Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
Розділ 8. Примусова активація завдання. Частина 3
Пагорб Корас мав стати відправною точкою експедиції для подальшого вивчення півночі. У разі надзвичайної ситуації вони могли повернутися сюди, і вже тут відбиватися від монстрів за потреби. Це місце мало стати їхнім базовим табором, тому об’єкти тут повинні були допомагати в обороні.
Однак робота йшла повільно.
Еліта гільдії Холодних Троянд хоча і була користувачами високого рівня, яким заздрили інші, не звикла різати і складати лід. Ці гравці могли збудувати лише поганенькі будинки, що ламалися від першого доторку. Що ще гірше, вони навіть не вміли нормально користуватися лопатою.
Хіба їм колись доводилося копати?
Хоча ці гравці звикли битися з монстрами, це був перший раз, коли вони будували будинки і бралися за лопати.
– Геть з дороги!
У складі другої групи, що прибула на пагорб Корас, був Ґомчі364, він вийшов уперед, тримаючи в руці лопату.
– Ти хто?
– Дивіться уважно, я покажу, як правильно копати. Хаа!
Ґомчі364 легенько встромив лопату в землю, поставив на неї ногу й енергійно натиснув.
Вона легко занурилася у снігову поверхню!
Вшурх-шурх-шрух!
Це була жахлива сила. Здавалося, що лопата була живою істотою і сама копала землю.
Копання проходило в найбільш ефективний спосіб.
– Ось так потрібно користуватися лопатою.
На слова Ґомчі364 учасники експедиції могли лише кивнути.
Для нього було досить легким завданням копати сніг і лід. Він робив щось подібне під час будівництва піраміди.
Копання і кладка!
Оскільки Ґомчі364 мав будівельні навички, яких не було в інших, ефективність його роботи була набагато вищою.
Кравці на чолі з Кадмом наполегливо працювали над пошиттям одягу для учасників експедиції.
– Пріоритет – теплий одяг. Також краще вибрати тканину з матеріалу, який нелегко намочити.
У такий немислимий холод теплий одяг був дуже важливим.
Учасники експедиції отримали прилив сил, коли одягнули зшитий одяг.
Барди почали грати на інструментах і співати:
Вітри холодні дмуть,
Земля покрита льодом,
А я люблю легенди і пригоди,
На пагорбі Корас живуть романтика й пригоди.
Разом співало більше ніж 10 бардів.
Їхніх спільних сил було достатньо, щоб збільшити здоров’я і витривалість.
– Звабливий танець!
Попри страшенний холод, танцівники, одягнені у сміливий одяг, що оголював їхні животи, почали танцювати.
Це був пристрасний і чарівний танець.
Вже тільки їхня присутність підвищувала моральний дух експедиції.
Кухарі також були зайняті.
– А як щодо трав?
– Ми отримали багато хороших інгредієнтів з Родіуму.
– Оскільки це холодне місце, то здоров’я і витривалість знижуватимуться швидше, потрібно годувати їх як слід. Не жалійте м’яса. Додайте побільше.
Щоб протистояти простуді, кухарі приготували гостре рагу. Ця страва була дуже корисною. Коли гравці їли її, то легше переносили простуду.
Депс підняв ніж й уважно вивчав брилу льоду. Скульптор мав уявити конкретну форму, коли дивився на доступний для роботи матеріал.
До нього підійшов Паво, який тремтів від холоду.
– Ти кликав мене, Депсе?
– Так, старший.
Депс чемно вклонився йому.
Для цього досить молодого хлопця Паво здавався дуже дорослим.
– Що ти хочеш зробити?
Депс був одним зі скульпторів у складі експедиції, тому, коли він дивився на крижану брилу, всім іншим було дуже цікаво.
Паво теж було цікаво. Хлопець відповів:
– Я хочу зробити скульптуру.
– Скульптуру? О, ясно.
Бажання скульптора створювати щось навіть за екстремальних умов!
Паво був архітектором, а тому добре розумів це.
– Тоді бажаю тобі удачі. Я хотів би залишитися і спостерігати за твоєю роботою, але тут занадто холодному, тому, якщо ти не проти, я повернувся до інших учасників експедиції.
– Звісно, я не проти.
– Швидше зроби скульптуру і приєднуйся до нас.
– Так, я скоро підійду до вас.
Паво пішов до снігу туди, де були інші учасники експедиції.
