Сходження в тіні. Пролог. Частина 2

Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて!』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow

Англійська назва: The Eminence in the Shadow

Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!

Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке) 

Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)

Рік початку видання: 2018

Кількість томів: наразі 5

Випуск: триває

Перекладачка: Silver Raven

Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.

Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.

Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.

Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели висловіть Alastor.

Сходження в тіні. Пролог. Частина 1

Підготувати найкращу сцену! Частина 2 

Ось так минають дні, але в мене мало вільного часу вдень, бо я вчуся поводитися як дворянин та спілкуюся, як моб A з натовпу.

Тому тренування, природно, приходять вночі, коли вже всі заснули. Ясна річ, що я сплю менше, але все добре, разом з недовгим сном я маю власний метод відновлення, який поєднує магію та медитацію.

Так, і сьогодні буде тренування. Після базової підготовки у лісі я запланував дещо особливе.

Ходили чутки, що нещодавно в покинутому селі неподалік поселилися розбійники. Коли я перевіряв це, то виявив там досить велику групу злодії. Так, вони ідеально підходять для перевірки моїх здібностей. Я часто розбираюся з поодинокими бандитами, а тут ціла група. Це подія року. Відчуваю захват. Мені часто не вистачає противників, тому я дуже радий цим поганцям.

О, будь ласка, нехай злочинців буде більше.

Ситуація, коли з поганцями розбираються на місці, часто зустрічається в сільській місцевості цього світу. Люди, що займаються правопорушеннями і судовою системою, в основному живуть у місті. Тому тут судитиму я.

Сьогодні я також випробую нову зброю – «слизовий костюм», результат моїх нещодавніх досліджень.

Дозвольте пояснити, що це таке.

У цьому світі є магічна сила, люди використовують її, щоб зміцнювати свої тіла та зброю. Однак при використанні магічної сили завжди є втрати. Наприклад, якщо в залізний меч влити 100% магічної сили, насправді буде передано лише 10. По суті, 90% магії будуть викинуті на вітер. Навіть мітрилові мечі, що відомі своєю сумісністю з магією, зі 100 відсотків візьмуть 50. Це вже вважається неймовірним результатом, а мітриловий меч є предметом розкоші.

Тому я звернув увагу на слиз. Бачте, слиз – це магічні істоти. Вони використовують магію, щоб змінювати форму та пересуватися. Тож я вирішив перевірити, слиз приймає 99% магічної сили, це дивовижно. А завдяки своїй оболонці-желе слиз може вільно змінювати форму. Я шукав слиз і досліджував слизове желе, що залишалося після знищення ядра. Кількість знищеного слизу перевищила 1000. Через це в околицях майже не залишилося слизу, тому мені довелося відправлятися в експедиції, щоб знайти ще.

Ось так я зміг зібрати слизове желе, воно просте в обробці та досить місце, одягнувши його на все тіло мені вдалося зробити слизовий костюм. На відміну від обладунків він легкий і не шумить. Слизовий костюм зручний і навіть допомагає тілу рухатися. Звичайно, захист – на рівні.

Зараз я ношу слизовий костюм, зроблений з желе із чорним пігментом. Жодного декору чи прикрас. Він ідеально припасований до тіла, маючи отвори лише для очей та ніздрів. У ньому я виглядаю як злочинець з детективної манґи. Коли я стану сірим кардиналом, то можливо подумаю про інший дизайн.

Коли я прибув до покинутого села, то попри те, що надворі глуха ніч, горіло кілька вогників. Схоже, вони влаштували бенкет після успішного пограбування каравану торговців. О так, пощастило. Злодії мають пристойні речі тільки після вдалого нападу, тож тепер всі їхні скарби – мої. Таким чином я збільшу свої статки для майбутнього становлення силою в тіні.

Я увірвався на бенкет до біса схвильований. Обійдемося без раптових атак, бо сьогодні буде незвичне тренування.

– Хія-ха-ха!! Женіть сюди здобич! – закричав я, вломившись всередину.

– Щ-що це за малий поганець?!

Мені десять, ясна річ, що я невисокий.

– Ану женіть здобич! – я штовхнув грубіяна, який назвав мене малим поганцем.

Інші бандити вихопили зброю.

– Хей, вибачай, я не буду себе стримувати через те, що ти ди…!

– Отримуй! – я зніс голову чуваку, який патякав дурниці.

Звичайно, зброя теж була зроблена зі слизу. Чудовий меч, який можна відділити від слизового костюма за потреби. Крім того, слизовий меч має кілька корисних функцій.

Функція номер один – збільшення.

– Отримуй! І це! І ось це! І це! – розмахую мечем і нищу натовп бандитів навколо себе.

Слизовий меч витягується гнучко, як батіг, але краї неймовірно гострі. Я хвилювався, бо це вперше, коли я використовую його в реальному бою, але він непогано себе показує.

– І це! І це! І це! І це… га?

Я так захопився, що різав, як шалений, але зараз у кімнаті тихо. О, то залишилася тільки одна людина?

– Х-хто ти в біса такий…?

– Ну, нічого не поробиш, випробуємо другу функцію на тобі.

– Що ти мелеш…?!

– Принаймні ти виглядаєш сильнішим за інших, ти бос, так? На жаль, ти не зможеш мене перемогти, але якщо станеш піддослідним кроликом, гарантую, що ти проживеш на дві хвилини довше. Викладись на повну.

– Хей, не недооцінюй мене, малий! У столиці я…!

– Закінчуй з цим. Підійти і вдар мене.

– Помри-и-и-и! – Бос A кидається на мене з розлюченим обличчям. Звісно, я… не ухиляюся від його атаки.

Він ріже мечем мені груди, і я падаю на землю від удару.

– Ха-ха! Ось що відбувається, коли ти недооцінюєш ворога. Я майстер столичного стилю Бушін… Я-якого?!

– Тада!… Ти мене навіть не порізав. – Я піднявся, ніби нічого не сталося.

Я дуже задоволений захистом слизового костюма. Атака на рівні боса A повністю нейтралізована.

– Я чув, що стиль Бушін зараз популярний у столиці королівства. Продемонструй.

– Прокляття, я тобі покажу! – бос A нападає.

Так. Можна навіть не напружуватися. Поки він щосили розмахує мечем, я свій навіть не дістаю. Легко відступаю вбік і ухиляюся від атак.

Стиль Бушін, так? Дії боса можна прочитати по тому, як він тримає меч.

У цьому світі рідко можна побачити, щоб хтось намагався логічно підійти до завершення битви. Зазвичай люди потрапляли в пастку духовності, стародавніх традицій та особистих переживань. Внутрішню боротьбу боса A можна прочитати по його незграбних атаках. Можна поспівчувати тому, як напружено він думає над виходом з бою.

Зміщуючись на півкроку, я вислизаю з-під удару боса.

– Ч-чому… я не можу тебе зачепити?!

– Ти слабший за мого батька. Гадаю, ти можеш бути сильнішим за мою сестру, однак за рік вона перевершить тебе.

– Маленький поганцю-у-у-у-у-у!

Відбиваю його меч убік, і швидко б’ю по гомілці. Різкий і чіткий удар нижче коліна.

– Кха, а-а, як…?

Бос A, схопившись за ногу,  скручується в позі ембріона, червона кров стікає по гомілці вниз, утворюючи калюжу на землі.

Досить простий трюк, на пальцях ноги було гостре лезо, як у льодоруба. Друга корисна функція слизового меча полягає в тому, що він може з’явитися будь-коли і в будь-якому місці. Серед способів використання цей варіант найбільш придатний. Ударити ворога по нозі, та використати «приховане» лезо. Удари по ногах складно заблокувати. Відбити меч і завдати удару по нозі, нічого красивого, але дієво.

– Схоже, ми закінчили.

– За-зажди…!

– Ти не протримався і двох хвилин.

Я б’ю боса A під щелепу ногою з лезом на кінчиках пальців. Він конвульсивно здригається, відштовхую його ногою та йду шукати здобич.

– Витвори мистецтва? Я не можу їх продати. З продуктами теж проблема. Пропускаємо. Де гроші, коштовності та дорогоцінні метали?

Кілька візків здобичі. І багато мертвих купців.

– Я помстився за вас. Ваш скарб піде на добрі справи, тому не турбуйтеся і спочивайте з миром.

Я помолився за них, отримавши непогану здобич. Близько 5 мільйонів зені. Один зені приблизно стільки ж, як одна єна. Всі ці гроші підуть на мою діяльність «сірого кардинала».

Було б добре, якби цей світ став небезпечнішим, а бандити лютували. Ніби як у грі, коли ти йдеш вулицею і зустрічаєш негідників.

– Постарайся у наступному житті та пошир беззаконня на весь світ. – Я показав мертвому босу великий палець… і раптом дещо помітив. – Це… клітка?

Вона досить велика і міцна.

– Раб? Ні відправити кудись, ні продати.

Але на випадок, якщо там є щось цінне, я зняв кришку з клітки.

– Доволі… неочікувано.

Якби це описати… всередині клітки знаходилося маса гнилої плоті. Воно заледве зберегло людську подобу, але не можливо визначити ні вік, ні стать.

Проте воно досі живе. Ба більше, коли я зазирнув до клітки маса плоті сіпнулася, тож воно залишається при свідомості.

Я чув про таке. Це монстр, якого називають «одержимий демоном», церква знищує подібних. Вони народжуються звичайними людьми, але одного дня їхні тіла починають гнити. Якщо їх так і залишити, вони швидко помруть. Церква купує живих «одержимих демонами» і страчує під приводом очищення. Очищають від демонів, вбиваючи хворих людей, але натовп аплодує і хвалить церкву за збереження миру. Щось таке можна очікувати від Середньовіччя. Трохи напружує.

Якщо продати цей шматок м’яса церкві, то він коштуватиме більше, ніж уся сьогоднішня здобич. Однак я не можу цього зробити, тож і думати про це не має сенсу.

Що ж, гадаю, я маю позбавити його страждань.

Встромляю слизовий клинок у клітку… і раптом дещо помічаю.

Цей шматок м’яса містить у собі велику кількість магічної сили. Неймовірно-жахлива кількість магії, більше ніж у мене, у того, хто плекав свою магічну силу з малечку. Тоді це…

– Ця довжина хвилі – розгул магії…?  

Можливо, ця маса гнилої плоті з’явилася через розгул магії. Я вже відчував це на собі. Якби мені не вдалося взяти магію під контроль, мене б чекала така сама доля?

Мені відомо про вплив магічної сили на організм, в той день я добре відчув можливості. Розгул магії здатен підвищити можливості тіла для прийняття магії і навіть змінити так, що користуватися магічною силою буде легше. Але надто небезпечно навмисне підштовхувати себе до розгулу магії, тому я відкинув цю ідею.

Але якщо ця маса плоті результат розгулу магії, в мене є можливість провести кілька дослідів… я можу без зайвого ризику наблизитися до бажаного образу «сили в тіні».

– Можна скористатися цим шматком м’яса… – протягую до нього руку і вливаю магічну силу.

Минуло близько місяця…

Я зітхаю, пригадуючи той день, коли отримав цей шматок м’яса.

Як все так обернулося?

Експерименти з масою плоті проходили добре, до одного дня. Це не моє тіло, тому я міг робити що завгодно. Щодня я вливав у шматок м’яса магічну силу, перевіряючи те і те. Це було весело. Наближатися до суті магії та усвідомлювати, що моя сила зростає, – це найбільша радість для мене. Точніше, делікатніше, сильніше – контроль над магічною силою досягнув межі й у мить, коли от-от мав статися розгул магії… з’явилася білява ельфійка.

Що ж, я був настільки поглинений контролем над магією, що не помітив, як шматок м’яса перетворився на ельфійку. Дивовижно, маса гнилої плоті повернулася до первісного вигляду. Тепер ти вільна, повертайся до рідного міста. Я спробував відіслати її у піднесеному настрої, побажавши щасливого майбутнього, але вона сказала, що не може повернутися додому. І почала наполягати на тому, що хоче відплатити мені за порятунок свого життя. Але я тебе не рятував, це всього лиш збіг обставин.

Це було клопітно і я вже подумав втекти, проте зрештою вирішив зробити її підлеглою A сірого кардинала. Не схоже, що вона зрадить мене, до того ж вона здається розумною і виглядає як корисний помічник. Їй десять, як і мені, але, схоже, люди не брешуть, коли говорять, що ельфи дорослішають швидше.

– Отже, відсьогодні ти Альфа.

А чи Альфа, все одно.

– Добре, – вона кивнула.

Стереотипна ельфійка – красуня зі світлим волоссям, блакитними очима і світлою шкірою.

– А твоя робота… – Я зупиняюся, щоб подумати.

Це важливо. Її робота допомагати силі в тіні, не можна допуститися помилки, розставляючи акценти щодо того, що таке сила в тіні, яка мета і тому подібно. Це дуже важливо.

Необхідно встановити правильну мету. Якщо ціллю боротьби є помста за програш в пачінко, то це не дуже круто. Я не можу проявити тут недбальство. Ще до того, як я потрапив у цей світ, я фантазував про наймогутнішу постать в тіні, яку тільки можна придумати. Коли я опинився тут, то в цьому плані нічого не змінилося. Поєднуючи тисячі, десятки тисяч сюжетів, я дійшов до найкращого рішення.

– Перебувати в тіні та не допустити воскресіння демона Діаблоса.

– Демона Діаблоса…? – Альфа злегка нахилила голову.

– Гадаю, ти вже чула, що колись давно демон Діаблос хотів знищити світ. Але троє героїв об’єдналися – людина, ельфі та звіролюд – вони перемогли його і захистили світ.

– Чула, але хіба це не просто казка?

– Ні, це сталося насправді, але правда набагато складніша за казку… – говорю і на моєму обличчі з’являється крива посмішка. Я легко можу використати легенди цього світу для створення необхідного антуражу. – Однак переможений Діаблос перед смертю устиг накласти на героїв прокляття. Воно називається «прокляття Діаблоса».

– Прокляття Діаблоса? Ніколи не чула про таке.

– Воно існує, це… «одержимість демоном», що руйнувала твоє тіло.

– Ох, це… – Альфа широко розплющує очі.

– Нащадки трьох героїв довгий час страждали від цієї хвороби. Але в минулому прокляття Діаблоса можна було вилікувати. Так само як я вилікував тебе.

Ніхто не повірить, що якийсь час тому Альфа була «одержима демоном», на її прекрасній шкірі жодної подряпини. Це прямий доказ, що мої слова – правда.

Величезна брехня.

– «Одержимість демоном» вказувала на нащадків героїв. Раніше їх захищали, цінували і шанували як дітей тих, хто врятував світ.

– Але тепер нас ніхто не цінує. Навпаки… – сказала Альфа, її обличчя скривилося.

– Хтось перекрутив історію. Вони приховали докази того, що від прокляття страждають нащадки героїв, приховали спосіб вилікуватися від прокляття, а замість цього зробили все, щоб люди почали зневажати «одержимих демонами».

– Тц…! Хто посмів?!

– Це ті, хто прагнуть воскресити демона Діаблоса. Всі, хто страждають від прокляття Діаблоса, мають виняткові магічні здібності та успадкували кров героїв. Іншими словами, це люди, які можуть захистити людство, вони перепона для послідовників Діаблоса.

– Тому нас називають «одержимими демонами» і вбивають…

– Саме так, тебе звинуватили в тому, що ти одержима демоном. Ти втратила сім’ю і домівку. Хіба ти їх не ненавидиш?

– Ненавиджу. Як я можу їх не ненавидіти?

– Культ Діаблоса – наш ворог. Вони діють за лаштунками, тому і ми ховаємося в тіні. Ховаємося в тіні та полюємо на тіней.   

– Гадаю, вони мають неабияку владу, щоб діяти за лаштунками та мати такий вплив… здатні маніпулювати стількома людьми, приховуючи правду…

Серйозно киваю.

– Це буде важкий шлях. Ти готова мені допомогти?

– Якщо ви цього бажаєте, я готова ризикнути життям. І покарати винних смертю… – Альфа дивилася на мене блакитними очима та безстрашно усміхалася. Її юне і прекрасне обличчя сповнене впевненості та рішучості.

Я подумки стиснув кулак. Юху! Ця ельфійка така довірлива!

Звичайно, культу Діаблоса не існує, тому скільки б ми його не шукали, а все одно не знайдемо. Тож ми можемо вбивати злочинців навколо, сказавши, що запідозрили у них послідовників культу Діаблоса. І ми можемо навіть використовувати особливі фразочки, типу: демон ось-ось воскресне… або кінець уже близько. Або вриватися на поле бою і говорити: дурні… вами маніпулюють… А потім змітати їх з лиця землі. О… мене трохи затягнуло у фантазії.

Точно, для такої організації важлива назва…

– Ми – Сад Тіней… Ми ті, хто ховається в тіні та полює на тіней…

– Сад Тіней. Хороша назва.

У тебе непоганий смак на назви організацій, еге?

Саме в цю мить був заснований «Сад Тіней» і народився заклятий ворог світу Діаблос. А я зробив ще один крок до становлення силою в тіні.

– Гадаю, ти хочеш навчитися володіти мечем і одночасно практикувати контроль над магічною силою. Я зможу розібратися з основними силами, однак тобі доведеться брати участь у битвах з дрібнішою рибою, тому ти маєш стати сильнішою.

– Розумію. Ворог сильний і я теж маю стати сильнішою.

– Так, це правильний настрій.

– Ми маємо відшукати і захистити інших нащадків героїв.

– Е-е, так, всьому свій час.

Звичайно бавитися у сірого кардинала набагато веселіше, коли багато людей, це надає більшої глибини й організованості. Але мені не потрібно багато. Гадаю, вистачить і нас двох.

– Добре, поки що зосередимося на тому, щоб стати сильнішими.

Я тримаю дерев’яний меч і блокую удар Альфи. Вона добре б’ється, складно повірити, що донедавна ельфійка була новачком. У неї гострі чуття, вона володіє великим запасом магічної сили і досить вправно нею користується.

Ось про що я думав, розмахуючи дерев’яним мечем при місячному світлі.  

>>Розділ 1-1<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно.