Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут
Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели та за опис до неї висловіть Kiltavik ワィタリ.
Розділ 8. Таверна шукачів пригод
Коли ми вийшли з гільдії надворі вже було темно. Попри те, що небо було ще досить світлим, саме місто огорнула дивна темнота. Лише через кілька секунд я зрозумів, що це пов’язано з розташуванням – Лікаріс, місто у кратері, тому сутінки тут починаються ще до того, як сонце повністю сховається за горизонт.
Скоро повністю стемніє.
– Ходімо, знайдемо місце для ночівлі.
Коли я сказав це, Еріс здивовано поглянула на мене.
– Чому б нам просто не поставити табір за містом?
– Хей, не треба так. Ми можемо гарно відпочити, поки залишаємося у місті, так?
– Справді?
Руїджерду, здавалося, байдуже, яким буде вибір. Коли ми влаштовували табір на ніч, він часто ставав на варту, бо навіть у напівсонному стані відчував наближення монстрів. Якщо чесно, це не дуже приємно, прокидатися посеред ночі від гучних звуків, а потім розуміти, що це Руїджерд б’ється з черговою почварою.
До того ж тут є таверни. А я вельми зголоднів. У нас ще залишилося немало в’яленого м’яса, але було б непогано щось купити. Звичайно, розумніше економити гроші й не купувати їжі, проте я зголоднів і хочу сісти де-небудь, щоб перепочити і поїсти.
– Агов! Рудеусе! Дивись!
Голос Еріс звучав схвильовано. Коли я підняв очі, думаючи про те, що вона хоче мені показати, то побачив, що внутрішні стіни кратера слабко засвітилися. Сонце сідало і це світло ставало сильнішим.
– Ого! Це неймовірно! Я ніколи не бачила подібно раніше!
Коли сонце повністю сховалося за горизонт, внутрішні стіни кратера освітили кам’янисто-земляне місто. Це чимось схоже на освітлений парк розваг.
– Вау, це справді вражає, еге?
У минулому житті я жив у місці, де не було непроглядної темряви навіть серед ночі, тому це мене не приголомшило. Однак маю визнати, що це фантастичний пейзаж. Але чому стіни кратера світяться?
– О, це камінь світіння.
– Га? Ви знаєте Райдена…!
– Райден? Хто це? Гм, можливо, в якомусь поколінні Бога Меча був хтось з таким іменем…?
Звичайно, він не вловив про що я. Трохи сумно думати, що у цьому світі нема нікого, хто може зрозуміти мої посилання.
– Перепрошую, я знав чоловіка з таким іменем, він знав багато чого, тож… я просто обмовився.
– Розумію.
Руїджерд лагідно погладив мене по голові, так, як втішають дитину, що зі смутком згадує загиблого батька. Просто для примітки, мого батька звуть не Райден. Його звати По або якось так. Він хороший батько, але як людина так собі.
– То що це за камінь світіння?
– Різновид магічного каменю.
– Як вони працюють?
– Вони вбирають сонячне світло вдень і світяться, коли настає темрява. Але вони світять удвічі коротше за тривалість дня.
Як ліхтарики з сонячними батареями? Не бачив такого у королівстві Асура. Так зручно, було б добре, якби їх використовували усюди.
– Якщо вони світять у ночі, то чому їх нема на кожному кроці?
– Бо це досить рідкісний камінь.
– Га? Але ж їх там багато?
На перший погляд, їх достатньо, щоб освітити все місто.
– Великий імператор світу демонів зібрав їх, коли був ще живим. Поглянь туди. – Руїджерд вказав на зруйнований замок, що невиразною тінню проступав у світлі каменів. – Усе для того, щоб той замок виглядав гарно.
– Звучить дещо… надмірно. – У голові знову виринає образ Великого імператора світу демонів. Це знову Еріс одягнута у шкіряний одяг. Вона кричала: «Потрібно більше світла! Більше світла, щоб я виглядала ще красивішою!» – Ніхто не намагався їх украсти?
– Я чув, що це заборонено, але деталей не знаю.
Точно, Руїджерд теж уперше потрапив до цього міста. Крім того, камені освітлення розміщені досить високо, якщо ти не вмієш літати, то дістати їх не так просто.
– Тоді всі говорили, що це марнотратство, але зараз я думаю, що зрештою це принесло користь.
– Можливо, імператор збирав їх заради своїх підданих…
– Сильно сумніваюся у цьому, та жінка була відома зіпсованою поведінкою і потуранням своїм бажанням.
О, зіпсована поведінка і потурання своїм бажанням? Мені подобається, як це звучить. Якщо вона ще жива, я хотів би з нею зустрітися. Можливо, вона щось на зразок звабливої сукуби.
– Правда іноді неймовірніша за вигадку, чи не так?
– Це людська приказка?
– Саме так. У раси Суперд не найкраща репутація, але насправді ви дуже добрі, правда?
Мене знову лагідно погладили по голові. Не знаю, що відчувати, коли гладять по голові у такому віці. Чому б не поміркувати над цим так? В ментальному плані мені за сорок, мене гладить по голові чоловік, реальний вік якого 560 років. Це дещо складно вкласти голові, тому просто приберемо одну цифру. Чотирирічного хлопця гладить по голові 56 річний чоловік. Це ж викликає душевну усмішку, правда?
– Хей, Рудеусе! Я хочу в замок!
Еріс вказує на чорний, як смола, напівзруйнований замок, що зловісною тінню вимальовується у темряві.
– Не сьогодні, – заперечую я. – Ходімо шукати таверну.
– О, ну ж бо, ми лише зазирнемо!
Еріс надуває щоки, це мило і я навіть хочу потурати її бажанню, але раніше Руїджерд сказав, що камені не світитимуть довго. Буде паскудно, якщо ми опинимося у суцільній темряві, коли дійдемо до замку.
– Останнім часом я почуваюся дещо втомленим. Ходімо до таверни.
– Е? Ти як?
Можливо, це пов’язано з тим, що я втомився від довгої подорожі, але моє тіло відчувалося важким. Звичайно, я бився з монстрами, тож з цим нема якихось проблем. Однак мені здається, що я втомлююся швидше, ніж зазвичай. Можливо, на мене впливає накопичений стрес.
– Нічого страшного. Просто відчуваю невелику втому.
– Справді…? Тоді гаразд, я проявлю трохи терпіння.
Терпіння, так? Це слово раніше не зустрічалося в Еріс. «Вона справді подорослішала», – подумав я, коли ми попрямували до таверни.
☆☆☆
Ми обрали місце під назвою «Вовчий кіготь». Загалом тут дванадцять кімнат, за одну ніч – п’ять кам’яних монет. Будівля стара, але ціна прийнятна, бо вони, схоже, орієнтуються на шукачів пригод, що тільки починають свій шлях. За ще одну кам’яну монету можна отримати сніданок і вечерю. А якщо прийшла група шукачів пригод і в одній кімнаті зупиниться двоє або більше людей, то харчування буде безплатним.
Попри те, яку кількість осіб має група, ціна не змінюється, бо це місце орієнтоване на новачків.
Коли заходиш, то спочатку потрапляєш у залу з баром і кількома столиками. Місць небагато, за одним зі столиків сиділо троє юних шукачів пригод, ясна річ, новачки.
Хоча шукачі пригод виглядають юними, але вони, ймовірно, старші за мене. Можливо, вони десь такого віку, як Еріс. Всі троє були хлопцями, вони витріщалися на нас і не приховували цього.
– Що робитимемо? – запитав Руїджерд, дивлячись на мене так, ніби питав: чи будемо ми влаштовувати виставу і тут?
– Нічого. – Хитаю головою після коротких роздумів. – Ми ж тут будемо спати, правильно? Не хочу думати ні про що інше.
Складно сказати, скільки ночей ми проведемо в цій таверні, але ці хлопці – ще діти по мірках Руїджерда. Якщо ми довго залишатимемося на одному і тому самому місці, я зможу на власні очі побачити, як інші переконуються, що Руїджер добрий хлопець.
– Нас троє у групі, зупинимося щонайменше на три дні.
– Ага, ясно. Харчування вам треба чи ні?
Доволі непривітний власник.
– Так, треба.
Я заплатив лише за проживання строком у три дні. Безплатна їжа, звичайно, приємний бонус. Після цього у нас залишилася одна залізна монета, три монети з брухту і дві кам’яні, тобто загалом 132 кам’яні монети.
– А-агов, ти теж новенька?
Поки я слухав власника, що розповідав про правила і тому подібне, до Еріс підійшов один з новачків. У нього біле волосся і ріг на лобі, загалом його навіть можна назвати привабливим, якщо проявити щедрість.
Двоє інших… ну, загалом, теж доволі непогані. Хлопець з чотирма руками на вигляд міцний, тож у майбутньому він виглядатиме сильним чоловіком, а інший має дзьоб і пір’я замість волосся. Що ж, так, доволі симпатичні, але по своєму.
Якщо першого хлопця можна назвати нормальним типом, то другий буде бойовим, а третій – літаючим.
– М-ми теж новенькі. Хочеш повечеряти з нами?
О, він залицяється до неї? А цей нахаба досить хоробрий. Однак його голос дещо тремтів, хоча в певному сенсі це доволі мило.
– Гадаю, ми можемо дати поради щодо роботи і всякого такого.
– …Хмм.
Еріс відвернула обличчя. Так його, молодець! Покажи йому, що таке холодна реакція на флірт!
Ну, це швидше тому, що вона не розуміє, про що хлопець говорить.
– Хей, всього на кілька хвилин, добре? Твій молодший брат теж може піти.
– …
Щойно я подумав, що настав час допомогти, як Еріс різко перевела погляд на щось і спробувала відійти від хлопця. Я знаю цей фокус. Цього Еріс навчилася в Едни на уроках етикету… Базова версія техніки «Уникнення надокучливих дворян»!
А тепер, хлопче, що ти будеш робити? Якщо ти джентльмен, то повинен зрозуміти повідомлення і відступити.
– Хей, не ігноруй мене.
Рогатий хлопчина, очевидно, джентльменом не був. Явно роздратований він протягнув руку, схопив Еріс за капюшона і потягнув на себе. Еріс, ясна річ, відчула, що її тягнуть назад, але вона не збиралася здаватися, завдяки тренуванням у неї досить сильна нижня частина тіла, тож вона не втратила баланс. Юний шукач пригод також виявився сильним і продовжував тягнути її на себе.
Зрозуміло, що в боротьбі двох сил постраждало те, що було між ними. З огидним звуком дешевий капюшон почав рватися.
– …Га?
Еріс також почула звук і поглянула, що сталося. У нижній частині капюшона розійшлися шви.
Трісь. Я буквально почув, як щось порвалося в Еріс.
– Що ти в біса робиш?!
Від пронизливого вереску, схожого на звук гонга, здригнулася таверна. Коли вона обернулася, то використала Удар Бореасів. Удар при повороті, якому Еріс навчилася у Сауроса і вдосконалила на тренуваннях Ґіслейн, точно поцілив в обличчя хлопцю. Його голова мотнулася так сильно, що мені здалося, йому зламали шийні хребці. Він упав, ударився потилицею об підлогу і знепритомнів.
Навіть такий любитель, як я, може сказати, що цей удар має величезну руйнівну силу. Майже можна почути, як найсильніший засуджений до смерті мимрить: «Який удар». Ось такий результат, коли ти дієш настільки нахабно, хлопче.
Сподіваюся, він засвоїть урок і більше не робитиме нічого такого ж небезпечного, як підійти і заговорити з Еріс.
Однак двоє його друзів, схоже, вирішили також підійти. Гадаю, мені потрібно втрутитися…
– За кого ви себе маєте? Знайте своє місце!
Але Еріс не зупинилася на одному ударові. Наступним був удар ногою Бореасів. Цьому її також навчив Саурос, а пізніше допомогла вдосконалити Ґіслей. Удар точнісінько поцілив у сонячне сплетіння другого хлопця.
– Ґха-ах!
Чотирирукий хлопець гупнувся на коліна, стогнучи від болю, Еріс негайно врізала йому коліном у підборіддя. Його відкинуло на спину.
– Е? Га? Що?
Останній, хлопець-птах, ще не до кінця зрозумів ситуацію, але інстинктивно потягнувся до меча, коли Еріс наближалася до нього. Зброя це вже якось занадто, тому я вирішив використати магію, щоб зламати його.
Однак це Еріс дещо перестаралася. Перш ніж хлопець-птах устиг витягнути меч, вона вцідила кулаком йому в підборіддя. Точніше, під дзьоб. Це вперше, коли я побачив, щоб очі у птаха закотилися під лоба, після чого він упав.
За лічені секунди Еріс розібралася з трьома супротивниками.
Вона підійшла до хлопця з рогом, що досі лежав непритомним, і вдарила його по голові, як по футбольному м’ячу. Він прийшов до тями від першого удару, але нічого не міг зробити, крім, як згорнутися калачиком і терпіти. Еріс знову і знову била його ногами.
– Це. Перший. Одяг. Який. Мені. Купив. Рудеус!
О боже! Панночко Еріс! Я так багато для вас значу?! Хоча це всього лише дешева дрібниця, щоб прикрити твоє руде волосся… однак ти примушуєш цього старого червоніти!
Еріс штовхнула хлопця ногою так, що він перевернувся на спину. Вона схопила його за ногу з моторошним обличчям.
– Ти шкодуватимеш про це все життя! Я перетворю цю штуку на кашу!
Про що це вона? Мені надто страшно питати про це.
Хлопець, звичайно не розумів про що вона, але, схоже, здогадався про її плани. Він просив вибачення, благав про допомогу і відчайдушно намагався втекти. Але Еріс не розуміла жодного його слова, а навіть якби і розуміла, то не відпустила б. Еріс мила дівчинка, яка доводить все до кінця.
Доля цього хлопця це те, що було б зі мною, якби три роки тому я не зміг втекти від її гніву.
– Припини, Еріс!
У цю мить мені нарешті вдалося втрутитися. Все відбувалося так швидко, що я просто не встигав зреагувати.
– Стій! Еріс, більше не треба! Заспокойся!
– Чому, Рудеусе?! Чому ти мене зупиняєш?!
Я обіймаю її зі спини, намагаючись зупинити. Мої руки торкаються грудей, таке м’яке відчуття. Але я не маю часу насолоджуватися цим відчуттям. Еріс лютує і намагається наступити на хлопця ногою. Цікаво, на яку конкретну частину вона хоче наступити? Відповідь настільки жахлива, що я навіть думати про неї не можу.
– Ми можемо його просто зашити! Я зашию його для тебе, добре? Тому, будь ласка, відпусти хлопця! Це вже занадто!
– Що… ой, та як хочеш! Хм!
На щастя, мої розпачливі слова достукалися до Еріс, вона припинила спроби нашкодити хлопцю і все ще сердита пішла до Руїджерда. Він сидів на стільці біля стійки, і спостерігав за цим усім з усмішкою на обличчі.
– І ви теж, Руїджерде! Наступного разу не залишайтеся осторонь!
– Гм? Але це бійка між дітьми, правильно?
– Завдання дорослих зупиняти дітей!
Особливо, коли різниця у здібностях настільки велика…
☆☆☆
– Ти як? В порядку?
– А-а-ага, т-так, зі мною все гаразд…
Відчувши співчуття, я використав зцілення на постраждалому хлопцеві та допоміг йому піднятися.
– Вибач за це. Вона не може говорити мовою Бога-Демона.
– Ц-це мене налякало до чортиків… Ч-чому вона так розлютилася?
– Ну, це, мабуть, тому, що вона не любить, коли їй дошкуляють, і також, думаю, капюшон для неї дуже важливий.
– З-зрозумів… чи не міг би ти сказати їй, що мені шкода?
Я поглянув на Еріс. Вона зняла капюшон і прискіпливо вивчала порвану частину, поскрипуючи зубами. Зараз вона точно в режимі «ніколи не пробачу». Давно я не бачив її такою. Точніше, я не бачив такого виразу обличчя з першого дня нашого знайомства. Я майже чув свист, коли у мультфільмах вилітає пара з вух.
– Вибач, але якщо я зараз заговорю з нею, то, гадаю, теж отримаю.
– Я-ясно. Вона мила, але така люта…
Я вже почав думати, що вона останнім часом подорослішала і стала стриманішою, але, можливо, вона лише прикидалася. Трохи гнітить, я так хвалив і себе і її за те, як вона виросла.
– Згоден, вона справді мила. Тому не варто підходити до неї з розмовами без вагомої причини.
– А-ага. Зрозумів…
– Крім того, якщо ти хочеш помститися за те, що сталося цього разу, тобі краще навіть не думати про таке. Я втрутився зараз, бо сталося непорозуміння, але наступного разу ти можеш загинути.
Не дуже тонко, але я хотів, щоб він зрозумів нашу позицію.
Очі хлопця розширилися, він потер носа, перевірив, чи нема ґулі на потилиці. Пройшло трохи часу, він, здається, заспокоївся і заговорив:
– Я – Курт. Тебе як звати?
– Я Рудеус Ґрейрат. О, а вона – Еріс.
Після того, як ми познайомилися, до нас підійшли двоє інших хлопців, які також постраждали через нахабну поведінку Курта. Чотирирукого звати Бачіро, а хлопця-птаха – Ґаблін.
Представившись, вони стали по обидва боки від Курта і прийняли драматичну позу.
– Ми троє – Нахаби села Токурабу!
– …
Вони у трьох прийняли позу, ніби намагалися повторити крик Афіни. Якогось воно не дуже. Що ще за «нахаби»? Це якась банда байкерів, чи що? В якій глухомані знаходиться село Токурабу?
– Ми скоро досягнемо рангу D, і хочемо взяти до себе дівчину-чарівницю, щоб група була повною, розумієш?
– Дівчина-чарівниця…?
Де вони її знайшли? Я єдиний маг у нашій групі. Та й Еріс не одягнута як маг… Гм? Хвилиночку…
– Ви подумали, що Еріс чарівниця, бо на ній був каптур?
– Ага. Ну, всі, хто так ходить, маги, правда?
– Знаєш, вона носить меч.
– Га? О, справді. – Схоже, раніше Курт меч не помітив, мабуть, він належить до того типу, який бачить лише те, що хоче. – Але ти маг, правда? Ти використовуєш цілющу магію, це просто неймовірно.
– Так, магія це те, чим я займаюся.
– Хей, ви двоє хочете приєднатися до нас?
Ти хочеш, щоб приєдналися до вас? Серйозно? Невже ти нічого не втямив після лупцювання Еріс?
– Якщо ми приєднаємося до когось, то він теж іде з нами.
Я показав на Руїджерда, що говорив щось Еріс, дівчина хмурилася, але слухняно кивала.
– Га? Він теж у вашій групі?
– Саме так. Його звати Руїджерд.
– Руїджерд…? А як називається ваша група?
– Заріз.
Вони подивилися на мене з неприхованим подивом, ніби говорячи: «Га? Про що ви взагалі думали?».
– Ем, чи це розумно, використовувати таке ім’я?
– Ну, ми отримали на це дозвіл.
– О, зві-і-існо…
Розумію, звучить, як жарт, але це правда.
– Це просто ім’я, еге? Отже, ми з Еріс уже у групі й не можемо приєднатися до вас.
Сумніваюся, що вийде щось путнє, якщо ми об’єднаємося з цими хлопцями. Я не хочу бігати навколо і гратися в шукачів пригод.
– Он як? Багато втрачаєте. Ми будемо відомими у цьому місті. Потім не приходьте і не благайте про приєднання, ясно?
Ти серйозно? Хоча… у його словах є певний сенс. Юні шукачі пригод сповнені надій і мрій прийшли до міста у пошуках кращої долі. Ті ветерани у гільдії шукачів пригод, мабуть, зустрічають таких дітей з теплими і поблажливими посмішками.
– Хм, ти говориш забагато, як на того, кого відлупцювала юна дівчина.
– Агов, вона, цей, заскочила мене зненацька.
– Ти скажеш те саме і про монстра у пустці?
– Кхм…
Так, перемога за мною. Класне відчуття. Складно сперечатися, уявляючи ікла койота умиротворення біля свого горла, еге ж?
Поговоривши, я пішов від групи Нахаби села Токурабу, залишаючи їх зализувати поранене его.
☆☆☆
Після вечері ми піднялися до кімнати, де на нас чекали три хутряні ліжка.
– Хуу… – тихо зітхнувши сідаю на ліжко.
Сьогодні було справді виснажливо. Я від самого початку був у не найкращому стані, але після зустрічі з шукачами пригод, висміювань і глузувань – втомився ще й психологічно. Хоча це була гра, але все одно діє на нерви.
– … – Еріс дивилася у вікно.
З нашої кімнати відкривався краєвид на місто, що поступово занурювалося у темряву. Звичайно, напівзруйнований замок виглядав фантастично і заманливо, але варто подумати про ситуацію, в якій ми опинилися. Вона ж не хоче залишити все на мене, так?
Ні, зупиняємо негативні думки. Еріс не думає про це, бо довіряє мені. Це доказ віри, а не того, що вона егоїстична людина. Однак було б добре, якби вона припинала влаштовувати безглузді бійки…
Лягаю, дивлюся у стелю і думаю, що нам тепер робити.
Перш за все нам потрібні гроші. Переночувати у цій таверні коштує нам трьом 15 кам’яних монет за ніч. Принаймні стільки ми маємо заробляти за день.
Однак коли я переглядав оголошення рангу F, то середня плата становила близько 5 кам’яних монет. Навіть завдання рангу E принесе близько 1 монети з брухту. Самотній шукач пригод міг би взятися за якусь просту роботу з оголошень рангу F, щоб платити за проживання, а коли б отримав кращу роботу, то почав би накопичувати гроші. Завдання рангу F і E – це звичайна робота в місті, але по досягненню рангу D або вище можна брати запити про збір матеріалів і подібне. Гадаю, така система створена, щоб накопичувати гроші, перебуваючи на ранзі F і E, та купувати спорядження, коли переходиш до завдань рангу D.
Добре продумана система, однак нас троє…
Разом з обідом і витратними матеріалами нам потрібно 20 кам’яних монет на день. Припустимо, що кожен з нас виконує принаймні одне завдання на день, то ми отримуватимемо десь 10-15 кам’яних монет. Запас, який зараз у нас є, це 132 кам’яні монети.
За два тижні ми залишимося без копійки в кишені. Нам потрібно виконувати по три або більше роботи кожного дня, щоб не піти в мінус.
Якщо ми розділимося, то можемо виконувати завдання та отримувати трохи більше 20 кам’яних монет. Але якщо ми залишимо Руїджерда одного, то його справжню особу можуть розкрити. Еріс не може розмовляти місцевою мовою, їй буде складно одній. До того ж у неї запальний характер і вона може побитися з клієнтом.
Але найважливішим є те, що коли ми розділимося, то не зможемо поширювати інформацію про Руїджерда.
Щойно ми підвищимо рейтинг, то проблема з грошима буде вирішена. Завдання, де потрібно вбити монстрів, сильна сторона Руїджерда й Еріс. Як тільки ми зможемо цим зайнятися, все піде, як треба. Однак такі завдання починалися з рангу C. Якщо ми зможемо досягнути рангу D за два тижні, то це буде справді чудово, але я сумніваюся, що це можливо, якщо виконувати по одному завданню в день.
Я забув запитати, скільки завдань потрібно виконати, щоб перейти до іншого рангу, проте сумніваюся, що гільдія дозволить перестрибнути через один ранг, навіть якщо ти могутній боєць. Вони очікували, що всі йтимуть крок за кроком, постійно виконуючи завдання.
Крім того, мій фізичний стан зараз не найкращий. Не те щоб це було щось серйозне, але є ймовірність того, що ми з Еріс захворіємо і я не зможу з цим впоратися простим заклинанням зцілення.
Також складно зрозуміти скільки нам знадобиться на витрати. Потрібно періодично купувати фарбу для волосся Руїджерда. Також потрібно подбати про одяг. Наш одяг зроблений з якісних матеріалів, тому він довго служить, однак якщо чистити і сушити його магією, то це сильно шкодить тканині, тому вона почне швидше рватися в майбутньому. Тож нам потрібно якнайшвидше купити додаткові комплекти одягу.
Також я хочу купити мило. Ми з Еріс останніми днями витираємося ганчірками, змоченими у гарячій воді.
Ще можуть виникнути потреби в інших базових речах. Тому гроші нам потрібні у будь-якому випадку.
О, може позичити гроші? Якщо пошукати, то в цьому місті має бути двоє-троє лихварів, так?
Хоча, ні, ліпше не влізати в борги, які ми не можемо погасити. Принаймні не зараз, коли у нас нема можливості повернути гроші.
Можливо, слід продати Гордість Водяного Короля-Дракона – Аква Херті? Ні… це буде остання надія. До того ж я не хочу так просто віддавати подарунок, який Еріс зробила на мій день народження.
Ніколи не думав, що сушитиму голову над сімейним бюджетом…
Пригадую в минулому житті я влаштовував істерики, щоб зупинити моїх батьків від обговорення грошових питань. Прокляття, уже від спогаду крутить живіт. Не хочу більше про це згадувати.
Також я пригадав обличчя Пола, коли я кілька років тому, попросив його заплатити за наше з Сільфі навчання. Тоді я надто наївно ставився до грошей.
Гаразд, зараз не час шкодувати, потрібно думати, як заробити гроші.
Як ми можемо ефективно заробляти? Щодня виконувати максимум завдань? Ні, можливо, краще піти у пустку і полювати на монстрів. І не надто зосереджуватися на шляху шукача пригод…
Однак у такому випадку ми не зможемо створювати репутацію Зарізу. Щоб слава про Заріза розійшлася, потрібно підвищувати ранг шукача пригод. Це також допоможе нам у майбутньому. Та і матеріали через гільдію можна продавати дорожче.
Але чи можемо ми досягнути необхідного до того, як у нас закінчаться гроші? Можливо, слід відкласти проблему Руїджерда і почати накопичувати, поки у нас не з’явиться подушка безпеки?
Прокляття. Мої думки крутяться на одному місці…
Заробляти гроші та покращувати репутацію Руїджерда – дуже складно робити і те, і те одночасно.
Якби ж… якби ж я міг придумати якийсь спосіб…
Однак мені так ніщо і не спало на думку, і я тихо заснув.
☆☆☆
Я сплю. І знову бачу білу порожнечу навколо. Відчуваю, що повернувся до попередньої товстої та жалюгідної версії себе.
Тільки не це. Зітхаю…
Переді мною знову з’явився той зацензурований тип. Роздратовано дивлюся на нього.
Що цього разу? Питаю. Можемо швиденько з цим закінчити?
– Непривітний, як і завжди. Завдяки моїй пораді – довіритися Руїджерду – ви безпечно дісталися до міста, чи не так?
Звичайно, але, враховуючи особистість Руїджерда, навіть якби ми втекли, він би все одно таємно захищав нас.
– Охох, ти йому справді довіряєш. Тоді чому не довіряєш мені?
Ти справді не розумієш? Забув про ту частину, де назвав себе богом?
– Гаразд, пропустимо це. Ось моя наступна порада.
Так-так, зрозумів. Покінчімо з цим швидше, добре? Я терпіти не можу твій голос, ненавиджу перебувати тут. Ненавиджу це мерзенне відчуття, ніби моє життя як Рудеуса розчиняється, як сон. Мені бридко повертатися до минулого себе. Якщо хочеш, щоб я тебе вислухав, то починай з головного.
– Ти сьогодні на диво покірний.
Гадаю, я все одно буду танцювати на твоїй долоні, так?
– Все не так. Вибір залежить лише від тебе, Рудеусе.
Закінчуй з цим і переходь до суті.
– Добре-добре… отже, Рудеусе, візьміться за завдання про пошук домашнього улюбленця, і твої тривоги розвіються….
Розвіються… розвіються…
Його слова луною звучали у голові, і я відчув, як втрачаю свідомість.
☆☆☆
Я прокинувся посеред ночі.
Знову поганий сон. Щиро кажучи, я не хотів цієї «божественної» поради. Він проявив себе в ідеальний момент, користуючись моєю невпевненістю. Істинний злий бог, що цілиться у слабкі місця людського серця. Тут теж є Моккос.
Тихо зітхаю і дивлюся ліворуч.
Руїджерд спить. Він чомусь вирішив притулися спиною до стіни, притиснувши до себе спис, а не спати в ліжку.
Коли я поглянув праворуч… то побачив, що Еріс не спить. Вона сиділа на своєму ліжку, обійнявши коліна, і дивилася у темряву за вікном.
Я тихенько встав, підійшов до неї та сів поряд. Як і вона, подивився у вікно. У цьому світі теж лише один місяць.
– Не спиться?
– …Так, – тихо відповіла Еріс, не відводячи очей від вікна. – Гей, Рудеусе…?
– Що?
– Чи зможемо ми повернутися додому…?
В її голосі чулася тривога.
– О, це…
Мені стало соромно за власне невігластво. Я думав, що Еріс така сама, як і раніше. Що вона не відчуває тривоги, думав, що вона насолоджується ситуацією і нашою… пригодою.
Але все не так. Вона теж хвилювалася. Просто приховувала це від мене.
Схоже, в неї теж накопичився стрес. Тому вона і влаштувала ту безглузду бійку. А я про це навіть і не подумав. От дурень.
– Так, ми повернемося додому.
Я обережно обійняв Еріс за плечі й вона через мить притулилася до мене головою.
Еріс не приймала нормальної ванни кілька днів. Слабкий запах від її волосся відрізнявся від того, що був раніше. Але він не був огидним. Абсолютно, ні. Однак мій маленький приятель вирішив, що настав час діяти.
Потрібно тримати себе в руках… поки ми не повернемося додому, я вдаватиму, що нічого не помічаю.
Ситуація відрізняється від того, що було з Сільфі. Тепер у мене є причина, хоча і примарна, це зробити. Однак лише покидьок скористається тривожним і вразливим станом дівчини.
– Агов, Рудеусе… Ти ж щось придумаєш, так?
– Не хвилюйся, щоб там не було, я поверну нас додому.
О небо, юна панночка така гарненька, коли так поводиться. Я можу зрозуміти, чому Саурос її балував. У мене теж виникає таке бажання. Цікаво, що сталося зі старим? Той спалах світла покрив увесь регіон Фіттоа, тож…
Ні, зараз про це ліпше не думати. І без того проблем багато.
– Зробимо все можливе, гаразд? Еріс, ти теж лягай спати. Завтра буде насичений день.
Я гладжу Еріс по голові, після чого повертаюся до свого ліжка і зустрічаюся очима з Руїджером. Гадаю, він чув нашу розмову. Трохи ніяково…
Однак він просто заплющив очі, не сказавши жодного слова. Йой, який добрий хлопець! Думаю, якби це був Пол, то він би вже безжально мене дражнив. Якось неправильно відсувати проблему Руїджерда на другий план.
До речі, щодо Пола… Цікаво, чи хвилюється він про мене? Потрібно надіслати листа про те, що я живий і здоровий. Але чи дійде він звідси…
Що ж, завтра почнемо пошуки домашнього улюбленця…
Не знаю, які там мотиви у Бога Людей, але цього разу просто скористаюся його порадою, не роздумуючи.
Перший день мого життя як шукача пригод спокійно закінчився, попри вир тривог навколо нас.
Найімовірніше: Райден – (англ. Raiden, також зустрічається як Рейден) — вигаданий персонаж із серії ігор «Mortal Kombat» розроблена Midmay Games та NetherRealm Studios. Заснований на японському божеству Рейджін.
Raiden (雷電) is a character in the Mortal Kombat fighting game series. Being the eternal God of Thunder, Raiden has been one of the most memorable characters in the fighting game genre as well as the earliest playable Gods in the genre. He has remained a major, central character throughout his appearances, often serving as the deuteragonist of the franchise behind Liu Kang.
Сукуб (від лат. succuba — наложниця) — в середньовічних легендах демониця, що навідувалась вночі до молодих чоловіків і викликала в них хтиві сни. Як не дивно, але описуючи сукубів середньовічні демонологи слово succuba використовували вкрай рідко. Створінь цього класу називали іншим латинським словом — succubus, яке є чоловічого роду. Цілком імовірно, це пов’язане з тим, що згідно із переконаннями демонологів, сукуб — це Диявол під личиною жінки. Часто описується як молода приваблива жінка, одначе, з кігтистими стопами ніг, і, деколи, з перетинчастими крилами.
Крик Афіни (крик Атени) – заборонена техніка, коли троє Золотих Святих об’єднуються, зливаючи в єдине своє Космо та вивільняють силу, що дорівнює силі Великого Вибуху.
Найімовірніше: Моккос або МОККОС – Зла Богиня Моккос або Лиха Богиня Моккос, прізвисько, що отримала фігурка з лімітованої версії по грі Xenosaga Episode II, випущена NAMKO у 2004 році. Суть в тому, що фігурка за великі гроші була зроблена вельми недбало й з цього почали кепкувати.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