ЛМС. Том 8. Розділ 7-3

Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС

Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS

Мова оригіналу: корейська

Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)

Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ

Рік: 2007

Томів: 58

Випуск: завершений

Перекладачка: Silver Raven

Переклад: у процесі

Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.

Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».

Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.

Переклад  з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули тут.

Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.

Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Vitaliy, Drakula,Kirito Kun.

Том 8. Розділ 7-2.

Розділ 7. Концерт класичної музики. Частина 3

***

Концерт класичної музики.

Оскільки це був виступ дуже відомого французького оркестру, зала швидко заповнювалася.

Місця, які зарезервували О Донман і Шін Хємін, знаходилися посередині. Їм вдалося це зробити тільки завдяки старанням Шін Хємін, яка працювала в індустрії телерадіомовлення.

Лі Хьон та інші сідали одне за одним.

Після привітання диригента почався концерт.

Це був новий, визнаний у Франції, диригент. Він був на вершині впевненості, подорожуючи по світу і даючи концерти.

«Виступ у культурно відсталій Кореї. Навіть якщо показати лише основу, глядачі будуть приголомшені і відчують новий світ».

Концерт мав урочисто-величну атмосферу. Проте менше ніж через десять хвилин після початку виступу почали лунати звуки.

Хррр.

Кхсу!

Ан Хьондо і Чон Ільхун заснули і почали хропіти.

О Донман озирнувся. Всі дивилися на них.

«Я от-от помру від сорому».

Обличчя О Донмана почервоніло.

Чон Хьорін опустила голову, бо побоювалася, що її можуть впізнати.

Пак Хвійон подумки висловила своє незадоволення.

«Не можу повірити, що вони справді заснули в такому місці. Як грубо».

Але минуло приблизно ще десять хвилин.

– Хуваа!

Повіки Чхве Джіхуна зробилися надзвичайно важкими.

«Цей концерт нудніший, ніж я очікував».

Він роззирнувся і побачив, що інші спали.

О Донман, Кім Інйон, Пак Хвісон і Шін Хємін також міцно спали.

Багато втоми накопичилося за час безперервного полювання. І щойно напруга зникла, вони спокійно заснули.

«І дивлячись на них, я теж почуваюся сонним».

Чхве Джіхун також тихо заснув.

Люди, які прийшли групою, засинали одне за одним!

Слухаючи класичну музику, Чон Хьорін була збентежена, коли почула звук хропіння поряд з собою, вона роззирнулася – всі спали.

– Чи не потрібно їх розбудити? – обережно прошепотіла вона Лі Хьону, який сидів поряд. Однак відповіді не було. – Не може бути…?

Чон Хьорін схопила Лі Хьона за руку і стисла її. Але навіть, коли вона трясла його, реакції не було. Він спав під час концерту класичної музики з розплющеними очима.

– Хаа, ти теж спиш.

Чон Хьорін зітхнула. Зрештою вона теж заплющила очі.

– Я найсильніший.

Ан Хьондо снився сон.

Над вулицями лунали звуки маршу.

Великий герой, який виграв війну, тріумфально йшов вперед!

– Будь ласка, потанцюйте зі мною.

– Ви такі гарні.

Інструктори, як, наприклад, Чон Ільхун, також бачили сни.

У середньовічному палаці грала чудова музика.

Прекрасні жінки зі знатних родин заповнили залу!

Вони ж стали лицарями і дворянами з перспективним майбутнім, а тому мали неабияку популярність у жінок.

О Донман бачив у сні плавання на кораблі до далеких місць.

Він був капітаном, який повертався додому з різним добром і коштовностями. Неймовірно розбагатів!

Однак були серед тих, хто заснув, і ті, що бачили не надто приємні сни.

«М-монстри!»

«Прокляті виродки».

«Знову починається».

Іншим снилося, що вони безперервно полювали у підземеллі.

Вони обливалися холодним потом, а на їхніх обличчях з’явився вираз болю!

Це повністю відрізнялося від радісних облич Ан Хьондо, Чон Ільхуна і Ма Санбома.

Лі Хьон же спав як мертвий.

Він ніколи не міг позбутися напруги.

Якщо Лі Хьон спатиме хоча б на годину менше, то зможе накопичити очки досвіду, підняти навички і підвищити рівень. Він не міг робити так, як йому заманеться, через плату за користування Королівською Дорогою, що стягувалася щомісяця.

Для Лі Хьона цей концерт класичної музики став дорогоцінним часом відпочинку.

Лі Хьон, який спав міцно, як немовля, само того не помічаючи сперся на плече Чон Хьорін. Вона відчула доторк до свого тіла і ніжно погладила його по волоссю.

Тим часом молодий диригент був напружений і розлючений.

«Як вони могли заснути, слухаючи мою музику?! Цього просто не могло статися! Невже моїй музиці чогось бракує?»

Диригент щосили керував оркестром.

Вкладав усю пристрасть! Найкраща класична музика, від якої мурашки по шкірі!

І це було лише для того, щоб розбудити тих, хто заснув.

***

Всі в концертній залі піднімалися і потягувалися.

– Це був справді гарний виступ.

– Відчуваю, як моя втома розвіялася…

– Моє тіло повне сил.

– О, як добре спалося!

Вони почали відчувати голод після освіжаючого сну.

– Я плачу за їжу.

Чхве Джіхун повів їх усіх до найближчого ресторану, де страви подавалися за системою шведського столу.

Ресторан, де повно м’ясних страв.

Вони, наповнивши тарілки смаженим м’ясом, сіли за стіл, пили і спілкувалися.

В цьому не було нічого особливого, але вони були веселими і задоволеними.

Коли вони покинули ресторан, надворі вже було темно.

– Шкода, що нам потрібно розходитися.

Усі погодилися зі словами О Донмана.

Настав трохи сумний час прощання.

Оскільки це була раптова зустріч, вони вирішили просто познайомитися одне з одним. Але тепер, побачивши одне одно, вони не хотіли розлучатися.

– Гадаю, це не остання наша зустріч. Побачимося ще колись.

– Ми гарно провели час.

– Побачимося наступного разу.

– Ми зустрінемося в Підземеллі Ліча.

– Ви повинні продати мені речі, які зібрали.

Вони обмінялися номерами телефонів й електронними почтами, після цього, пообіцявши зустрітися знову, розійшлися по домівках.

Лі Хьон сів на автобус і поїхав додому. Але коли він повернувся, то побачив Лі Хейон, яка сиділа на стільці перед комп’ютером і витирала сльози.

– Що сталося?

Лі Хьон затремтів від гніву.

Лі Хейон не раз плакала у минулому.

Діти насміхалися з неї через те, що вона не мала батьків.

– Ну…

Лі Хейон використала комп’ютер, щоб відкрити вебсайт університету Корея. На екрані був список претендентів, що успішно пройшли відбір. 

– Мене прийняли до університету.

Лі Хьон швидко глянув на монітор.

– Це… це справді список абітурієнтів, що успішно вступили до університету Корея? Це правда, так? Що ти пройшла відбір?

– Так. Там написано моє ім’я.

– А я-як щодо стипендії?

– Недавно вони зв’язалися зі мною по телефону і сказали, що я отримала стипендію.

Тіло Лі Хьона затремтіло. Він вперше усвідомив, що на очі можуть навертатися сльози радості.

«А навіщо їй потрібна була стипендія…»

Обіцянка, яку він дав сестрі!

Якщо Лі Хейон зможе отримати стипендію, то Лі Хьон також вступить до університету.

– Старший брате, ти вступиш до вишу, як обіцяв, правда?

– Так. Я дотримаюся обіцянки.

У Лі Хьона з’явився неприємний смак у роті.

Він був позитивно налаштований стосовно того, щоб відправити молодшу сестру до університету. Але йому доведеться витратити велику суму грошей на власне навчання. Проте Лі Хьон не міг відмовитися від обіцянки.

З іншого боку, він відчув невелике полегшення.

Лі Хейон прийняли до престижного університету, чого Лі Хьон і прагнув. Тепер він мав зосередитися на одному, як заробити ще більше грошей.

Лі Хьон дістав банківську книжечку, яка була схована між книгами, і протягнув Лі Хейон.

– Це гроші, які я накопичив, щоб оплатити твоє навчання. Якщо ти хотіла щось купити або зробити, то можеш витратити їх. Було б добре, якби ти принаймні раз з’їздила закордон.

– Старший братику.

– Все добре. Тепер, коли ти студентка університету, тобі знову доведеться старанно вчитися, тож до того часу витрать ці гроші на те, що тобі хочеться. Упевнений, що ти чогось хотіла, але стримувалася. Скористайся цією можливість зробити те, чого хочеться.

Лі Хьон хотів навчити її витрачати гроші.

Люди, що заощаджують з малечку, не вміють витрачати гроші. А гроші це не те, що можна забрати з собою в могилу, тому не було сенсу просто їх відкладати.

Гроші потрібно витрачати туди, куди треба.

Лі Хьон наполегливо працював, щоб назбирати гроші для сім’ї.

– Дякую.   

Очі Лі Хейон почервоніли від пролитих сліз.

Вона обережно відкрила банківську книжечку і побачила, що на рахунку було 30 мільйонів вон. Це гроші, які старший брат постійно відкладав, щоб заплатити за її навчання в університеті.

Лі Хьон з готовністю ходив пішки, щоб зекономити на проїзді в автобусі.

«Він хоче, щоб я витратила ці гроші на те, що мені хочеться?»

Лі Хейон тримала книжечку і деякий час думала.

Вона отримала велику суму грошей і тепер не знала, що з ними робити.

Лі Хейон вступила до університету, тому могла зберегти ці гроші і брати потрохи, коли виникне потреба. Однак вона планувала стати фінансово незалежною, коли почне навчатися в університеті.

Лі Хейон отримала стипендію для оплати навчання, а також планувала працювати репетитором, щоб мати кишенькові гроші на книги і все інше.

«Те, що я хочу зробити і випробувати, це…»

Після деяких вагань Лі Хейон вирішила і замовила ігрову капсулу.

***

Орден Фреї!

Кілька користувачів стояли в черзі, щоб купити святої води й отримати благословення.

– Агов, ви чули новини?

– Які?

– Я чув, що гільдія Гермес зайняла аж три замки: Балкіс, Ґіден і Ордал.

– Вони взяли навіть Балкіс?

– Так. Він був досить міцним, але пав, коли гільдія Гермес атакувала всіма силами.

Відмінність між провінціями і центральними містами була величезною.

У замках можна тренувати військову силу. Якщо були гроші, час і населення, то можна було підготувати лучників або піхотинців.

А навколишні міста і села отримували фінансову вигоду завдяки розвитку торгівлі.

Тож замки з потужною військовою силою відігравали таку ж важливу роль, як і процвітаючі міста. 

– Вони захопили всі важливі замки Хевена. Невже їм вдалося окупувати всю територію королівства?

– Ще ні. На кордоні залишилося кілька міст і сіл.

– Ну, вони вже ролі не зіграють й опиняться в руках гільдії Гермес.

– І то правда, всі важливі замки Хевена вже під контролем гільдії Гермес.

– Говорять, що Бед Рей оголосив себе королем. Незабаром він зійде на трон. Пліткують, що це буде грандіозна церемонія, на яку запросять 6 тисяч гостей.

Гравці постійно говорили про Бед Рея і Гермес.

Бед Рея визнали найсильнішим користувачем на континенті Версаль і він став першим, хто досягнув позиції короля. Тепер він у прямому сенсі цього слова ітиме королівською дорогою.

Бед Рей мав не надто добру репутацію.

Щоб досягнути того, що він мав зараз, йому довелося пройти багато битв.

Він відзначався жорстокістю, що не приймала капітуляцій!

Навіть тепер, коли Бед Рей і гільдія Гермес досягнули перемоги, вони розпочали бійню. Ті, хто виступали проти них, були знищені. Вони без вагань розтоптали ворожих гравців низького рівня і ремісничих класів, всіх, хто здалися в полон.

Завдяки цьому він піднявся до нинішньої позиції.

– Говорять, у Балкісі була бійня.

– Як і очікувалося. Але майбутнє гільдії Гермес більше не виглядає яскравим.  

– Це правда. Я чув, що кілька гільдій уже зібралися під одним прапором, щоб виступити проти гільдії Гермес.

– Я теж про це чув. Лицарі Залізної Крові, Самотні Найманці і Червоні Маги уклали союз.

– Схоже, назріває війна. Зважаючи на нинішні можливості гільдії Гермес, вона досягне неабияк масштабів, перш ніж буде сформована повна коаліція, еге?

– Ні, говорять, що гільдія Гермес витратила всі кошти і тепер не має іншого вибору, як зосередитися на внутрішніх справах.

– Охох, за цей час вони назбирали немало земель. Очевидно, що рано чи пізно на них нападуть.

– Важче захистити, ніж захопити.

– Війна ніколи не закінчиться.

Поки гравці розмовляли до храму увійшли лицарі з символом Фреї.

Всі замовкли і подивилися на них.

Ішла велика кількість лицарів Фреї!

– Що таке?

– Схоже, щось сталося.

>>Том 8. Розділ 8-1<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і БанкаКонверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте 2-3 хвилинки по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.

Список розділів роману “Легендарний місячний скульптор”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *