ЛМС. Том 8. Розділ 6-3

Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС

Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS

Мова оригіналу: корейська

Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)

Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ

Рік: 2007

Томів: 58

Випуск: завершений

Перекладачка: Silver Raven

Переклад: у процесі

Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.

Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».

Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.

Переклад  з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули тут.

Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.

Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリAndrii, Shvaigzam, Misha, vch_m, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tzvilgerforc, Kirito Kun.

Том 8. Розділ 6-2.

Розділ 6. Яма, Підземелля Ліча! Частина 3

Оскільки кількість гравців у селі збільшувалася, орки швидко розмножувалися.

М’ясо, що продавалося в магазини, ставало їжею для орків. А завдяки високій народжуваності, з’являлося багато молодих орків і села швидко розширювалися.

Нові села орків з’являлися у горах Юрокі.

Щоб з’явилися нові людські села потрібен час, але поки в орків достатньо їжі, вони швидко зростають у кількості та створюють нові села.

Січві нарешті змогла покинути орків і почала блукати горами Юрокі, шукаючи Союн. Знайти одну людина у величезному гірському масиві практично неможливо, але Січві мала секретну зброю.

– Це місце виглядає знайомим. Це дорога, якою часто користується Союн.

Вона могла переглядати записи гри Союн, які зберігалися в капсулі!

Тому, навіть попри певну різницю у часі, Січві могла відстежувати місця, де бувала Союн. А також бачити мисливські угіддя, які вона відвідувала.

Січві три чи чотири рази мала нещастя зіткнутися з монстрами на шляху. Та навіть попри загибель аватара, вона нарешті змогла побачити Союн! Підопічна знищувала дуже войовничих огрів у горах Юрокі.

Січві намагалася говорити якомога ніжніше:

– Союн. Чві-чві-чві-чвік!

Однак структура ротової порожнини орка все одно видавала жахливі носові звуки!

Хай там що, Січві з усмішкою сказала:

– Ходімо разом. Я – Ча Инхі. Чві-чві!

Попри те, що вона усміхалася це була дуже неприємна посмішка. Її рот був широко відкритим, а очі злегка закотилися під лоба.

– …

Союн нічого не сказала, але Січві знала, що це не була відмова. Якби це було так, то вона б уже рішуче закрокувала геть. Але Союн не була настільки жорстокою чи бездушною, щоб відмовити у проханні близькій людині.

– Чвік-чвік. Ходімо разом, виконаємо кілька квестів і продамо різні непотрібні речі.

Січві залишилася з Союн. Вона стала її голосом, спілкувалася з темними ельфами й отримувала завдання.

Оскільки до цього моменту Союн була сама, Січві втішало, що тепер був хтось з ким вона могла подорожувати. Якщо ти постійно борешся і гинеш у небезпечній зоні, бувають моменти, коли тобі стає боляче залишатися наодинці.

Однак через присутність Січві Союн припинила займатися надто ризикованими речами. Вона піклувалася по неї, щоб слабка жінка-орк не загинула.

Січві тепло усміхнулася, помітивши ці невеликі зміни.

«Добре. Це означає, що вона потроху починає відкриватися».

На початковому етапі лікування було важко почати. Жоден метод не приносив користі, поки пацієнт ховався у товстій оболонці.

Але коли Січві побачила, як Союн плакала, виплескуючи емоції, вона зрозуміла, що справжні емоції Союн не були повністю задушені.

– Червоний фрукт, потрібний для квесту, знаходиться десь там. Чві-чвіт! Добре, швидше за ним. Чві-і-іт.

Червоний фрукт, який старий темний ельф бажав з’їсти перед смертю!

Січві заздалегідь роздобула інформацію про це завдання. Їхній похід очолила Союн.

Союн також належала до того типу людей, які не могли відмовитися від виконання більшості завдань.

Усе тому, що зазвичай гравців просили про якусь послугу, розповідаючи про дуже складну ситуацію. Якщо не слухати про це, то можна пройти повз. Але тепер, коли поряд була Січві, Союн не мала іншого вибору, як виконати завдання.

– Ті монстри приносять багато досвіду і предметів. Ходімо полювати туди.

Січві полювала на монстрів, шукала кращу зброю й обладунки і спрямовувала Союн.

Разом вони виконали близько 30 завдань.

Ділінь!

[Великі орки слабкі, коли вони розсіяні по одинці, але, розвиваючи характеристики і збираючись разом, вони стають потужною силою.

Орки хочуть сильного лідера. Ви довели, що є сильним орком!

Чи бажаєте ви стати командиром орків і пройти шлях до того, щоб стати вождем орків?]

Клас командира орків!

В орків багато класів, пов’язаних з битвами, де використовували важку зброю. Серед них командир орків був дещо особливим.

Січві навіть не шукала як отримати клас. Але можливість отримати клас з’явилася сама.

Вона зосередилася на завданнях, а не на полюванні.

Тож рівень підвищувався не тому, що Січві сама полювала, а завдяки тому, що вона була в одній групі з Союн, яка займалася полюваннями.

Але навіть перебуваючи в одній групі, через велику різницю у рівнях, вона отримувала лише незначну кількість досвіду, який Союн здобувала через полювання. Полювати самому набагато вигідніше для підвищення рівня!

Проте ставши лідером групи і спрямовуючи Союн, для Січві відкрилася можливість стати командиром орків.

– Бажаю. Чвік-чвік!

Навіть після того, як Січві змінила клас на командира орків, вона продовжувала разом з Союн виконувати завдання. Вони ходили туди-сюди між селами орків і фортецею темних ельфів, збираючи інформацію і полюючи.

Союн мала доволі примітну зовнішність, але вона зазвичай опускала забрало шолома, приховуючи обличчя, як зазвичай робила, коли йшла в село, місто чи замок.

Січві схвалювала те, що Союн приховувала обличчя.

Привертати увагу людей красивою зовнішністю – погана ідея. Інших потрібно було пізнавати крок за кроком. Таким чином вони отримали особливу інформацію.

Почули вони цікаву інформацію від темного ельфа на ім’я Ґранбелл.

– Січві, хоча ти орк, але ми маємо дружні стосунки. Насправді, за стандартними темних ельфів, всі орки виглядають потворними, але я все одно вважаю тебе другом.

Січві використовувала тут свої основні навички.

Докторський ступінь з психоаналізу!

Психоаналіз полягав не тільки в тому, щоб здогадуватися про думки інших людей. Це лише поверхнева частина, суть полягала в тому, щоб через найменші дії, можна зрозуміти потаємні бажання й емоції, які приховувала особистість.

Для Січві, яка спеціалізувалася на психоаналізі та психологічній терапії, було легко зрозуміти схильності більшості жителів поселень.

Жінка-орк, яка лестила темним ельфам!

Січві активно використовувала навички психоаналізу для того, щоб налагоджувати близькі стосунки з мешканцями. Їй було неважко зрозуміти, що Ґранбеллу подобаються дівчата і він любить слухати лестощі з їхніх вуст.

Темний ельф Ґранбелл засміявся.

– Мій друг дуже радий, що ти змогла зібрати червоні фрукти, які він так хотів скуштувати перед смертю. Хоча ти не темний ельф, але я розкажу тобі про хороше місце для полювання. Якщо ти підеш звідси на схід, то натрапиш на Яму. Те місце є джерелом немертвих, що мучили нас. Там можна полювати на різних створінь.

Слава і рівень Січві були лише трохи вищими, ніж у звичайних початківців.

Попри те, що початкове зростання орків було швидким, у них були деякі обмеження. Але слава і рівні Союн були досить високими, тому вони разом змогли виконати багато завдань. Завдяки цьому вони змогли отримати інформацію про мисливські угіддя.

Січві разом з Союн попрямувала до Ями. Вони першими відкриють мисливське угіддя!

– Подвоєння досвіду! Чві-чвік! Так я зможу піднімати рівні ще швидше! Чві-чвік!

Ще до початку гри вона вибрала расу орк і не пошкодувала про це. Орки були дуже цікавими і веселими. Крім того, у неї досить високий рівень, тому вона хотіла ще швидше стати сильнішою.

Подвійна кількість досвіду.

Розрив між їхніми рівнями швидко скоротиться, якщо Січві швидко підніматиме рівні.

Нарешті Січві та Союн прийшли до Ями.

– Га? Чві-чвіт!

Повідомлення про те, що вони першими відкрили це підземелля не з’явилося.

– Не може бути. Чві-чвік.

Січві раптом подумала про дещо.

«Хтось іще чув про це місце? Можливо, це він…»

Орк Карічві, який полював разом з Союн!

Особистість, що стала легендою для орків.

Він в одну мить став знаменитістю завдяки відео зі Зали Слави і трансляції запису гри на KMC Media.

– Ходімо швидше. Чві-і-ік!

Січві повела Союн углиб Ями. Вона вибирала лише ті ділянки, що вже були очищені від монстрів.

Нарешті вона зустрілася з групою Віда і Пейла.

– Орк.

Сурка й Ірен були здивовані, побачивши орка, який зміг зайти так далеко. Ба більше, його супроводжувала лише одна людина.

Січві також була здивована. Вона навіть гадки не мала, що тут полювало стільки людей.

Дещо стурбовано Січві сказала:

– Я не знала, що тут вже є група. Чвік. Ви – першовідкривачі? Чвік-чвік.

– Так.

Пейл глянув на Віда і, оскільки той не збирався нічого робити, заговорив.

– То що нам робити далі? Піти? Чвіт-чвіт-чвіт. Потрапити сюди було важко. Чвік.

Січві зробила жалібне обличчя. Насправді обличчя жінки-орка похмуро спотворилося, але їй вдалося передати власні почуття групі.

«Мабуть, зайти так далеко було справді важко».

«Орк. Людина, що стоїть поруч з ним, виглядає як гравець досить високого рівня, але самому орку було б досить важко виконати квест, щоб дійти до цього місця».

«Нам також довелося попрацювати, щоб зловити короля-змія у лісі Карака».

Вони, мабуть, доклали чималих зусиль, щоб отримати можливість полювати у цьому підземеллі. Однак в Ямі була інша група, тож їх могли вигнати через це. Потрібно було прийняти якесь рішення.

Пейл похитав головою:

– Не потрібно. Це досить велике підземелля, тож ви теж можете тут полювати.

– Точно. Ви теж можете полювати тут. Це мисливське угіддя достатньо велике, щоб вмістити набагато більшу кількість людей.

Приєдналася до нього Сурка.

Ця група проявила неабияку доброту.

На континенті Версаль були випадки, коли при виявленні цінних підземель або мисливських угідь, гравців чужої групи без вагань вбивали, щоб монополізувати підземелля або мисливське угіддя. Тому звичайною справою було, коли гравців, що заздалегідь не отримали дозвіл на полювання, виганяли.

Також були випадки, коли виганяли групу, яка першою потрапила до підземелля чи мисливського угіддя, якщо їхня сила і вплив були меншими.

Січві виглядала схвильованою.

– Дякую. Чві-чвіт!

– До речі, в якій зоні ви збираєтеся полювати? Якщо вас лише двоє, то ви можете піти з нами, якщо хочете. Згоден, Віде?

Січві усміхнулася на слова Пейла. На континенті Версаль рідко можна було зустріти таких чистих і добрих людей.

Рівень гравців, які обрали расу орк, міг бути не таких вже і високим. Іншими словами, Січві була недостатньо сильною, щоб полювати в Ямі. Більшість груп не захотіли б брати її до себе.

– Хороша робота, Пейле.

– Так! Це те, що ми повинні робити.

– Це обов’язок чоловіка – допомагати тим, хто цього потребує.

– Хе-хе-хе! Ми ніколи не повинні забувати про справедливість.

Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 негайно почали хвалити Пейла. Єдине про що вони думали, що це була жінка. Їх навіть не бентежило, що вона орк!

Вони нічого не могли з собою зробити.

Січві була дуже вдячна Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5.

«Вони хороші люди».

Січві яскраво усміхнулася і сказала:

– Мене звати Січві. Чві-чві-чві-чвіт! А це – Союн. Подбайте про нас.

«Як вона опинилася тут?!»

Від був здивований, коли побачив Союн.

Хоча забрало шолома було опущено, він все одно її впізнав.

Вся суть у загальній атмосфері! Достатньо було поглянути на броню і меч, як він негайно зрозумів, що це Союн.

Проблема полягала в тому, що вона уже побачила статуї, які він зробив, використовуючи її образ.

«Я не думаю, що вона переслідувала мене. Але краще нікому і ніколи не говорити, що це я орк Карічві».

Від надіслав повідомлення друзям.

/– Те, що я орк Карічві, таємниця./

/– Добре, зрозуміли./

Друзі легко погодилися на прохання Віда.

Орк Карічві був настільки відомий, що піднявся на вершину Зали Слави. Не потрібно розкривати це, засмучувати Віда і додавати йому непотрібних клопотів.

Насправді Від боявся, що вони могли розповісти про цей факт іншим.

Оскільки він зробив дещо неправильне, йому не залишалося нічого іншого як боятися.

Від остерігався, що Союн безжально кинеться на нього з мечем у руках. Він не хотів, щоб його прикінчили як якогось монстра

Його людська гідність!

Все буде добре, поки ніхто і слова про це не скаже.

Коли до них приєдналися двоє гравців, Від ще більше прискорив швидкість полювання, намагаючись не дивитися на Союн.

Він зробив це, щоб завадити друзям спілкуватися з Січві і Союн.

Але група Віда з великим хвилювання прийняла двох людей.

«Чи можуть вони битися як слід?»

«Я повинен захистити їх».

Ґомчі2, Ґомчі3, Ґомчі4 і Ґомчі5 виникли темні змагальні наміри.

Стати відважним лицарем, який допомагає дівчині, коли на неї нападають монстри! Це був найкращий спосіб легко налагодити стосунки з іншими на континенті Версаль. Зефір разом з Ірен створили формацію, щоб і самим подбати про Союн і Січві.

Раптом їх атакували лицарі-скелети.

Союн стрибнула вперед, немов була променем світла, і витягнула меч.

Вжуууууууу!

Від меча йшла потужна сила!

Нищівна сила, яка просто знищила ворога перед нею.

Попри те, що на атаку йшла величезна кількість мани, це була неймовірна навичка, яку дуже непросто отримати.

– Ґхаа!

– Мої… милі кісточки…

Лицарі-скелети зазнали нищівної поразки.

Союн легко розібралася з монстрами, яких Віду і Ґомчі доводилося бити не один раз.

– …

Ґомчі2 і Ґомчі3 роззявили роти. 

Надії більше не було!

Зникла можливість похизуватися у битві.

Від не відчув здивування, бо добре знав силу Союн, однак це стало несподіванкою для його групи.

Це був перший раз, коли вони бачили гравця такого високого рівня.

Нескінченна витривалість.

Особливість берсерка, який постійно бореться з монстрами.

Оскільки до них приєдналася Союн, полювання пішло набагато швидше.

Темні шамани використовували лиху магію.

Кістколоми, могутні немертві бійці.

Кістяні воїни, що випромінювали могутній темний дух.

Мертві маги, які використовували чорну магію.

Це місце чимось нагадувало бенкет немертвих високого рівня, з якими група билася без зупинки.

– Хаа-хаа. Я втомився.

Пейл задихався.

– Краще померти, ніж продовжувати.

Мейлон хотіла відмовитися від життя. Однак вона вже бачила, як Хварьон і Зефір повернулися з обійм смерті, а тому знала, що в неї жодних шансів померти. Очі Ірен сяяли яскраво-блакитним.

«Я не дозволю померти без мого дозволу».

Найвища чеснота жриці!

Вона не дозволяла нікому загинути під час битви.

Однак тепер ситуація стала трохи інакшою. Очима всі просили її дозволити їм померти. Але Ірен відмовила у цьому.

Під ретельним наглядом Ірен, вони не могли загинути від атаки монстрів. Оскільки шансу померти не було, всі відчували розпач, а тому хотіли збільшити кількість товаришів по нещастю принаймні на одну людину!

Зазвичай гравці за годину билися з монстрами раз чи два. І це вважалося сумлінним полюванням. Діяти неквапливо, роблячи перерви і відповідним чином спілкуючись. 

Але у випадку з Відом все було інакше.

Вони полювали без зупинки, роблячи лише невеликі паузи для відпочинку.

Він ретельно враховував пересування монстрів, їхній зовнішній вигляд і навіть організовував час полювання. Від також ретельно тримав під контролем кількість здоров’я, мани, витривалість і втому.

Якщо не вистачало мани, він використовував навичку Перев’язка для відновлення здоров’я. Також Від у ближньому бою сходився з монстрами і не використовував жодних навичок.

Без використання навичок полювання ускладнювалося в кілька разів. Ніхто не знав скільки боїв відбувалося за годину і вони незліченну кількість разів опинялися на межі життя і смерті.

Повноцінну їжу замінили в’ялене м’ясо або хліб, які можна було їсти на ходу.

Рекордний час.

Вони вели запеклий бій без перерв.

Пейл та Ірен уперше в житті відчули, що таке – справжнє полювання.

Говорили, що на Континенті Магії після себе Від залишав лише трупи монстрів. Те саме він робив тут, на континенті Версаль. На свій превеликий жаль, група опинилася цього разу в горах і відчула все на власній шкурі.

До кінця дня всі сходили з розуму.

«Вони взагалі люди…»

Але через два дні ніхто більше не скаржився. Щоб у них були на це сили, вони б мали трохи відпочити. Щоб не затримувати полювання, яке просувалося з неймовірною швидкістю, потрібно було мати великий запас фізичних сил.

У такому темпі вони змогли протриматися три-чотири дні. 

Пізніше їх навіть починало нудити, але вони примусили себе продовжувати.

І зрештою настав сьомий день.

[Ви вполювали всіх монстрів у Підземеллі Ліча. Ви здобули титул Мисливець Підземелля Ліча.

Слава зростає на 100.]

[Ви втрачаєте право першовідкривача на здобування подвійної кількості досвіду і подвійної кількості предметів.]

Їм вдалося вбити всіх монстрів у Ямі, Підземеллі Ліча всього за сім днів.

Від зміг підвищити свій рівень на п’ять рівнів і підвищити навичку володіння мечем на один рівень.

Однак побічні ефекти для групи були серйозними.

– Кхааах!

З криками смертельної втоми вони попадали там, де стояли. Пейл, Мейлон, Хварьон і Сурка настільки втомилися, що негайно вийшли з гри. Інші наслідували їхній приклад.

Залишилися лише Від, Січві, Союн і Ґомчі.

Січві настільки втомилася, що навіть не мала сил говорити. Попри те, що вона мала низький рівень і в основному виконувала обов’язки вантажника, вона отримала досить багато досвіду.

«Ці монстри!»

В її очах Від і Ґомчі більше не були людьми.

Спочатку вона думала, що вони просто мужні чоловіки, але потім дійшла до висновку, що це монстри, які усюди тягнули їх за собою.

Ґомчі не мали потужного захисного спорядження, але вони намагалися захистити Січві, яка мала низький рівень. Попри те, що вона виглядала як орк, вони без вагань дбали про неї.

Вони не були слабкими людьми, яких бентежив сучасний світ, а тими, хто починав діяти, коли приймав рішення.

Але це безжальне полювання…

– Побачимося, чві-чвік!

Січві вийшла з гри першою, а Союн негайно від’єдналася від системи, не сказавши жодного слова. Хоча вона знімала стрес, борючись з монстрами, навіть для неї це було занадто.

Коли вся група зникла, Від, який подивився на Ґомчі, сказав.

– Наставнику.

– Так?

– Я думаю, що ми можемо полювати самі, якщо будемо обережні. У нас тепер є мапа підземелля, тож усе, що нам потрібно зробити, це знайти місце, де з’являються монстри.

– Що ж, гадаю, це так. У тебе достатньо бинтів?

– Думаю, нам слід використовувати їх помірно.

>>Том 8. Розділ 7-1<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і BuymeacoffeeБанка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте 2-3 хвилинки по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.