Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут
Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели та за опис до неї висловіть Kiltavik ワィタリ.
Розділ 7. Обіцянка. Частина 2
Так, тепер потрібно зібратися.
– То що це? Те, що мене здивує. – Цікавлюся, піднімаючи букет з підлоги.
Еріс схрестила руки, випнула груди і задерла підборіддя, прийнявши звичну позу. Минуло багато часу, відтоді коли я бачив цю позу востаннє.
– Хе-хе-хе! Альфонсе! Неси! – тут вона спробувала клацнути пальцями, але почувся лише слабкий звук.
Еріс почервоніла, але Альфонс на це не зважав, він дістав посох з-за статуї, на яку я раніше не звертав уваги.
Посох. Схожий на той, що був у Роксі. Сучкуватий дерев’яний посох. На вершині розмістився великий магічний камінь. Дорогий. Я зрозумів це з першого погляду. Цей посох коштує немало. Я знаю це, бо сам зробив два жезли.
Ранг посоха визначається деревом і магічним каменем на вершині. Різні породи дерева мають спорідненість із різними школами магії. Деревина чорної сапоти найкраще підходить для магії вогню та землі. Дерево софори найкраще підходить для магії води та вітру.
Звичайно, навіть якщо спорідненість низька, це не означає, що сила заклинання зменшиться. Головну скрипку грає не порода дерева, а магічний камінь. Заклинання посилювалося вже від пропуску крізь магічний камінь. Камені мають різноманітні розміри, але що вони прозоріші, то потужніший ефект. Ціна на магічні камені зростає відповідно до того, наскільки вони ефективні, і може досягати астрономічних сум.
Магічні камені, що я використав для жезлів Еріс та Ґіслейн, коштували одну срібну монету за штуку. Вони дешеві, але я запам’ятав розмір каменя з жезла, який мені дала Роксі, та вибрав їх такої самої величини. Розміром з кінчик мого мізинця.
Камінь же на посоху був такого розміру, що легко потягне на 100 золотих монет і більше. Плюс він мав ультрамариновий відтінок. Ідеально підходить для магії води. Кольорові магічні камені значно посилюють споріднену з їхнім кольором школу магії.
І ціни на них відповідні.
Скільки ж вони віддали за нього….
До речі, магічні кристали, які можна знайти в лабіринтах, також є різновидом магічного каменю, але на відміну від магічного каменю вони не мають ефекту підсилення магії. Магічні кристали містять магічну силу, тому їх використовували не для посохів, а для різноманітних магічних інструментів і для заклинань, що потребували багато магічної сили.
– Схоже, тобі подобається! – сказала Еріс, коли я уважно роздивлявся магічний посох. – Альфонсе, поясни!
– Слухаюсь, юна панночко. Для виготовлення посоха використали гілку старійшини трента, що проживає у східній частині Великого лісу на континенті Міліс. Певно ви вже знаєте, пане Рудеусе, що старійшина трент підвид меншого трента і походить із Джерела Фей. Ця магічна істота є монстром класу A, який використовує магію води. Магічний камінь також класу A походить з північної частини континенту Беґарітт, від норовливого морського дракона. Зробив посох найкращий придворний творець магічних посохів королівства Асура – Чейн Прокіон. – Розгорнуто пояснив Альфонс.
Неймовірно. Його ніби навмисно створили для магії води.
Але він дорогий, так?
– Будь ласка, прийміть його з рук юної панночки.
Посох передали Еріс, а вона вже протягнула його мені.
Зараз я не буду перейматися через його вартість. Я говорив Еріс не витрачати гроші легковажно, але, гадаю, у такий день це нормально. Крім того, схоже, його замовляли спеціально для мене, тому я не можу відмовитися. Гроші існують для того, щоб витрачати їх на подібні предмети.
На ньому був підпис: Аква Херті, Гордість Водяного Короля-Дракона.
Моя рука зупинилася. Здається, це щось, що підійде людині з синдромом восьмикласника.
– Візьми! Це подарунок від родини Ґрейрат! Його замовили батько й дідусь! Ти дивовижний, Рудеусе, тому дивно, що у тебе ще немає посоха!
Голос Еріс повернув мене до тями і я прийняв «Гордість Водяного Короля-Дракона».
Попри свій вигляд, він досить легкий. Беру його двома руками і кручу навколо себе. Плавно рухається. Хоча на вершині великий магічний камінь, баланс чудовий. Як і очікувалося від такого дорого предмета. Однак назва трохи… особлива.
– Щиро дякую. Не тільки за підготовку вечірки, але і за такий дорогий подарунок…
– Не турбуйся про ціну! Пішли, почнемо вечірку! Інакше їжа охолоне!
Еріс була у хорошому настрої, вона потягнула мене до місця за святковим столом, де стояв величезний торт.
– Я теж допомагала!
За винятком перших жахливих на смак страв, приготованих Еріс, все інше було смачним.
☆☆☆
Коли почалася вечірка, Еріс якийсь час говорила, ніби стріляла з автомата. Вона питала, як смакували страви і розповідала про кухню та робітників. Я уважно слухав, час від часу відповідаючи, але, мабуть, через те, що Еріс втомилася, десь на середині вечірки вона почала говорити все повільніше та повільніше, потім почала нерозбірливо бурмотіти, аж поки не задрімала.
Це тому, що вона гарно повеселилася? Чи через те, що напруга останніх днів її нарешті відпустила?
Ґіслейн взяла Еріс на руки і, як принцесу, понесла до спальні.
Дякую за твої старання.
Також десь на середині вечірки повернулися Саурос і Хільда.
Саурос намагався напоїти мене алкоголем, але Філіп цьому завадив, тож він трохи роздратувався. Однак Хільда налила йому випивки і зрештою він напився сам. З яскраво-червоним обличчям і п’яною усмішкою на губах він пішов до своєї кімнати.
Тоді ж Хільда поцілувала мене на добраніч і повернулася до себе.
Ми з’їли більшу частину їжі, покоївки із сонними обличчями прибирали порожні тарілки.
Зрештою залишилися тільки ми з Філіпом. Якийсь час ми просто сиділи. Філіп спокійно пив. Гадаю, вино. Як я з’ясував на дні народженні Еріс у кожному регіоні королівства Асура п’ють різний алкоголь. У цій місцевості випивку в основному робили з ячменю, а для особливих випадків обирали вино.
Під час вечірки він мало говорив.
Хоча Філіп намагався зупинити Сауроса й Хільду, але загалом спостерігав за нами з усмішкою на обличчі. Коли ми залишилися наодинці, він нарешті заговорив:
– Я програв битву за становлення головою родини. Зараз Еріс – моя єдина дитина.
Схоже, це буде серйозна розмова. Я випрямив спину і поглянув на Філіпа.
– Ти не замислювався, чому в Еріс немає братів і сестер?
– Трохи, – стримано киваю. Мені цікаво, але можливості почути про це раніше не випадало.
– Насправді їх не те щоб немає. В Еріс є старший і молодший брати. Гадаю, молодший десь такого віку, як ти?
– Він загинув під час битви за місце голови родини…?
Філіп приголомшено подивився на мене. Здається, це було надто прямолінійно. Прошу вибачення.
– Він не мертвий. Одразу після народження його забрав мій старший брат, що живе у столиці королівства.
– Забрав? Що ви маєте на увазі?
– На перший погляд, це виглядає так, ніби він усиновив хлопця і забрав його навчатися до столиці. Але насправді це… щось на зразок традиції.
Тоді Філіп розказав мені про традиції родини Бореасів. Битва за місце голови роду Бореас і те, що привело до цього.
У Сауроса десять синів. Серед них лише троє були особливо видатними: Філіп, Гордон і Джеймс. Звучить, як назва паротяга.
Саурос вирішив, що один із трьох стане наступним головою родини, і змусив їх змагатися. У результаті наступним головою став Джеймс. Філіп і Гордон програли.
