ЛМС. Том 9. Розділ 5-2

Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС

Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS

Мова оригіналу: корейська

Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)

Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ

Рік: 2007

Томів: 58

Випуск: завершений

Перекладачка: Silver Raven

Переклад: у процесі

Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.

Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».

Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.

Переклад  з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули тут.

Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.

Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. TymoshenkoDrakula, Valentyna B., Kirito Kun.

А також щира подяка Андрію С.

Том 9. Розділ 5-1.

Розділ 5. У печері. Частина 2

Хоча він поїв каші, але сил в організмі не додалося. Лихоманка і запаморочення посилилися.

Це була сильна застуда. Навіть гірша за грип. Вона позбавила його здатності рухатися.

Якби це сталося у місці, де було багато монстрів, він би швидко помер. Але оскільки його стан погіршився з моменту входу до печери, він не міг так хутко попрощатися з життям.

Після того, як він поїв, у нього принаймні відновилося трохи здоров’я, але сильна застуда міцно тримала у своїх лапках, не бажаючи іти без належного лікування.

Коли запаморочення стало сильнішим, Від заплющив очі, не маючи сил більше терпіти.

«Нема нічого більш гнітючого, ніж хворіти».

Поки він лежав із заплющеними очима, тихенько підкрався сон.

Думка про те, що життя скоро покине його, заспокоювала. Оскільки він не міг нічого вдіяти, то розслабився і заснув.

Якщо виникало таке бажання, то у Королівській Дорозі можна було спати. Багато гравців вибирали для сну місця з гарними краєвидами, де можна було почути шепіт вітру і щебетання птахів.

Можливості віртуальної реальності були безмежними, але Від уперше заснув тут. Досі він постійно був чимось зайнятий і тому не мав часу на відпочинок.

І саме через це, мабуть, йому приснився щасливий сон, який ніколи не міг здійснитися.

Хтось доглядав за хворим Відом. Вона розтоплювала сніг, щоб отримати воду, мочила ганчірку і клала йому на лоб. Від, який страждав від лихоманки і сильного запаморочення, відчував чиюсь турботу кожного разу, коли ненадовго прокидався.

Очки його здоров’я майже знизилися до нуля, але він все-таки не помер.

Хтось піклувався про Віда, як матір про свою дитину.

Це була найкрасивіша і найзліша жінка на світі.

Союн доглядала за ним.

***

У той момент, коли Юрін почула прохання шеф-кухаря Балона, її серце переповнилося щастям.

«Це справжній квест!»

Після налагодження стосунків вона отримала завдання. Попри те, що нагорода була невеликою, Юрін була схвильована, бо це був її перший справжній квест.

– Я обов’язково поверну книгу.

[Ви прийняли завдання.]

Юрін виконувала інші дрібні роботи, поки не настав час для виконання квесту.

«Сьогодні зійшов місяць, тож старий повинен з’явитися біля річки. Час вирушати».

Юрін, тримаючи книгу в руках, у піднесеному настрої пішла до річки Хесні.

Навколо все було яскраво освітлено.

Картини і статуї прикрашали узбіччя.

Здалеку долинав спів бардів.

Фантастична ніч Родіума. Це була особлива атмосфера, виткана з того, як кожен артист демонстрував свій талант.

Річка Хесні протікала через центр Родіума і була дуже чистою і прозорою. Багато мандрівників, особливо закохані пари, прибували сюди, щоб прогулятися вночі.

«Потрібно знайти старого чоловіка».

Всупереч очікуванню, що його буде легко знайти, біля річки Хесні виявилося досить багато людей поважного віку. Вони сиділи на березі, розмовляли і насолоджувалися риболовлею.

«Балон сказав, що цей чоловік любить бути на самоті».

Юрін почала шукати самотніх літніх людей, але і їх виявилося чимало.

У неї була лише одна книга!

Якщо вона віддасть її не тій людині, то провалить завдання.

Юрін спокійно озиралася навколо і зрештою побачила одного чоловіка. Старий не відводив погляд він нескінченного потоку річки. Він здавався безмежно самотнім і сповненим смутку.

«Здається, це той, хто треба».

Юрін неквапливо підійшла і заговорила до старого.

– Добрий вечір, ви знаєте Балона?

Чоловік, не озираючись, відповів:

– Балон? Не знаю такого.

Голос старого звучав слабко, уривчасто.

«Це не той?»

Проте Юрін не здалася і продовжила ставити запитання. Усе тому, що, на відміну від інших літніх людей, навколо цього чоловіка була важка атмосфера.

– Балон ось там тримає ресторан, до якого часто навідуються мандрівники. Упевнені, що не знаєте його?

– А, цей хлопець. Я знаю, що він шеф-кухар. 

– Балон попросив мене повернути вам цю книгу.

– О, це моя. Я позичив цю книгу йому, і тепер він повернув її.

Юрін обома руками обережно подала чоловіку книгу.

