Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут
Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели та за опис до неї висловіть Kiltavik ワィタリ.
Розділ 3. Рівень жорстокості не змінився
Минув місяць, як я став домашнім вчителем.
З моменту, як я тільки почав проводити уроки, Еріс не хотіла їх слухати. Щойно приходив час для арифметики, читання і письма, вона зникала та не показувалася доки не починалися уроки фехтування.
Звичайно, є виняток. Вона сприймає серйозно лише уроки магії. Коли Еріс вперше створила вогняну кулю, то на її обличчі були радість і захват. Дивлячись на палаючі штори, юна панночка сказала:
– Колись я зроблю великий феєрверк, як це зробив ти, Рудеусе.
Звісно, я негайно загасив полум’я, суворо застерігши її не використовувати магію вогню, коли мене немає поряд.
Задоволене обличчя Еріс, коли вона дивилася на напівзгорілу штору, нагадувало обличчя палія, проте мотивація в неї досить сильна. І раз так, то це допоможе у вивчені інших предметів.
Так я думав, але маю сказати, що мій прогноз виявився помилковим.
Еріс не приділяла жодної уваги арифметиці, читанню і письму. Навіть якщо я її вмовляю, вона тікає. Якщо намагаюся її зловити, вона б’є мене і тікає. Якщо переслідував її, вона поверталася, щоб ще раз побити, а потім знову втекти.
Мені здавалося, що вона мала би зрозуміти важливість математики та грамотності після викрадення. Здається, їй дуже не подобалися ці предмети.
Коли я сказав про це Філіпу, він відповів, що це частина роботи домашнього вчителя – примусити учня відвідувати заняття.
Це правда. Я вирішив відшукати Еріс. Ґіслейн також відвідувала мої уроки і сприймала їх серйозно, але зрозуміло, що вона – бонус. Я не міг навчати лише Ґіслейн, тому необхідно знайти Еріс.
Її непросто знайти. Еріс прожила тут все життя, я приїхав лише трохи більше місяця тому. Є велика різниця у знанні території між місцевими і недавно прибулими, що вже говорити про місця для переховування.
Схоже, попереднім домашнім учителям приходилося несолодко. Попри те, що маєток досить великий, ховатися вона могла на обмеженій території, тому зрештою її знаходили.
Всіх вчителів, які її знаходили, Еріс нещадно била. Через це звільнився її перший вчитель.
Але, схоже, був один учитель, що відповів ударом на удар. Він відповів на насильство Еріс насильством. Проте вона напала на нього, коли вчитель спав серед ночі, з дерев’яним мечем у руках, в результаті він отримав травму, на загоєння якої знадобилося кілька місяців.
Ґіслейн єдина, хто змогла протистояти нічним і ранковим атакам Еріс. Я не був упевнений, що зможу зробити щось подібне. Також я не хотів перевіряти, чи чекає мене відправлення до лікарні, якщо я так зроблю. Терпіти не можу, коли мене шукають і б’ють.
Якщо їй подобаються лише уроки магії, то можливо мені слід би було зосередитися тільки на цьому? Однак Філіп сказав мені, щоб я також навчав її математики та грамоти, так само як я навчаю її магії.
– Це важливіше за магію, – сказав він.
Його правда.
Може, спробувати її ще раз викрасти? Дитина, яка так нічого і не навчилася, має бути покарана.
Думаючи над цим, я нарешті знайшов її.
Сховавшись у соломі у стайні, Еріс мирно спала з оголеним животом.
– Сопіння… сопіння…
Вона міцно спала. Її спляче обличчя схоже на обличчя ангела. Проте не слід обманюватися її зовнішністю, вона втілення диявола. І під цим я маю на увазі, що вона може побити когось так, що людину рватиме кров’ю.
Однак я мушу її розбудити.
Але для початку потрібно прикрити живіт Еріс, щоб вона не захворіла. І також можна ніби ненароком торкнутися до її грудей. Відлюдник в мені здатен оцінити це.
«Гм. Досі нульовий розмір, проте швидкість росту доволі висока. Якщо ти продовжиш рости, то матимеш більший розмір. Займайся ними щодня, це також форма навчання. Хо-хо-хо».
Дякую тобі, відлюднику!
Трохи повеселившись, я покликав її тихим голосом:
– Юна панночко. Будь ласка, прокиньтеся, міс Еріс. Настав час веселої математики ~
Не прокидайся, нехай це не спрацює…
Можливо, слід скористатися шансом?
Тільки я хотів торкнутися її довгої спідниці, як…
– Гм!
Еріс різко розплющила очі. Її погляд повільно перемістився з моєї руки, що торкалася її ноги, на моє обличчя.
– Гррр!
З тихим гарчанням її обличчя більше не виглядало сонним, темніючи від злості.
От чорт! Через секунду Еріс підскочила, стискуючи кулаки. Моє обличчя! Я схрестив руки перед собою, щоб захистити лице.
– Кху…! – удар прилетів у живіт. Її кулак, здалося, глибоко увійшов у тіло. Мене охопив біль, коліна підігнулися.
Мене не вирвало кров’ю, але удар дуже сильний.
– Хм! – один удар, одне фиркання.
Коли я упав на землю, юна панночка вийшла зі стайні, пройшовши повз мене.
☆☆☆
Тут нічим не зарадиш. Я попросив Ґіслейн допомогти. Її мозок за словами Пола перетворився на додатковий мускул, тож це, мабуть, буде доволі переконливо, якщо вона розкаже, чому хоче вивчити математику і грамоту. Еріс, либонь, прислухається до її слів.
Досить проста ідея.
Спочатку Ґіслейн хотіла, щоб я зробив це сам, але коли я скористався магією води, щоб створити удавані сльози, вона неохоче погодилася. Це було легко.
Що ж, подивимося, як все спрацює.
Замість чітко розробленого плану я вирішив покластися на уміння Ґіслейн. Коли почалася перерва в уроці магії, вона вирішила діяти.
– Раніше я думала, що мені потрібен тільки меч…
Ґіслейн раптом заговорила про минуле. Що наставник прийняв її, хоча вона була поганою дитиною. Про перших товаришів, коли вона стала шукачкою пригод… це була розповідь про труднощі, яка почалася з довгого вступу.
– Коли я була шукачкою пригод, інші піклувалися про мене. Купували та продавали зброю та спорядження, їжу, повсякденні речі, читали договори, мапи і дошки оголошень. Я зрозуміла важливість багатьох речей після того, як ми розлучилися. Наскільки важкі пляшки з водою, потрібно оберігати кресало, щоб запалити вогонь, обмеження через те, що в лівій руці тримаєш факел…
Схоже, їхня група розпалася близько семи років тому. Точніше через те, що Пол і Зеніт одружилися та осіли в сільській місцевості, група вирішала розійтися. Я приблизно так і думав, але зараз отримав твердий доказ, Ґіслейн, Пол та інші були в одній команді.
– Інші члени групи обговорили ситуацію, але Пол, який відповідав за атаки, і Зеніт, наша єдина цілителька, пішли. Навіть якби ми не розпалися тоді, це все одно сталося б пізніше. Це абсолютно нормально.
Група з шести осіб.
Воїн, два мечники, маг, жрець і злодій. Якщо розбивати їх за родом занять, то це виглядало б так. Попри те, що на той час Ґіслейн була святою меча, сила її атаки була високою.
Воїн (Невідомо): Танк.
Мечник (Пол): Допоміжний танк і відповідає за атаку.
Мечик (Ґіслейн): Відповідає за атаку.
Маг (Невідомо): Відповідає за атаку.
Жрець (Зеніт): Цілитель.
Звучить, як досить збалансована група.
А злодій, здається, узагальнена назва для тих, хто займався різними справами. Починаючи з відмикання замків, пошуку пасток, встановлення наметів і закінчуючи торгівлею з купцями. Схоже, це для тих, хто вміє читати, має гострий розум і спритність. Більшість «злодіїв» походили з купецьких родин.
– Можливо, їх потрібно називати шукачами скарбів чи якось так… – сказав я, не подумавши.
Ґіслейн зітхнула:
– Такі хлопці постійно беруть гроші групи і починають грати в азартні ігри. Слово злодій для них цілком підходить.
– Хіба він не отримав на горіхи, коли ви спіймали його?
– Ні. У нього був талант до азартних ігор, тож він часто повертався з більшою сумою, ніж брав. Рідко траплялося, щоб йому вдавалося повернути менше половини. І коли в нас було мало грошей, він стримував себе.
То он воно в чому справа. Однак хай він і повертався з більшою сумою, мене цікавить, чому група дозволяла таке… Досить складно зрозуміти. Не те щоб я вихвалявся, але я не любитель азартних ігор. Хоча витратив понад 100 000 єн на онлайн ігри.
Але якщо у групі вже був такий бабій, як Пол, то вони, мабуть, не надто переймалися моральними принципами своїх членів. Кожен проводить свої межі. Скільки людей, стільки і правил.
– О, точно, яка різниця між мечником і воїном? – допитливо запитав я. Раз це бійці близького типу, то їх ніби і не потрібно розрізняти.
– Якщо ти використовуєш меч і один із трьох стилів, ти – мечник, а якщо ти не використовуєш один із трьох основних стилів або знаєш один із трьох стилів, але не використовуєш меч, то ти – воїн.
– Хо, тоді мечник – це особливий титул, так?
Чи правильніше сказати, що це три основні школи фехтування особливі? Техніка, яку Ґіслейн використала, коли перемогла викрадачів, була неймовірною. Я навіть не помітив, коли вона витягнула меч. Швидкий рух – і голова ворога покотилася вниз. Пізніше я дізнався, що це секретна техніка стилю Бога Меча під назвою «Довгий меч Світла».
– А лицарі хто?
– Лицарі це лицарі. Якщо їх призначає країна чи володар, вони лицарі. Вони добре освідченні, вміють читати та рахувати. Деякі з них можуть використовувати просту магію. Однак серед них багато дворян, тому вони досить гордовиті.
Ймовірно, вони вважаються добре освіченими, тому що відвідували школи.
– Тоді мій батько ще не був лицарем, правильно?
– Деталі мені не відомі, але Пол називав себе мечником.
– Я чув, що існують маги-мечники та маги-воїни.
– Серед людей, які вміють користуватися магією атаки, є ті, хто себе так називає. Ти можеш називати себе, як хочеш, хай яка там у тебе професія.
– О-о.
Еріс слухала цю розмову із сяючими очима. Чи не потягне вона мене або Ґіслейн до найближчого лабіринту? Це мене тривожить. Замість таких пригод я волів би жити в оточені прекрасних дівчат.
Чорт. Я планував, що Ґіслейн розкаже про важливість читання і письма. Але я піддався цікавості, тож ми перейшли на іншу тему. Знову невдача.
Проте немає лиха без добра.
З наступного дня Еріс почала відвідувати уроки математики, читання і письма. Все завдяки Ґіслейн. Як тільки щось траплялося, вона розповідала про свої труднощі шукачки пригод. Цей розвиток подій викликав у мене дивний біль у животі, але завдяки цьому Еріс, здається, зрозуміла, чому важлива арифметика і грамотність.
Хоча у випадку юної панночки може бути так, що вона приходить лише тому, що їй цікаво слухати розповіді Ґіслейн під час уроків.
Мені хотілося, щоб я міг зробити це з самого початку… але, якби не викрадення, Еріс, мабуть, не послухала б мене. До того випадку вона дивилася на мене, як на хробака.
Тож той план не пройшов даремно.
У будь-якому випадку все склалося добре.
☆☆☆
У наші перші уроки входило вивчення простих арифметичних дій. Еріс раніше відвідувала школу і також мала домашніх учителів, тому, вона знала як додавати числа від 1 до 9.
– Рудеусе!
– Так, Еріс, – вказую на юну панночку, що так енергійно підняла руку.
– Навіщо потрібне ділення?
Вона не розуміла важливості множення та ділення. Крім того, Еріс погано вміла віднімати. Схоже, у неї якісь проблеми з математичними діями, що зменшують числа.
– Замість того, щоб думати для чого воно потрібно, вважай, що це дія протилежна множенню.
– Я питаю, для чого мені його використовувати!
– Що ж, наприклад, тобі потрібно розділити порівну 100 срібних монет між п’ять людьми…
– Мій попередній вчитель казав те саме! – Еріс стукнула по столу. – То навіщо! Ділити порівну?!
Вона вередувала, як зухвала дитина. Але у нашому випадку це абсолютно неважливо.
– Гаразд, мені потрібно дещо запитати в тих п’ятьох. Це зручно використовувати ділення, коли потрібно поділити щось порівну.
– Зручно? Тоді це означає, що мені не потрібно користуватися діленням, так?!
– Якщо ти не хочеш ним користуватися, то не користуйся. Але є різниця між не користуватися і не вміти.
– Ух…
Запитання типу «ти можеш зробити це?» хороший спосіб, щоб закрити рота такій гордій людині, як Еріс, проте воно не вирішувало проблеми. Зрештою, вона знову заведе розмову, що їй не потрібно вивчати математику.
Тож тут найліпше залучити на допомогу Ґіслейн.
– Ґіслейн, у вас коли-небудь виникали проблеми з рівним поділом речей?
– О так, одного разу в лабіринті я загубила основні запаси продуктів і вирішила повернутися, але мені не вдалося правильно поділити залишки їжі на ті дні, за які я мала повернутися. Я нічого не їла і не пила три дні. Я думала, що помру. Коли я більше не могла терпіти, то з’їла фекалії монстра, що лежали на землі. Після цього мені довелося терпіти нудоту, біль у животі та діарею, і в цей момент мене оточила зграя чудовиськ…
Розповідь, від якої в мене заболів живіт, тривала хвилин п’ять. Я слухав історію з блідим обличчям, але Еріс це здавалося героїчною оповіддю. Її очі блищали.
– Тому я хочу вивчити ділення. Будь ласка, продовжуй урок.
Варто Ґілсейн так сказати, як Еріс припиняє вередувати.
Схоже, вся сім’я, починаючи з Сауроса, має прихильність до звіролюдей, і хоча вона не так сильно показує свою симпатію, Еріс приязно ставиться до Ґіслейн. Вона завжди уважно слухає, коли Ґіслейн розповідає щось. Це виглядає ніби молодший брат тримається старшої сестри, прагнучи бути схожим на неї.
– Тоді продовжимо з нудним повторенням вправ. Коли розв’яжете всі задачі, принесіть їх мені. Якщо щось не розуміє, питайте.
Потроху ситуація покращувалася.
☆☆☆
Ґіслейн також виявилася хорошою наставницею. Вона вказувала на всі мої недоліки та давала поради. Пол би також вказав на помилки і недоліки, але не дав би поради, як їх вирішити.
Сьогодні нам з Еріс дали дерев’яні мечі та провели тренувальний бій.
– Запам’ятайте свою початкову позицію та уважно стежте за суперником.
Еріс із глухим ударом відбила мій дерев’яний меч.
– Якщо ви рухаєтеся швидше за суперника, відстежуйте його рухи та заведіть меч до відповідної точки. Якщо ви рухаєтеся повільніше за суперника, то змістіть тіло з траєкторії меча!
Я не зміг зробити ні те ні інше, тому отримав сильний удар від Еріс. Настільки сильний, що його навіть чутно крізь захист із дубленої шкіри та бавовняної підкладки.
– Передбачайте рухи суперника по ногах і очах!
Мене знову вдарили.
– Рудеусе! Не думай головою! Думай про те, як рухатися і махати мечем швидше за суперника!
Так думати чи не думати, який варіант?
– Еріс! Не відпочивай! Твій суперник ще не здався!
– Так!
Різниця помітна, чи не так? Еріс має час, щоб відповісти, а я – ні. В результаті Еріс продовжувала мене бити, поки Ґіслейн не сказала їй зупинитися. Юна панночка нещадно лупцювала мене, ніби хотіла виплеснути весь гнів, який стримувала під час уроку математики.
Прокляття.
Однак я відчув, що за місяць мої навички різко поліпшилися. Добре мати партнера приблизно однакового з тобою рівня, як Еріс. Як і в будь-якій іншій справі, мати поряд людину з подібними навичками допомагає зростати.
Попри те, що ми приблизно на однаковому рівні, Еріс трохи краща за мене, проте ця різниця не настільки велика, як з Полом і Ґіслейн. Це дає мені змогу розуміти, що робитиме суперник. Знаючи це, можна переходити до наступного кроку. Якщо вона побила мене якось технікою, то наступного разу я буду уважнішим і рухатимуся так, щоб уникнути її атак.
Коли ти з суперником на одному рівні, можна застосовувати подібний підхід.
Коли я сходився у поєдинку з Полом, то не міг такого зробити, бо рівень між уміннями надто різний. Ти не розумієш, що робить суперник, і отримуєш удари, навіть не встигнувши обдумати ситуацію.
Навіть якщо більш досвідчена людина дасть тобі пораду, через різні базові навички їх складно застосувати. А тому виникають сумніви у тому, що ти робиш.
Однак Ґіслейн зовсім інша історія, вона хороший вчитель. Але вона одночасно навчає атаки та контратаці, тому легко розгубитися, що використовувати.
Та коли справа доходить до бою з Еріс, найменша хитрість і невелика зміна в русі може змінити результат. Навіть якщо ти вагаєшся, то все одно можеш застосувати прийом, тому що різниця між уміннями не така вже й велика. Те що спрацювало сьогодні, завтра вже не спрацює. Еріс може зробити щось інше. Я можу зробити те, чого не зробив учора, або використати те, чим не користувався раніше. Адже накопичуючи такі невеличкі відкриття та зміни ми розвиваємося.
Зрештою добре мати суперника. Наздогнати і перегнати когось знайомого. Навіть якщо відбувається одна-дві зміни, це вже велика різниця, коли ти змагаєшся з людиною на рівних. Далі, перш ніж ти це усвідомиш, досвід накопичується і ти стаєш сильнішим.
Однак Еріс зростала швидше.
Навіть якщо оленя і лева дресирувати однаково, лев все одно стане сильнішим. Мене з малечку тренував Пол, тож ця ситуація засмучує.
– У Рудеуса попереду ще довгий шлях! – коли я впав, Еріс поглянула на мене, схрестивши руки.
Ґіслейн дорікнула їй:
– Не будь зарозумілою, Еріс. Ти вже давно тримаєш меч, до того ж ти старша.
Ґіслейн звертається до неї «Еріс» тільки під час уроків фехтування. Вона сказала, що тут можна обійтися без зайвої ввічливості.
– Знаю! А ще Рудеус володіє магією!
– Саме так.
Еріс визнає лише мої магічні здібності.
– Хоча, коли Рудеуса атакують, він починає сповільнюватися… – зазначила Ґіслейн.
– Я боюся, що суперник переді мною всерйоз атакує мене.
Почувши ці слова, Еріс ударила мене по голові.
– Що за дурня?! Як жалюгідно! Ось чому з тебе знущаються!
– Ні, Рудеус – маг. Тож це нормально.
Коли Ґіслейн сказала це, Еріс зарозуміло кивнула.
– Справді? Тоді нічого не вдієш!
Га? То чому мене вдарили?
– Вибач, але я не знаю, як допомогти з твоїм сповільненням. Тобі доведеться розібратися з цим самому. – Сказала Ґіслейн.
– Гаразд. – Поки що я нічого не можу з цим зробити, я буду завмирати хай там хто буде моїм суперником. Тож це буде довго. – Але я відчуваю, що став набагато сильнішим відтоді, як мене почали тренувати ви, Ґіслейн.
– Це тому, що Пол – інстинктивний тип. Такі не дуже підходять на роль учителя.
Інстинктивний тип! О, у цьому світі теж є подібні типи.
– Що таке інстинктивний тип? – запитала Еріс.
– Це тип людей, які можуть робити щось, але не можуть пояснити, як вони цього досягнули.
Коли я пояснював, вона надулася, почувши відповідь. Можливо, вона теж інстинктивний тип.
– Це неправильно?
Я не знав, як на це відповісти, тому нехай дасть відповідь вчитель фехтування. Я перевів погляд на Ґіслейн.
– Тут немає нічого неправильного. Але хай який там у людини буде талант, вона не зможе стати сильнішою, якщо не користуватиметься головою. А також вона не зможе добре навчати інших.
– Чому вона не зможе добре навчати інших?
– Тому що не розуміє, що робить. А якщо ти не розумієш деталі, то не можеш зробити щось складніше.
На думку короля меча, ключ до вдосконалення навичок, це чудове знання основ, а також володіння розширеними навичками та вміти правильно застосовувати їх відповідно до ситуації. Лише тоді можна досягнути рівня святого у володінні мечем.
Але загалом все зводилося до невпинної праці та таланту.
І знову все зводиться до таланту.
– Раніше я теж була інстинктивним типом, але як тільки я почала використовувати голову та логічно обдумувати свої дії, то змогла досягнути рівня короля. – Поділилася Ґіслейн.
– Неймовірно. – Я був щиро вражений. Вона змінила власний підхід і досягнула успіху. Це дуже складно.
– Ти, Рудеусе, сам маг води святого рівня.
– Я теж інстинктивний тип… Плюс, на відміну від володіння мечем, магія залежить від магічної сили.
– Гм, зрозуміла… але основи все одно важливі, правильно? – натиснула Ґіслейн.
– Так. Хоча причини, чому я зміг досягнути рівня святого, полягає в тому, що моя наставниця добре мене навчала.
Якщо подумати про це, то хоча я кажу, що основи важливі, сам я завжди зосереджувався на «практичних речах». Що означає відсутність знань з основ магії? Уроки Роксі базувалися не на засвоєні основ, а на прогресі. Я маю на увазі, що Роксі – геній, тож вона, можливо, не надавала особливого значення основам.
Гм…
– Я не планую бути такою сильною, тому це не має значення! – гордо заявила Еріс, вириваючи мене з глибоких дум.
Я криво посміхнувся на ці слова. Коли я був у середній школі, то теж казав щось подібне. Говорив, що не стану першим, виправдовуючи брак зусиль.
Я маю сказати їй, як зробити правильно, однак Еріс продовжила:
– Але я зроблю все можливе, щоб бути такою, як ви двоє!
Я нічого не сказав. У неї є мета. Вона відрізняється від того мене.
☆☆☆
Після ранкових уроків і обіднього фехтування у нас був вільний час. Сьогодні я вирішив піти до бібліотеки. Еріс і Ґіслейн мають підручники з магії, тож я подумав, що тут можуть бути магічні книги. Мені не відомо, де бібліотека, тому я попросив служницю з собачими вушками провести мене.
– Ох.
Ми пройшли повз дружину Філіпа. Її звуть Хільда, в неї таке саме червоне волосся, як в Еріс, і великі груди. Гадаю, що її дочка виросте такою самою. Хоча мене представили їй, але ми мало спілкувалися. Що ж, я впевнений, що маю спочатку прикласти руку до грудей.
– Мадам, сьогодні чудовий день…
– Тц, – пані Хільда проігнорувала моє вітання, клацнувши язиком.
Я завмер на місці, продовжуючи притискати руку до грудей.
– Пане Рудеусе…
– Ні, все добре. – Я підняв руку, зупиняючи покоївку з собачими вушками від спроби утішити мене.
Однак я трохи збентежений. Вона мене ненавидить? Мені здається, я нічого такого не зробив…
Якщо подумати, то в неї ж немає інших дітей, окрім Еріс? Ні, не буду сушити цим голову. Тому що якби в неї були ще діти, могло вийти щось ще гірше за Еріс, і тоді обсяг робити збільшить в три-чотири рази. Ліпше про це навіть не думати.
Коли я прийшов у бібліотеку, там був Філіп.
– Тебе цікавить бібліотека? – Філіп поглянув на мене з очікуванням в очах.
І чого ж він очікує?
– Так, трохи.
– Тоді тобі слід уважно все роздивитися.
Я взяв його слова за мету і уважно вивчив бібліотеку, але, на жаль, у ній не було того, що мені потрібно. Думав, що зможу знайти тут магічні книги, як Роксі, але натомість знайшов купу дорогих книг, які заборонено виносити. Здається, у світі обмежена кількість магічних книг, і їх не кладуть, де попало.
Схоже, мені не може так пощастити. Щоправда, я знайшов кілька історичних книг цього світу, тому вивчатиму їх у вільний час.
☆☆☆
Коли наступає вечір, я готуюся до уроків наступного дня у своїй кімнаті. Здебільшого це математичні завдання, вправи для читання і письма. Також я готувався, читаючи підручник магії.
Для уроків не було спеціальної програми.
Виникла би проблема, якби за п’ять років не залишилося нічого для уроків, тому моя програма полягає в повільному темпі навчання, повторюючи знову і знову, щоб не залишилося слабких місць. Я робив так само, коли навчав Сільфі.
Підготовка до магічних уроків важлива. Я зазвичай використовую заклинання без слів, тому забуваю слова магічної формули. Єдині заклинання, які я вивчив напам’ять, – це магія зцілення та базові заклинання детоксикації. Я ніколи не планував запам’ятовувати формули заклинань атаки.
Цей підручник магії такий самий, як той, що в мене дома. Еріс і Ґіслейн теж мали по копії.
Ця книга вийшла майже тисячу років тому і є бестселером з численними рукописними копіями. Поки не з’явилася книга, якщо ти хотів навчитися магії, то мусив знайти наставника. Було багато випадків, коли наставник міг використовувати лише початковий рівень магії, тож навіть якщо ти старався, то не міг вивчити багато.
Але хоча ця книга бестселер, в час, коли вона була написана, зробили не так багато копій. А ті, що були, не привертали уваги людей, що не цікавляться магією.
До того ж у цьому світі немає друкарських технологій. Але близько п’ятдесяти років тому підручник магії почав з’являтися у великій кількості. Завдяки тому, що будь-хто за малі гроші може отримати цю книгу, кількість магів значно зросла. У світі стався справжній бум на магів, і багато чого дворяни королівства Асура вивчають, навчаючись у школі.
Але чому раптово зросла кількість підручників…
Подумавши про це, я глянув колофон, там було написано: Видано університетом магії Раноа. О, хороша рекламна кампанія…
Ось так минали мої дні домашнього вчителя.
– – – – – – – –
Ім’я: Еріс Б. Ґрейрат
Рід занять: Онука володаря Фіттоа
Особистість: Жорстока
Не любить: Слухати те, що кажуть інші люди
Читання і письмо: Може написати імена членів родини
Арифметика: Погано вміє віднімати
Магія: Думає докласти всіх зусиль.
Фехтування: Стиль Бога Меча, початковий рівень
Етикет: Може використовувати звичайні вітання
Люди, які їй подобаються: Дідусь, Ґіслейн
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно.