Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 8. Орчі війни. Частина 1
– Чвіік!
Перетворившись на орка, Від багато думав.
«Що треба зробити, щоб подружитися з ними?»
Оскільки він звик мислити по-людськи, пошуки способу зближення до абсолютно іншої раси перетворилися для нього на складне завдання. Від уже звик спілкуватися з орками, але так і не знайшов серед них справжніх друзів. Тоді він вирішив, що настав час припинити уникати своїх нових одноплемінників і почати сприймати їх такими, якими вони є. Ставитися до них, як до людей і як до своїх справжніх товаришів.
Спочатку він думав, що це буде дуже важко. Але поспілкувавшись з ними ще трохи, зрозумів: о, це так… знайомо.
Від швидко подружився з усіма у своїй групі.
Орки! Вони несильно відрізнялися від Ґомчі. Суворі! Агресивні! Жорстокі! Якщо їм щось не сподобалося, вони негайно дістають зброю! Безрозсудні. Без роздумів кидаються навіть на сильніших противників! Їхні кулаки діяли швидше за слова, приблизно в 3-4 рази швидше.
– Лови, це для тебе. Чвіік!
Від приготував їжу та роздав її всім у групі. Орки були настільки невибагливими і ненаситними, що їм подобалося абсолютно все.
Але навіть прийнявши їх такими, якими вони є, Від досі мав проблеми з тим, щоб злитися з новим середовищем. Як і в людей, їхнє суспільство мало власні правила та ієрархію.
Звичайні орки, орки-воїни і розвідники стояли на найнижчому щаблі соціальної драбини у горах Юрокі. Їх було найбільше, але вони були підлеглими для інших.
Командували ними орки-чемпіони, капітани, старійшини та вожді.
Капітани командували групами приблизно по сто орків у кожній. Селами керували старійшини. Вожді керували та контролювали домени, що складалися з кількох поселень.
І Віда по-справжньому ненавиділи всі, хто стояв вище нього в командному ланцюжку.
– Карічві не народився у нашому селі. Чвіік!
Вони ставили під сумнів його походження.
– Він їсть менше, ніж ми. Чвік!
Порівнювали апетити.
– Карічві занадто гарний. Чвіііт!
Заздрили його зовнішньому вигляду.
– Чвік-чвік! Жінок потрібно захищати!
Зрештою, всі проблеми були через жінок!
Орки ревнували і заздрили Віду через жіночу увагу.
– А, чві! Навіть після того, як я став орком, чвіік! Світ просто не залишає мене осторонь! – стогнав Від. Через постійні виклики, які йому кидали боги, уже можна починати думати про те, щоб повіситися!
«Справді, красивим хлопцям усюди заздрять».
Він вирішив, що проблема у страхітливій зовнішності, яку він бездумно створив, будучи людиною. І єдиний спосіб усе виправити – почати повністю ігнорувати всіх навколишніх жінок.
В результаті вони теж на нього розсердилися.
– Чвіік! Мені не подобаються ці жінки. Просто заберіть їх. Чвііік!
А після того, як він це заявив, жінки ще більше образилися.
– Чвік. Він надто багато про себе думає.
– Нахабний виродок! Чвік-чвіт!
– Виженемо його з села! Чвіік!
Розлючені місцеві довгий час заспокоювалися.
І хоча багато хто в поселені не любив Віда, було чимало звичайних орків, які визнавали його.
– Він з касти переможців! Чвіііт! Цей орк заслуговує на повагу. Чвіік!
– Чвіі-чві-чвіііт! Хороший боєць!
– Хитрий, чвіік. Він виживе будь-де.
Від часто бився і ходив на полювання. За розпорядженням старійшини села, заради миру та розвитку поселення, кожного ранку створювалася мисливська група, і, звичайно, Від був завжди присутнім.
– Чвіік!
Група зазвичай складалася з орків-воїнів і звичайних орків. В основному вони билися проти величезних мінотаврів! Монстрів десь 300 рівня.
Від міцніше стиснув глефу.
«Дорогоцінні очки досвіду!»
Мінотаври володіли двома криваво-червоними сокирами та мали більше здоров’я, сили і спритності у порівняні з іншими монстрами такого ж рівня. Тому у грі мало людей, які полюють на них. Крім того, вони зазвичай живуть у місцях, де гравці були рідкістю.
Але Від любить битися з усілякими монстрами.
Як торговець цінує кожного покупця, так і він радо зустрічав будь-якого монстра.
Очки досвіду – додаткова сила!
Предмети – чистий дохід!
Зі зростанням сили зростала і винагорода; а з додатковою здобиччю також зростали його майбутні доходи.
У цих думках закладенні його власні цінності та уявлення.
– Му! Брудні орки!
Мінотавр анітрохи не боявся своїх ворогів.
Звичайні орки мали рівень 120, а орки-воїни – 210. І всі вони відчували страх перед лютістю, що йшла від ворога.
– Му! Уб’ю вас усіх!
Мінотавр швидко рушив уперед. Він біг, розмахуючи двома величезними сокирами. Орки перед ним не здавалися гідними супротивниками.
– Чві-і-ік!
Від стрибнув уперед. Його величезне тіло пролетіло близько десяти метрів і приземлилося прямо перед мінотавром.
– Чвіік! Я твій противник!
Після перетворення на орка його Мудрість та Інтелект знизилися, але Сила і Спритність значно зросли. Ось чому він почав використовувати звичайні атаки замість технік, що споживали багато мани, якої йому тепер не вистачало.
– Чві-і-ік!
Мінотавр ударив сокирою, здавалося б, незначну перешкоду, але Від відбив атаку глефою. При зіткненні зброї пролунав гучний дзвін.
Супротивники стояли один проти одного.
Меч і глефа у чомусь схожі, але є і чимало відмінностей. Глефа ширша і важча, потрібен час, щоб навчитися нормально нею володіти. Загалом, вона повільна, але руйнівна зброя.
Дзень! Бря-язь!
Щоразу, коли глефа стикалася з сокирою, чувся дзвін і сипалися іскри. З кожним відбитим глефою ударом, мінотавр був змушений відступати, і його це злило.
Зазвичай, така іржава глефа давно б розлетілася. Але Від відремонтував, відполірував і загострив її до надзвичайної гостроти.
Потужний спротив Віда додав сили його товаришам-оркам.
– Чвііік!
Тепер мінотавр відчув страх.
Хвиля орків швидко наступала! Бігло сотні орків з глефами у руках і атакувало чудовисько. Деякі з них загинули від атак Мінотавра, але він також отримав багато ран, від яких зрештою помер.
Як то кажуть «десять рук не заблокуєш одною». Саме завдяки чисельній перевазі орки вигравали битви.
І почалося справжнє полювання.
Соті орків з глефами полювали на величезних монстрів. Звичайно, багато з них гинуло, але решта міцніла. Бо ті, хто вижив, отримували нові рівні, загальна сила групи продовжувала зростати.
Орки виживали попри те, що їм постійно загрожували численні небезпечні монстри. Вони виживали завдяки своїй плодючості. Деякі орки гинули, але інші ставали сильнішими, і їм на допомогу приходили молоді одноплемінники!
Навіть знаючи це, Від дбав про те, щоб ніхто з його друзів не загинув. Він ремонтував їм зброю, готував їжу і перев’язував їх, коли було потрібно.
Велике полювання тривало!
Багато простакуватих, неосвічених орків бродили навколишніми землями, вбиваючи будь-яких монстрів, яких вони зустрічали. Орки не володіли ніякими спеціальними прийомами чи іншими секретами, вони просто перемагали ворога величезною кількістю. Не вистачило десятка, то прийде сотня – і навіть якщо вони помруть, то прийде ще більше.
У таких небезпечних битвах багато орків почало збиратися навколо Віда.
– Чві-чвіт, простакуватий Карічві, веди нас.
– Карічві, ти простий і нам комфортно з тобою. Чвіік!
Через низькі Інтелект і Мудрість орки вважали Віда одним із них! Крім того, він також мав високі показники Лідерства і Харизми, завдяки яким орки були готові йти під його руку.
Киваючи «рекрутованим» на знак згоди, Від продовжував полювати.
Хоча він і отримав під своє командування нові «голови», через них битви стали складнішими. Оскільки всі вони були однією великою групою, останній, хто ударив ворога, отримував більшу частину досвіду.
Решта досвіду майже порівну розподілялася між іншими, незалежно від їхнього внесу в бій. І Віду довелося стримувати свою жадібність до очок досвіду.
«Я маю бути розумнішим за цих жадібних орків…»
Якщо він зосередиться на тому, щоб по максимуму отримувати очки досвіду, то ризикує втратити дружні стосунки з цими орками. І разом з цим, якщо він стримуватиметься, це може призвести до його смерті в якийсь момент.
Ось чому Від бився якомога більше. Він першим нападав на монстра, завдав стільки шкоди, скільки міг, і, якщо поряд не було багато орків, які атакували того ж самого монстра, то завдавав смертельного удару.
Участь у великій кількості битв була головним пунктом у ранній ігровій стратегії Віда. Крім того, з першого дня він намагався максимально підвищити свої характеристики, а вже потім піднімати рівні. В результаті битися з монстрами одного з ним рівня стало значно легше.
Накопичуючи різні навички та характеристики, він став набагато сильнішим за будь-якого гравця такого ж рівня! І з часом різниця продовжувала зростати.
«Наполеглива робота зараз полегшить гру пізніше…»
Він не міг порахувати, скільки разів помічав гравців, що не звертали на це уваги. Були випадки, коли люди досягали 250 рівня, навіть не довівши свою навичку володіння мечем до належного рівня. Такі гравці піднімали рівні, не вдосконалюючи свої навички лише тому, що це вимагає тяжкої праці.
Але для Віда це стало пріоритетом. Він був дуже радий, що орки багато полюють. Навколишні землі заповненні монстрами, і все, що йому потрібно, це битися з ними, на деякий час відклавши у бік навичку Торгівля та Скульптурне Мистецтво.
У якийсь момент Від досягнув 295 рівня.
***
Полювання групи Пейла на Озері Душ було в розпалі.
Раніше вони б не наважилися підійти до цього місця, але тепер, підвищивши рівні та з підтримкою Хварьон, Зефіра і Мейлон, вони вирішили спробувати.
Тут вони зіткнулися зі страшними водяними духами і рибоподібними чудовиськами!
Після запеклої та тривалої битви більша частина групи покинула гру, і лише Пейл з Мейлон залишилися заради побачення біля озера.
Пейл справді любить спілкуватися.
– І ось так… власне… а потім…
Він зустрів дівчину, яка йому дуже подобалася.
Пейл хотів розповісти їй усе про своє життя ти пригоди у Королівській Дорозі. Особливо тому, що вони познайомилися завдяки цій грі.
Він розповів їй про небесне місто Лавіас.
– Що? Справді?
Очі Мейлон заблищали, коли вона почула про їхні перші кроки, як першопрохідців, про завдання і про те, як вони досліджували небесне місто.
– Як Від обрав клас скульптора?
– Наскільки мені відомо…
Пейл також багато говорив про Віда. Він поділився і таємницею, що саме Від знищив вампірів у провінції Мората.
***
[Ви виконали завдання: Провізія орків
На навколишніх землях є багато небезпечних монстрів, що полюють на місцевих жителів. Разом з мисливською групою зловіть їх та згодуйте м’ясо монстрів молоді.
Складність: C
Нагорода: Залежно від результату – спорядження, коштовне каміння і руда.
Обмеження: Лише для раси орків. Або для тих, хто здатен перетворюватися на орків за допомогою магії чи інших засобів.]
Вожді орків і старійшини також давали завдання, однак вождь жив у сусідньому селі, а зі старійшинами не так просто налагодити стосунки. Проте Від не впадав у відчай, а продовжував багато полювати і виконувати квести. За них він не отримав жодних хороших предметів, але інгредієнти та руди, що видавалися як нагорода, доволі рідкісні.
Крім того, полювання на монстрів винагороджувало його дорогоцінним досвідом. Не тільки очками досвіду, які він отримував за вбивство, але і новими знаннями та інформацією. Більшість монстрів на Землях Відчаю мали рівень вище 300 і часто володіли унікальними здібностями. При першій зустрічі з ними дуже легко зробити фатальну помилку.
Разом з орками Від бився з різними монстрами. Іноді навіть стикався з темними ельфами. Хоча вони були маленькими, вони користувалися магією стихій і виявилися гідними противниками. Але це не завадило Віду перемогти їх і отримати ще більше поваги в поселенні орків.
Таким чином Від дослідив більшу частину гірського хребта Юрокі.
На його подив, фортеця темних ельфів виглядала так само загрозливо як замок Серабург у королівстві Розенхайм. А з усією магічною зброєю, встановленою на стінах, фортеця стала практично неприступною.
– Ми захопимо її! Прорвемося! Нас ніщо не зупинить! Чвіік!
Старійшина тепло поглянув на Віда.
Цей величезний орк зміг зібрати м’ясо найнебезпечніших хижаків і виконати завдання. У нагороду він отримав багато руди, придатної для кування високоякісної зброї.
Старий орк заплющив очі.
– Чвік. Коли я дивлюся на тебе, то згадую свою молодість.
– Спасибі, старійшино. Чвіік! – шанобливо відповів Від.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.