Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun, Polina Sh., qwertyopdfghjkl.
У мене є Patreon, Buymeacoffee.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
РБ. Том 7. Додатковий розділ. Частина 2
Пролог. Болото, шукач пригод. Частина 1
Минуло п’ять років з моменту магічного лиха, відомого як «випадок з переміщенням у регіоні Фіттоа». Володар регіону – Саурос Бореас Ґрейрат – був мертвий. Його син Філіп Бореас Ґрейрат, мер цитаделі Роа, і невістка загинули. Через певний час надійшло повідомлення, що донька Філіпа – Еріс Бореас Ґрейрат – також померла.
У результаті високопоставлений міністр Даріус Сільва Ґаніус припинив фінансування пошуків переміщених жителів регіону Фіттоа. Попри те, що деякі особи продовжували пошукову діяльність самостійно, пошуково-рятувальний загін був офіційно розформований. Табір біженців змістив фокус уваги з пошуку тих, хто вижив, на повернення людям засобів до існування.
Таким чином, випадок з переміщенням для королівства Асура закінчився. Однак для тих, хто відчув все на власному досвіді, ситуація була ще далекою від закінчення.
☆☆☆
Чотириста двадцять другий рік Броньованого Дракона.
Герцогство Башерант, розташоване у північно-західній частині Центрального континенту, було одним із наймогутніших на північних землях і входило до числа трьох великих магічних країн. Місто Піпін – третє за величиною у герцогстві, і в ньому жив шукач пригод, про якого говорило все місто. На вулицях цю людину знали як «Болото».
Парубок, про якого йшла мова, через випадок з переміщенням був телепортований у віддалене місце. Через кілька років йому вдалося повернутися в регіон Фіттоа. Після цього він, як і багато інших, впали у відчай, коли побачили наслідки магічного лиха. Цей парубок вирушив до північної частини Центрального континенту, відомої як Північні території, у пошуках ще не знайденого члена родини. Як шукач пригод він навідувався до кожної країни, продовжуючи свої пошуки.
Ранок Болота починався рано. Як глибоко віруюча людина, він прокидався ще до сходу сонця і молився реліквії свого бога, що була схована у маленькій скриньці. Але ця річ не належала храму Міліса. Послідовники віри Міліса, швидше за все, підняли би брови, дивлячись на об’єкт його поклоніння. Однак він молився цій реліквії з усією щирістю, благочестиво схиливши голову.
Після завершення ранкової молитви Болото переодягнувся у тренувальний одяг і вийшов для пробіжки містом. Він – шукач пригод, тож його кістяк підтримувався фізичною силою. Як казав сам Болото:
– Я маг, але перш за все я шукач пригод. Якщо я не зможу рухатися у потрібний момент, то не зможу вижити.
Після приблизно години бігу він виконував особливе тренування зі своїх рідних місць, такого у герцогстві Башерант ніколи не бачили. Болото вмощувався долілиць і руками відтискався від землі. Він повторював це сто разів. Після цього Болото лягав на спину і піднімав верхню частину тіла ще сто разів. Далі він присідав і піднімався ще сотню разів. Шукач пригод виконував цю процедуру щодня, без пропусків.
– Мої м’язи ревнують. Якщо не дбати про них кожного дня, вони почнуть обурюватися. Це як з жінками… Але на відміну від жінок, вони не зникнуть раптово. М’язи мене не зрадять. Чи не так, Галку, Геракле?
Болото, який тренувався і давав імена частинам тіла, сказав би це зі сміхом. Однак його сміх би видавався трохи самотнім.
Коли він закінчив ранкове тренування, місто почало прокидатися. Болото вирушив до їдальні на першому поверсі таверни, щоб поснідати. Говорили, що шукачі пригод їли у два-три рази більше за пересічну людину. Проте вартість їжі у північних країнах була високою, тому багато хто дотримувався поміркованості. Але Болото не належав до їхнього числа. Він їв, мабуть, приблизно на двадцять відсотків більше вареного рису і страв з квасолі, ніж звичайний шукач пригод. Ситний сніданок був джерелом його сили.
Після сніданку він прямував до гільдії шукачів пригод – місця у центрі міста, де збиралися інші суворі особистості. Коли Болото зайшов всередину, всі погляди були прикутими до нього. Він не мав власної групи. Його стиль полягав у тому, щоб тимчасово приєднуватися до інших, якщо цього потребувала ситуація, і брати складніші запити.
Як винятковий маг, Болото користувався великим попитом.
Сьогодні до нього знову, як і завжди, заговорив лідер групи шукачів пригод рангу S:
– Агов, Болото, ти чув? На півночі є бродячий червоний дракон!
Це був шукач рангу S, Солдат Геклер. Він маг глибокі витончені риси обличчя, характерні для людей півночі, і був фехтувальником, який опанував просунутий рівень стилю Бога Меча і середній рівень стилю Бога Води, та був одним із відомих шукачів пригод у цих краях.
Солдат очолював групу шукачів пригод «Крокові Лідери», що була однією з багатьох під управлінням клану Громовержців, який діяв по всьому герцогстві Башерант. Хоча вони в основному займалися дослідженнями лабіринтів, але час від часу ці шукачі пригод також брали запити на знищення монстрів.
Група Крокові Лідери складалася з шести членів: два мечники, один воїн, два маги-цілителі й один атакуючий маг. Раніше у них було сім членів, але за певних обставин один із магів врізав дуба, тож тепер їм не вистачало вогневої сили і Солдат час від часу запрошував Болото приєднатися до них по-справжньому.
– Хей, Болото. Чи не час тобі офіційно стати одним із нас? Тобі комфортно працювати з нами, чи не так?
Однак Болото лише похитав головою:
– Ні, тепер, ставши відомим тут, я незабаром переберуся до іншої країни.
У нього була мета, він шукав матір. Однак Болото знав, що знайти людину в такому великому світі через п’ять років після випадку з переміщенням – це важке випробування. Жодних шансів, що це буде просто, особливо тому, що він не знав, де конкретно вона знаходилася. Тому Болото проводив ретельні пошуки усюди, куди приїжджав, й одночасно працював над тим, щоб поширити своє ім’я навколо, аби мати могла його знайти.
– О, але я піду з вами, щоб знищити бродячого червоного дракона, – Болото прийняв пропозицію про спільне завдання з Солдатом.
Якщо їм вдасться вбити дракона, то його слава різко зросте, що відповідало головній меті. Він негайно підійшов до стійки реєстрації, щоб приєднатися до загону.
– Але ми будемо не одні, правда? Які ще групи приєднаються до нас?
– Відтепер ми почнемо набирати людей… Минуло багато часу відтоді, як ми отримували таке велике завдання. Упевнений, охочих буде чимало.
Завдання з вбивства дракона завжди спільними стараннями виконувало кілька груп. Бо для однієї зробити щось подібне було б чистим самогубством.
Цього разу за місію знищити червоного дракона взялося п’ять груп.
Це були:
Група S рангу «Крокові Лідери».
Група A рангу «Род Найтс».
Група A рангу «Залізний Легіон».
Група A рангу «Кейв-а-Монд».
Група A рангу «Нісенітниці П’яниці».
Всього двадцять п’ять шукачів пригод, що було менше за мінімальні рекомендовані умови для виконання місії з убивства дракона, тобто сім груп з приблизною кількістю учасників у сорок осіб. Солдат захвилювався. З такою швидкістю завдання з полюванням на дракона вислизнуло б у них з рук.
– Хей-хей, ми тут говоримо про червоного дракона! За виконання лише цього завдання можна отримати цілий статок, то чому так мало людей?! Хіба це не лише групи A рангу?! Куди в біса поділися групи S рангу?!
– Я чув, що на сході недавно знайшли лабіринт, – сказав хтось. – Вони всі, мабуть, пішли перевірити його.
Один чоловік зітхнув:
– …Ми змушені відмовитися. Це не спрацює.
Четверо членів групи Кейв-а-Монд пішли, залишивши загін у кількості двадцять один чоловік. Здавалося неминучим, що решта наслідуватиме їхній приклад, але коли всі готувалися до розпуску, Солдат владно сказав:
– Добре, раз ми маємо кількість у двадцять одну людину, то кожен матиме більшу винагороду!
Попри те, що зібрані у загін шукачі пригод нервували, але ніхто не наважився заперечити словам лідера.
Двадцять одна людина крокувала по безплідній землі півночі. Дорога була запорошена снігом. Дерева втратили листя, а гілки пофарбувало в білий колір. Наближалася довга зима.
– Болото, проведи розвідку.
– Звісно.
Виконуючи наказ Солдата, Болото за допомогою магії створив стовп. Піднявшись у повітря, він вивчав, що відбувалося навколо і говорив іншим про те, що бачив. Червоні дракони – величезні. Поки вони регулярно проводять розвідку, то не зможуть пропустити когось такого.
– Хмм, – здавалося, Болото щось помітив. – На другу годину, грізлі Ластер. Ціла зграя. Вони підняли величезну хмару снігу!
– Скільки?!
– Вісім… ні, десять! Вони нас помітили! Прямують прямо до нас, і швидко!
Грізлі Ластер не були ціллю їхнього завдання. Оскільки загін був невеликий, а вбити вони мали червоного дракона, шукачі пригод не могли дозволити собі витрачати сили на боротьбу з непотрібними монстрами. Однак, коли одяг охопило вогнем, не було іншого варіанту, як зупинитися і збити його.
– Розсипатися! Болото, злізай. Прикрий нас!
– Зрозумів!
За наказом Солдата чотири групи розсипалися, плануючи влаштувати засідку на зграю монструозних ведмедів, які рухалися до них.
– Болото!
– Так!
За наказом Солдата Болото почав діяти. В одну мить перед ними з’явилася калюжа липкої багнюки. Як і випливало з його прізвиська, він майстерно творив заклинання «Болото». Зграя грізлі Ластер потрапила у твань, що раптово з’явилося перед ними, і їхні рухи сповільнилися.
– Зараз!
Шукачі пригод атакували одночасно. Як і очікувалося від бійців високого рангу, вони були швидкими і один за одним вбивали монстрів. Тут не було місця милосердю. Або вони загинуть, або уб’ють. Керуючись цією думкою, шукачі пригод швидко знищували зграю монстрів.
Однак коли залишилося лише кілька грізлі Ластер, хтось вигукнув:
– А, червоний дракон! Він наближається!
– Грізлі тікали від нього! Ґхах!
У їхньому напрямку рухався червоний дракон. Найсильніша істота Центрального континенту, що відокремилася від своєї зграї і впала на землю. Здобиччю цього монстра мали стати грізлі Ластер.
– Агов, Болото! Якого чорта?! Ти ж не розслабився, га?!
– Я не міг побачити його через піднятий сніг!
Їхній план полягав у тому, щоб відстежити дракона здалеку і здійснити раптову атаку. Натомість шукачі пригод були заскочені зненацька. У них не було жодних шансів на перемогу. Попри те, що червоні дракони були літаючими істотами, але вони мали міцні кінцівки, тож навіть на землі залишалися могутніми і спритними ворогами.
– Прокляття! Відступайте! Відступайте!
Хоча загін шукачів пригод був вправним, але в таких хаотичних умовах їм навряд чи вдалося б перемогти дракона.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon, Buymeacoffee і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