ЛМС. Том 7. Розділ 2-1

Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС

Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS

Мова оригіналу: корейська

Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)

Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ

Рік: 2007

Томів: 58

Випуск: завершений

Перекладачка: Silver Raven

Переклад: у процесі

Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.

Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».

Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.

Переклад  з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.

Легендарний місячний скульптор / Легендарний скульптор місячного світла

Том 7. Розділ 1-3.

Розділ 2. Немертвий легіон. Частина 1

– Багряно-чорний туман закриває червоне сонце. Чвіік! Земля занурилася в темряву, навіть птахи більше не співають. Чвік-чвік!

Від стояв на скелі та бурмотів, на його думку, відповідні красномовні фрази. По закінченню завдання відео потрапить у Залу Слави, тож він намагався підготуватися.

За спиною Віда стояв мільйон орків і 130 тисяч темних ельфів.

Щиро кажучи, кількість у мільйон орків не здавалася реальною. Але їх було багато, його огортало тривожне відчуття, від якого він тремтів. Нескінчені ряди орків вишикувалися у полки по 30 або 50 тисяч. Він навіть не міг побачити їх усіх. У горах більше орків, ніж дерев.

Темні ельфи з чорною, як смола шкірою, також зібралися у великі групи.

Будь-яка нормальна людина не могла не відчувати страх у такій ситуації. Гори буквально кишать монстрами.

Шеренги орків і темних ельфів тягнулися вздовж оборонної лінії замку, заповнивши все навколо.

Також тут зібралися люди з сіл на Рівнинах Відчаю. В одному місці стояли воїни королівства Розенхайм, лицарі  та священники Фреї.

Попри те, що тут багато монстрів, Від радів такій кількості підлеглих. Він був настільки схвильований, що почав наспівувати, стоячи на скелі.

– Безсмертна армія, що ніколи не вмирає, помре. Чві-чві-чвіік! Хто переможе? Я переможу! Чві-чві-чвіт! Любі немертві. Дайте мені досвід. Досвід! І предмети! Ну ж бо, покажіться, чві-чві-чвік!

Найгірший спів у світі!

Від, який не мав ні почуття ритму, ні рими, співав так, ніби читав реп, але вона навіть близько не лежало.

Темним ельфам і оркам не подобався його спів.

– Хто-небудь, будь ласка, нехай він припинить співати!

– О, цей спів ображає нас, орків. Огидна пісня. Чвіік!

– Це ганьбить, принижує і кидає у відчай всю нашу расу. Чвііт!

Що більше обурювалися орки, то радісніше співав Від.

І тут…

Гуркі-і-і-іт!

Земля так сильно затремтіла, що ні люди, ні ельфи, ні орки не могли стояти нормально. Багряно-чорний дим затягнув усе небо.

Некромант Барабол заговорив:

– Тепер Немертвий легіон пробудився від довгого і глибоко сну. Ми не знайдемо спокою, поки не дамо їм вічний спочинок. Ми повинні захистити порядок між життям і смертю, якщо ж ми не зможемо подарувати мертвих вічного сну, то навіки станемо рабами.

Нарешті почалося.

Від припинив співати і поглянув уперед.

З далекої ями почали виходити зомбі, упирі та скелети. Армія немертвих з’являлася шеренга за шеренгою.

Дзень, тук, дзень, тук.

Кістки скелетів постукували, утворюючи певний ритм, з тіл зомбі йшов синій дим.

У зомбі дуже сильна отрута, якщо вчасно не вивести її з організму, то можна померти.

Туп-туп-туп!

Упирі, десь метрів три заввишки, очолювали зомбі та скелетів. Упирі мали гострі пазурі та зуби, вони були набагато сильнішими за інших немертвих монстрів.

– Так… попереду живі істоти.

– Перетворимо їх на немертвих.

– Станемо друзями.

Упирі командували армією мерців, бурмочучи фрази і нагадуючи привидів, що виринають з води.

Немертвий легіон рухався, як одна істота.

Скелети йшли чіткими лініями, зомбі рухалися повільно, але невпинно просувалися вперед.

Шу-у-у-у-у.

Дерева і трава в’яли та гинули від отрути немертвого легіону.

У порівняні з безсмертною армією, орки й темні ельфи взагалі були не організованими.

– О, це немертві. Чвік-чвік-чвік!

– Прокляті виродки. Чві-і-і-ік!

– Що нам робити? Чві-ік!

– Який сморід. Цей сморід болючий для таких чутливих темних ельфів, як ми.

– Як прикро, що такому елегантному ельфу, як я, потрібно битися з цими трупами. Я просто хочу втекти.

Поява безсмертної армії повністю збентежила орків і темних ельфів. Побачивши мерців, моральний дух армії живих упав до найнижчої точки.

Це ефект страху, який випромінювала армія немертвих. Під впливом цього ефекту жива істота не може повністю використати свої сили для боротьби з безсмертною армією.

Відносно слабші солдати королівства Розенхайм були повністю налякані.

– Х-хочу додому.

– Так багато ворогів.

– Ми не зможемо перемогти.

Бурен, Бекер, Хосрам і Дейл, як капітани, намагалися заспокоїти солдатів.

– Спокійно. Цей страх не триватиме довго.

– Почекайте трохи, битва змиє всі тривоги.

– Ми знову зустрінемося після смерті.

Солдати впали у ще більший відчай, дехто навіть заплакав.

Мапан, який привіз різноманітні товари з королівства Розенхайм, залишився у фортеці, щоб подивитися.

– Це – Немертвий легіон!

Мапан відчув, як у нього волосся стало дибки.

Армія безсмертних наближалася. Зомбі рухалися повільно, але скелети мчали вперед, поскрипуючи кістками!

Це вперше, коли ржаві мечі скелетів викликали в нього такий страх.

Ковть!

Горло Мапана пересохло.

«Як це можна зупинити, Віде…»

Мапан мимоволі підняв очі. Він побачив Віда, який був у формі орка Карічві.

Від був спокійним. Однак навіть розслаблений вираз на обличчі Карічві виглядав похмуро.  

«Отже, більше ніж сто тисяч зомбі, скелетів і упирів, так?»

Авангард Немертвого легіону!

Від неквапливо чекав.

Монстрів не слід боятися. Їх всього лише потрібно побити.

Однак так думав лише Від!

Орки й темні ельфи тремтіли від жаху.

Від віддав команду лише тоді, коли скелети наблизилися впритул до стіни.

– Брудні виродки. Чвіік! Вони прийшли навіть не помившись. Огидний сморід доходить аж сюди.

– …?

Оркам і темних ельфам стало цікаво: про що взагалі говорить Від? 

– Якщо ви помрете і станете немертвими, то більше не зможете митися. Бруд буде усюди, а ваше волосся з часом випаде. Ви більше не зможете навіть їсти. Ваш опуклий від їжі живіть назавжди зникне. Бийтеся і розчавіть їх!

– Чві-ік, чві-ік!

– Знищимо немертвих!  

Надзвичайно охайні темні ельфи і ненажерливі орки негайно оговталися після цих слів. Від дістав глефу і подав сигнал про початок битви проти немертвих.

Орки підняли щити і розмахували глефами. Темні ельфи підняли списи та били скелетів, щойно випадала можливість.

Це битва, де кожна раса бореться за виживання!

Мапан був приголомшений.

Від сказав кілька слів – і моральний дух орків і темних ельфів відновився.

«Як і очікувалося од Віда!»

Але насправді в цьому нема нічого дивного.

Віду досить легко впоратися з орками, бо він уже мав справу з Ґомчі, які були надзвичайно одержимі їжею.

Орки і темні ельфи билися запекло.

З самого початку Від розраховував на нерівності гірської місцевості, тому скелетам і зомбі доводилося атакувати з невигідних позицій. Поки що ніяких великих проблем не виникло. Кілька орків загинули, але це траплялося лише тоді, коли від них відверталася удача і вони потрапляли в лещата ворога.

Зомбі та скелети були трохи сильнішими за звичайних монстрів цього типу, але це не завдало особливих складнощів.

Однак невелика кількість упирів завдавала чималої шкоди.

– В-відмовтеся… від життя. Станьте нашими д-друзями…

Упирі кидалися зомбі, таким чином розповсюджуючи отруту, що нищила дерева і впливала на орків.

Щоразу, коли таке траплялося, здоров’я орків знижувалося. Зазвичай вони б не наважилися битися з упирями, але цього разу, згідно з інструкціями Віда, орки-воїни атакували разом і перемагали упирів.

Моторошна кількість орків!

Якщо брати кількість, то вони переважають Немертвий легіон. Шальки терезів схилялися на їхній бік, вони перемагали. Попри те, що втрати все ж були, але вони були незначними.

Особлива навичка упирів – поїдання трупів, дозволяє їм відновитися і стати сильнішими. Однак навколо майже не було мертвих орків чи темних ельфів, тому вони не могли скористатися особливою навичкою і повністю відновитися.

Солдати королівства Розенхайм також старанно працювали. Під наглядом Віда вони полювали на зомбі та скелетів, солдати отримували благословення і лікування від священників.

Щойно неподалік з’являвся упир, королівські лицарі виступали наперед і стежили, щоб жоден солдат не загинув.

– Бурене, Бекере, Хосраме, Дейле! Беріть солдат і добивайте зомбі та скелетів. Священники, зосередьтеся на зціленні солдатів.

Щоб розібратися з залишками безсмертної армії, Від активно використовував солдатів королівства Розенхайм. Королівські лицарі забезпечували безпеку, поки звичайні воїни розбиралися з чималою кількістю скелетів і зомбі.

Приблизно через три години бою Немертвий легіон, який здавався неймовірно сильним, майже втратив бійців і почав впадати в хаос. Битва досі тривала, але перемога ось-ось мала опинитися в руках орків.

– Ого! – Мапан захоплено аплодував. – Приголомшливо! Битва між армією немертвих і орками! Це перевершило всі очікування.

Він бачив цю неймовірну сцену з перших рядів.

Однак Від не розслаблявся ні на секунду.

«Таке вже було не раз. Після легкого вирішення проблеми, негайно щось іде не так!»

Від безперервно віддавав накази.

Орків і темних ельфів, які брали участь у битві, відкликали назад і дали перепочити. Важко поранених орків доставили прямо до Віда.

– Перев’язка!

Шурх-шурх!

Від несамовито накладав пов’язки. Він прикладав лікувальні трави до поранених місць і туго замотував їх бинтами.

Від підняв навичку перев’язування до третього рівня середнього рангу, тож це виглядало майже магічно. Перев’язка зупиняла кров, загоювала рану і відновлювала здоров’я. За винятком тих випадків, коли від рани вмирали на місці, більшість дрібних ран можна вилікувати за допомогою навички перев’язка.

Коли Від займався полюваннями, то отримував багато ударів і використовував навичку перев’язка.

Перед тим, як зробити перерву для відновлення мани, він навмисно дозволяв ударити себе. Це було абсолютно необхідно. Щоб підвищити захист, потрібно підняти показник стійкості!

Завдяки цьому стійкість і навичка перев’язка були на найвищому рівні.

– Дякую. Чві-чвік!

Від оберігав орків, щоб провести битву з найменшою кількістю втрат. Він розділив їх на кілька величезних загонів, які билися по черзі. Таким чином Від уникав виснаження орків і великих втрат.

Орки, що брали участь у битві, їли страви приготовані Відом, за потреби отримували перев’язку та відпочивали.

– Їжа потрібна для відновлення. Їж, щоб боротися. І борись, щоб їсти. Чві-чвіт!

– Дякую, Карічві!

Темні ельфи отримали трав’яну кашу. Враховуючи особливості їхньої раси і любов до рослинної їжі, жодних проблем з цим не виникло.

Орків, які дуже люблять м’ясо, годували м’ясним супом.

Орки встромляли в суп пальці та перемішували його. Але якби вони не дивилися, м’яса там не було.

– Карічві! Карічві!

– Чого ти мене кличеш, Ґульчві?

– Це ж м’ясний суп? Чвіт.

– Так. Чві-чвік.

– Чві-ік. Але чому, чому тут немає м’яса?

У супові плавали лише крихітні шматочки кролятини! Проте, щоб нагодувати таку кількість ненажерливих орків, складно навіть уявити скільки потрібно м’яса.

Оркам доводилося боротися за їжу, щоб втамувати свій голод.

Однак Від не забивав цим голову. Він командував військами, розділивши їх відповідно до характеристик, щоб вони могли протистояти монстрам і не зазнали втрат. Від накладав пов’язки і готував їжу, навіть якби в нього було десять рук, він все одно був би завалений роботою по горло.

– Навичка: Рука розуму!

Від навіть використав свою таємну навичку.

Навичка, яку він отримав, створивши піраміду і Сфінкса. Навичка, яка спочатку здалася йому марною, зараз показувала себе найкраще. Він використовував її, щоб робити пов’язки і готувати їжу.

Нарешті всі зомбі, скелети й упирі були знищені.

Вкрита сріблом зброя не дозволяла немертвим відновитися.

– Чудова робота, ми перемогли Немертвий легіон.

Однак Від не розслабився навіть тоді, коли некромант Барабол сказав ці радісні слова.

«Все не може закінчитися так просто!»

>>Том 7. Розділ 2-2<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Дяка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.