Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
Розділ 9. Долина Смерті. Частина 2
Від старанно чистив солодку картоплю і їв. Після того, як вони прибули на північ, то не мали можливості перекусили, а тому були дуже голодними.
Альверон спочатку намагався їсти неквапливо, але потім почав жадібно поглинати солодку картоплю. Після подорожі з Відом він пізнав що таке смачна їжа і як насолоджуватися нею.
Кількість солодкої картоплі у кошику швидко зменшувалася.
В основному на неї налягали Від і Альверон, але і частина, яку з’їла Союн, також була значною.
У цей момент Від вирішив поглянути на обличчя старости. Завжди потрібно дивитися на обличчя благодійника, колись щось отримуєш.
Брови нахмурені, очі примружені!
Звичайно, староста реагував на зменшення кількості солодкої картоплі.
Від, відклавши чергову картоплину, сказав:
– Я хотів би почути інформацію про Долину Сендейм.
У Долину Смерті можна відправитися навіть не отримавши завдання, там буде достатньо монстрів і скарбів. Але для того, щоб отримати необхідну інформацію і винагороди, квест все ж краще отримати.
Староста відвернувся до вікна і подивився кудись далеко, ніби намагаючись позбутися від бажання схопитися за солодку картоплю. Ззовні все було густо вирите білим снігом.
– Чи знаєте ви про славу, яку у минулому мала наша імперія Ніфльхейм?
– Ні, не знаю.
Від, звичайно, вивчав історію континенту Версаль. Історію про злети і падіння кожного королівства та життя їхніх героїв.
Розуміння передісторії допомагало отримувати важливі завдання. Але в подібних ситуаціях краще було говорити, що він не знав. Таким чином йому могли розповісти більше і у сказаному могла бути важлива підказка до завдання.
У старости було сумне обличчя.
Можливо, значною частиною цей смуток з’явився через зменшення кількості солодкої картоплі у кошику. Ймовірно, чоловік уже пошкодував, що запросив Віда і компанію.
– До того, як ми потрапили під зле прокляття, що перетворило нас на камінь, імперія Ніфльхейм процвітала. Тоді не було так холодно, як зараз, і ми жили спокійно. Я належав до однієї зі знатних сімей прикордоння імперії Ніфльхейм.
Можна сказати, що всі жителі села провінції Мората були важливими людьми в минулому. Якщо подивитися з іншого боку, то це було важливе село, в якому неминуче знайдеться багато завдань.
Можливо, коли північ континенту будуть досліджувати всерйоз, село Мората буде переповнене шукачами пригод.
– Але за часів моєї молодості столиця була зруйнована раптовим нападом чудовиськ і багато людей від цього постраждали. Коли життя імператора, який присягався власною честю, опинилося під загрозою, він проявив боягузтво і разом зі своїми охоронцями покинув палац у столиці імперії. Говорили, що монстри кинулися з ним і врешті-решт змогли наздогнати. Це сталося у Долині Сендейм.
– Схоже, імператор загинув.
– Схоже, на те. Через його боягузливу смерть імперія втратила легітимність, дворяни поділилися на фракції і почалася боротьба за владу, що призвела до краху імперії Ніфльхейм. Проте це лише недостовірні чутки! Правда невідома. Тому ми хочемо, щоб ви дізналися, що насправді сталося в той час.
Ділінь!
[Правда і слава
Родина правителів імперії Ніфльхейм дала життя багатьом славетним лицарям. Імператор Ніфльхейму Ібен VI був видатним лицарем і воїном, який ніколи не відступав. Проте його нелицарська поведінка перед лицем смерті викликала багато критики.
Дізнайтеся, що насправді сталося у Долині Сендейм.
Складність: A
Нагорода: Скарб імперії Ніфльхейм
Обмеження:
Лише праведні можуть виконувати це завдання;
Потрібно витримувати сильний холод.]
І знову квест рівня складності A.
Від полегшено зітхнув.
«Все ж я радий, що це лише рівень A».
Важкість на його серці негайно розвіялася, коли він дізнався, що це буде завдання рівня A, а не рівня S, про ці завдання відомо лише те, що вони існують.
Від потайки глянув на Союн.
Ясні очі і бездоганно-чиста шкіра.
Вона була дуже вродливою, тому люди могли подумати, що назвати її гарненькою – це прояв неповаги. Союн мала навколо себе загадкову чарівність, яку важко описати словами.
Хоча вона була одягнена у простий шкіряний одяг, пошитий Відом, її елегантність захоплювала. Союн була представницею тої неперевершеної жіночої краси, що будь-який одяг перетворювала на предмет розкоші.
Проте Від бачив просто бійця.
«Хоча цього разу я отримав досить складний квест, але, гадаю, раз у мене є хтось, хто може допомогти, все пройде добре».
Судячи з того, що він побачив до цього часу, здібності Союн були зовсім не жартом. Потужні навички, величезний запас здоров’я, нескінченна витривалість і дивовижна сила атаки!
Як для представника бойового класу, можна сказати, що у ній зібралися лише сильні сторони.
Хоча сам Від і Ґомчі демонстрували відмінні здібності до ближнього бою, але покладатися на навички бойового класу, як у Союн, було не таким уже поганим вибором.
Її рухи були гнучкими і м’якими, що властиво тільки жінкам.
І плюс до цього: досконале використання високорівневих навичок!
Якщо була мана, то гравець міг полювати набагато швидше і безпечніше.
Крім того, в якийсь момент бою Союн змінювалася. Її очі починали світитися червоним, що було характерною рисою класу берсерк.
Щоразу, коли берсерк убивав монстра, його здоров’я і мана трохи відновлювалися. Хоча це була незначна кількість, але якщо убити велику кількість монстра, то результат був зовсім іншим.
Якщо клас майстер бою, який вибрали Ґомчі, добре підходили до бою з невеликою кількістю ворогів, то клас берсерка найбільше підходив боротьби без відпочинку з великою кількістю монстрів.
Оскільки поряд була Союн, то Від уже не відчував такого великого тиску від завдання.
– Я відправлюся в Долину Сендейм і розслідую, що тоді сталося.
[Ви прийняли завдання.]
Коли він охоче прийняв завдання, староста став дуже приязним.
– Дякуємо вам. Ви готові виконати таке важке завдання…
– О, що ви, це те, що я маю зробити. Швидше я маю вибачитися за те, що не зміг навідатися до вас раніше. Якщо у майбутньому у вас виникнуть якісь труднощі, ви можете звернутися до мене в будь-який час.
Полювання, звісно, завжди були хорошою річчю, але нагороди за квести теж мали цінність!
Це була не така вже погана ідея, бо він міг заробити гроші на рекламі, коли завантажить відео у Залу Слави або через укладання контракту з телерадіокомпанією.
Для того, щоб підняти рівень близькості, він скористався ситуацією. Схоже, все пройшло дуже ефективно, бо на обличчі старости з’явився вираз поваги.
– Досі ті, хто хотів дізнатися правду, відправляли незліченну кількість воїнів і лицарів у Долину Сендейм, але ніхто так і не повернувся. Після цього її почали називати Долиною Смерті.
– …
Почувши слова старости, Віду хотілося закричати:
«Хіба ти не повинен був розповісти про це заздалегідь?!»
Але оскільки це завдання рівня A, то подібний рівень складності уже потрібно було очікувати. А раз він завжди починав з нуля, то і боятися не було потреби. Він зайшов так далеко, тож зараз не було причин змінювати свою думку.
Старійшина вів далі:
– То вона теж іде з вами?
Чоловік мав на увазі Союн.
У дівчини був крижаний вираз обличчя, холодніший за холод півночі!
Однак, щоб поділитися завданням, вони мали бути в одній групі.
Від протягнув руку:
– Приєднуйся до моєї групи.
[Ви запросили Союн до групи.]
Це було вперше, коли вона отримала персональне запрошення на приєднання до групи відтоді, коли почала об’єднуватися з Січві.
Але Союн залишалася незворушною.
Віда охопило зловісне передчуття.
«Ти ж не відмовишся приєднатися до групи, коли зайшла так далеко, правда?»
Могло статися так, що вона не прийме завдання і тоді Віду доведеться страждати самому!
Він цілком серйозно почав розглядати таку можливість.
Звичайно, Союн не була такою холодною людиною, як здавалося зовні.
Хоча вона любила битися, але ніколи не робила нічого зайвого. Це можна зрозуміти з того, що Союн не билася з монстрами, поки ті першими не нападали на неї. Вона так діяла навіть у випадках, коли зустрічалася з рідкісними монстрами, з яких випадали хороші предмети.
Однак Союн була абсолютно байдужою до такого.
Вона не сказала жодного слова орку Карічві, поки той був поряд, тому дівчина могла проігнорувати завдання Віда.
Коли він почав нервувати, Союн легенько поклала свою руку на руку Віда.
[До вашої групи приєднався новий учасник.]
Союн не могла зрозуміти власних почуттів. Вона навіть подумати не могла, що буде подорожувати з незнайомою людиною, ба більше, з незнайомим чоловіком. Це було просто немислимо.
Звісно, частково це сталося завдяки діям Січві, але навіть так, вона не хотіла розділятися з цією людиною.
«Як дивно, я не відчуваю дискомфорту».
Союн була спантеличена.
Вона зустрічала Віда лише один раз, у будинку інструктора. І все ж чомусь він здавався знайомим. Це відчуття з’явилося, коли вона полювала разом з Січві та іншими.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте 2-3 хвилинки по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.