ЛМС. Том 8. Розділ 2-1

Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС

Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS

Мова оригіналу: корейська

Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)

Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ

Рік: 2007

Томів: 58

Випуск: завершений

Перекладачка: Silver Raven

Переклад: у процесі

Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.

Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».

Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.

Переклад  з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особлива подяка: Drakula.

Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.

Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , AlastorAndrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, db4tzvilgerforc.

Том 8. Розділ 1-2.

Розділ 2. Золота статуя. Частина 1

Хоча вона жінка, але Січві вибрала для себе расу орків.

– Чві-і-ік!

Жінка-орк!

За людськими мірками, орки надзвичайно потворні. Тому жінки дуже неохоче вибирали для себе расу орків, про що свідчив той факт, що менше ніж 10% орків були жінками.

Але Січві була іншою.

– Як і очікувалося. Орки найкращі! Чві-чвік!

Січві була дуже задоволена тим, як змінилася її зовнішність.

Замість струнких стегон – товсті ноги. Довга тонка, як в оленя, шия перетворилася на товсту колоду. Ба більше, підтягнутий живіт перетворився на випираюче черево.

При створенні персонажа є можливість дещо змінити його зовнішність.

Оркам навіть можна додати характерні для риси якогось племені.

Замість стрункого тіла – талія без вигинів, широкі сідниці і багато жиру на животі.

Ось так Січві переродилася як горда жінка-орк.

– Це так зручно. Більше не потрібно турбуватися про свій зовнішній вигляд. Чві-чвіт!

Січві була цілком задоволена своєю зовнішністю.

Щоб підтримувати струнку фігуру, доводилося постійно контролювати, що ти їси, і регулярно займатися спортом. Зараз вона відчула, що весь той біль і психологічний тиск зникли.

– Однак, де Союн? Чві-чві-чвіт.

За жінку-орка Січві грала Ча Инхі, психіатр з реабілітаційного центру Велике суспільство.

Існувала причина, чому така крижана королева, як вона, вирішила почати як орк.

При одному зі щоденних переглядів записів гри на капсулі Союн Ча Инхі побачила, що її підопічна плаче.

«Я рада, що ти можеш висловити свої емоції. Схоже, твої рани трохи загоїлися».

Січві хотіла зустрітися з Союн.

До цього моменту вона дозволяла їй блукати самій. Ча Инхі вважала, що ще не час примушувати дівчину бути з кимось.

Однак, коли Союн почала подорожувати з орком Карічві, ситуація змінилася.

Ча Инхі хотіла якнайшвидше повернути Союн, якою вона була в минулому, коли дівчина могла сміятися і плакати під час розмови.

– Союн, куди ти поділася? Чві-ік!

Січві розчаровано тупнуло ногою.

Обмеження не покидати стартове село протягом перших чотирьох тижнів було знято.

Союн часто блукала долинами і в лісах. Хоча можна переглянути запис гри, що зберігався у капсулі, але визначити точне місце дуже важко.

Навіть ставши орком, з Союн не так просто зустрітися.

«Мені потрібно швидко знайти Союн. Потрібно дізнатися куди вона пішла».

– Чвік-чвік. Хей!

Коли вона озирнулася, то побачила позаду товстого орка. Там стояв чоловік-орк, що гордо тримав у руках глефу, яка була настільки ржавою, що, здавалося, її було краще викинути.

Поряд з ним стояла ще троє орків.

– Чві-чві-чвіт!

– Пчві-чвік!

– Чві-іт, нас четверо, хочеш приєднатися?

Товсті, як свині орки, зупинилися, щоб поговорити з нею.

Пропозиція приєднатися до групи!

Оркам набагато простіше створити групу, ніж людям. Навіть якщо характеристика Лідерство має низький показник, вони можуть створити велику групу. Орки можуть формувати групу від 10 до 20 учасників без будь-яких штрафів на досвід.

Тому орки створювали групи, вкрай рідко хтось полював сам-один.

Січві підняла палицю. Нехай життя буяє!

– Ходімо разом. Чві-чві-чвіт!

– Добре. Чвік-чвік!

Січві вирішила піти на полювання з орками.

«У будь-якому випадку, я не зможу одразу ж зустрітися з Союн. Якщо я збираюся мандрувати горами, то потрібно підвищити свою витривалість».

Орки і Січві пішли полювати на вовків біля села.

Вуф! Вуф! Вуф!

Вовки зайшлися несамовитим гавкання й атакували. Як і орки, вовки це монстри, що діють групою. Хоча їхні атаки були слабкими, але зграя діяла як єдине ціле, тому під час полювань гинуло багато орків.

– Це небезпечно. Чві-чвіт!

– Швидко, вбік. Чві-і-ік!

У момент, коли орки збиралися напасти, на Січві кинувся вовк. Січві плавно, ніби це була сцена з картинки, відступила у бік. Вона вивчала різноманітні прийоми самозахисту, тому її тіло відреагувало саме. Навіть при низьких рівнях мати великий бойовий досвід корисно, коли граєш у Королівську Дорогу.

Тому нема проблеми ухилитися від вовків, що часто здійснювали прямі, нескладні атаки. Січві відступила вбік й одночасно підняла палицю. А потім ударила.

– Іяап!

Палиця поцілила точно в маківку вовка.

Трісь!

Це був потужний удар, від якого на палиці з’явилася тріщина.

Вовк відкотився, а коли звівся на лапи, то більше не наважувався атакувати Січві.

Цього разу Січві кинулася до вовка.

Під важким тілом тремтіла земля.

«Як і очікувалося, палиця – це найкращий спосіб зняти стрес!»

Палиця танцювала у руках Січві.

Раса орків їй подобалася все більше і більше. Немає нічого зручнішого, ніж бути простим, радикальним і не робити складних розрахунків.

– В-всі на мене! Чві-чві-чві-чвіт!

Січві вела своє огрядне тіло крізь зграю вовків, ніби була одержима.

***

Ліс Карака.

Пейл, Зефір і Сурка дуже нервували.

– Хохохохохо.

– Тепер дивіть уважно.

– Я дуже нервую, наставнику.

– Звичайно, це дуже важливо…

Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 збиралися показати їм, як правильно битися.

Дивовижні рухи й імпровізація.

Важко повірити, що Ґомчі можуть так точно бити мечами.

Вони майже одразу цілилися у слабкі місця монстрів.

[Ви завдали смертельного удару.]

[Ви влучили у життєво важливу точку.]

[Ви завдали удару в очі монстра. Його поле зору зменшено.]

[Ви розрізали сухожилля на ногах монстра. Його швидкість знижується.]

Ґомчі2 був особливо вправним, він вирізнявся умінням знаходити у захисті супротивника слабкі місця і бити саме туди.

Монстрам з високим захистом важко завдати шкоди. Хоча було складно влучити у слабкі місця, такі як суглоби, шия чи очі, але якщо атака буде успішною, то ворог зазнає великої шкоди.

Таким чином їм вдавалося подолати сильних монстрів на початку бою.

Хоча це було дивовижно, але в певному сенсі можна сказати, що це було жорстоко.

Ліс Карака поділений на Цитадель Занепалих Хобгоблінів, Печеру Жуків і зону Жорстоких Вовків.

Хобгобліни безсилі перед Ґомчі.

– Як він це робить?

Ні Пейл, ні Зефір не мали чіткої відповіді на запитання Сурки.

Хварьон, яка трохи розбиралася в рукопашному бою, теж не мала, що сказати.

Сурка важко зітхнула.

– Вони ніби заздалегідь знають, як буде рухатися монстр.

Мрія всіх бойових класів!

Завдати смертельного удару.

Атакувати слабкі місця монстра, відшукати прогалину в захисті, який здається абсолютним. Це цікаво, завдати удару, що удвічі або втричі потужніший за звичайний.

Зазвичай групи святкували щоразу, коли вдавалося завдати смертельного удару.

Однак Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 щоразу завдавали смертельних ударів супротивникам.

Крім того, якою б не була ситуація, вони ніколи не опинялися в оточені ворогів, бо постійно рухалися туди-сюди.

Зефір поглянув на свою вудку.

– Я не люблю битви аж настільки.

Пейл знизав плечима.

– Та сама ситуація.

Хоча Пейл і Зефір були впевнені у своїх силах, але їм не залишалося нічого, крім зітхання.

Не те щоб атаки Пейла, Зефіра і Сурки були слабкими. При достатньому рівні навичок їхні атаки досить потужні як на гравців такого ж, як у них, рівня.

Однак, спостерігаючи за тим, як Ґомчі завдають смертельних ударів, вони розчарувалися у власних здібностях.

Вони вже билися разом з єті, коли піднімалися на гору Хором, але монстрів тоді було не так багато, тому і завдавати смертельних ударів зі сліпої зони було набагато легше.

Єті мали високий показник здоров’я і товсту шкіру, тому, навіть коли монстрам завдавали смертельних ударів, це не мало такого великого значення.

Однак тепер, коли вони билися проти хобгоблінів приблизно такого ж рівня і з нижчим показником здоров’я, сила Ґомчі проявилася у всій красі.

Це можна порівняти з найсильнішою атакою Пейла.

Однак для найсильніших атак Пейла і Зефіра потрібна мана, тож їх не можливо прямо порівнювати зі звичайними атаками бойових класів ближнього бою.

Ба більше, Ґомчі не носять обладунків, тож у них майже немає захисту. В основному вони покладалися на стійкість і навички. Вони не думали, щоб їм потрібно ще щось для захисту.

Через три-чотири удари вони б опинилися на межі смерті, але такого з ними не траплялося, бо вони уникали подібних атак заздалегідь.

Навіть коли їм прилітала атака, вони робили так, щоб шкода була мінімальною. Надзвичайні бойові здібності!

Вони мали очі, щоб читати хід битви, і хороший контроль над власним тілом. Всі Ґомчі досягнули рівня майстра бою.

Однак їхня ситуація була не настільки хорошою, як здавалося.

«Ух, я ледве живий. Якщо я отримаю ще кілька ударів, то помру».

«Буде соромом померти на очах у цих дітей».

«Це втрата гідності! Я не можу померти від якихось хобгоблінів».

Ґомчі гірко шкодували, що не подбали про валсний захист.

Вони не носили броню і щоразу, коли піднімали рівень, вкладали бонусні очки в силу. І, звісно, вони розвивали лише ті навички, що були пов’язані з боєм.

Завдяки цьому швидкість полювання була дуже високою. А сила атаки – аномально розвинутою. Проте кожна секунда бою для них проходила на межі між життям і смертю.

Зазвичай вони уникали атак монстрів, їм вдавалося читати рухи опонента і діяти відповідно. Вони майже стали майстрами у цій сфері.

Однак були випадки, коли їх оточувало кілька монстрів, а місця для втечі не було, тож вони помирали.

Після кількох жалюгідних смертей, вони почали дбати про те, щоб більше не потрапляти в оточення!

Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 встановили зоровий контакт.

«Будьте обережні, щоб вас не оточили».

«Потрібно стежити за тим, щоб монстри не підібралися зі спини».

«Треба манити монстрів у різні сторони, щоб перемогти їх».

«Якщо разом збереться кілька монстрів, потрібно негайно тікати».

Вони уважно стежили за рухами монстрів й уважно відстежували пересування товаришів.

Але, хоча вони уникали звичайних атак, їм не вдавалося повністю уникнути магічних атак. Через це Ґомчі билися щосили. Вони щоразу шкодували, що не вкладалися в захист!

– Я можу легко це зробити.

Ґомчі2 усміхнувся до інших Ґомчі.

– Звичайно. Було б смішно не впоратися з цим.

Додав Ґомчі3, почувши його.

– Я можу впоратися з десятком таких.

Ґомчі4 нічого не сказав.

Його дуже швидко оточила велика кількість монстрів. Через їхні атаки його життя опинилося під загрозою.

Однак він посміхнувся, показуючи зуби. Посмішка, яка ніби говорила, що ці супротивники ніщо проти нього.

Ірен, перевіривши показники здоров’я Ґомчі, приголомшено усміхнулася.

– Ого, ви неймовірні! Майже такі самі, як Від! Боретеся на межі життя і смерті. Ви теж хочете підвищити свою стійкість?

Ґомчі5 енергійно кивнув.

– Звичайно. Він сказав, що так це робиться.

– Як і очікувалося!

Наївна Ірен приголомшено спостерігала за битвою майстрів і не знала, що робити.

Причина, чому Від щоразу міг проходити такі небезпечні ситуації, в тому, що він мав високий показник захисту. Однак з Ґомчі ситуація абсолютно інша, через свою гордість вони вели битви на межі життя і смерті.

«Я не повинен померти».

«Не можна відволікатися ні на мить».

Тому Ґомчі щосили боролися, щоб зберегти лице.

Молоді люди брали участь у битві, покладаючись на магію і дальні атаки. Однак ближній бій мав зовсім інший рівень складності, у такому випадку нема можливості довго відпочивати.

Попри те, що у них був нижчий рівень, а спорядження таким собі, Ґомчі продовжували сам на сам битися з хобгоблінами, покладаючись лише на силу атаки.

Хоча їхні життя висіли на волосині, глядачі бачили на їхніх обличчях усмішки, які ніби говорили, що їм подобалася битва.

Вони билися проти хобгоблінів 270 рівня окремо, але іноді Ґомчі атакували разом і користувалися перехресними атаками.

Ґомчі2 і Ґомчі3 об’єдналися й атакували одночасно!

Пейл і Сурка стежили за ними широко розплющеними очима.

Хоча це тривало всього лише мить, але вони побачили, що хобгобліни заважали одне одному. Скориставшись цим, Ґомчі2 і Ґомчі3 негайно перейшли до спільної атаки.

Кхееееек!

Хобгобліни впали з криком!

Ґомчі2 і Ґомчі3 уміло скористалися своєю позицією і ситуацією хобгоблінів для атаки.

– Хія!

Сурка стиснула кулаки і кинулася в бій. Вона наполегливо атакувала, цілячись у слабкі місця хобгоблінів.

«Легеньких ударів тут недостатньо».

Це небезпечно, але вона била по слабких місцях супротивника. Вивчити слабкі сторони монстра і знайти куди найефективніше атакувати. Сурка потроху зрозуміла, як потрібно вести бій.

Зефір і Пейл також знайшли свої ролі. Перший використовував вудку, щоб зібрати ворогів в одному місці й атакувати всіх разом, тоді як другий пускав стріли, стримуючи ворога. Чим користувалися Сурка і Ґомчі.

Це не атака окремих гравців, це битва групою!

Група отримала велике натхнення, коли спостерігала за діями Ґомчі. 

«То ось як потрібно боротися з монстрами!»

«Знадобилося, щоб померло чимало хобгоблінів, але тепер я знаю їхні слабкі місця».

Група потроху почала насолоджуватися своєю битвою поряд з Ґомчі.

>>Том 8. Розділ 2-2<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і BuymeacoffeeБанка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.