Сходження в тіні. Пролог. Частина 1

Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて!』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow

Англійська назва: The Eminence in the Shadow

Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!

Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке) 

Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)

Рік початку видання: 2018

Кількість томів: наразі 5

Випуск: триває

Перекладачка: Silver Raven

Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.

Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.

Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.

Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели висловіть Alastor.

Пролог

Підготувати найкращу сцену!

Частина 1

Я не пам’ятаю, чим це викликано. Однак коли я усвідомив це, то вже прагнув стати «могутньою постаттю в тіні».

Неважливо що це, аніме, манґа, кіно чи щось подібне. Щоб це не було, якщо там є могутня людина в тіні, мене все влаштовує.

Він не головний герой і не останній бос, але впливає на історію за лаштунками та демонструє свої здібності. Я завжди захоплювався подібними персонажами і хотів стати сірим кардиналом. Подібно до героїв, якими всі захоплювалися в дитинстві, для мене це була «могутня постать в тіні». Ось так.

Однак, на відміну від дітей, чиє захоплення героями було швидкоплинним, моє бажання глибоко засіло в серці. Воно ніколи не зникало, і підштовхувало мене вперед. Карате, бокс, кендо, змішані єдиноборства… я докладав усіх зусиль, щоб опанувати все необхідне та стати сильнішим. Я приховував свої здібності заради дня, який колись настане.

У школі я виконував роль посередності. Невиразний моб A, що не шкодить ні людям, ні тваринам, але за фасадом буденного життя я присвячував весь свій час тренуванням. Так пройшло моє дитинство і минали шкільні роки.

Але з часом до мене почала підкрадатися тривога. Настав час подивитися в очі реальності.

Так, щоб я не робив, усе марно.

Неважливо скільки бойових мистецтв ти можеш опанувати, ти ніколи не зможеш отримати ту приголомшливу силу, як «могутня постать в тіні» з вигаданих історій. На все, що я здатен, це побити кількох бандитів. Але ситуація значно ускладниться, якщо хтось дістане пістолет. А якщо мене оточать озброєні солдати, то всьому кінець.

Могутня постать в тіні, яку побили солдати… сміхота!

Навіть якщо я тренуватимуся десятиліттями, навіть якщо стану найсильнішим бійцем у світі, упевнений, що мене переможе групка солдат. Хоча, можливо, буде шанс вистояти навіть у випадку, коли тебе оточили солдати. Але навіть якщо людині вдасться дати відсіч у такому випадку, то коли на голову впаде ядерна боєголовка – вона щезне. У людського тіла є межа. Проте я можу сказати, що могутня постать в тіні, якою я прагну стати, не щезне від ядерного вибуху. Тому я теж маю стати таким.

Що потрібно зробити, щоб пережити ядерний вибух?

Мати неймовірну фізичну силу?

Сталеве тіло?

Невичерпну витривалість?

Ні, жоден варіант не підходить. Тут потрібно дещо інше, абсолютно інша сила.

Так, саме вона – магічна сила, мана, ці, аура, неважливо як це називається. Мені потрібно отримати цю невідому силу. Ось до якого висновку я прийшов, зіткнувшись з реальністю.   

Припустимо, хтось шукає магічну силу. Упевнений, люди подумають, що цей хтось божевільний. Я б теж так подумав. Вирішив би, що ця людина з глузду з’їхала.

Але подумайте про це: ніхто у світі не довів, що магія існує, але також ніхто не довів, що її не існує.

Я не можу отримати силу, якої прагну, тримаючись за здоровий глузд. Тому потрібно зануритися в глибини божевілля.

З цього часу тренування стали надзвичайно складними. Бо ніхто не знає, як отримати магічну силу, ману, ці, ауру чи як воно там.

Я сидів під водоспадом, медитував, постився, займався йогою, звертався до релігії, шукав духів, молився богу, прив’язав себе до хреста. Правильної відповіді не існує, тому я продирався крізь темряву, тримаючись обраного шляху.

Минали дні, настало моє останнє літо у старшій школі. Магічну силу, ману, ці чи ауру ще треба відшукати…

Було вже зовсім темно, коли я закінчив звичне тренування.

Я одягнув спідню білизну, яку відклав набік, а потім і шкільну форму. Я ще не отримав цієї невідомої сили, проте відчуваю, що мої нещодавні тренування ведуть мене до відповіді.

Як от зараз.

Після завершення тренування у голові спалахують вогні, а світ обертається.

Точно відчувається вплив магічної сили… або аури. Можу сказати, що сьогоднішнє тренування було дійсно насиченим.

Можна відчути цілий всесвіт повністю роздягнувшись у лісі, а постійне биття головою об велике дерево вимітає з голови зайві думки та стимулює мозок до пробудження невідомої сили. Це вельми продуманий підхід до тренувань.

О так, перед очима все розпливається. Це як струс мозку. Легкими, летючими кроками йду лісом. Раптом я побачив мерехтливе світло. Два вогні, що ніби плавали в повітрі. Яке дивне світло. Воно ніби манить мене за собою.

– Ма-магія…? – швидко іду вперед.

Упевнений… я упевнений, що це магія! Нарешті я знайшов цю невідому силу!

У якийсь момент хода перетворюється на біг, навіть якщо ноги чіплялися за коріння дерев, я рвався вперед, як звір до здобичі.

– Магія! Магія! Магія! Магія-магія-магія-магія!!! – я вистрибую перед двома вогнями, намагаючись схопити їх… – Га…?   

Сяйво фар залило світ білим кольором. Гучний скрип гальм відлунював у моїй голові.

Удар прошив моє тіло. Моя… магія…

У результаті я зміг відшукати магію.

Коли я отямився, все навколо було заповнене магічною силою. Вона трохи відрізнялася від тих двох вогнів, що я бачив, але це неважливо.

О і ще одне, так, дрібничка, я випадково переродився. Упевнений, що знайшов магію та відкрив двері до переродження в іншому світі, невелика справа.

Наразі я кількамісячний хлопчик. Лише нещодавно самосвідомість повернулася, моє відчуття часу досить розмите, тому я не можу зорієнтуватися в часовому пробіжку. Також я не розумію мови, але приблизно міг визначити, що цивілізація цього світу десь на етапі розвитку середньовічної Європи.

Але це не важливо. Я отримав магічну силу. Ось що важливо, мене не цікавить ні процес, ні деталі.

Як тільки самоусвідомлення повернулося, я помітив магію. Навколо з’являлися плаваючі сяючі часточки, що нагадували відчуття, які я мав під час тренувань у минулому житті, коли бігав голяка по квітковому полі у пошуках духів.

Мої тренування не пройшли даремно. Доказом є те, що я зміг одразу відчувати магію, а тепер можу маніпулювати нею, як кінцівкою. Це схоже на ті відчуття, коли я прив’язував себе голим до хреста, беручи приклад з Ісуса… чи ні, коли я змінював релігії та танцював і молився роздягнутим… Гадаю, мої тренування добряче допомогли у цьому. Я вже маю доказ, що можу стати сильнішим.

Я витрачатиму весь свій час на тренування і цього разу точно стану силою в тіні… Ой, я зараз зроблю купку.

Якщо подумати, то птахи, здається, сруть мимоволі, але з немовлятами, схоже, та сама ситуація. Як би я не намагався чинити опір у голові, інстинкти брали гору і шепотіли: просто зроби це. Але я присвятив усього себе тренуванням, тому напружив м’язи сфінктера, щоб виграти час і…

– Оґяаааааа!!!

Покликати людей.  

Гадаю, минуло близько десяти років.

Магія – це дивовижна сила. Вона дозволяє подолати людські обмеження. Я можу з легкістю переносити величезні валуни, бігати удвічі швидше за коня та стрибати на висоту вищу, ніж будинок. Однак цього досі не достатньо, щоб вистояти проти ядерної зброї. Так, я можу посилити свій захист магією, але вогнева потужність земної зброї величезна. У цьому світі немає ядерної зброї, і якийсь час я думав, що все нормально.

Але хіба може погодитися сірий кардинал на менше?

Ні, абсолютно і точно, ні.

Тому моя мета – отримати силу, яка перевершить ядерну зброю.

У результаті повторних досліджень і щоденних тренувань я відчув, що є потенційне рішення, тому останніми днями займаюся експериментами.

О так, я народився у шляхетній родині, яку називають магічними мечниками. Це родина, що покоління за поколіннями використовує магію для зміцнення тіла та битв, виховуючи майбутніх темних лицарів. Я не жадана висхідна зірка цієї сім’ї… а швидше посередність. Все-таки сірі кардинали повинні ретельно обирати де, коли і кому показувати свої здібності. Тому я почекаю, коли цей час настане…

Попри те, що я не підходжу до вивчення фехтування з усією серйозністю, я навчився битися, використовуючи магію, а також це стало для мене хорошою можливість переглянути свій стиль бою.

Щиро кажучи, бойові техніки, які я вивчав у попередньому житті, були набагато витонченіші та логічніші, ніж у цьому світі. Узяти хоча б сучасні єдиноборства. Непотрібні прийоми та рухи відкидаються, залишаються лише найкращі прийоми з різних бойових мистецтв. Які зливалися, та створювали досконалий стиль бою. Звісно, цей досконалий стиль відповідав правила гри, але процес його удосконалення можна використовувати, як техніку для пошуку нового бойового стилю.

Для порівняння, бойові техніки цього світу не перетинають межі країн, тобто кожна бойова школа відокремлена. Також є техніки, що недоступні загалу, а навіть якби вони стали доступними – немає засобів масової інформації, щоб поділитися ними. Іншими словами, немає злиття різних стилів, відбору кращих прийомів і доведення їх до ідеалу.

Якби потрібно було описати цю ситуацію одним словом, я сказав би: неочищена.

Проте між моїм колишнім світом і цим є фундаментальна відмінність. Саме так, магія. Завдяки їй фізичні можливості абсолютно інші.

Візьмемо, наприклад, силу. Якщо я можу підняти людину однією рукою, то вся система наземного бою ламається, як сірник. Якщо мене схоплять ззаду, я можу високо підстрибнути у повітря. А при атаці лоб в лоб можу відкинути противника ударом ноги. Так, звичні методи тут не працюють.

Це ніби люди мають свій стиль бою, а горили – свій.

Також є різниця у швидкості, дистанції та реакції.

Що, між іншим, дуже важливо. Зрештою бойові мистецтва це про поєдинок. Читати рухи опонента важливо. Відстань, кут і позиція – все має значення.

Мені знадобилося час, щоб зрозуміти ситуацію з відстанню. Бійці у цьому світі стають далеко одне від одного. Ми ставали на відстані приблизно у 5 метрів. Ні, я розумів, що це пов’язано зі швидкістю і широкими кроками. Спочатку я був приголомшений, що в іншому світі такий стиль бою, але потім усвідомив, що у них слаборозвинені захисні прийоми. 

Деякі майстри бойових мистецтв, що слабкі у захисті, тримаються дистанції. Вони бояться атаки суперника. Безпечніше бути там, де удари противника тебе не зачеплять. А це призводить до поєдинку, коли один наступає, а інший відступає. І навпаки. Монотонні рухи туди-назад не можна назвати по-справжньому захопливим боєм.

Що п’ять метрів, що сто – різниці немає, бо жоден з опонентів не здатен показати гідної атаки. Те саме з шести, семи і десятьма метрами – ситуація не міняється. Рішення просте, зменшити дистанцію та атакувати.

Однак після досягнення певної дистанції стає важливим кожен міліметр. Це відстань моєї атаки, а також відстань, яка впливає на мої реакції на дії супротивника. Дистанція, кут, швидкість реакції, навіть зміна положення на півкроку може стати перевагою або недоліком. Ось як це має бути. Це не має нічого спільного з тим, щоб один боєць подолав п’ять метрів для атаки, а інший відстрибнув на шість.

Гадаю, ця ситуація зачепила мене через упередження, як все відбувалося в іншому світі, а також через те, що я не познайомився з магічною силою, але зрештою все стало на місця. Тепер я сприймаю це спокійно.

Тож я щодня тренуюся вдома, батько показує нам сестрою прийоми, а ми з нею боремося. Моя сестра, вона старша за мене на два роки, має природний талант. Якщо так триватиме і далі, то вона стане главою сім’ї у майбутньому. Це не рідкість у цьому світі, магія робить жінок сильнішими, тому вони можуть стати спадкоємицями.

– Хаа, ти така сильна… – щодня говорив я на перемоги сестри.

Я не можу перемагати, бо мені потрібно бути мобом А та зливатися з натовпом, щоб стати силою в тіні.

>>Пролог. Частина 2<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно.