Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 4. Оцінки. Частина 2
«Бабуся буде дуже щаслива. І Хейон…»
Відтоді як померли їхні батьки, Лі Хьон найбільше переживав за свою сестру. У дитинстві вона була дуже сором’язливою і боязкою. Їхні складні сімейні обставини змусили її стати жорсткішою.
«Я не зможу завжди заміняти їй батьків. Можливо, ще кілька років…»
Найбільша мрія Лі Хьона це, щоб його сестра зустріла гідного чоловіка і вийшла за нього заміж!
На весільній церемонії він займе місце батька і приведе наречену до нареченого.
З раннього дитинства він був знайомий з роллю батька і звик піклуватися про свою сестричку.
І в мить, коли наречений візьме наречену за руку, Лі Хьон стане вільним.
Він насправді ніколи не думав про те, що буде потім. Кожен день йому доводилося долати багато труднощів, щоб заробити хоч трохи грошей. У нього не було часу думати про таке далеке майбутнє.
Тому тільки тоді, коли його сестра закінчить університет і вийде заміж, він зможе розслабитися і почати жити для себе.
«Однак…»
Лі Хьон гірко засміявся.
Хейон повинна зустріти дійсно хорошого хлопця.
З її нинішніми оцінками вона може легко вступити до університету «Корея» та отримати хорошу роботу після закінчення. Це, у поєднанні з її гарною зовнішністю, дозволить його сестрі зустрітися з найкращими чоловіками.
Але якщо на весіллі її вестиме брат, що заледве закінчив середню школу, це може її збентежити.
«Мені так соромно, що я неосвічений…»
Лі Хьон почав хвилюватися, що його низький рівень освіти може стати недоліком для сестри та заважатиме їй жити.
Потім він побачив реабілітаційний центр Велике Суспільство!
Він саме проходив повз нього дорогою додому. Окрім величного вигляду, центр усередині наповнений найсучаснішим обладнанням.
«Одного разу мене тестували там. І якщо мені вдасться стати там лікарем, сестра пишатиметься мною».
***
Останні кілька днів не були такими вже й легкими для доктора Ча Инхі.
Вона використовувала сотні різних процедур, намагаючись повернути Чон Союн до нормального стану. І Королівська Дорога була останнім її засобом.
Відомо, що ігри віртуальної реальності забезпечують емоційну стабільність. Вони знімають стрес, дозволяючи задовольнити нездійснені в реальності бажання. Подорож між реальністю та віртуальністю допомагає притлумити хворобливі відчуття.
Ча Инхі сподівалася, що це допоможе витягнути Союн з її ментальної закритості.
Щодня, відколи Союн почала грати, Ча Инхі дивилася її ігрові записи, щоб мати змогу перевірити її психологічний стан, це краще за будь-який тест, тому що у грі Чон Союн повинна постійно приймати рішення сама та взаємодіяти з оточенням.
Усі дії Союн у Королівській Дорозі записувалися капсулою. Це приватна інформація, але оскільки Ча Инхі лікар Союн – вона мала до неї доступ.
Перші записи полювання Союн були обнадійливими.
«Так вона швидко одужає!»
Початкова тенденція була позитивною.
І це попри те, що вона ніколи не сміялася і ні з ким не говорила, та загалом була дуже замкнутою. Вона почала полювати, а бажання полювати це прояв жадібності.
Ча Инхі думала, що бажання Союн стати сильнішою та отримати кращі предмети зробить її більш живою. Що така людська поведінка, безумовно, позитивно вплине на лікування.
Але з часом її очікування розвіялися.
Союн просто полювала. Вона йшла в місця, де монстри збиралися великими групами і боролося з ними. Билася запекло, на смерть, як берсерк.
Та вона все одно ні з ким не говорила у Королівській Дорозі.
«Але хіба не було позитивних змін?»
У Серабурзі вона познайомилася з інструктором тренувальної зали. Вони не були дуже близькими, але це все одно був величезний прорив. Вони разом їли і Союн слухала його балачки.
«Трішки, але вона реагує…»
Полювання на чудовиськ також хороший знак. Замкнуті люди зазвичай робляться потайливими і підозрілими. Іноді вони навіть починають поводиться як діти з комплексом переваги. На щастя, Союн не перебуває на такому рівні.
Коли люди терплять сильний біль, після вони часто починають відчувати сум або страх. Щоб вилікувати наслідки цього стану – боротьба є чудовими ліками.
«Ех, до повного одужання ще далеко».
Ча Инхі важко зітхнула.
Покинувши Серабург, Чон Союн вирушила на південь, де продовжила нескінченне полювання.
«Як довго ти залишатимешся в такому стані?»
Чон Союн для неї не просто пацієнтка, вона швидше молодша сестра, бо вони знали одна одну з дитинства. Їхні батьки були друзями, тож вони часто зустрічалися, маленька Союн завжди називала Ча Инхі старшою сестрою та ходила за нею хвостиком.
Та тепер вона більше не сміялася і не говорила. І Ча Инхі робила все можливе, щоб повернути її до нормального, життєрадісного стану.
Деякі частини записів здивували її.
«Чому в селі Баран стоїть статуя Союн?»
Здалося, Союн цього не помітила, але сільська статуя богині-хранительки з ніжкою усмішкою базувалася на її приголомшливому образі!
Для обличчя статуї Фреї точно використали лице Союн.
Від краси цієї усмішки у Ча Инхі запаморочилася голова.
***
Союн продовжувала полювати, просуваючись углиб південної частини королівства Розенхайм. Дедалі більше людей прибувало до південного регіону королівства і, щоб уникнути їх, їй довелося потроху просуватися все далі і далі.
Полюючи на таких монстрів, як темні гулі та криваві ворони.
Проте колись низька кількість гравців у південному регіоні постійно зростала. Користувачі ще навіть не навідалися у підземелля та мисливські угіддя, якими користувалася Союн, але це вже почало її турбувати.
«Я більше не можу тут залишатися…»
Союн вирішила залишити південь королівства Розенхайм.
Спочатку вона почала грати у центрі континенту, повільно просуваючись на південь до королівства Розенхайм, але зайшовши так далеко на південь, вона зрозуміла, що попереду немає вільних земель.
«На схід… Де немає гравців…»
Союн вирішила піти в Землі Відчаю.
***
Зведення піраміди стало гарячою новиною Королівської Дороги. Найбільше чуток поширювали люди, які безпосередньо причетні до будівництва.
Піраміда практично миттєво з’явилася на вебсайтах. А потім різні ЗМІ послали до Віда кілька журналістських команд. Вони хотіла зафіксувати всі етапи будівництва, від початкової концепції до кінцевого результату.
Звичайно, репортаж про піраміду можна було вмістити в невелику статтю, але журналісти хотіли детально висвітлити піраміду, створену лише зусиллями гравців. Показати почуття користувачів, їхню наполегливу працю, що зробила можливою зведення піраміди. І вони мали зробити це від початку до кінця, з моменту появи завдання, адже так пишеться велика історія!
Піраміда, побудована наполегливою працею тисяч гравців!
Телепродюсери вже думали про створення шоу, де відомі актори і шоумени зводили би свою піраміду. Вони гадали, що глядачам буде цікаво: чи зможе хтось інший виконати таке, на перший погляд, неможливе завдання.
– Ми заплатимо вам мільйон вон.
– Якщо ви погодитеся працювати з нами, ми заплатимо два мільйони!
Кожного дня Віду надходили такі пропозиція, але він відхиляв їх. Проте одно разу йому надійшла пропозиція дуже відмінна від інших. Міністерство освіти Кореї вирішило запустити рекламну кампанію підручників і захотіло використати там піраміду.
І запропонувало сім мільйонів вон!
Від погодився.
***
З кожним днем полювання в Ущелині Мисливиць пожвавлювалося.
Хоча у групі не було обов’язкових воїнів чи паладинів, високий рівень співпраці між членами дозволяв їм швидко знищувати амазонок і отримувати багато очок досвіду. За останні кілька днів Від отримав сім рівнів і досягнув 266 рівня.
Битися разом з Ґомчі було неймовірно приємно. Він би продовжував полювати з ними, але будівництво наближалося до завершення, тож йому необхідно бути там.
У мить, коли останній камінь став на місце, Від отримав повідомлення.
Дінь!
[Ви завершили будівництво для великого короля Теодаррена.
Відчуваючи наближення смерті, король вирішив звести для себе величну гробницю і обрав для цього найвідомішого скульптора континенту. І ось гробниця готова.
Отримайте нагороду від короля Теодаррена.
Але покваптеся зробити це до його смерті.]
– Вона закінчена!
– Ура!
Численні гравці навколо піраміди радісно кричали.
Уперше стільки людей зібралося у такому глухому королівстві. Кожен гравець добув або доставив принаймні 1-2 кам’яні блоки і вклав свою часточку поту та зусиль у зведення гробниці.
Від попрямував до королівського палацу.
Гробниця завершена, залишилося тільки доповісти королю і отримати нагороду.
Король зустрів його у тронній залі, як і минуло разу. Він виглядав ще старішим, а прогрес його хвороби був очевидним.
Дотримуючись етикету, Від став на коліно перед королем.
– Ваша величносте… – почав він говорити, але його негайно перебив король.
– Встань! Такий відомий майстер заслуговує на більшу повагу. До того ж, весь цей етикет змушує мене почуватися некомфортно.
– Ні, ваша величносте.
Від не мав наміру підніматися, але король віддав наказ лицарям, і вони все одно підняли його на ноги. Він помітив, що ставлення короля до нього сильно змінилося з часу їхньої останньої зустрічі.
– Щиро вдячний. Завдяки тобі я нарешті маю місце для останнього спочинку. Ти – великий скульптор. І мені дуже цікаво, про що ти думав, коли будував гробницю.
– Я думав про всі ті труднощі, які довелося зазнати вашій величності протягом життя.
– Так… Я переміг багато ворогів, щоб захистити моє королівство. І тепер, після своєї смерті, я потраплю у глибини пекла, де буду вічно страждати.
– Це не так, ваша величносте. Ваше життя промайнуло як феєрверк. Той, хто не злякається полум’я і спробує спіймати його, може обпектися. Але ви горіли самі, щоб освітити все навколо. Ваш яскравий вогонь зігрівав і оберігав Розенхайм довгі роки. І тепер ви зможете відпочити у зручному місці та спостерігати, як процвітає ваше королівство.
Король був вельми задоволений цими словами.
– Я анітрохи не шкодую, що довірив це завдання скульптору, чиє ім’я згадували так багато. Ти підготував для мене дивовижне місце для спочинку, воно набагато ліпше, ніж я очікував від тебе. Тож зараз отримай обіцяну винагороду.
[Ви успішно виконали квест.
Слава зросла на 690.
Ви отримали 2930 очок репутації у королівстві Розенхайм.
Рівень зріс.
Рівень зріс.
Рівень зріс.
Рівень зріс.
Рівень зріс.]
П’ять рівнів і 2930 очок репутації у королівстві!
Король продовжив говорити:
– Всі інші, хто допомагав у будівництві гробниці, отримають відповідні винагороди. Ти чудово послужив королівській родині, ми хочемо винагородити тебе. Чого бажаєш?
Захопливий момент, про який Від так багато мріяв, настав.
«2930 очок… я можу отримати рідкісний або унікальний предмет з королівської скарбниці».
Меч Агати чудовий предмет у багатьох аспектах. Він збільшує показник віри, прискорює відновлення здоров’я та навіть дозволяє використовувати благословення п’ять разів на день. Та все одно меч, викуваний орденом Фреї, мав низький показник атаки.
Від хотів меч!
Найкращий із можливих.
Однак йому потрібно подумати про виконання завдань, які у нього є…
«Навіть найкращий у світі меч не допоможе мені у Землях Відчаю».
Від прийняв рішення і сказав:
– Ваша величносте, я отримав завдання від ордену Фреї. Незабаром мені доведеться виступити проти некромантів, що поклоняються демону Вельзевулу. Орден довідався, що щось лихе готується у Землях Відчаю і моє завдання впоратися з цим до того, як некроманти зберуть потрібну кількість сил. Однак, на мій жаль, у мене недостатньо людей, щоб виконати таке важливе завдання. Тому я прошу допомоги відважних воїнів Розенхайма.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.