ЛМС. Том 5. Розділ 10-1

Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС

Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS

Мова оригіналу: корейська

Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)

Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ

Рік: 2007

Томів: 58

Випуск: завершений

Перекладачка: Silver Raven

Переклад: у процесі

Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.

Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».

Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.

Переклад  з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.

Легендарний місячний скульптор / Легендарний скульптор місячного світла

Том 5. Розділ 9.

Розділ 10. Обрати шлях. Частина 1

– Чвііік!

Армія орків наближалася до фортеці темних ельфів.

І хоча на їхньому шляху були дерева та скелі, десятки тисяч орків досягнули стін одночасно.

Ельфи зреагували негайно:

– Вогняна стіна!

– Крижаний шторм!

– Ланцюгова блискавка!

Вогонь вкрив землю, шматки криги і блискавки сипалися на орду, що наближалася. Орки вмирали сотнями, але продовжували наступ.

Коли орки підійшли до фортеці достатньо близько, ельфи почали використовувати луки. Вони використовували зачаровані стріли, які при влучанні заморожували або засліплювали ворогів.

На шляху орди розкидано безліч пасток, ями з кілками поглинали за раз десятки орків.

Але як би добре не готувалися ельфи, ніщо не могло зупинити просування орків.

– Чвіік!

– Орки! Орки! Орки!

Гнів переповнював оркських воїнів. Вони прийшли, щоб помститися за весь біль, страждання і смерті, заподіяні ельфами! І, попри весь захист і опір, орки нарешті досягнули стін.

– Чвіік! Стріляйте!

– Разом! Чвіік! Плі!

Орки почали випускати стріли в ельфів. Ті, хто не мали луків, кидали заздалегідь підготовленні камені. Атакувати знизу дуже важко, точність орків сильно знизилися, та все ж ельфи почали зазнавати перших втрат.

Звідкись із задніх рядів орки витягли величезну колоду.

Кілька десятків орків підняли її і спільними зусиллями сперли край колоди на стіну. Багато воїнів почали повзти по ній. Деякі впали, але більшість успішно досягнула вершини. 

На стінах почалися запеклі бої.

Увесь цей час Від провів, стоячи на камені, з цікавістю спостерігаючи за битвою, що розгорталася перед ним. Прямо на його очах ельфи викликали духів стихій. Каса – дух вогню, Ундіна – дух води, Сільф – дух вітру і Ноум – дух землі. Вони ширяли в небі та поливали заклинаннями стихій землю!

Куди б він не поглянув, орки билися усюди. Деякі ельфи навіть вислизали з воріт, щоб застосовувати партизанську тактику. Щось виблискувало, летіло, диміло, з усіх боків чулися крики. Орки гинули тисячами, ельфи – десятками.

– Чвіік!

– Карічві, я більше не можу чекати!

– Так! Атакуємо! Чвіік!

З початку атаки Від з армією його племені не зрушили з місця ні на крок, оркам почав вриватися терпець.

– Чві-чвік! Ще почекайте.

Хоча битва вже точилася якийсь час, він так і не повів своїх воїнів у бій. Оркам це не подобалося, але вони все ж виконували його накази.

«Це смішно бути безрозсудними у бою».

Від розчаровано зітхнув. Хоча темних ельфів значно переважали у числі, така бездумна атака на фортецю була незрозумілою для нього. Орки просувалися вперед і дерлися по стінах під постійним шквалом ворожих заклинань!

Що вже говорити про те, що багато хто з орків застудився їхня живучість значно знизилася. Штурмувати добре укріплену фортецю без плану бою! Що може бути дурніше?!

Такі серйозні битви вимагають попереднього планування. Якби Віду дали хоч трохи часу, він би щось придумав, і орки вже б зайняли фортецю. Але зараз орча орда гине через власну дурість, і якщо найближчим часом він нічого не зробить, битва ставатиме дедалі жорстокішою і непередбачуванішою…

Сцена, яку спостерігав Від, жодним чином не порівняти з битвою за форт Одейн. Масштаби були різними, а конкретні раси, що брали участь в конфлікті, додавали ситуації особливості.

«Ініціатива однозначно на боці ельфів».

Від спокійно аналізував бій.

На перший погляд, здавалося, що битву точно виграють орки. Їх набагато більше, вони швидко досягали стін і вступали в бій.

Але темні ельфи не здавалися.

Вони захищали добре укріплену фортецю, маючи велику кількість стріл і правильно розставивши війська, що дозволяло магам і лучникам діяти максимально ефективно. Крім того, попри велику перевагу в чисельності, у битві фактично могли одночасно брати участь лише 20 000 орків.

Цього числа недостатньо, щоб перемогти ельфів. Крім того, вони не могли завдати великої шкоди, стріляючи знизу, тому що заклинання стихій, наприклад, вітер, не давали більшості їхніх стріл досягнути вершини стіни.

Ельфи, з невеликими втратами, змогли успішно відбивати атаки орків.

– Дурні звірі!

– Свині! На наших стінах ви зустрінете свій кінець!

Відчуваючи свою перевагу, ельфи висміювали ворогів. Розлючені їхніми насмішками орки напирали ще лютіше і гинули сотнями!

– Чвіік!

– Ви! Боягузи! Як тільки я піднімуся на стіну, побачимо, хто зустріне свій кінець! Чвіік!

Орки намагалися зламати ворога, утриматися на стінах, зробити все, щоби прорвати оборону ельфів, але нічого не виходило.

У першій половині бою орда зазнала великих втрат. Понад 40 000 орків загинуло.

Ельфи ж втратити кілька сотень бійців. Для них це був хороший старт, але святкувати перемогу ще зарано. Багато орків залишилося живими.

Щоб ще більше закріпити свою перевагу, кілька сотень ельфів у мантіях зібралися на вершині однієї з веж. Вони розмахували руками, щось шепочучи, аж ось одночасно викрикнули:

– Вогонь!

Величезний потік вогню покотився від вежі. Полум’я було настільки потужним, що навіть Від, який стояв далеко позаду, відчув жар на обличчі! В одну мить вогонь охопив і перетворив на попіл тисячі орків.

– Чвік?!

– Чвіік! Чвік!

Навіть після такої демонстрації сили орки не втратили бойового духу. Вони все ще продовжували атакувати, хоча деякі з них мали переляканий вигляд.

Впевненість у швидкій перемозі зникла.

У цей момент Від зробив крок уперед.

«Я чекав цього моменту».

Він обернувся і поглянув на орків, що стояли позаду нього.

– Чві-чвіік! Тепер наша черга!

– Ка… Карічві!

– Це необачно, чвіік!

Ще кілька хвилин тому вони палали бажанням вступити в бій. Але тепер пропозиція Віда здалася їм божевільною.

– Ні! Чвіік! Довіртеся мені!

На чолі 10 000 орків Від рушив на передову. Інші орки і вожді звільняли їм дорогу. Вони швидко дісталися до фортеці, щоб приєднатися до битви, не отримавши жодного магічного удару! У темних ельфів закінчилася мана, і вони чекали, поки вона відновиться.

Мить, яку Від чекав, нарешті настала.

– Вперед! В атаку! Чвііік!

Величезне тіло Віда з легкістю злетіло колодою, за кілька кроків винісши його на стіну. Він розмахував глефою.

Темні ельфи славилися гострим зором, володінням луком і швидкими рухами. Багато з них вміли користуватися магією стихій. Але їхня мана вичерпалася, від луків мало користі на такій дистанції, а на переповненій стіні не так багато місця, щоб ухилятися.

Від кинувся в юрбу ельфів. Його удари вбивали одного ворога за іншим. Орки, що слідували за ним на стіну, прикривали йому спину.

У ближньому бою темні ельфи використовують короткі мечі та рапіри, тому вони не могли дати гідного опору оркам, коли ті досягнули вершини стіни.   

За наступні кілька хвилин Від і його воїни вбили більше ельфів, ніж усі інші орки разом.

Здавалося, що орки нарешті можуть міцно закріпитися на вершині стіни, але тут Від з воїнами раптом зістрибнули зі стіни!

– Вогняна стіна!

Місце, де ще мить тому бився Від, охопило вогнем.

– А-а-а-а-а!

– Пече! Чві…!

Заклинання, накладене ельфійськими магами, спалило не лише орків, але і темних ельфів поряд. На відміну від людей, ельфи були дуже раціональними і не вагалися, якщо кількома жертвами можна врятувати багатьох.

Дочекавшись, коли заклинання припинило діяти, Від заліз на стіну і кинувся в бій. Якщо він бачив, що орки десь суттєво знизили здоров’я ельфів, то негайно прямував туди, щоб добити ворогів. Він також використовував інших орків як щити, щоб уникнути смертоносних вогняних чар. Разом з тим воїнам, коли було потрібно, він наказував оркам зі своєї армії відступати.

У голові Віда була лише одна думка: «Я повинен на повну використати 400 000 орків».

Його тактика полягала в тому, щоб бити по слабких місцях, використовуючи орків для прикриття відступу! Поки темні ельфи вбивали інших орків, він поступово набирався досвіду. За першу годину бою він прикінчив понад сотню ельфів, плюс убивства ельфів орками з його групи, тож остаточний результат ще кращий. І хоча він не встиг перевірити, але був упевнений, що його репутація серед орків значно зросла.

Коли втрати орків досягнули 70 000, темні ельфи втратити лише трохи більше 3 000.

«Час з цим покінчити…»

Фортецю захищали ще десь 7 000 ельфів, хоча більшість з них поранені та втомлені, вони трималися за стіни і все ще були хорошими лучниками.

Якщо нічого не зміниться, вони, ймовірно, зможуть втриматися завдяки чудовим навичкам стрільби та зрештою переможуть.

– Так тримати!

– Знищити ельфів! Чвіік!

Орки, що під стінами фортеці очікували своєї черги, щоб підняти на колоду, кричали від захвату, вболіваючи за своїх побратимів, які билися на вершині стіни. І тут з натовпу, що бився, вийшов орк і став на край стіни.

– О, це він!

– Найпотворніший!

І орки, і темні ельфи дивилися на Віда. А він замість того, щоб повернутися в бій, зістрибнув зі стіни і попрямував до воріт!

Орки, що зібралися під стінами, шанобливо відходили вбік, пропускаючи його.

По дорозі Від взяв глефу в ліву руку і дістав маленьку статуетку. Статуетка Зайця – одна з п’яти маленьких витончених робіт.

 – Знищення скульптури! Нехай це стане моєю силою.

Статуетка в його руці розлетілася на шматки, а тіло Віда яскраво засяяло.

[Ви використали Знищення скульптури.

Біль і горе наповнюють ваше серце після того, як ви знищили одну зі своїх витончених робіт!

Ви втрачаєте 5 балів Мистецтва.

Ваша Слава зменшується на 100.

На день показник характеристики Мистецтво буде доданий до показника характеристики Сила у співвідношенні 1 до 4.

Скульптурне мистецтво зросло на 0,1%.]

Понад тисяча очок Мистецтва перетворилися на силу. І їх ще помножили на 4!

– А-а-а-а-а!

Від закричав і міцно стиснув глефу. Його величезні руки вкрилися випнутими венами, а тіло сповнилося нестримної сили. У цю мить Від зовсім не нагадував людину, що розуміється на скульптурному мистецтві.

Від підійшов до воріт і ударив їх глефою.

Бууум!

Глефа розпалася на частини і вискочила з його рук.

– Чвіік?!

– Чві-чві-чвік!

Орки навколо були дуже схвильовані.

Від підняв зламану глефу і продовжив трощити ворота. З кожним ударом на воротах з’являлося більше тріщин і десь на десятому ударі вони нарешті не витримали і завалилися всередину фортеці.

– Ого!

– Ворота зламані, чвіік!

Орки збуджено закричали.

Троє ельфів, що знаходилися поблизу, негайно кинулися до пролому.

– Не дайте оркам пройти!

– Негайно! Підняти нову стіну!

– Використайте магію! Ми затримаємо його!

Троє ельфів атакували Віда списами. Їм потрібно якнайшвидше позбутися ворога, щоб звільнити місце для створення нової магічної стіни.

– Помри!

Гострий наконечник прямував до Віда, але він лише трохи ворухнув рукою і відвів зброю супротивника вбік.

– Разом! Атака!

Три списи поцілили в одну точку одночасно, але Віда там уже не було.

Навіть із відполірованою бронею та випрасуваним одягом, якби він прийняв ці три удари, то його здоров’я опустилося б до критичного рівня. Усе тому, що його спорядження – сміття!

За весь час буття орком Від не зміг знайти чи отримати в нагороду нічого пристойного. І він не хотів нічого витрачати на покупку чи створення нового спорядження. До того ж через збільшення розмірів тіла створення відповідної броні вимагало більше матеріалів.

– Чвііік!

Тож йому залишалося тільки ухилятися від ударів супротивника. Використавши величезну силу, щоб відбити наступну комбіновану атаку ельфів, Від кинувся вперед.

Здоров’я ельфа посередині знизилося вдвічі, але Віду знову довелося відскочити вбік, щоб ухилитися від двох інших списів.

Від діяв на межі своїх можливостей, демонструючи дивовижну майстерність, на лічені сантиметри відхиляючись від списів супротивників. Він використовував все, що знав. Як те, чого його навчили, так і те, чого навчився сам. Кожен його рух був сповнений сили і гармонії.

Як результат, коли орки досягнули пролому, Від уже переміг трьох ельфів, а ворота були захоплені.

>>Том 5. Розділ 10-2<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.