Сходження в тіні. Том 2. Пролог. Частина 3

Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて!』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow

Англійська назва: The Eminence in the Shadow

Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!

Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке) 

Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)

Рік початку видання: 2018

Кількість томів: наразі 6

Випуск: триває

Перекладачка: Silver Raven

Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.

Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.

Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.

Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу перекладу цієї лайтновели висловіть Alastor.

У мене є Patreon і Buymeacoffee.

Сторінки у Facebook, Телеграм.

Том 2. Пролог. Частина 2

Пролог. До Святої Землі Ліндблюм! Частина 3

– Як проходить відбір?

– Здається, все залежить від того, чи гідний претендент кидає виклик стародавньому воїну. Зазвичай претенденти кидають виклик тому стародавньому воїну, який трохи сильніший за них, тому цю подію називають Випробуванням Богині. Близько десяти років тому мечник Веном кинув виклик герою Олів’є – і це стало гарячою темою для розмов.

– О, він переміг?

– Здається, він зазнав поразки. Однак я не бачила цього на власні очі, тому хто знає. Я навіть не впевнена, чи він справді викликав Олів’є.   

– Гмм.

Чи може Альфа кинути виклик легендарному герою? Якби вона це зробила, упевнений, це було б захопливо.

– Ти не береш участі? Здається, останнім часом ти стала сильнішою.

– Не можу. Цього року я надто зайнята. Ходять різноманітні неприємні чутки про архієпископа, тому я маю провести розслідування.

– Неприємні чутки?

– Не можу розповісти. Якщо хочеш дізнатися, приєднуйся до багряних лицарів.

– Ні, дякую.

– Я наказую тобі приєднатися по закінченню навчання.

– Ні, дякую.

– Я подам заявку від твого імені.

– Будь ласка, не треба.

– Ти такий впертий.

На цьому розмова припиняється.

Якийсь час ми сидимо мовчки. Але цього разу атмосфера краща, ніж раніше.

Краєм ока я бачу, що Алексія рухається. Вона бовтає довгими ногами на поверхні води, створюючи ще більше брижів.

– Я очікувала, що ти уважно дивитимешся на мене, але, схоже, помилилася.

Алексія не говорить, на що конкретно, на її думку, я мав дивитися. 

– Хтось дуже впевнений.

– Коли хтось настільки красивий, як я, це неприємно постійно перебувати під хтивими поглядами.

Гучні слова від людини, що нічого не носить.

– Перебуваючи у гарячих джерелах, я намагаюся не дивитися на інших людей. Таким чином нам усім буде комфортно.

– Ідея, що заслуговує на похвалу.

– І на цій ноті, чи можу я попросити тебе припинити спроби подивитися на мій Екскалібур?

– Пфф, – Алексія засміялася. Вона ніби дивилася на мене згори вниз. – Екскалібур, га? Упевнений, що ти не говорив про черв’яка?

– Якщо хочеш думати, що це черв’як, думай. Мені байдуже черв’як це чи Екскалібур. Але я дам тобі одну пораду.

Я встав. По поверхні води розійшлися брижі.

– Не суди речі за виглядом. Те, що ти вважаєш черв’яком, просто ще не вийшло з піхов.

Показавшись у всій красі, розвертаюся і йду до виходу з зони гарячих джерел.

– Щ-що ти маєш на увазі…? – затинається Алексія, а її щоки стають ніжно-рожевими.

– Коли священний меч витягують з піхов, його звільнене білосніжне лезо відправить тебе до Саду Хаосу…

Багатозначно говорю я, пустивши мокрий рушник між ніг і голосно ляснувши ним об сідницю.

Старі диваки роблять це завжди, коли виходять з гарячих джерел, і мені це подобається. Нема якось ритму чи причини, але не зробивши це під час виходу, я не отримую повного задоволення від відвідування гарячих джерел. Ляснувши удруге, а потім і втретє, я йду до роздягальні.

Коли я закінчив переодягатися, то почув, як з гарячих джерел донеслося ляскання.

Тепле світло ламп освітлює величний храм і надає йому ще більш фантастичного виду.

Всередині самотньо стоїть білява ельфійка. Вона одягнута в чорну, як смола, сукню, а її блакитні очі дивляться на статую великого героя Олів’є.

Ельфійку звати Альфа. Вона ніби місяць, що світить у темряві ночі.

– Ми просто хочемо знати правду, – говорить вона, ніби звертається до кам’яної статуї Олів’є. – Легендарний герою, що ви робили у Святилищі? Що глибше ми занурюємося у таємниці минулого, то сильніше переплітається правда і брехня.

Коли вона починає рухатися, її високі каблуки постукують об підлогу. Голосний звук розходиться по храму, коли Альфа підходить до червоної маси, яка розкинулася на мармуровій підлозі.

– Архієпископе Дрейку, що ви приховували? Якби ж ви могли мені відповісти. Я справді хочу отримати відповідь.

Червона маса, що розкинулася на мармуровій підлозі, це кров і шматки плоті. Огрядний чоловік, безжально порізаний на шматки, помирав у центрі червоної маси.

