Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 5
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели висловіть Alastor.
Сходження в тіні. Пролог. Частина 2
Розділ 1. Підготовка «Сили в тіні» розпочата! Частина 1
Минуло близько трьох років з моменту заснування «Саду Тіней». Нам з Альфою – виповнилося по 13 років, а моїй старшій сестрі Клер – 15 років. Нема нічого особливого у досягненні тринадцятилітня, але з п’ятнадцятиліттям зовсім інша історія. Саме так, коли дворянам виповнюється 15, вони відправляються на три роки навчатися до столиці королівства. Моя сестра – надія родини Каґено, тож наша мама влаштувала для неї божевільну вечірку, що лише підкреслило її позицію надії.
Все добре. Так, все будо добре, поки моя сестра не зникла в день від’їзду до столиці. Тож у родині Каґено почалася велика метушня.
– Коли я зайшов, кімната вже була такою. – Говорить мій батько м’яким голосом. Виглядає він досить непогано. – Слідів боротьби немає. Однак зловмисник зміг відчинити вікно так, що Клер цього не помітила.
Батько, який виглядає як типовий денді, кладе руку на віконну раму та дивиться на небо. Склянка віскі в руці ідеально вписалася б в цю картину.
Ну, це якби в нього було волосся…
– І? – пролунав холодний голос. – Ти хочеш сказати, що ми нічого не можемо зробити, бо негідник виявився вмілим?
Це моя мама.
– Н-ні, це не так, я просто констатую факт… – відповідає батько, на його обличчі виступив холодний піт.
Наступної миті.
– Ах, ти ж лиси-и-и-и-ий!!!
– Ой, ви-вибач, вибач!
До речі, до мене ставляться, як до повітря. Від мене багато не очікують і я не створюю жодних проблем. Мене це влаштовує.
Але справді шкода, що моя сестра зникла. Вона класна людина. Злочин стався вночі, коли я тренувався в покинутому селі, тому я не міг цьому завадити. Я стежив за суперечкою батьків зі збентеженим виразом обличчя і, дочекавшись відповідного моменту, прокрався до своєї кімнати і бухнувся на ліжко.
Говорю:
– Можеш вийти.
– Слухаюсь. – Разом з відповіддю, штора майже беззвучно відхилися і вийшла дівчина у чорному слизовому костюмі.
– Це ти, Бето?
– Так. – Ще одна ельфійка, як і Альфа.
Однак на відміну від золотоволосої Альфи, у Бети волосся сріблясте. У неї блакитні котячі очі, а родимка під одним оком чимось нагадувала сльозу. Після мене й Альфи вона третій учасник Саду Тіней. Хоча я сказав, що всьому свій час, Альфа почала приймати людей, ніби підбирає бродячих котів, тому кількість учасників зростає.
– Де Альфа?
– Вона йде по слідам викрадачів пані Клер.
– А вона швидка. Моя сестра ще жива?
– Ймовірно.
– Є можливість її врятувати?
– Така можливість є, але… нам потрібна ваша допомога, пане Тінь.
А так, я лідер Саду Тіней, тому велів називати мене Тінню.
– Це Альфа сказала?
– Так. Враховуючи небезпеку для заручників, ми повинні вжити всіх можливих заходів.
– Гм, – щиро кажучи, Альфа вже стала досить сильною. Тож якщо вона просить про допомогу, можна сміливо припустити, що вона зіткнулася з кимось сильним. – Моя кров кипить…
Я вивільняю магію, яку накопичував на долоні, примушуючи повітря навколо нас тремтіти. В цьому нема якось прихованого сенсу, мені просто подобається влаштовувати такі вистави.
Це справило враження на Бету, вона навіть пробурмотіла:
– Як і очікувалося…
Останнім часом поряд були Альфа, Бета і Дельта, тож я не відчував брак партнерів для тренувань, але час від часу хотілося чогось новенького. Крім того, я хочу грати «силу в тіні», тож це чудова можливість.
– Я давно не показував свою справжню силу…
Я звик до цієї атмосфери «сірого кардинала». Крім того, нещодавно Альфа і Бета почали створювати ідеальне середовище для цієї гри, це так захоплює.
– Винуватцем є послідовник культу Діаблоса. Ймовірно, вищий чин.
– Вищий чин…? Що їм потрібно від моєї сестри?
– Гадаю, справа в тому, що вони підозрюють належність пані Клер до нащадків героїв.
– Що ж, припущення цих виродків правильні…
Мені подобається, як вони діють.
Крім того, вони навіть зібрали матеріали і говорили «Зрештою ваші слова були правдою…», «Тисячу років тому діти Діаблоса…», а також «Цей кам’яний пам’ятний має сліди культу Діаблоса…», але я не знаю чи так це, бо не можу читати стародавні тексти. Гадаю, Альфа теж мало в них розуміє. Припускаю вони знайшли якісь папери, що виглядають досить підозрілими і можуть дати відчуття, ніби ми наближаємося до правди про культ Діаблоса. Здається, все так і відбувається.
– Погляньте на ці документи. Серед останніх розслідувань, які ми провели, є інформація про схованки, до якоїсь із них привезли викрадену пані Клер…
Бета почала викладати величезну кількість матеріалів, але для мене це темний ліс. Більшість з них написана стародавніми символами, які я не розумію, а в інших записані цифри і всяке різне, що взагалі немає сенсу. Вони на голову вище за мене у створенні всяких текстів.
Ігнорую пояснення Бети, дістаю метальний ніж і кидаю його в мапу на стіні. Цілюся в місце, де, як я думаю, є відповідна атмосфера або щось подібне.
Бух. Ніж проштрикнув мапу.
– Там.
– Там? Про що ви…?
– Моя сестра там.
– Але там нічого немає… Ні, не може бути…! – Бета, ніби щось усвідомивши, почала гарячково шукати потрібне серед матеріалів.
Ем, цей, я кинув його у випадкову точку. Але Бета – чудова актриса. Гадаю, зараз вона скаже, що в місці, куди я поцілив, є прихована база, еге ж?
– Після перевірки зібраних матеріалів, схоже, в точці, на яку ви вказали, є прихована база.
Я ж казав.
– Однак ви так швидко проаналізували велику кількість матеріалів, і навіть розшифрували приховані моменти… Ви дивовижний.
– Тобі потрібно більше тренуватися, Бето.
– Я постараюся.
Неймовірно. Хоча я знаю, що це акторська гра, але вона просто чудесна. Ох, Бето, ти змушуєш мене з нетерпінням чекати, що буде далі.
– Я негайно доповім Альфі. Вночі займемося порятунком?
– Ага.
Бета поклонилася і пішла. Її очі сяяли, це справді відчувалося, ніби вона аж переповнена поваги до мене. Оскара цій дівчині.
Темний підземним коридором ішов чоловік. На вигляд йому близько тридцяти. Він у хорошій формі, має пронизливий погляд та зачесане назад сиве волосся. Його кроки зупиняються перед єдиними дверима в кінці коридору, на сторожі стоять двоє бійців.
– Донька барона Каґено тут?
– Так, пане Орбо. – Боєць, до якого звернувся чоловік, вклонився і відімкнув двері. – Будьте обережним, ми прикували її, але вона дуже непокірна.
– Хм, за кого ти мене маєш?
– П-прошу вибачення!
Орба штовхає двері та заходить до кімнати. Це кам’яна камера. Дівчина була прикута ланцюгами, що блокували магію, до стіни.
– Ось і ти, Клер Каґено.
Почувши слова Обри, дівчина підняла голову. Клер – красива дівчина. Через те, що її викрали посеред ночі, вона досі залишалася в тонкому пеньюарі, який виразно підкреслював пишні груди та стрункі стегна. Шовковисте чорне волосся стікало на спину, а вольові очі дивилися прямо на Орбу.
– Я бачила твоє лице у столиці. Ти ж віконт Орба?
– Хо, так, колись я був членом королівської охорони… а можливо ти мене бачила на турнірі Бушіно.
– Так, на турнірі. Принцеса Айріс вибила з тебе все лайно. Пхех. – Клер засміялася.
– Гм, це сталося тому, що я дотримувався правил турніру, тож це виняток. У справжній битві я їй не програю.
– Нічого б не змінилося, віконте Орбо, що програв у першому раунді фінального турніру.
– Стулися, дівчисько, яке ніколи не зможе дійти до фіналу. – Орба люто глянув на Клер.
– Я зроблю це через рік.
– Шкода розчаровувати, але в тебе немає року.
Ланцюг, що стримував Клер, задзвенів. Відразу після цього зуби клацнули поряд з шиєю Орба.
Клац.
Якби він трохи не відхилився, вона перегризла б йому сонну артерію.
– Нумо перевіримо, у кого з нас немає року? Хочеш?
– У тебе нічого не вийде, Клер Каґено.
Орба поцілив їй у щелепу, коли вона сміялася, як навіжена. Клер стукнулася об кам’яну стіну, але її погляд нітрохи не змінився.
Другий удар пішов у молоко, тож Орба опустив кулак.
– Ухиляєшся?
Клер безстрашно посміхнулася:
– О, я думала ти мух ловиш.
– Гмм, схоже, ти не втратила голову від своєї потужної магії.
– Мене вчили, що суть полягає не в кількості магічної сили, а в тому, як нею користуватися.
– Батько тебе добре навчав.
– Лисий мене цьому не навчав, я говорю про молодшого брата.
– Брат…?
– О так, він нахабний. Якщо ми б’ємося, я завжди перемагаю. Однак я вчуся з його технік, а він з моїх – ні, тому я знущаюся з нього щодня. – З кривою посмішкою сказала Клер.
– Бідолашний хлопчина. Схоже, я став героєм, що врятував його від жорстокої старшої сестри. Що ж, годі з цими дурницями… – Орба зробив паузу, уважно роздивляючись дівчину. – Клер Каґено, чи відчувала ти останнім часом, що з твоїм тілом щось не так? Важко впоратися з магією, контроль нестабільний, під час використання магії приходить біль, а тіло починає… гнити. Було щось таке?
– Викрав мене, щоб погратися в лікаря? – Клер підняла вгору кутики блискучих губ.
– Колись в мене теж була донька. Я не хочу діяти жорстокіше, ніж уже було. Для нас обох буде краще, якщо ти відповідатимеш чесно.
– Погрожуєш? Я починаю бунтувати, коли мені погрожують, навіть якщо в такій поведінці немає сенсу.
– Упевнена, що не хочеш казати правду?
– Гм, а що ти мені зробиш?
Орба і Клер якийсь час дивилися одне на одного. Дівчина порушила мовчанку першою:
– Що ж, невелика справа, тому я відповім. Що там було, мій фізичний стан і магія? Зараз зі мною все добре. Якби я ще не була прикута, то все було б ще краще.
– Зараз?
– Ага, зараз. Приблизно рік тому в мене були симптоми, про які ти згадував.
– Що? Хочеш сказати, що воно саме пройшло? – наскільки відомо Орбі, немає жодного випадку, щоб це вилікувалося природним шляхом.
– Ага, я нічого особливого не робила… А, так, може брат щось зробив? Не знаю у чому справа, але він попросив зайнятися з ним розтягуванням, і після цього я стала почуватися набагато краще.
– Розтягування? Ніколи про це не чув… але якщо в тебе були симптоми, то ти підходиш.
– Підходжу…? Про що це ти?
– Тобі не потрібно знати. Все одно довго не протримаєшся. О, я також перевірю твого брата…
Щойно Орба це сказав, як йому врізали в ніс.
– Га?! – він відступає до дверей, затискає ніс, з якого ллється кров і гнівно дивиться на дівчину. – Клер Каґено, ти паскуда…!
Усі кінцівки були прикуті ланцюгами, але їй вдалося вивільнити праву руку.
Кров крапала на підлогу.
– Ти здерла власну шкіру і вивихнула палець…?!
Це незвичайні ланцюги, це ланцюги, що блокують магію. Іншими словами, Клер здерла шкіру, вивихнула палець, зняла кайданки та вдарила Орба лише чистою фізичною силою. Це приголомшило його.
– Якщо з ним щось станеться, я тебе зі світу зживу! Уб’ю тебе, твою сім’ю, твоїх родичів, твоїх друзів, усіх, кого… кха…?!
Орба щосили врізав їй у живіт. З ланцюгами, що блокували магію, вона ніяк не могла захиститися від його атаки, підсиленою магічною силою.
– Поганка…! – сплюнув Орба, коли Клер упала на підлогу.
Кров, що стікала з правої руки, утворила під нею червонувато-чорну пляму.
– Що ж, зараз і дізнаємося… – бурмоче Орба, тягнучись до крові.
У цю мить боєць відчинив двері й випалив:
– Пане Орбо, біда! На нас напали!!!
– Напали? Хто?!
– Не знаю! Ворогів небагато, але ми не можемо їм протистояти!
– Тьху, іду вже! А ви подбайте про охорону! – Орба клацає язиком, розвертається і йде геть з камери.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Можете поблукати кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно.