Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 3. Перший раз у кіно. Частина 2
«Танець. Я не вмію танцювати».
Справа в тому, що неможливо несподівано зробити те, що ти раніше ніколи не робив. Він не мав жодного уявлення про ритм і відчуття музики. Лі Хьон думав, що танцювати можуть лише висококультурні люди. Але якщо справа доходить до того, як рухати власним тілом…
«Я володію мечем… хоча і так нормально, зараз мені не потрібне меч у руці. Коли суперник робить крок до мене, я віддзеркалюю його рух. Битися з ворогом голіруч. Він б’є першим, а я відповідаю долонею».
Раптом дії Лі Хьона змінилися.
Можна сказати, що його тіло раніше було надмірно напруженим. Він не знав куди подіти руки і ноги. Стрілочки, що з’являлися на екрані, змушували його слідувати за діями опонента, ніж діяти прямо. Він знайшов мету для руху кінцівками і звільнився. Тепер він штовхав ногами і крутив талією, повертаючи тіло. Використовував кулаки та лікті, щоб натискати на стрілки в точний час.
Невдовзі на зовнішньому екрані відобразилися рухи Лі Хьона.
– Що відбувається?
– Дивовижно.
Його рухи поєдналися з танцем. Вони зв’язалися з музикою. Очима він стежив за інструкціями і діяв. Рухи відрізнялися від того, що було раніше. Попри те, що у персонажа Лі Хьона здоров’я було майже на нулі, він піднявся і здолав суперника. Як і в Королівській Дорозі, він переміг. Терпів, щоб зрозуміти ситуацію та протистояти їй.
– Оце чувак!
Обличчя хлопців з черги були смішними від шоку. Повний новачок, який нещодавно не знав, як рухатися, так швидко набрався досвіду.
Танцювати, як показують, і натискати на стрілочки. Екстремальний танець дуже швидкий, тому неможливо поєднатися з танцем, що вже говорити про правильні рухи. Але дії Лі Хьона показали, що він може зробити новий танець у відповідь. Тіло перетікало з позиції в позицію з приголомшливою швидкістю, роблячи всі дії нескінченно красивими.
– Ого, ти неймовірний!
– Справжній чоловік.
Учениці старших і середніх класів радісно вигукували. Незабаром з’явився інший хлопець, що кивнув йому виклик. Спробував покінчити з популярністю Лі Хьона! Але Лі Хьон звикнув до таких боїв. Він потроху зрозумів, як потрібно виконувати кожну дію. Гнучке тіло має слідувати за плином музики й одночасно займати позицію відповідно до стрілочок.
У Лі Хьона була колосальна серія з десяти перемог. По правді, могло бути і більше, але майже настав час сеансу. Коли він вийшов з кімнати, інші учасники розлютилися на нього. Вони критикували його. Що це ще таке? Ти тільки зайшов. Як правило, він нічого особливого не робив. Коли він рухався, його погляд змушував їх задихатися і відступати. Так само, як він швидко рухався відповідно до стрілок, Лі Хьон негайно знайшов сестру і заговорив:
– Ходімо на фільм.
– Так.
Настав час сеансу.
Лі Хьон і Лі Хейон сіли на м’які сидіння, щоб подивитися фільм. Насправді він не був таким вже цікавим. Корейський фільм мав просту історію та типовий розвиток подій. Чоловіки з нетрів. Їхня дружба та любов до бійок. Проте вони опинилися в різних організаціях і розійшлися через протилежні інтереси. Але потім з’явилася симпатична героїня – і виник любовний трикутник. Друзі дитинства страждали.
Дружба і влада. Зрештою, героя зрадив друг, якому він довіряв найбільше. Щоб отримати владу і гроші, жінка здійснила останню зраду, встромивши ніж у спину. Герой постраждав.
– Ми також з ним резонували. Але якби сильно я його не любила, це не могло стати реальністю. – Говорила трагічна красуня, поки герой стікав кров’ю на підлозі.
Посеред цього хаосу втрутився детектив, і вони впали удвох. Якось так воно і закінчилося. Абсолютно нестерпна історія.
– Що це сюжет?
– Тобі не здається, що цей фільм надто розкручений?
– Сценарист, мабуть, писав ногами.
– Але така проста історія зайняла дві години?
– Дійсно це не було аж так добре.
Глядачі в один голос кидали критичні коментарі. Більшість захоплених рецензій на кіносайтах викликали таку реакцію, знижуючи добру репутацію кіностудії, яка створила фільм. Але для Лі Хейон, що хотіла подивитися фільм разом з братом, все було нормально. Зекономити гроші – це важливо, але вони змогли створити спогади, яких раніше не мали. Їхнє щоденне життя було важким, і вони не мали часу на ігри. Тому прийти до кінотеатру на перегляд фільму було приємним саме по собі. Не потрібно обурювати і втрачати цю радість лише тому, що фільм був ніяким.
– Братику, що думаєш? Фільм був трохи дивним, еге?
Коли Лі Хейон поглянула на сусіднє сидіння, то збентежилася. Лі Хьон плакав!
Дружба і зрада. Така гідна історія. Коли на екрані показували бійку, тіло Лі Хьон тремтіло у відповідь. Він повністю занурений у фільм протягом двох годин. Навіть коли в кінці з’явилися титри, Лі Хьон не відійшов од виру емоцій.
– Герой цього фільму був дуже крутим. Неймовірна історія. Цей фільм був справді цікавим.
– …
Коли Лі Хьон і Лі Хейон вийшли на вулицю після перегляду фільму, було майже шість вечора.
– Братику, я вмираю з голоду, ходімо додому.
Лі Хьон похитав головою на слова сестри.
– Ні, ти не будеш сьогодні їсти рис.
Навіть більше, вони їстимуть не вдома!
Як правило, вони поверталися додому, зголоднівши від тренування з мечем чи малювання, та їли рис у поєднанні з соусом із червоного перцю. Сьогодні був вільний від звичайної роботи день, і вони не мали жодних планів щодо тренувань з мечем чи малювання. Ясна річ, вдома вони можуть вирішити цю проблему, не купуючи ніяких страв! Однак скупий Лі Хьон щойно згадав про те, що вони можуть поїсти поза домом. Це було дуже незвично. Співбесіда Лі Хейон в університеті Корея була розцінена так важливо.
– То де ми будемо їсти?
Лі Хейон була у захваті. Насправді її вже шокувала можливість сходити в кіно. А тут не тільки перегляд фільму, а і можливість насолодитися їжею не вдома, вона щиро чекала на це.
– Але де нам поїсти?
Лі Хьон і Лі Хейон пішли вулицею. Зазвичай вони не їли поза домом, тому не знали куди йти. Під час прогулянки, Лі Хейон вказала на будівлю.
– Там смачні рисові пиріжки зі спеціями. Всі мої друзі розповідали, що це хороше місце. Говорили, що кімбап, темпура і оден смачні.
– Справді?
Лі Хейон вказала на невелику групку крамничок. Для Лі Хьона вони здалися занадто нормальними. Адже він хотів пригостити її чимось особливим сьогодні. Тож він набрався мужності. Вони посеред міста, відповідно, їм потрібно іти до центру.
– Ходімо в ресторан, це найкраще місце. – Лі Хьон вказав на готель.
«Ресторан у готелі абсолютно інший».
Дивлячись на якість дорогого інтер’єру, усміхнені лиця працівників, сповнених доброзичливості, на відчуття гостинності та людей, які їдять смачні страви, атмосфера розкоші в ресторані приголомшувала. Крісло для гостей, на якому він сидів, чекаючи коли до них підійдуть, було зручним. Плюс весь навколишній декор здавався дорогим.
«Другий раз я сюди не прийду, але час від часу приємно поїсти в таких місцях, особливо в такий день, як сьогодні».
Лі Хьон перевірив свій гаманець.
«У мене було 200 000 вон, проїхалися на таксі, сходили в кіно і пограли в ігри. Залишилося 130 000 вон».
На крайній випадок, рис підійде на вечерю.
Однак Лі Хьон продовжував вивчати, що навколо. Він помітив стіл, де подали страву з омарів. У цю мить Лі Хьон негайно подумав про суму, в яку це обійдеться.
«Гадаю, вартість продуктів десь 40 000 вон. Хоча це готель, враховуючи вартість праці та прибуток, 70 000 вон?»
З якого боку на це не подивися, то 70 000 вон за одну страву – це трохи занадто, тож щось подібне він не може дозволити собі замовити. Лі Хьон подумав про Королівську Дорогу і заговорив, щоб заспокоїти знервовану сестру.
– Нічого страшного, поїмо тут. Хоча б один раз побудемо в такому місці.
– Але тут все виглядає так дорого… Братику, ходімо поїмо кімбап.
Щиро кажучи, опинитися в такому елітному ресторані вперше виявилося страшно, але він прийшов сюди розслабитися, тож викинув все зайве з голови.
«Тільки погляньте на ці дорогі витвори мистецтва, навіть члени королівської родини Розенхайм не можуть їх собі дозволити».
Офіціанта підійшла через кілька хвилин і запропонувала їм меню.
– Що бажаєте скуштувати? Сьогоднішня фірмова страва від шеф-кухаря – Лангустини з устричним соусом…
– Дайте нам хвилинку, щоб вирішити.
– Так. Зрозуміла, пане.
Лі Хьон розслаблено поглянув на меню.
Затим він глянув на ціни!
Страва з омарів коштує 120 000 вон.
З продуктами за 40 000 вон, вони деруть таку суму, та це просто грабунок!
«Чому так дорого!?»
Від цієї ціни в Лі Хьона перехопило подих. Страви категорії A відносно недорогі. Але далі меню заповнено дорогими стравами. Їжа коштувала 200 000 вон, з вином – 300 000, а якщо ти обереш іноземне вино, ціна перевищить 500 000 вон. На свої гроші Лі Хьон не міг дозволити собі ні пляшку вина, ні ті страви.
Ціни в цьому готельному ресторані вбивчі!
Використання найрізноманітніших послуг та найкращих продуктів, шеф-кухар також найвищого рівня. Разом з витратами на інтер’єр і атмосферу, ціни на страви повинні бути великими. Однак вони значно перевищили діапазон того, що очікував Лі Хьон.
«Я точно не можу дозволити собі такі страви».
Тих дорогоцінних грошей, що залишилося, надто мало, щоб дозволити розкішні страви, він сильно нахмурився. Інстинктивно Лі Хьон із сестрою одночасно переглянулися. Їхні погляди зустрілися. Лі Хейон дуже нервувала.
«Ні, я привів нас сюди, навіть якщо тут дорого, піти це не вихід».
Хай там як у нього мало грошей, він не хотів вказувати на цю ваду і виглядати злиднем. Маючи поряд з собою вразливу старшокласницю, Лі Хьон вирішив, що не хоче, аби його викинули з ресторану. На щастя, страва категорії A коштує 120 000 вон, залишаючи 10 000 в його кишені.
– Хейон, як щодо омарів?
– Добре, але ти впевнений…
– Ми замовляємо цю страву.
– Для двох?
– Так.
– Бажаю вам насолодитися стравою.
Однак Лі Хьон дечого не знав.
Ціна, вказана в меню готельного ресторану, не включала державного податку і плати за обслуговування в розмірі 10%. Страва коштувала понад 130 000 вон. Але це дрібниця. Хоча це і дорога, але вони могли впоратися з цим, проте замовлення зробили на двох. Вартість однієї страви становила 120 000 вон, таким чином вони мали заплатити більше ніж 250 000 вон.
– Страва буде смачною. Їж досхочу.
– Братику, ти впевнений, що не переборщив?
– Все добре. У мене достатньо грошей.
Лі Хьон постукав по кишені.
Незабаром принесли їжу. Страви, приготовані шеф-кухарем найвищого рівня зі свіжих продуктів.
– Ого! Це справді добре.
– Так, смак чудовий.
Лі Хьон насолоджувався смаком їжі. Подібно до Королівської Дороги, вже тільки від приготування може змінитися смак. Він розумів, які вміння потрібні, особливо з морепродуктами. Вони легко пошкоджуються і потребують особливого зберігання. До того ж ціна висока, такі страви їдять нечасто. Ефекти від приготованої їжі мають величезний вплив на ведення бою.
***
У тому ж самому ресторані за сусіднім столиком їли дві старшокласниці.
– Вау! Це м’ясо таке смачне!
– Соус теж непоганий.
– Шеф-кухар приїхав із Франції, він часто з’являється в кулінарних журналах.
– То он воно як.
– Прийдемо і наступного тижня.
Ці дівчата із заможних родин, і також були гурманами, час від часу вони збирали гроші, щоб поїсти в подібних ресторанах.
Щастя найкраще відчувається, коли ти можеш смачно поїсти!
Дві дівчини поділяли цей девіз. Вони відвідували ресторани, коли навчальні дні закінчувалися рано, і вважали це одним зі своїх захоплень. Але коли вони поглянули на інший столик, то помітили радісну Лі Хейон, що насолоджувалася стравою.
– А? Це ж Хейон, чи не так?
– Ага.
– О! Це має бути її брат.
Лі Хейон була найближчою подругою цих дівчат.
Річ у тому, що у школі ніхто не відчував ненависті до Лі Хейон. Сильна воля, добре навчається, хороша у спорті. Завдяки її вродженим лідерським якостям інші старшокласниці завжди об’єднувалися навколо неї. Також Лі Хейон скнара, вона ніколи не брала участі в покупках і не їла поза домом, тому це було абсолютно неймовірна подія.
Одна з дівчат подумала: «Бляха-муха, вона прийшла сюди зі своїм братом, це просто несправедливо».
В очах Лі Сане з’явився пустотливий блиск.
Лі Хейон завжди пишалася своїм братом, але її подружки не знали чому. До певної події вони не розуміли чому.
Ця на вигляд ідеальна дівчина мала токсичну прив’язаність до власного брата. Але вони побачили його на фестивалі. Її друзі не зрозуміли, чому вона так вихвалялася цим на вигляд звичайним хлопцем. Спочатку вони подумали, що це жарт.
Пізніше друзі дізналися, що брат Лі Хейон кинув школу, щоб заробляти гроші. На фестивалі у їхній школі він врятував принцесу і зробив це так швидко, як вітер, що став головною знаменитістю. Він легко йшов по слизькому і вузькому дерев’яному мосту, лопаючи в повітрі ударами ніг водяні кульки, які летіли в нього. В кінці він, як повітряний змій, злетів над стіною, за короткий час діставшись до замкненої принеси.
Коли брат Лі Хейон відкрив клітку, він виглядав таким привабливим чоловіком! Після цього старшокласниці зацікавилися тілом Лі Хьона. А тепер, коли Лі Хейон разом з братом, навіть диявол не посміє підійти і заважати їй.
Лі Сане прошепотіла подрузі:
– Приєднаймося до них.
– Знаючи вдачу Лі Хейон… чи це нормально?
– Все добре. Перед своїм братом вона поводитиметься ідеально.
Лі Сане підвелася, впевнено підійшла до Лі Хейон і несподівано обійняла її.
– Тільки подумати, що ми зустрілися в такому місці! Ми можемо сісти?
– …
Раптова поява друзів приголомшила Лі Хейон.
– Ви двоє!
Навіть у найпохмуріших сценаріях Лі Хейон не очікувала такого неприємного сюрпризу.
Лі Сане поквапилася привітатися з Лі Хьоном.
– Привіт, ми однокласниці Хейон. Не проти, якщо ми приєднаємося до вас?
– Привіт. Не соромся, сідай.
Якщо разом з ними за одним столом будуть друзі сестри, це не матиме великого значення. Навпаки, у дечому це навіть добре.
– Ось і я!
Лі Хейон хмурилася, дивлячись через стіл на Лі Сане, яка сміялася.
– Не можу стриматися. Хейон. З тобою все добре?
– Тц!
Це було неминуче, Лі Хейон нічого не могла зробити, щоб зупинити це. Вона не любила, коли непрохані гості вривалися в її щасливі моменти із сім’єю. Однак їй довелося швидко виправити вираз обличчя. Вона на мить забула, що досі сидить перед братом. Злість можна відкласти на потім.
«Ми зустрінемося у школі! І вам двом кінець!»
Попри обставини, Лі Хьон зрадів зустрічі з друзями сестри. З різноманітними стравами, четверо людей спокійно насолоджувалися їжею.
«Хай там що, Лі Хейон добре навчається у школі».
Лі Хьон вирішив, що спокійне шкільне життя сестри доволі непогане. Щодня він був зайнятий полюванням у Королівській Дорозі, а тепер давав своїй стомленій душі відпочити.
– О! Це гарно.
Поки вони їли, то побачили, як біля вікна везуть крижану скульптуру.
– Погляньте на це.
Лі Хьон повернув голову і глянув на статую. Це була кореянка, вбрана в елегантний одяг із заплетеною у волосся весільною стрічкою.
«Непогано».
Оскільки Лі Хьон мав невеликий досвіт роботи із крижаними скульптурами, то міг побачити, що її зробили з великою майстерністю.
«Вона справляє яскраве і водночас досить ніжне враження. Робота майстра».
Поки Лі Хьон з сестрою думали про статую, підійшла офіціантка.
– Прошу вибачення, гості, але зараз буде трохи шумно, ми готуємося до святкування річниці весілля шановного пана. Сподіваємося на ваше розуміння.
– Все добре.
На задньому плані проводилася підготовка, незабаром Лі Хьон і Лі Хейон закінчили їсти. Останнім був десерт із фруктів і морозива, четверо людей негайно його з’їли.
– О, я наїлася.
– Це було справді смачно.
Вони попрямували до каси розрахуватися. Першими йшли Лі Сане і Сон Мійон. За ними – Лі Хьон, він дістав гаманець, щоб розплатитися.
Гуп! Бум! Трісь!
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Оден.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.