Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて!』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 5
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели висловіть Alastor.

Сходження в тіні. Том 1. Розділ 2-1.
Розділ 2. Взяття на себе ролі моба в академії! Частина 2

– А тут просторо… – не можу не сказати цього, коли заходжу до приміщення, виділеного першій групі, що практикує столичний стиль Бушін.
Це місце – величезний спортивний зал, в якому є роздягальні, душові, кафетерій та подібне, а двері можна вважати майже автоматичними, бо тут є покоївки, що їх відчиняють.
А от дев’ята група займається на вулиці, як у дощові, так і у вітряні дні. У нас дверей немає, тому і покоївки непотрібні.
Щоб уникнути зайвої уваги від інших студентів, я швиденько переодягнувся і чекав Алексію в кутку.
Через якийсь час.
– Ходімо розігріємося. – Виходить Алексія, що переодягнулася в форму Бушін.
Для жінок це сукня з глибоким розрізом, вона нагадує китайську сукню без декору. Її форма чорна, колір форми стилю Бушін ділиться за силою, чорний колір – найсильніші, білий – найслабші. Звичайно, моя уніформа біла, я єдиний у групі, хто виділяється, як біла ворона. Ігноруючи погляди, 70% з яких ворожі, а 30% сповнені цікавості, я зайнявся динамічним розтягуванням.
– Цікаво, – говорить Алексія, повторюючи мої рухи.
У цьому світі широко відомо, що перед тренуваннями потрібно розігріти м’язи, але якогось стандарту немає, тому кожен робить це по-своєму. Людина завдасть собі шкоди, якщо займатиметься спортом і перед цим не розігріється належним чином. У цьому світі використовують магію, щоб розігріти м’язи, але це все одно впливає на продуктивність.
Схоже, Алексія непогано розбирається в цьому питанні. Я дуже перебірливий у плані партнерів для двобою, тому не хочу схрещувати мечі з якимсь претензійним снобом.
Ми закінчили з розтягуванням до того, як почався урок.
– Сьогодні до нас приєднався новий друг, – сказав інструктор, запрошуючи мене представити себе.
– Я – Сід Каґеро. Радий знайомству.
В очах нових одногрупників немає і тіні приязні.
О-о, як і очікувалося від першої групи. Якщо роззирнутися, то усюди можна побачити важливих людей. Отой гарячий хлопець – другий син герцога, ота красуня – донька нинішнього лідера Чорних лицарів, а інструктор – це 28-літній привабливий блондин, який є одним із найкращих наставників з фехтування.
– Добре, починаємо.
З цим ми починаємо тренування. Спочатку через медитацію відчуваємо нашу магію, а далі перейдемо до основних рухів.
О так, основи важливі. У дев’ятій групі ми приділяли кілька хвилин медитації, а потім переходили до поєдинків. Однак сильні люди приділяють увагу основам. Всі тут досить вправні, тому не потрібно себе аж занадто стримувати, бо всі навколо сильні.
Ба більше техніки столичного стилю Бушін, яким тут навчають, логічні та відточені. Приємно брати участь у тренуванні, де тобі не нудно.
– Тобі подобається столичний стиль Бушін? – зі мною заговорив привабливий блондинистий інструктор. Якщо я правильно пам’ятаю, його звуть Зенон Ґріффі.
– Це так виглядає?
– Ага, виглядає так, наче тобі весело.
– Мабуть, так.
Інструктор Зенон легко посміхається на мою відповідь.
– Як ти певно знаєш, столичний стиль Бушін досі є новою школою фехтування, що відокремилася від традиційної. Спочатку між прихильниками традиційного стилю і столичного стилю Бушін були суперечки, але завдяки принцесі Айріс тепер столичний стиль Бушін вважають другим за величиною у королівстві після традиційного стилю.
– Я чув, що ви також один із тих фехтувальників, що доклали руку до зростання популярності столичного стилю Бушін по всьому королівстві.
– Це невеликий внесок у порівнянні з внеском принцеси Айріс. Хай там що, я вважаю, що зробив певний вклад у зростання столичного стилю Бушін, тому я радий, що тобі він подобається. О, вибач, що я завадив тобі.
Сказавши це, інструктор Зенон пішов до інших учнів. Я знаю, що він відчуває. Мені також подобається дивитися, як Альфа з іншими дівчатами демонструють свої навички у володінні мечем, користуючись моїм стилем. Я самостійно розробив техніки для нього, тому це особливе задоволення бачити, як ним користуються інші.
– Про що ви говорили? – питає Алексія.
– Про столичний стиль Бушін.
– Хмм. Далі буде мас, станемо в пару.
Мас – це легка бойова практика. Так, обмінюючись ударами, ми перевіряємо техніки, реакції та удари супротивника.
– Чи не занадто велика різниця між нашими здібностями?
– Та все добре.
Ми обмінюємося ударами дерев’яних мечів. Я змахую мечем, вона блокує. Потім Алексія б’є мечем, а я блокую.
Ми не завдаємо одне одному потужних ударів і рухаємося повільно. Навколо нас є кілька пар, що не використовують велику кількість магії, але їхні поєдинки набагато енергійніші, однак, на мій подив, Алексія тримається мого темпу.
Ні, можливо, замість того, що підлаштовуватися під мене… це і є її звичний темп. Зрештою мета цієї практики лише перевірка навичок, швидкість і сила тут зайві. Тренуючись, Алексія чітко тримається за цю мету.
Це можна прочитати з її рухів. Старшу сестру Алексії, принцесу Айріс, хвалять за здібності та називаються генієм, її вважають найсильнішим бійцем королівства. Тоді як про молодшу принцесу мало говорять, у неї не така потужна магія, а техніки прості, вона багато в чому поступається принцесі Айріс.
Але коли я схрестив з нею мечі, то зрозумів, що у неї хороший стиль. Вона тримається основ, відточує їх, але без якихось надзвичайних технік.
Так, це простий стиль, але це плід її старанної праці. Відточування і позбавлення від зайвого, це доказ того, що вона крок за кроком опановувала основи.
Дельто, ти можеш у неї дечому навчитися. Подумки говорю з дівчиною-звіролюдкою, що, як на мене, володіла непростимим стилем фехтування.
– Хороший стиль, – сказала Алексія.
– Дякую.
– Але я його ненавиджу.
Їй подобається хвалити, щоб потім принижувати.
– Коли я дивлюся на тебе, то ніби бачу себе. Закінчимо на цьому. – Говорить вона і йде розкладати речі. Тренування закінчено.
Усупереч очікуванням, мені вдалося без проблем пережити практику. Швиденько приберу речі, переодягнуся і помчу до гуртожитку…
– Зажди.
Не вдалося.
Алексія хапає мене за шию і притримує.
– Гадаю, це твоя відповідь. – Переді мною з якоїсь причини стоїть інструктор Зенон.
– Так. Я вирішила зустрічатися з ним.
– Ти не зможеш тікати вічно, – сказав інструктор Зенон, примруживши очі.
– Я всього лише підліток, що не розбирається у справах дорослих. – Відповідає Алексія, засміявшись.
Тепер я зрозумів причину, чому вона привела мене сюди, а також, чому вона вирішила зустрічатися зі мною. Дивлячись, як розгортаються події між головними персонажами, я молився, що мене не втягували в їхню драму.

– Отже, інструктор Зенон твій наречений, а ти використовуєш мене як виправдання своїх дій. – Після занять я зустрівся з Алексією за будівлею академії.
– Не наречений, а потенційний наречений. – Говорить Алексія чітко та ясно.
– Ніякої різниці.
– Різниця є. Він наполягає на цьому, хоча це питання ще не вирішено, тож мене це напружує.
– Начхати. Вибачай, але я не планую лізти у ваші справи.
– Охо, ти такий безсердечний, як на закоханого.
– Закоханого? Та ти просто хочеш скористатися мною у своїх цілях, еге?
– Так. Але це стосується на обох, правда? – Алексія неприємно посміхається.
– Обох? Про що ти взагалі говориш?
– Йой, дурником прикидаєшся? Сід Я-Зізнався-Дівчині-У-Почуттях-Як-Покарання-За-Програш-У-Грі Каґеро. – Посмішка Алексії зробилася ще ширшою.
Так, секундочку. Потрібно заспокоїтися.
– Як жахливо, грати з невинним дівочим серцем. – Говорить з фальшивими сльозами на очах дівчина, в якої ні граму невинного дівочого серця.
Так, добре, я спокійний.
– Не розумію про що ти. У тебе є докази?
Саме так, спочатку покажи докази. Неважливо, що там в неї за підозри, поки ті двоє мене не зрадять доказів…
– Гадаю, його звати Яґа. Коли я з ним говорила, його обличчя зробилося червоним-червоним і він вибовкав усе, навіть те, про що я не питала. У тебе такий хороший друг.
Я стримався, подумки уявляючи, що перетираю Яґу в картопляне пюре.
– Ти в порядку? Твої щоки смикаються.
– Все добре, я розбитий всередині, тому це відбувається.
– О, зрозуміло.
– Але все одно я кращий за тебе.
– Гм, ти щось сказав?
– Нічого. То що ти від мене хочеш…
Визнаю поразку. Причина цього фатального провалу в тому, що я помилився у виборі друзів.
– Що ж… – Алексія схрещує руки і притуляється до будівлі. – Поки що продовжимо прикидатися парочкою, поки той чоловік не здасться.
– Ти ж розумієш, що я син барона, мене не достатньо, щоб зупинити його.
– Знаю. Я хочу виграти трохи часу. Я щось придумаю.
– І я не хочу наражати себе на небезпеку. Він все-таки інструктор з фехтування. Якщо щось станеться, я нічого не зможу зробити.
– Припини скиглити. – Сказала Алексія і, діставши з кишені золоті монети, розсипала їх по землі. – Збери.
Кожна монета вартістю 100 тисяч зені, їх більше десяти штук.
– Хей, я схожий на людину, що спокуситься грошима? – кажу я, поки навкарачки збираю золоті монети.
– Навіть дуже.
– Твоя правда.
Одинадцять, дванадцять, тринадцять… о, тут ще одна!
Коли я тягнуся за останньою золотою монетою, Алексія наступає на неї.
Піднімаю на неї погляд. Червоні очі Алексії дивляться на мене. Я бачу, що у неї під плісированою спідницею.
– Будеш робити так, як я скажу? – каже Алексія з посмішкою, що повністю викриває її поганий характер.
– Звісно. – Відповідаю з широкою посмішкою.
– Хороший песик.
Алексія потріпала мене по голові та пішла. Її коротка спідниця погойдувалася туди-сюди. Я старанно витираю золоту монету від сліду ноги принцеси та кладу до кишені.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Можете поблукати кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно.