому випадку, не розвиваючи свої здібності, ми станемо слабшими за інших гравців…
Хварьон пригадала, як недавно подорожувала з Мапаном і захищала візок, навантажений товарами, танцюючи. Іноді їй доводилося танцювати по кілька годин, що значно вдосконалювало техніку.
Тож, побачивши здивований погляд Даврона, вона запитала:
– То всі так роблять? Еге?
– Звичайно. Як ти полювала до цього, що змусило думати таким чином, Хварьон? Спочатку потрібно швидко підняти рівні, а потім ти можеш поступово розвивати навички, гм…
Загін Соллона ідеально відповідав словам Даврона. Кожен намагався підвищити свій рівень якнайшвидше, не звертаючи жодної уваги на техніку. Поки маги набивали руку в атаках, то інші лише отримували досвід. Однак і для магів усе не так райдужно.
У битвах вони не отримували пошкоджень, тому рівні зростали без підвищення захисту та живучості, роблячи їх скляними гарматами. Ситуація погіршувалася тим, що вони борються тільки зі слабкими монстрами, навіть якщо їх багато це не несло користі загону. Це були тихі та дуже неквапливі бої.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.