Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь хвилинку по сайту.
Також у мене є Patreon. Там цікаво（〜^∇^)〜
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula!
Розділ 3. Втрачений скарб Храму
– Удачі, Віде.
– Якщо ти зробиш статую схожою на мене, я дам тобі нагороду.
Вони вирішили, що поки Від вирізатиме статую, його товариші по команді блукатимуть навколо, полюючи на монстрів разом з іншими гравцями. Жменька вцілілих ящіро-людей досі тривожила місцевих жителів, а навколо села були чудові місця для полювання. Від уже розкрив себе як скульптора, тож інші гравці припустили, що його квест пов’язаний з професією, і ніхто не піднімав питання щодо цього.
– Успіхів.
Коли всі інші пішли, Від нерухомо стояв на центральній площі села. Тут було кілька солдат Розенхайму і селян, що повернулись. Вони дивилися на нього очами сповненими надії.
– Я маю знайти камінь, – сказав він собі.
Зайве говорити, що статуя мала бути кам’яною. Від найбільше звик до різьблення по дереву, і це перший раз, коли він працюватиме з каменем. На щастя, в околиці багато скель, придатних для його потреб. Зрештою, село Баран лежить біля підніжжя гір.
Серед каменів він, зрештою, обрав настільки великий, що доросла людина не могла обхопити його руками.
– Поїхали.
Від дістав молоток і зубило, щоб обробити камінь. Він про всяк випадок купив їх у скульптурній майстерні в цитаделі Серабург, але не думав, що вони справді знадобляться йому під час подорожі.
[Молоток і зубило для скульптури:
Міцність: 10/10
Це набір предметів для обробки каміння. Відносно дешеві, вони тупі та легко ламаються. Рекомендується обережне використання.]
Бум! Дзень! Бум!
«Єдине чим це відрізняється від різьблення по дереву – матеріал. Скульптура – подумки створений образ про те, як формувати об’єкт. Все, що я маю зробити, це відтворити образ із моєї голови. Таким чином це буде найкраща статуя, моя власна статуя, висічена з цього каменю».
Від дбайливо ставився до каменю. Обробка каміння потребує більше часу й енергій, ніж можна собі уявити. Крихітний удар по неправильному місці – і тріщина пошириться по всьому каменю. Статуя мала стояти довго. Краплі поту вкрили чоло Віда.
На другий день камінь був оброблений навіть менше, ніж у перший, бо він ніяк не міг уявити собі певний образ богині. Відомо, що богиня Фрея неймовірно вродлива. Жодна жива істота ніколи не бачила її справжнього образу. Ось чому скульптори і художники часто стикаються з проблемами, створюючи статуї і портрети богині. Митці сумніваються, як зобразити богиню Фрею, щоб показати вроду в повній мірі. Тільки з цієї причини її ніколи не зображували однаково на картинах і статуях.
Митці мають реальний головний біль через цю проблему. Водночас це стимулює їхню гордість майстрів. Припустимо, що двоє суперників вирізають статуї або малюють картини богині Фреї, а якщо богиня, зображена одним з них, краща за ту, яку зобразив інший? Не беручи до уваги художні навички, богиню краси поважають доти, доки вона найвродливіша з усіх, тому той, хто створює красивіші мистецькі твори, зрештою, отримає всі заслуги.
«Краса. Я повинне вирізати найкрасивішу богиню Фрею на континенті».
Це те, єдине, що заполонило голову Віда. Ось чому Ромуна жартувала, що хоче, аби він відтворив її у статуї.
Бум! Дзень!
Швидкість молотка і зубила, що працювали з каменем, сповільнювалася, а Від глибше занурювався у свої думки. Кого і як втілити у статую? У його голові суцільна плутанина. Хоча він з початку не обирав професію скульптора, ледарювати при виконанні довіреного йому завдання йшло проти вдачі Віда. Якщо завершена робота виявиться посередньою, це образило б його гордість скульптора. Крім того, слава Віда зникла б так швидко, що він і оком не встиг би моргнути.
«Кого ж мені обрати, кого…»
І в цю мить чийсь образ осяяв Віда.
«Вона ж…»
Дзень! Бум! Дзень!
Молоток і зубило нарешті почали прискорюватися. Камінь обробляли крок за кроком, контури статуї потроху випливали на поверхню. Коли шматки каміння падали на землю, статуя набувала форми. Нічим неприхована краса. Янгол спустився з небесного царства і вчиться усміхатися. Її усмішка огортає світ сяйвом. Але вона всього лиш дівчина. Союн.
У статуї, яку вирізав Від, втілена Союн. Він бачив її лише раз, під час вечері в будинку інструктора, але ще не зустрічав нікого вродливішого за неї. Навіть кінозірки не могли конкурувати з її красою, в якій поєдналася таємниця і шляхетна гідність. Проте був один недолік.
Вона ніколи не всміхалася, на її обличчі не було жодних емоцій.
З іншого боку, статуя спокійно всміхалася. Пані в мандрівному одязі тримала меч.
На його сором, Від був зачарований статуєю, над якою ж він сам і працював. Він думав, що просто спробує відтворити гарне лице Союн, але з плином часу, відчув, як тріпоче серце лише від одного погляну на усмішку статуї.
Статуя, що мала таємничий шарм, аби нескінченно приваблювати людей, от-от буде завершена.
– О Боже!
– Погляньте на це!
Хоча вона була зображена в загальних рисах, солдати Розенхайма невідривно дивилися на неї. Зібралися навіть жителі села, відклавши роботи по відновленню, оцінюючи роботу Віда над статуєю.
[Статуя богині Фреї
Фрея, богиня краси і родючості, є покровителькою села Баран. Колись її статуя стояла на центральній площі, але була знищена сосною, яка впала під час повені.
Староста Ґанділва стривожений через знищення статуї богині та просить вас знайти заміну і принести її до села.]
Користувачка увійшла до села Баран через ворота. Вона була в мандрівному одязі, але її обличчя ховалося під каптуром. Союн. Вона прибрала червону мітку вбивці зі свого чола, вбивши безліч монстрів і не прикінчивши нікого з інших гравців. Її ім’я більше не світилось червоним.
Багато людей. Це тривожило.
«Я просто хочу битися».
Союн повільно пішла геть, прямуючи до дому Ґанділви, щоб завершити квест. У зачарованому наплічнику була статуя богині Фреї, в десять разів легша своєї початкової ваги і менша за оригінальний розмір.
Будинок Ґанділви, який вона не відвідувала місяцями, був сильно зруйнований ящіро-людьми. Коли ж Союн відчинила двері…
– Ви неймовірний. Богиня Фрея справді прекрасна.
– Ви мене перехвалюєте, сер. Статуя готова лише наполовину.
Союн чула, як усередині розмовляють люди.
– Я не можу описати, наскільки ціную вас, пане Віде. Коли статуя богині буде завершена, моє село знову почне мирно жити. Я ніколи не забуду вашу доброту. Будь ласка, пригощайтеся.
Жув. Жув.
Зараз Союн чула, як хтось їсть.
Улестивши інструктора в тренувальному залі – Від застосував той самий приголомшливий трюк до Ґанділви, старости Баран.
– …
Союн прибрала руку з дверної ручки.
***
Двома місяцями до цього Союн покинула дім інструктора і вирушила на південь. Вона блукала тільки у безлюдних місцях і забутих селах, постійно борючись з монстрами на своєму шляху. Її не хвилювало гори це чи лігва, якщо там були монстри.
Битва за битвою. Союн забувала про все інше під час бою. Тож у своїх мандрах вона потрапила до села Баран. Тоді, до нападу ящіро-людей, в селі панував мир.
– Охо-хо… Що мені робити?
Союн відвідала село, щоб купити їжу і продати здобич, вона випадково почула зітхання Ґанділви. Староста тужив над зруйнованою статуєю богині на місці, де та колись стояла, і побачивши Союн, яка випадково підійшла, попросив її про послугу.
– Ви, мабуть, є тою людиною, що зможе замінити знищену статую богині Фреї для мого села. Чи могли б ви виконати останнє бажання старої людини?
Безмовна Союн не могла прийняти більшість квестів, доступних для інших гравців. Вона не могла налагодити дружбу з НІПами, не кажучи вже про користувачів, дівчина майже не звертала увагу на додаткову інформацію. Все, що Союн могла зробити в містах і селах, це продати речі, які в неї були, і купити потрібні товари.
Вона кивнула нещасному Ґанділві та прийняла завдання.
Правильним вибором для закінчення квесту було повернутися до цитаделі Серабург, купити будь-яку жіночу статую і принести її в село, але Союн вирішила знайти справжню.
Вона попрямувала до Ордена богині Фреї.
Через королівство Брент на півночі та через пустелю Халкос на південному заході було вільне місто Сомрен. Там розташувався Орден богині Фреї.
По офіційному маршруту це була б довга тримісячна подорож, але вона дісталася б туди за місяць, якби обрала гори Барк на заході. Мандрівники зі здоровим глуздом уникали цієї дороги, тому що їм би довелося зіткнутися з величезною кількістю монстрів.
Союн зрізала шлях через гори Барк. Залишивши після себе незліченну кількість трупів чудовиськ, вона прибула до Ордену богині Фреї та купила статую, яку схвалив і благословив архієпископ Мандолін. На це Союн витратила більшу частину свого золота.
– …
Вона пішла геть од дому Ґанділви. Дорогою до воріт Союн зупинилася на центральній площі села. Тут стояла статуя, якої вона раніше не бачила. Ще незавершена статуя богині Фреї.
– Чи ж вона не найпрекрасніша богиня, мандрівнице? – дівчина заговорила з Союн. Але її очі були прикуті до статуї. – Від, героїчний рятівник нашого села, вирізає статую богині. Коли вона буде закінчена, моє село житиме мирно і без монстрів. Не можу уявити, що сталося, якби його тут не було…
Союн подивилася на статую Віда. Ще неготова. Але вже красива. Вона сліпуча. Статуя богині Фреї випромінювала сяйво, що розслабляло тих, хто її бачив. Вона показувала великодушну і втішну усмішку. Союн відчувала, що ця усмішка перетворює світ на щось яскравіше, приємніше. Інша статуя богині Фреї, яку вона принесла, була шедевром, знайденим в Ордені. Ця річ мала високу естетичну цінність і ауру благочестя.
Тепер, коли Союн дивилася на статую, яку вирізав Від, вона подумала, що її не настільки прекрасна, статуя Ордена ніби блиск світлячка перед сонцем, що сходить.
– …
Союн деякий час дивилася на статую і мовчи покинула село Баран, не помітивши, що Від зобразив її у своїй статуї.
***
Тремтіння.
Навіть Від, який нічого не боявся під сонцем, відчув, як у цю мить тремтіли його пальці. Він присвятив цій роботі більше десяти днів.
Оскільки новини про нову статую богині Фреї широко розійшлися, купа допитливих людей навідалася у село Баран. Окрім учасників карального загону і солдатів Розенхайма, навіть прийшли люди із сусіднього міста Демерон.
Від останній раз торкнувся очей богині, статуя – завершена.
– Це богиня!
– Богиня Фрея справді спустилася до нашого села!
Вигукували селяни і глядачі. Було дуже шумно від балачок і молитов вірян, які опустилися на коліна перед статуєю.
Затим з’явилося вікно повідомлення, яке бачив лише Від.
[Витончена робота: Ви завершили статую богині Фреї!
Мистецтво не завжди визнається за стиль і майстерність роботи, про яку йдеться. Творіння гідне називатися великим мистецтвом, доки воно торкається багатьох сердець і очищає багато умів.
Статуя богині Фреї, незважаючи на низький ранг у скульптурному мистецтві, буде притягувати очі людей завжди.
Художня цінність: 150
Ефекти: збільшує швидкість відновлення здоров’я і мани на 15% протягом 24 годин.
Ефект не перекривається іншою статуєю.
Кількість створених витончених робіт: 1]
Витончена робота! Ця назва надається лише творам мистецтва, визнаним користувачами. Експертні навички не можуть самі по собі створювати витончені роботи, грандіозні роботи або майстерні роботи скульптурного мистецтва. Лише тоді, коли скульптор присвячує себе творінню, вкладаючи душу і серце, коли художній твір високо цінується іншими користувачами, тільки тоді він заслуговує одну із назв.
Іншими словами, завершена статуя богині Фреї була надзвичайною за будь-якими показниками. Оскільки вона отримала назву витонченої роботи, то також отримала додаткові ефекти.
Та все ж, перебуваючи на базовому ранзі скульптурного мистецтва, Від не мав можливості для створення художнього твору з ефектами. Але в поєднані з гравірувальним ножем Захаба його витончена робота набула неймовірного ефекту.
Джекпот, який перевершив його очікування.
[Рівень зріс: Скульптурне мистецтво [9]
Дозволяє вам створювати більш витончені та детальні роботи.]
[Слава виросла на 50 очок (+50 до СЛАВИ)]
[Мистецтво зросло на 15 очок (+15 до МИСТЕЦВТА)]
[Витривалість збільшилася на 10 очок (+10 до ВИТРИВАЛОСТІ)]
[Живучість зросла на 5 очок (+5 ЖИВУЧОСТІ)]
Купа характеристик зросла завдяки створенню витонченої роботи.
Базовий ранг Віда у скульптурному мистецтві нарешті досягнув вісімдесяти відсотків на дев’ятому рівні, це на межі переходу до середнього рангу, слава також збільшилася. Та все одно він почувався обманутим.
– Дідько.
Витончені роботи не можна створити у будь-який момент.
Зараз рівень навички на базовому ранзі Віда – дев’ять, але коли він займався висіканням статуї, то мав лише восьмий. Проте, завдяки молотку і гравірувальному ножу Захаба, рівень його навички був наближений до сьомого рівня середнього рангу. Простіше кажучи, створити витончену роботу з навичкою скульптурне мистецтвом рангом нижче середнього майже неможливо. Від усвідомлював, що якби він не мав гравірувального ножа Захаба, то не зміг би створити таку прекрасну статую богині.
Його рівень скульптурного мистецтва недостатній.
Якби Від досягнув середнього рангу або навіть рангу експерта до того, як почав висікати статую богині, то ця робота могла б увійти до пантеону грандіозних робіт, а це вже досить близько до майстерних робіт. Тоді б він отримав би підвищення п’яти характеристик, один з небагатьох привілеїв, який доступний тільки скульпторам.
Іншим скульпторам, яких і жменьки не набереться на континенті, якщо не брати до уваги Віда – Легендарного місячного скульптора, бракує бойових здібностей. Для початку – вони не мають доступу до заклинань, а їхню силу і захист можна назвати лише жалюгідними.
Навичка Ремесло лише трохи компенсує низьку силу атаки. Жодна команда при здоровому глузді не візьме їх, тому їм доведеться пройти багато кровопролитних боїв самотужки.
Клас скульпторів покладається на характеристики, що завдяки удачі зростають вище, ніж у звичайного користувача також рівня.
Проте це не означало, що скульптор може розвинути скульптурне мистецтво і створювати витончені роботи, коли він забажає. Навіть високошанований скульптор не у змозі створювати витончені та грандіозні роботи на свій розсуд.
Витончена робота з’являється лише тоді, коли скульптор вкладає свою душу у сформований образ приголомшливої краси.
Якщо припустити, що людина пройшла крізь пекло, протягом десяти днів вирізаючи статую – і це виявилася посередня робота, яка лише трохи впливає на характеристики, то як би вона до цього ставилася? А що як у гіршому варіанті ця статуя може знизити репутацію скульптора, отриману важкою працею?
Людину похвалять, якщо після такого вона не стрибне зі скелі. Насправді є багато колишніх скульпторів, які видаляють своїх аватарів після такої ганьби.
Скульптор така складна і важка професія.
Ґанділва підійшов до Віда і схопив його за руку.
– Спасибі, шановний Віде. Ви зробили таку чудову статую богині Фреї, і ми, селяни, будемо навіки благословенні в її ім’я. До того ж звістка про статую приведе сюди більше мандрівників. Ви другий засновник села Баран.
[Завдання виконано: Статуя богині Фреї
Ґанділва щиро цінує вашу роботу!
Статуя богині Фреї, встановлена в селі Баран, зміцнить селян надією та мужністю. Вони будуть раді вам будь-коли у майбутньому.]
[Слава зростає на 30 очок. (+30 до СЛАВИ)]
[Рівень зріс!]
[Рівень зріс!]
[Рівень зріс!]
[Ваш вплив у селі Баран досягає 60%
1-й Від – 60%
2-й Даріус – 45%
3-я Союн — 33%]
Оскільки робота виявилася набагато ліпшою, ніж очікувалося, винагорода за квест, відповідно, була безпрецедентною. Завдання, у винагороду за яке рівень зріс на три, може бути одним із найвищих рівнів складності – D. Крім того, державна служба в селі підняла його вплив на перше місце.
Державна служба залежить від різних факторів. Якщо людина визнана за державну службу, що збільшує вплив у певному селі чи місті, то може не тільки купувати там товари зі знижкою, а також мати право зайняти державну посаду, таку як староста чи навіть феодала.
Від зріс в очках державної служби, зібравши кредит довіри за місію порятунку полонених селян і виготовлення статуї богині Фреї, а також за продаж зброї та спорядження, що його команда забрала з опорної точки ящіро-людей.
У випадку з Даріусом не потрібно зайвих слів, він був керівником карального загону, що відвоював село.
Далі Союн, вона вбила багато загрозливих монстрів біля села Баран і продала хутро та речі до загального магазину. До того, як сюди прибули Від і Даріус, її вплив у селі Баран був безперечно на першому місці.
«Союн на третьому місці? Вона була тут раніше?»
Серце Віда підскочило. Коли він обрав її за прообраз статуї, займаючись висіканням, то був упевнений, що вона ніколи тут не з’явиться і не зверне уваги на те, хто послужив оригіналом. Континент Версаль доволі великий. Якби вона побачила цю статую, то тільки холодно посміхнулася і без зайвих питань знесла б йому голову. Ця дівчина – вбивця, тож така ситуація зовсім не віддалена можливість.
Особливо, якщо Союн коли-небудь прочитає напис Віда, висічений на статуї, вона може вбивати його знову і знову, легко зробивши це більше сотні разів. Ні, йому ліпше приготуватися до найгіршого.
Після завершення роботи над статуєю, Від був дуже задоволений тим, що створив. Проте під час висікання йому було не відомо чи буде це грандіозною, посередньою чи навіть невдалою роботою, але він уже був зачарованим власним витвором мистецтва. Тому, чисто з прихильності, він залишив короткий текст на нижній частині статуї богині Фреї, створивши його гравірувальним ножем Захаба. Особливість, від якої жоден кореєць не може позбутися!
Від обережно запитав:
– Перепрошую, старосто Ґанділво?
– Що таке, шановний Віде?
– Людина, яку ви просили знайти заміну для статуї, це Союн?
– Так, це вона. То ти її теж знаєш? Вона мила паночка. Прийняла моє дивне прохання, хоча ще не повернулася…
– Он воно що.
Від відчув полегшення од того, що Союн досі не повернулася. Якби вона прийшла, коли він висікав статую, то цілком можливо тут відкрилася би брама в пекло. Дівчина могла прикінчити його у знак помсти за те, що Від украв її завдання.
Оскільки робота була виконана, він хотів якнайшвидше відправитися до Небесного міста. Від хотів чкурнути з села до того, як міг би зіткнутися з Союн. Але Ґанділва не відпускав його руку.
Староста понизив тон і мовив:
– Я маю дещо сказати вам, рятівнику мого села, пане Віде.
– Будь ласка, говоріть.
– Ви вірите в долю? Гадаю, ви прийшли до мого села невипадково.
– Перепрошую?
– Одного разу до мого села завітав священник з Ордену богині Фреї і сказав нам, що зло лютує. Воно розширює свій вплив у невидимому царстві, яке розташовано нижче за нас, у темряві й холоді. Священник Ордену богині Фреї оголосив, що перемогти їх може лише хоробрий! Затим він дав мені право обрати хороброго.
– …
– Тоді я не до кінця зрозумів, що означають його слова, але тепер розумію. Раніше я не відкрив тобі цієї таємниці: насіння, що передавалось у нашій родині з покоління в покоління, вкаже дорогу до нової землі. Священник сказав мені знайти людина на ім’я Чайка, щоб повернути втрачений скарб із храму Фреї. Знайди його. Стань хоробрим, який переможе зло!
[Ви отримали підказку про втрачений скарб із храму Фреї.]
Це наступний квест до завдання про статую богині Фреї! Здається, з ним немає якихось складностей. Чудово. Тільки подумати, що така можливість випала йому.
Від подякував своїй удачі ще раз. Він у дечому завдячував Союн, що так і не прийшла з новою статуєю, а це в свою чергу створило можливість для нього.
– Це моє давнє бажання – запобігти шаленству зла у світі. Я зроблю все можливе, щоб повернути втрачений скарб храму Фреї.
– Спасибі вам.
[Ви прийняли квест.]
Від завершив розмову з Ґанділвою і попрямував до своїх товаришів по команді, що чекали на нього.
– Чудова робота, Віде. Я ніколи не думав, що статуя може бути такою прекрасною, – сказав Пейл, прикипівши очима до витонченої роботи, що доволі незвично для нього. Сурка, Ірен і Ромуна теж виглядали дуже зворушеними.
У середньому вони досягли шістдесятого рівня, полюючи на монстрів майже без відпочинку, поки Від займався статуєю.
– Дивовижно. Вона виглядає як справжня. Це найпрекрасніша статуя, яку я коли-небудь бачила.
– Закладаюся, навіть богиня Фрея не може змагатися красою з цією статуєю.
– Як ти створив такий образ? Я не можу не захоплюватися твоїм тонким естетичним чуттям і мистецькою душею…
Од їхньої похвали Від почувався дещо ніяково. Тонке естетичне чуття? Мистецька душа? Їхні очі говорили, що вони ганебно сліпі та дурні, щоб осягнути талановитого митця, який завжди був поряд з ними.
Про кого це? Вони говорять про Віда? Сказати, що він жадає влади було би більш достовірним.
«Розповісти їм, що я не мав жодного образу, поки не почав робити? Ні, гадаю, це не допоможе». Який сенс говорити людям те, у що вони все одно не повірять? Хороший продавець не розповідає все, коли він стукає в двері потенційного покупця, щоб продати щось. Він приховує недоліки і підкреслює переваги продукту.
Скористатись таким методом буде найкращим варіантом.
– Я створив цю статую, уявляючи всіх вас у своїй голові, пані – Ірен, Сурка і Ромуна. Ваші чисті серця і чарівні лиця виплекані у статуї, тому вона виглядає такою прекрасною.
– О Боже!
Дівчата прості створіння, чи не так? Панянки з команди Віда були раді почути таку слабеньку брехню.
– Агов, ти ж Від, так? – Даріус підійшов до нього. – Ти доволі вправний у скульптурному мистецтві. Це грандіозна робота?
Даріус добре обізнаний у багатьох сферах. Коли був на сороковому рівні, він певно дістав кілька відомостей про скульпторів.
– Ні, – відповів Від.
– Тоді це витончена робота? – запитав Даріус.
– Так, – сказав Від.
– О, я ніколи не думав, що побачу витончену роботу. Чув, що було менше сотні скульпторів, яким коли-небудь вдавалося створити витончену роботу… – Даріус показав своє здивування надто перебільшеними жестами. Затим він хитрувато посміхнувся. – Вітаю. Гадаю, ти збільшив кілька характеристик завдяки цьому. Принаймні така щедрість із боку долі мала хоч раз спіткати скульптора із жалюгідними здібностями.
Даріус зневажив Віда, ґрунтуючись винятково на тому факті, що він скульптор. По правді, більшість скульпторів слабкі. Їхні бойові навички викликають презирство, якщо вони мають вищі характеристики, які підняли завдяки створенню витончених робіт й інших речей. Навіть якщо хтось із них володіє потужною бойовою навичкою, то не знає як правильно битися. То чому ж вони обирають бути скульпторами?
У першу чергу це тому, що вони погано б’ються. Багато боїв породжують хороших воїнів. Купа користувачів, що мають небойовий клас, просто не вміє битися. Зазвичай вони плутаються, бо не знають, як реагувати на ворожу атаку, і не розуміють, яку роль повинні виконувати у групі. Елементарні бойові навички, що вони вивчають, загалом неефективні й досить низький поріг для експертного рангу може послужити причиною для насмішок з боку товаришів. Плюс вони мають відточувати скульптурне мистецтво, щоб стати повноцінними скульпторами, а тому слабші за своїх напарників у всьому, навіть якщо витрачають стільки ж часу, як інші.
Звичайно, за винятком Віда!
– Гей, стеж за своїми словами.
Пейл, товариш Віда по команді, виступив уперед під впливом емоцій. Він не міг витерпіти того, як Даріус зневажливо ставиться до його напарника. Затим обурилися й інші.
– Як може існувати така людина, як цей негідник?
– Його обличчя нагадує сковорідку вкриту жиром після того, як на ній приготували сосиски…
– Дурні ніколи не думають про те, що вилітає з їхнього рота. Від такий управний у бійках…
У такому порядку заговорили Сурка, Ромуна та Ірен. Юна Сурка мала досить гарячу кров, щоби сказати кілька гострих слів! Від Ромуни, яка час від часу випускала свій гнів, це теж очікувано. Але те, що справді здивувало Пейла і Віда, це спалах гніву з боку Ірен, яка була завжди спокійною і лагідною.
Жінки. Не було жодної можливості, щоб здивовані Пейл і Від могли дізнатися, що разом ці три дівчини легко можуть змінити чийсь статус на «убитий за секунду». Навіть якщо розуміння Віда подвоїться чи потроїться, він ніколи не збагне повністю і половину аспектів щодо жінок за все своє життя. Безглуздо вважати, що ви знаєте жінку лише тому, що здатні потішити її кількома компліментами.
– … – Від утратив шанс розлютитися.
За нього мстився громовий осуд дівчат.
– Щ-що це було? – очі Даріуса спалахнули.
Але ні Ірен, ні Ромуна не показали жодного страху.
– Що, невже ми сказали неправду?
– Як ви смієте…
– І що ти збираєшся робити? Уб’єш нас?
– Ви думаєте, що я відпущу вас ось так?!
Даріус збирався витягнути меч. Якщо він, воїн 140 рівня, зараз вирішить влаштувати криваву баню, Від і його команда не зможуть йому протистояти. Ні, у Віда міг би бути шанс, якщо він якнайкраще використає свій потенціал. Його рівень уже переступив число сімдесят. Але з підвищеними характеристиками він міг порівнятися з воїном 100 рівня. Враховуючи його чітерські навички, Від був упевнений, що має всі шанси перемогти Даріуса. Скористатися елементом несподіванки і плюс те, що Даріус був низької думки про Віда, якщо підібрати момент, коли лідер карального загону не буде готовий, він міг би відправити воїна до пекла за хвилину.
Єдина проблема була в тому, що тривалість поєдинку більше хвилини призведе до смерті Віда, бо у нього не буде мани через використання бойових навичок. Він не боявся Даріуса через характеристики, але знав, що його слабкість полягала у тривалості. Це був, так би мовити, типовий випадок передчасної еяколяції, прихований чоловічий страх під номером один. Авжеж, він досі був сильнішим серед користувачів також рівня, що все життя провели на підсилювачах мани.
– Даріусе, спокійно!
– Пусти! Я навчу цих сучок манерам!
– Ти командир карального загону. Ти не можеш влаштувати поєдинок зі своїми підлеглими. Якщо ти так зробиш, то знаєш скільки очок слави втратиш? Ти реально хочеш відмовитися від завдання?
Паррос й інші люди з групи Даріуса стримували лідера. Вони вгамували його лють, тож він зрештою заспокоївся.
– Гаразд, я пробачу вам цього разу.
На слова Даріуса Ромуна насмішкувато сказала:
– Хто ти такий, щоб вирішувати хто і кому пробачає?
– Всі роблять помилки, але він веде себе так, ніби є королем чи щось таке.
Останні слова Сурки мало не розпочали другий раунд сварки, але суперечка привернула увагу інших членів карального загону, люди почали збиратися навколо них. Даріус і його посіпаки вже втратили довіру й повагу. З іншого боку, Віда з командою поважали. Для початку за те, що він готував чудову їжу під час маршу.
Від також ремонтував зброю і спорядження, коли було потрібно, а для неідентифікованих предметів його навичка розпізнання була неоціненною. Його товариші по команді добре ставилися до інших гравців, окрім Даріуса, тож їхня репутація була досить хорошою.
Поки Від був зайнятий створенням статуї богині, Пейл з дівчатами об’єднувався із кількома командами для полювання, їхні навички постійно вдосконалювалися і це, помножене на тактику швидкого полювання, – робило їх улюбленцями будь-якої групи.
Пізніше Від дізнався, що Даріус і його посіпаки полювали самі, бо ніхто не захотів об’єднуватися з ними.
За таких обставин, Від мав ліпше положення.
Паррос, один із небагатьох друзів Даріуса, сказав зарозумілим тоном заміть лідера карального загону, чиє лице безмовно завмерло:
– Ми члени гільдії Іка. Упевнений, ти про неї чув. Це одна з трьох найкращих гільдій Розенхайма.
Від, звичайно, чув про гільдію Іка. Вона прославилася поганою поведінкою, то ж тут нема чому дивуватися, вистачить лише одного погляду на те, як чинив Даріус.
– Найближчим часом ми плануємо зайняти місто, тож нам може знадобитися підвісна тарілка. Можливо ти зміг би завітати до нас пізніше, щоби вирізати одну? Ми добре заплатимо.
Зрештою, Даріус підійшов до Віда, щоб попросити про підвісну тарілку. Але він був у жахливому настрої. Даріус досягнув успіху у завданні карального загону, але отримана нагорода виявилася набагато меншою, ніж передбачалося. Усе тому, що дехто інший забрав з опорного пункту ящіро-людей всі речі.
Розгніваний Даріус і його посіпаки шукали винних, але вони не могли запідозрити Віда, простого скульптора, який вирізав статую богині Фреї, і його команду, які, відверто кажучи, мали низький рівень, що викреслювало їх зі списку підозрюваних. Під час розслідування вони допустили низку жахливих помилок, які привели до ще більшої напруги з іншими користувачами, а в цей час Від отримав чудовий квест від старости Ґанділви і завершив статую богині Фреї, це щедра жменя солі на їхню рану.
Говорячи прямо, Даріус заздрив. Тому грубо говорив із Відом, що врешті-решт заплутало все у складніший вузол.
***
Як тільки вони закінчили із завдання щодо села Баран, каральний загін на чолі з Даріусом зібрав речі та попрямував на північ, щоб повернутися до цитаделі. Були гравці, яким подобалися навколишні мисливські поля, але саме село навряд чи їх приваблювало. Тут не було пабу, де вони б могли перехилити келих крижаного пива після насиченого дня. Келих пива після денного полювання. Всі скучили за цим смаком, що примарно прокотився їхнім горлом, та поспішили покинути село.
Було вирішено, що село Баран захищатимуть солдати Розенхайма.
Від і його команда звітували про завдання карального загону прямо Ґанділві.
– Дякую за вашу службу. Ми завжди пам’ятатимемо, що ви зробили для нас.
Як нагороду за квест Ґанділва дав Віду двадцять очок слави. Оскільки він висікав статую, поки інші гравці полювали за залишками ящіро-людей, то практично відмовився від цього завдання, але це несподівано обернулося для нього великим виграшем. Інші користувачі вісімдесятого рівня з карального загону отримали від десяти до п’ятнадцяти очок слави.
Від уважав, що порятунок полонених селян і пограбування опорного пункту ящіро-людей, створили невелике диво.
Він і його товариші сказали Даріусу, що залишаться, щоб полювати на монстрів, обґрунтовуючи це своїм низьким рівнем.
– Ось і настав час, – сказав Від.
На його слова товариші всміхнулися з очікуванням.
– Еге.
– Тож, ходімо в темне тихе місце.
– Авжеж, у дуже-дуже тихе місце… Туди, де нас ніхто не побачить. – Ромуна прикрила роту рукою і кокетливо захихотіла. Якби хтось почув її, то міг би неправильно зрозуміти.
Двоє парубків і троє дівчат вирушили до західних гір поряд з селом Баран. Колишній опорний пункт був достатньо усамітнений, щоб задовольнити їхні потреби.
– Ла-ла-ла. – Дівчата наспівували.
Вони йшли до дуже-дуже темного, тихого і віддаленого місця. Невдовзі група досягла підніжжя західних гір, де не було нікого в радіусі кількох миль. Вони були готові до далекої подорожі.
– Тут виглядає непогано.
– Добре, приготуйтеся всі.
Від обережно вирив ямку, поклав у неї насінину і присипав землею. Потім трохи полив. Реакції деякий час не було, але ґрунт, що покривав насіння незабаром почав червоніти.
Тремтіння.
– Кьяааа! – закричала Сурка.
Земля сильно затремтіла! Центр тремтіння знаходився там, де Від посадив насіння. По ґрунту пішла тріщина і вгору злетів товстий стовбур. Тридцять футів, шістдесят футів… За якусь мить перед групою Віда стояла колона. Проте стовбур продовжував рости. Спостерігаючи за тим, як він тягнувся аж до хмар, Від сказав:
– Небесне місто має бути там. Гадаю, ця лоза приведе нас до нього.
– Тоді…
– Тепер, коли ми дісталися аж сюди, нам потрібно відступити? Хапайтеся за неї швидко. Інакше нам доведеться зійти на півдорозі.
– Дідько! Я не хочу цього робити.
Від дістав із рюкзака мотузку і прив’язав товаришів до себе.
– Разом живемо, разом помремо.
– Еге!
Від і Пейл вирішили схопитися за лозу першими. Це було зроблено на випадок того, якщо Ірен чи Ромуна, найменш мускулисті, розслаблять хватку, чоловіки на лозі зможуть запобігти їхньому падінню з неба. Від з командою вчепилися у стовбур дерева, що проростав з насіння Небесного Дерева, і разом з ним злетіли в небо.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.