Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь хвилинку по сайту.
Також у мене є Patreon. Там цікаво（〜^∇^)〜
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula!
Розділ 6. Мета Королівської Дороги
Тепер Від знав перший поверх Мемфіс Холу, як власний будинок. Він чудово знав, де патрулюють небезпечні лицарі смерті та найкращі місця для полювання на лицарів-скелетів.
Будучи мисливцем-одинаком без групи, Від найбільше боявся засідки у той момент, коли в нього низьке здоров’я і мало мани. З цієї причини він підготував кілька схованок, де поклав багато бинтів і лікувальних трав.
Від знайшов безпечні місця для відпочинку, де можна ефективніше націлюватися на ворогів. Бинти і трави легко дістати, проте знання про схованки були безцінними. Він обрав ці місця шляхом незліченних спроб і помилок. Але згодом, без жалю, вичистив ці сховки.
– Це тут, хех. – Пройшовши північну зону, Від закінчив досліджувати цю область.
[Ви вперше закінчили карту поверхів Мемфіс Холу B1.
Ваша слава зросла на 20 (+20 до СЛАВИ)]
Коли Від уперше прийшов до Небесного міста, то купив мапу. Пізніше на ній додалися місця, які він навідував. Карта підземель Мемфіс Холу тепер була предметом, який в магазині або іншим користувачам можна продати за досить високу ціну. Він не міг втратити таку можливість отримати легкі гроші.
Від полишив Мемфіс Хол і попрямував до печери Мертвого Воїна. Її було неважко знайти. У ту мить, коли він зайшов до печери, то почув моторошні звуки.
«Що це?» – він відчув слабкий вітерець і тихий гуркіт чогось небезпечного. Густа темрява заслала його зір, а звуки ставали все голоснішими.
«Не відчуваю від цього нічого хорошого».
Від рухався обережно, тримаючи праву руку на мечі на випадок, якщо хтось вискочить із тіні.
«Отже, я не перший виявив це місце. Припускаю, що люди, які першими відкрили Лавіас, також дісталися і до цього підземелля».
За якийсь час Від наткнувся на немертвого, що заступив йому дорогу.
– Людино! Ти лицар?
Це був величезний мускулистий лицар із тілом, набагато більшим за лицаря-скелета чи ящіро-люда. Він мав широкі плечі та потужні на вигляд руки, але над шиєю нічого не було. Натомість зниклу голову монстр тримав лівою рукою. Це найбільш унікальне чудовисько серед немертвих – лицар, який носив у руках власну голову. Саме ця голова говорила.
«Дуллаган, хах».
Від упізнав свого супротивника – немертвий десь 140 рівня!
– Я не лицар. – Відповів Від.
– Тоді хто ти?
– Я скульптор.
– Скуль-скульптор?
Неймовірне розчарування наповнило обличчя дуллагана. Дуллагани обожнювали вдосконалювати свої навички у бою. Вони були тим типом лицарів, з якими лицарі-скелети навіть поряд не стояли.
– Ти скульптор? Яке розчарування, – пробурмотів дуллаган.
Від звик, що його недооцінювали через клас. Скульптор мабуть видається таким жалюгідним, що навіть немертві ігнорують його!
Творець Королівської Дороги – Унікорн Корпорейшнс. Було багато суперечок, коли вони випустили гру. Це перша гра у віртуальній реальності. Реальність, яка на 100% заснована на фантазії. Але чому гру назвали «Королівська Дорога»? Було так багато назв на вибір. Хоч Королівська Дорога привернула увагу всього світу, назва гри трохи розчаровувала. Це не та назва, яка запам’ятовувався, коли люди її чули.
Але була причина, по якій Унікорн Корпорейшнс вибрала назву Королівська Дорога. Ніхто на Землі не міг заволодіти всіма континентами та морями і володіти ними. Ця гра – дорога до такої величної імперії. Єдиної імперії, якої не змогли досягнути Александр Македонський, Чингісхан чи Наполеон. Гра прокладала людям шлях до досягнення цієї мрії.
Це була надія на те, що ще ніколи не траплялося в історії людства: імператор, який підкорить усі континенти. Щоб навчити людей мріяти, сподіватися стати тим, ким вони хочуть бути, щоб ця надія підштовхнула їх до мети. Ось справжнє значення «Королівської Дороги».
Перший, хто підкорить всі землі, отримає грошовий приз: 10% від продажів Унікорн Корпорейшнс за один місяць. Це величезна сума. Тільки в Кореї у цю гру грали мільйони. Загалом, гравці з Японії, Європи та Америки – кількість користувачів більше 100 мільйонів. За місяць гри у Королівську Дорогу платили 300 доларів на місяць. Важко порахувати таку велетенську суму грошей. 10% від цих коштів за мить зроблять когось багатим.
Саме тому більшість гравців Королівської Дороги обирали класи бойових типів. Більшість користувачів вирішили перейти від мечника до лицаря, вважаючи, що класи пов’язанні з битвами, найшвидший шлях, щоби стати імператором. На ковалів та інші ремісничі класи дивилися зверхньо. Що вже згадувати про художників, кухарів чи скульпторів, які навіть не вписувалися в ремісничі класи. Їхня доля приниження та ігнорування.
«Схоже на моє життя», – подумав Від.
Без слів він витягнув глиняний меч. Зброя випромінювала крижану блакитну ауру. Глиняний меч мав особливе вміння сповільнювати рухи ворога при прямому влучанні.
– Ууррх! – дуллаган кинувся в атаку, швидко розмахуючи сокирою. Від підняв свій меч, блокуючи атаку.
Бам!
[Міцність Глиняного Меча зменшилася.]
Це повідомлення супроводжувалося шоком од удару, від якого руки Віда здригнулися. Він нещодавно закінчив ремонтувати меч, але одна ця атака змогла знизити міцність зброї. Здається, що характерною рисою дуллагана була груба сила.
– Я не можу програти. Скульптурний клинок! – Від нещадно атакував.
Вони швидко обмінялися ударами. Від, просякнутий наміром убити, націлився на життєво важливі точки. Битви потрібно закінчувати як можна швидше і простіше. Це був єдиний спосіб мінімізувати ризик появи ворожих підкріплень.
Для Віда, який полював один, поява ще одного дуллагана чи іншого чудовиська це ніщо інше, як проблема. До того ж він займався скульптурним мистецтвом як підробітком, поки відпочивав. А це означало, що йому потрібно максимально скоротити час бою.
Бух! Дуллаган використав навичку разом зі змахом сокири, відштовхнувши Віда на велику відстань.
– Удар диявола! – заревів дуллаган, розпочавши ланцюгову атаку.
Сокира, кинута в повітря, сильно крутилася, поки летіла. Хоча Від ухилився, щоб уникнути удару, його ОЗ упали на 300 лише через тиск вітру.
Якби він використав Сім Небесних Кроків, то міг би повністю ухилитися, але Від вирішив отримати удар. Суть полягала в тому, щоб підвищити рівень захисту, працюючи над стійкістю.
Тепер була черга Віда.
– Потроєння! – перший удар був промахом, а другий, більш нищівний, завдали з іншого боку. Ворогу вдалося ухилитися від обох атак, тому Від завдав потужного удару, замахнувшись знизу.
На цю мить сокира повернулася до власника і дуллаган виставив її вперед, щоб заблокувати третю атаку. У цей момент меч Віда навхрест перетнув груди ворога, загалом зробивши п’ять атак поспіль. Потроєння еволюціонувало в міру того, як він оволодівав навичками.
Дуллаган якось уникнув трьох перших атак, але наступні дві знизили його ОЗ більш ніж на 20%. Монстр упав у шаленство, намагаючись відкинути Віда, неодноразово використовуючи свою здібність «Відштовхування». Але зараз Від уже встиг визначити час для своїх навичок і швидко врізався в бік дуллагана.
– Ти ще не помер? Скульптурний клинок! – Молочно-біле світло огорнуло зброю Віда.
Затим пішли нещадні атаки!
З кожним ударом очки здоров’я дуллагана швидко зменшувалися.
Він намагався атакувати, але Від ухилився од усіх атак.
Хлопець міг передбачити застосування навичок дуллагана, спостерігаючи за його кроками, а затим ухиляючись від них, рухаючи верхньою частиною тіла. Зрештою, цей монстр не був складним ворогом. Хоча розрив у рівнях великий, але завдяки праці та тренуванням, Від переважав дуллагана по характеристикам. Показник стійкості у нього був на тому ж самому рівні, що й у дуллагана. Завдяки цьому у хлопця не було недоліків. Маг-скелет 80 рівня насправді дратував набагато більше.
З магами складно битися, бо вони кидають нескінченну кількість проклять. Коли поряд була жриця Ірен, їх було легко розвіяти, однак тепер, щоб позбутися проклять, Від міг лише пити зілля після закінчення битви. Кожне зілля Розвіювання проклять коштувало три срібних. Це іноді забирало прибуток від полювання, тому він найбільше ненавидів магів-скелетів.
– Увакх… – за якусь мить тіло дуллагана зникло у сірому спалаху світла, а його кінь пронизливо іржав.
– Хух… це було легше, ніж я очікував. Але тільки він один зняв 40% мого здоров’я, це було би небезпечно, якби двоє таких кинули мені виклик.
Після того, як він підібрав речі, що випали із дуллагана, Від пішов у тихий закуток, щоб підвищити рівень скульптурного мистецтва.
– Нумо зробимо дулаггана.
Навичка Віда набирала мало очок, коли він створював фігурки, які вже робив раніше. Але перше створення певної статуетки значно підвищувало Ремесло і Мистецтво.
Від дістав гравірувальний ніж Захаба і шматок дерева та почав вирізати фігуру дуллагана, якого щойно бачив. Він так звик цим займатися, що достатньо просто створити певний образ у голові, а потім його вирізати. Печера була тихою, якщо не брати до уваги звуків різьби, які розходилася луною.
«Було б чудово, якби мій ранг скульптурного мистецтва піднявся до середнього…» – подумав Від.
Наразі скульптурне мистецтво мало 99%, майже десятий рівень. Він також зробив кілька фігурок Птахів, тому думав, що може підвищити рівень.
«Будь ласка, дозвольте мені досягти середнього рангу!» – висловив бажання Від, закінчуючи голову дуллагана.
Статуетка дуллагана була завершена: лицар з могутнім тілом, грізним поглядом і величезним мечем.
Дінь!
[Досягнуто десятого рівня скульптурного мистецтва (середній ранг).
Тепер ви можете створювати предмети, використовуючи спеціальні метали та дорогоцінні камені (перлини, діаманти, рубіни тощо).
Для вашого класу, Скульптор місячного світла, поточний вплив навичок і характеристик такий:
— Ефект Скульптурного клинка збільшено на +50%
— До навички «Скульптурний клинок» додані бонусні ефекти.
— Кількість мани потрібної для Скульптурного клинка зменшено вдвічі.
— Всі характеристики зросли на 10.
— Ваша слава зросла на 20.
— Характеристика Мистецтво зросла на 20.
— Ви вивчили навичку «Прорив Сили».]
Від тремтів од радості. Неможна описати словами його почуття у цей момент.
Який сум і яку самотність він відчув, коли вивчив скульптурне мистецтво! Від зазнавав приниження і насмішок через свою професію скульптора! Але зараз він відчув, як його гнів розтанув у повітрі.
Нарешті досягнуто середнього рангу скульптурного мистецтва.
Професія скульптор, яку попервах він дуже сильно хотів полишити, тепер здавалася схожою на призначення долі.
Навичка Скульптурний клинок тепер матиме значно більший вплив! Щоразу, коли Від використовував Скульптурний клинок, його скульптурне мистецтво трохи зростало, а оскільки уміння тісно пов’язане зі скульптурним мистецтвом, то посилилося, як тільки скульптурне мистецтво перейшло до середнього рангу.
– Хм, додатковий ефект? Інформація. Навичка: Скульптурний клинок!
[Скульптурний клинок, рівень 7 (50%):
Химерна бойова навичка Захаба для меча, якою користуються ті, кому судилося різати незриме чи нематеріальне.
Захищає від магії нижчого рівня, ніж Скульптурний клинок. Коли заклинання поглинаються, заклинатель отримує лише 50% мани від початкової кількості.
Потребує: безперервно – 25 очок мани в секунду.]
Від міг лише сміятися. Для лицарів – маги найважчі супротивники. Од магічних атак з відстані дуже важко ухилитися. Але тепер Скульптурний клинок здатен поглинати таку магію. Навіть якщо суперник використовуватиме лише половину магії, яку матиме, це в сотні разів ліпше, ніж отримати удар.
«Раз кількість мани для Скульптурного клинка зменшилася, можливо, я міг би застосовувати його під час використання Потроєння або Уколу».
Скульптурний клинок швидше баф, аніж атака. Комбінування Скульптурного клинка з технікою Імперського безформного меча потребуватиме великої кількості мани, але Від вірив, що результат буде неперевершеним. Крім того, завжди є Знищення скульптури.
– Інформація: Знищення скульптури!
[Навичка скульптора: Знищення скульптури
Гнів, пов’язаний зі знищенням скульптури, створеної власними руками, на один день перетворюється на силу. Характеристика Мистецтво тимчасово слугуватиме характеристикою пов’язаною з битвою.
Попередження: Слава знизиться, а відповідні очки будуть вирахувані з характеристики Мистецтво.
Знищення звичайної статуї: Характеристика Мистецтво збільшується вдвічі і перетворюється на Силу. Характеристика мистецтво -1, Слава -20.
Знищення витонченої статуї: Характеристика Мистецтво збільшується в чотири рази і перетворюється на Силу. Характеристика мистецтво -5, Слава -100.
Знищення грандіозної статуї: Характеристика Мистецтво збільшується в шість разів і перетворюється на Силу. Характеристика мистецтво -10, Слава -200.
Знищення майстерної статуї: Характеристика Мистецтво збільшується в двадцять разів і перетворюється на Силу. Характеристика мистецтво -30, Слава -1000.]
Кількість очок характеристики Мистецтво, які перетворювалися на силу, залежали від кваліфікації знищеної скульптури.
Знищення звичайної статуї перетворювало подвоєну кількість очок характеристики Мистецтво в Силу або Спритність протягом дня, а знищення витонченої чи грандіозної статуї збільшувало показники Мистецтва у чотири або шість разів та перетворювало їх на Силу або Спритність.
Це була би загальноприйнята навичка для скульпторів з низькою силою. Скульптори, які у грі створюють лише статуї, мали б високий показник Мистецтва, проте їм би було важко полювати через їхні бойові характеристики. Ця навичка дозволила б таким скульпторам змінити показник Мистецтва на інші характеристики, але проблема полягала у пониженні характеристик Слави і Мистецтва, що супроводжує використання цього вміння.
Характеристику Мистецтво важко збільшити, а це означає, що навичку потрібно використовувати обережно. Це суворе покарання за знищення статуї, тому використовувати це вміння дуже важко і неприємно.
Іншими словами, ця навичка – двосічний меч. Від вирішив відкласти її вбік і не використовувати, навіть якщо вона може допомогти. Тимчасове збільшення сили – це не справжня могутність. Навіть без Знищення скульптури, він став сильним, коли навичка Скульптурне мистецтво досягло середнього рангу. Всі його характеристики зросли на 10, а також подвоїлася сила Скульптурного клинка.
Від не єдиний, хто насолоджувався цією перевагою. Будь-які ремісничі навички, такі як Кулінарія, Шиття, Ковальство, Рибальство, Фермерство, мали переваги у вигляді характеристик, умінь чи додаткової слави. Коли досягався середній ранг – усі характеристики отримували 5 очок, а коли ранг володіння досягав експертного рівня, всі характеристики отримували додаткові 10 очок.
Досі ніхто не знав, скільки очок буде отримано після досягнення рангу майстра в навичці. Умілість у будь-якій навичці зростала в залежності від користувача. У випадку Віда, він отримав 10 очок до всіх характеристик; удвічі більше, ніж звичайні гравці, все завдяки секретному класу – Скульптор місячного світла, а також завдяки завданню пов’язаному із Захабом Скульптурний клинок дуже добре прокачався…
Досі ще ніхто не оволодівав ремісничими навичками, бо їхній шлях розвитку надто складний. Віду знадобилося багато часу та зусиль, щоб досягнути середнього рангу. А перейти з середнього до рангу майстра буде ще складніше. Однак у цей момент він вирішив, що стане майстром у всіх ремісничих навичках.
Тонкі естетичні почуття і пекуча пристрасть до мистецтва не мали нічого спільно з Відом, але у нього є талант, якого не мають інші: талант наполегливої праці.
Печера Мертвого Воїна була мисливським угіддям, де часто з’являвся дуллаган і найманці-скелети десь 120 рівня, а також тут частенько можна зустріти гулів десь 110 рівня. Гулі мали нижчий рівень, але завжди з’являлися групами по чотири-п’ять членів, і тут було багато видів гулів. Удосконалені або гулі з іменами іноді мали рівні вище 130.
Дуллагани і найманці-скелети дуже вправні у володінні мечем, тому битви з ними були захопливими. Проте гулі зазвичай просто кидалися вперед, довіряючи своєму грубому, але потужному захисту.
Віду довелося навчитися атакувати, ухиляючись від їхніх злісних атак.
– Добре. Це ідеальне місце.
Від обрав печеру Мертвого Воїна своїм новим мисливським угіддям. Монстри з іменами, хоч це дуллагани, найманці-скелети чи гулі були дещо небезпечними, але боротьба з ними мала великі переваги.
Це ідеально підходило для Віда, який переважно бився кулаками або мечами.
Тут і там були дивні маги-скелети, але їхня магія більше не була ефективною. Блокування за допомогою Скульптурного клинка звело нанівець їхню магію; іноді заклинання рикошетили, ставлячи магів у скрутне положення.
Здається, швидкість рикошету магії залежить від майстерності володінням Скульптурним клинком. Йому потрібно тренуватися у скульптурному мистецтві, щоб підняти рівень цієї навички. Зростання рівнів скульптурного мистецтва тепер таке ж важливе, як і отримання очок досвіду та піднімання рівнів.
У Віда, в якого все було досить добре, досі залишався один противник, якого він мав остерігатися: лицар смерті. Цей монстр був вище 200 рівня, і в печері Мертвого Воїна лицарі смерті з’являлися набагато частіше. Вони блукали, ніколи не залишаючись у певній місцевості. Віду доводилося затримувати подих і крадькома рухатися, щоби сховатися від них. У лицарів смерті поганий зір, тому він міг розслабитися, коли ховався у закутку. Від зайшов так далеко, що навіть викопав кілька заглибин і ховався у них щоразу, коли наближався лицар смерті.
– Коли я став таким…
Коли він грав у Континент Магії, то кожен монстр був слабким проти його персонажа максимального рівня, але зараз хлопець змушений переховуватися від лицарів смерті.
Проте Від відчував певне задоволення. З його високим рівнем відновлення мани та майстерністю у наданні першої допомоги час вимушеної бездіяльності був набагато меншим.
Завдяки цьому, Від міг набагато швидше піднімати рівні. Крім того, тут випадали набагато кращі предмети, ніж на першому поверсі. Тому, якщо йому доведеться робити якісь неправильні речі, Від і так зайшов дуже далеко, тож може спокійно піти трохи далі.
– Дуллагани – найкращі монстри для полювання. Але чи є щось ліпше? Було б чудово, якби тут було щось слабше лицарів смерті, але досить сильне, щоб дати багато очок досвіду…
Від рухався обережно, не забуваючи робити сховки у ключових місцях. Не було потреби, щоб хтось його цьому навчав, він просто наполегливо адаптувався і виживав, як тарган.
Поборовши багацько гулів і найманців-скелетів, Від натрапив на широку печеру, де тихо протікала підземна річка.
Усюди буяли квіти і навіть деякі лікарські трави. Настав час перепочити, оскільки він щойно запекло боровся з найманцями-скелетами. Він наповнив пляшку водою і вже збирався сісти, коли побачив силует. Уважно придивившись, Від побачив жінку, що спала посеред підземелля, і поряд більше нікого не було.
– Хто ти? – запитала вона. Від, який чекав на її пробудження, все одно був заскочений зненацька.
– Я – Від. А… А як щодо тебе?
Це були незграбна репліка. Від ніколи не думав, що тут буде ще хтось, окрім нього.
І цей погляд її очей, коли вона прокинулася… саме те, що подобалося Віду.
– Мене звати Даін, – сказала вона, відсторонено всміхаючись.
Хьон раніше не зустрічав багато дівчат. Звичайно, він ходив на заняття з дівчатами, але ніколи не проводив з ними багато часу сам на сам. Справа не в тому, що хлопець був непопулярним. Деякі дівчата підходили до Хьона і говорили, що його похмура та відсторонена аура приваблює. Він уважав їх дурненькими.
«Ви думаєте, що це круто? Спробуйте самі відчути бідність – і ви передумаєте».
Він також не ходив з дівчатами на побачення. І обіди поза домом, і навіть просто кава – коштували грошей. Хьон уважав страви з продуктових магазинів і домашню їжу більш економними. Чого він справді не міг зрозуміти, так це того, чому зустрічі з дівчиною пов’язанні з витратами величезних сум кожного разу, коли був якийсь ювілей.
Плюс, коли інші заїжджали до кінотеатру просто неба, щоб подивитися фільми, Від залізав на найближчий телефонний стовп. Він дивився телевізор лише тоді, коли його дивився хтось інший. Звичайно, Від узяв телевізор, який викинули, але не дивився, тому що це збільшує рахунок за електроенергію. Якщо він і дивився телевізор, то десь близько опівночі, коли плата за електроенергію була набагато нижчою. У скнари Хьона, а отже, і у Віда, майже не було досвіду спілкування з дівчатами.
Даін. Це ім’я глибоко закарбувалося у його свідомості. У кожного чоловіка була дівчина мрії. Від не був винятком.
Дівчина його мрії мала довге натуральне волосся, молоде і розумне лице та гарну, привабливу усмішку. Але це не що інше, як деталі.
Якщо дівчина могла змусити його закохатися з першого погляду, то вона була його дівчиною мрії. Від злегка закохався у Даін. Ось так.
Він нікому не вірить.
Від також не довіряв повністю Пейлу чи Сурці, хоча вони разом тренувалися. Люди змінюються. Зараз вони могли здаватися друзями, але він дуже сумнівався, що вони зловлять кулю замість нього.
«Віддавати стільки, скільки отримуєш, не більше і не менше». Така філософія Віда. Він не міг довіряти нікому, крім рідних.
Його погляд загострився.
– Даін. Як ти сюди потрапила?
У Небесному місті жили тільки Птахи. Люди не могли сюди піднятися і, судячи з її одягу, вона була авантюристкою.
– Сюди? Я тут уже десь три місяці?
Три місяці. Думка спалахнула у голові Віда.
– Чи може бути, що ти одна із шукачів пригод, які відкрили Небесне місто?
– Так, я була частиною тої групи, але я не хочу про це говорити.
– Що ти маєш на увазі?
– Я одна залишилася тут.
– Зрозуміло.
Даін граціозно позіхнула і потягнулася.
– У мене 134 рівень і я шаманка.
Її рівень був нижчим, ніж припускав Від. Він гадав, що у неї буде принаймні 170 рівень, оскільки вона одна була в печері Мертвого Воїна. Від був тут з рівнем 109, що теж аномально. Пересічний гравець на таке б не наважився.
– Що ти хочеш цим сказати?
– Я маю на увазі, якщо ти один, давай створимо групу. Що, ти цього не хочеш?
– Ні, звучить чудово.
Від погодився не тільки тому, що Даін була в дечому схожа на його дівчину мрії, чи тому, що довіряв їй. Він завжди на сторожі, а тому не міг довіряти дівчині, яку щойно зустрів, тільки тому, що вона попросила його створити з нею групу. Але Віду подобалося тримати своїх ворогів поруч.
Дівчина була підозрілою. Крім того, Від зберігав багато предметів у різноманітних сховках, тому не міг просто залишити Даін саму.
Шамани могли використовувати білу магію для застосування бафів, що підвищували сили, спритність і швидкість, а також чорну магію, щоб понизити характеристики ворогів. Вони могли використовувати заклинання агресії та зцілення, протидіяти отруті та розвіювати прокляття. Шамани також могли володіти мечами і булавами, а це означає, що вони володіли певними навичками ближнього бою.
По суті, вони були майстрами на всі руки! Однак клас шаман був непопулярним, бо мав кілька навичок у кожній сфері, але не був видатним у жодній з них. Зцілювальні здібності були слабшими, ніж у кліриків, а прокляття, які шамани кидали, слабші, ніж у чорний магів. Їх навички ближнього бою можна порівняти з навичками лучниками, який використовує меч замість лука.
Низькі ОЗ, низька живучість і магічна сила слабша, ніж у магів. У характеристиках не можна розвивати щось одне, очки потрібно розділяти порівну, тому це був клас, який не міг зробити багато. Від нічого не очікував од Даін. Він сподівався, що вона йому не заважатиме! Можливо, Від просто кине її після того, як забере всі речі зі своїх сховків.
– Грр!
З’явилися найманці-скелети і Від напружився. Досі він стикався одночасно не більше ніж з трьома супротивниками цього типу.
Хай якими чудовими були бойові навички Віда, важко протистояти аж п’ятьом одночасно. Якби він повернувся спиною, навіть один-два удари могли завдати значної шкоди, і у нього не було можливості скористатися першою допомогою, поки бій не закінчиться, тому це було доволі небезпечно.
У цю мить Даін підняла праву руку і вимовила закляття:
– Світло мужності, що походить з давніх часів, дай сили цьому герою, щоби боротися з ворогом! Збільшити силу!
Тіло Віда засяяло яскравим світлом, а його сила підвищилася майже на 100. Затим Даін лагідно підняла руки, немов чекаючи обіймів.
– Повз промчиться вітерець. Борися з ворогом із легким серцем. Світло буде твоїми кроками. Сюди, дух вовка.
Спритність і швидкість Віда значно зросли. Він зробив лише один крок до ворога і відчув, немов би біжить.
– Тобі судилося нести смерть, кров і жорстоку різанину, поле бою нехай буде твоєю домівкою! Жага крові!
Різні шаманські бафи Даін підняли характеристики Віда, тепер він міг легко розібратися з п’ятіркою найманців-скелетів. Але в цю мить дівчина кинула прокляття на монстрів: їхня швидкість і сила зменшилася, вони більше не могли відновлюватися і втратили бажання битися.
«Шаманська магія не може бути настільки сильною».
Від не розумів ситуацію. Після того, як він легко прикінчив найманців-скелетів, то навіть не зупинився, щоб підняти предмети, які випали, одразу почавши стати Даін питання.
– Твоя магія неймовірна для 134 рівня. Як таке можливо? Якщо я не зрозумію причини, ми не зможемо більше бути у групі.
Він ризикував образити її почуття, але вона відповіла зі щасливою посмішкою.
– Це через моє хобі.
– Хобі?
– Так, будь ласка, не думай, що я божевільна. Я не люблю вбивати монстрів, просто… – сором’язливо сказала вона. – Я використовую прокляття на монстрах, священну магію, а іноді й заклинання віддалених атак. Після цього, коли їх ОЗ падають, я застосовую на них Руку зцілення…
– На монстрах?
– Еге, я просто так розважалася.
Те, що Даін говорила, шокувало. Вона мала 134 рівень, але її магія була дуже розвиненою. Тож Даін розважалася, проклинаючи, а потім зцілюючи найманців-скелетів, дуллаганів і гулів у підземеллі…
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.