У першому етапі боротьби Джеймс потягнув за ниточки і познайомив Гордона з донькою Евруса Ґрейрата. Вони зустрілися, не знаючи про статус одне одного, а їхнє кохання яскраво спалахнуло. Гордон закохався і, слідуючи плану Джеймса, пішов у родину Еврус. Таким чином він втратив можливість стати головою Бореасів.
У другому етапі боротьби Філіп і Джеймс були на рівних. Вони протистояли одне одному, смикаючи за ниточки та використовуючи різноманітних людей.
Ніяких драматичних поворотів не було, але Філіп програв.
Справа була у впливі.
Джеймс десь на шість років старший за Філіпа, він широко відомий у столиці та був помічником міністра. Він мав зв’язки, гроші та насамперед владу.
Філіп теж був чудовим кандидатом, але надолужити розрив у шість років було дуже важко. Щойно Джеймс став головою родини Бореас, він призначив Філіпа на посаду мера Роа. Тоді Філіп ще не збирався здаватися і намагався відігратися, але територія Фіттоа – сільська місцевість, тут було важко сформувати велику політичну владу.
Джеймс не покидав столиці королівства і, поки Філіп намагався боротися, він зайняв потужну посаду міністра й це поставило крапку в їхній боротьбі. Пізніше, коли у Філіпа з дружиною народився хлопчик, Джеймс забрав його на виховання під приводом усиновлення.
– Хіба це не жорстоко з його боку забирати ваших синів?
– Ні, все гаразд. Це традиція.
У родині Бореас всі хлопчики виховуються у сім’ї голови роду. Завдяки цьому вони робили так, щоб ті, хто програв боротьбу за владу, не втручалися у битви наступних поколінь. Щоб переможені не могли сформувати силу для підтримки свого сина.
Це звичайна історія, раніше, здається, вона була по всьому королівстві Асура. Забирали синів, щоб уникнути зайвих проблем. Дружина Гордона з родини Еврус, де, здається, інші традиції, але Філіп дотримувався традиції Бореасів і віддавав усіх хлопчиків Джеймсу до того, як вони пізнавали світ. Саме Джеймса вони знали як свого батька.
– Якби я виграв, ситуація була б протилежною.
Спокій Філіпа наштовхнув на думку, що він і сам цілком може бути нерідним сином Сауроса.
Однак Хільда, його дружина, не могла прийняти ситуацію так спокійно. Вона була донькою звичайного знатного роду. Хільда не могла холоднокровно прийняти, що її новонароджену дитину забрали. Після того, як в неї забрали старшого сина, вона на якийсь час впала в депресію. Коли народилася Еріс ситуація, здавалося, почала покращуватися, але після того, як забрали молодшого сина, її стан знову погіршився.
– Вона тебе ненавиділа. Її синів тут немає, то чому діти чужинців ходять по маєтку так, ніби це місце належить їм?
Я вже знав, що вона мене ненавидить. Тепер з’ясувалося, що для цього в неї є причина.
– Крім того, Еріс, єдина дитина, що у нас залишилася, була повною протилежністю леді. Я думав, що надія втрачена.
– Що ви маєте на увазі?
– Складно використати мою доньку, щоб скинути Джеймса.
Скинути… О, то він ще не відмовився від того, щоб стати головою роду.
– Але останнім часом, дивлячись на тебе, я думаю, що надія є.
– …Га?
– Ти грав на достойному рівні, щоб обдурити Хільду й батька.
Очевидно, Філіп помітив, що я грав. Але слово «обдурити» звучить доволі непривабливо. Я просто діяв відповідно, щоб не псувати атмосферу.
– Ти розумієш, що гроші важливі, і знаєш, що потрібно дотримуватися етикету. Не проти наразити себе на небезпеку, щоб завоювати серця людей.
Ймовірно, він говорить про той випадок із викраденням. Або про те, що я залишився тут, попри те, що Еріс била мене.
– І головне, завдяки тобі Еріс так виросла.
Філіп сказав так, ніби це було щось неймовірне.
Він чув від Пола, який я чудовий, але я син чоловіка, що в моєму віці ганявся за дівчатами, тому, зрозуміло, він очікував, що я буду таким самим. Філіп вирішив, що може вийти щось цікаве, якщо зіштовхнути непосидючу доньку й мене, що може статися якась цікава «хімічна» реакція.
Схоже, все вийшло зовсім не так, як він собі уявляв.
– Сумую за днем, коли Пол прибіг сюди зі сльозами на очах, – тихо сказав Філіп.
Схоже, тоді Пол звернувся з проханням про допомогу до Філіпа. Пол планував одружитися, тож йому потрібна була кругленька сума, житло та стабільна робота, але він не хотів повертатися до родини Нотос.
Здається, заради мене Пол став на коліна. Чого він не робив, коли сталася та ситуація з Лілією… Що ж, це в минулому.
– Можливо, Еріс би якось знайшла свій шлях і без мене?
– Якось? Без шансів. Я навіть думав, що Еріс безнадійна. Гадав, що в неї немає майбутнього, як у дворянки, тому і найняв Ґіслейн, щоб вона навчила її володіння мечем. Так принаймні Еріс могла стати шукачкою пригод у майбутньому.
Після цього Філіп розповів про кілька минулих випадків з Еріс. Їх навіть слухати було боляче.
Буйний генерал на ім’я Еріс уже повністю сформувався в дев’ять років.
– Як щодо цього: чому б тобі не одружитися з Еріс, і разом ми заволодіємо родиною Бореас? Якщо згоден, я негайно покладу свою доньку зі зв’язаними руками у твоє ліжко.
Спокуслива пропозиція… Красуня зі зв’язаними руками, з якою можна робити все, що заманеться. У голові ніби з’явилася картинка з вікном з гри: Упевнені, що хочете позбутися своєї невинності? Якщо так, вона зникне назавжди!
Ні-ні, стоп, хвилиночку. Це вже не жарти. Прочитай умови. Заволодіти родиною Бореас?
– Що ви хочете від десятирічної дитини?
– Але ж ти син Пола?
– Я не про це!
– Я візьму управління на себе. Все, що тобі потрібно зробити, це зайняти місце. Якщо захочеш, я знайду тобі стільки дівчат, скільки потрібно.
Він думає, що я слухатимуся, якщо він даватиме мені жінок? Репутація Пола справді обтяжлива.
– …Я вдам, що ви сказали це, бо були п’яні.
Філіп тихо засміявся на мої слова.
– Еге, правильно, так і зроби. Якщо залишити осторонь все, що пов’язано з родиною Бореас, ти можеш робити з Еріс все, що завгодно, правильно? Я ніяк не вплину на доньку, навіть якщо я видам її заміж, вона все одно повернеться. Буде краще, якщо ти про неї подбаєш.
Він ще раз тихо засміявся.
Якщо видати Еріс заміж, то вона може забити чоловіка на смерть. Я можу з легкістю уявити цю картину. Як і те, що якби я прийняв його пропозицію, то танцював би під дудку Філіпа.
– Що ж, пора спати.
– Так, добраніч. – Відповідаю.
Так і закінчився день народження, організований Еріс.
☆☆☆
Коли я повернувся до кімнати, Еріс, яка вже мала б спати, сиділа на ліжку.
– О, з по-поверненням…
На ній червоний пеньюар. Неймовірно сексуально.
Гадаю, вона ніколи раніше так не одягалася. Що відбувається? Плюс, чому вона тут? Я маю на увазі, хіба вона не мала спати?
– Що ти тут робиш о цій годині?
Почувши моє запитання, Еріс яскраво почервоніла і відвела очі.
– По-подумала, що тобі, мабуть, самотньо, тому я спатиму сьогодні з тобою…!
Мабуть, вона ще турбується про моє запитання, чи може бути, що батько приїхав на святкування. Еріс дванадцять, дівчина прихильна до своєї родини. Подумавши, що я не бачив їх уже три роки, вона припустила, що це нестерпно і прийшла сюди.
Ні, це певно витівка Хільди. Вона розбудила Еріс, одягнула в пеньюар і прислала сюди.
– …
Але якщо кинути оком… Уважно придивляюся до Еріс. Її фігурка ще далека від жіночої, але потрібні форми вже почали вимальовуватися. Можливо, це через те, що вона займається фехтуванням, тому її руки й ноги підтягнуті. А можливо тому, що вона вища за дівчат свого віку, або через те, що одягнула пеньюар, Еріс здавалася набагато дорослішою, ніж зазвичай.
Їй уже дванадцять років. Жіноча фігурка ще не з’явилася, але проблиски помітні.
Моє тіло ще не досягнуло віку, коли мене можна було б називати підлітком. Але цей час не за горами. Можливо, тоді я був би радий шансу опинитися в такій ситуації з цундере лолі.
Щойно я про це подумав, як мою голову заповнив образ 34-річного бездомного безробітного збоченця. З обличчям, вкритим прищами, та огидною посмішкою на губах він от-от накинеться на Еріс.
Я миттю прийшов до тями.
Ні-ні-ні, я не можу до неї доторкнутися. Щойно я це зроблю, як зіграю на руку Філіпу. Потраплю в нескінченну боротьбу за владу, від якої утік Пол, і в якій програв Філіп. Я не хочу лізти в ситуацію, що, здається, не принесе жодної користі. Тому, будь ласка, вирішимо все мирно.
– Т-так, сьогодні я почуваюся самотнім, то чому б нам не зайнятися дечим пікантним. Розумієш?
Еріс терпіти не може сексуальні домагання, тож раз я сказав щось таке, вона встане і піде.
Так я думав, але отримав несподівану відповідь.
– Н-ну, якщо трішки, т-то все добре!
Серйозно?!
О-о, ти надзвичайно смілива, Еріс! Як мені в такій ситуації чинити опір? Що ж робити…
Гаразд, прийму її пропозицію. Трішки.
– …
Я сів біля неї. Ліжко тихо скрипнуло. Якби це був я з минулого життя, то жахливий скрип, без сумніву, зіпсував би весь момент.
Я більше не думав про складні питання. Це зіграє на руку Філіпу? Ну й добре. Еріс три роки тому була справжнісінькою цун, а зараз вона показує свою дере сторону. Як я можу відмовитися в такий момент? Потрібно ризикнути, чи не так?
– Ти затинаєшся.
– То-тобі здається.
– Справді?
Гладжу Еріс по голові.
Її волосся гладке. Хоча це дім поважних аристократів, тут немає ванни. Тому не можливо щодня мити голову. Еріс кожен день проводить весь вільний час вправляючись у фехтування на вулиці, тому її коси зазвичай сплутані.
Вона підготувалася та одягнулася для мене. Для мене.
– Еріс мила.
– Ч-чого це ти раптом…
Обличчя Еріс залилося червоним аж до вух, вона опустила очі. Я обійняв її за плечі та поцілував у щоку.
– Хм…! – її тіло напружується, але вона не намагається втекти.
О, то все справді нормально?
– Я до тебе торкнуся.
Не стримавшись, я протягнув руку до грудей Еріс. Вони ще маленькі, тільки починають рости. Але те, що я можу до них торкнутися, означає, що мені дали дозвіл. Зазвичай за таке мене могли побити. Я торкався крізь шар одягу, але, без сумніву, я торкався до грудей лолі.
– Кхм…
Цей звук Еріс видала не від задоволення, а від усвідомлення, наскільки бентежне те, що ми робимо. Вона дивилася на мене зі сльозами на очах міцно стиснувши губи, намагаючись подолати сором’язливість і збентеженість.
Така гарна.
Повільно погладжую її по спині. Завдяки тренуванням з мечем в Еріс добре розвинуті м’язи на спині. Звісно, вони не настільки потужні, як у Ґіслейн, але вони гладкі та пружні.
Еріс раптом заплющила очі та схопила мене за плечі, ніби чогось просячи. Можливо, вона дає добро? Вона ж сказала, що можна, так? Це дозвіл іти до кінця?
До-добре, то-тоді так і зробимо.
– …
Тягнуся до внутрішньої сторони її стегна. Уперше торкаюся до дівчини в цьому місці. Стегно було теплим і не тільки м’яким, але і з пружними м’язами.
– Ні-і!
Вона відштовхнула мене, затим ляснула по щоці. Після цього врізала ногою і повалила на підлогу. А потім продовжила бити. Кімнату наповнили гучні: бам, лясь, бух, бам.
Збентежений, я беззахисно терпів усе, що вона робила. Коли її атака припинилася, я лежав на спині та дивився вгору.
Еріс випрямилася і подивилася на мене з червоним обличчям.
– Я ж казала трохи! Дурний Рудеус!
Вона відкрила двері ногою і вилетіла, ніби вітер.
☆☆☆
Тупо дивлюся на стелю. Лихоманка, що охопила мою голову і підштовхувала до дій, повністю зникла.
– Ось тому ти і незайманий…
Мене переповнювала ненависть до самого себе. Я все неправильно зрозумів і діяв надто швидко. Забув, що вона ще дитина. Абсолютно все забув.
– А-а, прокляття, про що я взагалі думав…?!
Зігравши в таку кількість еротичних ігор, я гадав, що здатен зрозуміти про що думає героїня. У минулому житті, коли я бачив, що тупоголові головні герої не розуміють цього, тому думав, що достатньо трохи підштовхнути – і проблема вирішена.
І ось до чого привів цей тип мислення.
Гравець бачить внутрішній монолог героїні. Але головний герой не має такої можливості. Тому «тупоголові» протагоністи, навіть якщо були переконані, що дівчина має до них почуття, удавали, що не помічають цього, побоюючись неприємного розвитку подій, і повільно скорочували дистанцію, розвиваючи стосунки.
Я був недалекоглядним у порівняні з ними. Особливо після тої розмови з Філіпом. Я сказав, що вдам, буцімто не чув його слів, бо він був п’яним. Мої слова прямо суперечили моїм діям.
Я знаю, що було, якби я переспав з Еріс. Секс, вагітність, шлюб. Ідеальне комбо, яке зробить мене частиною родини Бореасів. Чи я сказав би після цього, що не хочу боротися за місце голови роду Бореасів, і втік би? Тобто, чи я б відмовився взяти на себе відповідальність за свої дії? Сказав би, що це стосунки на одну ніч, і втік?
Дурня. Упевнений, що я б щоночі ходив до Еріс. У минулому житті в мене було досить сильне сексуальне бажання, навіть не дивлячись на приклад Пола, це тіло також має сильне сексуальне бажання. Я не зможу зупинитися на одному разі. Сьогодні вона прийшла до мене, але наступного разу це я буду йти до неї.
І Філіп, і Хільда хочуть цього. Ніхто мене не зупинятиме. Я, спокусившись прекрасною приманкою, отримаю тимчасове задоволення і з головою занурюся у внутрішню боротьбу за владу в родині Бореасів.
– Ох! – я раптом побачив посох, який стояв у кутку кімнати.
Точно. Я не маю права забувати про почуття Еріс. Філіп і Саурос заплатили за все, але саме вона спланувала вечірку та придумала подарувати мені посох, щоб потішити. Потім Еріс, переживаючи через нашу розмову на святкуванні, прийшла розрадити мене перед сном. Сьогодні вона весь час думала про мене.
А я намагався використати її для задоволення власних бажань. Я намагався вчинити так, як мені заманеться, з дівчиною, яка щиро зважала на мої почуття.
Я пригадав щасливе обличчя Еріс, коли вона розмовляла зі служницею.
Ось це я намагався розтоптати.
– Ха-а…
Я шматок сміття. У мене немає права судити Пола. Я не маю права когось повчати. Навіть потрапивши в інший світ – сміття залишилося сміттям. Пакуємо валізи й завтра ж ідемо звідси. Піду вмирати десь подалі, як і належить сміттю.
– Ой! – я помітив Еріс, яка стояла біля входу в кімнату. Вона визирала з-за одвірка, тож було видно тільки її обличчя.
Я запанікував, потрібно сісти, а потім встати… ні, мені потрібно опуститися на коліна!
– Ви-вибач мені за те, що сталося раніше. – Я скрутився на підлозі, ніби черепаха.
– …
Піднімаю на неї очі.
Її погляд блукав, поки вона переминалася з ноги ногу. Еріс тихо прошепотіла:
– Сьо-сьогодні особливий день, тому я зроблю виняток і пробачу тобі…!
Про-пробачила!
– Крім того, я вже знаю, що ти збоченець.
Хто їй це сказав?!
Хоча це правда. Так, я – збоченець. Це все моя провина. Всі подивіться на мене. Все саме так, я – збоченець.
– Але для цього ще надто рано… п’ять років! Через п’ять років ти станеш дорослим, тоді… ну… цей… почекай… до того часу!
– Ха-ха-а…! – я нахилився вперед.
– Т-тож я пішла спати. Побачимося, Рудеусе. На добраніч. Зустрінемося завтра.
Швидко попрощавшись, Еріс пішла до себе. Я чув, як вона бігла.
Дочекавшись, коли звук повністю затихне, я зачинив двері.
– Ху-у-у-ух. – Притуляюся до дверей і сповзаю вниз. – Яке полегшення!
Я радий, що сьогодні мій день народження. Радий, що сьогодні особливий день. Радий, що не зробив нічого гіршого.
– О та-а-а-а-ак!
Через п’ять років. Це точно обіцянка! Від Еріс! Обіцянка!
Гаразд, до того часу я не буду дозволяти собі нічого зайвого.
Через п’ять років мені буде п’ятнадцять. Це буде довго, але я зможу витримати. Якщо попереду приз, який точно можна отримати, я викладуся на всю. До того часу я буду джентльменом. Не збоченцем, а джентльменом. Припиню всі сексуальні домагання.
Вино вистоюється багато років, що лише поглиблює відтінки смаку. Усі тонкощі неможливо відчути, якщо куштувати час від часу, тому потрібно зачекати п’ять років. Що більше сили накопичуєш, то потужніший постріл. Я стану сильним чоловіком, що не піддасться на жодну спокусу.
Цього разу я стану «тупоголовим» протагоністом. Затисну кнопку A та відпущу її через п’ять років.
Таку обіцянку я собі дав.
Отже, стриманість. Жодних зайвих доторків.
Хвилинку, через п’ять років…? «Тупоголовий» протагоніст?
У моїй голові спливло бліде обличчя Сільфі з ніжною усмішкою.
☆☆☆
Наступного ранку я прокинувся і виявив, що моя спідня білизна має засохлу липку пляму. Здається, я випадково відпустив кнопку A.
Гаразд, я почну робити все можливе із завтрашнього дня.
Я попросив покоївку, що прийшла забрати речі на прання, нічого не говорити про це Еріс. Вона тихо захихотіла з блискучими очима. Було трохи соромно.
– – – – – – – –
Ім’я: Еріс Б. Ґрейрат
Рід занять: Онука володаря Фіттоа
Особистість: Іноді жорстока, іноді лагідна (залежить від ситуації)
Може: Щиро слухати інших людей
Читання і письмо: Майже ідеально читає і пише
Арифметика: Вміє ділити
Магія: Не може використовувати заклинання без слів, заклинання середнього рівня ідуть складно
Фехтування: Стиль Бога Меча, просунутий рівень
Етикет: Вивчає придворний етикет
Подобаються: Дідусь, Ґіслейн
Закохана: Рудеус
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Чорна сапота / хурма / куроґакі.
Софора японська, японська акація, дерево пагоди.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