Мій домашній улюбленець – Свята Діва. Розділи 1-12

Розділ 7. Відтепер

Безліч віруючих, групами виходили з Храму Саваіва.

Сьогодні всі вони зібралися, щоб послухати проповідь «Святої Діви». Вони хочуть почути настанови її солодкого голосу. Навіть тільки її погляду буде достатньо.

Зазвичай після проповіді «Святої Діви», вони із задоволеними виразами обличчя покидали храм, але сьогодні все було по-іншому.

Звичайно, були люди з задоволеними виразами обличчя. Знайшлися і ті, хто отримав дуже глибокі враження від проповіді «Святої Діви» і розридалися. Так само знайшлися люди, які були наче в лихоманці після її проповіді.

Але більшість, тільки в замішанні нахилили голови.

— Ей, хіба сьогоднішня леді «Свята Діва» не була… трохи іншою, ніж зазвичай?

— Ага. Зазвичай вона виглядає достойно і строго, але сьогодні…

— …Вона була дивовижно… вражаючою? Я-я маю на увазі, ну знаєте… іноді, коли вона “так” зітхала, такі зітхання схожі, на…

— А-ага! Точно, точно! Зазвичай леді «Свята Діва» теж вражаюча, але сьогодні…

— У-угу. Сьогодні вона також прекрасна. І навіть так, щоб міледі «Свята Діва», і показала такий образ… це ж якось пов’язано з любов’ю?

— Ну, навіть, міледі «Свята Діва», така ж людина з плоті і крові, як і ми. Вона досягла цього віку. Зовсім не буде дивним, якщо у неї є чоловік, до якого є почуття. Я не знаю хто він, чорт його бери.

— Ей, а партнер «Святої Діви», якщо вірити чуткам…

— Ах! Ти маєш на увазі мілорда «Лицаря Свободи»? Якщо це він, то він безумовно добре підходить її святості.

— Прекрасний чоловік з красунею поруч. Можу собі уявити…

Так вони, роблячи випадкові здогадки, покидали Храм Саваіва.

Після проповіді Кальцедонія повернулася в кабінет, де її чекали Тацумі з її дідусем.

Постукавши, вона увійшла в кімнату і побачила обличчя Тацумі, забарвлене в червоний колір. Як тільки він побачив її обличчя, в свідомості Тацумі відразу віддалися слова Джузеппе: «Якщо можливо, я правда хотів би, щоб ти прямо тут і зараз, прийняв мою внучку як свою дружину».

— Щось не так, господарю?

— А-а… н-ні. Нічого, правда, — незграбно сказав Тацумі, кивнувши головою.

Побачивши, як себе вів Тацумі, у Джузеппе на обличчі з’явився вираз, подібний дитині, чий жарт дуже вдався.

— Що ж, Келсі повернулася. Як на рахунок того, щоб пояснити зятю, його майбутнє життя тут?

Як тільки мова зайшла про його майбутнє, на обличчі у Тацумі з’явилось нерозуміння.

Звичайно, він не був прив’язаний до свого попереднього світу. Навіть, коли йому сказали, що Тацумі не зможе повернутися, в нього не з’явилося особливого почуття ностальгії за своїм старим світом, тому від такої заяви він не сильно засмутився.

Значить, у нього немає вибору, окрім як тепер жити в цьому світі.

А значить, Тацумі повинен знайти спосіб заробляти на хліб насущний. Іншими словами, працювати.

Але хіба для нього, який кинув школу, знайдеться якась робота в цьому світі? Вираз його обличчя став трохи похмурим.

І ніби бачачи думки Тацумі, Джузеппе почав пояснювати.

— Можу здогадатися, про що думає зять. Але можеш бути спокійний, відтепер ми будемо гарантувати життя зятя тут.

— Господарю, надалі тобі не варто турбуватися про засоби до існування.

— А?..

— Чому ти дивуєшся, хлопче? Егоїстично прикликавши тебе сюди, ми повинні зробити так багато, скільки зможемо. Ми вирішили так з самого початку. Хо-хо-хо! — продовжував сміятися Джузеппе. — І ти тільки прибув у цей світ. Як ти збираєшься так швидко знайти роботу? Хоч ми і можемо розмовляти, але тільки через це, не знайдеться підходящої роботи для тебе.

Коли йому це сказали, Тацумі нарешті усвідомив, що вони могли нормально спілкуватися один з одним, він розмовляв з Кальцедонією і Джузеппе не на японській.

Здивувавшись, він запитав їх про це. Схоже в ритуал включена магія, що дарує здатність правильно розуміти мову цієї країни. Але тільки розуміти і розмовляти. Не вивчивши мову, він не зможе ні писати, ні читати.

До речі, мова, яка використовується ними, називається «Континентальною Торговою Мовою». Цю мову повсюдно використовують всі жителі Континенту Зойсалайт. Також він все ще може говорити на японській. По відчуттю, здавалося, ніби він використовує дві окремі, колись давно вивчені мови.

— …Якщо в ритуалі була така магія, могли б включити в неї вміння читати й писати…

— П-прошу вибачення. Я провела церемонію згідно дій, зазначених у різних древніх писаннях… Неможливо внести в них навіть найменші зміни… — засмучено сказала Кальцедонія.

— Ах, нц, нічого. Я не звинувачую, Чііко…

Хоч він і втішив Кальцедонію, він очікував отримати від прикликання, певні коректуючі здібності.

— Як на мене, я був би щасливішим, якби ти просто став чоловіком Келсі.

— Д-дідусю?!

Кальцедонія, що сиділа поруч з Джузеппе, сказала це з трохи схвильованим, але більш ніж щасливим тоном. А її прекрасне обличчя знову почервоніло. Кілька разів подивившись на Тацумі і Джузеппе, вона ще густіше почервоніла.

— Говорячи по правді, цю дівчину вже можна вважати застарою для заміжжя. Це може здаватися тобі трохи несправедливим, але частково тут є і твоя вина, зятю.

Згідно з поясненням Джузеппе, в цьому світі, особливо в Королівстві Ларгофілі, в 16 років, тебе вже вважають дорослим. І до 20 років люди повинні б обзавестися сім’єю. Зараз Кальцедонії 19 років. В очах суспільства, її вже неможливо видати заміж за чоловіка її віку і їй пора б уже почати хвилюватися про це питання.

— Вона вже отримала безліч пропозицій руки і серця, але звичайно, вони всі були відхилені. Але серед пропозицій були і від вищих дворян, і навіть пропозиції від людей, що стоять в черзі на трон.

Хоч він і говорив неприємні речі, вираз обличчя Джузеппе, коли він дивився на Кальцедонію, був м’яким. Очевидно, він поважає бажання своєї внучки, а не гониться за шансом вкласти політичний шлюб.

— О-о, навіть люди з Королівської родини робили тобі пропозиції? Чііко дійсно приголомшлива. Що ж, ти дуже красива, не думаю що це щось дивне.

Приголомшлива фігура та високі магічні здібності. Хоча її і вдочерили, вона все одно прийомна дочка Верховного Понтифіка Церкви Саваіва. В таких обставинах, навпаки, було б дивно, якби таких пропозицій не надходило.

Тацумі не знав, як оцінюють магів у цьому світі, але він міг здогадатися, що наявність високих здібностей краще, ніж наявність звичайних, чи мізерних.

Розмірковуючи про це, Тацумі подивився на Кальцедонію, а її обличчя забарвилося червоним, дивлячись на нього широко відкритими очима, вона поклала обидві долоні собі на щоки.

— Хо-хо-хо, зять, схоже ти справді вмієш поводитися з жінками. Тільки що ти так прекрасно її похвалив. Можливо в твоєму попередньому світі ти спілкувався з повіями?

— П-повіями?! Не може бути… Я… Що? Ні, ні, ні, я ж раніше навіть не зустрічався з дівчатами…

— Хо-хо-хо… Ти ж так природно похвалив її.

На злегка саркастичний тон Джузеппе, Тацумі мотав головою зі сторони в сторону.

— Хо-хо-хо, просто жартую. Хоч я виглядаю так, в силу специфіки моєї роботи, я впевнений у своїй здатності судити людей.

Не зважаючи на те, що вони прикликали його в односторонньому порядку, якщо б він виявився негідником, Джузеппе збирався викинути його з храму, більше не замислюючись про це питання.

— Тоді на даний момент, ти станеш молодшим жрецем при храмі. Навіть молодшим жрецям храму надається притулок та їжа. Але, звичайно, ти будеш відпрацьовувати свій хліб як жрець. Також, за бажанням ти можеш зайнятися чим-небудь ще. У нашому храмі безліч жреців, які мають свої справи та додатково підробляють.

