Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива подяка: Drakula.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , Alastor, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, db4tz, vilgerforc.
Розділ 1. Родіум. Частина 2
***
Гільдія Холодних Троянд робила все можливе, щоб набрати людей.
– Потрібно, щоб більше людей приєдналося до експедиції!
– Ми не знаємо, які небезпеки чекають на нас там, тому не можемо допустити, щоб все тривало так.
Про участь в експедиції оголосили гравці з гільдії Холодних Троянд і їхні союзники.
Загалом близько 400 користувачів з високими рівнями. А ще 30 темних гравців приєднаються до них у день початку експедиції.
Од гільдії середнього розміру таке дійство вимагало неймовірних зусиль.
Вони втомилися від постійних зіткнень у центральній частині континенту і вирішили скористатися можливістю, щоб вкласти гроші та зусилля в дослідження півночі.
Однак Оберон, голова гільдії Холодні Троянди, відчував, ніби чогось бракує.
– Краще почати досліджувати північ раніше за інших, але не потрібно приносити безглузді жертви.
Попри те, що групи шукачів пригод уже навідувалися на північ, але це був перший випадок, коли гільдія для дослідження півночі організовувала таку велику експедицію. Можна навіть сказати, що ця експедиція визначить долю гільдії.
Оберон хотів ретельно підготуватися.
– Ми набиратимемо лише найкращих у кожній сфері.
Вони залучили найкращих шукачів пригод, убивць, злодіїв, картографів, рейнджерів та інші дослідницькі класи. Але також було і багато інших класів.
– Жерці! Нам потрібні ті, хто зніматимуть прокляття і лікуватимуть рани. Також нам потрібні кухарі, щоб готували їжу, а також потрібно принаймні три ковалі для ремонту спорядження. Також було б добре мати кількох купців для перевезення речей.
Оскільки це була велика експедиція на рівні гільдії, то потрібно багато чого зробити.
Потрібно зробити все можливе, бо ніхто не знає, які небезпеки і виклики чекають на тих, хто відвідує міста і замки півночі.
Можливо, інші гільдії мали такі ж думки, як в Оберона, тому вони ще не почали дослідження півночі. Відправити велику експедицію на дослідження північних земель – справді великий ризик.
До того, як підготовка буде завершена, а експедиція вирушить на північ, Оберон і гільдія Холодні Троянди були зайняті вербування людей.
Пошуком необхідних талантів займався головний маг гільдії Драм.
– Гільдмайстре Обероне.
– Так. Що таке?
– Можливо, потрібно взяти людей з Родіума?
– Міста митців? Чому звідти? – з цікавістю запитав Оберон.
У Родіумі не було видатних воїнів чи авантюристів.
З поширенням чуток про формування північної експедиції, звідусіль надходили прохання з бажанням приєднатися. Звичайно, було б добре, якби сили експедиції зростали, але вони не можуть брати людей без розбору. Допускалися лише відомі і досвідчені гравці.
– У Родіумі повно мистецьких і ремісничих класів, чи не так?
– Це так.
– Можливо, ми можемо скористатися їхніми класовими навичками. Якщо під час дослідження ми зіткнемося зі штормом, то це не тільки вплине на витривалість членів експедиції, а й може знизити здоров’я. Якщо з нами буде архітектор, то він би міг збудувати будинок, де ми б відпочили, правильно?
У словах Драма був сенс.
– Звучить як гарна ідея. Залучити архітекторів. Я про це не подумав.
Коли Оберон схвально висловився про цю ідею, Драм продовжив з більшою впевненістю.
– Барди насправді не дуже корисні, але, коли вони грають на інструментах, то чудово виконають своє завдання і знімають втому від довгої дороги. Танцюристи також можуть виконувати подібну роботу. Якщо зібрати певну кількість у групу, їхній вплив буде ще ефективнішим.
Навіть якщо ефект від навичок барда становить лише 10%, це матиме набагато більший вплив, якщо навичку використовуватимуть сотні людей. А якщо додати до цього танцюристів і подібні класи, то сила зросте ще більше.
