Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 7. Простакуватий орк Карічві. Частина 3
***
– Чим ти заробляєш на життя?
Хлопець почухав потилицю і відповів дівчині:
– Нічим.
– Ого. Навіть до університету не ходиш?
– Ходжу… Але це нудно, я думаю кинути навчання.
– Тут нічим пишатися… Слід мовчати про таке.
Дівчина встала. Вона вже збиралася вийти з кімнати, коли почула те, що її зупинило.
– Який сенс ходити до університету? Я все одно піду в компанію батька.
– Компанія батька?
Дівчині раптом почав подобатися цей хлопець.
Вона упевнена, що тут і зараз є найкрасивішою дівчиною у клубі.
– Так, але це маленька компанія.
– Наскільки маленька?
– Ну, співробітників там десь як людей у маленькому містечку.
– …
– Продажі… чи як це називається? Хай там що, компанія з маленьке містечко.
– …!
Дівчина оніміла.
Вона роздивилася одяг хлопця і, здається, він говорить правду.
«Весь у брендовому одязі. Навіть взуття з останньої колекції, продається лише за попереднім замовленням».
Хлопець протягнув їй телефон.
– Введи свій номер.
– Я не така дівчина.
– Ясно. Тоді я хочу поговорити з тобою ще.
Він легко отримав її номер.
Коли дівчина вийшла, інші хлопці почали збуджено розмовляти.
– Ти крутий, Джіхуне!
– Цього разу менше п’яти хвилин.
Дівчина була дуже красивою.
Навіть якби офіціант не представив її як рідкісну красуню, один погляд на неї змушував усіх хлопців у кімнаті відчувати себе хижаками.
Але Чхве Джіхун несильно реагував.
«Завтра я її навіть не згадаю».
Його друг вважав, що йому дуже пощастило жити так, але Чхве Джіхун відчував лише нудьгу.
Коли у тебе багато грошей, ти повинен уміти ними розпоряджатися. Тому батьки спланували його життя з дитинства.
Як майбутньому спадкоємцю йому не дозволяли вибирати собі друзів, робити те, що подобається, жити так, як він хоче.
З дитинства він рухався по життю, як робот, яким керували батьки.
Тільки коли його відправили за кордон, він почав заводити друзів.
Але навіть там у нього не було власного життя. Він всього лиш людина, яку поставили на рейки і змусили рухатися вперед. Коли ти не можеш робити те, що подобається, життя стає монотонним і нудним. А в житті Чхве Джіхуна було надто багато обмежень.
Однак якось отримавши вільний час, він почав грати у Королівську Дорогу і виявив іншого себе.
У тому далекому світі була річка.
Йому подобалося спостерігати за її повільним і гордовитим рухом, тому він став рибалкою.
Його абсолютно не цікавила риба, він просто насолоджувався спокоєм і відчуттям, що живе насправді.
Інші гравці всіляко намагалися підняти рівні, ганялися за предметами, але він просто рибалив.
З часом Чхве Джіхун досягнув третього рівня середнього рангу в навичці Риболовля. Він став кращим риболовом Королівської Дороги.
Але його це не хвилювало. Він просто рибалив.
Через те, яким мовчазним він був, інші гравці думали, що він похмурий і меланхолійний рибалка і намагалися його не турбувати.
Але Чхве Джіхуну байдуже, що про нього думають інші. Він просто любив рибалити, текуча вода забирала всі його турботи.
А потім з’явився один хлопець.
Прагнучи якомога швидше підняти рівень навички Риболовля, він зайняв улюблене місце Чхве Джіхуна Ця людина вимірювала все у грошах. Кожен день він проводив у нескінченній боротьбі за виживання.
Його звали Від.
Чхве Джіхун кілька разів бачив, як цей хлопець збуджено сміється під час риболовлі. Він робив це навіть у найнезначніших і рідкісних випадках, наприклад, коли знайшов мідну монету у шлунку риби.
