Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут
Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели та за опис до неї висловіть Kiltavik ワィタリ.
Розділ 12. Діти і воїни
Минуло три тижні й ми піднялися до рангу D.
Досить швидке просування по рангах, тож я вирішив дізнатися, які умови підвищення рангу.
Щоб перейти з рангу F у ранг E потрібно виконати 10 завдань рангу F або 5 завдань рангу E підряд.
Щоб перейти з рангу E в ранг D потрібно виконати 50 завдань рангу F, 25 завдань рангу E або 10 завдань рангу D підряд.
Це загальна модель підвищення для всіх рангів, однак збільшується число завдань.
Також, якщо станеться кілька невдач підряд, буде пониження. Якщо ви п’ять разів поспіль не виконаєте завдання з рангом, який нижчим за ваш, або десять завдань такого ж рангу, як ваш, ранг буде знижено. Якщо не буде виконане завдання вищого рангу, ніж ваш, то пониження не буде, однак якщо з такими завданнями буде п’ять невдач підряд, то ви більше не зможете їх приймати.
Завдяки тому, що Джаліль і Візкель щодня старанно працювали над завданнями рангу F і E, ми так швидко досягли цього результату. Тепер, коли ми отримали ранг D, ми зможемо брати завдання рангу C. Це відносно прості запити, тому ми легко досягнемо рангу C.
Можливо, настав час розірвати нашу домовленість з Джалілем і Візкель? Здається, вони більше не викрадають домашніх улюбленців, однак я не знаю, який негативний вплив у довготривалій перспективі матиме обмін завданнями.
Ми назбирали певну суму грошей, тож, можливо, настав час розлучитися з ними і покинути Лікаріс.
Однак я подумав і вирішив використати їх, поки ми не досягнемо рангу C. Здається, поки що жодних проблем не виникло, я не можу відвернутися від такого простого і доступного способу отримувати постійний дохід. Не завадить мати більше грошей у запасі перед від’їздом.
Зараз ми маємо одну монету з зеленої руди, сім металевих монет, чотирнадцять монет з брухту і тридцять п’ять кам’яних монет. Тобто загалом 1875 кам’яних монет. Якщо сказати інакше, то це 1875 єн. Тобто всі наші активи навіть не дотягують до двох великих мідних монет королівства Асура…
Ні, ліпше не думати, що за ці гроші можна купити на іншому континенті.
Коли ми досягнемо рангу C, то попрощаємося з Джалілем і Візкель, та покинемо це місто. Виглядає як хороший план.
Дійшовши до такого висновку, я незабаром помітив «цікавий» запит на дошці оголошень гільдії.
B
Завдання: Пошук і знищення невідомого монстра (невідомих монстрів)
Нагорода: П’ять монет з брухту (Дві металеві монети за знищення)
Деталі завдання: Знайти і знищити конкретного монстра
Місце: Південний ліс (Скам’янілий ліс)
Тривалість: До кінця місяця
Термін: Якнайшвидше
Ім’я клієнта: Купець Бельберо
Примітки: У глибині лісу помітили велику істоту. Знайдіть це створіння і знищте, якщо воно небезпечне.
Приклавши руки до підборіддя, ми з Джалілем міркували над цим оголошенням.
Невідомий монстр, так? Дуже розпливчастий запит. Його навіть може не існувати, а якщо він і існує, то як довести, що це саме той монстр? Однак дві металеві монети на додаток до нагороди звучали дуже спокусливо. Також, якщо ми не вб’ємо невідомого монстра, то можемо отримати п’ять монет з брухту.
– Тебе це цікавить?
– Платять добре, але завдання виглядає підозріло.
Джаліль киває на знак згоди.
– Є шанс, що за таку роботу не заплатять. Ліпше двічі подумати.
З нами вже подібне траплялося. Два тижні тому ми взяли завдання на «збір» кислотних вовків. Як і зазвичай, ми зібрали ікла і хвости кислотного вовка, але потім виявилося, що потрібні були кислотні вовки повністю. Хоча в описі завдання не містилося уточнення щодо цього, але нам довелося сплатити штраф за порушення угоди.
Лише від думки про це відчуваю розчарування.
Щоб подібного більше не сталося, можливо, краще не братися за цю роботу… але нагорода просто манила до себе.
– Але за це завдання дають дві металеві монети… Гм, можливо, ми отримаємо від цього новий досвід…
– Якщо отримаєш на горіхи, то мене не звинувачуй.
– Штраф за невиконання цього завдання буде п’ять монет з брухту, правильно?
– Правильно. Дві металеві монети – це бонус, додаткова винагорода.
Коли Руїджерд заходив до гільдії, Нокопара негайно опинявся поряд і починав діставати нас різними балачками, до Еріс постійно підходили шукачі пригод, тому я змусив їх чекати надворі. Візкель також не показувалася в гільдії авантюристів.
Поряд не було нікого, хто міг би мене зупинити.
– Що ж, навіть якщо там нема ніякого загадкового монстра, у Скам’янілому лісі є багато чого, що можна продати. Ви троє, гадаю, зможете заробити достатньо, щоб перекрити штраф за порушення угоди. Гадаю, можна спробувати.
– Гаразд. І вам обом успіхів у роботі.
Озираючись на ці події пізніше, я зрозумів, наскільки викривленим було моє судження.
Кілька тижнів бойового досвіду надали мені великої впевненості. Все йшло так гладко, що я не звертав уваги на ризики, а нетерпіння підштовхувало мене до швидшого отримання грошей.
Були й інші, кращі варіанти, але тоді частина мене не була впевнена, що ми можемо це зробити.
☆☆☆
Між Скам’янілим лісом і містом Лікаріс цілий день подорожі. В цьому лісі повно дерев з гілками, що нагадували кістки та гострі вістря, через що вони виглядали так, ніби закам’яніли. Від цього і пішла назва.
Найшвидший спосіб дістатися до найближчого міста – це пройти крізь ліс. Однак це місце населяють небезпечні монстри рангу B, такі як мигдальні анаконди й екзекутори. Тож лише купці, які дуже поспішали, наважувалися перетинати ліс, і наймали для цього вмілих охоронців.
Ліси в цьому світі небезпечні всі, без винятків, але ліси на Континенті Демонів особливо небезпечні.
Біля Скам’янілого лісу зустрілося три групи: група рангу B – «Супер Блейз», група рангу D – «Нахаби села Токурабу» та група рангу D – «Заріз».
Зараз відбувалася зустріч між лідерами цих груп.
Коли групи шукачів пригод зустрічалися у таких місцях, то це прояв здорового глузду: зупинитися й обговорити ситуацію. Я б з радістю пропустив цю справу, але виникнуть проблеми, якщо ми пізніше перетнемося з ними у лісі, тому вирішив зустрітися з іншими.
– Хей, що тут забули діти?
Першим заговорив Блейз, лідер групи Супер Блейз. В його голосі звучало роздратування.
У цього типа знайоме обличчя. Він той свиноголовий, який сміявся з нас у перший день. До речі, я не намагаюся його образити. В нього буквально голова свині. Гадаю, він однієї раси з охоронцем на воротах, який кидав непристойні погляди на Еріс. Не можу пригадати, як точно називається це плем’я… Подумки я називаю їх «орками».
Його група складалася з шести осіб, всі представники різних племен. Щоб отримати ранг C або вище на Континенті Демонів, потрібно бути вправним у знищенні монстрів на навколишніх землях. Гадаю, члени його групи повинні бути ветеранами, що довели свої здібності в бою.
– Ми тут, щоб виконати роботу для гільдії! – сказав Курт, лідер Нахаб з села Токурабу, з роздратованим обличчям.
– І ми теж. – Киває лідер Заріза, тобто я.
Почувши наші відповіді, Блейз цокає язиком і роздратоване шукає потилицю.
– Тьху. Вони забронювали нас, га? У мене було погане передчуття щодо цього…
– Щ-що ви маєте на увазі під «забронювали»? – нерішуче питає Курт.
– Га?! – у відповідь вибухає Блейз.
– Ну ж бо, спокійніше, – я м’яко усміхаюся і піднімаю руки. – Зробимо кілька глибоких вдихів, добре? Ми будемо дуже вдячні, якщо ви навчите таких неосвічених новачків, як ми…
Блейз сплюнув на землю і роздратовано відповів:
– Це означає, що кілька різних осіб подають одне і те саме завдання в різних варіаціях, гільдія не помічає цього і вивішує на дошку оголошень.
А, зрозуміло. Потрійне бронювання, так? Три різні клієнти подають три запити. Робітники гільдії думають, що це три різні завдання, але виходить, що це не так. Схоже, подібне час від часу трапляється.
Про всяк випадок цікавлюся, які завдання в інших.
Робота Блейза: убити білоіклу змію, що з’явилася у Скам’янілому лісі.
Курт взяв прохання: зібрати загадкові яйця, помічені у Скам’янілому лісі.
І, звичайно, моє завдання: знайти невідомого монстра.
– Га? Пошук? Подібні завдання є на ранзі D? – підозріло запитав Курт.
Звичайно, я заздалегідь підготував відповідь.
– Це запит рангу C. Його вивісили після того, як ти пішов з гільдії.
– Серйозно…? Краще б ми взялися за це завдання…
Поки Курт бурмотів собі під ніс, я задумався над нашою ситуацією. Схоже, що всі завдання в дечому збігаються. Для початку, білоіклі кобри не типові для цього регіону, але судячи з запиту, який взяв Блейз, принаймні одного такого монстра тут виявили. Іншими словами, наш невідомий монстр може виявитися білоіклою коброю, а загадкові яйця, що має знайти Курт, це яйця білоіклої кобри.
Звичайно, також існує ймовірність того, що наші завдання ніяк не пов’язанні з білоіклою коброю. Можливо, те, що нас усіх забронювали, є поспішним висновком.
– Все ж цікаво, як це сталося?
– Не знаю, малий. Таке іноді трапляється.
Що ж, його правда. У гільдії немає комп’ютерів для ведення управління.
– І? Що нам тепер робити?
– Та начхати. Хто перший, того і нагорода.
– Що?! – вигукнув Курт. – Якщо ви розберетеся з монстром, то що станеться з нашим завданням?
– Ха? Ти про ті яйця чи що? Якщо ми їх знайдемо, то, ясна річ, розіб’ємо. Будуть проблеми, якщо білоікла кобра розмножиться. – Глумливо посміхнувся Блейз.
– Агов, Рудеусе, скажи щось! Якщо вони подолають монстра першими, то наші завдання…!
Курт звернувся до мене за підтримкою. Він поцілив у яблучко. Звичайно, якщо група Блейза першою здолає монстра, то наші завдання будуть провалені…
Ні, секунду, наше завдання – знайти монстра. Мені здається, якщо ми повідомимо, що невідомим монстром була білоіклова кобра, то робота буде виконана. Навіть якщо це не спрацює, то ми можемо вполювати кількох великих монстрів і перекрити як мінімум 20% від суми, яку потрібно заплатити як штраф за порушення угоди.
– Ми точно не знаємо, чи забронювали нас усіх, чи ні. Можливо, тут є якийсь інший монстр, окрім білоіклої кобри.
Почувши мої слова, Блейз скривився.
– То що? Ти хочеш, щоб ми шукали разом, га? Хочеш, щоб ми вас няньчили?
Курта розлютили ці слова:
– Хто сказав, що нам потрібна ваша допомога?!
– О, та ну, ви ж явно сподіваєтеся, що ми будемо вас захищати, еге? Цей ліс складне випробування для рангу D.
Ага, зрозуміло. Його бісить, що ми з Куртом можемо легко виконати наші завдання, слідуючи за групою рангу B. Ніби непотріб підбирає крихти зі столу вельмож. Ясна річ, що це зробить ситуацію складнішою для групи Блейза.
Зрозуміло, я теж не хотів співпрацювати разом з ними. Виникнуть проблеми, якщо вони побачать, що Руїджерд б’ється списом. Вони б могли зрозуміти, що він справжній Суперд, якби побачили, який він сильний…
Тому я скористаюся словами Курта.
– Гаразд, я почув достатньо. Зарізу не потрібні ніякі няньки, ми впораємося самі.
Я заявив це і негайно покинув коло лідерів, не чекаючи на відповідь.
☆☆☆
Моя група чекала неподалік.
– У чому справа? – запитала Еріс, її голос бринів нетерплячістю.
– Наші завдання збігаються в деяких деталях.
– О, і що тепер? Будемо домовлятися і йти разом?
– Ні, в жодному разі, хто перший – того і винагорода.
– Чудово, звучить як виклик!
Що ж, принаймні Еріс сповнена мотивації. Схоже, вона втомилася від останніх мисливських завдань, які більше не мали пригодницького духу, а перетворилися на звичайну роботу. Зміна темпу звучить досить непогано.
Поки я ділився новинами з Руїджердом і Еріс, Блейз і Курт закінчили говорити. Курт перекинувся кількома словами зі своїми двома товаришами і вони разом вирушили в ліс. Супер Блейз теж пішли в ліс, але вибрали інший напрямок.
– То який план? – запитала Еріс.
– Дай подумати. Руїджерд, як завжди, перевірятиме територію навколо на нас на наявність супротивників, поки ми рухатимемося в пошуках невідомого монстра.
Запропонував я, проте Руїджерд похитав головою.
– Зачекай.
– Що таке?
– Я переживаю за тих трьох дітей.
Дітей? О, він говорить про Нахаб з Токубару.
– Вони недостатньо сильні, щоб вижити в цьому лісі.
– Тобто?
– Ми повинні їм допомогти.
Я навіть не здивований.
– Але якщо ми будемо діяти близько до них, то вони можуть зрозуміти, що ви справжній Суперд.
– Байдуже.
А мені ні!
– Але якщо вони дізнаються, що ти справжній Суперд, виникнуть величезні проблеми.
– Тобто ти хочеш сказати, що ми повинні залишити їх помирати?
– Це не те, що я сказав. Я кажу, що ми повинні йти за ними на певній відстані та допомогти їм, якщо вони потраплять у біду.
Я ніяк не можу відмовити його від цієї ідеї, тому доведеться змінити цілі. Відмовимося від двох металевих монет і принаймні спробуємо отримати подяку.
Однак, чи це хороша ідея бездумно кидатися на допомогу? Якщо нам доведеться захищати їх від монстрів, є велика ймовірність того, що вони усвідомлять до якого племені насправді належить Руїджерд. Не хочеться думати, що вони продовжать чіплятися за свої упередження навіть у випадку, коли їм врятують життя… Однак Заріз займає особливе місце у свідомості жителів Континенту Демонів.
Не знаю, чим усе закінчиться. Але якщо таки станеться найгірший розвиток подій, ми можемо вчинити з ними так само, як із Джалілем і Візкель…
Ось так ми вирішили наглянути за групою Курта.
Руїджерд нахмурився, коли побачив, що група Курта радісно прямує углиб лісу.
– У чому справа?
– Вони вперше у лісі?
– Ем, я не знаю. А що?
– Надто необережні.
Ясна річ, незабаром Курт із друзями зіткнулися з екзекутором. Вони навіть не помітили, як він наблизився.
Екзекутори – людиноподібні монстри, які насправді є зомбі, що при житті були шукачами пригод. Чомусь вони озброєні величезними мечами і вбрані у товстий повний обладунок. Оскільки спорядження важке, вони не можуть рухатися швидко, але ці монстри дуже міцні та чудово володіють мечем. Зазвичай, можна наткнутися на одного екзекутора, вони не надто великі, але все ж є монстрами рангу B, тож це грізний ворог.
Також із неприємного є те, що меч і обладунок зникає, коли монстра вбивають, тож за це грошей не отримати.
Група Курта нарешті помічає монстра і негайно починає бігти.
– Потрібно допомогти!
– Ні, ще ні. – Зупиняю Руїджерда, готово вистрибнути вперед.
– Чому ні?!
– Їх ще не загнали у глухий кут.
Екзекутор доволі швидкий, що не відповідає його броньованому вигляду, але він недостатньо швидкий, щоб наздогнати Курта і його друзів, що мчать, як божевільні, рятуючи власні життя. Вони майже відірвалися від переслідувача, і в цей момент їхня удача закінчилася.
Вони вибігли на групу мигдалевих анаконд.
Ці монстри живуть групами по три-п’ять осіб, на їхніх зміїних тілах особливо виділяються мигдалеподібні візерунки. Довжина тіла близько трьох метрів. Їхні ікла наповнені отрутою, а самі вони вирізняються спритністю. Через витривалість і можливість завдавати швидкі та численні атаки вони складні супротивники, їх також відносять до рангу B.
Курт і його друзі виглядали так, ніби готові заплакати і засміятися водночас. Їх оточили найстрашніші мешканці Скам’янілого лісу. Мабуть, вони думали, що коли зустрінуть когось такого, то зможуть втекти. І це майже вийшло у випадку з екзекутором.
Однак вони опинилися у цій ситуації тому, що недостатньо все обдумали. Це місце надзвичайно небезпечне для них, вони мали це визнати і триматися звідси якнайдалі. Однак я розумію їхнє прагнення кинути виклик самим собі.
– Ми повинні допомогти їм! Зараз!
– Ні, почекайте ще трохи…
Знову зупиняю Руїджерда, який негайно хоче кинутися на допомогу. Потрібно дочекатися ідеальної хвилини, щоб вийшла справжнісінька сцена порятунку в останню хвилину. Що гіршим буде їхнє становище, то глибшою буде їхня вдячність.
А отриманні подряпини я зможу вилікувати за допомогою магії зцілення. Ку-ху-ху-ху. Мій план ідеальний…
– А! – скрикнула Еріс.
Тіло хлопця-птаха, який літав у повітрі, розрізали навпіл.
Один удар. Він не зміг ухилитися він меча екзекутора і негайно загинув від одного удару.
Зловісна посмішка застигла на моєму обличчі. Я неправильно зрозумів ситуацію. Вони від самого початку були в безвихідній ситуації. Це я діяв необдумано, а не Руїджерд.
– Ось про що я говорив! – у голосі Руїджерда лунав гнів.
Еріс і Руїджерд помчали на допомогу, а я негайно вистрілив в екзекутора кам’яною кулею.
Кам’яна куля одним пострілом убивала кам’яного трента, але, отримавши удар заклинанням, монстр залишився живим.
На мить я подумав, що в нього неймовірна міцна броня, однак, придивившись, я зрозумів, що заклинання відірвало йому лише праву руку. Я так квапився, що не влучив у ціль.
Екзекутор схопив меч лівою рукою і кинувся до мене.
Коли я спостерігав за ним здалеку, то здавалося, що він рухається доволі повільно, але тепер, коли він наближається до мене, то монстр рухається доволі швидко, враховуючи його незграбний вигляд.
Зберігаючи спокій, створюю перед його ногами шматок болота. Екзекутор ступає ногою в нього, провалюється і завалюється вперед. Створюю прямо над ним величезний камінь і розчавлюю монстра.
До цього моменту Руїджерд і Еріс уже знищили мигдальних анаконд.
Після битви Курт подякував мені, хоча був блідим і продовжував тремтіти.
– Ха-а… Дя… Ха-а-а… дякую… в-ви врятували нас… Ху-у… ви справді сильні…
Екзекутор розчавлений величезним каменем, мигдалевим анакондам точно відітнули голову. Досить легка перемога. Так, досить легка, але…
– Ні, ми запізнилися… Вибач, я мав діяти швидше.
В очах Курта світився захват. У мене заболіло у грудях і я відвів погляд.
Мої очі зупинилися на мертвому хлопцеві з головою птаха, тіло якого розрізали навпіл. Як його звали? Ґаблін? Він би не помер, якби я не думав надто багато.
Поки я міркував про це, до мене наблизився Руїджерд і схопив за грудки. Він розлючений. Він показує підборіддям на труп і каже:
– Це твоя провина.
Ці слова безжально ріжуть мені серце.
– Так…
– Ми могли врятувати всіх трьох!
Знаю. Я знаю! Я не хотів, щоб усе так вийшло! Мене розривало від сорому і безсилля. Я не хотів такого результату. Абсолютно. Я шкодую про свій вчинок. Я вивчив свій урок. Навіщо мене постійно тикати в це носом?
– Я стараюся з усіх сил, добре?! Я хотів досягнути найкращого результату! Чому ти мене за це звинувачуєш?!
– Бо він мертвий!
Дуже точна відповідь.
– Ґах… – не можу нічого сказати. Таке відчуття, ніби це я його вбив.
– … – цього разу Еріс не стала на мій захист.
Вона дивилася на труп Ґабліна і, здавалося, намагалася зрозуміти власні почуття щодо цієї ситуації.
У мене немає слів. Це повний провал. У ситуації, де на кону стоїть життя, я поставив на перше місце власні інтереси, і ось до чого це призвело.
– Х-хей, припини. Не потрібно сваритися. – Зрештою втрутився Курт.
– Це тебе не стосується. Це між мною і ним.
Руїджерд різко відповів, але це не зупинило Курта.
– Це неважливо, але я розумію, що сталося. Коли ви побачили, що ми б’ємося, то розійшлися в думках чи допомагати нам, чи ні, правильно?!
Ні. Це навіть близько не так було. Зрештою саме я стримував інших від допомоги.
– Я знаю, що ви сильні, але все одно був ризик, що щось могло піти не так. Крім того, нема причин, чому ви мали нам допомагати!
Мені здалося, що від гніву в Руїджерда запалали очі.
– Для цього не потрібні причини! Дорослі повинні захищати дітей!
Було помітно, що Курта розлютили ці слова.
– Ми – не діти! Ми шукачі пригод! Рудеус вчинив так, як має чинити лідер!
– Кхм… – Руїджерд замовк. Однак я не погоджуюся зі словами Курта. – Але один з твоїх друзів загинув…
– Я бачу, не сліпий! Так, ми хотіли утрьох залишатися так довго, як тільки зможемо! Але знаєш що? Будь-який шукач пригод, попри те молодий він чи старий, готовий до смерті!
У грудях заболіло від цих слів. Особисто я не готовий зазирати в лице смерті. Для мене шлях шукача пригод це лише спосіб заробляти гроші.
– Дякую, що допомогли нам! Але це наше завдання – подбати про власну безпеку! Якщо хтось і винен, то це я… Так, це я не зміг все правильно оцінити і затягнув нас сюди!
Слова Курта звучали, як слова наївного юнака сповненого віри у справедливість. Дитини, яка не розуміє, як влаштований світ. Але його слова чесні й щирі. Це саме те, чого мені бракує останнім часом. Я був настільки одержимий зароблянням грошей і підвищенням рангів, що почав ставитися до цього як до гри.
– Вибач… Курт, правильно? Я вчинив неправильно, ставлячись до тебе, як до дитини. Ви справжні воїни.
Схоже, слова Курта вразили Руїджерда.
– Рудеусе, вибач. – Він опустив мене на землю.
Не те щоб я на це заслуговував.
– Не треба вибачатися. Це ніяк не змінить того факту, що я зробив помилку.
– Ні, це не була помилка. Ти намагався захистити їхню гордість як воїнів. Я ж уперто хотів втрутитися.
– Ем… – я про це навіть не думав. Вибач.
– Те саме стосується і тих двох дрібних злочинців…
Руїджерд прийшов до якихось висновків. Однак я не вважав їх переконливими. Цей випадок пізніше я маю ретельно обдумати. Визначити що і коли пішло не так, та вжити заходів, щоб подібних помилок більше не повторилося.
Проте частина мене раділа, що результат вийшов таким через те, що Руїджерд неправильно мене зрозумів.
Мені захотілося врізати собі по обличчю.
☆☆☆
Коли Курт і його друг сказали, що хочуть віднести загиблого товариша до міста, ми відвели їх аж до входу в ліс.
Я очікував, що Руїджерд наполягатиме, щоб відвести їх аж до міста, але цього не сталося. Він визнав Курта і його друзів воїнами. Це змінило ситуацію.
– Ми можемо наразити себе на небезпеку, бо наша група зменшилася. Але ми готові зіткнутися з цим ризиком.
Коли Курт це сказав, то в його поставі простежувалося щось сумне. Еріс помітила це й інстинктивно підбігла до нього.
– Удачі! – крикнула вона.
Вона не говорила мовою Бога-Демона, але Курт зрозумів, що вона хотіла сказати з виразу її обличчя.
– Дякую… – відповів він, – гм, це якось так робиться?
– Га?!
Він узяв Еріс за руку і поцілував її біля основи великого пальця. Після чого усміхнувся і пішов.
Еріс завмерла. Я теж не знав, що робити. Еріс обернулася і подивилася на мене, після чого почала енергійно терти поціловане місце об край броні.
– Н-ні! Все не так!
На обличчі Еріс справжня паніка. Однак вона у рукавичках, тож поцілунок прийшовся саме на них, а не на її оголену шкіру. Сумніваюся, що потрібно так через це хвилюватися.
– Я… я більше не буду цим користуватися!
Еріс здерла рукавичку і пожбурила її у ліс. Агов, ми її за гроші купили.
– Не викидай спорядження!
– Знаєш, ця річ грошей коштує!
Ми з Руїджердом дорікнули їй одночасно. Слова вирвалися рефлекторно, не очікував, що згадка про гроші прозвучить так швидко.
– Замовкніть! – на очах Еріс виступили сльози і вона затупала ногами.
У чому справа? Я щось пропустив? Поцілунок в основу великого пальця має якесь конкретне значення?
– Рудеусе! Ось!
Вона протягнула до мене руку і я рефлекторно її лизнув.
– ! – обличчя Еріс почервоніло, як мак. Секунду – і вона вдарила мене.
Це був потужний удар, я мало не втратив свідомість. На мить мені здалося, що затріщали шийні хребці. Якогось дня вона стане чемпіонкою світу. Я жалюгідно бухнувся на землю.
Га? Що я мав зробити?
Коли я, сидячи на землі, поглянув на Еріс, вона спочатку дивилася на те місце, де я її лизнув, а потім швидко лизнула там сама. Знову почервонівши, вона витерла руку об одяг.
– Ви-вибач, Рудеусе. Але ти не можеш мене облизувати, гаразд?!
Це було доволі мило, тому я негайно їй усе пробачив. Це був паскудний день, але я відчув невелике полегшення.
☆☆☆
Поки ми просувалися углиб лісу, я думав про Руїджерда.
У нього чіткий кодекс, він дбає про дітей. Це фундаментальний факт, з яким я працював до цього моменту, але сьогодні чітко вималювався ще один фундаментальний факт – і це слово «воїн».
– Руїджерде, що для вас означає воїн?
– Воїн – це той, хто захищає дітей і дбає про товаришів.
Швидка відповідь. Однак з неї я нарешті зрозумів, чому Руїджерд так різко реагує. Він не накидається просто так, він очікує, що «воїн» буде поводитися гідно.
Набір його правил досить простий:
Воїн не має завдавати шкоди дитині.
Воїн повинен захищати дітей.
Воїн ніколи не має покидати товаришів.
Воїн повинен захищати товаришів.
Тому викрадача домашніх улюбленців, що штовхнув мене ногою, він визнав лиходієм. Тоді як двох інших, що благали про порятунок власних життів і не намагалися помститися за полеглого товариша, він зневажливо відніс до категорії «лиходіїв».
З групою Курта було щось схоже. Спочатку він розглядав їх трьох як дітей. Тож я, коли дозволив дитині загинути, став лиходієм. Однак він передумав після розмови з Куртом. Таким чином мене легко вибачили, а він більше був засмучений тим, що не зміг з самого початку зрозуміти, що вони воїни.
Складно сказати, де саме він проводив межу між «дітьми» і «воїнами». Еріс, схоже, досі належить до категорії дитина. Але в якій категорії перебуваю я?
Запитати? Чи краще не треба?
– Попереду бій. – Сказав Руїджерд, вириваючи мене з думок.
– О, це ті… Супер Блейз?
– Так.
Схоже, Блейз і компанія кудись влізли. Не знаю, що саме Руїджерд бачить завдяки третьому оку, але, очевидно, пов’язка цьому ніяк не заважала. Навіть так він досить добре розрізняв шукачів пригод.
Як зручно. Теж так хочу.
– Чи слід нам допомогти?
– Нема потреби.
Гм. Що ж, це очікувано, раз вони досягнули рангу B, то Руїджерд від самого початку розглядав їх як воїнів.
Коли ми просунулися трохи далі, то побачили, як на галявині повільно звивається величезна змія. Навколо лежало чотири трупи.
– …Е? – вони всі мертві. То ось, що ти мав на увазі, коли говорив «нема потреби»? Однак я не бачу тіла Блейза. Він втік? – Якщо я правильно пам’ятаю, то їх було шестеро… де ще двоє?
– Вони мертві.
Схоже, групу знищили повністю. Спочивайте в мирі.
– Що це за монстр такий?
Почвара, що знищила групу Блейза, просто гігантська.
– Це кобра з червоним капюшоном.
Товщина тіла монстра така, що ми з Еріс не могли б охопити його вдвох, навіть якби торкалися пальцями до пальців одне одного, довжина, мабуть, метрів десять. Біля її голови загрозливо роздувся «капюшон». Посередині тіло змії роздулося, виразно видно два великі клубки. Схоже, один із них – це великий шматок свинини.
Однак ми шукали білу змію, так?
– Не очікував зустріти в цьому лісі кобру з червоним капюшоном. І ще й таку величезну.
– Вони зазвичай тут не зустрічаються?
– Ні, однак іноді з’являються.
Кобра з червоним капюшоном це розвинутіший вид білоіклої кобри. Попри те, що цей монстр більшого розміру, але він набагато спритніший. Луска міцна і стійка до вогню, величезні ікла сповнені смертельної отрути. Невідомо, що повинна їсти білоікла кобра, щоб перетворитися на цього монстра, але іноді кобри з червоним капюшоном з’являються там, де раніше були білоіклі кобри.
Білоіклі кобри – монстри рангу B, але кобра з червоним капюшоном мала ранг A і не дарма. Вона за лічені секунди може знищити групу рангу B.
Монстр настільки поглинутий їжею, що, здається, не помітив нас. Він тільки-но почав поглинати третього шукача пригод.
– Ми можемо з нею розібратися, так? – Еріс упевнено вихопила меч.
– Нападаємо? – запитав мене Руїджерд.
– …Чи можу я таке вирішувати?
– Є хтось інший?
– Залишаю це на тебе.
Тепер усе залежало від мого рішення. Потрібно швидко це обдумати. Суть завдання в тому, щоб знайти й ідентифікувати невідомого монстра. За можливості, убити.
Наразі жодних сумнівів щодо того, що невідомим монстром є кобра з червоним капюшоном або білоікла кобра, яку раніше тут бачили. Очевидно, ніякого іншого монстра, щоб підходив би під потрібні умови в лісі немає, тож робота буде виконана навіть якщо ми зараз розвернемося і підемо.
Однак якщо ми вб’ємо монстра, то нагорода зросте до двох металевих монет. Було б добре перемогти, якщо це нам під силу. Але важливо зберегти наші життя. Я щойно бачив, як на моїх очах дехто помер. Будь-який необачний крок означає смерть. Я не хочу наражати нас на непотрібну небезпеку.
– Якщо хочеш, я можу перемогти її сам. – Запропонував Руїджерд, помітивши, що я сушу над цим голову.
– Руїджерде, ви можете перемогти її самостійно?
– Так, мене одного більш ніж достатньо.
Ого. Яка заспокійлива фраза. Дуже схоже на слова короля бійців.
– Тоді чи можете ви зробити це й одночасно захищати Еріс?
– Без проблем. Будемо битися, як завжди.
Руїджерд не здавався наляканим навіть перед обличчям ворога рангу A. Вже тільки від цього виникало відчуття, що все буде добре.
– Тоді зробімо це.
На цьому і зійшлися.
☆☆☆
Я атакуватиму здалеку, використовуючи магію, тоді як Руїджерд і Еріс битимуться на близькій відстані. Працюємо разом за стандартною схемою, я почав, як і зазвичай, з кам’яної кулі.
Цього разу ми зіткнулися з ворогом рангу A, тож я трохи збільшив силу заклинання. Форма клиноподібна з порожниною всередині, яка наповнена магією вогню, що вибухає після удару. Я випустив кам’яну кулю на неймовірній швидкості в бік змії, вона мала влучити в монстра та вибухнути.
– Що…?!
Кобра з червоним капюшоном вивернулася, уникаючи кам’яної кулі.
Це не випадковість. Це створіння ухилилося від мого заклинання. Воно відчуло кам’яну кулю в повітрі й ухилилося від нього. Снаряд вибухнув десь удалині.
– Та ви жартуєте…
Хоча превентивна атака не принесла успіху, основний загін атаки ще тільки наближався. Цього разу попереду йде Руїджерд за ним, по діагоналі, слідує Еріс. Це не наша звичайна формація, зазвичай Еріс ішла попереду.
– С-с-с-с-с-с-с!
– Ха-а…!!!
Руїджерд відточеним жестом ударив списом в голову змії. Кобра з червоним капюшоном ухиляється, а потім використовує інерцію, щоб вкусити Руїджерда. Ікла в монстра досить великі, щоб пробити здоровенну дірку в тілі, але Руїджерд звичним жестом відбив напад списом.
В цей час Еріс атакує хвіст кобри з червоним капюшоном, вона б’є своїм мечем, однак удар майже не має результату. Луска досить міцна, а м’язи під ними, ймовірно, не постраждали.
– Шисссс!
Щойно кобра з червоним капюшоном повернулася до Еріс, як вони з Руїджердом одночасно відскочили на безпечну відстань. Я негайно використав ще одне заклинання. Цю послідовність ми продумали заздалегідь і відпрацювали як бойовий стиль нашої групи.
– Що, знову?!
Кобра з червоним капюшоном удруге ухилилася він мого заклинання. Швидкість кам’яної кулі зросла завдяки гострішому кінчику, однак все марно, вона пролетіла повз бік змії та розтрощила кілька дерев позаду. Знову монстр уникнув загрози, помітивши снаряд у повітрі.
Що ж, не страшно, якщо я не влучу. Руїджерд постійно цілиться у мозок і серце монстра, Еріс раз за разом рубає хвіст, відволікаючи. Я час від часу запускаю небезпечні заклинання.
Шаблон одноманітний, але з ним непросто впоратися. Можливо, якби монстр зосередився на Еріс, йому вдалося прорватися, однак Руїджерд постійно переводив на себе «агро», тому в кобри нема іншого вибору, як ігнорувати нас з Еріс.
Наші з Руїджердом атаки майже не завдають шкоди, але поступово кобра з червоним капюшоном почала втомлюватися. Її рухи почали сповільнюватися.
Нарешті одна з кам’яних куль влучила в тіло змії.
☆☆☆
Коли ми закінчили розбирати кобру з червоним капюшоном, сонце вже сіло.
Ясна річ, цього вечора ми бенкетували зміїним м’ясом.
Не знаю, які частини цього монстра цінні, тому ми висмикнули ікла, здерли шкуру і згорнули її, як килим. Яйця, які шукала група Курта, також були неподалік, але вони були занадто великими, щоб їх нести.
Я деякий час думав, що з ними робити, а потім вирішив розбити їх. Зрештою, навмисно збільшувати кількість монстрів тут суворо заборонено.
Щодо Блейза і його групи, ми зібрали їхні тіла, забрали все, що виглядало цінним, спалили трупи і поховали. Якби ми залишили їх так, як було, можливо, вони перетворилися б на екзекуторів? Справді не розумію цього феномену з «відродженням як зомбі».
Але ця кобра з червоним капюшоном була досить сильною.
Я добре запам’ятав, що під час битви змія ухилялася від моїх заклинань. Справді ухилялася. Багато разів. До того останнього пострілу, я так жодного разу по ній не поцілив.
Якщо подумати, то з екзекутором така сама ситуація. Я тоді подумав, що промахнувся, я цілився йому в груди, але зрештою йому відірвало лише руку. Можливо, монстри рангу B і вище здатні ухилятися від магії?
Кобра з червоним капюшоном має ранг A. Вона також уникала ударів Руїджердового списа… але, гадаю, тут справа в тому, що він себе стримував. Якби він діяв серйозно, то міг би прикінчити її одним ударом.
Тоді причиною того, чому кобра з червоним капюшоном не ухилялася від меча Еріс у тому, що вона не вважала її загрозою.
Однак у цьому світі повно різноманітних істот. Дехто здатен відбивати магічні атаки, а я зіткнувся з монстрами, що здатні ухилятися від магічних заклинань, які вони помічають в повітрі. Можна навіть припустити, що монстри рангу S залишаться неушкодженими навіть при прямому попаданні кам’яної кулі.
Це якось страшно… Потрібно запам’ятати це і триматися подалі від небезпечних місць. Якщо це можливо.
У всякому разі, ось так ми виконали наше завдання.
Це був останній запит, який ми взяли у місті Лікаріс.
Король бійців (The King of Fighters) – швидше за все посилання на серію ігор.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Дяка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