Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 7. Простакуватий орк Карічві. Частина 1
Гори кишіли орками!
Орки-розвідники. Орки-чемпіони. Орки-воїни.
У минулому Від пережив багато різних ситуацій і думав, що зберігатиме холоднокровність, щоб не сталося, але тепер навіть він не міг залишатися спокійним.
«Якщо вони виявлять правду – мені кінець».
Піднімаючись схилом гори, Від був мокрий від поту.
Яким би сміливим хтось не вважав себе, навіть такій людині важко було б тримати себе в руках, коли навколо лише орки.
У королівстві Розенхайм також є орки, але їхні рівні коливаються від 80 до 130. Тому завжди можна втекти від них, якщо щось піде не так.
Тут, на Рівнинах Відчаю, монстри були набагато сильнішими. Навіть гобліни і кобольди, які вважаються найслабшими монстрами у грі, мали різну бойову силу в залежності від місцевості, де вони живуть.
А на цих землях орки з дитинства мусили боротися за свою територію. Вони билися з гігантськими монстрами, тож їхні рівні, а, отже, і сила значно перевищувала показники їхніх побратимів з королівства Розенхайм.
Але найстрашнішим була не сила, а їхня незчисленна кількість! Якщо щось піде не так і йому доведеться тікати, його переслідуватимуть тисячі орків.
Від не мав наміру зазнати «смерті від рук орків на Рівнинах Відчаю». Тому він намагався бути обережним, щоб не привертати уваги.
– Чвіік!
Від випадково зустрів погляд одного з орків, що стояв перед ним. Орк-чемпіон 210 рівня! Навіть деякі лицарі, відомі своєю честю, люблять зверхньо дивитися на інших, щоб показати свою перевагу, а це був капітан орків.
– Чвііік!
Орк витріщався на Віда, його очі сяяли злобою.
«От халепа».
Груба поведінка орка змусила Віда нахмуритися.
«Я не можу розкрити своє прикриття…»
Для початку Від вирішив усміхнутися. Надійний підхід, який ніколи раніше не підводив його у налагодженні дружніх стосунків. Чудова навичка міжособистісного спілкування.
Від натягнув свою найкращу фальшиву посмішку.
Але він ще не зовсім звик до своєї нової зовнішності, тому мимоволі насупив брови, а кутики рота трохи затремтіли. Його величезні ікла ще більше висунулися вперед.
У цю мить орк-чемпіон відвів погляд!
– Чвік! Чвік! Чвік!
Орк злякався! Уже сам вигляд Віда зміг налякати капітана орків, тому він сказав із відтінком зверхності:
– Будь обережнішим наступного разу. Чвііік!
– Буду. Чвік. Чвік. Чвік.
Поки Від піднімався на гору такі випадки повторювалися ще кілька разів. Перед його страхітливою статурою та зовнішністю інші орки зіщулювалися від страху.
Отак Від без перешкод дістався до місця, де орки билися з монстром.
– Я вб’ю всіх, всіх! Чвікчвік!
– Чвііік! Це наша земля!
Кілька десятків окрів билися з гігантським вогненним монстром – сумішшю богомола і багатоніжки! Він дихав вогнем і чавив супротивників своєю вагою.
Орки невпинно розмахували глефами, але не могли пробити товсту шкуру ворога.
Вогняний гігант має 280 рівень – це дуже небезпечний противник. На Рівнинах Відчаю незліченна кількість подібних чудовиськ. Ось чому цей регіон вважається одним із найнебезпечніших на континенті!
Від спостерігав за битвою орків. Не дарма кажуть, що вічно можна спостерігати за двома речами: вогнем і справжньою бійкою!
«Якщо всі орки помруть, я отримаю їхні речі…»
До того ж Від тепер залишився без обладунків і, можна сказати, стояв там голий.
Віду потрібно дочекатися завершення битви.
Вогняний гігант рухався з величезною швидкістю, скручуючись усім тілом і дихаючи вогнем на найближчих супротивників. Орки помирали один за одним.
Від спокійно за цим спостерігав, коли йому спало на думку: «Тепер я не людина. Жоден орк на моєму місці не зміг би безжально дивитися, як гинуть його родичі».
Від кинувся вперед, схопивши по дорозі одну із залишених глеф.
– Іяаап!
Він щосили вдарив збентеженого гіганта в бік. Гігантське чудовисько впало, немов будівля, здійнявши хмару пилу. Навіть ставши орком Від не втратив своєї сили і навичок!
Вогняний гігант визнав нового супротивника. Він похапцем відповз убік, здійнявся угору і кинувся назустріч новій загрозі. Ворог, що видихає вогонь, швидко наближався!
Від інстинктивно підскочив високо в повітря і приземлився на голову гіганта.
– Скульптурний, чвіік! Клинок, чвііік!
Навіть у тілі орка він міг використати навичку Скульптурний клинок, але через знижений інтелект його мана швидко вичерпувалася.
З іншого боку, тепер він став набагато сильнішим.
Від щосили опустив глефу на голову монстра і заледве її подряпав.
Лезо глефи не було дуже гострим, але з кожним ударом рана на голові велетня ставала глибшою.
– Ґууоооо!
Вогняний гігант стрибав і крутив головою, намагаючись скинути Віда.
Якщо він упаде, то опиниться в дуже поганій ситуації. Від розумів це, тому міцно зафіксував ноги і, зберігаючи рівновагу, завдавав одного удару за іншим.
Монстр так казився, що ледь не струсив Віда, але в останню мить він зумів схопити його за вусик.
– Помри вже, чвііік!
Звичайно, висіти на голові гігантського монстра набагато важче, ніж на поручні автобуса. Але тренування Віда допомогли йому не впасти. Він чудово володів своїм тілом! Коли у тебе є опора, ти можеш правильно застосувати силу. Від вчепився в голову велетня, як тарган, і продовжував завдавати ударів.
Інші орки теж не стояли на місці.
– Ми, чвіік, отримали підкріплення!
– Чвііік! До бою!
Орки атакували монстра, розмахуючи зброєю.
Вогняний гігант видихав полум’я, звивався і стрибав, але не міг протистояти об’єднаному нападу Віда і орків, тож зрештою впав на землю, мертвий.
Дінь!
[Ваш рівень зріс.]
[Полювання на гігантського монстра в горах Юрокі підняло вашу славу на 1.]
Від радісно закричав!
Минуло багато часу відтоді, коли таке відбувалося з ним під час полювання. Раніше, коли він занурювався в бій з головою, він часто радісно кричав.
– Чвіііік!
– Чвік-чвік-чвііік!
Орки також почали радісно кричати.
Видовище, достойне великого митця: Від, що стоїть на голові гіганта, і навколо нього радісно кричить натовп орків. З боку здавалося, що вони об’єднали зусилля, щоб здійснити неможливе!
Але після кожної перемоги з’являлася дуже важлива справа.
Від збирав здобич.
[Ви отримали шкіру зі спини Вогняного Гіганта.]
Після обробки цей матеріал можна використати для створення броні. Зроблений з нього обладунок буде легшим і набагато міцнішим загартованої сталі, такі матеріали дуже складно отримати.
– Дякую! Чвіік!
– Чвік-чвік-чвік, ти врятував нас.
Орки зібралися навколо Віда і дякували йому. Він допоміг їм у час великої небезпеки і вони були йому дуже вдячні. Однак навіть у таку мить деякі орки час від часу відводили від нього погляд.
До такого обличчя непросто звикнути!
Але Віда така реакція заспокоїла.
– Чвіік, ви полюєте на таких створінь? Чвіік, ви мали покликати мене. Я люблю битися. Чвікчвікчвііік! А ще більше я люблю дорогоцінні камені й хороші речі.
– Чвіі. Ми визнаємо, ти – воїн. Ми пишаємося тобою, орку-воїне.
Подібність приваблює – це правило працює навіть у грі.
Оркам, які найбільше любили битися і збирати трофеї, одразу сподобався Від.
– Я тебе бачу вперше. Звідки ти прийшов? Чвііік!
– Я не знаю. Чві!
Від сумними очима дивився кудись у далечінь рівнин. І хоча він намагався виглядати якомога сумнішим, для всіх інших це виглядало так, ніби він думає про минулі криваві битви і бійні.
– Коли мені був рік, мама покинула це місце разом зі мною. Чвік! Ми жили на рівнинах. А тепер я повернувся. Чвііі! Не питайте більше.
– Як скажеш. Чвіік!
– Ходімо полювати. Чвіік!
– Добре. Чві!
Від прийняв запрошення і приєднався до групи орків.
Будь-де, навіть серед монстрів, Від почувався як удома! Він майстерно оцінював ситуація та визначав можливі вигоди, чи це безплатна порція рисової каші, чи безплатний проїзд у поїзді. З самого дитинства різноманітні труднощі, які йому довелося пережити, навчили Віда мислити нестандартно та швидко адаптуватися до ситуації.
– Во-о-оа!
– Чвіік, чвіік!
***
По горах Юрокі були розкидані села орків.
А після полювання воїни з групи, до якої приєднався Від, запросили його до себе.
– Чвіііт! Ходи до нас.
– А можна? Чвік! Чвіік!
– Так. Наша родина велика. Чві-чві-чвіт. Хороші воїни, чвііік, вітаються.
– Чвік! Дякую, друже.
Від пішов за орками вглиб гір.
На своєму шляху він бачив багато інших поселень, великих, як людські міста. Вони не мали стін чи замків, але мали багато великих будівель. В одному такому домі проживало 10 орків, а в поселенні було більше 1000 будівель.
Орки привели Віда до одного з таких поселень. На вході Віда зупинили охоронці.
– Не кожному дозволено зайти. Чвіік!
Від спокійно поглянув на них і сказав:
– У вас проблеми? Чвіік!
Оркоподібний демон! З найстрашнішим обличчям на світі.
Зовнішність Віда була його найкращою перепусткою будь-де. А товариші намагалися його захистити.
– Це наш друг. Чвіік! Ми билися разом. Чвік!
– Й-йому все ще н-не дозволено зайти. Чвік!
– Чвііік. Він повинен назвати своє ім’я. Чвік! Тоді він зможе увійти.
Хоча руки охоронців тремтіли, вони все ж стояли на своєму.
Від на мить зупинився, щоб подумати. Щоб повністю увійти в роль орка, він повинен отримати нове ім’я. Від зовсім про це забув.
– Я – Карі… чві!
Він поспішно придумав нове ім’я – Карі, але тіло знову підвело його, і орки почули інше.
– Карічві! Карічві! Чвіік. Проходь.
Так Від став Карічві, оскільки імена орків часто закінчуються на «чві».
«То он воно як». Карі чи Карічві – для нього це не мало значення.
Він забув цей інцидент і увійшов до поселення.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.