Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 5. Село Вигнанців. Частина 3
Не можна очікувати багато від квесту рівня складності E, навіть з бонусом подвоєння досвіду. Якби це було одне з завдань, де досвід залежить від досягнутих цілей…
Задоволений Кокун оглянув свій новий щит і сказав:
– О, точно, я почав розповідати тобі про наше село, так? Нагадай мені, де ми зупинилися?
– Невелика частина вцілілих заснувала це село. Люсіль розповів мені про цю частину.
– Ха! Він справді любить поговорити. Я продовжу. Щоб вижити, ми мали стати сильнішими. Усі селяни опанували зброю, особливо луками, деякі з нас володіють ними навіть краще, ніж темні ельфи. Що ще… Наше село у найсхіднішій частині Рівнин Відчаю. Звідси добре видно гори Юрокі, що населений купою орків.
– Ви заснували село в небезпечному місці.
– Так. Така реальність для більшості сіл. Нам навіть відносно пощастило. Поруч є залізна шахта, тому ми можемо кувати зброю. У нас також багато їжі. Хоча час від часу на нас нападають орки.
– Орки?
– Щороку в час жнив, вони приходять грабувати наші запаси. Чесно кажучи, орки – це єдина причина, чому ми не живемо в достатку. Але, на жаль, вони також є причиною того, що нам не доводиться мати справу з іншими, більш небезпечними монстрами. Тож ми живемо бідно, але відносно безпечно.
Поселення вигнанців трималося попри щорічні набіги орків.
– Однак кілька років тому орки почали забирати не тільки продукти, а й жителів села. Адже вони нічого не можуть зробити самі!
– Я чув, що орки – це найгірша раса щодо ремесел.
– Це правда. Тому і забирають людей, щоб ті виготовляли для них зброю і виконували різну роботу. За останні кілька років вони забрали більше сотні людей! Прокляті орки!
– Ви намагалися їх зупинити?
Кокун розреготався.
– Ха! Зупинити орду?! Я ніколи не чув нічого дурнішого. Орки люблять битися, у цьому вони неперевершені. Вони б’ються не тільки з людьми, але і з ельфами та гігантськими монстрами і навіть одне з одним!
– Ясно.
– Я тобі це кажу тому, бо ти ще не зрозумів, у яке небезпечне місце потрапив. Навіть нашим найкращим воїнам важко полювати на деяких монстрів, наприклад, на гігантських мурах. Ми влаштовуємо святкування, якщо вдається привести одного з полювання. Як думаєш, зможеш вполювати п’ятьох таких? Якщо впораєшся, селяни змінять своє ставлення до тебе.
Дінь!
[Нове завдання: Сумніви Кокуна
Мисливець Кокун зустрічав багато людей, які говорили багато, але робили мало. Щоби протистояти оркам потрібна не тільки сміливість, а і гострий розум.
Зловіть 5 гігантських мурах, щоб довести свою мужність.
Складність: C
Нагорода: визнання селян
Увага: у разі невдачі мисливець Кокун більше з вами не розмовлятиме.]
Новий квест!
Кокун примружив очі та продовжив:
– Нехай це буде випробуванням для тебе. Я не здивуюся, якщо ти відмовишся. Вважай це викликом для чужинців.
Від якусь мить мовчав, а потім твердо сказав:
– Я спіймаю тих гігантських мурах.
[Ви прийняли завдання.]
– Я дуже сподіваюся на це. Ти можеш знайти гігантських мурах на рівнинах на заході. Їх легко помітити. Хоча я не впевнений, чи зможеш ти втекти, якщо щось піде не так.
***
Від залишив село і повернувся до пагорба, де ховалися його люди. Десять королівських лицарів, Бурен, Бекер, Хосрам, Дейл, 400 солдатів і 50 священників. Маленька армія під управлінням Віда!
– Очікуйте.
– Як накажеш, капітане!
Від став перед каменем біля входу в печеру і дістав інструменти скульптора. Він уже набив руку в різьбленні скульптур, ніж Захаба і зубило в його руках рухалися з неймовірною швидкістю!
Від вирізав знайоме лице, яке іноді навіть снилося йому! Обличчя Союн послужила зразком для ще однієї скульптури.
