Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Розділ 10. Гори здобичі
Після того, як він закінчив полюванні у Склепі Барекана, Від повернувся до Птаха з Граалем Гелайн у руках. Чайка одужав і викопував трави.
– О, ви нарешті повернулися. Що з моїм завданням? Чи вдалося вам відшукати втрачений скарб Фреї? – Чайка закидав Віда запитаннями.
– Так, ось він. – Від дістав Грааль Гелайн і показав його Чайці.
– О-о! Нарешті цей святий артефакт можна повернути ордену Фреї. Дякую. Чесно кажучи, я, коли вперше побачив вас, не очікував багато через ваші низькі здібності, але ви справді здійснили великий подвиг.
[Завдання викрадений скарб Фреї завершено
Орден Фреї отримав пророцтво, яке віщує настання епохи, коли Хаос знову запанує.
Сподіваючись змінити долю, орден виховував талановитих послідовників і плекав їхні вміння. Святі лицарі та священники мали завдання повернути святі скарби.
Чайка мав повернути Грааль Гелайн, але він зазнав невдачі там, де ви досягли успіху.]
[Ви отримали 200 слави (+200 слави)
Ваш рівень зріс!
Ваш рівень зріс!]
Як і очікувалося, нагороди відрізнялися від інших квестів, оскільки це пов’язано з храмом.
200 слави і рівень зріс двічі!
Проте Чайка не взяв Грааль Гелайн.
– Вибачте, що змушений вас знову потурбувати, але чи не могли б ви віднести Грааль Гелайн до ордену Фреї?
– Я?
– Так. Я міг би віднести його туди, але темрява знову намагається піднятися. Були ознаки цих спроб.
– Ознаки… ви хочете сказати…
– Це лише недостовірні чутки, але схоже, що Барекан таки розгадав секрет безсмертя під час Останньої битви. Говорять, що він намагається повернутися до життя, щоб знову зібрати свою армію. Однак ніхто не знає, де його сили знаходять чи який їхній розмір. Благаю вас, будь ласка, віднесіть Грааль Гелайн до ордену Фреї! Я повинен підготувати своїх Птахів-побратимів до можливого нападу і не маю жодної зайвої хвилини.
Дінь!
[Завдання: Доставте Грааль Гелайн
Чайка в ситуації, коли не може відправитися до міста-держави Сомрен, де знаходить орден Фреї.
Він повинен підготуватися до повернення Безсмертного Барекана.
Ви той, кому Чайка довіряє найбільше.
Ранг: C
Нагорода: невідома
Обмеження: Ви повинні завершити місію протягом трьох місяців.]
«Це ланцюговий квест!»
– Це завдання здається важливим для миру на континенті. Я не знаходжу в собі жодних сил, щоб відмовитись від такого прохання. Я поверну скарб у храм якомога швидше.
[Ви прийняли завдання.]
– Дякую!
Чайка радісно змахнув крилами.
Як Чайка б не намагався велично рухатися, він не міг змінити того факту, що по суті був милим і щиросердним Птахом. Відверто кажучи, Віду довелося відвести очі, щоб не розсміятися від вигляду сяючого обличчя та блискучих очей Птаха.
Проте, плануючи скористатися хорошим настроєм Чайки, він зосередився. Це був шанс для його уміння: лестити людям, щоб отримати якнайбільше інформації. Інстинкти Віда не дозволять йому втратити жодної нагоди, а це була золота можливість.
– Пане Чайко, я чув, що ви найвідоміший травник у Лавіасі.
– Га? А, я трохи знаюся на цьому, хоча ви не знайдете ліпшого чи талановитішого травника серед Птахів.
Похвала приносить задоволення будь-якій людині, й особливо гарно вона працює на Птахах.
– То як ви розрізняєте трави?
– О? Бажаєте вивчити лікарські трави?
– Так. Я хочу навчитися всьому, що може дати мені пан Чайка. Зрештою, хіба не в цьому є велич такої особистості, як ви? Правда в тому, що я хочу піти вашими стопами і стати таким же великим мудрецем, як і ви.
– Мені подобається хід твоїх думок. Звичайно, вміти розрізняти трави – важливо, але вирішальним фактором є те, як ви викопуєте їх із землі. Ви не повинні пошкоджувати коріння. Почніть з повільного та обережного відкопування землі навколо рослини…
[Навичка: Ви вивчили Лікарські Трави.]
