Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут
Особлива подяка: Kiltavik ワィタリ
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Alastor, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, S. Babak, Drakula.
Розділ 3,5. Інтерлюдія. Повз одне одного
Роксі Міґурдія, наставниця Рудеуса, завершила свою морську подорож у порту Вінд на Континенті Демонів.
Зійшовши на берег, вона зупинилася. Порт Вінд дуже схожий на порт Зант, що розташований на півночі континенту Міліс. Навіть ті, хто опиняється тут уперше, відчувають дежавю.
Однак не відчуття дежавю змусило Роксі зупинитися, а чітка різниця в атмосфері між цим місцем і континентом Міліс.
Минуло так багато часу. Ностальгія піднімалася з глибини її грудей. Коли вона востаннє тут була? Мабуть, це було п’ятнадцять років тому. Якщо подумати, то минуло багато часу відтоді, як вона почала заздрити людям і втекла зі свого села.
Коли вона сіла тут на корабель, а потім прибула на континент Міліс, де спробувала солодощі, зроблені людьми, то була вражена, що така смачна їжа може існувати в цьому світі. Після цього вона вирішила, що більше не їстиме їжу з Континенту Демонів і ніколи не повернеться назад.
Яка наївна думка. Насправді Роксі продовжила свою подорож з континенту Міліс на Центральний континент і не поверталася сюди до цього дня. Вона навіть не думала про повернення. На Центральному континенті було багато чого. Все, що вона бачила, було новим і цікавим, вона незчулася, як провела на Центральному континенті стільки ж часу, скільки жила на Континенті Демонів.
За цей час думка про Континент Демонів не пробігала в її голові. Навіть тоді, коли вона занурилася у лабіринт і відчула подих смерті, вона не згадувала про батьків, яких залишила на Континенті Демонів.
І попри все це, тепер вона повернулася.
Ніколи не знаєш, що може статися в житті.
– Роксі! Ходімо!
Завмерлу на місці Роксі покликала жінка. Гострі вуха визирали з її розкішного волосся, кольору золотистої скоринки на свіжоспеченому хлібі. Це – ельфійка, висока, струнка, з тонкою талією й округлими сідницями. Щоразу, коли Роксі бачить її здалеку, серце сповнюється заздрощами. Вона не могла нічого з цим зробити, це особливості ельфів, однак вона все одно хотіла мати таке ж тіло. І, хоча їхні груди були приблизного однакового розміру, ельфійка виглядала добре розвинутою і красивою, тоді як Роксі виглядала просто і по-дитячому.
– Так, уже іду.
Роксі зітхнула. Цю чудову жінку звуть Еліналіз. Еліналіз Драґонроуд. Вона ельфійка-воїн, що виступає надійним авангардом. Еліналіз споряджена щитом і використовує свій есток в основному для чітких «колючих» ударів. Її блискучі навички відповідали розкішній зовнішності.
Есток не надто поширена зброя серед шукачів пригод. Дворяни королівства Асура використовують його на дуелях, а воїни північних земель користувалися естоками, коли були в повних обладунках. Есток, яким володіла Еліналіз, це магічний предмет, знайдений у глибинах лабіринту. Він міцніший за більшість мечів, а лише один його помах створює вакуумну хвилю, що здатна зрізати дерева на відстані кількох метрів. Щит також магічний предмет, який здатний пом’якшувати отриманий удар.
– О, о-о-о… тверда земля, це тверда земля…
Позаду Роксі, з корабля, похитуючись, спустився літній дворф. Його важкі обладунки брязкали, сувора борода тремтіла, він тримався за посох і був дуже-дуже блідим.
Його звуть Талханд. Якщо повністю, то Талханд з Великої Суворої Вершини. Він приблизно такого ж зросту, як Роксі, але удвічі ширший. Цей чоловік одягнутий у важкий обладунок і з пишною бородою – маг.
Спочатку Роксі було цікаво навіщо магу носити важкі обладунки?
Але вся справа в тому, що Талханд повільний, йому сильно бракувало спритності, тож якщо на нього нападе монстр, він не зможе втекти. Тому Талханд носить важкий обладунок, який дозволяє йому використовувати магію на передній лінії.
– З вами все гаразд, пане Талханде? Використати зцілення?
– Ні, не треба… – Талханд похитав головою, повільно і мляво ступаючи вперед.
Зазвичай дворф більш жвавий, але він захворів на морську хворобу, тому і відчуває слабкість.
Еліналіз поклала руки на стегна і посміхнулася:
– Серйозно? Як жалюгідно. Це всього лише корабель.
Обличчя Талханда почервоніло від злості:
– Ти… Що ти щойно сказала…?!
Ці двоє швидко починали сваритися, тому Роксі довелося втрутитися.
– Будь ласка, облишимо сварки позаду. Пані Еліналіз, вам не потрібно так коментувати це. Дехто більш схильний відчувати морську хворобу.
Роксі зустріла їх у Порті Іст у країні Короля Драконів. Спочатку вона проігнорувала цих двох, які запекло сварилися у гільдії шукачів пригод. Однак, почувши у розпалі їхньої суперечки, що вони планують поїхати на Континент Демонів заради пошуків людей, що зникли з регіону Фіттоа, Роксі вирішила заговорити з ними. Жоден з них не був знайомим з географією Континенту Демонів. Талханд говорив, що їм слід відправитися на континент Беґарітт, з місцевістю якого вони знайомі, або попрямувати у північну частину Центрального континенту. Еліналіз же сказала, що навіть якщо вони не знають місцевості, то можуть знайти когось, хто знає, або навіть найняти когось прямо на місці.
І тут раптом Роксі, яка самотужки справлялася зі своєю тривогою, і є уродженкою Континенту Демонів. Все виглядало так, ніби їм судилося зустрітися.
Коли вони розмовляли всі трьох, то виявилося, що Талханд і Еліналіз, колись входили до групи Ікло Чорного Вовка, в якій були і Пол з Зеніт. Роксі чула про них. Це була одна з найвідоміших груп Центрального континенту. Група, учасники якої мали по одній або більше чудернацьких примх, що колись було гарячою темою для розмов. Ця група за кілька років піднялася до рангу S і незабаром після цього розпалася, але Роксі добре їх пам’ятала.
Однак вона й гадки не мала, що Пол і Зеніт також були членами групи Ікло Чорного Вовка. Роксі не могла приховати свого здивування. Талханд і Еліналіз були не менш здивовані. Роксі Міґурдія – відома як маг води королівського рівня. Юна дівчина з блакитним волоссям, що прибула з Континенту Демонів. Навчалася в університеті магії і за кілька років здобула звання маг води святого рівня. Також вона подолала підземний лабіринт з 25 поверхами на околиці королівства Шірон, а згодом стала придворним магом у королівстві Шірон.
Події її минулого і ранніх пригод перетворилися на віршовані рядки, які співали барди, що зробило Роксі досить відомою. Історія розповідає про дівчину-чарівницю, що покинула власне село, зустріла трьох починаючих шукачів пригод, разом вони подорожували Континентом Демонів, після чого вона вирушила на континент Міліс.
Хоча ім’я не згадується у віршованих рядках, але ті, хто був шукачами пригод в той час, коли пісня стала популярною, знали, що дівчину-чарівницю звати Роксі.
Назвати їх трьох групою споріднених душ було б перебільшенням, але їхні цілі загалом збігалися. Роксі вирушила на Континент Демонів, щоб розшукати Рудеуса, Талханд і Еліналіз виконували прохання Пола та шукали членів його сім’ї. Тож вони об’єдналися у групу і вирушили на Континент Демонів.
Спочатку вони сіли на корабель і вирушили до континенту Міліс. Там, у порту Вест, вони витратили чималеньку суму, щоб купити коней Слейпніра і карету. Це була доволі дорога покупка, але всі троє мали гроші, тож проблем не виникло.
Талханд і Еліналіз мали напружені стосунки з Полом, тому уникнули відвідування Мілішіона, столиці Святого королівства Міліс. Також ці двоє мали погану репутацію серед своїх родичів, тож вони не стали відвідувати рідні місця: гірський хребет Блакитний Дракон, де жили гноми, і поселення ельфів у Великому лісі. Замість цього вони прямо вирушили до порту Зант.
За словами цих двох у Великому лісі скоро настане сезон дощів, тому краще рухатися якомога швидше. Сезон дощів триває довго і в цей період часу пересуватися Великим лісом неможливо. Однак з їхніх постійних суперечок і того, як вони гнали коней навіть у ночі, здавалося, що вони не хочуть провести на континенті Міліс жодної зайвої секунди. Роксі припустила, що ці двоє не бажають повертатися додому.
Якими б не були їхні причини, вони досягнули Континенту Демонів у рекордні строки, тому Роксі не мала жодних заперечень.
– Ходімо спочатку до гільдії шукачів пригод, – запропонувала Роксі, і вони разом вирушили до потрібного місця.
Гільдія шукачів пригод перше місце, куди навідуються шукачі пригод.
– Сподіваюся там буде цікаво!
Роксі нахмурилася від слів Еліналіз. Ця ельфійка, усупереч своїй цнотливій зовнішності, дуже любить чоловіків. З її стрункою фігурою важко уявити, але вона уже народила не одну дитину. З її слів виходить, що це частина її прокляття, але вона не здається засмученою, що має спати з незнайомими чоловіками. Якщо відверто, здавалося, що це їй подобалося. Роксі не могла в це повірити.
– Пані Еліналіз, ми не шукаємо чоловіків…
– Я знаю.
Ні, не знаєте. Роксі скривилася. Можливо, Еліналіз не мала жодних проблем зі своїм так званим прокляттям, але Роксі хотілося, щоб вона думала про своїх супутників. Еліналіз може займатися чим завгодно у свій вільний час, але зараз вони у надзвичайній ситуації. До того ж якщо вона завагітніє, подорож затягнеться невідомо на скільки.
«Проявіть трохи стриманості», – подумала Роксі.
– Можливо, тобі варто знайти собі хлопця або двох і тоді…
– Це неможливо.
Якби Роксі виглядала так само чудово, як Еліналіз, то можливо… Але, на жаль, всі чоловіки, які подобалися Роксі, не сприймали її як жінку. Роксі дуже популярна серед дітей, але все набагато гірше, коли справа доходить до чоловіків.
☆☆☆
Гільдія шукачів пригод Континенту Демонів справляла унікальне враження порівняно з гільдією шукачів пригод Центрального континенту. Тут представники багатьох племен об’єднувалися у групи.
Коли Роксі увійшла до гільдії, вона зустрілася з групою шукачів пригод, що явно були новачками. Троє хлопців у спорядженні воїнів несміливо підійшли до неї.
– Е-ем… якщо ти не проти… хочеш приєднатися до нашої групи?!
Роксі криво посміхнулася на благання в їхніх очах.
– Ні, як бачите, я вже у групі.
Отримавши відмову, троє хлопців відійшли з гіркими усмішками на губах. Це не вперше, коли її намагалися запросити до подібних груп. До неї багато разів зверталися з пропозицією приєднатися до групи з трьох хлопців. Колись бард сказав, що напише про неї пісню, але вона не очікувала, що стане такою відомою.
– Охо, Роксі, які гарні хлопці тебе запрошували! – Еліналіз дражнить Роксі й водночас гладить її по голові.
Таке часто траплялося. Роксі не збиралася на це відповідати. Вона не дитина.
– Ми все одно не можемо сформувати групу через велику різницю у рангах.
Роксі як шукачка пригод має ранг A. Хлопці, яких заворожила пісня барда, в середньому мали ранг D. До неї ніколи не підходили шукачі пригод рангу B і вище.
Коли Роксі вперше отримала подібне запрошення, вона з гордістю сказала, що є головною героїнею у пісні, але потім з’ясувалося, що її ім’я навіть не згадувалося, тож це було дуже ніяково. Це той спогад, який вона не хоче згадувати.
Роксі й гадки не мала, що бард не зможе зрозуміти, що вона з племені Міґурд, і помилково припустить, що Роксі почала подорожувати у віці дванадцяти років і досягнула високого рангу за два роки. Ба більше, поточна версія настільки драматизована і говорить, що вона подорожувала Континентом Демонів і досягнула рангу A всього за один рік.
«Який обман», – думає Роксі. Насправді їй знадобилося близько п’яти років, щоб піднятися до рангу A. Щоб на Континенті Демонів досягнути рангу B їй знадобилося три роки. Після цього вона два роки змінювала групу за групою. Однак це все одно було швидше зростання. Якби зараз вона почала з самого початку, з рангу F, то за рік змогла б досягнути рангу A, але коли це група дітей, які нічого не знають і не мають досвіду, то як вони змогли б піднятися до такого високого рангу за рік?
– Ти б могла зробити з них чоловіків, які б відповідали твоїм смакам. Як сумно.
Слова Еліналіз навіяли Роксі спогади про минуле. Про трьох новачків на шляху шукачів пригод. Вони називали себе Нахабами Лікаріса. Ті троє хлопців допомогли їй, коли вона покинула село Міґурд, і була сільською дитиною, яка не відрізняла право і ліво.
Один був дуже саркастичним і легко вигадував брехню, але він чудово вмів стежити за іншими. Другий – часто лаявся, говорив про інших погано, але був дуже рішучим. Третій був дуже розумним, саме він тримав групу разом, але він загинув під час їхньої подорожі.
Коли вони дійшли до Порту Вінд, їхня група розпалася… Роксі задумалася. Чи живі ті двоє? Вона також була шукачкою пригод на Центральному континенті, тому чудово розуміла, що умови на Континенті Демонів набагато суворіші. Є великий шанс, що вони вже мертві.
Нокопара і Блейз… сподіваюся, у вас все добре… Подумавши про них, Роксі усміхнулася. З того часу минуло двадцять років. Жоден із них не має такої довгої тривалості життя, тому, можливо, вони вже давно припинили бути шукачами пригод. Єдина, хто не змінився, це вона.
Ностальгію залишимо для інших часів. Роксі припинила занурюватися у спогади. Вона прибула на Континент Демонів не тому, що хотіла повернутися додому, вона тут, щоб знайти Рудеуса або його родину.
– Гаразд, займемося збором інформації, – запропонувала Роксі своїм супутникам і почала сканувати будівлю гільдії шукачів пригод.
☆☆☆
Із зібраної інформації виходило, що в місті перебуває група Заріз. Доволі популярна група шукачів пригод, що за короткий час зробили собі ім’я.
Заріз. На Континенті Демонів немає нікого, хто б не знав це ім’я. Навіть серед племені Суперд він вважався почварою, що націлювалася лише на дітей. Коли Роксі була маленькою, мама часто залякувала її цим іменем.
«Поводься добре, а то прийде Заріз – і забере тебе».
Вони повернулися до таверни. Обличчя Роксі скривилося, коли вона намагалася розібратися з інформацією про Заріза.
– У це важко повірити.
– У що конкретно?
– Важко повірити, що хтось при здоровому глузді буде вдавати з себе Заріза.
Що такого жахливого у Зарізі? Те, що він насправді існує. Хоча мешканці Центрального континенту про нього не чули, але це ім’я називало когось конкретного. Звичайно, Роксі ніколи з ним не зустрічалася, але від чуток про нього замерзала кров. Заріз, можливо, найжахливіший монстр Континенту Демонів.
Гільдія шукачів пригод ніколи не зазначала імені через страх помсти, але, якби був запит на знищення цієї почвари, це точно був би запит рангу S. Ба більше, якщо завдання буде успішним, є шанс досягнути рангу S.
– Не розумію, – сказала Еліналіз.
Відповідно до інформації, яку вона зібрала, чоловік, який називав себе Зарізом, був високим, світлошкірим, лисим і носив спис. Говорили, що він дуже красивий.
– Оскільки він такий гарний, можливо, мені слід запросити його до ліжка, щоб отримати кілька відповідей?
Талханд незадоволено сплюнув.
– Від цієї інформації жодної користі.
Згідно з інформацією, яку зібрав Талханд, група Заріз є трійкою шукачів пригод. Здається, вони називають себе Скажена собака Еріс, Сторожовий пес Руїджерд і Хазяїн Руїджерда, говорять, що останні двоє – брати. Скажена собака мала вогнисто-руде волосся і користується мечем, Сторожовий пес – високий і користується списом, а Хазяїн мав низький зріст і використовував магічний предмет схожий на посох.
Репутація у цих трьох не дуже хороша.
– Скажена собака дуже запальна і влаштовує бійки, Хазяїн постійно робить якісь жахливі речі, однак Сторожовий пес, здається, не поганий хлопець. Він любить дітей, говорять, що у нього сильне почуття справедливості і він не закриє очі на злі діяння.
Роксі подумала, що це дивна оцінка. Можливо, група Заріз сама пустила ці чутки. Якщо негідник зробить щось добре, то про це будуть говорити з великим перебільшенням. Можливо, вони не хочуть, щоб їхня репутація опускалася більше потрібного, тому Сторожовий пес є ніби «хорошим хлопцем». Схоже, вони використовують не тільки силу, але і хитрощі.
– Небезпечна група. Постараємося їх уникати.
– Згоден, – погодився дворф, – нам непотрібно привертати увагу якогось непотребу, коли ми займаємося пошуками людей.
– Гаразд, перейдімо до основної мети, – Роксі змінила тему. Вони пішли до гільдії шукачів пригод не для того, щоб збирати інформацію про Заріза. – Чи ходили якісь чутки про людей з регіону Фіттоа?
– Жодних, – відповів Талханд.
– Жодного слова не чула, – додала Еліналіз.
«Можливо, ми запізнилися», – подумала Роксі.
Континент Демонів не те місце, куди можна раптово переміститися і спокійно жити без необхідного спорядження. Це край, де навіть місцевим складно прожити рік. Крім того, вже минув рік з того випадку з переміщенням у регіоні Фіттоа. Ті, кого перемістили, давно могли загинути.
– Ми шукаємо сім’ю Пола.
– Зеніт, Лілія, Аїша і Рудеус, еге?
Роксі знала зовнішність кожного і розповіла про особливі риси Талханду й Еліналіз. Загалом, проблеми були лише з зовнішністю Аїші, бо вона знала про неї лише з листів Рудеуса.
– Що ж, із Зеніт все має бути добре, – сказала Еліналіз.
– Я теж так думаю.
Ці двоє знайомі з Зеніт, тому і не показували жодного занепокоєння. Роксі ж не знає на що здатна Зеніт, але вирішила довіритися думці колишніх учасників групи Ікла Чорного Вовка, які вірять у її сили. Раз Талханд і Еліналіз говорять, що з Зеніт все буде добре, то з нею все буде добре.
– Рудеус також помітний, тож його можна буде швидко знайти.
Роксі пригадала свого учня, який у п’ятирічному віці демонстрував неабиякий талант. Куди б він не пішов, про нього, безсумнівно, гуділо б усе місто.
При зборі інформації Зеніт і Рудеуса буде найлегше відшукати. Якщо їх перемістило неподалік якось поселення, то у них би вистачило сил, щоб вижити на Континенті Демонів. Тому у пріоритет поставлений пошук інформації про Лілію й Аїшу.
– Встановимо обмеження. Два дні, щоб ми змогли зібрати якомога більше інформації про Лілію й Аїшу, а на третій день об’їхати поселення навколо цього місця. Ну як?
– А три дні це не замало?
Роксі хитнула головою на слова Еліналіз.
– Є велика ймовірність того, що вони вже мертві. Континент Демонів дуже великий, тому спершу ми об’їдемо всі великі міста і надішлемо запити про пошук зниклих осіб до кожного відділення гільдії шукачів пригод на нашому шляху.
Королівство Асура покриє грошові витрати, понесені під час пошуків переміщених жителів регіону Фіттоа. Якщо вони звертатимуться з таким запитом до кожного відділення гільдії шукачів пригод, нагорода за успішне виконання завдання надаватиметься королівством Асура, тож цим можуть зайнятися й інші шукачі пригод. Однак для запиту вимагався підпис клієнта, тож гільдія не публікувала подібні завдання без звернення якоїсь конкретної особи.
З іншого боку, раз гільдія не виступала ініціатором і не публікувала подібні завдання сама, то королівство Асура не мало причин платити гільдії.
Роксі була роздратована слабкою реакцією королівства Асура на це магічне лихо. На її думку, така велика країна повинна діяти набагато активніше й агресивніше. По правді, єдині люди, які насправді працюють над пошуком людей, це Пол та інші постраждалі від цього лиха.
Схоже, всі балачки, що верхівка королівства Асура прогнила, не такі вже й безпідставні. Це країна з найдовшою історією, тож вона поки що тримається, навіть попри гнилі традиції і корумповану владу.
– Добре, завтра продовжимо роботу над збором інформації.
– Підтримую.
– Згода.
Роксі не з тих, хто марнує час на щось. Навіть якщо вона десь затримується, то не витрачає час даремно, швидко закінчує зі справами і вирушає далі. Ця сторона її особистості проявилася одразу ж після того, як вона навчила Рудеуса своїй таємній техніці, закінчивши його навчання і негайно вирушила далі.
Швидке прийняття рішень – її сильна сторона, а також частина того, чому Рудеус сприймав цю рису як певну легковажність. Інші вказували їй на це, але Роксі все одно вважає це своєю сильною стороною.
Тож розклад був таким: у перший день вони подають запит до гільдії, другий – швидкий пошук, а в третій – вони вирушають далі.
Однак, якби вони затрималися хоча б на тиждень, результат міг би вийти трохи іншим…
На другий день Роксі з цікавості вирішила подивитися, чим займається Заріз. Їхня група виділялася, тому їх було легко знайти.
Двоє старанно тренувалися на піщаному пляжі. Як і говорилося у зібраній інформації, це були лисий і високий чоловік разом з рудоволосою дівчинкою. Дівчинка тримала обома руками меч і розмахувала ним зі страхітливою швидкістю, лисий чоловік з легкістю блокував її удари.
Зібрана інформація говорила, що Заріз – це група з трьох осіб. Один високий і двоє низьких. Схоже невисокий Хазяїн не з ними…
Сторожовий пес і Скажена собака продовжували обмінюватися швидкими атаками. Хоча слова «продовжували обмінюватися швидкими атаки» тут не зовсім підходять, бо Сторожовий пес просто блокував удари Скаженої собаки, але техніка, якою він володів, була вище рівня Роксі.
Вона спостерігала за ними здалеку, визираючи з-за скель. Ніби старша сестра пітчера, який бореться магією у світі професійного бейсболу.
Ці двоє сильні. Навіть з точки зору Роксі, яка багато років подорожувала світом як шукачка пригод. Це сила, яку неможливо досягнути лише техніками.
Можливо, буде непогано налагодити з ними контакт…
Щойно вона про це подумала, як Сторожовий пес озирнувся через плече.
Ой…!
У Роксі виникло відчуття, що їхні очі зустрілися. Від його пильного погляду вона відчула невимовний страх. Виникла ілюзія, ніби це погляд мисливця на здобич.
Вона негайно пішла звідти.
☆☆☆
Руїджерд відчув її присутність від самого початку. Він не був упевнений: вона чогось хоче чи просто дивиться. Коли Руїджерд випадково озирнувся, то побачив дівчинку, що визирала з-за скелі.
Ні, не дівчинка. Це доросла представниця племені Міґурд. Важко визначити це з першого погляду, але «третє око» Руїджерда неможливо обдурити. Однак він не впізнав її, хоча це і неможливо, плем’я Міґурд має не одне село.
Коли Руїджерд поглянув на неї, подумавши, що вона дивиться на них просто з цікавості, дівчина різко відвернулася і втекла.
Гм… Я її налякав? Він на мить ослабив увагу й Еріс негайно цим скористалася. Вона рішуче атакувала.
– Ґхах!
Обмінявшись приблизно трьома ударами, Еріс ударила по тильній стороні долоні Руїджерда і змусила його випустити зброю.
– Ура! Я це зробила, так?! Я це зробила! Та-а-ак! – Еріс від радості замахала руками в повітрі.
Останнім часом навички Еріс почали набувати форми. В майбутньому вона стале великою фехтувальницею, та поки що Еріс ще юна. Якщо зараз вона почне думати про себе надто багато, це приведе до поганих результатів. Руїджерд не раз бачив подібних воїнів, тому планував не дозволяти їй вигравати поєдинки якийсь час, але та жінка племені Міґурд привернула його увагу, і він на мить ослабив захист.
Руїджерд зітхнув дуже тихо, щоб Еріс цього не почула.
***
Роксі постійно озиралася, коли поверталася до таверни. Вона хвилювалася, що за нею може хтось піти або напасти на неї. Якщо вона збиралася битися з кимось таким, то їй потрібно підготувати магічні кристали. А також може навіть знадобитися сувій з магічним колом.
Вони, ймовірно, не будуть атакувати тільки за те, що Роксі спостерігала за ними, однак вони достатньо божевільні, щоб називати себе Зарізом, тому потрібно підготуватися.
– А-а! Так! Саме тут! Ще, ще!
Роксі відчула роздратування, почувши стогони з-за дверей кімнати Еліналіз. Ельфійка навіть не думала збирати інформацію, вона привела чоловіка до таверни, щоб розважитися.
– Серйозно…?
Роксі чула від Талханда, що Еліналіз має звичку знаходити собі чоловіків. Незалежно від ситуації, якщо вона западала на якогось чоловіка, то негайно проводила з ним ніч. Так само було і в порту Зант, а також, за словами Талханда, таке відбувалося навіть у глибині лабіринту. У неї жодних принципів.
Разом з цим Роксі відчула певне полегшення. Вона б почувалася безпорадною, якби була сама. Раз Еліналіз знаходиться у сусідній кімнаті, то Роксі потрібно лише підготуватися до бою і зачекати, коли ельфійка закінчить розважатися. Щойно веселощі закінчаться, вона може схопити Еліналіз за вухо і вони разом підуть збирати інформацію. Таким чином Роксі наглядатиме за ельфійкою і виконуватиме завдання, фактично уб’є двох зайців одним пострілом.
«Однак я сумніваюся, що вони слідуватимуть аж до таверни», – подумала Роксі, готуючись до битви у своїй кімнаті.
Хоча стіни у таверні не були тонкими, вона все одно чула стогони Еліналіз. Слухаючи їх, Роксі почувалася дивно.
«Ой, ні…» – вона схопила лівою рукою праву, яка потягнулася до низу живота. Зараз у неї нема на це часу.
Вони вже досить довго цим займаються… Роксі мовчки чекала вже три години. Веселощі Еліналіз не показували жодних ознак завершення. Також не було жодних ознак того, що Заріз збирався атакувати.
Роксі почувалася ідіоткою. І разом з тим вона відчувала роздратування на Еліналіз, яка займалася тим, що хотіла, а не тим, що мала. Крім того, сама Роксі проявила стриманість і сказала собі, що зараз нема на це часу…
Коли її гнів досягнув апогею, вона ногою відчинила двері в кімнату Еліналіз.
– Як довго ви плануєте цим займатися? Ми маємо збирати інфор…
– Ой лишенько! Роксі? Коли ти повернулася?
– Е… Га?
У кімнаті було п’ять чоловіків.
– Хочеш приєднатися?
У кімнаті витав сильний чоловічий запах, на їхніх обличчях були непристойні посмішки, а лице Еліналіз, яка була верхи на одному з них, сяяло від екстазу. Те, що вона робила це з кількома чоловіками і що всі були з цим згодні, вибило Роксі з колії.
– Е-е, щ-щ…
Сцена перед нею була настільки шокуючою, що мозок Роксі не міг цього опрацювати.
– Аааааааааа!
Роксі безглуздо закричала і вибігла з кімнати. Вона влетіла до сусідньої кімнати і, важко дихаючи, схопила посох.
– О величний духу води, Принце Грому, що вознісся на небо! Змахни своїм величним мечем з льоду і знищ мого ворога! Крижаний удар! (Айс брік)
Половина таверни була зруйнована.
☆☆☆
На третій день вони покинули місто. Після того, що сталося, їм заледве вдалося зібрати якусь інформацію, вони навіть не встигли подати запит у гільдію. Таверна була зруйнована і їм довелося заплатити за це чималі гроші.
– У всьому винна пані Еліналіз.
– Ти не можеш мене звинувачувати. Я збирала інформацію у глухому провулку, коли вони підійшли до мене зі своїм пристрасним закликом.
– І все-таки їх було п’ятеро… п’ятеро, розумієте?! – обурилася Роксі.
– Колись ти зрозумієш. Однієї лише думки, що така красива і сильна шукачка пригод, як я, буде підкорена і використана тими п’ятьма бандитами як іграшка для сексуальних утіх, достатньо, щоб я завагітніла.
– Я не хочу розуміти.
Коли Роксі навчалася в університеті магії, вона була ще дитиною і не розуміла привабливості мати коханця чи бути одруженою парою. Уперше вона відчула бажання мати партнера, коли побачила наскільки інтимні та щасливі разом Пол і Зеніт. Тоді Роксі вирішила, що теж так хоче.
Але як? Коли вона думала про це, то згадала історію однієї знайомої, з якою навчалася в університеті магії. Знайома зустрілася зі своїм чоловіком у глибинах лабіринту, вони подолали багато труднощів разом, що і привело їх до шлюбу.
«Ось воно», – подумала тоді Роксі. Якщо вона піде до лабіринту, то теж зможе знайти собі партнера.
Фантазія розросталася в її голові. Вона випадково натрапить високого, привабливого молодика у глибинах лабіринту – і він її врятує. Вони об’єднають свої сили, щоб вибратися з лабіринту і так зародиться, а потім і розквітне їхнє кохання. Коли вони виберуться з лабіринту, молодик дізнається, що один з його друзів помер, і Роксі втішить його. Це буде перша їхня ніч разом.
Коли ж вона насправді спустилася в лабіринт, то ця фантазія швидко розвіялася. Лабіринт був суворим місцем, а всі шукачі пригод, що входили до нього, були дорослими і побитими суворою долею. Єдиною молодою особою серед них була Роксі.
На п’ятому поверсі не було самотніх шукачів пригод. Тож думку про якусь там зустріч вона забула негайно. На десятому поверсі Роксі вирішила зібрати групу, бо все йшло досить непросто, однак з неї глузували через дитячий вигляд. Вона чула незлічену кількість насмішок. Після цього вона вирішила опускатися сама. Ох, ця дурість юності. Вона багато разів відчувала подих смерті, але їй щастило вислизати в останню мить. Вона більше не хотіла повторювати подібний досвід.
– Що ж, тобі все одно потрібно знайти першого чоловіка. Як щодо варіанту, щоб наступного разу ми вдвох…
– Категоричне ні.
Фантазія розбилася, але залишилася певна надія. Можливо, немає шансу знайти гарного чоловіка у глибинах лабіринту, але все одно є можливість закохатися звичайним способом і зіграти звичайне весілля. Роксі не мала наміру віддаватися якомусь невідомому чоловіку лише тому, що Еліналіз змогла його накрутити.
– Крім того, в мене немає на це часу.
Принаймні, поки вона мандрує Континентом Демонів, Роксі вирішила, що їй краще залишатися самій.
Ось так, допустивши помилку на першому кроці, Роксі розпочала свою пригодницьку подорож Континентом Демонів.
Есток (фр. «estoc» – «штовхати», англ. «tuck») — прямий меч у «півтори руки» з ко́лючими властивостями. Основне завдання меча – пробивання кольчуги або латів.
Довгий, прямий і жорсткий меч, з ромбовим або трикутним поперечним перерізом. У естока не було ріжучого леза, тільки вістря. Екземпляри естоків з Польщі мають понад 1.57 м довжини, з довжиною клинка 1.32 м (див. кончар), проте, середній розмір естока становив 1.17 м довжини та 0.91 см довжини клинка. (Вікіпедія)
Слейпнір (давньосканд. «той, що ширяє» або «жвавий, моторний, спритний») — в германо-скандинавській міфології — восьминогий кінь Одіна, породження Локі. (Вікіпедія)
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