Інші варіанти назви: Скульптор місячного світла / Легендарний скульптор місячного світла / ЛМС / СМС / ЛСМС
Англійська назва: The L. Moonlight Sculptor / LMS
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Nam Heesung (남희성) / Нам Хісон (Нам Хвісон)
Жанри: бойовик, бойові мистецтва, наукова фантастика, пригоди, комедія, фентезі, шьонен, ЛітРПГ
Рік: 2007
Томів: 58
Випуск: завершений
Перекладачка: Silver Raven
Переклад: у процесі
Опис: Людина, покинута світом, людина, що поклоняється грошам, людина, відома як легендарний Бог Війни у дуже популярній MMORPG «Континент Магії». З досягненням повноліття він вирішує попрощатися з грою, але спроба заробити щось за вкладений час і зусилля має такий наслідок, якого ніхто не міг уявити.
Завдяки ряду випадковостей його легендарний персонаж продається за 3 мільярди вон, приносячи йому велику радість, що змінилась глибоким відчаєм, бо він змушений віддати майже все жадібним лихварям. Відкривши можливість заробляти гроші завдяки іграм, головний герой піднімається з прірви з новим наміром і йде прямо до нової епохи під керівництвом першої в історії MMORPG у віртуальній реальності «Королівська Дорога».
Це легенда про Лі Хьона, про шлях до вершини, з серцем, що любить тільки рідних, з безмежним прагненням до грошей, про його винятковий розум, треноване тіло і вмінням наполегливої праці, що завжди підтримувало головного героя на плаву.
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Розділ 1. Мій клас – Місячний скульптор
Місто Баран стало значно метушливішим, коли кількість користувачів значно зросла.
– Продаю статуетки! Їжа на продаж! Броня і зброя з низькою міцністю буде відремонтована задешево!
– Ця статуетка, скільки вона коштує?
– 20 срібних за штуку! Це дорого? Наскільки дорого настільки і красиво: мистецтво це завжди щось оригінальне.
Від спровокував вибух інтересу у користувачок! Статуетки, які він створював, здавалися майже живими. Більшість скульптур, особливо кам’яні скульптури, були надто важкими і їх доволі складно продати. Тому для зацікавлення натовпу були виготовлені маленькі фігурки. Вони були милими та привертали до себе увагу жінок.
Від готував одночасно з продажем статуеток. Навколо зібралися люди, привабленні апетитними запахами їжі. А ті, хто підійшов купити статуетки, також звернули уваги на смачні аромати.
– Що ти готуєш?
– Це отрута.
– Ек, отрута? Ти готуєш отруту? Хай там як, але воно так чудово пахне…
– Так, це отрута, бо ця страва така смачна, що за неї варто двічі померти! Ось, спробуйте трохи!
Користувачі скуштували рагу Віда, він дав кожному по маленькій ложці.
Перш за все – запах! Рагу готувалося із води, в якій варилися дика їстівна зелень, що корисна для тіла і виділяла солодкий аромат. Як тільки рагу потрапляло до рота, очі користувачок розширювалися від ніжного солодкуватого смаку.
– Ого, така смакота! Милий, можеш купити мені трохи?
– Звісно! Їж скільки хочеш. Раз моя Сена так хоче цього… Містере, скільки це коштує?
– 15 срібних, – відповів Від.
– Доволі дорого за одну страву, чи не так?
Почувши назване число, обличчя багатьох чоловіків-користувачів спотворилися. Це тому що ціна в 15 срібних доволі висока. Однак Від ніколи не йшов на компроміс щодо ціни. Жодних поступок у справах, які стосуються грошей.
– Причина того, чому я готую, полягає в тому, щоб дозволити багатьом людям їсти смачні страви. Але, схоже, цей шлях не настільки простий. Здається, ніби страви занадто, оскільки всі скаржаться на ціну.
– Ну звісно!
– Я б хотів би продавати дешево, але вартість інгредієнтів для страв становить майже 14 срібних. А якщо врахувати інструменти для приготування та зусилля, які я доклав, то я продаю їх майже за безцінь. Ух. Чи варто відмовитися від мрії готувати смачну їжу та використовувати дешеві продукти для приготування недорогої їжі? Для мене це справжня дилема. Ух.
Від показово заплакав, ясна річ це була вистава. Якби його вдарили ножем і він стікав кров’ю, то не зронив би і сльозинки. Це була інвестиція. Безплатна інвестиція в інгредієнти!
– Милий! – інвестиція окупилася, користувачка гнівно вигукнула. – Давай просто купимо в нього їжу! Я маю на увазі, агов! Він добре готує… Зрештою, моя мама б сказала, що це приготовано від усієї душі. Хтось, хто так смачно готує, повинен бути справді доброю людиною.
– Добре, добре, я зрозумів. Вибачте за це, кухарю, сподіваюся ви багато продасте.
Пара пішла, заплативши 20 срібних. Ніхто з них не попросив про решту. Вираз Віда змінився на задоволену усмішку.
«Все добре смакує, якщо ви не знаєте, що таке смачна їжа. І знову, прибуток».
Від уміло продав статуетки та їжу. По правді, продукти для страви заледве коштували 1 срібний.
Дика зелень була найдешевшим інгредієнтом, тому що її можна було зібрати, а інші продукти не були такими вже й дорогими. Оскільки ціни на продукти в гірських поселеннях були набагато нижчими, ніж у великих містах. Хоча у гірських селах не було розмаїття продуктів, як у містах, їх вистачало для приготування кількох страв.
– Містере! Одну миску, будь ласка.
– Кімбап* для нас.
– Я знову повернувся, хе-хе.
Клієнтам не було кінця. Завдяки тому, що навичка Кулінарія та Скульптурне мистецтво Віда досягли середнього рангу, він притягував до себе величезний натовп. Оскільки кількість людей все зростала і зростала, зростали навіть перебільшення, але Від був тим, хто не вважав брехню брехнею, коли це стосувалося бізнесу. До того ж, завдяки ретельному обслуговуванню клієнти почувалися краще. Однак час від часу були люди, що турбували його.
– Перепрошую, здається, я бачила вас по телебаченню.
Дві жінки підійшли до Віда, намагаючись роздивитися кожну рису його обличчя, а потім запитали:
– Ви – лицар принцеси, так?
Це було прізвисько, яке він отримав, прийнявши активну участь у конкурсі в середні школі Дейн, щоб отримати головний приз. Ймовірно, через те, що новини швидко розійшлися по Інтернету, знайшлося багато людей, які впізнавали його. Можливо, комусь подобається бути справді популярним, але у випадку Віда все було інакше. З усіх прізвиськ, які він мав, прізвисько «лицар принцеси» було для нього дуже незручним.
– Ну, розумієте, мені здається ви переплутали мене з кимось іншим.
Він відвів очі, щоб уникнути їхньої уваги. Страви Віда були не тільки смачними, але і підвищували показники здоров’я і мани гравця. З цієї причини багато людей приходили, щоб з’їсти його страви. Зростання було настільки значним, що навіть команди, які збиралися на полювання, приходили та їли разом.
– Ціна – 15 срібних. Ціна на спеціальну страву для полювання – 30 срібних. Дякую. Гарного вам полювання!
Хоча ціна на їжу та статуетки була доволі високою, Від, як додаткову послугу, пропонував безплатний ремонт спорядження з низькою міцністю, тому висока ціна не була вже такою проблемою. Навіть якщо це 30 срібних, для користувачів, які полювали в місті Баран, це була сума, яку вони могли легко заплатити.
Їжа, яка підвищувала максимальну кількість здоров’я та мани, варта того, щоб на неї витратили таку кількість грошей перед полюванням. Звісно, в меню були і набагато дорожчі страви. Була страва приготована із яйця Птаха і небесного плода, вона мала такий чудовий смак, що людина навіть не помітила б, якби поряд хтось упав і помер.
Просто порахувати вартість інгредієнтів, небесний плід коштує 15 срібних, а яйце Птаха – цілих 95 срібних. Однак страва була не тільки дорогою, її ще доволі складно приготувати. Така страва не робиться з одним основним продуктом. Така страва потребує ретельного приготування, щоб нейтралізувати негативні впливи і подвоїти хороші ефекти.
Це так само, як і при готуванні курячого супу (самґєтан*) з женьшенем, фініками та іншими лікувальними травами. Страва має підкреслювати смак і максимально збільшити ефект від усіх інгредієнтів. Це труднощі та важка робота кухаря.
Таким чином, після кількох спроб і невдач, назви страв, приготованих з яєць Птахів і небесних плодів, були такими:
Королівський бутон добробуту на цілий день!
Солодкий горіх і лавровий лист.
Страва, яка приготована з обох цих інгредієнтів мала таку назву:
Відкритий горіх для Птаха.
Ця страва демонструє вплив як яєць Птахів, так і небесного плоду, а це означає, що вона дає значний приріст силі, інтелекту, удачі, мані та здоров’ю.
***
Коли Мапан приєднався до Віда у місті Баран, він мав великі очікування.
«Нарешті мій час, як вічно виснаженого купця, закінчився! Тепер, з цього моменту, все буде йти плавно».
Відверто можна сказати, що шлях купця – складний. У голові Мапана промайнули спогади про його страждання.
«Ох, це були складні часи…»
Коли він спочатку обрав клас торговця, то був сповнений мрій і надій. Бо купці пов’язанні з грошима. Гроші! Гроші це влада! Гроші це слава!
Зрештою, у світі панували гроші. Він здобув спеціальність у галузі економіки і твердо вірив, що капіталізм – не ідеологія, а сама суть економіки. Щоб заробити капітал, Мапан готовий витримати деякі труднощі.
Здається, що всі гроші стеклися на континент Версаль, отримавши їх, він може створити велику торгову компанію, щоб здобути гігантську кількість слави. Говорили, що в деяких королівствах можна придбати звання дворянина, якщо мати достатньо грошей. Одним словом, він обрав шлях купця, щоб заробити багато грошей.
Але все пішло не так, як він хотів! Із самого початку шлях купця був складним. Оскільки він не міг покинути стартове місто протягом чотирьох тижнів, то був змушений бігати по дорученням. Готелі, магазини зброї та біржі – Мапан старанно працював, щоб отримати невелику суму грошей. Усе для того, щоб отримати клас торговця. Мапан стрибав, бігав і котився!
– Оскільки я бачив усі зусилля, які доклав, гадаю, у тебе є талант стати торговцем. Якщо у тебе немає жадоби до грошей, ти не купець. Мені терміново потрібно 300 штук кролячих шкурок. Я дам тобі один золотий, зможеш їх дістати для мене? Якщо ти це зробиш, я офіційно прийму тебе як купця королівства Розенхайм! Однак дістань їх якомога швидше. У тебе є три дні.
Ділінь.
[Завдання: Власнику біржі потрібні кролячі шкурки
Власник біржі потребує великої кількості кролячих шкурок. Немає потреби знати навіщо вони йому потрібні, але що швидше ви їх дістанете, то краще.
Складність: E
Нагорода: клас торговець
Обмеження: завдання потрібно виконати за три дні.
Якщо ви зазнаєте невдачі, довіра власника біржі до вас знизиться і ви протягом місяця не зможете отримати можливість стати купцем.]
«Ура, я отримаю гроші!» Мапан із радістю прийняв прохання.
«Він навіть дав мені один золотий, як і очікувалося від торгового квесту, із самого початку вони дають багато грошей».
Кролики були звичайними початковими монстрами, які блукали навколо замку. Шкурка одного кролика в магазині продавалася за 10 мідних, тому загальна сума для закупівлі становила 3000 мідяків. Тому він підрахував, що 30 срібних має вистачити.
Звісно, інша сторона теж має отримати певний прибуток. Під час правильної торгової операції обидві сторони мають отримати прибуток.
– Купую кролячі шкурки! Даю 11 мідних за кожну! – Мапан голосно вигукнув перед замком.
Він сподівався, що з’явиться велична кількість користувачів, які полювали на кроликів, щоб отримати прибуток. Поряд набагато голосніше вигукнув ще один купець:
– Купую кролячу шкурку за 30 мідних!
Людина, яка була поряд з ними, закричала ще голосніше:
– Купую кролячу шкурку за 50 мідних!
– Прокляття! Що за чортівня…
Кролячі шкурки, які коштували всього 10 мідних, зараз купувалися за до смішного високими цінами.
– Що відбувається? – запитав спантеличений Мапан, але відповідь довела його до відчаю.
– Ти не знаєш? Є багато людей, які скуповують кролячі шкурки. В основу це ті, хто хоче стати торговцями. Окрім них є ще люди, які хочуть вивчити шиття, їм теж потрібні кролячі шкурки, тому ціна на них зросла аж до небес!
Мапан залився сльозами. Такі ціни довели купця-початківця аж до сліз. Завдання власника біржі мало триденний термін. Не маючи іншого вибору, він витратив усі гроші, які мав, і ледь-ледь зібрав 300 кролячих шкурок після того як полював день і ніч. Через це Мапан почувався повністю виснаженим.
– Спасибі, тепер ти купець!
Власник біржі поплескав його по плечу за добре виконану роботу; він не знав, що плечі Мапана почали опускатися. Це був лише початок. Початок суворого шляху купця.
Щоб підвищити собі рівні і навички, йому довелося купувати здобич користувачів за великою ціною. Через слабкість, він не міг брати участь у боях. Але щоб купити здобич йому доводилося проходити крізь жорстоку війну крові та поту. Мапан, який їздив аж до міста Баран, сподівався, що в кінці його не чекає велике нещастя.
Чекати на користувачів, які прийдуть до його ятки, щоб продати здобич, дещо складно, але бувало, що люди приходили і просили про непомірні ціни.
«Мої муки скінчилися!»
З того часу, як Мапан домовився про партнерство з Відом, його страждання і тривоги зникли. Все, що він мав робити, – це довіритися Віду і слідувати за ним.
«Я піду за ним куди завгодно. Моя робота – це повністю довіритися йому!»
Мапан твердо вірив. Великий воїн! Шукач пригод! Майстер бою! Мапан, який вірив, що Від саме такий, мав піднесений настрій. І це тривало доки вони знову не зустрілися в місті.
«Як таке могло статися?»
Мапану хотілося кричати. Купець навіть потер очі, що поглянути ще раз: Від готував їжу та продавав статуетки. Що ще гірше, він займався ремонтом!
«Ні-і-і-і-і-і-і-і!»
Поки Від займався приготуванням страв, хтось потайки плакав. Цей хтось був Мапан. Від, якого він сприймав як великого воїна, зараз продавав їжу та статуетки.
«Хіба це фальшивий майстер на всі руки?*»
Ця справа не така, щоб по ній можна судити лише по здогадкам. Мапан хотів знати точно, але вагався. Він боявся дізнатися відповідь. Але це не той випадок, коли купець міг заплющити очі, Мапан мусив запитати.
– Ем, Віде, який у тебе клас?
– У мене? Як бачиш, я скульптор.
– С-с-скульптор?
У Мапана заболіла голова, його ніби стукнули чимось важким по потилиці.
«Клас скульптора настільки ж непопулярний, як класи митців, навіть від прибиральників більше користі!»
Меланхолія охопила Мапана, він вказав тремтячою рукою на киплячий казан.
– А як щодо приготування страв?
– Це додатковий заробіток.
– А ремонт…
– Це одна з навичок, яку я старанно розвиваю. Щоб отримати навичку Ковальство для виготовлення зброї та обладунків мені потрібно підняти навичку Ремонт принаймні до середнього рангу.
Мапан, який думав, що утворити партнерство з Відом, – це знак долі, відчував велике розчарування.
«Що ж, здається, йому страшенно не пощастило… але як він до такого дійшов?»
На думку Мапана, персонаж на ім’я Від був жахливим у найнікчемнішому сенсі. Його навички були обрані доволі випадково, цього достатньо для входження в історію як найгіршого ігрового персонажа! Від старанно розвивав різноманітні навички, на які інші не звертали уваги. Якби це був Мапан, він би здався і створив нового аватара.
«Наскільки ж незграбно розвинутий цей персонаж, щоб мати такий набір навичок?!»
Однак Мапан страшно помилився. Це була кропітка робота Віда! Він крок за кроком робився сильнішим, лупцюючи опудало в залі базового тренування і в той же час їв разом з інструктором.
Щоб підняти рівень скульптурного мистецтва на одне очко, Від вирізав скульптуру за скульптурою до почервоніння в очах. Щоб розвинути навичку кулінарія, він готував їжу для карального загону, до якого приєднався.
Десятки тисяч приготованих страв, тисячі створених скульптур – усе заради розвитку персонажа на ім’я Від. Але в очах Мапана цей аватар умів усе і не був ні в чому вмілим. Однак торговець не падав у відчай, навіть у такій ситуації, він дізнався щось нове.
«Ця людина налаштована на комерцію навіть більше за мене. Конфуцій одного разу сказав, що коли йдуть троє людей, один із них – мій вчитель. Навіть у фальшивого майстра на всі руки я можу дечому навчитися».
Мапан вирішив не шкодувати про партнерство з Відом. Він поставив свою ятку і почав активно скуповувати здобич. Мапан не міг сидіти на місці, коли спостерігав за тим, як Від продає їжу та скульптури. Він згадав, що є купцем.
«Який ниций брехун…!» – були моменти, коли Мапан сильно дивувався.
«Він отримує такі великі прибутки, використовуючи дешеві інгредієнти!» – а подеколи гнівався. Мапан, який пишався тим, що він порядний купець, не міг повірити, що є такі люди.
«Хіба ти не пройдисвіт і шахрай?»
Від мав блискучий дар красномовства, який легко підкуповував покупців. Усього лиш кількома словами статуетку, які продавали за десять срібних продали за п’ятнадцять. Мапан, дивлячись на це, кипів од гніву.
Через два дні Від зібрав виставлені статуетки до сумки.
– Вони продавалися набагато краще, ніж очікувалося.
Статуетки були створені у вільний час у Лавіасі. Більше половини з них – продані. Люди не повертаються, щоб купити ще одну статуетку. Якщо на шляху не трапився колекціонер, то більшість купляє їх як сувеніри.
Навіть якщо вартість статуеток низька – 10 срібних, у ліпшому випадку за кожну з них можна отримати 30 срібних. Для того, щоб отримати 3 золотих, потрібно продати 10 статуеток. Цим він користався в перші дні, коли був бідним, але, враховуючи нинішній рівень, прибуток від різьблення по дереву значно змінився.
Серед можливих покупців, усі, хто зацікавився статуетками, вже купили по одній, якщо Від вирішить побути тут ще трохи, то зможе продавати лише приготовані страви. Піднявши свої навички ремонт і кулінарія до 40%, він прибрав ятку.
Від поглянув на Мапана, який поряд невпинно скуповував здобич.
– Нам час вирушати.
– Що? Куди вирушати?
– Я вже казав, що ми підемо через гірський хребет Бар-Кху*.
Від повинен повернути Чашу* до храму Фреї протягом трьох місяців, тому він повинен піти з міста якнайшдивше. Крім того, щоб стати майстерним скульптором, потрібно багато знань і досвіду. Хоча Від робився сильнішим, користуючись різними методами, але він пам’ятав, що його професія – скульптор. Відвідавши різноманітні магазини, хлопець швидко приготувався до подорожі.
– Будьте обережними! – Ґанділва, староста, тепло попрощався з Відом перед брамою.
Окрім старости прийшло і троє десятників: Дейл, Бекер і Хосрам.
– Коли повернуся, навідаю вас. – Сказав Від.
– Авжеж. Ми не забудемо про вашу допомогу.
– Побачимося.
– Так, сер! Коли наш обов’язок буде виконаний, ми повернемося додому. Тож наступного разу, коли ми побачимося, наша зустріч буде в замку.
****
Від і Мапан купували особливі товари у великих містах, прямуючи на південь від королівства Розенхайм. Перли і нефрит, біле вино, сир, оливкова олія, мітрил та багато іншого – все це фірмові товари південних міст.
Королівство Розенхайм не володіло високими технологіями і немало потужної комерційної жилки. Ймовірно, тому активно торгувало коштовностями, продуктами, неочищеними рудами. Серед королівств у центрі континенту є кілька, що спеціалізуються на виробництві зброї та обладунків.
Природно, спорядження таких країн мало більшу міцність і чудові показники атаки та захисту в порівняні зі спорядженням з інших країн. Таким чином, користувачі, що розпочинали гру в центрі континенту мали велику перевагу. Однак, з точки зору пригод і можливостей, королівство Розенхайм було непоганим вибором.
– 40 шматочків нефриту, будь ласка.
Покупкою коштовностей займався Мапан, за допомогою навички торгівля він міг купити товар за більш прийнятною ціною. Однак при спробі надто сильно знизити ціну, угоду можуть скасувати.
Коли таке трапляється, власник біржі не проводитиме з купцем жодних ділових операцій протягом десяти днів, тому тут слід бути обережним.
Мапан, закінчивши торгуватися, поглянув на Віда.
– Ціна за нефрит 760 золотих. Купувати?
– Хм… Ти не можеш ще зменшити ціну?
– Це максимальна межа для моїх навичок.
Рука Віда тремтіла, коли занурилася до кишені, щоб дістати 800 золотих монет. Мапан передав гроші за покупку продавцю, а нефрит і решту повернув Віду.
– Куди ми зараз підемо?
– У село Фалкон по перли.
50 перлин купили за 690 золотих, затим, навідавшись до села поряд з вугільними шахтами, вони купили 3 кілограми мітрилу.
Гаманець, який до цього часу тільки накопичував гроші, робився порожнім монетка за монеткою. Зрештою, залишилося тільки 50 золотих. Попередні накопичення Віда сягали 1700 золотих. Гроші, які він старанно заробляв і зберігав, були витрачені в мить.
В об’єднаному королівстві Бритон, за горами Бар-Кху, ціна на коштовності вища щонайменше на 25%, ніж по цей бік гірського хребта. Навіть якщо людина не буде купцем, можна отримати непоганий прибуток завдяки ринковій ціні та славі, тому скуплено стільки товарів.
«Але чим він займається?»
Кожного разу, коли вони вирушали до нового міста, щоб придбати місцеві товари, в очах Мапана з’являлись запитання. Навіть коли Від просто йшов дорогою, він завжди щось робив. Наприклад, міг зупинитися для того, щоб викопати рослину. Яку він потім обережно клав до сумки. У такі моменти Від радісно усміхався.
– Віде, що ти робиш? – Мапан не міг встояти перед своєю цікавістю.
Відповідь Віда була простою:
– Ти про це? Я вириваю лікарські трави.
– Якщо це лікарські трави…
– Я вивчив лікарські трави. Місцевість тут горбиста, тому тут багато лікарських рослин.
Мапан хапнув повітря.
«Ох!»
Від, який для Мапана скидався кумиром, виявився найгіршим варіантом фальшивого майстра на всі руки!
«Я так неправильно оцінив цю людину!»
Як він тільки міг подумати, що це Від полював на лицарів смерті та інших немертвих, тільки через те, що у нього були гори здобичі! Можливо, Віду пощастило десь їх знайти. Звісно, такий шанс був дуже крихітним, але Мапан, чия довіра до Віда впала до найнижчої точки, думав про це, як про реальну можливість.
Проте Мапан людина слова. Людина, яка вірить у справедливість і провидіння. Завдяки Віду він отримав багато переваг. Завдяки проданій здобичі, Мапан отримав багато грошей і підняв рівні навичок! Він купував для Віда коштовності за розумною ціною, і це теж значно підвищило його навички. Ця ситуація зовсім не була поганою, тому немає потреби відмовлятися від угоди про партнерство.
«Людина не може відступити від свого слова!»
Мапан наполегливо працював, щоб купити особливі товари. У нього, на відміну від Віда, не було великого капіталу, тому він в основному зосередився на купівля продуктів, таких як оливкова олія чи сир. Ці продукти не мали високої націнки, але приносили стабільний дохід і ризики пов’язані з ними були невеликими.
Мапан мав деякі переваги у торгівлі продовольчими товарами, тому скупив велику кількість харчів за низькою цінною та придбав критого воза для їхнього перевезення. Оскільки кінь коштував більше 100 золотих, він купив старенького мула.
Від позбувався від своїх сумок, які він тягав з собою весь час. Мапан допоміг йому купити в магазині рюкзак, щоб складати туди лікарські трави. У ньому вміщувалося предмети в двадцять разів більші за його об’єм, також рюкзак зменшував вагу предметів на четвертину.
Тепер вони виглядали, як повноцінні вуличні торговці.
***
Гірський хребет Бар-Кху.
Він розташувався між південною частиною королівства Розенхайм і східною частиною об’єднаного королівства Бритон. Обидва королівства межували з цим місцем, але гори називали раєм для монстрів.
Переповнений чудовиськами! Нерівна місцевість!
Обидва королівства мали тут армії рейнджерів, що періодично винищували монстрів. Якби не це, королівство Розенхайм і об’єднане королівство Бритон нескінченно страждали би через напади всіх цих почвар.
Рееееееееев!
Коли вони почали підніматися, то гірський хребет повнився моторошними звуками. Це був рев лютого звіра. Це були звуки звірів, що шаленіли. Чулися звуки ламання дерев і низький рев. Як і очікувалося від цього місця, це дійсно рай для монстрів.
Така кількість почвар у місці, що не є підземеллям, це справді рідкість. Зрештою, монстри з’явилися на шляху воза Мапана і Віда. Лікантропи. Ці перевертні були монстрами 100 рівня.
Відомо, що лікантропи були десь 150 рівня. Звичайно, у цих горах вони знаходились внизу харчового ланцюга, тому їх витіснили з серця гірського хребта до таким місць, де зараз подорожували Від і Мапан.
Лікантропи пересувалися зграями, тому зараз їх вискочило більше десятка. Недавній рев, схожий на виття вовків, можливо належав перевертням. Причиною було те, що вони знайшли здобич і скликали зграю на полювання. Сидячи на козлах, Мапан непокоївся.
– В-вони з’явилися, що нам тепер робити!? Віде, Віде, ти казав, що розберешся з цим!
Однак Від ретельно водив гравірувальним ножем, сидячи на місці помічника кучера.
Гравірувальний ніж Захаба. Про цей унікальний предмет будь-який скульптор міг лише мріяти. Гравірувальний ніж рухався відповідно до структури дерева, створюючи статуетку.
Лікантропи повільно наближалися. Коли вони з’явилися, то нагадували людей, за винятком голови, що скидалася на вовчу морду. Їхні тіла почали покриватися густим сірим хутром. Це злі істоти, що можуть перетворюватися на вовків.
Дінь
[Рівень навички Ремесло зріс.
Навичка Ремесло середнього рангу досягла 4 рівня.
Вправність роботи руками і вміння користуватися інструментами зростає на 5%.
Це впливає на велику кількість навичок і характеристик.]
Коли рівень навички ремесло зріс на 1, характеристики збільшилися на 5%. На початковому ранзі, кожен рівень приносив збільшення на 3%. Якщо подумати, то зараз ефект більший, але підвищити рівень навички стало важче.
– Пощастило.
Незадовго до цього Від ретельно вирізав дерев’яну статуетку з купою деталей, тому підвищив рівень скульптурного мистецтва на 1,5%. Зрештою, важко вирізати з дерева, яке росло багато років. Воно мало багато кілець, гілок і купу листя. Вирізати з дерева, яке росло більше 1000 років, дуже кропітка і важка робота.
Статуетка Віда виглядала настільки живою, наскільки це можливо. Це була недостатньо хороша робота, щоб пишатися, але це все одно була досить гарна статуетка. Були моменти коли скульптурне мистецтво зростало просто приголомшливими темпами, але були і моменти, коли воно завмирало на місці, майже не піднімаючись.
Враховуючи середній ранг навички Ремесло, яке досягло 4 рівня, зростання на 1,5% це доволі великий показник. Як тільки зріс рівень, так одразу ж піднялися показники характеристик.
– Ві-Віде!
Як тільки Мапан збирався заплакати, Від відклав гравірувальний ніж і дістав меч із піхов. Це був глиняний меч з атрибутом холоду!
– Здається, я трохи засидівся, чи не час розім’ятися? Шкода, що я пропустив процес трансформації, але нічого страшного. Це не єдині лікантропи, що живуть в горах Бар-Кху. – Бурмотів Від, роздивляючись перевертнів.
Гарно було б побачити процес перетворення, щоб створити скульптури. Оскільки ці монстри змінюють зовнішній вигляд, можна зробити кілька фігурок, які б показували процес поетапно, це значно підвищило б рівень скульптурного мистецтва.
Коли Від зіскочив з воза, тримаючи в руках глиняний меч, Мапан вигукнув за його спиною:
– Ти ж, ясна річ, не плануєш битися цим мечем?!
Мапан був шокований, побачивши цей глиняний меч. Він був покритий відколами та вм’ятинами! Через інтенсивне полювання в Лавіасі міцність глиняного меча впала майже до нуля.
Хоча Від отримав багато спорядження з немертвих, зброєю, якою він користувався, досі залишався глиняний меч. З дуллаганів випадали лише залізні булави та сокири, а з гулів – кігті.
А зброєю і спорядженням лицарів смерті не можна користуватися, якщо гравець не має класу лицаря або щонайменше 200 рівня, тому Від не мав великого вибору. Плюс він полював сам-один і в ізольованих місцях, тож варіантів майже не було. Щоразу коли глиняний меч ламався він заміняв його на інший, таке траплялося вже десять разів.
Тим часом кількість лікантропів зростала, тепер їхня зграя мала більше двадцяти членів. Обличчя Мапана стало смертельно-блідим. Від одклав меч.
Лікантропи, як нащадки вовків, хоробро кинулися в атаку. Вони сильно відштовхнулися від землі, стрибаючи зі скаженим гарчанням.
Граааа!
Лікантропи дико гарчали!
Звук домінував над полем бою, старий мул злякався і посунувся назад, Мапан готувався до смерті. Перевертні рухалися з неймовірною швидкістю, тому втекти від них неможливо.
І саме в цей момент…
Раааааааа!
Рот Віда видав потужний бойовий крик. Здійнявся пил, сухе листя, що вкрило землю, потріскалося і перетворилося на порох. Здавалося, що гілки на деревах затремтіли, ніби от-от мали зламатися.
Цей рев переважно змів тих, хто його почув.
[Ви використали навичку Левовий рев.
Володіння навичкою Левовий рев зросла на 1%!
Поточні показники навички Левовий рев: рівень 1, 1%.
Зі зростанням рівня навички збільшується і сила.]
Лікантропи вагалися, вони відвернули голови, відчуваючи тривогу після реву. Від скористався можливістю і кинувся на них, лупцюючи кулаками.
– Йон-хан-квон!
Бум-бух-пам-пух-бам!
– Кхіі!
Від голіруч розбирався з лікантропами! Для того, хто в Лавіасі, полював на лицарів смерті, перевертні, які заледве досягнули 100 рівня, не були проблемою. Навіть якщо вони мали перевагу в кількості, їм ще потрібно дістатися до Віда, щоб завдати шкоди. Лікантропи люто кинулися на нього.
– Сім Небесних Кроків!
Відштовхуючись від землі, вони летіли до нього, намагаючись укусити або подерти кігтями, Від уникав їхніх атак, покладаючись на свої ноги. До цього часу ця навичка не була основною для уникання ворожої атаки. Але ухиляння, яке покладалося тільки на роботу ніг, мало унікальні можливості в Королівській Дорозі.
У реальності під час швидкого бігу не можливо різко змінити кут напряму на 90 градусів. Все завдяки закону інерції. Однак володіючи цією навичкою у грі можна досягнути неможливого. Під час швидкого бігу можна не тільки швидко змінити кут, але і вибрати протилежний напрям, при цьому швидкість реакції невидима для неозброєного ока.
Як зрозуміло з назви навички, можна зробити сім кроків, повертаючись у будь-якому напрямі під час бігу, раптово зупиняючись і майже зникаючи, а потім ніби з’являючись в іншому місці. Ця навичка має найвищу цінність і повністю відповідає бойовим мистецтвам.
– Сім Небесних Кроків!
Хоча лікантропи наступали з усіх боків, Від вправно рухався, тому зміг легко вийти з оточення. Миттєво змінюючи напрямок, він ніби з’єднував лінії Великої Ведмедиці, залишаючи після себе нечіткі післяобрази.
Ілюзії!
Коли лікантропи почали атакували ілюзії, Від вислизнув із оточення і негайно розпочав атакувати монстрів. Кожного разу, коли його кулак торкався перевертня, той робився сірим і зникав.
Гірський хребет Бар-Кху переповнений монстрами. Це місце абсолютна протилежність слову мирний. Однак тут сталося щось надзвичайне.
Реееееев!
Уваооо!
Гучний рев котився з одного краю гірського хребта в інший. Від щойно знову використав Левовий рев. З метою підвищення показників навички, Від користувався нею щоразу, коли з’являлися монстри. День, ніч, це не мало жодного значення. Цей рев прокочувався по гірському хребту Бар-Кху знову і знову.
У горах була така кількість монстрів, що був це хтось інший, можливо, йому уже давно все набридло. Проте Від тримався. Досвід, гроші і предмети! Для Віда, якому подобалося битися без обмежень, це місце, переповнене монстрами, було ніби другим домом.
«Десь тут мають бути невідкриті підземелля!»
Південно-західна частина гір недосліджена. Оскільки тут майже не було міст чи сіл, є багато можливостей. Від не шукав монстрів навмисно. Заміть цього він зосередився на вдосконалені скульптурного мистецтва. «Скульптурний клинок», залишений Захабом, ця навичка значно посилила атаку Віда. Ця техніка ігнорувала захист і опір противника, тому зі зростанням рівнів ця навичка стане тільки сильнішою.
Імператор Гейхар залишив навичку, що давала життя скульптурам. Любовно створенні скульптури боротимуться за свого творця і господаря.
Скульптури створенні з вищою художньою цінністю будуть міцнішими, також у них зростатимуть рівні, як тільки вони оживуть. Це навичка, яка дозволила імператору Гейхару підкорити континент. Якщо скульптурам можна дати життя, тоді у Віда за будь-яких обставин будуть підлеглі, які беззастережно йтимуть за ним.
– Перевірка навички: оживити скульптуру!
[Навичка Оживити скульптуру
Навичка, яку імператор Гейхар залишив для свого наступника, ця навичка невідома іншим.
Обмеження: можна використовувати тільки, коли скульптурне мистецтво досягнуло майстерного рангу.
Вимоги: 5000 мани, характеристика мистецтво – 10 (постійне споживання), рівень зменшиться на два.
УВАГА: Скульптури мають сильне почуття індивідуальності та гордості. Коли вони бачать скульптуру ідентичну до них, то будуть битися з ними, щоб довести свою першість.]
Щоб скористатися цією навичкою, для початку потрібно досягнути майстерного рангу, до якого Віду ще дуже далеко. Крім цього, для того, щоб оживити скульптуру, будуть витрачені очки характеристики Мистецтво, а рівень знизиться, тобто це не те, що можна постійно використовувати.
«Хоча вимоги до цієї навички просто смішні, це, безперечно, корисна техніка!»
Скульптурний клинок і навичка оживити скульптуру – це техніки залишені двома майстрами-скульпторами, і вони дуже потужні. Від міг тільки уявляти наскільки потужними будуть три інші навички. Крім того, він подумав, а що далі? Що після отримання всіх 5 навичок і досягнення найвищого рангу в скульптурному мистецтві?
Від раніше мав можливість стати Майстром Зброї* у бойових мистецтвах, але він відмовився і залишився Легендарним місячним скульптором, однак це не позбавило його від усіх турбот.
Від міг відносно швидко навчатися навичкам завдяки ремеслу і скульптурному мистецтву, це навіть приносило користь для володіння мечем. Але навіть так він може тільки наздогнати лицарів і мечників. У скульпторів є шлях скульптора, і це шанс. І цей шанс потрібно використати на повну.
«Знищення скульптури, оживлення скульптури, а також скульптурний клинок! Використовуючи їх, мені потрібно знайти інші навички. І, зрештою, мені потрібно досягнути найвищих показників у навичках».
Зростання скульптурного мистецтва вплине на все.
Коли монстрів не було, Від сидів на козлах поряд з Мапаном і творив. Він відтворював сцени боїв з монстрами або сюрреалістичні пейзажі з дивними деревами!
[Рівень зріс.
Навичка скульптурне мистецтво середнього рангу зросла до 3 рівня.
Скульптури стають делікатнішими і детальнішими.]
Нарешті скульптурне мистецтво середнього рангу підняло до рівня 3.
Після цього Від дістав смарагди, перли і нефрит, які він придбав, коли прямував од королівства Розенхайм до гір.
– Що ти робиш?
На середині дорозі через гірський хребет Від раптом витягнув коштовності, на обличчі Мапана було видно розгубленість. Він не думав, що причина була в бажанні похвалитися багатствами чи в меті поділитися коштовностями з монстрами.
«Він хоче уважно роздивитися коштовне каміння?»
Однак Мапан був абсолютно приголомшений діями Віда. Той почав різати коштовне каміння гравірувальним ножем.
– Ах! – Мапан мимоволі скрикнув.
Він добре знав вартість коштовностей, бо сам їх купив. Він знав їхню вартість аж занадто добре. Це були безглуздо дорогоцінні коштовності! Хоча коштовне каміння необроблене, ціни були досить високими. Але Від, не вагаючись, почав різати поверхню каменю своїм ножем.
– Що… що ти ро…?
Якраз перед тим, як Мапан хотів спробувати зупинити Віда, його очі розширилися від здивування, бо коштовне каміння потроху набувало форми. Перехід між гранями був майже непомітним, якщо уважно не придивлятися. Коли обробка коштовного каменю закінчилася, його сяйво стало яскравішим.
– Це прекрасно!
Шух. Шух.
Поки гравірувальний ніж Захаба обробляв камінь, надаючи йому форми, очі Мапана заповнювалися захватом. Кожна тьмяна сторона коштовного каменю змінювалася, випромінюючи сяйво.
«Як коштовності можуть бути такими красивими?»
Рівень скульптурного мистецтва Віда досягнув середнього рангу, що дозволило працювати з коштовними каменями. Для роботи з такими матеріалами потрібен базовий ранг навички ремесло. Від уже досягнув для ремесла середнього рангу. Також у нього є гравірувальний ніж Захаба, унікальний предмет, який можна називати скарбом скульптора!
Однак базовий ранг ремесла це ще не все, те, що насправді надавало коштовному камінню краси, це характеристика Мистецтво. Показник характеристики Мистецтво у Віда був близько 300. Клас Легендарний місячний скульптор дав +100 очок, а решту принесли витончені роботи та інші скульптури, що він створив. Оскільки характеристика Мистецтво була настільки високою, коштовні камені набували різних ефектів.
«І цей виглядає так гарно…!»
Тіло Мапана затремтіло. Це сталося від думки про те, що буде далі.
Купівля необроблених коштовних каменів королівства Розенхайм і продаж об’єднаному королівству Бритон давало доволі непоганий прибуток. Однак що станеться, якщо Від обробить ці камені та продасть їх? Крім того, якщо вони будуть оброблені скульптором з любов’ю, то якою була б ціна…?
«Я навіть уявити не можу!»
Мапан глибоко замислився. Він обережно керував возом, щоб не заважати обробці. Завдяки високому рівню Ремесла та гравірувальному ножу Захаба з-під леза з’являлися чудові витвори мистецтва, хоча збоку це виглядало, ніби Від працював так-сяк.
Їжа, яку готував Від, не тільки виглядала привабливою, але і була смачною. Навички були пов’язанні. Скульптурне мистецтво, кулінарія, ремесло, характеристика Мистецтво. Середній ранг скульптурного мистецтва і навички ремесло, продемонстрували себе в усій красі при обробці коштовного каміння.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Кімба́п (кор. 김밥) — популярна страва корейської кухні, являє собою роли, загорнуті в сушені пресовані листи «морської капусти» (кор. 김 кім), наповнені приготованим на парі рисом (кор. 밥пап), з додаванням начинки, нарізаною або викладеною смужками, зазвичай квашених овочів, риби, морепродуктів, шинки та омлету. (Вікіпедія)
Самґєтан (кор.: 삼계탕 , 蔘鷄湯 , «сам» женьшень, «ґє» курка, «тан» суп), женьшеневий курячий суп — страва, що складається в основному з цілого молодого курчати з начинкою з часником, рисом, фініком і женьшенем. (Вікіпедія)
Фальшивий майстер на всі руки – в одному з англійських перекладів було вказано Japkae з поясненням, що це майстер на всі руки, але по суті людина, яка розвиває не одне дерево навичок, а розкидає очки ніби навмання і ні в чому не спеціалізується.
*Нє-нє, ти казав, що хочеш пройти гірський хребет Барук. Я всьо помню. У мене всьо записано.
*А Чаша у другому томі була ґраалем.
*Це той, що у другому томі був Боєць-Майстер. Ну, тепер воно виглядає логічніше.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.