– Щиро дякую за те, що повернула книгу. Скажи Балону, що я отримав її.

Ділінь!

[Ви виконали прохання шеф-кухаря Балона.

Літній чоловік отримав свою книгу.

Поверніться до Балона, щоб отримати нагороду.

Нагорода: Поверніться до ресторану Балона, щоб отримати винагороду.]

Це було просте завдання, яке не приносило ні очок досвіду, ні слави. Винагородою за таке просте прохання була безплатна їжа.

Навіть після закінчення завдання, Юрім тихо сіла біля старого.

«Виглядає самотнім».

Старий виглядав нещасним, коли сам-один сидів біля річки. Крім того, їй було цікаво, чому він порожнім поглядом дивився на річку.

Юрін обережно запитала:

– На що ви дивитеся?

– Ти перша людина за довгий час, яка зацікавилася цим. Раніше я відкидав людей, які не вірили в мої історії, але оскільки ти принесла мою книгу, я тобі розкажу. На що я дивлюся? На полотно.

– Полотно?

Юрін поглянула на річку, але так і не знайшла там жодного полотна.

– Де полотно?

– Водяне полотно. Якось, коли я писав картину, мені в голову прийшла одна думка. Чому для малювання можна використовувати лише полотно або папір? Адже картини можна писати будь-де, на землі або камінні. Якщо ти хочеш відобразити природу на полотні, то гармонія зі світом має бути основною якістю художника.

Юрін негайно зрозуміла, що старий був художником.

З серйозним виразом обличчя літній чоловік запитав:

– Дівчино, чи вважаєш ти, що мої думки неправильні?

Юрін рішуче похитала головою.

– Ні. Я так не думаю. Як на мене, писати картини можна, де завгодно.

– Як я і думав, чи не так? Картини, які гармоніюють з природою – це єдиний спосіб показати красу світу по-новому. Я все своє життя чіплявся за полотно. Це був час, який я провів, малюючи лише в тих межах, які визначали розміри паперу або тканини. Дівчино, я хочу попросити тебе про одну послугу.

– Звісно, говоріть.

– Поміж нас, художників, ходить легенда. Легенда про великого митця, який міг писати картини на рухомій річковій воді. Чи можеш ти перевірити правдивість цієї історії?

– Але я не думаю, що в мене це вийде, – Юрін не відчувала впевненості.

Хоча це можна було вважати одним зі звичайних квестів, але їй було складно зрозуміти, з чого почати.

– Ні, це не буде дуже складно. Я занадто старий, щоб багато ходити, тому, будь ласка, походи по Родіуму і розпитай про чутки. Я маю небагато, але можу виділити частину з того, що в мене є. Тому, будь ласка, допоможи мені.

Ділінь!

[Прохання старого художника

Між художників ходять абсурдні чутки. Легенда про те, що був митець, який міг написати картину на рухомій воді річки.

Дослідіть правдивість чуток.

Складність: E

Нагорода: 3 срібних

Обмеження: Завдання може отримати лише людина, що принесла предмет від Балона, і вислухала розповідь старого художника.]

Ланцюжок завдань!

Винагорода просто засліпила Юрін.

«Щоб отримати 3 срібних монети, потрібно більше ніж 15 годин мити посуд».

Коли гравець підвищував рівні, то три срібних – це гроші, які він отримував, убивши лише одного монстра. Але для початківців це була чимала сума.

Цих грошей мало вистачити, щоб купити невеликого капелюха і книгу заклинання Вогняна Стріла.

– Я обов’язково дізнаюся.

[Ви прийняли завдання.]

Старий кивнув.

– Дякую. Я маю дізнатися правду. Якщо чутки правдиві, то я не даремно провів тут свій час.

Попрощавшись зі старим, Юрін попрямувала прямо до гільдії художників. Принаймні вона була впевнена в тому, звідки починати пошук інформації.

«Хіба я не дізнаюся правду, якщо запитаю в інструктора гільдії художників?»

Завдяки багатьом роботам, які вона виконувала в Родіумі, їй було неважко знайти гільдію художників. Але поговорити з інструктором не вийшло.

– Вибач, у мене нема вільного часу, щоб спілкуватися з безіменною людиною.

Юрін не мала іншого вибору, як поговорити з іншими людьми в гільдії художників. Однак єдиним, хто справді поговорив з нею, був брамник.

Коли він почув запитання Юрін, то на деякий час задумався, а потім обережно заговорив.

– Я теж чув цю чутку. Але це сталося так давно, що я вже мало що пам’ятаю. Можливо, бабуся Беллопе щось знає. Вона відома своєю великою колекцією картин, тому зможе допомогти тут.

– Де живе бабуся Беллопе?

– Особняк родини Кіам. Якщо ти підеш туди, то зможеш зустріти її.

– Дякую.

Юрін пішла на пошуки особняка родини Кіам. Трохи далі за центром Родіума був район, де стояли чудові особняки.

Однак Юрін не пустили до потрібного місця. Причина була в тому, що до особняка не могли пустити людину, яка не була знаменитою чи не мала тут знайомих.

Але Юрін не відступила і сказала:

– Я прийшла, бо хочу поговорити з бабусею Беллопе про одну картину.

– Картину? Бабуся Беллопе дуже любить говорити про картини. Заходь. Вона, мабуть, зараз у саду.

Охоронець воріт пропустив Юрін. Вона сказала про картину – і це слово послужили ніби паролем для входу в особняк.

Бабуся Беллопе доглядала за квітами в саду.

Юрін підійшла до неї.

– Вітаю. Рада зустрітися з вами. Чи можу я запитати, що ви знаєте про чутки, які говорять про картину намальовану на річці?

– Картина намальована на річці? Хо-хо, досі є люди, що навідуються до мене після того, як почули цю давню чутку. Коли я була молодою, то бачила це фантастичне видовище на власні очі.

– То чутки правдиві…?

– Звичайно, вони правдиві. Я бачила це на власні очі, тому це не може бути брехнею. Ці дивовижні мазки пензлем і картина, яку ти запам’ятаєш на все життя. Саме після цього я захопилася картинами і почала їх колекціонувати. Картина, яка була намальована на рухомій воді. Я більше не зможу побачити її, але поєднання фарб і композиція були ідеальними. Хо-хо, серед картин Родіума не знайти жодної роботи, яка б мене так вразила. Можливо, подібний витвір мистецтва неможливо буде більше побачити.

Юрін поцікавилася:

– Якщо це картина, то має бути можливість дістати і подивитися на неї в будь-який час. Але, якщо це витвір, якого більше нема, то чи можна давати йому таку високу оцінку?

– Ти ще така молода, дівчино. Сила часу дуже потужна. Для людей без щасливих спогадів – і сьогодення, і майбутнє будуть здаватися надзвичайно похмурими. Цінність цієї картини, яка навіки вкарбувалася в мою пам’ять, для мене величезна.    

Ділінь!

[Ви виконали прохання старого художника.

Чутки, які поширювалися між художниками, виявилися правдою. Хоча картина намальована на річці не збереглася до цього часу, але, говорять, що це була найкраща з картин.

Нагорода: Поверніться до старого майстра, щоб отримати винагороду.

Ваш рівень зріс.]

І на цьому завдання було успішно виконано.

Завдяки отриманому досвіду, її рівень зріс.

«Ого, це був ланцюжок завдань з двох етапів – і я успішно його завершила».

Це була мить, коли напруга Юрін трохи ослабла. Коли вона подумала, що на цьому все закінчилося, бабуся Беллопе заговорила із задумливим виразом на обличчі.

– Але шкода, що подібну красу більше не можна побачити. Надто багато людей думають, що писати картини можна лише на полотні або папері. Юна дівчино, як думаєш, чи зможу я ще раз побачити щось подібне, перш ніж помру?

[Ви можете змінити клас на прихований клас «Художник Водяних Відтінків».

Щойно ви зміните клас, то зможе використовувати особливі навички, які не доступні іншим класам.

Чи бажаєте ви змінити клас?]

Юрін ніколи не думала про те, щоб стати художницею. Однак, коли бабуся Беллопе зі сльозами на очах поставила своє запитання, вона не могла не кивнути.

– Я намалюю цю картину ще раз.

Раптом Юрін огорнуло світлом.

[Ви змінили клас і стали Художником Водяних Відтінків.]

[Ви здобули навичку Малювання

Малювання: Ви можете намалювати що завгодно.

Це основа мистецтва, яке демонструє художник. Створення чудових робіт підвищить вашу славу і здібності.]

[Ви здобули навичку Фарбування.

Фарбування: Ви можете нанести колір, де потрібно.

Зі зростанням рівня навички стає можливим більш детальне розрізнення кольорів. Ви також зможете робити фарбу з квітів або трави.]

[Ви здобули навичку Закарлюки.

Закарлюки: Ви можете намалювати потворні закарлюки на обличчі чи тілі, щоб послабити або злякати ворогів.

Вночі сила впливу подвоюється. Однак це не матиме ефекту на сильніших монстрах.]

[Ви здобули навичку Швидкі Руки.

Швидкі Руки: Вам потрібно швидко рухати руками, щоб намалювати сцену з рухомими об’єктами.

Мана буде використовуватися для збільшення швидкості рук, це також можна використовувати в бою.]

[Ви здобули навичку Художня Оцінка.

Художня Оцінка: Ви можете визначити вартість основних творів мистецтва.]

[Ви здобули навичку Техніка Переміщення Картиною.

Техніка Переміщення Картиною: Таємна навичка, яку може отримати лише художник водяних відтінків.]

>>Том 9. Розділ 6-1<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте 2-3 хвилинки по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.

Список розділів роману “Легендарний місячний скульптор”.

Блоґ.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *