Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Vitaliy, Drakula, Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
Розділ 8. Примусова активація завдання. Частина 2
Однак Альверон похитав головою:
– Ви не можете взяти з собою всіх. Ви можете взяти з собою одну людину, якій довірите спину.
– Лише одну?
Коли Від задумався над тим, кого взяти, Союн вийшла вперед. Насправді це Січві штовхнула її, тож Союн не мала іншого вибору, як зробити крок вперед.
– Га?!
Від був неймовірно здивований.
Чому вперед вийшла колишня вбивця гравців?! Єдина дівчина, з якою він не хотів іти, виступила вперед.
Проте Від не міг їй відмовити.
На заваді став страх перед Союн!
З іншого боку, якщо подумати, вона була найсильнішою. Тож він зміг би отримати користь, якби взяв її з собою. Альверон, трохи провагавшись, сказав:
– Раз так, кількість людей визначена. Прямуємо на північ.
Високопоставлені священники, що вже сформували магічне коло, активували ворота телепортації.
Яскраве світло охопило Віда, Союн, паладинів і священників.
***
Ві-Три!
Віверна з кутастими щелепами люто заревла:
– Ґроууууу!
Віверни були роздратовані. Щойно вони долетіли до Родіуму, як їхній власник відправився до гір Юрокі!
Тож віверни, взявши з собою Золотого, полетіли назад до гір Юрокі. Однак через сонячне світло їхні тіла сильно нагрівалися.
Коли вони нарешті повернулися до гір Юрокі, то були повністю виснажені. Однак їм стало трохи краще, коли вони відчули аромат запашних квітів.
Крім того, в горах Юрокі було багато звірів, які подобалися вівернам.
Олені та кабани!
Хоча вони були не такими смачними, як конина, що займала місце улюбленої їжі, але їх теж можна вважати делікатесом.
Ба більше, якщо зайти трохи глибше в гори, то з’явиться багато кентаврів. Знизу вони коні, а зверху – люди.
Хоча на них було важко полювати, бо кентаври добре вміли користуватися луками і списами, ці монстри були оптимальними для підвищення рівнів віверн.
Однак їхній господар знову пішов.
Цього разу на північ континенту!
Це місце було набагато далі, ніж Родіум.
– Ґроар, ґроар!
Ві-Один роздратовано потряс шиєю. Однак віверни були віддані своєму господареві.
– Все-таки він хазяїн, який дав нам життя.
– Ми повинні захистити слабкого скульптора.
– Наш господар некомпетентний, тому ми повинні його захистити.
– Ходімо захищати нашого слабкого господаря.
Віверни знову піднялися в небо.
Цього разу вони летіли до далекої півночі.
Віверни летіли по прямій лінії до жахливо-холодного регіону, який вони ненавиділи так, що аж здригалися. Верхи на Ві-Один сиділа статуя, що виблискувала золотом.
– Ґол-ґол-ґол!
***
Експедиція Холодних Троянд!
Команда в кількості 1650 осіб вирушила на північ з великими мріями і зіткнулася там з багатьма труднощами.
Спочатку передову групу, що прибула на пагорб Корас, зустріла сніжна буря з льодом.
Справжнє стихійне лихо, яке створила природа на континенті Версаль!
Щойно архітектор Паво побачив крижану бурю, то негайно почав копати землю лопатою. Земля була вкрита шаром старого льоду, тому копати було нелегко, але це все-таки було набагато краще, ніж просто померти. Тому він копав з усіх сил.
Кмітливі учасники експедиції також кинулися копати землю зброєю, яку мали при собі.
Проте деякі учасники просто стояли і спостерігали за наближенням крижано-снігової бурі.
– Буря піднімає у повітря сніг, який раніше лежав на землі.
– То ось чому з неба падають шматки льоду і сніг.
– Небо таке ясне, але раптом виникла буря. Це крижаний шторм?
Сильний і різкий, як ніж, вітер посилювався і вони, усвідомлюючи ситуацію чи ні, спокійно чекали на наближення крижаної бурі.
– Захист від холоду, збереження тепла в тілі, щоб жодна краплина тепла не зникла. Стійкість до холоду!
Маги використали захисне закляття.
– Ніколи не думав, що на власному досвіді відчую, що таке крижана буря.
– Я пройшов весь цей шлях до півночі, тож це буде хорошим спогадом, який я отримав тут.
– Це буде чудова історія пригод, яку я з гордістю розповідатиму іншим.
Вони були впевненими собі, без якось підґрунтя чи рішення!
Тим часом багато учасників експедиції, в тому числі митці, ремісники і воїни, вирили ями і сховалися в них.
– Ух, холодно!
Було так холодно, що аж зуби цокотіли!
Ґастон і Паво в черговий раз відчули, що вони опинилися на півночі. Через деякий час вони невиразно почули метушню, що відбувалася на поверхні.
– О, цей шторм… виглядає трохи небезпечним, еге? Він ще навіть не наблизився до нас, але його сила вже відчувається. Земля тремтить!
– Вітер різко посилюється.
– Температура стрімко знижується.
– З неба летять шматки льоду!
– Харон! Харон мертвий!
– А-а-а! Допоможіть мені!
Жахлива крижана буря вдарила по пагорбу Корас, де знаходився передовий загін. Холодний вітер жбурляв шматки льоду і насипав товстим шаром сніг.
Близько чотирьох годин!
Саме стільки учасникам довелося чекати після того, як вони викопали ями і сховалися. Вони очікували і тремтіли від холоду.
Бум, трісь, гуп, трісь!
Ґастон і Паво тремтіли від сильного холоду в ямі. Навіть якщо вони залишалися нерухомими, їхні очки здоров’я поволі сповзали вниз. Люди, які мали мистецький або ремісничий клас, були слабшими і швидше починали хворіти.
Ситуація була схожою для більшості учасників експедиції, які не дуже розуміли небезпеку північних земель.
– Т-так холодно, я от-от помру.
– Я навіть подумати не міг, що тут буде так холодно.
Пройшло багато часу і нарешті крижана буря пройшла, пагорб був укритий товстим шаром снігу.
Через трохи на поверхні почали з’являтися люди.
– М-ми справді живі?
– Так холодно. Мені здається, що моє тіло досі знаходиться під товщею снігу.
– Тут настільки холодно, що піт миттєво замерзає.
Обличчя Ґастона і Паво були синіми від холоду.
Більшість фізично слабких гравців, що обрали мистецький або ремісничий клас швидко усвідомили серйозність ситуації, а тому викопали ями і сховалися в них. Але холод був таким сильним, що частина замерзла на смерть.
Однак Ґастон зміг вижити завдяки архітектору Паво. Той викопав глибоку і міцну яму, тож їм вдалося протриматися.
Паво тримав лопату і ледве ворушив замерзлими губами.
– Групу майже знищило.
– Це холод, який я більше ніколи не хочу відчувати знову. Мої руки і ноги все ще не можуть рухатися нормально.
Ґастом мав дуже низьку витривалість, тому його тіло тремтіло. Щоразу, коли він говорив, маленькі шматочки льоду, що прилипли до його бороди, дзвеніли.
Після того, як крижано-снігова буря пройшла по пагорбу Корас, всі навколо були дуже зайняті.
– Перевірте, скільки людей вижило.
– Жерці, покваптеся з лікуванням.
– Тут постраждалий у важкому стані!
У складі передової групи було лише сім жерців, з них вижило лише двоє і вони негайно бігли лікувати людей.
Однак вижило небагато.
Ті, хто вірив у власні сили і намагалися прямо протистояти крижаній бурі, не вижили. Це була жахлива смерть: вони або потрапили під сніговий вал, або їх проткнуло гострими шматками льоду.
Близько 130 людей вирішили копати ями!
Проте незграбно зроблені ями не могли витримати крижану бурю.
Лютий вітер заганяв під одяг холод, зверху падали шматки льоду. Якщо тільки людина не викопала глибоку яму, всередині якої зробила печеру, то вона загинула або опинялася на межі життя і смерті.
Ті, хто мали класи лицарів або воїнів, були у кращому стані.
Майже всі представники класів, пов’язаних з мистецтвом і ремеслами, за винятком Ґастона і Паво, загинули. Більшість магів з низьким здоров’ям і витривалістю також померли.
Зрештою після того, як сніжна буря минула, вижило лише 65 людей!
– Я навіть повірити не можу! Це тільки початок, а втрати вже такі великі.
Погляд Бероса зробився гострим. Однак він не міг показувати розчарування.
– Зберіться з силами, ми повинні зробити все можливе, щоб дожити до того моменту, коли з’явиться наступна група.
Передова група була виснажена. Однак це була ситуація, коли вони не мали іншого вибору, крім як об’єднати зусилля.
– Нам потрібно протриматися близько чотирьох годин, поки прибуде наступна група. Будемо чекати того часу. Убивці і рейджери, розвідайте територію навколо.
– Слухаємося.
– Не намагайтеся провокувати монстрів або щось подібне, просто розвідка.
Значна частина бойового складу загинула або стала небоєздатною. Через це, якщо на них нападе група монстрів, їм доведеться боротися тими крихітними силами, які зараз були.
Холод, страждання і навіть голод!
Оскільки вони не мали нормального фізичного стану, швидкість відновлення здоров’я і витривалості була удвічі меншою, ніж коли гравці отримували поранення.
Їм доведеться чекати на відновлення, допоки не з’явиться наступна група.
Передова група обережно проводила розвідку навколишньої території. Всі дуже боялися, що можуть з’явитися монстри. Однак час ішов, але, на щастя, жодного прикрого випадку, як-от напад монстрів, не сталося.
Північні монстри були відомі як сильні і злі, проте вони також були доволі розумними. Тому вони не були активними в місцях, де проходили крижані бурі. Завдяки цьому гравці були у певній безпеці.
Через деякий час прибула друга група і вони почали облаштовувати табір.
Архітектори зводили тимчасові будинки зі шматків льоду. Багато хто думав, що крижані домівки будуть холодними. Однак щойно розвели вогонь, як будинки зробилися досить комфортним місцем для життя.
– Зробіть їх міцнішими!
Члени передової групи, які пережили крижану бурю, особливо прагнули безпечного місця, де вони могли б спокійно перебувати.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте 2-3 хвилинки по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.
Дякую за працю