Бардів і танцюристів не беруть для участі у стандартних облогах. Низьке здоров’я робить їх легкою мішенню для вправних убивць.
Критичний недолік цих класів!
Суть у тому, що якщо виконавець помирає під час виконання пісні чи танцю, навички або характеристики, які зросли під дією бафів від бардів або танцюристів, не тільки повертаються до нормальних показників, а ще і знижуються.
Тому ці класи ніколи не залучали для битв під час облог. Але це вже абсолютно інша історія, коли ситуація торкається великої експедиції.
Оберон, потираючи підборіддя, пробурмотів:
– Справді приваблива ідея…
– Так і є, гільдмайстре. Буде навіть краще, якщо ми матимемо різних митців. Навіть якщо їхній вплив не буде помітним одразу, вони принесуть певні бафи експедиції. Ми маємо залучати людей, які можуть збільшити наші шанси на успіх. Наскільки це можливо.
– Гаразд. У будь-якому випадку, Родіум – це місто, через яке нам доведеться пройти, коли ми прямуватимемо на північ, тож скористаємося можливістю і залучимо там гравців.
***
Після вивчення навички у гільдії воїнів Від попрямував до місця, де скупчилися гільдії ремісників і митців.
– Спочатку я повинен дослідити місця, пов’язані з моєю метою.
Він вирішив почати з пошуків. Десь тут має бути підказка про створення місячних скульптур.
Першим місцем, яке Від вирішив відвідати, стала гільдія скульпторів. Багато людей діловито заходили і виходили з будівлі.
«Гадаю, спочатку потрібно шукати там».
Однак, коли Від спробував зайти у гільдію скульпторів, охоронці заблокували йому шлях, схрестивши списи.
– Якщо ви не митець Родіума, то не можете зайти до нашої гільдії. Якщо хочете зайти, спочатку зареєструйтеся як митець.
– Як мені зареєструватися?
– Вам потрібно відвідати Об’єднання Митців. Воно з лівого боку в кінці цієї вулиці.
Віду нічого не залишалося, як піти до Об’єднання Митців. Воно являло собою величну триповерхову будівлю.
«Розкішна будівля, хоча і занедбана через брак грошей…»
Від відчинив двері і зайшов. П’ятеро осіб середнього віку займалися простими офісними справами.
– Минуло багато часу відтоді, як до нас приходили відвідувачі. Чим я можу вам допомогти?
– Я хочу зареєструватися як митець.
Чоловік середнього віку щиро всміхнувся на слова Віда.
– Місцевим з Родіуму не потрібно реєструватися, тож ви, схоже, прибули з іншого королівства. Звідки ви?
– Я з королівства Розенхайм.
– Хм, доволі далеко. Дивовижно, мистецтво дійшло аж туди. Що ж, дозвольте я познайомлю вас з Родіумом. Родіум – місто мистецтва і культури! Будь-яка людина, що шукає сенсу життя, повинна жити поряд з мистецтвом. Безплідні та сухі емоції збіднюють життя. Наш Родіум сповнений витворами мистецтва, всі вони прекрасні і зберігають стародавній шарм.
Від кивнув, він бачив все на власні очі.
Твори мистецтва, що прикрашають вулиці і будинки Родіума створені з любов’ю. Оскільки такі якісні витвори мистецтва є просто на вулицях, то рівень мистецьких робіт, що прикрашають садиби і музеї, має бути дуже високим.
Хоча Від відвідував палац у королівстві Розенхайм, там він ніколи не бачив стільки витворів мистецтва, скільки тут. Це місто можна назвати раєм для митців через те, як багато тут мистецьких робіт. Крім того, до Родіума надходило багато запитів на виготовлення витворів мистецтва. Якщо є певний рівень слави, то можна легко прийняти запит на створення картин, скульптур тощо.
Чоловік середніх літ продовжував своє нескінченне вихваляння Родіумом.
– Чи бачили ви Родіум на заході сонця? Це справді прекрасна картина! Багато туристів приїжджають сюди, щоб побачити це видовище. Мистецтво збагачує душу! Ще раз: ласкаво просимо вас у місто Родіум, місто митців!
Проте Віда це не сильно вразило. Жебраків тут набагато більше, ніж витворів мистецтва! Можливо, пояснення чоловіка було б правдоподібним, якби Від не бачив тих жебраків, але він уже встиг відчути все на власній шкурі.
Місто, яке не приносить грошей! Тому в Родіума нема власника. Воно точно не входило до інтересів Віда. Єдине, що його може тут зацікавити, розвинута торгівля творами мистецтва. Фігурки, які Від накопичив, тут можна продати за трохи вищою ціною.
Також тут безліч завдань, пов’язаних з митцями. Хоча загальній комерції тут бракує розвитку, рівень культурного процвітання – дуже високий, тому тут так багато запитів на витвори мистецтва. Єдина причина, чому митці так і не покинули це місце.
– Я хочу знати, як мені зареєструватися митцем цього чудового міста Родіум.
– Гм, так, це те, про що я маю вам сказати. Якщо людина з іншого королівства хоче зареєструватися як митець у цьому місті, вона повинна відповідати певним умовам.
– Що я маю зробити?
– Створити витвір мистецтва. Будь-де на вулицях Родіума, на стінах будинків, де завгодно. Вам просто потрібно створити тут витвір мистецтва, який показуватиме вашу любов до Родіума. Оскільки ви скульптор, то ви повинні зробити скульптуру.
Дінь!
[Митець Родіума
Скульптори демонструють зусилля і пристрасть своїми скульптурами. Якщо ви хочете отримати право працювати у Родіумі, місті митців, створіть тут власну скульптуру.
Складність: Не визначено.
Обмеження: Ви повинні створити скульптуру, що відповідає рівню вашого таланту. Якщо ви не зможете цього зробити, то ваша слава знизиться, а діяльність у Родіумі буде обмежена.]
Отже, щоб зареєструватися як митець у Родіумі, потрібно створити скульптуру в місті. Скульптуру, що демонструватиме рівень його таланту! Тепер він зрозумів, чому навколо так багато скульптур.
Тепер Від міг легко зробити хорошу скульптуру. Проте для того, щоб його твір демонстрував майстерність, потрібно, щоб це була грандіозна робота або шедевр.
– Я зроблю скульптуру.
[Ви прийняли завдання.]
***
Коли Мапан уперше прибув до гірського хребта Юрокі, то не мав чим зайнятися. Йому як купцю було важко утвердитися на місцевості, про яку він нічого не знав.
Проте Мапан швидко адаптувався.
– Нема на світі місця, де не можна заробити!
Невимовна жага грошей! Дивовижна здатність до адаптації, посаджена у ньому Відом, пустила коріння і зацвіла на всю красу.
– Я буду торгувати. Їздити туди-сюди між різними селами і містами, щоб купувати і продавати товари.
В горах Юрокі чимало сіл, де живуть орки або темні ельфи, а на рівнинах є Села Вигнанців. Мапан почав торгувати, подорожуючи між цими селами, наповнюючи вози товарами.
– Агов, купую речі, від шкур різних тварин до різноманітних предметів, отриманих на полюванні!
Спочатку він скуповував у Селі Вигнанців різноманітні речі, які міг знайти. Наприклад, знаряддя для походів і для пасток, як-от мотузки і капкани. Їх багато і вони недорогі. Об’їхавши села вигнанців і закупивши достатньо товарів, щоб завантажити п’ять возів, Мапан рушив до Села Темних Ельфів.
Темні ельфи дуже вправні, хоча вони не такі хороші, як гноми, але все ж виготовляють різноманітне спорядження, яке було міцним і корисним.
Мапан і тут скупив стільки товарів, скільки міг. Він продав шкури з сіл вигнанців, а потім витратив майже всі гроші на купівлю товарів. Після цього купець попрямував до Села Орків.
Спочатку до Села Орків вождя Булчві!
Коли завдання, що стосувалося раси орків, було завершено, у горах Юрокі почали з’являтися нові гравці.
– Я – орк. Чві-чвіт!
– Якщо ти справжній орк, то повинен уміти видавати носовий звук. Чві-і-ік! Всі, повторюйте за мною.
– Старший, ти такий харизматичний. Чві-чві-чвіт!
– Ерчві, слина летить. Чві-чвіт.
Ціла орда орків у стартовому споряджені. Ці люди були зачаровані пригодами Карічві, які бачили у Залі Слави, і захопилися расою орків.
Приголомшлива кількість! Кількість, що переважає над якістю! Орки стали володарями гір Юрокі завдяки своїй неймовірній плодючості!
Багато людей, які мріяли про пригоди з сильними, харизматичними і лютими орками, обрали орка як свою расу.
Понад тисяча орків зібралася біля східного входу у недбало збудоване село! А якщо порахувати тих, що не покидав межі сіл, бо ще не всі провели на континенті Версаль чотири тижні за ігровим часом від початку гри, то кількість користувачів, що обрали собі расу орк, має бути величезною.
– Ходімо полювати, чвік!
– Це рай для монстрів. Чві-чві-чвіт.
– Кху-чвік-чвік, є де розім’ятися.
Гравці розділялися на групи по троє чи п’ятеро і полювали на вовків навколо села. Вони тримали важкі палиці і навіть використовували зламані гілки дерев як зброю.
Гілки дерев мали низьку міцність і мізерну атаку, тому їх зазвичай не використовували як зброю не тільки у центральних регіонах королівства, навіть новачки королівства Розенхайм ігнорували гілки.
Гуп!
Користувачка, що грала за жінку-орка на ім’я Ерчві, поцілила гілкою у голову вовка. Звук, який пролунав, звучав зовсім не так, як від легенького удару.
– Ерчві, хороший удар. Чві-ік.
– Я переповнена енергією, старший. Чві-чві-чвіт.
Тоді як іншим гравцям було складно полювати на кроликів і лисиць, користувачам, що обрали орків, без особливих труднощів вдавалося перемагати вовків.
Оркам не потрібно битися, як іншим. Завдяки більшому здоров’ю вони можуть витримати більшість атак. Навіть без броні у них хороший захист завдяки товстій шкірі. Плюс їхня неймовірна сила!
Битва для орків була простішою, бо вони могли вільно користуватися важкою зброєю, якою не могли користуватися люди.
Прийми один удар, завдай один удар – але надзвичайно потужний.
– Я з гір Юрокі, кхі-чві-чві-чві-чві! Я – орк!
– Орк! Орк! Орк!
– Пхучвік! Пхучвік! Убити всіх!
Масивні орки стрибали, тримали в руках величезні палиці і полювали на вовків. Швидке зростання орків на ранніх стадіях було неминучим.
Мапан зайнявся справою у Селі Орків.
– Хей-хей, продається спорядження для подорожей! Є бинти для перев’язки ран і сумки для перенесення багажу. Також є проста, але якісна зброя, створена темними ельфами. Втомилися від їжі орків?! Бракує солі? Є різні приправи, якими користуються темні ельфи.
– Чві-чві-чвік!
– Віддам усі гроші, які в мене є. Чві-чвік! Будь ласка, продайте мені якусь зброю.
Оркам довелося стати в чергу, щоб купити хоча б одну річ. У селах орків усе було добре, але магазини тут були найгіршими. Навіть іржава глефа коштувала понад 100 тисяч золотих, тут не було жодної зброї, яку можна купити і використовувати.
І тоді, ніби якийсь бог, з’явився Мапан з возами, заповненими товаром. Ці речі не тільки мали великий попит, він також мав тут монополію!
– Станьте у чергу! Товарів багато.
Мапан із задоволення розпродував куплене. Звичайні товари він продавав у 2-3 рази дорожче за закупівельну, а зброю – у 10 разів дорожче.
Інші могли звинуватити його у здирництві, але Мапан навчився дечого важливого у Віда: «Якщо клієнт задоволений, то це не здирництво».
Зазвичай, прибуток від продажу товарів для новачків мінімальний, але якщо ці речі добре продаються, тоді це вже інша історія. Було б краще, якби вони приносили трохи більше, але заробленого уже достатньо, щоб кишені Мапана потовстішали. Початковою перевагою є швидкі продажі, йому не потрібно довго чекати, щоб розпродати товар.
Побачивши, як орки раділи, зробивши у нього покупку, він відчув гордість як торговець.
– Чві-чвік!
Однак щоразу, коли орки наближалися до нього, слабке серце Мапана стискалося.
«Тьху!»
Бридкий орк Карічві! Його слід тут був очевидний. Користувачі, яких зачарував квест з Карічві і вони вирішили стати орками, потроху змінювали зовнішність персонажа під час створення, однак проблема була в тому, що вони змінювали зовнішність у гірший бік!
– Будь ласка, зробіть шрам від ножа на обличчі.
– Навіть з пов’язкою на одному оці все буде добре.
– Потрібно, щоб лоб трохи виступав, а рот був більшим.
– Хочу, щоб зуби були більшими, і щоб вони сильніше стирчали з рота.
– Зробити рот таким, щоб під час розмови летіло багато слини…
– Ніс, який займає половину обличчя!
Серед цих орків не знайдеться жодного, який би виглядав звичайним! Як мінімум у них була пов’язка на очі чи шрам від ножа на обличчі. А зовнішній вигляд орків, яких користувачі робили відповідно до своїх смаків, був таким, що навіть у страшному сні не хотілося побачити.
У всякому разі, Мапан продавав багато товарів у селі орків, і його слава неабияк підвищилася.
Мапан, торговець орків!
Принаймні кожен серед гравців-орків знав ім’я Мапан.
«На початку орки швидко ростуть, але це змінюється, коли вони досягають середнього і пізнішого етапу гри».
Слабкі сторони орків: магія і ремесло. Вони не знають, як знешкодити пастки і не володіють божественними силами. Серед них є орки-шамани і орки-чорнокнижники, але ці більше спеціалізуються на посилені бойової сили, а не на зцілені ран.
«Орки мають низький інтелект і мудрість, але у них видатна фізична сила. Зі зростанням їхніх рівнів зростатимуть і мої прибутки… Встановити власну монополію, без присутності конкурентів! Це мрія будь-якого купця».
Мапан торгував з великими надіями. Продавши всі свої товари, він почав скуповувати здобич в орків.
– Агов! Купляю. Купляю! Скуповую різноманітну здобич.
– Ось! Чві-іт.
– Чві-ік! У мене теж купіть.
Мапан гуртом почав скуповувати здобич. Різноманітні предмети від тисяч орків!
Завдяки монополії ціна знижена, продаж відбувається негайно, а він отримує вигоду. Мрія Мапана стати великим купцем потроху збувалася. Його доходи зростають, бо багато орків активно бігають горами Юрокі.
Кількість гравців, що обирала расу орк, неухильно зростала, тож перед ним відкривається райдужне життя торговця.
Більшість торговців у такій ситуації розлінувалися б.
«Я заробив стільки грошей, тому можу трохи розслабитися».
Однак навіть тут на Мапана явно вплинув Від.
«Потрібно заробити стільки грошей, скільки можна. Треба затягнути пояс, купувати за низькою ціною і продавати за вищою».
Мапан не відпочивав навіть тоді, коли їхав возом від сіл орків до сіл вигнанців. Він сидів на місці кучера і тримав руки зайнятими. Щоб підняти ремесло, Мапан взявся за ніж різьбяра.
«Як і очікувалося, купець має вчитися і практикуватися. Потрібно робити все можливе, щоб розбагатіти».
Мапан старанно вирізав фігурки. Він вивчив основи скульптурного мистецтва у королівстві Розенхайм. Його основною метою були навички шиття і виготовлення прикрас. Коли навичка ремесло досягне певного рівня, він зможе вивчити інші ремісничі навички.
Його прибуток як торговця може вирости у два або три рази, якщо він купуватиме шкіру, оброблятиме її і продаватиме або якщо робитиме ювелірні вироби.
Оскільки він не був скульптором, то не мав особливих умінь, а навичка ремесло зростала повільно, проте Мапан лише з більшою старанністю працював з різьбярським ножем.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.