Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 4. Ресторан готелю V. Частина 2
***
– Раз, два.
– Сила цього меча слабка. Проведи 100 тренувань для нижньої частини тіла!
Чун Ільхун займався справою, навчаючи володіння мечем у доджангу.
«Цей результат Королівської Дороги непоганий».
У наш час можливість битися на мечах зустрічається вкрай рідко. Особливо складно це для практикуючих у доджангу. Ясна річ, звичайні люди не будуть розмахувати дерев’яним мечем, якщо щось станеться.
Таке несправедливе становище, де нижчі за рангом заняття є більш придатними.
Вже з силами зібратися важко, щоб витримати це.
Для любителів меча, які застрягли посеред цього, тих, хто зазвичай думав подібним чином, єдиний варіант це приєднатися до таких організацій, як їхня.
«Королівська Дорога – наша віддушина».
Боротися з монстрами і ставати сильнішими – це найбільше подобалося простому практикуючому.
Щоденне задоволення, але не тільки це є очевидним фактом, є також помітні зміни в їхньому фехтуванні. Перехід од звичних поєдинків з людьми на мечах до битв з монстрами. Можливість добре опанувати основи, він ніколи не очікував, що такий прорив коли-небудь станеться.
Довгий час поєдинки між людьми не мали в собі ризику. Однак у Королівській Дорозі група практикуючих могла битися досхочу і в найкращих умовах, ні про що не турбуючись.
Дзелень!
Задзвонив телефон.
Чун Ільхун спокійно підняв слухавку і заговорив низьким голосом:
– Це інструктор Чун Ільхун.
Він мріяв зустріти красиву і добру жінку, щоб одружитися. Його улюбленою ідеєю було продемонструвати свою силу та надійність перед безліччю дівчат.
Голос, який пролунав зі слухавки, був добре знайомим.
– Інструкторе, це Лі Хьон.
– О, привіт! Як справи?
– Є ідея піти поїсти.
Чун Ільхун був здивований.
Скупий Лі Хьон купує їжу в ресторанчику? Він навіть уявити собі цього не міг.
– Ти питаєш, що будемо ми? Береш їжу на винос із китайського ресторану? Було б непогано посмакувати смаженими варениками, навіть якщо небагато, я був би вдячний.
– Ні, ми всі йдемо поїсти.
– Справді? Куди?
– Ти знаєш, де готель V?
– Г-готель? – Чун Ільхун заїкався. – Я знаю де це, але чому нам туди йти?
– Приходьте до готелю V, я відведу вас поїсти.
– Т-так. Зрозумів!
Перш ніж Лі Хьон устиг передумати, Чун Ільхун квапливо погодився.
Хай там що, він довіряв слова Лі Хьона.
– Також візьми з собою усіх з доджангу. Бо це справді рідкісна можливість. Хо-хо-хо.
Чун Ільхун покликав усіх практикуючих та інструкторів і сказав їм прямувати до готелю. Наставник Ан Хьондо, який мовчки грав у бадук, вирішив приєднатися до них. Вони робили щось незвичне, здається, збиралися піти поїсти, тому Ан Хьондо вирішив змішатися з іншими, як привид.
– Отже, готель…
– Так, іти до готелю.
– Цікаво, чи буде смачно? Якщо це місце популярне, то воно має бути доволі хорошим.
– О, наставник також з нами.
– …
Ан Хьондо, інструктори та практикуючі прямували до великого готелю. Звичайно, це не була спокійна прогулянка, витончена та лінива.
Вона була швидкою і жвавою!
Практикуючі пробігли майже весь шлях.
Вони прийшли до готелю – і ніхто не відстав.
– Ц-це…
Охорона намагалася їх зупинити, але вони промчали, як вітер. Вони підійшли до ліфта, однак ліфт був заповнений людьми.
Погляди практикуючих були суворими. Ан Хьондо невимушено сказав:
– Тут мають бути сходи, скористаємося ними.
– Така розумна думка.
Ан Хьондо повів учнів сходами і прийшов до ресторану, що знаходився на 20 поверсі.
Лі Хьон чекав на них.
– Вітаю, наставнику.
– Ага. Я зголоднів. Де їжа?
– Проходьте. Страви подадуть всередині.
– Ми можемо їсти безплатно?
– Так, все безплатно.
– Ти справді мій улюблений учень.
Керівник ресторану вже сказав персоналу, що погодився пригостити Лі Хьона та велику групу його знайомих. Потрібно надати їм найкраще обслуговування, шеф-кухар має приготувати найкращі страви, на які здатен, а персонал має бути готовим.
Однак коли відчинилися двері й усередину зайшов Ан Хьондо разом з інструкторами і практикуючими, обличчя персоналу посіріло.
Прийшло понад 500 людей!
Вони із задоволенням зайняли всі столики і робили замовлення.
– О-ось ваше вино. Бургундське, Вінтаж 99 року.
Цок-цок-цок! Клац-клац-клац!
Коли вони випили все рисове вино, нажаханому персоналу довелося наповнювати їхні келихи іншими напоями.
– Смачно, ще один келих!
– …
– Швидко просмажене м’ясо, ще 50 порцій сюди!
– Їжа смачна, але потрібно надто довго чекати!
– Спробуємо наїстися мало до нестями. Все за кошт закладу. Все безплатно!
Після тренувань з мечем практикуючі й інструктори були на піку голоду, вони розпустили пояси та їли і пили без вагань.
Потім Ан Хьондо піднявся зі свого місця.
– Слухайте всі. Для людей, які навчаються бойових мистецтв, як ми, переїдати недобре. – Керівник і персонал з надією дивилися на Ан Хьондо. Однак коли він закінчив говорити, вони відчули велике розчарування. – Кожній людині по десять порцій.
– Шановний наставнику!
500 людей по десять порцій!
Порція для однієї людини коштувала 70000 вон. Вони їли скільки хотіли. Їжа для них була, як м’ясо в буфеті, через їхній апетит у ресторані закінчилися продукти.
– Бхах! Тепер я ситий.
– Смачно. Я добре поїв.
Персонал завершив подачу страв і мало не валився з ніг. Єдиним їхнім бажанням було, щоб ці люди нарешті пішли.
Проте всі сиділи на місцях, всі до одного.
«Якого біса?»
Чхве Чонбом запитав зі збентеженням на обличчі:
– Коли буде десерт?
Разом з ним заговорив Ма Санбом:
– Якби я міг їсти так щодня, це було б прекрасно.
– …
***
Лі Хьон і Лі Хейон повернулися додому після перегляну фільму та походу в ресторан. Це був чи не перший їхній вихід.
Вони обоє були практично виснажені.
«Ліпше було б махати мечем протягом 5 годин поспіль».
Лі Хьон похитав головою.
Що ж, інші люди гуляють і розважаються так, але для нього це досить важко.
Йому було складно дивитися фільм, а від блукань містом він швидко втомлювався. Крім того, довелося висікати скульптуру в ресторані. Робити скульптуру з льоду реально важко. Також з першого погляду очевидно, що результат його роботи непридатний для продажу.
Однак цей день завершився і він повернувся додому.
– Добраніч, братику.
– Еге, і тобі. Гарного відпочинку.
Молодша сестра пішла спати, а Лі Хьон знову одягнувся на вихід. Зазвичай після душу він заходив у Королівську Дорогу. Але сьогодні в нього є інші плани.
Лі Хьон пішов на рейс нічного автобуса, щоб доїхати до лікарні. Там він зустрівся з медсестрою, що відповідала зі нічне чергування, і запитав:
– Як бабуся?
– Вона спить. Через рак вона приймає ліки для послаблення болю. Ви можете зайти, але знадобиться деякий час, що її розбудити.
– Неважливо, я зайду.
Лі Хьон відчинив двері та зайшов усередину.
Палата була маленькою. Бабуся лежала на ліжку та міцно спала. До її тіла приєднане різне медичне обладнання. Лі Хьон сів на стілець поряд з ліжком і взяв її за руку.
– Я прийшов з хорошими новинами.
– …
Бабуся лише тихо дихала, продовжуючи спати.
Показники на пристрої, що перевіряв її пульс, залишалися стабільними. Ймовірно, вона не прокинеться протягом 7 годин через дію ліків.
– Сьогодні в Хейон була співбесіда в університеті Корея. Щиро кажучи, трапився невеличкий інцидент, тому я не знаю, чи вона пройшла, але вже це добре, так?
– …
– Тепер їй уже 19. З того дня минуло 14 років. Дівчинка, яка питала, де наші батьки, та просила понести її на стіні перетворилася на справжню панночку.
Лі Хьон продовжував говорити до бабусі, поки вона спала.
– Так, багато чого сталося з того часу, я бажаю, щоб вона прожила своє життя щасливо. Тоді було багато складнощів. Колись у нас не було що їсти, бабусю, і в той час ти сказала, що потрібно зменшити кількість ротів, ти хотіла відмовитися від Хейон. Хотіла віддати її до сиротинця.
Це було давно, але молодшу сестру збиралися відправити до дитячого будинку. На знак протесту Лі Хьон три дні не їв, щоб не допустити відправки сестри до сиротинця.
– Бабусю, ти сказала мені, що я про це пошкодую. У нас дійсно були складні часи, я багато разів не міг нормально поїсти. Бабусю, маю визнати, що в такі моменти я справді ненавидів Хейон. Через неї ми заледве могли дозволити собі моє навчання у школі. Я говорив їй тоді образливі речі, наприклад, що був би щасливішим без неї.
Бабуся ненавиділа Хейон. Через молодшу сестру Лі Хьон страждав і його часто лаяли. Вони жорстоко нарікали на дрібниці. Це була одна з причин, чому Хейон колись мало не ступила на криву доріжку.
– Я ні про що не шкодую. Якби ми повернулися до того часу, мій вибір був би таким же. Бо ми – сім’я.
Оскільки бабуся спала, відповіді не було, але на серці Лі Хьона стало легше. Він тримав це все у собі більш ніж 10 років, і тепер цьому настав кінець.
Лі Хьон повернувся додому і заліз до капсули. Він увійшов у Королівську Дорогу.
***
Гори Юрокі та фортеця темних ельфів!
Зруйновані стіни – відремонтовані, а запаси орків – перевезені. Вони готувалися до війни з Немертвим легіоном на чолі з лічем Широм.
Від повернувся до гри в тому вигляді, в якому він був, коли вийшов – повернувся до фортеці темних ельфів. Повсюди йшло будівництво.
– Чвііт, чудово!
– Чві-чвіт. Орки працювали важко, орки хороші.
– Покладіть цей камінь ще вище!
– Наскільки високо? Чві!
– Вище, ще вище! Чві-чві-чві-чві, щоб він досягнув неба!
Один орк ніс дуже великий камінь. Багато валунів зібрали до купи, щоб зробити вежу.
Бууум!
– Чві-і-ік!
– Ґхеее. Орки, врятуйте мене!
Нагромадження валунів для вежі загуркотіло і розсипалося від дотику, падаючи на орків під ними. Темні ельфи відрізнялися від орків. Вони мали більший інтелект, тому лише закотили на це очі.
– Орки важко працюють.
– Швидше, весело проводять час.
– Ми – ельфи. Сили нерівні.
– Звичайно, це так.
Темні ельфи охоче ледарювали і спостерігали за тим, що відбувалося.
Віда не було якийсь час і за цю недовгу відсутність все пішло шкереберть, і тепер перед ним постало завдання знову все налагодити.
Купи каміння були розкидані усюди без всякого порядку, це була справжня битва – зібрати недбало кинуті матеріали на території фортеці. Частина фортеці була зруйнована і підпалена орками.
Темні ельфи посипали сіллю страви, які готували на вогні. Ельфи не люблять забирати життя і не їдять м’яса, але темні ельфи не дотримувалися таких принципів. Враховуючи, що темні ельфи мають темну шкіру і вважаються грішними ельфами, їх вважали досить жорстокою расою.
– Це – сила солі. Ви, орки-дикуни.
– Справді… ми теж про це знаємо. Їсти страви з дрібкою солі – це смачно.
Заради боротьби проти немертвих, орки та темні ельфи пішли на драматичне примирення. Вони разом розпивали алкоголь та їли смажене м’ясо. Отже, багато орків і темних ельфів зібралися на головному майдані фортеці, начхавши на план.
Взяти цих неотесаних і ледачих створінь та разом з ними битися проти Немертвого легіону…
Його голова запульсувала, Від почувався недобре.
– Командире! Ми виконали поставленні завдання.
Тут з’явився Бурен, а разом з ним Бекер, Хосрам і Дейл! А також королівські лицарі та священники.
«Але їх так мало, чи є надія? Навіть якщо квест буде проваленим, якщо я безпечно відправлю їх назад до королівства Розенхайм, то можу отримати винагороду від королівської родини. Можу отримати якийсь цінний предмет!»
Отримати гроші та зв’язки.
Заговорив Бурен:
– Як ви і просили, ми перемістили наші запаси сюди.
– Молодці.
Коли він поглянув на Бурена, то бачив надійність.
Уперше він зустрівся з ним і з іншими капітанами у Лігві Літвар, де вони разом взялися за небезпечне завдання.
Віра в Бурена і довіра Бурену!
Але справа з запасами трохи складна. Ні, у них є запаси. Зброя для війни: стріли, кинджали, булави, які носять воїни, та інші види зброї. Але найбільша втрата – найважливіше! – це пляшки з напоями, які він старанно робив!
Відтоді як Від прибув до гір Юрокі на Рівнинах Відчаю, він блукав досхочу. Збирав різноманітні ягоди! Змій і дорогоцінні лікарські трави!
Високоякісні матеріали, що використовуються для створення напоїв, якщо випити більше одної пляшки, то перед смертю людина відчула лише солодкий смак. Ні, можливо, людина не помре навіть коли вип’є більше.
Він збирав чисту росу на світанку, щоб варити різні напої. Тоді він використав усі пляшки, які мав, і зараз їх не бачив.
– Мої пляшки з напоями, де вони? Їх ще не перенесли? Так?
– Ну…
Бурен нерішуче вказав на орків.
– Вони випили все, я намагався їх зупинити, але…
У голові Віда промайнула думка. На Рівнинах Відчаю не було алкоголю. Щоб орки зварили щось подібне? Абсолютно неможливо. Отже, ці бісові орки п’ють алкоголь Віда!
– Смачно. Чвіік!
– Нюх! Що це за запах?
Прозорі та кришталево-чисті напої текли в ікласті пики орків.
– Кхо-ох!
Віду хотілося блювати кров’ю, він відчував сильні муки, ніби його тіло роздирало на шматки.
Напої, які він варив. Щоразу, роблячи плашку, Від мав надію.
«Будь ласка, принеси мені багато грошей».
Продаючи алкоголь, можна отримати чималі гроші.
Потрібно кілька місяців, щоб повністю визрів смак і додаткові ефекти. Він не думав довго і робив алкоголь. Його старанна праця принесла сотні пляшок з напоями. Отримуючи дорогі предмети, йому довелося звільнити місце та на час полювання передати запаси алкоголю солдатам.
І ось такий результат.
«Я не вірю в це…»
Від був спустошений.
Тим часом орки швидко пили алкоголь. Дно пляшок раз за разом піднімалися до гори, а порожні пляшки безладно котилися навколо. Його запаси алкоголю безслідно зникли. Гроші викинуті на вітер.
– Аарх! – Від застогнав у відчаї.
Навіть в’ялена яловичина, яку їли орки й темні ельфи, саме Від зробив цю закуску.
Повних пляшок майже не залишилося, а кошики, заповнені в’яленими закусками, спорожніли.
«Знову готувати напої та їжу».
І все ж у Відові тліла надія.
Зрештою, це його бійці.
Попри те, що запаси алкоголю та закусок втрачені, він не втратив вірних солдатів.
– Моя вина, прошу вибачення. Орки були такими сильними… гик!
Коли Бурен пояснював ситуацію, він кілька раз гикнув. Саме тоді Від як слід роздивився солдатів. Вони стояли на хитких ногах, з червоними обличчями. Явище викликане надмірним вживанням алкоголю.
– Це…!
У цю мить для нього все стало очевидним.
Бурен і Бекер, виконуючи його наказ перенести припаси, знайшли пляшки з алкоголем.
– Це випивка.
– Що робитимемо?
– Те і робитимемо, я зараз за командира.
– Ковть! Добре смакує.
– Гадаєш, випити трішки – нормально?
– Це було забагато, як ти міг…
– Та ну, зробімо це.
Це як довірити коту свіжу рибку. Довірити бійцям алкоголь і сказати не пити перед боєм.
Спочатку вони лише скуштували, але потім почали пити.
– Гарно пішло.
– Ого! Так смачно.
Один ковток з пляшки – і вони ніби підсідали.
Бійці Віда непогано посмакували алкоголем, але не могли не думати про наслідки, бо навіть у стані сп’яніння страх перед командиром залишався.
– Ось що зробимо, нехай і орки вип’ють.
– Віддамо решту оркам.
Отже, вони виявили його маленький скарб – цінні запаси алкоголю!
«І я маю битися проти Немертвого легіону, коли відбувається ось це…»
Від зітхнув.
***
В інтернеті здійнявся галас.
Люди заходили на сайт Королівської Дороги вранці та вдень.
Їм подобалося переглядати звіти із Зали Слави, вони завжди були зачаровані.
[Розкриймо справжню особу того орка.]
[Магічний предмет, що дозволяє змінювати тіло або щось подібне?]
[Можливо, це вид магії. Те, що пізніше можуть робити некроманти?]
[То люди вже можуть змінити клас і стати некромантами?]
Маги були доведені до нестями через цю ситуацію.
Коли відкривається новий клас, це означає, що скоро можна буде вивчити нову магію. Магія – дуже цінна для чарівників, тому вони жадали більшого за будь-яку ціну.
Маги робили безліч запитів до Юнікорну, що відповідав за Королівську Дорогу.
[Будь ласка, розкажіть нам хоч трохи про хід квесту? Які переваги ми можемо отримати від цього класу?]
[Розкрийте особливості класу некромант.]
Відповідь Юнікорну була простою:
– Завдання досі триває, і відкривати будь-які деталі буде недбалим ставленням до користувача. Ми не можемо сказати більше. Ви зможете дізнатися про характеристики класу Некромант, коли він буде відкритий. Якщо квест буде проваленим, клас не буде відкритим.
Дотримуючись конфіденційності, компанія Юнікорн не розкрила жодних деталей.
Ще більш стурбовані користувачі почали штурмувати різні ігрові сайти.
KMC Media, CTS Media, On-stations, Digital Media, LK game.
Коментарі глядачів заполонили трансляції медійних компаній, як внутрішніх, так і міжнародних.
***
Продюсери KMC Media зібралися на нараду.
Зазвичай на подібні зустрічі збиралися молоді помічники або постановники, щоб вільно висловити свою думку, обговорити сюжети або програми, або заради планування.
Проте сьогодні сталося дещо унікальне.
До наради приєдналися керівники всіх відділів компанії.
– На форумах ажіотаж. Режисере Кане, що відбувається?
Директор KMC Media зайшов на сайт, щоб вивчити коментарі глядачів. Він побачив десятки тисяч постів. Всі вони зводилися до прохання транслювати одне завдання.
– У Залі Слави з’явилося нове відео.
– І? Що, в біса, у цьому відео спричинило такий хаос?
Наразі їхня програма була першою за рейтингом аудиторії, вони раніше ніколи з цим не стикався.
Режисер Кан збентежено потер лисину, відповідаючи:
– Схоже, це через завдання.
– Яке завдання? Стільки людей так захопилися якимось квестом – це обурливо.
Режисер нахилив голову набік, коли з місця піднявся молодий продюсер.
– Прямо зараз ми спробуємо показати суть. Покажіть директору підготовлений ролик.
– Добре.
У конференц-залі встановлено найсучасніше обладнання для перегляду різноманітних відеоматеріалів. На стіні з’явилося відео у супроводі кінотеатрального звучання. Ясна річ, подібний конференц-зал просто створений для медійної компанії.
Під час перегляду, ні директор, ні режисер, ні продюсери, ні керівники відділів не відкривали рота. По закінченню пройшов якийсь час перш ніж директор заговорив.
– Ми маємо схопити цей шанс.
– Звичайно, директоре.
Режисер Кан і всі керівники відділів погодилися з цим.
Якщо не брати до уваги війну орків, то загадкове завдання, де хтось перетворився на орка, пригоди в невідомому регіоні, уже цього достатньо для трансляції.
Режисер Кан обережно заговорив:
– Проте інші компанії навряд чи дозволять нам відхопити кусочок. Можливо, вони узгодять свої пропозиції.
– Хочеш сказати, що це буде важко?
– Не зовсім. Просто коли у справі є інші медійні компанії, сума в контракті також зростає.
Проблемою завжди були гроші.
– Доволі складно витратити велику суму грошей.
Після слів режисера запанувала важка тиша.
Від самого початку компанія KMC Media не мала значного капіталу.
У них велика аудиторія, але вони з’явилися не так давно, тому не мали надлишку коштів, бо активно займалися інвестиціями, коли інші цього не робили. Режисер Кан обережно підступився до фортуни.
– Панове, наша фінансова ситуація завдяки трансляціям не така вже й погана, я знаю… але я думав отримувати стабільний дохід. Попри те, що у нас недостатньо коштів, щоб перебити контракти інших телерадіостанцій, ця ситуація підштовхує нас до рішучих дій.
Люди відчули депресію від його слів.
Навіть якщо ти будеш старанно працювати, то все одно побачиш, як реальність зловить тебе за щиколотку. Є багато варіантів для отримання грошей, але невеликі медійні компанії завжди прив’язанні до свого бюджету.
Девіз KMC Media: це весело лише тоді, коли ви витрачаєте менше грошей!
Вони відчайдушно прагнули вижити. Люди зітхнули.
«Але щоб розвиватися, потрібно вкладати більше…»
«Це завжди велика проблема, наприклад, як занепад CTS Media, що самі себе обдурили».
Однак директор усміхнувся.
– Попри всі домовленості, ми зробимо це.
– Справді?
– Контракт із заохоченням. Навіть якщо сума буде чималенька, ми не пропадемо. Цей продукт матиме приголомшливий успіх, а доходи від реклами будуть розподілятися.
Наразі популярність Королівської Дороги зростала з кожним днем. Кількість глядачів, що дивилися трансляції пов’язанні з Королівською Дорогою також зростали. Тому і ціни на рекламу знаходилися на піку.
– Аудиторія зросте більше як на 5%, певний відсоток з виторгу за рекламу буде переданий згідно з контрактом. І хто може сказати скільки це буде грошей, коли відео завантажать зі сторінки?
KMC Media невелика компанія, але це був прийнятний метод.
