Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ, Andrii, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz, vilgerforc, Kirito Kun.
Розділ 5. Скульптура місячного світла. Частина 2
Тіло короля-змія було настільки товстим, що завдати шкоди без використання навичок практично неможливо.
Іншим практикуючим сказали якнайменше використовувати навички і слідувати дорозі, яку вказував меч. Але ці Ґомчі були винятком. Час розвитку володіння мечем завдяки простому спостереженню за діями монстрів уже минув.
Ґомчі, які навчилися використовувати мечі в будь-яких умовах, тепер ще старанніше мали відточувати використання навичок.
«Використовувати навички! Зосередити сили! Шкода поступово наростатиме».
«Відчуйте момент, коли потрібно використати навичку. Постійне використовуйте навички і цільтеся у слабкі точки ворога! Кожен наш удар може стати критичним!»
Використовуючи навички, вони могли вийти на зовсім інший рівень. Стати сильнішими можна не лише через підвищені характеристики чи підняття рівня.
Якщо взяти за приклад боксерів, то перемога в поєдинку визначалася не тільки силою атаки, вона також залежала від техніки бою.
Коли Ґомчі2, Ґомчі3 і Ґомчі4 використовували навички, Ґомчі5 скористався двома мечами:
– Порізати на шматки!
Несамовита і потужна атака!
Ґомчі5 з такою швидкістю рухав двома мечами, що здавалося їх там було кілька десятків.
– Подвійний удар!
Сурка з величезною силою ударила по тілу короля-змія. Вона лупила по товстій шкурі монстра кулаками.
Хоча її удари завдавали невеликої шкоди, проте Сурка протягнула руку допомоги Ґомчі.
Кожного разу, коли король-змій намагався атакувати у відповідь, здригалася земля, а його хвіст виривав дерева з корінням.
Їм все-таки вдалося перемогти монстра. Після напруженого полювання на короля-змія, головного монстра лісу Карака, група повернулася до фортеці темних ельфів.
Коли Від повернувся на Рівнини Відчаю і почав підніматися до фортеці темних ельфів, його товариші вже закінчили підкорення лісу Карака і відпочивали. Мейлон, яка з певним запізненням подолала Рівнини Відчаю, також прийшла до фортеці і знайшла їх, щоб поговорити.
Посеред розмови вона раптом сказала.
– Пейле.
– Так?
– Ти знаєш, що буде через три дні?
– Ну, 64-й день відколи ми познайомилися?
– Через три дні в мене буде вихідний.
Мейлон говорила стриманим тоном!
Той, хто не розуміє цього тону, не може називатися справжнім чоловіком.
Пейл без вагань кивнув.
– Я хочу, щоб ми разом пішли на концерт класичної музики.
– Тоді вечеря на мені.
Пейл і Мейлон швидко домовилися про побачення. Ірен і Ромуна виглядали так, ніби у них боліли животи.
– Не можу повірити, що Пейл так змінився.
– Коли у мене з’явиться надійний хлопець?
Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 сумно спостерігали за парою.
Коли справа доходить до надійних хлопців, хіба вони не відповідають цьому критерію? Кожен з них високий і статурний, а ще вони добре билися. Однак вони чомусь не припали до душі жодній жінці.
«У чому причина?»
«Невже жінки насправді ненавидять м’язистих хлопців?»
«Але це нелегко бути хорошим у бойовому мистецтві чи спорті…»
Ґомчі2 і Ґомчі3 вважали, що мати мужній шарм – це саме те, що потрібно. Вони любили поїсти й обожнювали жінок, однак в реальності їм так і не вдалося реалізувати бажання зустрічатися з кимось.
Щоб підтримувати тіла в ідеальному стані, в реальності вони в основному їли багату на білок курячу грудку. Без будь-яких приправ, спецій і з мінімумом солі – вони їли відварену курячу грудку з рисом! Свіжозварена куряча грудка мала дивний рибний запах. Вона була дещо сухуватою, тож її було важко жувати. Іноді вони навіть відчували нудоту, коли їли курячу грудку з рисом.
«Ти повинен це витримати».
«Потрібно їсти, щоб стати сильним».
Але куряча грудка доволі смачна, коли тобі, звичайно, не доводиться примушувати себе їсти її постійно. Тож проблемою була не вона.
Проблемою були яєчні білки.
Варити яйця і з’їдати білки – це справді зводило їх з розуму. Мало того, що з часом у них прокинулася огида, в якийсь момент лише один запах міг викликати нудоту.
Однак, оскільки вони багато займалися спортом, їм була потрібна їжа з великим вмістом білка. Якщо ти неправильно харчуєшся, організм не зможе цього витримати.