****
Від ще трохи пополював у Склепі Барекана, перш ніж вирішив повернути Грааль ордену Фреї. На жаль, він не закінчив полювання в руїнах Барлога, вівтарі Ґаета чи просіці Сеґмаіла. Однак самотужки подбати про ці місця все одно було неможливо. Найслабшими монстрами там були лицарі смерті. А інші це: балоги, сукуби, криваві леді та криваві лорди – всі ці почвари вище 400 рівня. Вони були занадто сильними навіть для Віда.
Ті монстри інстинктивно помічали гравців, тому він не міг пересуватися, ховаючись, як хлопець робив раніше, щоб уникнути лицарів смерті. Однак Від все одно думав покинути Лавіас, тому не надто морочив собі цим голову.
– Ласкаво просимо, людино!
Від добре знав власника магазина, але той досі ставився до нього як до незнайомця через коротку пам’ять Птахів.
– Я хочу придбати двісті пір’їн легкості і тисячу небесних плодів.
Крамар здивувався.
– Оу, якщо ви візьмете стільки, то вийде доволі дорого, чи це нормально?
Через те, що в Лавіасі небагато відвідувачів, ціни на товари тут завжди завищені. Прості речі, які продавалися у більшості магазинах, коштувати тут щонайменше у чотири рази дорожче, ніж у замку Серабург. Також тут не було хорошої зброї, яку можна взяти за нормальну ціну. Від не міг вибрати спорядження, бо воно призначене для Птахів.
Однак є речі, які можна знайти лише в Лавіасі. До цієї категорії входять пір’їни легкості та небесні плоди.
[Перо Легкості
Міцність: 1
Кількість використань: 1
Робить тіло легким, як перо, тому можна уникнути пошкоджень при падінні на землю.
Ціна: 50 срібних.]
[Небесний плід
Ціна: 15 срібних.
Солодкий плід, який росте лише у Лавіасі.
Придатний до вживання протягом 6 місяців після збору врожаю.
Значно підвищує рівень інтелекту та удачі, якщо використовувати в кулінарії.]
– Хм… це коштуватиме 250 золотих, але я візьму тільки 235 золотих, це тільки для вас. Дякую за вашу допомогу!
Сила слави!
Позначка слави Віда перевалила за 1200 завдяки відкриттю нових підземель і закінченню карт. З такою кількістю навіть крамар змінив до нього своє ставлення.
– Ще щось потрібно?
– Чи можу я отримати яйця Птахів?
– Наші яйця? Навіщо вони вам?
Яйця Птахів зберігалися та висиджувалися в окремій зоні, оскільки вони відкладали величезну кількість яєць. По суті, були Птахи, що несли яйця кожен день, тому цю кількість неможливо уявити. Новонароджені Птахи нічим не відрізнялися від звичайних птахів, але як тільки їм виповнювалося 10 – вони починали потроху набувати унікальну форму Птахів. Коли їм виповнювалося 30 – вони могли говорити, отримували більш високий рівень інтелекту і починали жити в містах.
– Я люблю природу так само, як і Птахи, я не зустрічав більш шляхетної раси. Якби мені випала можливість, я б волів би стати їхнім батьком.
Таким чином Від придбав 300 Пташиних яєць.
Він відчував, як бурчить у животі, тільки при погляді на них. Не потрібно і говорити, що Від не мав наміру виховувати Птахів.
Чи міг би він отримати нагороду, якби повернув їх батькам?
На жаль, Птахи не мали близьких стосунків зі своїм потомством. Не важливо до кого Від би привів їх, ніхто не дав би йому нагороди. Він вирішив приготувати і з’їсти яйця. Кожне яйце було не тільки смачним, але ще збільшувало здоров’я та ману на 500 і поліпшувало на 2% навичку Кулінарія.
Є ще одне місце, куди Віду потрібно навідатись: зал «Тренування для початківців». Були незакінчені справи, і, здається, їх не можливо ігнорувати.
Цього разу він досягне успіху.
Він розчахнув двері та зайшов у середину тренувального центру.
– Ласкаво прошу!
Птах, схожий на півня, весело привітав Віда. З товстим торсом і потужними ногами інструктор виглядав доволі своєрідно для Птахів. Усмішка зникла та змінилася урочистим виразом, коли він упізнав Віда.
– Я бачу по вашим очам, що ви стали сильнішим. Та все ж, знову попереджаю: якщо ви зазнаєте невдачі, можете померти. Ви все одно приймете виклик?
– Так.
Не в силах протистояти перевагам, які дає виконання цього завдання, Від вирішив прийняти виклик, незважаючи на небезпеку. Інструктор відвів його до темного входу, що вів до смолянисто-чорного коридору, в якому не видно ні рук, ні ніг. Тут людина може вижити лише використовуючи інші почуття: нюх, слух, дотик.
– Якщо ви зазнаєте невдачі, я не рятуватиму вас. У такому випадку ви, ймовірно, помрете. Якщо бажаєте залишити заповіт, я з радістю подбаю про нього для вас.
– Якщо ви хочете один, я дам вам його, коли повернуся.
– Амбітний, розумію. Ви можете зайти всередину.
Від зайшов у темний тунель, тримаючи в руці меч. Він не пройшов далеко, коли…
Вууш!
Почувши чіткий звук зброї, що розсікає повітря, Від інстинктивно ухилився та контратакував.
Дзень!
Стук металу об метал. Швидка реакція зап’ястя. Відчуття повітряних потоків.
Іскри летіли від кожного удару меча, ненадовго освітлюючи смолянисто-чорний коридор. Від намагався розгледіти розмиті силуети нападників, темрява поглинала, топлячи його у страху, коли вітер різко рвався вперед. Рівень Віда зріс, але здібності сталевих варварів також зросли, щоб зрівнятися з ним. Їхні скоординовані атаки приховували слабкі сторони та максимально підкреслювало сильні. Безжальні атаки не давали місця для роздумів і примусили його перейти до оборони.
Ухилитися. Не можливо ухилитися. Удар. Промах.
Як тільки він обирав, який хід зробити, його примушували робити інший. Ворог нападав безперервно, атакували, як блискавки. Коли він подолав страх перед ворогом, почалося тренування, його тіло рухалося самостійно. Від відбивав атаки, ухилявся і з більшою жорстокістю протистояв нападу. По суті, він підійшов до стадії, коли мав трохи вільного часу під час протистояння тривалим ударам.
Від пригадав відчуття, коли лопав повітряні кульки. Безперечно, небезпека цього разу більша і швидкість сталевих варварів вражає, але як тільки він відійшов од початкового шоку, все інше стало простішим…
Шаблон. Вони рухаються по шаблону. Потрібно відшукати послідовність.
Від почав підлаштовуватися під атаки сталевих варварів, удосконалюючи власну послідовність рухів.
Вода, він повинен бути текучим, як вода.
Синхронізувавшись з рухами варварів, Від еволюціонував з неприступної стіни у вихор. Коли вони билися, здавалося, що його серце от-от вибухне. Кров ніби кипіла, руйнівна сила почала ламати супротивників одного за іншим.
Трісь! Лясь!
Він більше не боявся сталевих варварів. Вони більше не були загрозою.
Протягом 30 хвилин Віду вдалося знищити всіх сталевих варварів. Він упав на землю, закінчивши свою справу, важко дихаючи від виснаження.
– …Хух, – він задихався, Від спробував поворухнися, але біль у м’язах зупинив його. Серце шалено калатало, витривалість впала до небезпечно-низького показника. Він відчував гострий біль у шлунку.
Темний коридор засвітився – і з’явився інструктор, схожий на півня.
На обличчі Птаха зблиснуло здивування, коли його погляд зупинився на залишках сталевих варварів.
– Дивовижно. Ти перший, хто досягнув успіху на другій спробі.
Від хитко піднявся, йому знадобилася підтримка крил інструктора.
– Я пройшов залу «Тренування для початківців»?
– Звісно!
– Якщо це не надто великий клопіт, можете сказати, скільки людей пройшло таке тренування до мене?
– Ви перший тут. Якщо питаєте про весь континент, то ви чотирьохсотий.
Зал базової підготовки пройшло близько 3800 людей. Саме вони підняли свої характеристики, лупцюючи опудало протягом місяця.
Це вражаюче число, враховуючи рішучість і силу волі, потрібну для виконання такого завдання. Однак кількість тих, хто пройшов залу «Тренування для початківців», набагато менша. Це може бути пов’язано з тим, що багато з них не знайшли зали тренування для початківців, але більш вірогідною причиною є складність тесту.
Замість тупого лупцювання опудала протягом місяця, яке потрібне для проходження зали базової підготовки, тут потрібне розуміння боротьби з групою ворогів.
Таке не міг зробити кожен.
Після багатьох невдач, тільки у небагатьох буде бажання продовжувати помирати знову і знову. Саме стільки зусиль потребують спроби проходження залу тренування для початківців.
Звичайно, нагорода відповідала рівню складності та неймовірному ризику.
– Ви маєте потенціал стали справжнім бійцем. У вас є наміри покинути звій нікчемний клас і стати Бійцем-Майстром? Ви зможете користуватися будь-якою зброєю. Удари руками і ногами також стануть сильнішими. Це таємний клас практикуючих бойові мистецтва.
Дінь!
[Ви можете змінити ваш клас на таємний клас «Боєць-Майстер»
Ви зможете використовувати спеціальні навички, доступні цьому класу.
Ви зможете ще більше підняти рівень володіння зброєю. Атака і живучість зростуть.
Бажаєте змінити клас?
Якщо ви зміните клас, клас «Легендарний скульптор місячного світла» автоматично зникне.]
Лише ті, хто має вроджене розуміння зброї, можуть пройти зал тренувань для початківців. Лицар, лучник чи будь-який інший клас можуть підвищити рівень, використовуючи володіння зброєю. Крім того, вміння володіти будь-якою зброєю та змінювати її під час бою – це велика перевага.
Луки для далеких атак. Списи для протистояння кінноті, потужні сокири… Все це було б у його розпорядження.
Сила атаки і живучість зростатимуть швидше, ніж у інших класів.
Боєць-Майстер.
Це нагорода лише для тих, хто пройшов зал тренування для початківців. Більшість людей без жодних вагань вирішили б стати Бійцем-Майстром.
Але…
Віду не потрібно думати над відповіддю. Хоча він ненавмисне отримав клас Місячний скульптор і спочатку дуже про це шкодував, усе це тепер залишилося в минулому.
Чари та приховані переваги класу скульптора привабили його. Хоча Від не знав наскільки сильний клас Боєць-Майстер, його рішучість не похитнулась.
– Я залишу свій нинішній клас.
[Ви відхилили пропозицію змінити клас.]
На обличчі інструктора з’явилося розчарування.
– Добре. Ось ще одна нагорода, вона базується на ваших діях під час бою. – Інструктор вів далі. – Також ви маєте шанс отримати нову навичку. Щоб ви не обрали, для вас буде створена нова навичка. Робіть, як вам заманеться.
Від глибоко замислився. Навичка це не те, що можна досягнути лише зусиллями, тож цю можливість не слід втрачати.
Яка навичка йому потрібна?
Бій на мечах? Це йому це не потрібне. Він навіть не може використовувати наявні навички бою на мечах належним чином.
Маневрування? Він використовував спеціальну навичку маневрування лише тоді, коли намагався скоротити відстань між собою та суперником у бою, або коли ухилявся від магічних заклинань. Його інстинктів для цього було більш, ніж достатньо, тому Від не потребував такої навички.
Звичайно, при зустрічі зі вмілим противником йому потрібно використовувати маневрування, але це можна компенсувати іншими навичками.
Магія? Він не міг вивчити її зараз, але коли його інтелект підніметься вище 300, тоді Від зможе навчитися магії і це не залежатиме від класу. Це те, над чим потрібно думати у далекому майбутньому.
Свята магія? Він навіть не замислювався на цим. Після довгих роздумів Від вирішив зробити щось випадкове.
«Щоб я не зробив, навичку, що підходитиме мені, буде створено».
Він міг робити все, що хоче, але зараз не мав жодного уявлення, що ж йому робити. Від стояв непорушно, поки інструктор дивився на нього.
Він раптом відчув невпевненість, коли подумав покинути Лавіас. Спогади про короткий період, проведений ним з Даін, наповнили його: мисливській угіддя, які вони досліджували; лицарі-скелети, лицарі-маги, солдати, дуллагани, лицарі смерті та духи – з ними вони боролися разом. Він залишить усе це без жодних шансів на повернення.
Можливо, її вже немає в живих. Він досі шкодував, що зрештою не попрощався з нею.
– А-а-а… – Від розтулив рота і видав тихий звук. Крик невпинно ставав голоснішим, аж поки не заполонив увесь простір. – ААААААААА!
Це було прощання з Птахами та його спогадами про Даін. Придушені емоції вибухнули єдиним болісним ревом.
Дінь!
[Ви вивчили нову навичку: Левовий рев
Це громовий крик од якого здригнеться небо, він сповнений волі бійця.
Ефекти:
Бойовий дух союзної армії зростає на 200%.
Стан розгубленості ворожої армії посилюється.
Тимчасово зростає Лідерство.
Характеристика Харизма сформована.]
***
Село Баран процвітало після поразки ящіро-людей. Статуя богині Фреї, яка є втіленням достатку і краси, звідусіль привертала вельмож і купців. Можливо, завдяки благословенню статуї, це місце не зіткнулося з подальшим вторгненням монстрів. Вельможі схвильовано балакали про статую, коли поверталися до своїх міст.
Біля ніг статуї був невеликий напис, який більшість вважала нісенітницею: «Хоча рівень скульптурного мистецтва низький, я сподіваюся, що готова статуя Фреї буде прийнята всіма і похвалена за її красу».
Незважаючи на заступництво вельмож, королів та купців раніше Баран було невеликим селом. Але зі збільшенням кількості гравців, що полювали у королівстві Розенхайм, поступово користувачі розходилися у пошуках пригод і нових мисливських угідь, від чого тут швидко зростала кількість населення.
Велика кількість підземель навколо в поєднанні з ефектом збільшення швидкості відновлення здоров’я і мани на 15%на день для всіх, хто бачив статую Фреї, були ключовими факторами, що приваблювали нових мешканців.
– Чи була тут раніше ця дивовижна статуя?
– Хто її зробив?
Люди були заінтриговані та вражені статуєю. Поширювалися чутки, що у каральному загоні, що звільнив Баран, був скульптор.
Від став знаменитістю.
Приємна усмішка і обличчя свіже, як вранішня роса, полонили маси. Люди не могли стриматись, щоб не поглянути на статую хоча б раз на день. Майдан навколо статуї заповнили купці, що продавали свої товари, а шукачі пригод приходили милуватися статуєю.
– Це зброя, яку продають у замку Серабург. Продаю дуже дешево, за початковою ціною плюс націнка за транспортування.
– Купую предмети. Заплачу на 10% більше роздрібної ціни.
– Потрібні бійці вище 100 рівня, які завдаватимуть основну шкоду, для полювання на саламандр і перевертів. Також запрошуємо злодіїв і вбивць!
– Шукаю групу для полювання в долині Чапулан або принаймні когось, хто мене туди проведе. Я рейнджер 120 рівня.
– Уперше в місті Баран. Запросіть мене в команду! Професія – бард. Я гарно співатиму весь бій.
Над галасливим переповненим майданом раптом запанувала тиша. Це сталося через одного купця – Мапана.
Він торговець 70 рівня. Хоча Мапан лише новачок, який в основному доставляв предмети на великі відстані або перевозив предмети з замку Серабург чи інших великих сусідніх міст до швидко зростаючого міста Баран, що потребувало ресурсів. До нього в мить кинулися клієнти.
Мріючи про те, як колись він буде правити королівством Розенхайм, Мапан наполегливо працював, щоб зібрати гроші. Збирання грошей, монета за монетою, це розвага, якою можуть насолоджуватися лише купці. Розпродавши всі товари, Мапан відвів свого візка в кут, заслужено потягнувся і поглянув у небо.
Щось падало з неба.
– Щ.. Що? Це…
Це щось виявилося людиною.
– Людина, людина падає з неба! – щодуху заволав Мапан, вказуючи на небо.
– Що він верзе? – багато хто відкинув ці слова як нісенітницю, але дехто глянув туди, куди вказував Мапан.
Хтось дійсно падав з неба. Зверху з’явилася людина, яка трималася за дев’ять гігантських сумок, і летіла до землі з величезною швидкістю!
– Аааааа!
– Біжіть, рятуйте свої життя!
За одну мить майдан занурився у хаос.
***
Вуууш!
Через виття вітру у Віда боліли вуха, якщо він гримнеться на землю на такій швидкості, то кожна кістка в його тілі зламалася б, а сам хлопець перетворився б на кривавий млинець. Навіть найміцніший камінь і велетенський валун розкололися і розбилися б на шматки.
Навіть у такій небезпечній ситуації він залишався спокійним. Примружившись, Від придивлявся до землі, щоб обрати місце.
Трошечки вправо…
Від зробив рух, зміщаючи тіло, наближаючись до землі, він хотів прибути якнайшвидше.
– Аааааа!
– Біжіть! Швидше!
Від дуже чітко бачив, як люди кричали та розбігалися в паніці. Купці стрибали, полишаючи свої ятки, немов їх смалило вогнем.
Звідки в селі Баран взялося стільки людей?
Від використав Перо легкості, коли був близько 500 метрів над землею. Його тіло, що вільно пало, швидко сповільнилося, ніби отримавши опір від повітря. Коли він приземлився, то з’явилася тільки невелика хмарка пилу. Однак через вагу дев’яти величезних сумок, які Від тримав, його ноги занурились у землю на глибину 10 сантиметрів.
– …
– Хто це?
– Він маг?
Користувачі вказували на Віда, обговорюючи таємничого чоловіка, який впав з неба. Всі спочатку припустили, що він був магом, який скористався магією польоту. Але магію польоту не міг використати абихто. Лише маг, який володів п’ятьма колами підтримки і мав рівень вище 300 міг таке зробити.
Рівень 300 можна побачити лише у найкращого гравця Королівської Дороги. Який це маг з’явився б у такому вигляді, гепнувшись з неба?
Оскільки Від спускався з такою швидкістю, то привернув більше уваги, ніж зазвичай. Більше сотні користувачів витріщалося на нього, доки він поглядом вивчав місто.
Від зосередився на ятці, що не закрилася, незважаючи на хаос, і поглянув на Мапана, який ховався за статуєю Фреї, дивлячись на Віда.
– Агов, ти.
Мапан здивовано відповів:
– Так? Так.
Від м’яко сказав:
– Виглядаєш як купець, ти речі купуєш?
– Так, звісно! – Мапан похапцем кивнув, вистрибнув з-за статуї, боячись, що Від може передумати. Мапан все-таки бізнесмен і спеціалізувався на торгівлі предметами.
Купивши речі у великих містах задешево, він використовував навичку торгівля, яку могли отримати лише торговці, та продавав товари за вищою ціною в магазини. Купці могли заробляти очки досвіду, купуючи за нижчою ціною та продаючи за вищою.
Від сказав невимушеним тоном:
– Скільки б ти заплатив за товар?
– Якщо продавати в магазин, прибуток буде 2% від початкової ціни. Я можу заплатити щонайменше на 15% більше, а коли беру гуртом, то можу дати на 18% більше. Я б купив з націнкою у 2%.
Від озирнувся у пошуках когось, хто запропонував би кращу угоду, ніж Мапан, але ніхто не озвався. Запропонована ціна була вельми чесною.
Купецька навичка торгівля залежала від того, як швидко торговець міг продати свій товар. Мапан, який робив націнку у 2%, вважався дуже вправним купцем. Від вирішив укласти з ним угоду.
– Якщо ти збираєш якісь предмети, я продам їх тобі окремо.
У Мапана відвисла щелепа.
«Ця людина – великий улов!»
Скільки ж у нього предметів, щоб сказати, що продасть окремо речі, якщо Мапан щось збирає?
При продажі товарів набагато вигідніше продавати оптом.
– Добре. Я продав усі товари, які мав, настав час купити ще.
– Он як?
Від перевернув сумку догори дном і потрусив її. Звідти посипалися ноги дуллагана, шматки кісток скелета, деревне вугілля, стебла дерев, іржаві короткі списи, кістяні палиці та інші речі, яким не було кінця. Замшеві штани, золоті нитки, тканина та інші речі вільно сипалися на землю. Вони скупчувалися, поки не утворилася гора.
– Я-як таке можливо! – очі Мапана уже не могли стати ще більшими.
«Принести стільки речей… де він полював?»
За логікою, не можливо дістати величезну кількість речей: такі предмети можна зібрати лише полюванням, але така кількість була за межами будь-чиїх можливостей.
Враховуючи той факт, що Лавіас виявило не так багато людей, Від накопичував предмети в таємних сховищах по підземеллях. Він не міг продати їх за хорошою ціною в магазинах Лавіаса. Більше користі буде продати їх торговцям, що купили б ці речі за вищою ціною.
Прибуток!
Гроші!
Від з місця не зрушить у цій сфері. Він не викине навіть предмета вартістю в один мідний.
– Т-так багато предметів… – очі Мапана злегка смикнулися. Він ніколи не думав, що хтось бачив таку кількість предметів за все життя!
– Скільки ти купиш?
Мапан відповів одразу, довго не думаючи на цим:
– Я куплю все, що зможу.
159 золотих – це всі гроші, які мав Мапан. Купці могли отримати гроші, лише продаючи товари, які вони купили в інших користувачів, але через жорстку конкуренцію ціни постійно підвищувалися, тому надлишок важко отримати.
– Тоді купуй.
У ту мить, коли Від дав дозвіл, Мапан почав розподіляти товар по ціні. Його вміння оцінювати предмети використовувалося для таких моментів, тому оцінка вартості предмета на ринку зайняла менше секунди.
Один золотий… два золотих… вартість швидко зростала, незабаром він підрахував, що гора спорядження має чисту вартість 157 золотих.
Магічна сумка, яку можна наповнити об’ємом у десять разів більшим за розміри сумки, на третину зменшивши роботу по перенесенню, вміщала в собі гору предметів.
– Т-тоді… – Мапан втомлено всміхнувся Віду, хитнувшись до найближчого магазину.
«Наскільки ж це важко…?»
– Відчуваю його біль…
Натовп почав розходитися, але люди, що залишилися, з жалем поглянули на Мапана. Водночас обличчя торговців були сповнені гіркої заздрості, адже якби вони змогли продати таку кількість речей, то неодмінно підвищили б свій рівень.
Після розширення Баран магазини зброї та кузні ще не були побудовані. З іншого боку, працювала купа магазинів, які продавали та купували безліч різних товарів.
– Я вдячний за ваш бізнес. Оскільки тут так багато предметів, у такому особливому випадку я дам вам 169 золотих. Ви згодні?
– Дякую, сер! – Мапан зміг продати предмети за розумною ціною у 169 золотих, торгуючись із власником магазину всякої-всячини. Мапан радісно покинув магазин.
– Я маю поквапитися і подякувати йому.
Оскільки його рівень і майстерність значно зросли завдяки продажу речей у великих кількостях, Мапан побіг на міський майдан у надії хоча б подякувати. Від досі був на тому ж місці.
– Спасибі! Мене звати Мапан. Якщо ти прийдеш знову, у будь-який час…
Тоді Від відкрив іншу сумку і перевернув її догори дном. Раптом висипалася ще одна купа предметів!
– Ц-ц-це… – погляд Мапана завмер, коли він поглянув на маленьку гору, що утворилася перед ним. Купець був приголомшений тільки від однієї зі дев’яти сумок, які мав Від.
«…Не може бути!» Все саме так, як думав Мапан: усі дев’ять сумок наповненні різноманітними речами.
Від спорожнив інші вісім сумок прямо там, де він стояв. Не враховуючи першу сумку, шість сумок були наповненні звичайними речами, а дві сумки – зброєю та обладунками. Разом ці предмети коштували приголомшливу суму в тисячу золотих. Остання сумка була наповнена обладунками лицарів смерті та різними рудами, які він зберігав, коли досягнув 200 рівня.
Він зібрав 145 шматків залізної руди і 149 шматків мідної руди!
Як тільки навичка Ремонт досягла середнього рангу можна вивчити навичку Ковальство, тому Від зберігав їх для цього.
– Будь ласка, скажи, де ти проходив таке тренування!
– Ти спустився з неба, але як тобі це вдалося? Навіть такий маг, як я, не здатен відчути потоку мани!
– Не міг би ти дати мені трохи грошей?
Користувачі роїлися навколо Віда.
За мить він став знаменитістю міста Баран. Проте невдовзі навколо Віда зібралися солдати, які захищали це місце.
– Це ви, командире?
– Ви, хлопці…
Це були солдати з лігва Літвар: Хосрам, Дейл і Бекер.
– О-о! Ви нарешті повернулися!
Староста Ґанділва та інші корінні жителі також прийшли привітати Віда. Побачене підсилило цікавість гравців. Хто ця людина, яка буквально звалилась з неба і мала неабияку повагу в НІПів?
Від обмінявся привітаннями з Ґанділвою та солдатами. Побачивши перетворення, крізь яке пройшло село Баран, він відчув прилив емоцій.
«Лише подумати, що моя скульптура може мати такий вплив…»
Під рукавом богині Фреї був напис, про який знав тільки Від. Щоразу коли він його бачив, то відчував тривогу. Якщо Союн випадково виявила напис, зіткнення мечів неминуче!
[Швидкість відновлення здоров’я та мани зросла на 15%. Ефект триватиме цілий день.]
Статуя вплинула на Віда. Вона впливала не тільки на гравців, але давала подібні ефекти і для НІПів. Це надавало значну допомогу воїнам НІПам при знищенні монстрів і підвищенні рівнів. Якщо витончена робота мала такий потужний вплив, то що відбувалося б у місті, якби тут була грандіозна або майстерна робота?
Скульптури могли зміцнити військову силу міста.
Скульптури можуть бути невимовно дивовижними речами…
Поки Від, занурившись у свої думки, дивився на статую, з’явився купець Мапан, який купив його речі.
– Перепрошую… якщо це не завдасть тобі клопоту, можу я запитати, куди ти прямуватимеш далі?
Мапан завдяки Віду отримав джекпот. Він підвищив рівень 14 разів, а його навичка Торгівля зросла тричі.
Можна сказати, що це диво для купця. Знизавши плечима, Від відповів:
– Я збираюся пройти гірський хребет Барук.
– Гірський хребет Барук?
– Так. Місце, до якого я планую дістатися, – вільне місто Сомрен.
Місто призначення є місце, де базується орден богині Фреї. Від повинен доставити Грааль Гелайн. До вільного міста Сомрен, де знаходилася церква, можна дістатися двома дорогами.
Маршрут, яким користувалися найчастіше, спочатку потребував повернення до замку Серабург, потім перетнути королівство Брент, і перш ніж пройти Хілкос Бедландс потрібно прямувати південно-західним напрямком. Це надто складно, не тільки тому, що знадобиться три місяці, а ще й через те, що потрібно дотримуватися певної дороги.
Для Віда такий варіант був надто нудним, тому замість цього він планував перетнути небезпечний гірський хребет Барук і швидше дістатися до вільного міста Сомрен. Хоча гірський хребет Барук був сумно відомий своїми чудовиськами, Від мав секретну зброю для надзвичайних ситуацій, тому не надто цим переймався.
– Он воно як. – Мапан усміхнувся. – Не міг би ти взяти мене з собою? О, будь ласка, не зрозумій мене неправильно! Побачивши предмети, які ти приніс, я можу сказати, що наші рівні дуже різні, але я не намагаюся стати для тебе тягарем. Я добре знаю, що купці слабкі в бою, – пояснив він.
Купці були одним із слабших класів небойового типу. Проте, як відомо, скульптори були слабшими за торговців, а Мапан не знав, що Від скульптор.
Який скульптор міг убити лицаря смерті чи дуллагана? Крім того, скульптор, який шукає сильніших монстрів, тому що втомився полювати на лицарів смерті, це просто немислимо.
– Навіть якщо ми створимо групу, мені це не принесе багато очок досвіду. Я навіть покрию всі витрати на трави і бинти, використанні в бою.
Найбільше Від витрачав на закупівлю трав і бинтів. Купець Мапан сказав, що подбає про це, знаючи, що якщо він щось дасть, то на це відповідатимуть взаємністю.
– І що ж тобі треба?
– Речі. Якщо ти вирішиш нести все, що випадає, то матимеш купу обмежень. Сумки стануть занадто важкими і ти не зможеш битися, тому я куплю всі речі. Предмети, які б ти все одно продав, будуть у мене, а твій тягар значно полегшиться.
Метою Мапана були предмети високого рівня. Слідувати за сильним бійцем було б для нього великою перевагою. Лише один предмет з монстра 200 рівня у десять разів цінніший за предмети з монстрів 50 рівня.
Він хотів отримати предмети, слідуючи за Відом, а не чекаючи в місті. Оскільки Мапан міг торгувати у будь-якому місті, це зовсім непогана справа.
Від на мить задумався над цим. Це буде безпрограшна ситуація, якщо він прийме цю пропозицію. Його попередня тактика, зберігання предметів у схованці під час полювання, могла діяти тільки в Лавіасі. Якби хтось робив так на континенті, інші скористалися б його щедрістю і втекли без наслідків.
– Чудово! Давай подорожувати разом.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.