Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
Розділ 4. Завоювання. Частина 1
Відпочивши день, Від вирішив розпочати атаку на Долину Смерті вранці, коли зійшло сонце.
Через застуду його фізичний стан був гіршим приблизно на 20%, ніж зазвичай, але він не мав розкоші відпочити, щоб повністю одужати.
– Застуда – звична справа. Спроби уникнути холоду на півночі приречені на провал. Альвероне!
Від повернувся туди, де сидів священник.
Надійний товариш, на якого завжди можна покластися!
Альверон володів величезною божественною силою, а тому був гідним кандидатом на місце первосвященника. Попри його видатні здібності, він мав надзвичайно добру вдачу і завжди слухався, тому був дуже корисним.
– Так.
– Попереду на нас чекає важлива битва. Будь ласка, благослови Ві-Один, Ві-Два, Ві-Три, Ві-П’ять, Ві-Шість, Ві-Сім, Золотого і Крижаного Дракона.
– Добре, зрозумів!
Від навмисне одне за одним називав імена скульптур.
Така велика увага до деталей!
Але насправді скульптури були егоїстичними і ревними істотами, тому могли легко засмутитися.
«Чому я зробив їх такими?»
Коли Від дивився на зроблені скульптури, то міг лише зітхнути.
Низький інтелект!
Жадібні до їжі!
Жадають грошей і предметів!
Це були підлеглі, яким він не міг довіряти.
Але скульптури не могли з цим нічого зробити. Як говориться, діти наслідували своїх батьків. Завдяки високому показнику мистецтва їх загальний рівень був досить високим, але показники мудрості й інтелекту у Віда були низькими. У результаті він отримав таких простакуватих невігласів.
Альверон використав божественну магію.
– Нехай ця міць ослабить силу темряви – Святий Захист. Нехай сила їхня зросте для боротьби зі злом – Благословення!
Біле світло виходило з тіла Альверона й огорнуло всіх віверн, Золотого і Крижаного Дракона.
Унікальні навички священника, які підвищували захист і силу. Також вони підвищували опір до різних елементів.
Альверон використав ще одну божественну магію:
– Допоможи, щоб подих життя не покинув їхніх тіл – Доторк Життя.
Він використав навичку, що додавала очок здоров’я до максимально показника!
Поки вони з Відом не бачилися, Альверон став сильнішим.
«Так, він дуже корисний».
Від мав визнати сумну реальність.
З того випадку, коли вони вперше прибули до провінції Мората, минуло багато часу і священник став набагато сильнішим. Однак Альверон ставав його підтримкою лише у певних завданнях. Як шкода, що після завершення квесту, він не міг віддавати священнику наказів.
– Хазяїне, я атакуватиму.
Ві-Один змахнув крилами. Отримавши різні благословення, він сповнився силами і демонстрував свою люту натуру, яка насолоджувалася битвами.
Від навіть не намагався його зупинити.
– Зрозумів. Тільки будь обережним. Золотий.
– Хазяїне, чому ви покликали мене? Ґол-ґол-ґол.
– Ти будеш битися верхи на Ві-Один.
– Так дуже холодно. Чи не можу я відпочити біля вогню? Ґол-ґол-ґол.
Тіло Золотого було зроблене з золота. Як і личило чоловіку з коштовним тілом, він був дуже ледачим.
Від щиро сказав:
– Якщо ти не будеш битися, я розтоплю тебе.
– Я з усією увагою слідуватиму вказівкам хазяїна. Ґол-ґол-ґол.
– Візьми цей лук і сідай верхи.
Від дав Золоту лук зі стрілами.
Вжууух!
Видавши легкий шум, шість віверн стрілою злетіли в небо.
Це були вправні віверни, які вижили у битві з Немертвим легіоном.
Вони з гордістю змахували довгими крилами і, як орли, кружляли в небі, вишукуючи здобич, щоб в одну мить опуститися на неї зверху!
Однак віверни швидко змінили свою думку.
– Я помру від холоду. Атакуємо.
Попри те, що зараз був ранок, через холод фізичні можливості віверн були знижені. Тому вони вирішили не підніматися високо в небо.
Вони слідували за Ві-Один, який злетів у небо, і так само пірнули за ним вниз, прямуючи до монстрів на вершині Долини Смерті.
Спустившись на запаморочливій швидкості, віверни атакували. Твердішими за сталь кігтями вони дерли крижаних тролів і ламій.
– Убити!
– Це наша земля!
– До бою!
Кричали крижані тролі і кололи списами з трьома зубцями, а Ламії, виставляючи язики ніби змії, використали магію.
– Спокусливий Погляд!
Магія ламії впливала на всі раси і послаблювала всіх чоловіків.
Від, який був у нижній частині долини, зрозумів, що зробив велику помилку.
– Ламії мають таку навичку?
Ламії вважалися рідкісними монстрами, тому їхній набір навичок був невідомим. Крапля інформації про них говорила, що це монстри близько 200 рівня, але ніхто не знав про їхній метод введення бою.
Магія, яку щойно використали ламії, – різновид прокляття, але її важко було розвіяти навіть з використанням божественної магії. Ця раніше невідома навичка робила ламію ще складнішою супротивницею.
Однак віверни анітрохи не постраждали.
– Чому воно на нас не вплинуло?
– Не знаю.
– Можливо, це тому, що ми такі величні істоти?
– Твоя правда. Ми настільки видатні, що не піддаємося впливу такого дрібного прокляття.
– Стривайте! А ми самці чи самки?
Жодна з віверн не могла відповісти на раптове запитання Ві-Три.
Лише в цей момент Від зрозумів.
«Серед них немає самців!»
Він робив віверн у напружений час війни проти Немертвого легіону. Часу було обмаль, тому Від робив статуї на швидкоруч.
Випнутий живіт і кутасті риси!
Оскільки у нього було мало часу, він зосередився на швидкості і не зробив нічого, щоб визначало їхню стать.
Саме тому віверни мали тіла, які не показували були вони самцями чи самками.
А як щодо Золотого?
У випадку Золотого, його обличчя і тіло явно відповідали чоловічому образу. Однак він теж не піддався спокусі ламій.
Золотий був зайнятий тим, що роздивлявся своє відображення.
– Ця сяюча аура. Це золоте обличчя. У цілому світі не знайдеться нікого красивішого за мене.
Бурмотів Золотий, вважаючи себе неймовірний красенем. Він був абсолютно закоханим у себе!
Зрештою ніхто не піддався чарам спокуси ламій.
– Отрута Юкли!
Коли магія ламій не подіяла, вони випустили у повітря смертельну отруту. Деякі навіть стріляли отруйними голками.
Вітер поширював навколо синій отруйним дим, а крижані тролі махали на всі боки списами. Віверни літали в небі й іноді спускалися, щоб атакувати монстрів кігтями та іклами.
Завдяки потужному впливу благословень фізичні здібності віверн значно виросли. Вони по одинці могли битися з 1-2 крижаними тролями!
Проте крижаних тролів було набагато більше ніж десять.
– Ви, брудні птахи! Здохніть!
– Туди!
Щоразу, коли віверни наближалися до землі й атакували, крижані тролі кидалися в їхній бік. Віверни негайно піднімалися в небо, щоб уникнути нападу великої групи монстрів.
– Боягузливі птахи!
– Спускайтеся знову. Будемо битися!
Кричали розлючені крижані тролі.
Якби це були орки, вони зійшлися з ворогами і билися чесно. Однак віверни мали вельми паскудну вдачу.
– Дурні нікчеми, які навіть не вміють літати.
– Чому б це вам не піднятися сюди?!
Віверни хитро і спритно атакували кігтями!
Особливої шкоди крижаним тролям це не завдавало. Справа була в унікальній здібності до фізичного відновлення цих монстрів! Більшість невеликих ран загоювалися зі швидкістю, яку можна було помітити неозброєним оком. Вони мали таку приголомшливу здатність до регенерації, що могли відновити навіть відсічені кінцівки. Тому віверни не мали можливості вбити крижаних тролів.
– Вони летять туди!
– Швидко, уб’ємо їх!
Щоразу, коли віверни підлітали до землі, крижані тролі мчали до них без жодних ознак втоми.
Крижані тролі були набагато більшими за орків.
Не один раз було так, що вони послизалися і падали великими тілами на замерзлий сніг. Коли десятки крижаних тролів падали, то, поки монстри намагалися розплутатися, у них не було можливості деякий час піднятися.
У такі моменти віверни люто атакували кігтями й іклами.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте 2-3 хвилинки по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.