Тацумі і справді не міг придумати, яку б роботу хотів виконувати в цьому світі. Для такого японця як він, було важко стати релігійною людиною. Тому само собою Тацумі не думав, що зможе бути священником все своє життя. В кінці-кінців, як і сказав Джузеппе, спершу він повинен попрацювати на церкву, а потім, оглянувши місто, можливо, зможе знайти для себе роботу, яку буде здатний виконувати.

Зрештою, Тацумі повинен зайнятися чимось ще і зараз він повинен все перевірити, з якою роботою зможе впоратися, і яка з них підійде йому більш за все. Поки Тацумі розмірковував, чи дійсно йому варто турбувати храм, Кальцедонія, що була рум’яною весь цей час, здається, нарешті, заспокоїлась.

— Я-я проти! Як я вже говорила, я візьму всю відповідальність за господаря!!! Не дивлячись на те, як я виглядаю, у мене досить високий дохід, — оголосила повністю впевнена в собі Кальцедонія, виставивши вперед свої груди.

Але для Тацумі надто просто так приймати пропозиції Кальцедонії.

— Н-ні. Тобто, будь ласка… У мене дійсно немає намірів стати жиголо-халявщиком.

Але ігноруючи протест Тацумі, вона знову подивилася на Джузеппе і скинула чергову бомбу.

— Дідусю. Відтепер я покину будівлю храму і буду жити разом з господарем, — несподівано оголосила Кальцедонія про співжиття.

З іншого боку, очі Тацумі округлилися, а щелепа відвисла. Подумавши, Джузеппе вдарив рукою по своєму коліну в знак схвалення.

— Так. Це теж буде добре. Поки ви будете жити разом, ви зможете дізнатися хороші і погані сторони один одного. Якийсь час ви поживете разом, а там уже вирішите, чи дійсно ви зв’яжете себе шлюбом. Ти вже подумала про своє нове місце проживання? Судячи з твоїх слів, ти вже підготувалася?

— Так. Я знайома з одним з віруючих, який має справи з маєтками. Тому вирішила порадитися з ним…

— З-зачекайте!!! — Тацумі поспішно вставив свої п’ять копійок в розмову, що йшла без нього.

— Е-ей, пане Джузеппе!! Про що ви думаєте!!! Ви раптово одобрюєте те, що ваша внучка заявляє про співжиття з хлопцем, якого ви тільки що зустріли. Хіба це нормально?!

Хіба в першу чергу батько не повинен противиться, коли його дочка — в даному випадку внучка, раптом вирішила жити з хлопцем!

На відміну від збентеженого Тацумі, ці двоє подивилися на нього з обличчям, позбавленим емоцій:

— Що ти таке кажеш, зятю? Ти хіба не помітив, з нашої найпершої зустрічі, я весь час кличу тебе «зять»? Це означає, я вже прийняв тебе, як чоловіка Келсі. Також я рекомендував тобі одружитися на ній.

— А?.. Це правда, але… Тим не менш, ми тільки зустрілися, чи не занадто необачно визнавати мене, не дуже сильно розмірковуючи?

— Я вже давно все про тебе чув від Келсі. Чесно кажучи, я не відчуваю, ніби ми з тобою зустрілися вперше. І окрім того… — Джузеппе вміло, але жартівливо підняв брови, дивлячись на паніку Тацумі.

З тих пір, як він удочерив Кальцедонію, він кожен день чув від неї розповіді про хлопчика з її снів.

Тепер розмовляючи з Тацумі, він дійсно відчув, що Тацумі саме така людина, яким його описувала Кальцедонія всі ці роки.

Окрім того, якби у Тацумі з самого початку були б погані наміри, і він захотів би скористатися його відносинами з Кальцедонією, тим самим зробивши її нещасною, він не піднімав би тему шлюбу в першу чергу.

Він розумів, що Тацумі насправді чесна людина.

— …Хіба ви з Кальцедонією вже не жили разом в попередньому світі?

— Н-ні почекайте!.. Тоді Чііко була лише невеликим папугою, а зараз вона абсолютно відрізняється – красива та чарівна старша сестра, що трохи за зоною моєї досяжності!

Можливо через паніку або поспіх, Тацумі виговорив все як є.

І знову трохи від захвату, чи збентеження, обличчя Кальцедонії залилося рум’янцем після прямої похвали Тацумі.

Спостерігаючи за цими двома, Джузеппе — Верховний Понтифік Храму Саваіва, бога покровителя шлюбів, що засвідчив безліч шлюбів, підтвердив, що в майбутньому вони складуть гармонійну сімейну пару. Так помолимося ж Богу Саваіва за майбутнє молодих!