Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Polina Sh., qwertyopdfghjkl.
У мене є Patreon, Buymeacoffee.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Пролог. Болото, шукач пригод. Частина 2
Розділ 1. Лист-запрошення. Частина 1
Минув тиждень відтоді, як я дізнався про місце, де знаходилася Зеніт. Я досі залишався у таверні герцогства Башерант.
Зеніт, очевидно, була в місті-лабіритні під назвою Рапан, розташованому десь у центрі континенту Беґарітт. Як би мені не хотілося негайно вирушити в дорогу, але це було дуже далеко звідси. Я уявлення не мав, скільки часу займе ця подорож, якби я ішов пішки. Можливо, це розтягнулося б на рік або навіть більше.
Крім того, наближалася зима. А це сувора пора в північній частині Центрального континенту. Ітиме сильний сніг, а замети досягатимуть п’яти метрів у висоту. І хоча місцева влада дбала про розчищення певних доріг, перетнути кордон буде важко. Звичайно, я міг би використати магію, щоб зупинити заметіль і розтопити сніг, але я не знав усіх шляхів, крім того, негоду неможливо було припинити назавжди. Це не та дистанція, де я міг досягнути сусідньої країни без ночівлі просто неба. Крім того, існувала ймовірність загубитися.
Тому я вирішив на деякий час залишитися у герцогстві. Крім того, за словами Еліналіз, Зеніт мала пригадала часи, коли вона пірнала у лабіринти. Я підозрював, що вона сказала це лише для того, щоб заспокоїти мене, але від неї я також почув, що мені не потрібно поспішати, бо Пол і Роксі вже прямували до міста-лабіринту.
Пол не викликав особливої довіри, але раз Роксі прямувала до моєї матері, то я міг трохи розслабитися. Мені краще дочекатися закінчення зими, перш ніж щось робити.
– Добре, сьогодні знову буду тренуватися.
Тож я розпочав день зі звичних щоденних тренувань. Навіть якщо був сніг, я все одно міг займатися силовими тренуваннями. В минулому житті я ніколи не міг займатися спортом надто довго, але чомусь моє нинішнє тіло трималося добре. Схоже, зміна тіла призвела і до багатьох змін.
Не було сенсу надто багато про це думати. Я просто мав бути вдячним за те, що міг так тренуватися щодня. З такими думками я зібрався і вийшов на пробіжку.
Сьогодні вихідний, тому я обрав складніший курс.
Спочатку зробив коло по місту. Утрамбований сніг був слизьким, що підвищувало ризик послизнутися і підвернути щиколотку, але шукачам пригод часто доводилося мчати нестійкими поверхнями, тож це також була важлива частина тренування.
Закінчивши коло по місту, я попрямував до зовнішньої стіни. Це була кам’яна споруда заввишки близько чотири-п’ять метрів, на яку я піднявся за допомогою магії. Шукачам пригод іноді доводиться швидко пересуватися по ділянках із великими перепадами висоти, тому це також була важлива частина тренування.
Там я помітив солдата, який стояв на варті.
– О, доброго ранку!
– Уоох!? А, це ти, Болото! Бачу, старанно працюєш. Отже, сьогодні вихідний?
– Так, сьогодні я знову тренуюся.
– Що ж, ти працьовитий хлопець. О, до речі, наступного разу відремонтуй нам стіну, добре? Я пригощу тебе чимось смачним.
– Якщо дасте дозвіл помацати груди вашої доньки, то я навіть перебудую ваш будинок.
– Гей… – почав він.
– Я жартую.
Я привітався з іншими солдатами на вершині стіни, а потім стрибнув униз, опинившись за межами міста. Далі я зробив ще одне коло, але цього разу біг навколо зовнішньої стіни. На відміну від міста, де сніг регулярно прибирали, за його межами накопичилися снігові кучугури, тому мені довелося використовувати магію вогню для створення доріжки, по якій я міг бігти. Це також важлива частина тренування. Так я відточував навичку використання магії, щоб розтоплювати сніг і пересуватися. Звичайно, мені не часто доводилося пробиватися крізь сніг і швидко рухатися, але… раніше мені вже доводилося іти в лісі під час хуртовини, тож це тренування – підготовка до подібної ситуації.
– Хуу… Хуу…
Зробивши одне коло, я почав тренуватися з дерев’яним мечем, який приніс з собою. Хоча я знав, що це було необов’язковим для мага, але все одно займався фехтуванням, оскільки це було частиною щоденної рутини. Здавалося, у цьому світі була поширена думка, що для мага нормально бути фізично слабким, але я так не вважав. Так, я не використовував меч, але часто користувався руками, наприклад, коли переносив багаж. Звісно, завжди можна доручити це завдання комусь іншому, але я вважав, що з цим краще впоратися самому.
– Ха! Ях! Хо!
Після тренування з мечем і повторення форм, яким мене навчили Пол і Ґіслейн, я вирішив провести симуляцію бою. Моїм суперником сьогодні був Руїджерд. Звичайно, мені не вистачало швидкості, щоб бути йому рівним. Я ніколи не зможу перемогти його, якщо не буду продовжувати тренуватися. Існувала також можливість, що хай скільки я тренувався, мені не вдасться його перемогти. Але це мене не хвилювало. Перемогти його не було моєю метою.
Закінчивши, я повернувся додому тим самим маршрутом.
Коли я повернуся до таверни, Еліналіз визирнула з вікна другого поверху.
– Ах… охох, Руде-ах-усе! З поверненням.
Вона заговорила, побачивши мене, але щось у ній здалося дивним. Її руки вчепилися у край вікна, обличчя створювалося, а тіло ритмічно тремтіло. Вона навіть стогнала «Мм, умм», намагаючись придушити свій голос. Крім того, плечі ельфійки були оголені.
– Дякую, пані Еліналіз. Схоже, у вас теж активний ранок.
– Га? Активний? Б-боюся, я не розумію, що ти хочеш ска… аах!
Я був впевнений, що в кімнаті знаходився чоловік, який ззаду робив з Еліналіз самі-знаєте-що. Попри те, що надворі було так холодно, вони відчинили вікно заради якихось химерних фетишів… що ж, це справді активно.
– На вулиці мороз, тому будьте обережними, щоб не застудитися.
Я відвів від неї погляд, зайшов до таверни і попрямував до своєї кімнати.
Коли я вперше з цим зіткнувся, це мене дещо шокувало, але зараз я вже звик. За останній тиждень мені стало кришталево-ясно, що Еліналіз – справжня шльондра. Вона приводила до своєї кімнати чоловіків. І це відбувалося майже щодня. Саме існування цієї жінки було сексуальним злочином.
Звичайно, я не мав наміру звинувачувати її за це. Насправді я теж хотів би взяти участь у цьому. Але не міг. Причина в тому, що протягом останніх двох років я фактично страждав від однієї хвороби. Це хвороба розуму і тіла. Важко вдаватися в подробиці, але візьмемо, до прикладу, цибулину.
Ця цибулина проростала, коли бачила гори чи долину. Пагін стабільно ріс до неба, мав міцне стебло, яке не могло збити ні вітер, ні дощ, а також красиву квітку, що розцвітала на кінчику. Потім, коли приходив відповідний час, квітка розкидала біле насіння. Однак моя цибулина не росла і не цвіла.
А до біса все це… скажу все прямо. Я мав ED. І ні, це не касета extra dynamic. Отже, після того, як ми з Еріс розлучилися, мій маленький приятель припинив вставати. Мені не хотілося згадувати, як я про це дізнався, бо сталося це тоді, коли я намагався прославити своє ім’я. У цей період до мене підійшла шукачка пригод. Я радісно дивився на неї, коли вів до своєї таверни, однак коли справа дійшла до головного мій приятель не встав. Зрештою вона розлютилася і пішла.
Звичайно, я намагався виправити це.
Солдат спробував допомогти мені і відвів до кварталу червоних ліхтарів. Я був у захваті, моє серце калатало, коли мене обслуговувала жінка. Однак зрештою все закінчилося невдачею. Мій тюльпан так і не зацвів, його стебло продовжило звисати. Крім того… ні, зупинимося на цьому.
У всякому разі, тоді я був дуже шокований. Я був майже повністю знищений. З часом мені якось вдалося оговтатися, і я, коли мав таку нагоду, пробував різні речі, але всі спроби, як і раніше, були марними. Мій маленький приятель так і залишався нерухомим. Мені все ще було приємно бачити оголену привабливу жінку, але в спинному мозку не йшли хвилі, а нижня половина мовчала. Потім прийшли відчуття безпорадності і самотності. Це повторювалося знову і знову, а моє серце ламалося все більше.
І я здався.
Тепер я більше не думав про це як про проблему, яку допоможе вирішити хтось інший. Мені ніхто не подобався настільки, щоб я вирішив спробувати. Якщо всі мої спроби романтичних стосунків закінчуватимуться зрадою, то з самого початку буде краще просто милуватися здалеку. Я не мав сподіватися на щось більше. Бо спробувавши один раз, завжди хотілося більшого. Так було завжди.
Це мені більше не потрібно. Я мав просто освоїти сольну гру. Мені не потрібні товариші. Я не любив, коли поряд були люди.
Хоча нині навіть сольна гра для мого приятеля… Ні, я не переживав через це!
– Хаа…
Я повернувся до своєї кімнати. Скориставшись магією, я нагрів повітря, створив гарячу воду й витер піт з тіла. Далі я переодягнувся і вийшов з кімнати, щоб перекусити.
– О!
– О.
І тут я зіткнувся з Еліналіз, яка закінчила зі своїми справами. Чоловіком, який обіймав її за плечі, був ніхто інший, як Солдат, з яким я працював останні кілька років. Він зблід, як тільки побачив моє лице.
– Ні, це не те, що ти думаєш, Рудеусе… Я не мав наміру торкатися до твоєї жінки.
– Ні, це не те, що ти думаєш, Солдате. Вона точно не моя жінка. Крім того, ти знаєш, що мій приятель не в робочому стані, чи не так?
– О, так, це правда. В-вибач. Я сказав те, що зачепило твої почуття. Я не хотів сваритися чи щось таке. Крім того, ти нещодавно заробив мені купу грошей.
– Все нормально, – запевнив я його. – До речі, було добре?
– Так, це було чудово, – сказав Солдат, і на його обличчі з’явився вираз блаженства.
– Тц, – хоча я сам поставив це запитання, але не міг не клацнути язиком. – Ну, ви його чули, Еліналіз. Добре для вас.
– Ну, так, звісно. Кожен чоловік, який піде зі мною, залишається щасливим.
– …О, справді?
Я знав, що Еліналіз уже насолодилася кількома чоловіками з групи Солдата. Кожен з них приходив до мене з вибаченнями і хвалькувато розповідали про свої зустрічі. Мені насправді не були потрібні їхні вибачення, але мене цікавило, чи знали вони про інших своїх товаришів? Чи не станеться так, що хтось дізнається – і почнеться хаос? Цілком можливо, що це порушувало якесь правило групи Солдата.
Ну… це не моя проблема. Я не планував брати в цьому участі. Одне необережно слово – і міг би вляпатися в халепу. Це було б досить неприємно. Протягом останніх двох років я намагався уникати неприємних ситуацій. Не робив нічого, що викликало б чийсь гнів, і не починав бійок. Тож..
Я заговорив з нею не для того, щоб критикувати.
– Пані Еліналіз.
– Так, що таке?
– Ви можете розважатися, як вам завгодно, але, будь ласка, розбирайтеся з наслідками самостійно, добре?
Саме так – це самозбереження. Хоча Солдат і його група дбали про мене, однак я не хотів буду затягнутим у проблеми інших людей, пов’язанні з їхніми промежинами.
– Звісно.
– Агов, про що ви говорите? – судячи з розгубленого виразу обличчя Солдата, він не розумів, про що йшла мова.
Еліналіз поцілувала його у щоку і повела вниз.
– Нічого. Ходімо поїмо.
Яка жорстока жінка.
☆☆☆
Еліналіз Драґонроуд була колишнім членом групи Пола. Схоже, після випадку з переміщенням вона об’єдналася з Роксі і відправилася на пошуки сім’ї Пола. Вони разом подорожували Континентом Демонів, потім Еліналіз відправилася на Центральний континент, а Роксі пішла розповісти Полу про те, де знаходилася Зеніт. Іншими словами, якби не егоїстичні примхи Еліналіз, разом зі мною зараз могла бути Роксі. Прокляття.
Ні, я маю бути вдячним. Вони могли всі піти до Мілішіона і залишити мене. Все гаразд. Я зможу побачити Роксі, коли дістануся континенту Беґарітт. Не потрібно поспішати.
Еліналіз була воїном і мала ранг S. Одного разу ми з нею взяли завдання на знищення монстрів, і, як і очікувалося від рангу S, вона чудово себе показала. Хоча її сила атаки була дещо низькою, але ельфійка прекрасно справлялася з роллю танка. Вона мала належати до воїнів вищого класу, хоча і не була найкращою.
Найкращим воїном для мене був Руїджерд. Навіть якщо це несправедливо – порівнювати її з ним.
Вона мала витончену ельфійську красу і сяюче довге золоте волосся, що звивалося розкішними кучерями. У неї м’яка поведінка, їй чудово відомо, як говорити і діяти так, щоб чоловік почувався добре. Еліналіз завжди дивилася прямо в очі, спокушаючи кожним випадковим дотиком, кожним порухом, кожним жестом.
Це те, що вона робила зі мною. Її дії, природно, спонукали думати: «О? Невже вона запала на мене?». Крім того, вона була дуже вмілою, чоловіки просто впадали в екстаз. Її витривалість у ліжку також була вражаючою, майже всі, хто проводив з нею ніч, наступного дня були повністю виснажені.
Однак це не означало, що вона принижувала інших жінок чи дивилася на них зверхньо. Еліналіз давала поради закоханим дівчатам, навчаючи їх прийомам, які дозволяли сподобатися чоловікові, а у групі брала на себе роль захисниці інших жінок. Загалом, вона поводилася як надійна старша сестра.
Крім того, ельфійка ніколи не спокушала чоловіків, які вже мали з кимось стосунки. Здавалося, що вона намагалася встановити межі: всьому свій час, місце і нагода.
Якщо не звертати уваги на її маленькі груди, то вона була бездоганною. Можна навіть сміливо говорити, що Еліналіз була абсолютно чарівною.
Звичайно, недоліком було те, що її сексуальний потяг був ненаситним. Вона один за одним пожирала всіх самотніх чоловіків навколо себе, не звертаючи уваги на думку інших. Це нагадувало спостереження за запалом. Незрозуміла наскільки він довгий, але рано чи пізно він догорить – і тоді станеться сильний вибух. Я говорю про гордих шукачів пригод, які починали сваритися через любовні справи. Еліналіз була достатньо харизматичною, щоб сварки не переросли у справжнє кровопролиття, але, очікувано, проблеми виникали досить часто, тому вона ніколи не затримувалася в одній групі надовго.
Ельфійка була добре відомою серед шукачів пригод південної частини Центрального континенту. Настільки відомою, що існувало негласне правило, згідно з яким їй не дозволяли приєднувати до групи, крім рідкісних винятків.
До речі, зараз вона була у групі зі мною.
Еліналіз сказала: «Якщо ти плануєш їхати на континент Беґарітт, то я маю переконатися, що ти доберешся туди цілим». Я не заперечував. За останні два роки я зрозумів, наскільки важко подорожувати одному. Тож навіть був за це вдячний.
Еліналіз була вправною у бою. Вона вміла робити все, що необхідно для умілого шукача пригод. Тому вона була хорошою партнеркою… за винятком тієї частини, де вона притискалася до мене, поки я їв, і водила руками, де тільки могла. Ця частина дещо дратувала. Якби не ерекційна дисфункція, я б відповів послугою за послугу…
– Солдате, ви не можете цього робити. Рудеус спостерігає.
– Справді не можу? Лише трішки.
– Охох, який неслухняний хлопець…
І зараз вона фліртувала з Солдатом у мене на очах. Все було б нормально, якби вони їли за окремим столом. То чому ми разом? Закладаюся, вона хотіла похизуватися. Чорт. Я анітрохи не заздрю!
– …
Солдат ставився до Еліналіз із ніжністю і турботою. Так само робили й інші члени його групи. Мене цікавило, як з таким зворотним гаремом ельфійці вдавалося уникати драми? Поки в мій бік не було спрямовано жодних гострих предметів, я не був проти. Хоча мені у певному сенсі хотілося докопатися до суті, перш ніж ситуація остаточно зіпсується, але я не мав великого досвіду в таких ситуаціях. Я не хотів штурхати осине гніздо.
– Гаразд, – сказала Еліналіз Солдату. – Ось гроші, які я обіцяла.
– Добре. Маю визнати, що після чогось такого чудового отримувати гроші трохи…
– Тільки не стався до мене серйозно, і ми квити, – відповіла вона, передаючи гроші.
Он воно що, то це її секрет. Майже як різновид зворотної проституції. Ну раз так, то проблем не мало виникнути.
…Правда?
☆☆☆
Таким чином ми прожили ще близько місяця. Але одного разу дещо сталося. Мені прийшов лист. Конверт був щільно запечатаний, на ньому був напис «Університет магії Раноа».
І що це в біса таке? Мені стало цікаво, тож я розпечатав конверт і прочитав лист.
«Шановний пане Рудеусе Ґрейрате,
Вітаю. Мене звати Джініус, я заступник директора університету магії Раноа.
Нещодавно ім’я Болото Рудеус почало лунати по всьому королівству Раноа. Я чув, що ви дуже вправний шукач пригод, який може безмовно використовувати магію. Під час подальшого розслідування я також виявив, що ви, схоже, були учнем чаклунки води королівського рівня Роксі.
Чи плануєте ви відшліфувати свої неймовірні магічні навички? Університет магії Раноа готовий запросити вас як спеціального студента. Спеціальні студенти звільнені від плати за навчання, а також від умови відвідувати заняття, проте вони мають вільний доступ до основної бібліотеки університету та обладнання для проведення досліджень.
Якщо ви завершите один дослідницький проєкт протягом семи років (до закінчення навчання) і передасте права на нього університету або гільдії магів, то зможете стати членом гільдії магів з рангом C. Звичайно, навіть якщо ви не досягнете жодних значних результатів, ви все одно зможете зареєструватися як член гільдії з рангом D, як і всі інші випускники.
Я був би дуже вдячний за можливість представитися вам.
Перепрошую за раптове прохання, однак, будь ласка, розгляньте цю пропозицію.
Дякуємо за ваш час і увагу,
Заступник директора університету магії Раноа Джініус Халфас»
У листі говорилося про спеціального студента… іншими словами, це було щось на зразок рекомендаційного листа для студента-стипендіата?
Я знав, що в цьому світі існувала гільдія магів, але уявлення не мав, чим вони займалися. До речі, я також знав про гільдію злодіїв, яка займалася продажем крадених речей на чорному ринку і керувала продажем рабів.
З цього я міг припустити, що гільдія магів займалася написанням і продажем книг про магію, а також проводила магічні дослідження. Проте я не знав, чи справді це так.
Але чому вони прислали цього листа зараз? Я мав зізнатися, що зайшов у глухий кут з магією. Звичайно, за останні кілька років я зрозумів, що був достатньо сильним, щоб жити як шукач пригод. Крім того, мені навіть вдалося самому перемогти блукаючого червоного дракона. Ясна річ, що він був значно ослабленим, але це не змінювалося того факту, що я переміг. А переможці зрештою були тими, хто писав історію.
Та все ж я не бачив потреби відвідувати семінари, щоб заохотити себе до навчання. Рекомендаційний лист невідомо звідки, з невідомої причини запрошував мене поїхати невідомо куди. Тож це, ймовірно, мало бути якимось шахрайством, так? Щось схоже на африканський золотий порошок і тому подібне.
Розділ 1. Лист-запрошення. Частина 2
Erectile dysfunction (ED), also referred to as impotence, is a form of sexual dysfunction in males characterized by the persistent or recurring inability to achieve or maintain a penile erection with sufficient rigidity and duration for satisfactory sexual activity. It is the most common sexual problem in males and can cause psychological distress due to its impact on self-image and sexual relationships.
Еректи́льна дисфу́нкція (від лат. erectus — «вертикально стоячий») або інакше імпотенція[1] (лат. impotens — «статеве безсилля», «слабкість») — порушення статевої функції у чоловіків, що характеризується неспроможністю досягти та утримувати ерекцію статевого члена, достатню для проведення задовільного статевого акта тривалістю понад місяць. Є симптомом деяких хвороб.
«Extra Dynamic» зазвичай позначає поліпшену якість звучання для магнітних касет низького рівня (Type I). Ці касети мають кращу динаміку звуку порівняно зі стандартними і забезпечують чіткіше звучання басів і високих частот.
Audio compact cassettes use magnetic tape of three major types which differ in fundamental magnetic properties, the level of bias applied during recording, and the optimal time constant of replay equalization. Specifications of each type were set in 1979 by the International Electrotechnical Commission (IEC): Type I (IEC I, ‘ferric’ or ‘normal’ tapes), Type II (IEC II, or ‘chrome’ tapes), Type III (IEC III, ferrichrome or ferrochrome), and Type IV (IEC IV, or ‘metal’ tapes). ‘Type 0’ was a non-standard designation for early compact cassettes that did not conform to IEC specification.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon, Buymeacoffee і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