Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun, Polina Sh., qwertyopdfghjkl.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
РБ. Том 7. Додатковий розділ. Частина 1
Додатковий розділ. Правитель університету магії Раноа. Частина 2
☆☆☆
План втілили в реальність приблизно через тиждень.
Був полудень, і всі студенти прямували до університетської їдальні.
Дві принцеси племені Дордія також з’явилися у супроводі свити з двадцяти чоловік. Лініа засунула руки в кишені, а Пурсена тримала в роті щось схоже на сигарету. Їхня уніформа була неохайною, постави – жахливими. Вони виглядали точнісінько як правопорушники, тож якби Рудеус побачив їх, то негайно б прилип до стіни й опустив погляд, щоб не зустрічатися з ними очима. Подібні хулігани були і в цьому світі теж.
Дві дівчини ішли на чолі своєї зграї, ніби боси, що володіли цим місцем. Для порівняння, група принцеси Асури складалася лише з трьох осіб: Аріель, Люк і Фітц. Вони зробили так, ніби випадково зіткнулися з Лінією, Пурсеною та іншими перед їдальнею.
– …
– …
Лініа й Аріель обмінялися поглядами, вимагаючи одна в одної, щоб інша забралася з дороги, а потім Аріель, удавши байдужість, відступила вбік.
Побачивши це, звіролюди засміялися.
– Як жалюгідно.
– І це – принцеса королівства Асура.
– О так, хіба це не її спідня білизна недавно валялася перед гуртожитком?
– Це вона так намагається привабити чоловіків, чи не так? Зрештою люди злягаються все життя.
Звіролюди зареготали.
– Досить, няв, – сказала Лініа.
– Так, ви примушуєте мене жаліти її, – додала Пурсена.
Кажучи це, вони з самовдоволеними обличчями попрямували до їдальні.
Це приємно – висміювати когось з привілейованим положенням. І навіть була насолода в тому, щоб припиняти глузування, навіть якщо це робилося лише для годиться. Так демонстрували високий моральний рівень – ми вищі за тих, хто сміється.
Аріель же не могла чинити опір. Адже з Лінією і Пурсеною поряд два десятки звіролюдів. Більшість з них були наполовину людьми і ніколи не брали участі у справжньому бою, але чисельність – це також сила. І вони користувалися цим, щоб знущатися з популярної серед студентів принцеси великої країни.
– Кожного дня ходять з двадцятьма чоловіками на буксирі, ніби якесь стадо. Здається, плем’я Дордія справді не краще за тварин, – пробурмотіла під ніс Аріель.
Її шепіт був ледь чутним. Насправді вона ледь ворушила губами, тому більшість присутніх студентів взагалі нічого не почули.
– Хей, що ти щойно сказала?
Однак у звіролюдів слух був набагато кращим, ніж у людей, тож вони вловлювали навіть найтихіші звуки. Отже, Лініа і Пурсена вловили цей ледь чутний шепіт. Інші з їхньої групи не мали настільки хорошого слуху, однак деякі почули тихе бурмотіння.
– Хіба я щось сказала? – невинно відреагувала Аріель.
– Ні, я точно це чула, няв. Ти говорила про нас лайно, няв. Так, Пурсено?
– Точно, бляха.
Хутро Лінії стало дибки, а Пурсена виплюнула те, що тримала в роті. Це була куряча кістка. Ця дівчина була такою ненажерливою, що постійно щось їла між прийомами їжі. Переконавшись, що з ними хочуть влаштувати бійку, ці двоє наблизилися до Аріель і поглянули на неї зверху вниз.
– Ну? Давай, спробуй сказати це ще раз, няв. Але цього разу говори, дивлячись нам в обличчя.
– Або ти можеш упасти ниць, – запропонувала Пурсена. – Ляж на спину покажи нам свій живіт.
– Я вже говорила, що нічого не казала, – гідно і впевнено відповіла Аріель навіть після того, як двоє звіролюдок їй погрожували.
Для стороннього спостерігача ця сцена виглядала так, ніби Лініа і Пурсена без причини чіплялися до принцеси Аріель. Звичайно, нікого не дивувало, що дві звіролюдки до когось лізли. Однак зараз ситуація виглядала трохи інакшою. Аріель, здавалося, не говорила чогось грубого, а тому виглядала жертвою цькувань.
Лініа звузила очі:
– Ти що, курка, няв?
– Якщо це курка, я її з’їм, – прогарчала Пурсена.
– Про що ви взагалі…? – на Аріель, яка стояла проти цих двох, погрози, здавалося, ніяк не вплинули.
Вона стояла гідно, як справжній король.
А потім ледь чутно сказала:
– Коли цьогорічний шлюбний сезон закінчиться, у вас двох будуть діти від чоловіків, імена яких ви навіть не знаєте. Так само, як у вуличних дворняг.
Ніхто не бачив, як ворушилися її губи. Аріель представниця знаті королівства Асура, тож володіла навичкою говорити майже не ворушачи губами. Тому її шепіт змогли почути лише Лініа і Пурсена, які були поруч.
– Сучка! Дуже хоробра, няв. Гаразд, ми будемо битися з тобою, няв!
– Ми виб’ємо з тебе все лайно, роздягнемо догола й обіллємо водою!
Для тих, хто спостерігав збоку, це виглядало так, ніби Лініа і Пурсена раптом втратили самовладання, бо їм не сподобалося ставлення Аріель. Насправді ніхто цьому навіть не здивувався. Звіролюдки часто так реагували, коли думали, що хтось ставився до них надто зухвало.
Щойно вони кинулися вперед, як їхні двадцятеро лакеїв рушили за ними.
– Ти скоро побачиш зіркиииии!
– Молисяааааа!
– Ми тебе по землі розкатаємоооо!
Вся зграя звіролюдів, сиплючи прокльонами, мчала в бік Аріель.
Однак вони не змогли до неї наблизитися.
– …Ґха!
– Ґхах!
Звіролюди навіть не встигли зрозуміти, як їх відкинуло назад. В одну мить їх здуло і вони покотилися по підлозі. Лініа і Пурсена негайно скочили на ноги й озирнулися навколо.
– Щ-що це було, няв?!
– Це Фітц! Цей маленький посіпака Аріель щось зробив…!
Фітц – білявий хлопець, який завжди стояв за Аріель з байдужим лицем, – тепер закривав принцесу собою. Як тільки звіролюди почали рухатися, він стрибнув перед нею і безмовна використав магію, пустивши ударну хвилю, щоб відкинути їх назад.
Фітц був єдиним, хто виступив вперед. Аріель залишалася непохитною і гідною. І хоча Люк поклав руку на ефес меча, що висів на талії, він не рухався з місця. Фітц стояв абсолютно один. І він виглядав так, ніби його самого було цілком достатньо, щоб впоратися зі зграєю звіролюдів.
Фітц нічого не сказав. Він рідко говорив. Лише жменька студентів коли-небудь чула його голос.
Тепер, коли він став на їхньому шляху, Лініа і Пурсена змінили свою мішень.
– Хаах!
– Грррр!
Двадцять два звіролюди, як хвиля, кинулися на Фітца.
– … – Він мовчав.
Фітц навіть з місця не зійшов. Рухалися лише його руки. Щоразу, коли він робив жест, спалахували вогняні вибухи або з-під землі виривалися шматки льоду. Ці атаки невпинно влучали у звіролюдів і за лічені секунди всі вони відлетіли.
– Ґхах!
– Укхах!
Отримавши удар одним із заклинань Фітца, звіролюди скімлили як щенята, непритомніли або намагалися втекти.
Попри те, що понад двадцять суперників, це багато, але вони ніколи не брали участі у справжньому бою, не відвідували уроки належним чином і загалом покладалися на перевагу у кількості, щоб залякувати інших.
– Я тебе пошматую, няв!
– Так, бляха, ми це зробимо!
Але Лініа і Пурсеа відрізнялися від інших. Хоча вони побачили магію Фітца, але не втратили бойового духу і навіть ухилялися від заклинань завдяки високій спритності.
Лініа кинулася до Фітца, а Пурсена піднесла руки до рота.
– Ауууууу!
Це була унікальна магія звіролюдів, що негайно паралізувала супротивника. Вони використовували звукову магію, і завдяки особливим голосовим зв’язкам видавали звук у певному діапазоні.
З носа Фітца потекли цівки крові, верхня частина тіла нахилилася вперед.
Переконавшись, що його паралізувало, Лініа націлила кігті в обличчя хлопця.
– Хаах!
Одна використовувала магію голосу, щоб паралізувати супротивника, тоді як інша добивала його. Це була переможна стратегія Лінії і Пурсени.
– …кх! – однак наступної миті Фітц почав незрозуміло діяти. Він підняв рухи і ляснув ними вухах.
Бам! – із них полетіли бризки крові.
Водночас з цим Лініа стрибнула до нього.
– Попався, няв!
Кігті звіролюдки наближалися до тіла Фітца, але щойно вона подумала, що влучила, він різко опустився вниз. Лініа змогла зачепити лише кілька білих волосин, однак сам хлопець зміг проникнути крізь її захист.
Його кулак ударив її в живіт, пустивши ударну хвилю, від якої вона злетіла в повітря, як шрапнель від вибуху.
– Ч-чому?! – задихнулася Пурсена.
Фітц продовжив рухатися. Він ішов прямо до Пурсени, яка не могла приховати свого приголомшення від того, що її магія голосу не подіяла. Вона панікувала і все ж зібралася, щоб відбити атаку, але було вже надто пізно.
– Ґяааах!
Фітц випустив з руки невидиму ударну хвилю, яка відкинула Пурсену. Вона врізалася об стіну їдальні і втратила свідомість.
– Кха… кха…
Фітц став перед Лінією, яка кашляла і намагалася встати.
– … – Він без жодного слова демонстрував свій гнів.
Фітц нависав над нею і Лініа була приголомшена цим. Вона озирнулася навколо, але ніхто з її свити не міг стояти. Навіть її надійна партнерка була абсолютно непритомною і лежала на землі широко розкинувши ноги.
Лініа негайно зрозуміла, що їхня група була знищена, і повністю втратила бажання боротися.
– Т-ти виграв, няв…
– … – Навіть коли Лініа визнала поразку, Фітц залишився моторошно мовчазним.
Його очі були приховані сонцезахисними окулярами, тому їх неможливо було побачити, але гнів, наповнений справжнім наміром убити, досі висів у повітрі. Він не хотів згасати від цього жарту, якого навіть бійкою не можна назвати.
Фітц точно знав, що ці двоє зробили. Вони облили Аріель водою, вкрали спідню білизну принцеси і викинули.
Хоча гордість у Лінії була досить великою, але вона не цінувала її вище за власне життя.
– …Вибачте, няв. Ми також просимо вибачення за випадок зі спідньою білизною. Я навіть зроблю це, няв.
Лінії не залишалося нічого, як прийняти позу покірності, демонструючи іншим живіт на знак каяття. Для звіролюда це був найпринизливіший крок.
Фітц кинув водяну кулю над Лінією, що лежала горілиць, і непритомною Пурсеною, яка була неподалік. У цьому заклинанні не було справжньої сили, це більше виглядало так, ніби він вилив на них відро води.
Обидві звіролюдки промокли, їхня шерсть прилипла до тіла, від чого вони виглядали жалюгідно.
– Якщо ти справді засвоїла урок, то більше ніколи не смій лізти до принцеси Аріель.
З цими словами Фітц залишив їх. Він рідко говорив. Це був перший раз, коли Лініа, Пурсена й інші студенти в їдальні – насправді це було вперше для більшості присутніх, крім Аріель і Люка, – почули, як Фітц говорить. Його голос був високим, майже жіночим.
– З-зрозуміла… – Лініа кивнула головою, червоніючи від сорому.
– Фітц, ти молодець. Ходімо, – Аріель швидко усміхнулася, коли він підійшов до неї.
Далі їхня група пішла, ніби нічого не сталося. Залишилися лише Лініа і Пурсена, що нагадували двох мокрих пацюків. Вони трохи затрималися, але не могли витримувати увагу публіки і залишили місце події.
Студенти, які стали свідками цієї ситуації, спонтанно вибухнули оплесками. Це був момент, коли порушниці, що поводилися так, ніби університет належав їм, зазнали поразки.
Після цього Елмор і Клір поширили чутки про те, що це насправді Лінія і Пурсена послали своїх посіпак побити Аріель… Тож більшість звіролюдів, які були причетні до цього інциденту, виключили з університету.
☆☆☆
Ось так Аріель закріпила своє нинішнє становище.
Після того, як вона вигнала правопорушників і відновила мир у магічному університеті, студенти, які були віддані на милість хуліганам, були щиро вдячні принцесі, а тому проголосували за неї на наступних виборах. І далі, будучи студенткою другого курсу, Аріель стала президенткою студентської ради. Від чого багато хто почав ставитися до неї з великих захопленням.
Звичайно, ця ситуація не сподобалася віцепрезиденту. Рік, який йому ще залишався до випускного, він провів відпускаючи зневажливі коментарі в бік неймовірно харизматичної принцеси, але цій людині бракувало сміливості зіткнутися з Фітцом – тим самим хлопцем, який переміг здавалося нездоланних Лінію і Пурсену. Тож віцепрезидент тихо закінчив навчання.
А щодо двох принижених звіролюдок…
– Ух…
– Бляха…
Їм якимось чином вдалося уникнути виключення. Їхня поведінка не повністю покращилася і вони все ще вороже ставилися до Аріель, однак вони не демонстрували особливо-агресивної поведінки і більш серйозно відвідували заняття. Щоразу, коли вони бачили принцесу, то шипіли і гавкали, як невдахи, і підтискали хвости, коли проходили повз неї.
– Хмф! Ми тобі цього не забудемо, няв!
– Пхе, тобі краще не виходити вночі!
Аріель на це нічого не казала, а лише хихотіла.
Це лише посилювало захват принцесою і двома її охоронцями. В університеті не було нікого, хто міг би протистояти їй.
☆☆☆
Цього року Аріель стала студенткою третього курсу. Як і планувалося, ставши президенткою студентської ради на другому курсі, вона змогла налагодити контакт з гільдією магів і вищими чинами королівства Раноа.
Студентська рада допомагала зі збором потрібних людей. Аріель вибирала найталановитіших і найнадійніших людей, щоб відправити їх до королівства Асура для втілення плану. Перша група мала відправитися наступного року.
Минув рік відтоді, як вона стала президенткою, все йшло напрочуд гладко.
Сьогодні вони проводили одну зі стратегічних зустрічей, але не в особистій кімнаті Аріель, а в кімнаті студентської ради.
– Отже, Клін, чи є серед цьогорічних першокурсників хтось багатообіцяючий? – запитала принцеса.
– Так, є. Наприклад, Заноба Шірон і Кліф Ґрімор. Перший – благословенне дитя, а другий міг використовувати магію просунутого рівня ще до того, як вступив.
– Чудово, тоді нам потрібно знайти спосіб залучити їх, як тільки випаде така можливість… Чи є ще хтось помітний?
– Серед першокурсників? Ні, навряд чи, – Клін похитала головою. – Однак деякі з них можуть показати себе в майбутньому.
– Мені потрібно багато фігур для шахової дошки… Можливо, нам слід звернути увагу на тих, хто не навчається в університеті.
Поки Аріель старанно міркувала над тим, що робити, Елмор поглянула на неї:
– Принцесо, я очікувала, що ви це скажете, тому вирішила підготувати список талановитих людей за стінами університету.
– Чого і слід було від тебе очікувати. Поділися інформацією, яку ти зібрала.
– Звісно, принцесо, – Елмор витягнула з однієї шафки у кімнаті студентської ради стос паперів і простягнула Аріель. – Як щодо того, щоб ми вибрали кількох зі списку і запросили їх до магічного університету, а потім, оцінивши їхні особистості, запропонувати приєднатися до нас?
– Звучить добре. Тепер, будь ласка, розпочніть процес відбору. Стосовно ж запрошень… Упевнена, ми можемо звернутися з цим проханням до заступника директора Джініуса.
– Так, принцесо.
Після слів Аріель Фітц і Люк також почали переглядати список. У ньому були імена різноманітних людей. Починаючи з тих, хто жив у магічному місті Шарія, і закінчуючи шукачами пригод, що були активними у трьох магічних країнах. Навіть було ім’я Бога Меча Ґала Фаріона, захисника Святої землі Мечів.
– А, – раптом видихнув Фітц, поки переглядав список.
Його рука зупинилася, коли він побачив ім’я, яке впізнав. Очі широко розплющилися, а губи стиснулися. Рука затремтіла, а пальці стиснулися сильніше, зминаючи папір.
– Фітце, якесь ім’я привернуло твою увагу?
На ці слова хлопець підвів очі, а потім кивнув. На його обличчі змішалося здивування, розгубленість і радість.
– Принцесо Аріель… Я знаю цю людину.
На папері в його руці було написано ім’я Рудеус Ґрейрат.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