Оригінальна назва (японська): 無職転生 ～異世界行ったら本気だす～ (Mushoku Tensei: Isekai Ittara Honki Dasu)
Англійська назва: Mushoku Tensei: Jobless Reincarnation
Українська назва: Реінкарнація безробітного ~ В інший світ на повному серйозі ~
Інший варіант назви: Переродження безробітного ~ Я буду серйозним, якщо потраплю в інший світ ~
Автор: Rifujin na Magonote / Ріфуджін-на-Маґоноте
Ілюстратор (дизайн персонажів): Shirotaka / Шіротака
Рік початку видання: 2014
Рік початку видання вебновели: 2012
Рік закінчення видання вебновели: 2016
Кількість томів вебновели: 24
Кількість томів лайтновели: 26
Випуск: основна історія завершена
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Історія людини, яка задля спокути гріхів минулого вирішила безперестанно гарувати над собою й завжди боротися за щастя своїх рідних та близьких. Рудеус Ґрейрат — так звати того, за чиєю історією ми будемо спостерігати. Нам випаде шанс побачити всі етапи життя Рудеуса, від самого малечку та до самої смерті, де б і коли б вона його не настигла, чи то в ліжку в похилому віку в колі дітей та внуків, чи то на полі бою в оточенні союзників й ворогів, де він буде проливати свою й чужу кров. Ми будемо спостерігати за тим, як він знаходить своє щастя, заводячи друзів та знаходить кохання, але разом з цим нам доведеться побачити й темні часи його життя, як плани зазнають краху, як він втрачає близьких та коханих. Що ж за особистість цей Рудеус Ґрейрат, за яким ми будемо спостерігати? Це людина, яка понад усе цінує свою сім’ю, і якщо ви надумаєте нашкодити їм, ось вам моя порада, краще відразу покінчіть зі своїм нікчемним та жалюгідним життям, тому що Рудеус Ґрейрат вас не те що в живих не лишить, він вас не відпустить до тих пір, поки ви не будете благати всіх відомих і невідомих Богів про смерть, та навіть тоді ви не помрете легкою смертю. Тому що, заради своєї сім’ї він піде на будь-які свідомі й несвідомі злочини. У любові до сім’ї й криється його сила та слабкість, а те наскільки він добрий до своїх рідних й близьких, настільки ж і безжалісний до своїх ворогів — горе тим, хто ними стане!
Переклад з англійської. Переклад НЕ з вебновели. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun, Polina Sh., qwertyopdfghjkl.
А також дякую: Lea
У мене є Patreon, Buymeacoffee.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Розділ 2. Вступний іспит. Частина 1
Розділ 2. Вступний іспит. Частина 2
***
Я сподівався, що вони не скажуть мені перемогти ще одного бродячого дракона, бо, чесно кажучи, не хотів цього робити. Я все-таки був боягузом! Коли я чесно сказав про це Джініусу, на його губах з’явилася крива напружена посмішка:
– Ну, що ви, звісно, ні.
Крива посмішка часто з’являлася на його обличчі. Схоже, він чимало пережив.
Поки я так думав, Джініус вивів мене назовні. Ми прямували до низки споруд. За його словами, наша ціль – це тренувальна зала у навчальному корпусі, де зазвичай проводили магічні експерименти і тести.
– Тут дуже багато будівель. Невже у вас стільки студентів?
На моє питання Джініус кивнув і пояснив:
– Університет магії Раноа відрізняється від інших магічних шкіл тим, що також пропонує звичайні заняття, тому у нас так багато студентів. Є курси, призначені спеціально для дворян, а також курси арифметики для торговців і тому подібне. Звичайно, незалежно від того, на якому курсі навчається людина, вона все одно вивчатиме магію.
Отже, вони пристосували кафедри і запропоновані курси до соціального становища й особистих інтересів людей? Все було так, як і сказала Роксі, ця вища школа приймала будь-кого. Не дивно, що університет був величезним.
– Звичайно, у нас нема нікого, хто міг би навчити магії імператорського рівня, але ми можемо похвалитися безліччю викладачів, чиї магічні навички перевершують уміння персоналу королівської академії Асура.
– Вражає.
– У нас також є курс військової справи, але на ньому досить мало студентів.
– А чи є у вас медичний курс, наприклад, де навчають лікування психічних захворювань?
– Лікування психічних захворювань? Ні, такого у нас нема. Ми маємо чудових професорів, що навчають магії зцілення і детоксикації… однак сфера, про яку ви говорите, не пов’язана з магією, чи не так?
– Ваша правда.
Це був університет, а не університетська лікарня. Чи справді я зможу розв’язати свою проблему тут? Що ж, це порада Бога Людей. Тому не потрібно поспішати.
– Хтось із ваших знайомих хворий? – запитав Джініус.
– Я б не сказав, що вони хворі. Це швидше… прокляття чи щось подібне.
– Зрозуміло, ви прийшли сюди, щоб дослідити, як зняти прокляття? Це похвально.
– Мої наміри не настільки благородні.
Поки ми розмовляли, то зайшли до однієї з будівель, зведеної з магостійкої цегли. Всередині був величезний відкритий простір, як у спортзалі, але на підлозі були чотири магічних кола, радіусом близько п’яти метрів кожне.
Навколо магічного кола зібралося близько двадцяти хлопців і дівчат, всі одягнуті в однакові мантії. Вони заходили в коло по двоє – й атакували одне одного заклинаннями. Вони ж могли постраждати від цього, чи не так?
– Це студенти четвертого курсу. Гадаю, це група, яка в основному складається з людей благородного походження. У нашому університеті приділяють увагу бойовому досвіду, тому ми проводимо подібні поєдинки.
Поки я слухав пояснення Джініуса, куля одного студента влучила прямо в іншого. Того в мить охопило полум’ям, однак магічне коло під їхніми ногами негайно спалахнуло і вогонь швидко згас. На студенті не залишилося жодного опіку.
– Що це за магічне коло? – запитав я.
– Магічне коло зцілення священного рівня. Навіть якщо ви отримали удар, то негайно зцілитеся.
– Ого, це неймовірно.
– Крім того, зовнішній край – це високорівневий бар’єр, який не піддається навіть сильній магії.
Ясно. Колись давно я не звернув на магічні кола особливої уваги, коли вперше побачив їх у підручнику магії, але вони завдали мені чимало клопотів, коли я повертався з Континенту Демонів. Можливо, мені варто навчитися ними користуватися. Хоча якщо я знову потраплю до кола, схожого на те, що було в королівстві Шірон, то мені, ймовірно, тепер вистачить сил, щоб вирватися з нього.
Поки я думав над цим, ми підійшли до магічного кола навпроти студентів.
– То що мені робити? – запитав я.
– Я чув, що ви можете чаклувати без слів, Рудеусе. Я хотів би, що ви продемонстрували мені це.
– Це все? Якби я був самозванцем, то зміг би підготуватися до цього, чи не так?
– Гм? Що ж, це правда. У нашій школі був один вчитель безмовної магії, але він помер минулого року від старості… – Джініус хвилювався, що ж йому робити, а потім стукнув кулаком по долоні. – О, це ідеально. Насправді у цій групі є студент, який може чаклувати без слів. Можливо, він не такий хороший, як ви, Рудеусе, але він – геній нашого університету. Цього року він приєднається до студентської ради… Але це не важливо. Професоре Ґето! Чи можу я позичити Фітца?
Через кілька хвилин до нас підійшов хлопець з коротким білим волоссям і в темних окулярах. У нього були довгі вуха. Ельф? Хлопець мав маленьку статуру – ні, він просто молодий. Як на мене, йому було десь років тринадцять. Мізків у нього більше, ніж м’язів. Як хлопцю йому слід більше тренуватися.
Хоча він був молодшим і мав менше м’язів, але він був старшокурсником, тож краще проявити повагу.
– …!
У той момент, коли наші очі зустрілися, я схилив голову і голосно привітався.
– Радий зустрічі, мене звати Рудеус Ґрейрат. Якщо все пройде добре, то з наступного семестру я навчатимуся на молодшому курсі. Буду вдячний за ваше керівництво і підтримку, якщо ви вважатимете, що мені чогось бракує.
– А… Га? Т-так!
Фітц збирався щось сказати, але на той момент я вже закінчив вітатися з ним. Хто перший представився, той і переможець! Він розтулив рота, потім закрив і так кілька разів, зрештою він сказав:
– Я – Фітц. Радий знайомству.
Його голос був дещо високим і різким. Схоже, він ще не пройшов фази дорослішання. Однозначно молодший за мене, але старшокурсник залишався старшокурсником. Я боявся залишити погане враження, тому вирішив проявити трохи поваги:
– Прошу вибачення за незручності, але я дякую, що ви погодилися взяти участь в моєму іспиті.
– Е… так.
Коли ми обоє зайшли в магічне коло, Джініус щось пробурмотів й активував його. Лінії слабко засвітилися, тож я спробував перевірити зовнішній бар’єр, постукавши по ньому, але рука пройшла наскрізь.
– Га? Професора Джініусе, невже коло не працює належним чином?
– Пане Рудеусе, цей бар’єр блокує лише магію.
– Отже, фізичні атаки проходять.
Точно, бар’єр, з яким я зіткнувся у королівстві Шірон, був королівського рівня, тому блокував як магію, так і фізичні атаки. Що ж, гаразд. Я можу зайнятися цим питанням, коли матиму час. Оскільки я пройшов увесь цей шлях до університету, то було б гарною ідеєю повчитися у когось.
– Гаразд. Оскільки ви, Рудеусе, шукач пригод, чи не проти ви провести імітаційний бій з Фітцом? По суті, я хочу, щоб ви використовували безмовну магію.
– Звісно, без проблем, – я кивнув і повернувся до Фітца.
Хм? Чи означало це, що в разі програшу мені доведеться заплатити за навчання, як і всі інші? Ця думка мені не сподобалася. Після перемоги над бродячим драконом я мав більш ніж достатньо грошей, але як людина, що роками рахувала кожну монетку, я намагався уникнути будь-яких зайвих витрат, коли була така можливість.
…Мені слід підійти до цього з усією серйозністю.
Фітц зайняв позицію – і ми з ним опинилися по обидва боки центральної точки магічного кола. Він тримав у руці маленьку магічну паличку. Це навівало спогади. Колись я теж використовував схожу паличку. Я також зайняв позицію, приготувавши посох, яким користувався з десяти років – Аква Херті, Гордість Водяного Короля-Дракона. Останнім часом я навіть думав над тим, щоб назвати його Шарлін. Хоче, чесно кажучи, ім’я дівчини не зробить його потужнішим.
– Тоді…
Хоча я вирішив підійти до цього серйозно, але це був перший раз, коли я бився з кимось, хто використовував магію без промовляння магічної формули. Я зробив кілька симуляцій на випадок, якщо подібне колись станеться, однак мені було цікаво, чи спрацюють мої стратегії…
– Добре, починайте!
У мить, коли дали цю команду, моє магічне око побачило, як Фітц спрямував магічну паличку. Ймовірно, він планував взяти ініціативу на себе, скориставшись швидкістю безмовної магії. У такому випадку мені потрібно використати магію для протидії.
– Порушення Магії!
– Га? Що? Чому?! – Фітц приголомшено витріщився на магічну паличку, коли вона відмовилася працювати так, як потрібно.
– Хороше запитання. Що б це могло бути?
Лівою рукою я створював свою фірмову кам’яну кулю. Вона найпростіша у використанні. Кам’яна куля мала високу потужність, легке націлювання в потрібне місце і за короткий проміжок часу можна на високій швидкості випустити кілька штук. Кам’яна куля і заклинання «Болото» було частиною моєї стратегії, коли справа доходила до завдань з винищення. Крім того, маг і сам міг постраждати при необережному використанні магії вогню.
Розмір приблизно з кінчик мізинця. Висока швидкість обертання і польоту. Спочатку я думав запустити її прямо в голову Фітца… але передумав.
І вогонь!
Кам’яна куля зі свистом зачепила край щоки Фітца – і з чудовим гуркотом прорвалася крізь бар’єр. Вона влетіла в магостійку цеглу і перетворилася на пил.
– …!
Фітц заціпенів, з його щоки потекла кров, але рана швидко загоїлася завдяки магічному колу. Він змахнув пальцями кров й озирнувся, щоб побачити, куди полетіла кам’яна куля. І далі з глухим звуком гупнувся на підлогу дупою.
Я радий, що змінив напрямок. Магія зцілення не була всемогутньою. Попри те, що магія зцілення святого рівня могла в одну мить загоїти незначні рани, але магія цього рівня не могла повернути мертвих до життя – якби він отримав прямий удар, то миттєво помер.
– …
Очі Фітца зустрілися з моїми. Він був у темних окулярах, але я чомусь знав, що наші погляди зустрілися.
Ми нічого не сказали один одному. Погляд Фітца ставав дедалі сильнішим. Чомусь у мене виникло таке відчуття, що я облажався. Ті, хто зібралися навколо іншого магічного кола, також уважно дивилися в мій бік.
Очі Джініуса широко розплющилися. Еліналіз позіхнула.
– Я-як… ти це зробив? – голос Фітца тремтів.
Джініуса також цікавила моя відповідь.
– Це називається «Порушення Магії». Ти не знаєш про неї?
Фітц похитав головою. Схоже, він не знав. Мабуть, вона не настільки відома, хоча особисто я вважав, що ця магія дуже корисна в битві з іншими магами… Якщо подумати, то протягом майже двох років мого буття шукачем пригод, крім Орстеда, я не зустрічався ні з ким, хто міг би використовувати її.
Фітц дивився на мене. Його погляд навіть крізь сонцезахисні окуляри був до того уважним, що я мовчки відвів очі. Джініус сказав, що Фітц – геній. А я щойно примусив його прямо при всіх упасти на зад. Була велика ймовірність того, що я зіпсував йому репутацію.
Чи міг я стати колючкою в його боці? Чи буде він намагатися підставити мені ногу, щоб я спіткнувся, коли ітиму з їжею? Чи спробують облити мене напоями, підвісити і обсипати насмішками? Я був би дуже нещасним, тож не хотілося, щоб все пішло по такому сценарію.
Я мав уникнути такого розвитку подій за будь-яку ціну.
Тоді гаразд!
– Дякую, старшокурснику! Завдяки вашій підтримці я зміг добре показати себе! – підійшовши до нього, сказав я з яскравою усмішкою, досить голосно, щоб почули інші.
– Га?
Я подав йому руку, щоб допомогти піднятися. Фітц виглядав трохи збентеженим, але прийняв мою допомогу.
Його рука була м’якою. Мабуть, він ніколи раніше не тримав меча.
– Пізніше я обов’язково належним чином подякую вам, – прошепотів я йому на вухо, поки допомагав піднятися.
– …! – по його тілу пробігло тремтіння і він швидко кивнув.
Я прийняв рішення, що коли мене приймуть до університету, то я куплю Фітцу торт або щось таке.
До речі, іспит я склав. Джініус осипав мене похвалами. Оскільки я зміг так неймовірно перемогти Фітца, вони були готові прийняти мене одразу.
***
І ось через місяць я жив у гуртожитку університету магії. Також я отримав більш детальне роз’яснення про спеціальних студентів. Як правило, вони звільнялися від плати за навчання і відвідування занять. За власним бажанням спеціальні студенти могли приєднатися до звичайних і навчатися разом з ними. Поки вони раз на місяць відвідували класну годину, то в основному були вільними робити на території університету все, що їм заманеться.
Можна орендувати кімнату в дослідницькому корпусі і зануритися в дослідження. Або обрати приміщення в навчальному корпусі і присвятити свій час навчанню. Можна піти в бібліотеку і провести весь день за читанням. Або піти до їдальні та їсти там скільки влізе. Навіть можна покинути територію університету і стати шукачем пригод. Відправитися до гільдії магів і представити результати своїх досліджень. Або піти до кварталу червоних ліхтарів і розважитися. Однак все, що відбувається за межами території університету, – це відповідальність студента і тільки студента. Хоча їх називали спеціальними студентами, вони більше нагадували науковців-дослідників. Але, схоже, існувало кілька типів спеціальних студентів, і не всі з них звільнялися від занять.
Виходило, що я отримав добрячу порцію свободи. Звичайно, вона мала свої межі. Було заборонено вчиняти дії, які вважалися злочином за законами королівства Раноа. Також заборонялися дії, що могли нашкодити університету і гільдії магів.
Мені дали тонкий примірник правил навчального закладу і сказали прочитати їх для того, щоб дізнатися деталі. Я швидко погортав його і дійшов висновку, що поки дотримуватися розумних меж, проблем не виникне. Правила в основному були такими ж як у гільдії шукачів пригод. Правду кажучи, в гільдії шукачів пригод обмеження були суворішими.
До речі, Еліналіз також вступила. Як звичайна студентка, з платою і все таке. Вона сказала, що якщо за один раз заплатити вступний внесок і плату за всі роки навчання, то це коштувало приблизно три золоті монети Асури. Ця сума здавалася досить невеликою, але золота монета Асури була найдорожчою у світі. За одну таку монету в цій місцевості можна було досить комфортно жити пристойний проміжок часу.
Якщо звичайний студент належним чином складав іспити й отримував хороші оцінки, то міг бути частково звільнений від плати за навчання і вступного внеску. Якщо ж у нього взагалі не було грошей, то він міг запалити після закінчення навчання. Схоже, університет проявляв гнучкість у плані оплати, щоб залучати видатні таланти. Ну, не те щоб це мене стосувалося.
– Хмм, – я знову перечитав правила, уважно вивчаючи. Особливу увагу приділив покаранням за сексуальні злочини, ця частина була детально розписана. – Еліналіз, схоже, коли справа іде без примусу, то ви маєте певний рівень свободи щодо ваших бажань.
– Це чудова вища школа. Ти знав? Такі дії повністю заборонені у школах Мілішіона.
Хоча я не сказав слова «секс», але вона відповіла точно і без жодних вагань. Оскільки ельфійка жила тілесними бажаннями, то її розум справді працював інакше, ніж в інших.
Виходячи зі знань минулого життя, я думав, що секс, який призводить до вагітності у школі, серйозно порушував дисципліну і негативно впливав на суспільну мораль. Однак в цьому університеті навчалися представники різних рас, вік яких дуже відрізнявся. Тут були як десятилітні, так і ті, кому вже перевалило за сто. У зв’язку з цим уявлення про те, що було «нормальним», дуже відрізнялося.
Було також багато таких, як Еліналіз, людей з прокляттями, які могли нажити собі проблем, якщо їхнє особисте життя обмежувалося. Крім того, бажання розмноження – це інстинкт.
Що ж, університет мав причини для досить м’яких обмежень у цій сфері. Це означало, що я міг вільно працювати над відновленням своєї гідності як чоловіка. О так, зробимо все можливе! Піднімемо мого маленького приятеля і змусимо його працювати! Це все були жарти, звісно.
Бог Людей сказав, що колись я вилікую свою проблему. Я мав заспокоїтися і не поспішати.
Розділ 3. Перший день у вищій школі. Частина 1
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon, Buymeacoffee і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