Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
Розділ 1. Перед війною. Частина 2
***
– … – Союн спробувала усміхнутися. Вона хотіла усміхнутися так само яскраво, як статуя. Але на відміну від сліз, що вирвалися на волю, так яскраво усміхнутися було складно. Саме так це відчувалося.
Крап-крап.
Червоні губи поворухнулися, вигнулися, але це лише нагадувало усмішку.
Це навіть не усмішка, а швидше якийсь незрозумілий вираз на обличчі!
«Невже я не можу навіть усміхнутися?»
Від цієї думки вона нахмурилася. Ніщо не йшло так, як треба. Вона досі не може ні говорити, ні сміятися.
Однак навіть ця незграбна усмішка була гарною, а насуплені брови оживили закам’яніле лице.
З боку це виглядало, як картинка з вродливою дівчиною, яка має білосніжну шкіру, і статуєю, яка схожа на неї.
Картина самотньої дівчини і статуї на тлі скелястих країв ущелини Юнопу, що плавно переходять у високі гори!
Союн здалося, що світ став трохи світлішим. Виплакавшись, вона відчула полегшення, атмосфера навколо неї трохи змінилася.
***
Скрип-скрип. Повільно рухалися криті візки купців з товарами. Після довгої та важкої подорожі вони прибули до галасливого міста.
Купець, що сидів на козлах воза, кинув погляд на критий дах і сказав:
– Пане воїне, ми прибули.
– Справді? – чоловік, що лежав на дахові критого візка, зіскочив на землю.
– Це королівство Прайн.
У нього широкі плечі та засмагле обличчя. Коротке волосся і простувата зовнішність додавала його вигляду певної грубості.
Ґомчі449!
Ґомчі449, який обрав шлях воїна, прибув до королівства Прайн. Його рівень нижчий, ніж у його товаришів, які в середньому досягнули 241 рівня. Він же був досі на 200, і на це є причина.
Коли він був на 5 рівні, то сам ходив до лісу, полювати на оленів. З одною-єдиною метою!
– Говорять, що кров оленів дуже смачна.
Він кілька разів намагався встромити металеву соломинку в шию оленя, але той гинув!
Це біль, про який він не може нікому розповісти.
– Все добре, воїну потрібне лише меч.
Ґомчі 449 пружно ступив уперед.
Навіть зараз все, що у нього є, це пошарпаний одяг і меч. Усі гроші, зароблені на полюванні, він витрачав на заміну мечів і на їжу.
«Фехтувальнику потрібен лише меч. Обладунки будуть лише тягарем».
У королівстві Прайн Ґомчі449 шукав славетних фехтувальників: мечників, лицарів, воїнів, паладинів…
Якщо вони вміють користуватися зброєю, то неважливо, який у них клас. Він просто хоче стати сильнішим.
– Я чув, що ти один із найсильніших у цьому місті. Я викликаю тебе на двобій.
Той, кому кинули виклик, був збентежений. Роздивившись пошарпаний одяг Ґомчі449, він запитав:
– Ти сказився? Мій рівень – 280. У тебе, здається, низький рівень та і спорядження відповідного нема.
– Все добре. Ти приймаєш виклик?
Більшість тих, хто отримує подібний виклик, погоджувалися, не роздумуючи. Вони вважали це своєрідною розвагою.
– Добре. Потім не шкодуй про це.
– Звичайно.
Цього разу Ґомчі449 збирався битися з паладином.
У паладина чомусь виникло погане передчуття.
«Виглядає досить пошарпано, але я, здається, чув про когось такого, хто ходить у пошарпаних лахах… Ну, не знаю. Просто битимуся, як слід».
– Святий щит!
Паладин використав «Святий щит», одну з основних навичок свого класу.
– Благословення Бога Сонця! Благословення воїна!
Паладин навіть використав благословення для захисту тіла і для підвищення бойової сили. У критичний момент він планував використати навичку для зцілення.
Ось чому більшість людей намагаються уникнути поєдинків з паладинами. Бо клас дозволяв їм швидко відновлюватися, коли вони отримували поранення, впоратися з ними досить складно, якщо не завдати серйозної шкоди.
– Святий меч!
Клинок паладина охопило білим полум’ям. Щоразу, коли паладин змахував мечем, в усі боки розлітався священний вогонь. Це атака широкого діапазону, для якої не шкодують мани.
– Поїхали.
Коли паладин змахнув мечем, територію навколо нього охопило білим полум’ям.
Ґомчі449 стрибнув крізь вогонь.
«Атака по площі. У заклинань, де використовують багато мани, є великі прогалини, потрібно націлитися на найслабшу точку».
Ґомчі449 біг крізь вогонь, ризикуючи втратити очки здоров’я. Коли він наблизився до паладина, то підняв меч.
– Голова!
Здивований паладин підняв меча, щоб заблокувати удар, але супротивник ковзнув, ніби змія, власним мечем по лезу зброї паладина.
– Зап’ястя!
Цього разу Ґомчі націлився на зап’ястя. Паладин підняв меч, щоб заблокувати атаку. Але Ґомчі знову націлився на іншу точку.
В очах паладина з’явився блиск. Він провів чимало битв. Зазвичай долю таких поєдинків вирішували рівні та навички. При великій різниці у рівнях, переможець уже визначений. Паладин, який досягнув 280 рівня, знав, як битися.
– Досить добре.
Паладин підняв меч до грудей, а потім штовхнув, що є сили.
– Потужний удар!
Зосередитися і бити. Зібрати силу в мечі та завдавати потужних ударів. Тепер він б’ється у повну силу.
Ґомчі449 без найменшого збентеження змінив позицію. Противник атакував прямо, без хитрощів, Ґомчі449 використовував рухи щиколоток і талії для плавного змінення положення.
Вжииинь!
Меч порізав бік паладина. Здоров’я знизилося на кілька очок. Шкода була такою невеликою, що її майже і непомітно.
Здоров’я ж Ґомчі449 знизилося на 20% через навичку святий меч і вогонь на початку двобою. Удар же по паладину не можна назвати нічим іншим, як подряпиною. Броня і благословення звели пошкодження нанівець.
Однак тепер паладин більше не міг поводитися так розслаблено, як раніше.
Люди, які зібралися навколо них, гуділи.
– Та людина…
– Я чув про людей у такому пошарпаному одязі, вони шукають сильних гравців і кидають їм виклики.
– Ті, хто полюють і перемагають могутніх монстрів, покладаючись лише на володіння мечем.
– Може, він один із них!
Чутки про Ґомчі розійшлися по всьому континенту Версаль.
Ґомчі449 має низький рівень і слабкі навички. Попри те, що він майстерно володіє мечем, розрив у 80 рівнів великий навіть для нього. Крім того, у нього немає надійної броні, тому він вразливий до атак.
Але в цьому і полягає мета Ґомчі449.
«Я б’юся з кимось сильнішим за мене. Ось воно. Що більше мечник бореться, то він сильніший!»
Думати першим і діяти першим. Однак йому потрібно докласти чимало зусиль, щоб перемогти супротивника з такою приголомшливою перевагою. Не можна ігнорувати їхні навички і магію.
Ґомчі449 бився не лише з людьми. Він також бився з монстрами в місцях, назв яких не знав. Ґомчі не думав про географію чи про назви монстрів. Він просто кидався в бій. Спочатку битва, все інше потім.
Для Ґомчі449, як і для інших Ґомчі, метою було не досягнення високого рівня. Справжня мета – покращити концентрацію в бою з сильним супротивником! Йому не вистачає навичок, тому єдине, на що він може покластися, це фехтування і володіння власним тілом.
Він мечник, який блукає континентом Версаль, і бореться з сильними людьми і монстрами. Ґомчі від номера 6 і до 505 подорожували та відточували свою майстерність меча. Вони займаються бойовими мистецтвами, а по дорозі допомагають дітям і жінкам, які цього потребують.
Через ці причини його рівень зростав не так швидко, як колись, але він накопичував різноманітний досвід, пов’язаний з битвами.
Тим часом Ґомчі, Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 насолоджувалися багатою їжею в цитаделі Серабург.
– Я почуваюся самотнім без учнів.
Ґомчі2 посміхнувся на слова Ґомчі:
– Але таку свободу не часто відчуєш.
– Еге, правда.
Ґомчі3 також додав кілька слів:
– Упевнений, що учні отримають чималенький досвід і стануть сильнішими після подорожі світом.
Ґомчі4 і Ґомчі5 також не залишилися осторонь.
– Для того, що посилити своє володіння мечем, спочатку потрібно стати сильним самому. Коли вони отримають досвіт, розвиток їхнього стилю стане лише питанням часу.
– Лише тоді, коли вони зрозуміють, чого їм не вистачає, вони зможуть компенсувати недоліки. Те, чого вони навчилися на початку, тільки основа. Учні повинні дослідити власні обмеження через реальний бойовий досвід, лише тоді вони докладатимуть більше зусиль.
– Це правда.
Ґомчі задоволено пив і їв.
– Як і очікувалося, рішення відправити їх шляхом воїна було мудрим.
– Саме так, наставнику.
Ґомчі2 посміхнувся, він разом з іншими повернувся до їжі.
Всі страви замовлені за гроші учнів.
Поки вони подорожують і відточують бойові мистецтва, їм не потрібні гроші. Що більше у них грошей, то далі вони від суті.
Використавши таку логіку, інструктори виманили «пожертви» в учнів.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.