Оригінальна назва (японська): 無職転生 ~異世界行ったら本気だす~ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут
Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели та за опис до неї висловіть Kiltavik ワィタリ.
Епілог
Через півроку після зникнення регіону Фіттоа.
Роксі, що прибула в регіон Фіттоа, широко розплющеними очима дивилася на порожні «луки». Вона просто остовпіла.
Дорога, на якій вона зараз стоїть, це брукована дорога, прокладена королівством Асура. В інших країнах такі дороги є лише біля столиці. Однак королівство Асура проклало такі дороги по всій країні.
Так мало бути і в цьому регіоні. Але дороги перед нею більше нема. Нічого не було. Навколо, наскільки сягало ока, росла лише трава.
– …
Вона знає. Щось сталося. Але не знає, що сталося. Їй відомий лише результат. Вона знає, що регіон Фіттоа зник. Село Буена зникло. Рудеус і його добра родина, які прийняли її попри те, що вона демон, зникли.
Поки вона сюди їхала, то чула розповідь про цю подію багато разів. Однак вона думала, що такого не може бути. Що їй брешуть. Вона відмовлялася вірити. Вона вірила, що вони живі, що з ними нічого не сталося, що з ними все добре. Вона трималася за промінчик надії.
Поки не побачила реальність, що розкинулася перед нею…
Роксі впала на коліна.
– Ви теж втратили когось дорогого? – кучер карети, що довіз її аж до цієї точки, стояв за спиною.
– Виняткового учня.
– Учень, га? Але учень мага має бути готовий до смерті, так?
– Йому було лише десять років.
– Що ж… це надто рано… – кучер поплескав її по плечу, ніби хотів утішити.
Деякий час Роксі нічого не могла зробити, лише дивилася на землю під ногами. Вона не хотіла ні про що думати. Вона не могла ні про що подумати. Вона не знала, що тепер робити.
Кучер якийсь час мовчки дивився на Роксі, а потім м’яко сказав:
– Є табір для біженців регіону Фіттоа. Хочете поїхати туди? Ну, десятилітньому складно було б вижити, але, можливо, він там.
Роксі різко підняла голову:
– Поїхали!
Якщо це Рудеус та інші, то, жодних сумнівів, з ними все буде добре. Либонь, він вижив завдяки винахідливості. Мабуть, він разом з родиною живе в таборі для біженців.
У Роксі ще залишалася крихітна надія.
☆☆☆
Табір для біженців складався з багатьох дерев’яних будівель і був розміром з село. Навколо метушилася велика кількість людей. Але вони не виглядали безтурботними, над ними нависала, як темна хмара, похмура атмосфера.
Я не очікувала відчути подібну атмосферу в королівстві Асура.
Роксі відомо, що королівство Асура – найбагатше у світі. Люди тут радісні та усміхнені. Тут багато їжі та мало монстрів. Жити у такій країні легко.
Однак попри все це, усмішок не було. Хоча у цьому поселенні, здавалося, не має браку їжі. Це плодючі землі. Вони приносять великі врожаї, тому люди тут не голодують. Люди мали б усміхатися, коли їм не загрожує голодна смерть. Навіть якщо трапляється лихо, тут не повинно бути такої похмурої атмосфери, як на континенті Демонів.
Принаймні так це мало бути.
Роксі не може не хмуритися, коли бачить перед собою подібне видовище.
У таборі для біженців також була тимчасова гільдія шукачів пригод. Зазвичай, на дошці оголошень були начеплені різноманітні запити, але тепер повітря навколо неї наповнене похмурою атмосферою.
Перед дошкою оголошень захлинався словами чоловік, який втратив дім і сім’ю:
– Що це таке? Що це за чортівня?! Мені знадобилося шість місяців, цілих шість місяців, щоб повернутися сюди, прокляття! Лоро, Френсісе, чому ви загинули?!!
Цей чоловік утратив сім’ю. А також дім, землю, майно – він утратив усе. Його сповнені горя крики звучали різко, але ніхто не заважав йому оплакувати втрачене. Цьому нещасному співчували.
– Боже! Оце твоє діяння?! – жрець кинув на землю символ культу Міліс. – Я більше в тебе не вірю! Ти не бог, а жорстокий демон, що лише знущається і вбиває людей!
Кричить у небо жрець, обличчя якого сповнене гніву та горя. Були й інші служителі Міліса, але ніхто з них не молився богу.
– Не зупиняйте мене!
– Хей, припини! Яка користь з того, що ти помреш? Поки ти живий може статися щось хороше!
Купець намагався перерізати собі шию ножем, але люди навколо зупинили його.
– По-поки я живий?!! Ти справді так думаєш? Прокляття, я втратив щось важливіше за своє життя! Просто дозвольте мені померти… прокляття… прокляття!
Він присів з розпачливим виразом обличчя, а потім згорбився, здригаючись від сліз.
Жахливе місце. Обличчя всіх сповнені скорботи.
Роксі ще ніколи не бачила місця, настільки наповненого горем. Вона багато разів бачила, як гинуть люди, та і сама пройшла немало труднощів. Але це вперше, коли вона опинилася в місці, де так багато болю.
Можливо, все марно.
Роксі, огорнута важкою атмосферою цього місця, почала збирати інформацію з відчуттям, що ось-ось заплаче.
☆☆☆
Минула година.
Роксі отримала загальне уявлення про те, що сталося. Після того, як небо змінилося, в регіоні Фіттоа сталася масштабна магічна катастрофа.
Це не зовсім було, як вибух, але вплив був величезним, жителів регіону Фіттоа перенесло у випадкові місця по всьому світу. Будівлі та дерева зникли, перемістило лише людей. Частині переміщених людей якось вдалося повернутися в регіон Фіттоа, але, дізнавшись, що тут нічого не залишилося, вони втратили надію.
– …Це жахливо. – Пробурмотіла Роксі, дивлячись на дошку оголошень.
На ній були вказані імена загиблих і зниклих безвісти. Поруч із цими списками були повідомлення від членів родин та прохання на кшталт: «Якщо під час подорожей побачите таку людину, будь ласка, приведіть її сюди».
На видному місці від імені володаря Фіттоа висіло повідомлення про розшук відомостей про зниклих безвісти та загиблих. Безпрецедентні цифри.
Як шукачка пригод, Роксі бачила немало. Однак вона ще ніколи не бачила дошки оголошень, настільки заповненої повідомленнями. Ніколи не бачила, щоб дошка оголошень була заповнена такою кількістю розпачливих та сердечних прохань. З цього можна побачити масштаб лиха.
Мертві або пропали безвісти. Можливо, дорогою сюди вона натрапляла на когось із цих списків. До неї доходили чутки про людей, які раптово з’являлися. Вона не приділялася цьому уваги, бо таких пліток багато. Але якщо Роксі пригадає когось, можливо, вона допоможе місцевим.
– Ні… – Щойно вона подумала так, як одразу ж похитала головою. Роксі мандрувала дорогою, що є найбільшою і перетинає весь Центральний континент. Тобто, будь-яку інформацію, яка в неї могла бути, вже хтось повідомив. – …
Роксі більше про це не думала і вирішила почати з перегляду списку мертвих. Кількість загиблих для такого масштабного лиха невелика і серед них немає знайомих імен.
Але кількість зниклих безвісти величезна. Це цифра, від якої робилося боляче. Адже це люди, яких розкидало по всьому світу. Очевидно, є люди, на яких напали монстри, тож вони зникли безслідно. Немало негайно померли у горах, опинившись у повітрі чи у морі. Дивовижно вже те, що вдалося отримати підтвердження щодо деяких загиблих.
– Ось…
Роксі насупилася, тому що знайшла імена Рудеуса й інших у списку зниклих безвісти.
Рудеус Ґрейрат. Зеніт Ґрейрат. Лілія Ґрейрат. Аїша Ґрейрат.
Вона знала, що Лілія стала однією з дружин Пола. Рудеус писав про це у листі. Айша це його молодша сестра. Імена Пола і Норн були закреслені. Про всяк випадок вона поглянула на список загиблих, їхніх імен там не було. Це могло означати, що вони живі. Також є ймовірність того, що інформація про них відсутня.
Вона відчула крихітне полегшення.
– Поки що я можу радіти вже тому факту, що ви не загинули….
Роксі вивчала дошку оголошень. Відчай відчувався в кожному оголошені.
Вона відчула смуток. Їй стало цікаво, як справи у батьків вдома. Минуло багато часу відтоді, як вона посварилася з ними і пішла з села. Донедавна Роксі не звертала уваги на плин часу, в основному тому, що вона представниця племені Міґурд, а вони живуть довго.
