Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 3. Сила алкоголю. Частина 2
Відчувши, що чогось не вистачає, наставник кілька разів цмокнув губами.
– Віде!
– Так?
– Ти чудово готуєш.
– Ну, тут особливо нема чим пишатися. Але якщо ви зголоднієте, я щось приготую у будь-який час.
Ґомчі кивнув на його слова, прочистив горло і сказав:
– Кхм, кхм! Досить м’яса. Але… Але після такої смачної їжі пересохло у горлі.
– Перед виїздом із Серабурга я взяв трохи води. Хочете?
Від пошукав у своїй сумці та дістав пляшку води, але коли збирався дати її, наставник похитав головою.
– Я не про це говорив…
– Тоді що?.. Можливо, ви говорили про алкоголь? – запитав Від, зрозумівши, що мав на увазі вчитель, і той кивнув на знак згоди.
– Ну, це не обов’язково… Але в тебе він є?
– О, ви мали сказати про це раніше.
Глибоко у сумці Віда лежав запас алкогольних напоїв. В основному результати його експериментів із приготування трав’яних сумішей. Як тільки навичка Кулінарія досягнула середнього рангу, він набув здібність робити випивку, Від намагався розвинути її так високо, як тільки можна. Як тільки йому діставалися придатні трави чи виноградні лози, з яких можна приготувати алкоголь, він скуповував усе, що міг, і варив напої.
Їжа – це не тільки страви. З відповідними супровідними напоями ефекти від їжі посилюються! Крім того, алкоголь не тільки посилює ефекти їжі, але і підвищує силу та живучість.
На жаль, на відміну від їжі, алкоголь потрібно готувати заздалегідь, бо процес займає набагато більше часу.
Через це Від витягнув мішечок із купою пляшок з трав’яними напоями і вином.
– Гаразд. Ось, візьміть цю настоянку і закуску…
Від швидко поліз у мішечок і дістав одну з пляшок, а на закуску взяв кілька шматочків заздалегідь приготованої сушеної риби.
– Дякую, мій учню.
Ґомчі-наставник, який не очікував, що також буде і закуска, радо відкрив пляшку і почав пити. Дивлячись на це, Ґомчі2 також підійшов до Віда.
– Кхм-кхм. У мене, щиро кажучи, також пересохло у горлі.
– Звісно. Я саме збирався дістати і для тебе пляшечку.
Від швидко дістав ще одну пляшку і дав її Ґомчі2. І потім, не чекаючи слів од решти Ґомчі, пригостив і їх. Раз він уже почав роздавати напої безкоштовно, то мусить робити це до кінця з посмішкою.
Взагалі-то Від все одно планував пригостити їх усіх перед боєм однією з приготованих настоянок. Він хотів побачити клас Ґомчі у ділі, а для цього необхідно довести їхні характеристики до максимуму, щоб вони показали найвищу продуктивність у бою.
«І що краще вони битимуться, то легше йтиме полювання. Для швидкого отримання досвіду важлива продуктивність кожного члена групи».
Від також вручив склянку Пейлу та дівчатам.
– Що, ми справді можемо це випити?
– Звичайно. Якщо вип’єш, сила і здоров’я трохи зростуть.
Друзі зробили по ковтку і побачили, що їхні характеристики покращилися.
Мейлон запанікувала.
«Як?.. Що за… Що це ще за група?»
Завдяки своїй професії репортера Мейлон полювала з багатьма різними людьми. Навіть з дуже відомими гравцями високого рівня або впливовими членами гільдій. Тож досвіду вона мала більше, ніж достатньо.
Але ця група заперечувала все, що вона вважала основними правилами!
У цій групі за поліпшення характеристик її членів відповідає простий ремісник, скульптор! І всі вважали це нормальним! Хоча зазвичай за це відповідали лише барди, жерці та шамани.
Це була справді незвичайне поєднання для групи. Мейло випила міцний напій, уважно відстежуючи зміни.
– Віде…
– Так?
– Є ще щось випити? Скуштуймо різні напої.
– Цей…
Спочатку Від планував відмовити. Він доклав стільки зусиль для створення цих напоїв, тому можна сказати, що це його скарби.
Але наставник сказав таким благальним тоном…
– Трішечки, всього лиш ковточок…
Якби він запитав прямо, було б легше сказати ні. Але наставник сидів з таким болісним виразом обличчя, що йому неможливо було відмовити.
Тоді Другий, Третій та інші Ґомчі спробували відговорити наставника.
– Наставнику, ви не повинні цього робити.
– Я впевнений, що Від наполегливо працював, щоб зробити ці настоянки.
– Ну, я всього лише скуштую…
– І рівні у нас досить низькі. Ми маємо бути вдячні, що нас узагалі взяли до групи.
Хоча вони вдавали, що зупиняють наставника, їхні слова явно не несли цього наміру, бо вони теж хотіли скуштувати більше напоїв Віда.
– Спробуйте ці.
Перед наставником з’явилася купа пляшок з чимось прозорим, чорним, фіолетовим… В одній навіть була змія, і цю пляшку Від відкрив першою.
– О! Це зміїне соджу!
Ґомчі схопили пляшку і почали пити.
– Витривалість ще трохи зросла!
– Коли п’єш, воно дає тобі більше енергії!
– Найкраща настоянка, яку я пив!
Щоразу, коли кількість зміїного соджу зменшувалася, Від робився все більш засмученим. Тим часом Ґомчі продовжували пити його в обурливому темпі. Від витратив гроші на придбання та виготовлення соджу і був розчарований через втрату грошей. Крім того, вони не могли дозволити собі забути про своє оточення.
«Ну ж бо, використані матеріали коштують усього кілька баксів…»
Більшість інгредієнтів він зібрав особисто. Як от змія, яку Від піймав. А ті, що він купив, насправді коштували мало. Пляшка коштувала найбільше, Від купив її за 1 срібний, але вона не збиралася зникати.
Та і про що йому хвилюватися. Як говориться у прислів’ї: багатим і в пеклі добре. За останні кілька тижнів Від заробив величезну суму грошей, більше ніж 70 тисяч золотих. Коли Від ішов, монети в його сумці голосно дзвеніли.
Більшу частину грошей він заробив на будівництві гробниці. Так зазвичай ідуть справи у будівельному бізнесі. Величезні суми на будівництво та нескінченні субпідряди! І економія коштів за рахунок використання дешевих матеріалів!
Колись у минулому, коли Від був ще неповнолітнім, він нелегально працював на будівництві та запам’ятав слова своїх старших товаришів. Тепер настав час ними скористатися!
Віду дали 100 000 золотих на будівництво гробниці. І він зміг зекономити для себе 60 тисяч!
«Невикористані знання – мертві знання».
Від задоволено посміхнувся.
А Ґомчі тим часом геть забули про свої обіцянки і взялися за нові пляшки з напоями.
– О, цей добрий!
– Наставнику, спробуйте і ви. Він смачний.
– Ваша правда, викликає звикання.
Ніхто не намагався зупинити Ґомчі. Якщо в реальному житті вони виглядали як грізні бійці, то у грі їхні тіла перетворилися на смертельну зброю. Усі вони мали гострі очі та важкі погляди, що повністю приголомшило Пейла та інших.
Друзі знали, що Ґомчі треба зупинити, але не могли придумати як.
– Гик… Як добре!
– Наставнику, ви сьогодні виглядаєте краще. О, а чому вас двоє? Ви розділилися?
– Глянь, хто говорить. Тебе тут аж четверо!
– Аха-ха-ха!
Вони голосно засміялися, а потім почали примушувати Пейла теж випити.
– Давай. Справжні чоловіки повинні вміти перехилити один келих.
– Я вже випив один.
– То я мав на увазі два! Ось я, там настоянка, хіба світ не прекрасний?
Пейл намагався відмовитися, але не зміг протистояти волі Ґомчі і мусив випити. По суті, він хотів випити. Настоянки Віда були дуже солодкі та смачні.
Після Пейла прийшла черга дівчат.
– Тож вип’ємо разом. Будьмо!
– О. Дякую. Ви, народ, здаєтеся більш товариськими.
– А-ага! Звичайно, приятелі по чарці завжди стають хорошими друзями.
Всі разом продовжували пити.
– Твоє ім’я Ромуна? О, ти така видатна і красива.
– Мейлон, чому ти така бліда?
– О! Дякую, чи не могли б ви налити цього?
Одна склянка стала двома, дві склянки – трьома. Кількість швидко наростала. Обличчя у всіх почервоніли і чувся постійний сміх.
Від вирвався зі своїх думок і почав хвилюватися. Не так давно він пройшов крізь серйозні труднощі у провінції Мората, а поведінка його супутників виглядала дивно.
«Заждіть-но… Ні-ні-ні!»
Сталося найгірше з можливих. Його друзі ще пили, коли перед Відом з’явилося повідомлення.
[Підлеглі гравці у вашій групі випили забагато і тепер смертельно п’яні.
Їхнє здоров’я знизилося на 70%.
Сила та спритність зменшені вдвічі.
Гравці не можуть використовувати навички, що включають Мудрість, Інтелект і ману. Поки дія алкоголю не припиниться, вони відчуватимуть запаморочення і галюцинації.
Список п’яних гравців:
- Ґомчі
- Ґомчі2
- Ґомчі3
- Ґомчі4
- Ґомчі5
- Пейл
- Сурка
- Ромуна
- Ірен
- Мейлон]
Вони відправилися в Ущелину Мисливиць на просте полювання, а тепер його друзі напилися і дуркували.
– О, дивіться, зірочки!
– Як загадково…
– Ха-ха-ха! Чудово, що ми вибралися в цю ущелину і добряче випили. Оце життя!
Ґомчі, Пейл та інші вирішили лягти на землю під палючим сонцем.
Від завмер од шоку, побачивши таке. Він так хотів подивитися на майстрів бою, побачити їхні справжні навички та техніки. Схоже, це залишиться тільки мрією.
І що ще гірше, в цей момент з’явилися Мисливиці.
– Зловмисники? Це наша територія! Живими не вийдете!
Від безнадійно зітхнув і крикнув:
– Я викликаю лицаря смерті!
З чорного туману з’явився той, на кого він завжди може покластися.
– Кликали, володарю?
– Атакуй мисливиць. Це буде веселе полювання.
– Зрозумів, володарю! Але я хочу вам дещо сказати…
– Що тепер?!
– Ми билися з вами пліч-о-пліч протягом тривало часу. Завдяки міцності нашої дружби, я зміг звільнитися від кайданів заклинання і пригадати своє попереднє життя. Я, лицар Ван Гоук з королівства Каламор, визнаю вас як свого господаря. Відтепер ви можете викликати мене без намиста, я завжди відповім на ваш поклик.
Багряне намисто життя, створене Бареканом. І тепер навіть не носячи намисто, він може викликати лицаря смерті. Багряне намисто життя огорнуло сліпучим білим світлом.
«Хвилинку. То тепер я можу зняти намисто життя? А як щодо моїх очок досвіду?»
Якщо лицар смерті не бреше, тоді намисто, що не давало ніяких додаткових бонусів чи ефектів можна безпечно зняти.
Насправді для Віда не було різниці носити намисто чи ні. Як і персні, намиста у грі були дуже цінними предметами, і отримати одне з них із хорошим ефектом все одно, що намагатися дістати зірку з неба.
Найкращі намиста продавалися за величезні гроші, тому поки Від не роздобуде щось цінне для себе сам, мрія про хороші прикраси так і буде мрією.
До цього часу Від був роздратований тим, що постійно ділився своїми очками досвіду з лицарем смерті. Двадцять відсотків здобутого ним досвіду отримував Ван Гоук!
«Ви можете кликати мене без намиста. Я визнаю вас як свого господаря».
У цій складній ситуації пролунало полегшене зітхання. Поділ досвіду пропав! Від став справді вільним!
Лицар смерті спокійно дивився на мисливиць, що наближалися.
– Мені їх убити?
– Так, нападай.
За наказом Віда лицар смерті почав використовувати свої навички:
– Смертельний клинок!
Нитки темної енергії вирвалися з меча і встромилися в мисливиць, які наближалися. Проте вони монстри високого рівня і не загинули від одної-єдиної атаки лицаря смерті.
Разом з Ван Гоуком почав діяти Від.
– Святе благословення!
Сліпучо-біле сяйво вирвалося з меча Агати і покрило Віда. Це заклинання можна використовувати лише п’ять разів на день, але вона значно посилювало захист!
– Скульптурний клинок!
Від кинувся до групи мисливець, поранених закляття лицаря смерті.
– Дурний хлопчисько!
– Ми, жінки-воїни, покажемо тобі справжню силу!
Батоги в руках мисливиць почали рухатися, як змії, та полетіли вперед, щоб атакувати.
Від зібрав усю свою силу і ринувся прямо вперед.
Лясь-брязь-трясь-бах!
На жаль, зброя мисливиць першим його дістала. Один з батогів обвився навколо меча, і Від намагався звільнити зброю, уникаючи атак інших ворогів. Він обертався і ухилявся так, що здавалося, ніби він використовує магію.
Нарешті йому вдалося звільнити меч, наблизитися до однієї мисливиці та завдати удару.
[Критичний удар!]
З цього моменту Від не тримався дистанцію з мисливицями. Батоги небезпечні лише на відстані, а якщо триматися поблизу, то від них жодної корисні.
Меч Агати у його правці руці та ніж Захаба у лівій постійно атакували мисливиць.
Однак рівень противників такий високий, що вони помирали лише після серії точних ударів.
Проте Від не впадав у відчай. Вижити і знайти слабке місце ворога – ось як він бився! Якби звичайний гравець з таким рівнем, як у Віда, зустрівся з подібним сильним монстром, він, швидше за все, загинув би, тому що лише люди з великим досвідом та ідеальним контролем тіла, як Від, не потрапляли у паску батогів мисливиць.
У цю мить лицар смерті переміг свого супротивника.
– Ух! Добре, ти зміг перемогти її. Хороша робота, Ван Гоуку!
– Ні, володарю. Мені подобається битися. – Відповів лицар смерті, відхилившись від теми.
Не так давно у печері Басри він став занадто гордим, за що неодноразово був битим, тож йому довелося порозумнішати, щоб ужитися з характером Віда.
Разом вони убили ще двох мисливиць. Коли Від збирався підібрати предмети, які випали, з’явилися нові вороги.
Пейл не збрехав. Ущелину не можливо покинути, поки не переможеш усіх ворогів. Минулі поєдинки з ворогами були нелегкими, але поки друзі не прийшли до тями, йому доведеться битися з постійно прибуваючими мисливицями.
Плечем до плеча із лицарем смерті, двоє воїнів проти сотень воїтельок.
«Півгодини, вижити півгодини, і тоді вони прокинуться…»
Після першого бою здоров’я Ван Гоука знизилося на чверть – і з цим потрібно розібратися.
– Ван Гоуку, відтепер бийся з ними по одному! З рештою розберуся я.
– Зрозумів, володарю.
Від дав лицарю смерті трохи випивки, а потім кинувся в бій.
Лицар смерті взяв на себе одну мисливиця, Від зайнявся іншими. Щоб уникати їхніх батогів, йому постійно доводилося брати до уваги мисливиць і позицію лицаря смерті.
Іноді він свідомо приймав удари мисливиць, розуміючи, що вони не приведуть до трагічних наслідків. Небезпечна гра зі смертю, де він може покладатися лише на власні сили.
Битва тривала.
Від колов мечем, різав ножем, намагаючись отримувати якомога менше травм і витрачати менше мани. Але як би він не ухилявся, мисливиці постійно, по крупинках, знижували його здоров’я.
Настав момент, коли позначка здоров’я опустилася нижче ста очок. У цю мить Від заскочив за лицаря смерті та почав накладати багато пов’язок так швидко, як тільки можна.
І хоча він поспішав як ніколи раніше, коли Від закінчив, здоров’я лицаря смерті також опинилися в критичній точці. Йому довелося негайно вступити в битву, щоб відволікти ворога від важко дихаючого Ван Гоука.
Битва ще тривала.
Мисливиці все прибували. Після кожної переможеної групи приходила нова, яка складалася з трьох-чотирьох агресивних мисливиць. І що ще гірше, Від почав втомлюватися.
Навіть такий гравець, як Від, що має величезне здоров’я та витривалість, накопичені з допомогою створених скульптур і багатьох прийнятих на себе ударів ворогів, не міг битися без перепочинку. Меч у його ручі ставав важчим, а ноги сповільнювалися. Смерть була ближче, ніж будь-коли.
Він повинен щось зробити.
Але на цей момент Від і лицар смерті витратили всю свою ману. Є лише одна річ, які він може зробити, щоб урятувати їх у нинішній ситуації…
«Я справді не хочу цього робити…»
Від підстрибнув і дістав з кишень банки зі спеціями.
Один із секретів справжніх кухарів!
– Сіль на рани! Соуси в очі! Сік перцю та часнику!
Від безжально кидав на рани найближчий ворогів спеції. Для легких ран – сіль! Для глибоких ран – соєвий соус! Для очей і носа – гострі спеції!
– А-а-а-а!
– Ні-ні… будь ласка, не сіль.
– А-а-а! У мене перець в очах!
Мисливиці голосно верещали від страшного болю. Їхнє здоров’я стрімко знизилося, бо в рани потрапила сіль. Біль був таким сильним, що його важко описати словами.
Секретна техніка підлого кухаря Віда! Він ніколи не використовував її раніше, оскільки для цього потрібно витрачати цінні інгредієнти, але ця техніка дозволяла порушити концентрацію супротивника та значно знизити його здоров’я, завдаючи пекельного болю.
Сіль, сіль, чорний перець! Червоний перець, маринований часник!
Від безперервно бомбив навколишніх мисливиць.
«Я не помру тут. Не маю права…»
Від не боявся пропустити день гри через смерть. Ні, він не хотів втрачати навички, над якими так тяжко працював. Навіть якщо всі навички середнього рангу знизять на 5% – це буде набагато гірша втрата, ніж загубити пару рівнів.
Від зібрав усю силу, що залишилася.
Він бігав, заманюючи ворогів і кидаючи в них цінні спеції. Нічого іншого він не міг зробити. Від використовував усе, що міг. Навіть скористався усіма п’ятьма святими благословеннями меча Агати під час бою!
Так чи так, все вирішиться у найближчі хвилини.
У той час, як Від був за крок до смерті, стрибаючи і вертячись як божевільний, намагаючись уникнути атак розлючених мисливиць, наставник та всі інші прийшли до тями і злегка розплющили очі, зачаровані битвою, що триває.
«У нього чудові бойові навички».
«Ось такий він, цей Від. Щоб у нього не кинули, він не помре так просто».
«Живучий, як тарган».
«Якби всі були такими, такий клас як священник був би зайвим у грі».
Пейл, Сурка, Ірен і Ромуна із заздрістю дивилися на Віда. Як вони можуть навчитися битися ось так!
Для правильного використання навичок, прийомів і заклинань не потрібно мати великий розум. Але битися, як Від, покладаючись лише на прості удари і контроль тіла, справді важко. Тим паче, якщо врахувати, що у таких битвах витривалість стрімко падає і вдарити стає дуже важко. І марно намагатися битися в такому темпі, без відпочинку, з постійним напливом нових ворогів.
Мейлон теж розплющила очі.
«Це дивовижний скульптор!»
Якщо всі інші лежали і заздрили, вона не могла поворухнутися від здивування. Який скульптор може так битися?
Її здивування почалося з моменту, коли Від покликав лицаря смерті. Вона знала, що він не чарівник, тоді йому якось вдалося отримати неймовірно цінний у грі предмет. Він також вів ефективний бій і використовував багато різний прийомів, про які вона, як репортерка, ніколи не чула!
Загалом, було чим дивуватися.
– Добре.
– І він справді засвоїв ваше вчення, наставнику.
Ґомчі та Ґомчі2 спокійно спостерігали за кожним рухом Віда. Вони вперше побачили його у справжньому бою.
– Трохи відрізняється від реального життя, але все ж його реакція більш, ніж чудова.
– Однак мечник не тільки реагує на навколишнє середовище, але і підлаштовується під будь-яку ситуацію, що нав’язує йому бій.
– Лі Хьон чудово знає все це. Без базового розуміння цього рівня не можливо досягнути. Хоча у нього ще є зайві рухи, уся битва в цілому проходить добре. Кілька років тренувань і буде важко уявити когось сильнішого за нього.
Насправді Ґомчі давно прийшли до тями.
Чудові воїни, що навмисне напилися… Все це було задумано наставником. Він хотів знати, як Від б’ється у Королівській Дорозі. Побачити його у справжньому бою на мечах. Щоб все було справедливо.
Ан Хьондо був задоволений.
Якби Лі Хьон відмовився битися або запанікував, він би був дуже розчарованим. Якщо ти йдеш шляхом меча, то повинен іти вперед, незважаючи ні на які перешкоди.
Королівська Дорога – всього лише гра у віртуальній реальності, але навіть так, внутрішні якості гравців важливі. Покладаючись лише на бойові навички, без мужності, відважності та наполегливості – не можливо досягнути високих результатів навіть з найкращою зброєю у грі.
Деякі люди, побачивши останні спроби Віда вистояти у важкій битві, не могли більше стримуватися. Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 підскочили і кинулися на допомогу Віду.
Всі інше теж почали підніматися.
– Вогняна куля!
– Смертельний постріл!
– Смертельний постріл!
Ромуна почала чаклувати, а Пейл і Мейлон майже одночасно випустили стріли у мисливиць.
– Святий Духу! Використай свою силу, щоб врятувати тих, хто постраждав! Одужання! Нехай ваші тіла зміцняться. Рука Благословення!
Ірен відновила здоров’я Віда та наклала на всіх заклинання зміцнення.
І почалося справжнє полювання.
За той час, що Від не бачився з четвіркою друзів, вони сильно змінилися. Це вже не ті бідолашні новачки, що в паніці тікали від звичайного вовка.
Злагоджені атаки зустрічали кожну нову групу мисливиць. Починалося зі стріл Мейлон і Пейла, а далі йшли вогняні заклинання Ромуни!
Після цих атак Сурка вступала в кулачний бій. Те, що робили Ґомчі, очевидно і без слів. І все це за невтомної підтримки святої магії від Ірен.
– Ще більше йде!
– Ого, досвід так швидко зростає!
Потужні атаки Ґомчі! Злагоджені дії Пейла, Ірен, Ромуни, Сурки і Мейлон! І Від з лицарем смерті!
Чи було щось здатне їх зупинити?
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.