Хоча це було всього лише за 30 метрів, але на вершині пагорба дув страшенний вітер.
Для Паво, з його низькими показниками здоров’я і витривалості, це була найгірша погода.
– Що ж, почнемо.
Хоча Депсу також було дуже холодно, але він тримався, оскільки бачив усюди матеріали для виготовлення скульптур.
«Не впевнений, чи з моїми обмеженими навичками все пройде гладко».
У Родіумі Депс набув певної слави! Однак навичка скульптурне мистецтво була всього лише на 8 рівні початкового рангу.
«Але не можна говорити про невдачу, навіть не спробувавши».
Проте він не здався і почав працювати ножем над брилою льоду.
Гуп-трісь!
Більшість скульптур мали певну форму.
Тварини, рослини, об’єкта.
Досі Депс робив скульптури, які мали певні форми. Але цього разу все було інакше.
Спочатку він планував зробити орла. Це мав бути птах з яскравими і гострими очима.
Орел мав бути розкритим дзьобом.
Не тому, що планував смачно поїсти, сам птах опинився у дивовижній ситуації.
У ситуації, коли його швидкість перетворилася на полум’я!
Із широко розкритого дзьоба птаха виривався вогонь.
Спочатку це мала бути лише скульптура орла, але потім птах перетворився на елемент загального твору, що лише підкреслював красу композиції.
Тепер центром скульптури став вогонь!
Пекуче, гаряче полум’я!
Вогонь, який палав і не згасав навіть при сильному вітрі.
Депс створив багаття, яке розквітало і розгойдувалося під сильним вітром на пагорбі Корат.
Такий вогонь, що здавалося, він будь-якої миті міг опалити руки!
Вогонь зроблений із криги.
Ділінь!
[Витончена робота! Ви завершили «Вогонь континенту»!
Безплідні північні землі – це місце сповнене крижаних просторів і монстрів. Це робота скромного митця, яка була завершена в лютий мороз. Це скульптура невгасимої пристрасті!
Цей твір являє собою втілення багатої уяви, хоча і зроблена у досить грубій формі. Робота митця, який ледь досягнув просвітлення у чарівному скульптурному мистецтві. Він несильно відомий, тож його роботи буде складно знайти.
Художня цінність: 340.
Ефекти:
У тих, хто бачить «Вогонь континенту», збільшується відновлення здоров’я і мани на 7% протягом дня;
Стійкість до холоду підвищується на 15%;
Особлива стійкість до магії льоду;
Багаття горять довше;
Збільшує ефективність тих, хто має спорідненість з вогнем.
Ефекти цієї скульптури не поєднуються з ефектами інших.
Кількість витончених робіт: 1.]
[Навичка Скульптурне Мистецтво зросло.
Слава зросла на 320.
Характеристика мистецтво зросла на 56.
Витривалість зросла на 4.]
Депс був здивований після закінчення «Вогню континенту».
– Я… я зробив це!
Перша витончена робота, яка вийшла з-під його рук!
Скульптура, яку створив Депс, була для учасників експедиції як дощ у посуху.
Вони не могли не дивуватися, коли бачили завершену скульптуру.
– Скульптура зроблена з криги! Я ніколи раніше подібних не бачив, вона неймовірна.
– Ба більше, тепер не так холодно, як раніше.
– Тепер я можу жити!
– Мій стан повертається до нормального.
Учасники експедиції, що з усіх сил боролися з холодом, нарешті змогли перевести дух.
Люди не мали великих надій, коли почули, що до експедиції приєдналося багато гравців ремісничих і мистецьких класів.
Трохи краще, ніж взагалі нічого? Ніхто не вірив, що вони зможуть продемонструвати якісь видатні здібності. Звичайно, так само люди думали і про скульпторів. Це був клас, який вимагав важкої і виснажливої роботи. У них була низька сила атаки і їм не вдавалося багато заробляти. Крім того, гравці бачили багатьох митців, що злиденно жили у Родіумі, і скульптори не були винятком.
Ба більше, побачити якесь творіння скульпторів було досить складно.
– Скульптури мають таку силу.
– Відтепер я по-іншому дивитимуся на скульпторів.
– Це ж для нас добре, правда?
Клас, який зміг подолати суворі погодні умови за допомогою однієї скульптури.
Після цього багато хто захотів стати скульптором. Цей клас виглядав досить мистецьким і міг продемонструвати свою майстерність будь-де.