Час летить так швидко. Можливо, варто надіслати хоча б одного листа.
– Це ж…
Вона побачила повідомлення на дошці. Автором був Пол Ґрейрат.
Рудеусу,
Зеніт, Лілія і Аїша зникли. Я захищаю Норн. Не знаю, де ти зараз, але думаю, що ти зможеш повернутися сюди сам. Тому твої пошуки я відкладу на другий план.
Я відправляюся на континент Міліс. Тому що саме там народилася Зеніт. Також я надіслав повідомлення в рідне місто і в дім Лілії. Пошуки потрібно проводити у північній частині Центрального континенту. Якщо знайдеш когось із них, будь ласка, зв’яжись зі мною, адреса вказана нижче.
Зеніт, Ліліє, якщо ви це побачите, будь ласка, також зв’яжіться зі мною.
Усім тим, хто знає мене та мою родину, або колишнім членам Ікла Чорного Вовка, я прошу, щоб ви допомогли мені з пошуками. Гадаю, колишні члени Ікла Чорного Вовка мають щодо мене змішані почуття. Я не прошу вас відмовитися від них. Ви можете проклинати мене. Якщо скажете мені лизати черевики, я лизатиму. Я не можу дати жодної винагороди, бо моє майно зникло, але я вас благаю: допоможіть мені розшукати сім’ю.
Контактна адреса:
Континент Міліс, Святе королівство Міліс, столиця Мілішіон, гільдія шукачів пригод.
Назва команди «Пошукова група села Буена».
Назва клану «Пошуковий загін регіону Фіттоа».
Пол Ґрейрат
Пол – живий. Усвідомивши це, Роксі відчула полегшення. Рудеус нарікав на нього у листах, але він надійна людина в таких ситуаціях.
– …
Роксі задумалася. З чого варто починати, приєднавшись до пошуків? Вона в боргу перед їхньою родиною. Два роки, які вона провела разом з ними, залишили по собі хороші спогади. З багатьох причин. Тож вона з готовністю допоможе.
Роксі вирішила: добре, зробимо все можливе. Прийнявши остаточне рішення, її думки закружляли. Кого шукати…
Ікло Чорного Вовка – це, ймовірно, група шукачів пригод, до якої раніше входив Пол. Ці люди не знайомі з Рудеусом і Лілією. Але оскільки Пол вирішив поставити Рудеуса на другий план, то вона шукатиме хлопця. Схоже, Пол думає, що Рудеус повернеться сюди, але хлопець дуже адаптивний. Є ймовірність того, що він осяде в місці, куди його перемістило. У такому випадку, вона має розповісти йому, що сталося, і привести сюди.
Отже, я шукатиму Рудеуса. Але звідки починати?
Пол відправився до столиці Святого королівства Міліс. Іншими словами, по дорозі він залишив схожі повідомлення. На кордоні королівства Асура, у східному портові Королівства Драконів та західному портові Святого королівства Міліс. Принаймні у цих трьох точках він залишив схожі повідомлення.
Тоді вона має шукати за межами цих місць.
У північній частині Центрального континенту, континент Беґарітт і континент Демонів. Один із трьох варіантів. Вона ніколи не була на континенті Беґарітт, але чула, що це місце, де багато чудовиськ і лабіринтів. Роксі має певні знання щодо географії континенту Демонів, але подорожувати там самій небезпечно.
Якщо вона хоче бути в безпеці, то їй слід обрати північну частину Центрального континенту… Але саме тому їй слід обрати щось із двох перших варіантів. Бо там найбільше небезпек і мало хто захоче туди поїхати. Але вона може знайти групу, яка прямує до одного з цих місць.
Добре. Тепер, коли все вирішено, немає сенсу тут затримуватися. Вона відправиться до східного порту королівства Драконів. Там знайде групу, яка прямуватиме на континент Беґарітт або на континент Демонів.
Прийнявши рішення, Роксі діяла швидко. Вона хутко закінчила підготовку до подорожі та покинула табір біженців.
Щойно вона почала рухатися, як смуток таємним чином зник, ба більше, Роксі навіть запевнилася, що Рудеус досі живий.
Я хочу сісти за стіл з ними усіма ще раз.
Подумавши про це, Роксі попрямувала на південь.
У той день почалася довга подорож Роксі Міґурдії.
>>Том 2. Додатковий розділ. Частина 1<<
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