Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 7. Давні зв’язки. Частина 1
Король Зет, третій король династії Белсос ла Деус, зник з усіх книг континенту Версаль.
Але потім, випадково, учасники Багряних Крил знайшли коротку згадку про нього в одній із приватних бібліотек.
– Схоже, з ним пов’язана якась таємниця.
– Може бути. Дізнаймося більше.
І відтоді члени гільдії почали розшукувати інформацію. Вони розпитували НІПів про історію та шукали будь-які згадки про цього короля чи про час, коли він жив.
Хоча вони не мали великих очікувань, все вказувало на якесь завдання високого рівня.
Під час своїх пошуків один із членів гільдії потрапив у далеке королівство Мерсель, де отримав аудієнцію у графа Крессе, скупого і дуже розумного махінатора, який доручив гостю місію:
– Король Белсос мав багато скарбів. А найціннішим серед них була зроблена з рогу Чорна Флейта. Якщо ти знайдеш її та принесеш мені, я щедро тебе винагороджу. Але переконайся, що про цю угоду знають лише надійні люди.
Дінь!
[Нове завдання: Тінь короля, що повернувся
Великий король, який колись правив багатьма країнами, зараз спочиває у темряві під землею. Колись були часи, коли його влада була абсолютною, а нині його гробниця заповнена золотом, сріблом і рідкісними магічними предметами. Але навіть тепер не знайшлося нікого достатньо сміливого, щоб наблизитися до неї.
Якщо ви знайдете у гробниці короля флейту з рога та принесете її графу Крессу, то отримаєте щедру винагороду.
Складність: A
Нагорода: скарби з гробниці короля.
Обмеження: в руїнах не можна використовувати магію.]
Зазвичай гравці отримували завдання, знайшовши щось незвичайне під час полювання або розмовляючи з певними НІПами. Більшість прохань – це знайти якісь інгредієнти, захистити щось, або очистити територію, заповнену монстрами.
Однак завдяки удачі та тривалому розслідуванню гільдії Багряні Крила вдалося знайти прихований квест рівня складності «А».
– Так! Це руїни королівської гробниці!
Вони знайшли розташування руїн і навіть внутрішню мапу гробниці. Гільдія святкувала свій тріумф, не забуваючи ретельно оберігати таємницю.
– Ну і що, що в гільдії Гермес є Бед Рей? Якщо ми завершимо цей квест, то зможемо все змінити!
Терос, лідер гільдії Багряні Крила, виступав з промовою перед членами гільдії.
На початку гри всюди, як гриби після дощу, з’являлися гільдії. Однак зараз ситуація стабілізувалася, тому основна конкуренція точилася між кількома десятками найбільших і найсильніших гільдій.
Проте незабаром усе має змінитися. Гільдії стали достатньо великими, щоб претендувати на контроль над цілими королівствами, а це означає, що часи тихого суперництва добігали кінця.
Тому важливо зібрати якомога більше сил до початку нового протистояння. Сила базувалася на рідкісних предметах, високих рівняв і впливових союзниках, і все це забезпечували складні завдання.
Гільдія Багряні Крила зібрала всіх своїх гравців високого рівня, 200 гравців понад 330 рівня та найняла 50 гравців з рівнем вище 350 з Об’єднання темних гравців.
У результаті вийшов надзвичайно потужний загін у 250 осіб. І якщо вони зазнають невдачі, Багряні Крила втратять 60% своїх сил на цілих чотири ігрові дні Королівської Дороги. У такому випадку інші гільдії можуть скористатися їхньою слабкістю, щоб спробувати захопити замки гільдії.
Саме тому члени Багряних Крил вживали всіх можливих заходів, щоб не допустити витоку інформації. Вони найняли гравців за межами гільдії, але ніхто з них не знав, куди і, що важливіше, коли вони йтимуть.
У призначений день вони зібралися біля покинутих руїн, що сховалися в центрі континенту Версаль.
– Ми розкопаємо вхід до руїн. Як ви знаєте, цей квест має рівень складності «А». Будьте обережні, постарайтеся не загинути, кожна смерть буде величезною втратою для нашої гільдії. Гейле.
– Так, гільдмайстре.
– Ти очолиш команду розвідників.
– Так. Довірте це мені.
Гейл дуже пишався тим, що йому довірили виконувати таке важливе завдання, як розвідка.
Команда розвідників складалася з кількох десятків злодіїв, завданням яких було виявлення пасток і монстрів на шляху основних сил, які очолював сам голова гільдії.
Вони почали повільно досліджувати територію. Крок за кроком гравці прочісували одну частину руїн за іншою. Попереду йшли злодії, за ними воїни, а в задньому ряду – жерці. Хоча останні не могли використовувати лікувальні заклинання через обмеження завдання, вони все одно могли допомогти у критичній ситуації або могли витягнути поранених бійців із небезпеки.
– Будьте обережними!
– Нічого не пропускайте!
Руїни населені небезпечними монстрами з гострими пазурами та заповнені численними майстерно прихованими пастками. Пастки розмістили за кілька метрів одна від одної та з’єднали таким чином, що навіть гравець 300 рівня, що випадково одну з них активував, через кілька хвилин лежав мертвим.
Якби такі пастки встановлювали у звичайних підземеллях, то охочих відвідувати їх було б дуже мало. До того ж монстри в руїнах мали досить високий рівень, і боротися з ними нелегко.
Велика частина найнятих темних гравців, що йшли попереду та розвідували шлях, загинула на пастках. Гільдія на цей час втратила лише 30 осіб.
– Ми не можемо здатися! Наші втрати дійсно великі, але якщо ми відступимо зараз, усе, чого ми сьогодні досягнули, буде втрачено, а смерть наших товаришів буде марною.
Терос підбадьорював гравців, що залишилися, і вони продовжували неухильно просуватися руїнами, попри втрати. Деякі з темних ґеймерів воліли б покинути це місце, але вони зв’язані контрактом. Крім того, їм обіцяли підвищену виплату в разі смерті.
Коли гравці досягнули внутрішньої частини руїн, то не змогли стримати подиву. Вхід до королівської гробниці закривали на вигляд нові, а тому явно зачаровані двері з зображенням червоного скорпіона та якимись написами невідомою мовою.
Перед дверима знаходився невеликий кам’яний вівтар.
– Хтось може прочитати напис на дверях?
Щоб відповісти на запитання Тероса, до дверей підійшли маги та жерці. Перші знали різні стародавні мови, другі – священні символи. Проте символи на дверях, здається, не належали до жодного з цих варіантів.
На щастя, один із найкращих магів Багряних Крил, Шаврон, упізнав їх.
– Це символи Варона.
– І чим вони відрізняються від інших магічних мов?
– Вони походять від рунічного алфавіту. Але використовували їх шамани, а не маги.
– Саме так. Тому, щоб нанести їх, деякі символи були трохи деформовані. Я вивчив їх про всяк випадок і не думав, що колись це стане в пригоді.
– Давай, прочитай їх.
Шаврон з усією уважністю передав суть символів на дверях:
– Вхід до Королівської Гробниці відкриється тому, хто виявить щиру повагу. Все своє життя король любив і поважав скорпіонів, тільки той, хто принесе сім фігурок скорпіонів, зможе відчинити двері та зайти всередину.
Певно тому, вівтар перед дверима мав сім маленьких постаментів із сімома червоними самоцвітами.
– Фігурки?
Всі члени загону розгубилися.
Як і всі інші, Терос був приголомшений якийсь час, але швидко оговтався і надіслав повідомлення усій гільдії, воно призначене не тільки для тих, хто бере участь в місії, а також і для інших членів гільдії, тобто розійшлося по всьому континенту та по всіх королівствах.
– Скульптор. Знайдіть скульптора, який зможе створити фігурки скорпіонів!
***
Теплого та сонячного рангу група гравців покинула Серабург через східні ворота.
– Ого! Круто!
– Дивіться, з ними Плутон і навіть Гайсин…
– А лідер – Оберон!
– Чудово! Вони, мабуть, знову ідуть на Рівнини Відчаю.
Гравці, що полювали навколо Серабурга, не могли стримати захоплення. Участь у такій небезпечній пригоді зараз була за межами їхніх мрій.
– Я заздрю! Коли ми зможемо вирушити на такі пригоди?
– Точно не найближчим часом. Ходімо, нам потрібно багато полювати, якщо ми хочемо підвищити свої рівні та мати можливість приєднатися до них. Вони приймають лише гравців з 250 рівнем.
– Е, справді?! Можливо, таких людей багато у центральних королівствах, але у нас їх менше сотні.
– Ось чому вони еліта.
Група, що викликала такий ажіотаж, прямувала дорогою. Вони дружно крокували, гордо киваючи зустрічним гравцям, які дивилися на них із захватом і благоговінням.
Невдовзі вони досягнули східного кордону королівства і їхній лідер віддав наказ зупинитися.
– Ви вже робили це в місті, але я попрошу вас ще раз перевірити зброю та спорядження.
Виконуючи власне прохання, Оберон сів на землю і почав перевіряти своє спорядження.
Зазвичай позицію лідера групи займав воїн з високим показником лідерства. Вступаючи в бій під керівництвом такого гравця, кожен отримував трохи більше досвіду та невелике підвищення характеристик.
Оскільки полювання на Рівнинах Відчаю дуже важке, на позицію голови групи обрали найдосвідченішого та найвідомішого воїна – Оберона.
– Все на місці.
– Я закінчив перевірку.
Дочекавшись відповіді від кожного члена групи, Оберон схвально кивнув і наказав вирушати.
На східному кордоні королівства Розенхайм побудована висока стіна, яка перекриває шлях монстрам, що живуть по той бік. І, щоб потрапити на Рівнини Відчаю, потрібно піднятися сходами на верхню частину стіни й звідти обережно спуститися невеликою прихованою драбиною з іншого боку.
– Ого! Це місце таке…
– Ага, приголомшливий краєвид.
Гравці, що вперше приєдналися до цієї групи, світилися від захвату.
Однак Оберон, Плутон і Гайсин лише легенько посміхалися.
– Ходімо. Почекайте трохи і ви побачити щось ще більш захопливе…
Ці троє були найдосвідченішими у групі, вони покидали королівство більше п’яти разів і вже знали, що чекає попереду.
Щойно група спустилася і трохи відійшла від стіни, як на них напала зграя вовків. Бездушні вовки з рівнями трохи нижче двохсотого і числом трохи більше сотні швидко наближалися до них.
Спокійно дивлячись на вовків, Оберон віддавав накази:
– Чого стоїмо? Це лише початок! Маги, атакуйте!
– Вогняна куля!
– Вітряні леза!
– Благословення!
Дехто з 30 членів групи негайно почав використовувати заклинання. Численні стихійні чари були спрямовані на вовків, палячи, ріжучи та підриваючи одночасно багато монстрів.
– Ґрааааа!
Лідер закричав на все горло. Цей крик нагадував Левовий рев, але замість бойового духу підвищував живучість ти витривалість гравців поблизу.
– Маги, цільтеся в бічних і в тих, хто знаходиться на відстані! Воїни, в атаку!
Воїни та паладини стиснули свої мечі та булави, кидаючись в бій у слід за Обероном.
– Вони отруйні. Будьте обережними, не дайте їм укусити вас! Кожен стежить за власним здоров’ям і маною, за потреби відступаєте до магів і жерців. Якщо помрете, то це ваша провина.
Оберон продовжував віддавати накази.
Почався небезпечний бій. Чудовиська насувалися з усіх боїв. Воїни намагалися не допустити їх до магів і не загинути від раптових атак. Булави і мечі зі смертоносною силою врізалися в тіла вовків, жерці вигукували цілющі молитви, а маги знову і знову чаклували.
Кілька хвилин група відбивала одну атаку за іншою.
Нарешті, коли кількість вовків зменшилася більш ніж уполовину, монстри, немов за якимось наказом, відступили так само раптово, як раніше атакували.
– Ура! Перемога! – радів хтось із новачків.
– Що буде далі, якщо ми тільки зайшли на Рівнини Відчаю, а вже зустріли таких монстрів? – питали інші.
Проте відповіді не було. Оберон лише спокійно поглянув на них і сказав:
– Дякую за хорошу роботу. Зробимо тут невелику перерву, щоб маги відновили ману.
Після запеклої битви група влаштувалася на відпочинок біля недавнього поля бою. Деякі гравці пішли збирати здобич, що залишилася після вбитих вовків.
– Що робити зі шкурами?
– Так, що з м’ясом і зубами?
Гравці, що прийшли сюди вперше, дивилися на більш досвідчених товаришів, що сиділи на землі та неквапливо розмовляли.
– Якщо візьмете їх, пізніше вони стануть тягарем, – сказав Плутон.
– Правда. Шкури, зуби та все інше коштують небагато. Беріть усе, якщо хочете. – Підтакнув Оберон.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.