Інші класи також продемонструвати свої здібності, працюючи в різних сферах.
Нарешті Оберон приєднався до експедиції на пагорбі Корас.
Всі 1650 зібраних гравців були переміщені на північ.
Раніше експедиція ставилася з певним скептицизмом до ремісничих класів, але тепер вони стали дуже важливими на півночі. Причиною цього стали активні дії гравців ремісничих класів.
Оберон кивнув головою на ті зміни, що сталися з учасниками експедиції.
– Ти дуже вдало підібрав людей.
Берос потер підборіддя і засміявся.
– Я мав незвичне відчуття, коли приймав їх. Тепер полювання проходитиме легше, адже ми прийняли до лав експедиції стільки людей з Родіуму.
Зазвичай ремісничі і мистецькі класи вважалися поганими, але тепер інші гравці відчули до них справжню повагу.
– До наступної експедиції нам слід додати скульпторів.
Оберон не очікував від митців багато.
Однак експедиція нарешті почала діяти серйозно.
Лідер гільдії Холодних Троянд розділив учасників на групи і розіслав у різних напрямках.
Від експедиції були відділено десять різношерстих команд!
Група, що складалася з шукачів пригод, лицарів і жерців, знайшла неподалік село.
Вони хотіли здобути інформацію і дізнатися, чи матимуть можливість отримувати завдання від мешканців села.
Учасникам експедиції доведеться ризикувати власними життями, щоб виступити проти північних монстрів. Тому, навіть якби все пройшло добре, вони вирішили, поки що почекати з великим полюванням.
Члени експедиції навіть уявити не могли, що б вони робили, якби мороз вичерпав їхні сили або вони померли від браку їжі.
Вони блукали по сніговими просторами між крижаними брилами. Деякі з магів, що приєдналися до експедиції, спеціалізувалися на крижаній магії.
– Крижана стріла!
Завдяки навколишньому середовищу і погоді їхня магія була набагато потужнішою, ніж раніше.
Однак їхні дії викликали сильний спротив збоку інших.
– Припиніть використовувати крижану магію!
– Ти хочеш заморозити нас на смерть?!
Це говорили лицарі і воїни, що замерзали і відчували смак смерті.
На півночі були монстри, що мали високий спротив до холоду, ба більше, вони були сильнішими, ніж гравці думали.
В якийсь момент вони натрапили на крижану печеру!
Група шукачів пригод змогла знайти крижану печеру. Вони увійшли до неї, розбивши лід, який блокував вхід.
– Здається, там щось є.
– Слід перевірити.
Певна кількість учасників експедиції загинула, бо вони не знали, що йшли прямо назустріч жахливим монстрам. Крижані почвари за холодної погоди отримували максимальне збільшення сил, які використали проти експедиції.
Деяким заледве вдалося подолати підземелля, вони навіть знайшли невеликий скарб, але той навряд чи був вартий докладених зусиль. Після десяти днів страждань почало розгоратися невдоволення.
– Ще ніщо інше, як чисті муки.
– Я вже двічі помирав.
– На землі так багато снігу, що я ледве можу ходити.
Куди б вони не прямували, сніг сягав їм до колін. Крім того, коні, яких підготувала експедиція, померзли і загинули. Не потрібно й говорити, що їх довели до крайньої межі.
– Я просто заплющу очі.
– Це вже занадто: йти кудись, не знаючи, де знаходиться потрібне місце.
Все більше людей втомлювалося від виснажливої і болісної експедиції.
Вони з нетерпінням чекали пригод і битв, але замість цього були змушені голодувати й уникати монстрів.
Учасники експедиції не могли визначити, які монстри сильні, а які – ні.
Все це сталося через брак інформації.
Хоча експедиція відправила групу, щоб зібрати інформацію про навколишні території, але контакт з тими гравцями перервався.
– Гадаю, краще просто повернутися назад.
– Мені це набридло.
Вони були розчаровані і розгублені!
Гільдії почали відділятися і займатися власними справами. Хоча саме гільдія Холодних Троянд очолювала експедицію, від них уже багато хто відділився через брак довіри. Експедиція стрімко розвалювалася. Весь задум був на межі краху, бо кожен робив те, що йому заманеться. Багато гравців середнього рівня, що приєдналися до експедиції, не витримували.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте 2-3 хвилинки по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.