Якби це був звичайний доджан, вони б просто багато тренувалися для підтримки форми, але вони мусили бути найкращими. Їм доводилося перемагати велику кількість суперників, тож у них не було іншого вибору, як ретельно стежити за своїм харчуванням.
Також їм потрібно було стежити за рівнем води в організмі.
Ось так проходили їхні життя, де єдиним товаришем і супутником був меч. Саме тому вони не мали можливості налагодити стосунки з жінками.
Раптом Сурка сказала:
– Раз мова зайшла про це, чому б нам всім реально не зустрітися?
– Га?
Ірен нахмурилася.
– Але ми вже зустрілися, так?
– Я говорю не про це. Ми можемо зустрітися у реальному житті! Чому б нам разом не сходити на концерт класичної музики?
– Я не впевнений, що це гарна ідея.
Пейл негайно відмовився, але Ґомчі2 кивнув і сказав:
– Який чудовий план! Що думаєш, Ґомчі3?
– Справді, було б добре, як ми всі зустрілися в реальності.
Зустріч у реальному житті.
Ірен, Ромуна, Мейлон, Сурка і Хварьон!
Це була можливість для Ґомчі познайомитися з п’ятьма дівчатами ближче. Хоча Сурка була молодшою, а Мейлон мала хлопця – це все одно була чудова можливість.
Пити каву та їсти гамбургери. Ба більше, уже лише прогулянка з дівчатами по місту могла стати унікальним і приємним досвідом.
Ґомчі3 поглянув на Ґомчі5 і сказав:
– Ґомчі5.
– Так, Ґомчі3.
– Ти ходив на концерт?
– Останній раз я ходив, мабуть, десь років шість тому.
– …
– Я дуже хочу піти цього разу.
Хоча Пейлу і Мейлон не сподобалося, що їхньому побаченню завадили, але вони також відчували хвилювання від думки, щоб зустрітися з усіма.
Вони всі багато часу провели з Хварьон, Зефіром і Ґомчі. Було б непогано зустрітися з ними в реальності, поговорити і весело провести час.
Зайве говорити, що Ромуна й Ірен погодилися.
– Звучить весело.
– Я давно не ходила на концерт.
– Сестрице Хварьон, ми ж можемо зустрітися, так? – запитала Сурка.
Хварьон легенько кивнула.
– Так, я теж хочу зустрітися.
Насправді Хварьон дещо напружено сприйняла цю ідею. Усе тому, що люди, з якими вона зустрілася у грі, могли відсторонитися від неї, дізнавшись, що вона знаменитість.
«Але з ними, думаю, все пройде добре».
Отримавши згоду Хварьон, Сурка запитала Зефіра.
– Братик Зефір теж прийде?
– Звичайно.
Хоча Зефір теж трохи вагався, але з відповіддю не затримався.
Компанія його сім’ї за одну ніч могла заробити мільйони. Він може заприятелювати з будь-якою незнайомою людиною за три хвилини, а за шість отримати її контакту інформацію. Він був легендарним плейбоєм, що вже за 30 хвилин міг повести когось на побачення.
Оскільки Зефір був такою приязною людиною в міжособистісних стосунках, то не відчував ніяковості від думки зустрітися з іншими. Порівняно з часом, який вони провели разом, у певному сенсі здавалося, що вони вирішили провести зустріч навіть дещо запізно.
Саме в цей момент до фортеці темних ельфів прибув Від.
– Отже, всі зібралися.
Крім Мапана, у якого було повно справ, решта групи була у фортеці.
Сурка, яка майже завжди при зустрічі з ним говорила про їжу, кинулася до Віда з сяючими очима.
– Віде! Ні, братику Віде!
– Га?
– Ми вирішили зустрітися в реальності. Дядечки Ґомчі, сестриця Хварьон, братик Зефір, сестриця Ірен, сестриця Ромуна, братик Пейл і сестриця Мейлон! Ми хочемо зустрітися і сходити на концерт класичної музики. Братику, ти ж теж прийдеш, так?
– …
Від не надто зрадів цьому.
«Концерт… квиток коштує надто дорого, щоб просто послухати музику».
Від ненавидів витрачати гроші на культурні заходи.
Що таке справжня культура?
Він вірив, що культура не обмежувалася театральними виставами, концертами і виставками.
Можна пізнавати нове, якщо взяти збільшувальне скло і спостерігати за мурахою. У вільний час також можна садити овочі і доглядати за ними. Потім ці овочі можна з’їсти. Не потрібно буде йти на ринок, екологічно чисті овочі вже будуть під рукою без зайвих витрат.
А ще можна прибрати в будинку і ретельно вимити посуд.
Цінність праці була безмежною.
А от популярна культура визначала все через споживання.
Гроші. Гроші. Гроші!
Починаючи з будь-якої діяльності і закінчуючи їжею – все коштувало грошей.
Ба більше, домашній бюджет Віда був безжальним.
Він міг використати лише 2 тисячі вон на місяць!
Без урахування витрат на продукти, саме така сума була виділена на розваги.
Однак Віду було важко відмовитися. Тоді вийде, що всі, крім нього, зустрінуться, а він залишиться за бортом.
Тут раптом заговорив Ґомчі3, заступившись за Віда.
– Від зайнятий. Не потрібно змушувати заклопотану людину зустрічатися з нами.
Ґомчі4 теж кивнув.
– Еге! У Віда багато справ. На відміну від нас, йому потрібно виконати багато завдань. Я б здивувався, якби у нього знайшовся вільний час.
Ґомчі мовчазно домовилися виступити на захист Віда, це був їхній план з виключення сильного конкурента за жіночу увагу. Однак тут заговорила Хварьон, висловлюючи розчарування.
– Якщо Віда не буде, то я теж не піду.
Ірен і Ромуна висловилися у схожому тоні.
– Не думаю, що буде весело без Віда.
– Концерт не такий важливий, як те, що ми всі зустрінемося і потусимо разом. Якщо когось не буде, то краще взагалі не зустрічатися.
Поклавши вудку на плече, Зефір сказав.
– Ну, якщо Від не буде, то я не бачу сенсу приходити. Я не фанат класичної музики, тому займуся чимось іншим.
Думки тих, хто ще мить тому весело спілкувався, плануючи зустрітися в реальному житті, негайно змінилися.
Сам того не усвідомлюючи, Від став центром групи.
Без Віда, чим би учасники групи не займалися, вони б почувалися порожніми і нещасливими. Ось наскільки великою була роль Віда.
Ґомчі2 швидко змінив платівку.
– Віде, не думаю, що зустріч завдасть тобі багато клопотів.
– Хіба ми не зустрічаємося щодня у доджані?
– Угу! Так воно і є.
У розмову вступив Ґомчі3.
– Класична музика. Це можливість зануритися у світ чарівних мелодій.
Ґомчі5 також усміхнувся.
– Це важливо для кожного справжнього чоловіка! Дружба! Це те, про що потрібно дбати.
Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 заохочували його піти на зустріч. Хварьон, Пейл та Ірен нічого не говорили, але всі виглядали так, ніби хотіли, щоб він прийшов.
Тепер Віду справді було ніяково відмовлятися.
– Добре. Через три дні підійде?
– Гадаю… так.
Ґомчі2 поглянув на Пейла і кивнув.
– Отже, до того часу ходімо досліджувати підземелля.
– Підземелля?
– Я говорю про Яму. Зустріч у реальності відбудеться через три дні, це десь вісім ігрових днів на континенті Версаль. За такий час ми зможемо дослідити і повністю зачистити це підземелля від усіх монстрів. Ну як, згодні?
Пропозиція Віда викликала сльози на очах Сурки.
– Дослідити і зачистити підземелля всього за вісім днів? Це занадто, братику Віде!
Мейлон похитала головою, ніби почула якусь нісенітницю.
«Гм, на проходження будь-якого пристойного підземелля знадобиться щонайменше два тижні. Ба більше, для того, щоб завершити мапу підземелля знадобиться близько десяти днів. Вісім днів – це до смішного мало».
Однак Мейлон не розуміла. Од слів Віда у Хварьон і Зефіра затремтіли ноги.
Звісно, на це була причина. Вони чудово пам’ятали полювання у підземеллі Басра.
«Жахливе…»
«Нескінченно виснажливе полювання…»
«Їжа, полювання, перев’язка…»
«І знову полювання. Той болісний час, коли навіть не можна було померти за власним бажанням!»
Полювати без перерви протягом 29 годин. Це було вперше, коли вони пережили подібне. Страх перед монстрами зник, коли вони дійшли до межі своїх фізичних і психічних можливостей. Потім вони відправилися в село, щоб продати здобич. Яким же було їхнє здивування, коли Від сказав, що після цього вони знову ідуть полювати!
Звичайно, їхні рівні надзвичайно виросли всього за кілька днів…
І тепер вони знову повертаються до цього виснажливо типу полювання.
[Ви першими відкрили Підземелля Ліча!
Нагорода:
Слава зростає на 400.
На тиждень кількість отриманого досвіду і швидкість випадіння предметів подвоюється.
З першого впольованого монстра кожного виду випадає найкращий предмет.]
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте 2-3 хвилинки по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.