Від так щиро тішився подібним дрібницям.
Змагатися з ним у риболовлі було весело. І в якийсь момент Чхве Джіхун був повністю поглинений цим. Аж до того, що кожного разу, коли він ловив рибу, його руки тремтіли від хвилювання.
Він не пригадував, коли востаннє відчував щось подібне.
Чхве Джіхуну сподобався Від.
Відтоді він намагався бути з ним.
У фортові Одейн він брав участь у битві разом з ним, у підземеллі Басри полював разом з ним в одній групі. Коли він почув, що Від збирається полювати разом із Хварьон, він швидко знайшов її та підкупив лідера групи, щоб приєднатися.
– Маю йти. Не шукайте мене деякий час, я буду дуже зайнятий.
Чхве Джіхун встав і покинув нічний клуб. На вулиці його зустріло свіже нічне повітря.
Він знав місце приємніше за будь-який, навіть найдорожчий клуб.
Королівська Дорога.
Місце, сповнене життя, чекало Зефіра.
***
Чарівні слова.
Повторення безглуздого галасу.
Кажи, що хочеш сказати.
Це не означає, що я слухатиму.
Голос співачки нагадував ридання. Іноді боляче, іноді солодко. Під тихі звуки фортепіано дівчина співала із замріяним обличчям.
Деякі жести заборонені.
Діалогів майже нема.
Очі просто зустрілися,
А потім показали мені:
Відчай. Тривогу. Смуток. Гнів.
Невтішні прагнення. Прихильність. Кохання.
Почуття відображені твоїми очима.
Ми обираємо, що їмо.
Смачні страви. Тепер скажи мені своїми очима, куди далі ти хочеш піти.
Повернися до мене і поглянь в мої очі, дозволь прочитати твої думки.
Світ без непорозумінь і спотворень.
Дивлячись у твої очі, я краще розумію тебе, навіть без твоїх зусиль.
Ми ніколи по-справжньому не можемо зрозуміти думки одне одного.
Ти не можеш зрозуміти основу моїх дій, я визнаю це.
Тому що навіть я не розумію.
Те, що ми бачимо очима, це неточно і розмито.
Я не вражена словами. Освіти, будь ласка, щастя.
Ось так, як я дивлюся в твої очі.
Навіть на короткий час не відводь погляну від мого обличчя.
Один погляд, одне серце.
Тож освіти своє серце.
Якщо у тебе немає важких тремтливих слів,
І поглядів, тоді я можу сказати.
Очі та голоси, що чуємо вухами.
Нехай зайдуть глибоко у твоє серце.
Одними словами не передати почуття.
Говори зі мною очима.
Я люблю бачити твої очі.
Чон Хьолін співала свою дебютну пісню «Діалоги очима» на Таймс-сквер.
Публіка слухала її, затамувавши подих.
Здавалося, що її ніжні й лагідні очі співають разом з нею. Слухаючи таємничу і мрійливу пісню, люди відчували себе як у раю. А перед ними виступав світлий і прекрасний ангел.
Але не тільки пісня привабила публіку.
Коли Чон Хьонлін тільки починала співати, то прославилася як співачка з чудовим голосом, але поступово вона почала демонструвати інші свої таланти.
Пісня була б неповною без танцю. Кожен її рух, кожна емоція на обличчі приводили глядачів у такий захват, що вони щиро аплодували їй.
Чон Хьолін граційно рухалася по сцені, ніби кажучи всім, що вона фея народжена для музики.
І саме так називали її ЗМІ.
По закінченню міжнародного туру «фея сцени» зайшла у Королівську Дорогу.
«Відтепер я підніматиму свій рівень. І точно спробую новий танець».
У Королівській Дорозі вона обрала собі клас танцівниці. Хоча з таким чудовим голосом вона могла стати прекрасним бардом, але їй дуже сильно хотілося танцювати.
«Я хочу пригод, а не просто стояти і співати. Я хочу спробувати, яке це відчуття – бити монстрів».
Для інших людей вона виглядала, як витончена і невинна фея. Хоча насправді вона найстарша з п’яти дітей у її родині. Вона часто поводилася зухвало, як пацанка.
Звичайно, барди теж могли полювати. Але клас танцівниці все ж давав їй більше можливостей брати участь у реальних боях. Крім того, вона могла танцювати в різних стилях, тож ніхто не впізнає її рухи, але у випадку співу все було інакше.
Тож вона стала танцівницею і почала свої пригоди у Королівській Дорозі!
На щастя, ніхто її не впізнав. Вона намагалася не видавати себе і навіть зробила свого персонажа з трохи гіршою зовнішністю, ніж у реальності.
***
– Давайте теж вирушимо у подорож?!
– Так. Ми тут тільки полюємо, стає нудно.
– Не кажучи вже про завершення піраміди.
Зефір, Хварьон, Мапан, Пейл, Сурка, Ромуна, Ірен, Мейлон зібралися разом.
Вони мали різні класи, деякі з них не дуже популярні у грі. Серед них не було справжніх воїнів чи паладинів, що спеціалізуються на боротьбі з монстрами. Але рідкісні класи дозволяли їм знаходити інші шляхи для виходу зі складних ситуацій.
За ближній бій відповідали Зефір, з його великим здоров’ям, і монах Сурка. У небезпечних випадках, коли монстри нападали великим натовпом, Хварьон присипляла їх танцем. Вона також піднімала характеристики групи своїми танцями.
Пейл і Мейлон здалеку стріляли з луків, також ще була Ромуна, яка начакловувала руйнівні заклинання. Жриця Ірен підтримувала і лікувала всіх членів групи.
Навіть у купця Мапана є своя робота. В якості другої класової навички він отримав «Доторк удачі», що збільшувала здобич, яка залишалася після монстрів.
– То куди ми підемо? – запитав усіх Пейл.
На диво, відповідь прийшла від Ірен, яка вважалася найтихішою у групі.
– Ходімо до озера Душ!
– Чи не заскладно для нас?
Про це місце вони дізналися випадково.
Батько Пейла виявив його особисто під час подорожі світом Королівської Дороги.
– О, який чудовий краєвид! Тре’ перевірити водичку!
Батько Пейла вирішив перервати свою подорож і скупатися. У такому красивому каньйоні з річкою справжній кореєць ніколи не упустить можливості хоча б роззутися і занурити ноги у воду.
І ось, купаючись, він помітив стежку, що вела до озера. Звісно, він розповів про це Пейлу після повернення.
Хоча на той момент середній рівень групи Пейла був 130, однак, враховуючи, що територія, де плавав його батько, населена небезпечними монстрами, їм би довелося похапцем відступати після першої ж битви, залишаючи мертвих позаду.
Тому вони ще не знали, які квести, скарби і небезпеки чекають їх на озері.
– Все буде добре. Зараз ми набагато сильніші.
– Ну, це так…
– Спробуймо!
В очікування нових вражень, всі як один проголосували за похід до озера. Навчившись у Віда завжди добре готуватися заздалегідь до можливих труднощів, вони купили запас харчів, лікарські трави, перевірили спорядження і вирушили в дорогу.
***
Лі Хейон не могла у це повірити.
Від університету Корея прийшло повідомлення про те, що Лі Хьон пройшов перший раунд. Звичайно, була тільки перша частина, попереду ще співбесіда, але половина шляху вже позаду.
– О, це так чудово!
Вона дивилася на повідомлення, задоволена.
Лі Хейон могла заробити на власні університетські витрати завдяки підробітку і стипендії. Але як щодо її брата…
Лі Хейон боялася говорити про це з братом. Вона планувала зробити це не один раз, але не могла набратися сміливості. А якщо брат скаже, що це марна витрата грошей і навіть не захоче йти на співбесіду? У його випадку це можливо…
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.