Режисер Кан витер піт з чола.
– Сформуймо контракт, панове.
***
Коли відео в Залі Слави набирає певну кількість унікальних переглядів, компанія Юнікорн починає платити невеличку суму тому, хто опублікував відео. Такий вид заробітку для Лі Хьона був незнайомий, до цього часу він отримував гроші за продаж предметів.
«Мені платитимуть гроші, якщо люди дивитимуться відео, але ситуація не зміниться, якщо я нічого не зроблю… Якщо я зможу відредагувати відео, то сума, яку я отримаю, зросте».
Було дещо пізно, але Лі Хьон вагався чи купувати програму для редагування відео, і це в час, коли у відділі зв’язків з громадськістю у штаб-квартирі Юнікорн відбувався хаос.
– Він точно б допустив інших гравців до завдання.
– О, це було б чудово.
Чан Юнсу, керівник відділу зв’язків з громадськістю, був у кімнаті разом з іншими людьми, що бачили фільм, вони всі думали над стратегією. Важливо ознайомитися з грою, щоб безперешкодно просувати Королівську Дорогу.
Стратегія непросте завдання для присутніх у цій кімнаті. Вони мали вивчити та розуміти передісторію кожного завдання. Знати історію кожного королівства! Знати, хто допоміг з розвитком міст, мати розуміння важливих діячів, усвідомлювати шлях, яким проходять користувачі. Ці речі допомагають спрогнозувати майбутній напрямок розвитку континенту Версаль, і саме так проходило планування стратегії.
– Ланцюжкове завдання просунуло вже так далеко, набагато швидше, ніж ми думали.
– То в чому проблема?
– Поява завдання, пов’язаного з Барекеном, було б добре, якби це було пов’язано з тим, що воно якимось чином з’явилося в ланцюжковому квесті. Якщо подивитися на загальну картину, то тепер ситуація…
– То тепер?
– Наразі ситуація мало вплине на гру, але якщо сили немертвих продовжать лютувати, то нинішній розклад сил у королівствах похитнеться і це з часом почне впливати на користувачів.
Володіння НІПів, а також права власності на відомі замки і фортеці, і ще на шахти, села та торгові місця – зміняться. Гравці у гільдіях об’єднають сили, щоб зробити свій внесок в облоги та збільшити свої території. Міста можуть бути, а можуть і не бути поряд зі столицею, але вони все одно потраплять до рук користувачів. Фактично велика частина центру континенту вже належить гравцям.
– Але до чого тут завдання, пов’язане з Баркеном?
Запитав вельми зацікавлений лідер команди у Чан Юнсу, бо той добре знає передісторію гри. Чан Юнсу склав руки «будиночком» і широко усміхнувся всім присутнім, перераховуючи можливості:
– Це буде цікаво. Повне відновлення Барекена з його силою і міццю немертвих, у такому випадку ситуацію дуже зміниться.
– Ну, так.
– Села та замки опиняться під атакою немертвих. Немертві навіть зможуть влаштовувати облоги. Ненависть немертвих допомагає як в атаці, так і в захисті, та здатна збільшити їхнє число. До того ж майте на увазі, що немертві можуть домінувати над контратакою ворога.
– З іншого боку, чи можуть немертві зайняти місто або замок?
– Досить говорити про ймовірності. Немертві – це лише одні з багатьох видів чудовиськ на континенті Версаль. Королівства, окуповані немертвими, зникнуть. Якщо гравці зможуть їх очистити, то зможуть отримати велику перевагу.
– Отже, це приведе до кризи і водночас до можливостей.
– Так, нагороди за цю сюжетну лінію ще невикористані, королівство у північній частині континенту знаходиться в руках немертвих, але… попри це, загальна складність зросте в майбутньому, ми часто бачитимемо немертвих.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Бадук – корейське ґо.
Швидке смаження — один з характерних для кухні Далекого Сходу способів приготування смажених страв.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.