«Сподіваюся вийде ще одна витончена робота…»
Від мав великі сподівання. Він ще жодного разу не зазнавав невдачі, вирізаючи обличчя Союн…
У своїх скульптурах він багато разів намагався брати за зразок обличчя інших дівчат, але ніколи не досягав успіху.
Через дрібні деталі важко відтворити лице людини. Іноді, дивлячись на гарне обличчя, розумієш, що чогось не вистачає. Здається, що якщо підняти ніс трохи вище або зробити очі трохи більшими, то можна досягнути досконалості.
Особливо це стосується жіночих облич.
Але насправді, якщо почати щось змінювати, то можна отримати несподівані результати. Роблячи незначні зміни, ти змінюєш загальний баланс. Ось чому «поліпшений» варіант зазвичай виявляється гіршим за оригінал.
За кожну невдалу роботу слава скульптора зменшувалася. Від хотів уникнути цього, тому він вирізав лише обличчя Союн. Її зовнішність настільки бездоганна, що, лише трохи змінивши вираз обличчя, він міг змінити загальну атмосферу.
Цього разу Від вирішив вирізати Союн як грізного воїна.
Для одягу та спорядження він використав спорядження північних найманців, бо чув, що серед них багато жінок-найманців.
Люта і впевнена Союн, тримаючи меч перед собою, виглядала так, ніби охороняла вхід од небезпечних монстрів. Це був ідеальний образ гідного і гордого найманця.
Дінь!
[Витончена робота! Ви закінчили статую жінки-найманця!
Північні землі бідні та непридатні для землеробства, тому багато північних жінок стають найманцями, щоб захистити свої домівки і заробити трохи грошей. Вони ніколи не відступають і завжди доводять поставлені завдання до кінця.
Зі зброєю в руках вони безстрашно вбивають найнебезпечніших монстрів півночі! Відтоді як лицарі стали занадто зарозумілими, обов’язок по забезпеченню мирного життя ліг на плечі найманців.
Художня цінність: 600
Ефекти:
Відновлення здоров’я і мани на день зростає на 15%;
Швидкість пересування зростає на 15%;
Харизма зростає на 100;
Сила зростає на 10;
Усі характеристики зростаються на 5;
Побачивши статую, протягом тижня ви можете взяти місію в гільдії найманців на кращих умовах;
Отриманий досвід збільшується на 5%.
Ці ефекти не поєднуються з ефектами інших скульптур.
Кількість створених витончених робіт: 5.]
[Отримано очки досвіду скульптурного мистецтва.
Слава зросла на 85.
Витривалість зросла на 1.
Нова характеристика: Шарм!]
[Шарм: ця характеристика дає можливість приваблювати людей. Головним чином людей протилежної статі. Ви стаєте більш привабливим і чарівним. Одна з головних характеристик для бардів, танцюристів і лідерів груп. Якщо ваша професія пов’язана з ремеслом, шарм допоможе вам створювати більш детальні роботи.]
[Завдяки вашому класу характеристика Шарм зростає на 20.
Наполегливість підвищена на 5.]
Зовнішність Союн не підвела його і цього разу.
«Гм, ця скульптура несильно впливає на бойові характеристики, але збільшує досвід, що теж непогано».
А ще він отримав нову характеристику, що впливає на скульптурне мистецтво, несподіваний, але приємний подарунок.
«Гмм…»
Від спробував роздивитися своє відображення в лезі ножа, щоб побачити, чи змінилося воно після появи нової характеристики.
Затим він прийняв найкращу свою позу і звернувся до солдатів.
– Зберіться всі. Ми вирушаємо!
Від і його армія попрямували на рівнини полювати на гігантських мурах.
– Священники, готуйтеся до бою, благословіть воїнів.
– Так. Фреє, будь ласка, дай своїм вірним слугам силу боротися зі злом, благословення!
Священники використали групове благословення. Орден Фреї послав з Відом своїх найкращих священників, тож благословити 400 солдатів одразу для них не було проблемою.
Але Від все одно вирішив діяти обережно. Він подумав, що, попри підтримку священників Фреї, якщо з самого початку кинути у бій простих солдатів, то втрат не вдасться уникнути.
– Лицарі, ідете зі мною попереду, решта, слідуйте за нами на певній відстані.
Королівські лицарі бурчали, та все ж виконували накази Віда.
– Поки що ми будемо підкорятися.
– Поки ми не завершимо наше завдання, ми повинні тебе слухатися. Але не думай, що ми робимо це з поваги.
Відом знехтували в селі! Тепер ним нехтували і тут!
Він подумки зітхнув і, не кажучи жодного слова, пустив лицарів уперед, шукати мурах.
Коли Від слухав Кокуна, то не сприйняв його слова серйозно. Ну, мурахи були великими, їх важко спіймати, і що? Проте побачивши цих почвар, він не зміг стримати подиву:
– Ого, вони справді величезні!
Хоча звичайні мурахи були завдовжки в один сантиметр, монстри, що бігали перед ними по рівнинах, з легкістю перевищували довжину в кілька метрів. І вони рухалися надзвичайно швидко!
– Не турбуйтеся про їхні розміри, вперед! Атакуйте!
У супроводі лицарів Від кинувся назустріч монстрам. Але вони рухалися надто швидко. За крок почвари долали кілька метрів і часто робили різкі повороти.
Лицарям доводилося бути надзвичайно обережними, щоб уникнути лобової атаки мурах, які рухалися на максимальній швидкості.
Від не міг не відчути розчарування.
«Я витратив на них стільки очок репутації, і це все, що я отримав…»
Лицарі не змогли убити й одного мурахи! Відважні воїни просто бігали колами, намагаючись ухилитися від раптових атак монстрів.
– Потрібно сповільнити мурах! Священники, використайте сповільнення!
– Буде зроблено, о вірний.
На щастя, віра Віда допомагає йому командувати священниками. Вони швидко і чітко виконують його накази.
П’ятдесят священників одночасно зачитали молитву:
– Краса Фреї зупиняє кожного. Нехай буде так! Силою нашої віри, сповільнення!
Химерне антиблагословення священників почало діяти. Рухи гігантських мурах все більше сповільнювалися. Молитви 50 священників об’єдналися, і отримане заклинання було набагато сильнішим, ніж молитва одного священника.
Через кілька секунд мурахи завмерли на місці.
– Лицарі, в атаку! Лучники, стріляйте! Решта – охороняйте священників.
– Так!
Сотня воїнів натягнула луки і пустила рій стріл у завмерлих чудовиськ. Мурахи були такі великі, що в них дуже легко поцілити.
Решта 300 солдатів охороняли священників. А Від кинувся атакувати мурах.
Вони мали поквапитися, бо священникам доводилося постійно витрачати ману, щоб підтримувати заклинання сповільнення.
«Ми не можемо дозволити цього затягнутися».
Атаки лучників поступово знижували здоров’я монстрів.
«Вони такі великі, що стріли для них як укуси комарів…»
Разом з Відом лицарі кинулися атакувати мурах. Вони залазили на них і ламали мечами їхні панцирі. Декому відрізали лапи.
Від наслідував приклад інших і заліз на голову мурахи. Це було небезпечно, але небезпека не зупинила його. Від рубав монстрів разом з лицарями.
Гігантські мурахи довго протрималися.
Іноді їм вдавалося послабити заклинання сповільнення, накладене священниками, і скидали з себе лицарів. Щоразу, коли таке траплялося, серце Віда пропускало удар. На щастя, лицарі не вмирали так легко, тому після падіння вони підводилися, отримували зцілення від священників і поверталися до бою.
Таким чином через годину від початку бою маленька армія Віда добила останнього гігантського мураху.
[Ваш рівень зріс.]
[Ви отримали гігантський хітиновий панцир.]
[Ви отримали мурашині антени. Їх можна використати, щоб знайти печеру, де прихована королева гігантських мурах.]
– Чудово.
Тільки після перемоги над мурахами Від зрозумів, що їхній рівень перевищує 350.
– Вони неймовірно сильні.
Щоби боротися з такими сильними монстрами, потрібна чимала вправність. Пощастило, що завдяки його високій славі та попереднім виконаним завданням його рівень досить високий.
Зібравши всю здобич і відвівши свою армію назад до схованки, Від повернувся до Села Вигнанців.
Там він показав мурашині панцири Кокуну.
– Я не очікував багато. Гадав, що ти черговий хвастун. Але я помилився, ти справді переміг гігантських мурах.
Кокун уважно оглянув мурашині панцирі, принесені Відом.
– Дивовижно. Розібравшись з ними, ти довів, що дійсно видатний воїн. Більше ніхто в тобі не сумніватиметься.
Дінь!
[Ви виконали завдання: Сумніви Кокуна
У всьому Селі Вигнанців лише кільком людям вдалося вполювати 5 гігантських мурах. І тих людей називають найвеличнішими воїнами і головними захисниками села. Тепер Кокун поширить серед селян звістку про ще одного великого воїна.
Нагорода:
Ніж Кокуна;
Очки досвіду;
Слава зросла на 6.]
Цього разу Від також перевірив панель досвіду. Цей квест заповнив її на 15%. Але найважливішим є те, що селяни нарешті почнуть його приймати.
– Це мій ніж. Тепер він належить тобі. Такий великий воїн, як ти, для мене завжди бажаний друг.
Кокун дістав маленький ніж і передав його Віду.
– …
Це було найбрудніше і найтупіше лезо, яке Від коли-небудь бачив у грі.
– І для чого він мені потрібен?
– Ним зручно знімати кору з дерев. Дуже корисний ніж.
Від вирішив не відповідати, у нього вже є ніж Захаба, тож подарунок Кокуна йому ні до чого.
– Я продовжу розповідь про наше село. Місце, де воно розташоване, дійсно дуже небезпечне. Якщо діяти необдумано, ти можеш легко втратити життя. Ось чому ніколи не варто недооцінювати орків. З малечку їх привчають до боротьби з монстрами, дуже сильними монстрами… Можна сказати, що орки правлять цими землями.
– Зрозумів. Уникати орків.
– Саме так, принаймні якщо ти цінуєш своє життя. Однак високого в горах Юрокі живуть темні ельфи. Ба більше, нещодавно з’явилися деякі темні створіння, що користуються магією, і об’єдналися з ельфами.
Погляд Віда став зацікавленішим.
– Можеш розповісти про це більше?
– Сільські мисливці, як я, мало знають про те, що відбувається в горах Юрокі. Але ми багато разів бачили, як орки б’ються з темними ельфами. Орки перемагали майже кожного разу, хоча ельфи використовували темну магію і викликали духів. Але відтоді, як з’явилися ті темні істоти, орки почали програвати більше битв. Набагато більше битв. Ба більше, вбиті орки повставали й атакували собі подібних. Кілька разів мене мало не вбили, коли я спостерігав за такими битвами.
Від добре знав, які темні істоти об’єдналися з темними ельфами. Некроманти Барекана Демофа.
– Темні ельфи почали вигравати. Вони навіть почали зводити стіни, форт, а потім фортецю та вежі в горах. Це доволі дивно, чи не так?
– Так.
Ельфи раса, яка живе в гармонії зі світом і природою.
І хоча темні ельфи люблять битися, вони все одно жили в природному середовищі. Навіщо їм переїздити у фортецю?
– У мене таке відчуття, що ельфи готуються до війни. Вони збираються розпочати повномасштабну війну з орками і щось приховують за тими стінами? Я нічого не знаю, можу лише припускати. Проте одне я можу сказати точно: відтоді, як ельфи отримали підтримку, ночі на наших землях стали довшими.
– Довшими?
– У певний час темні хмари піднімаються з фортеці ельфів, вони покривають усе небо. Час, протягом якого ми можемо бачити сонце, постійно скорочується. Подивися ввечері, і сам пересвідчишся.
Ось як Від дізнався в загальних рисах про ситуацію на Землях Відчаю.
– До речі, якщо зустрінеш у селі брата і сестру Мосса й Емі, не говори з ними про монстрів, що змінюють форму. Тепер мені треба йти на полювання.
Кокун підняв щит, махнув рукою і пішов з села.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.