Взуття з високими каблуками зупиняється у калюжі крові. З-під сукні довжиною до коліна видні білосніжні ноги Альфи.

– Хто убив вас? Хто може так легко позбутися людини з вашим статусом?

В очах вмираючого архієпископа згасав останній проблиск світла. Неприємні чутки про нього докотилися аж до столиці, незабаром мало початися розслідування. Однак прямо перед тим, як це мало статися, він нього позбулися.

– Ми завтра чекатимемо, коли відчиняться двері Святилища.

Альфа кидає ще один погляд на кам’яну статую Олів’є, розвертається і йде.

З-за дверей собору долинають голоси людей, які шукають архієпископа.

Альфа не звертає на це уваги, вона відчиняє двері та йде.

Звук постукування високих підборів затихає вдалині, натомість до храму вривається натовп паладинів.

У приміщенні вони знаходять труп архієпископа, але ніхто з них не говорить жодного слова про білявку ельфійку. Ніхто з них навіть не помітив, що вона пройшла повз них…

Але на білій мармуровій підлозі коридору залишаються криваві сліди від взуття з високими каблуками.

У ніч напередодні великої події я дивлюся на Ліндблюм з вершини годинникової вежі.

Завтра – Випробування Богині, у повітрі відчувається велике збудження. Уздовж головної вулиці вишикувалося багато крамничок і яток, світло ліхтарів тягнеться у темряву, як річка.

Роза пішла на вечірку у храмі. Мене не запросили. Але я б і не пішов.

Я усміхаюся, волосся розвівається на нічному вітерці.

Мені завжди подобалися серіали, де хтось дивиться на місто і людей з висоти. Ще краще, коли ця сцена відбувається вночі, а внизу відбувалася якась подія.

– Починається… – бурмочу я, піддаючись атмосфері. – Отже… такий їхній вибір…

Я примружую очі.

– Тоді я протистоятиму цьому.

Мій одяг у мить перетворився на вбрання Тіні.

– Ми не можемо дозволити цього…

Я стрибаю в нічне небо. Довгий чорний плащ майорить за моєю спиною, коли я приземляюся.

Місце – глухий провулок, віддалений від нічної метушні. Переді мною чоловік, обличчя якого сховано за маскою.

Він виглядає досить підозріло, тому я стежив за ним з того моменту, як він утік з храму. Мабуть, грабіжник чи щось таке.

Ні, секунду, від нього пахне кров’ю.

Невже пограбування зі зломом?

– Ти думав, що зможеш втекти…?

Чоловік у масці відступає на крок.

– Вночі світ стає темним і належить нам…

Він дістає меч.

– …ніхто не може цього уникнути.

Чоловік у масці стоїть навпроти мене з мечем у руках, готовий до бою.

Я дістаю катану і чекаю слушного моменту.

І тут відбувається це. В момент, коли чоловік у масці збирався змахнути мечем, його голова злетіла в повітря.

Я мовчки чекаю, коли до мене підійде дівчина, що стояла за спиною трупа.

– Минув деякий час, володарю.

Говорить вона й опускається на коліно. Це – Іпсилон, п’ята з Семи Тіней.

Вона дивиться на мене, відкривши своє обличчя, яке раніше ховалося за маскою, зробленого з її слизового костюма. Іпсилон – ельфійка з волоссям блакитного кольору, як води чистого озера, а її очі мають трохи темніший відтінок.

Є багато видів красунь, і вона – яскрава красуня. Риси її обличчі гострі й чіткі, фігура виразно окреслена. Груди й стегна м’яко погойдуються від кожного кроку. Незалежно від того, хто це буде – чоловік чи жінка, вони негайно будуть захоплені цим видовищем, навіть якщо не відчували до цього цікавості. Але мені відома її таємниця.

– Ідеальний удар. Ти добре попрацювала.

– Це велика честь для мене.

Іпсилон трохи червоніє й усміхається. Декому її чіткий голос може здатися гордовитим, але мені він подобається. Нагадує піаніно.

Серед усіх Семи Тіней вона має найточніший контроль над магією. Зазвичай стає важко маніпулювати магією, коли вона покидає твоє тіло, але Іпсилон не має проблем з цим і здатна завдавати удари з великої відстані.

Її прізвисько «Точна».

Вона дуже горда і має складний характер, але до мене вона ставиться досить м’яко. Подеколи вона приходить до неправильних висновків, колись вона заварювала мені чай. Вона слухняна дитина і чітко виконує накази Альфи. Іпсилон та, хто суворо дотримується ієрархії.

Я давно її не бачив, і нам є про що поговорити, але з поведінки, я зрозумів, що вона в режимі Саду Тіней.

Що ж, так теж непогано. Я відповім їй у тому ж стилі.

– Як просувається план?

Іпсилон трохи насупилася. Закладаюся, вона зараз відчайдушно думає над відповідним сюжетом для нашої гри.

– Кат культу знищив нашу ціль. Ми розібралися з поплічниками, але сам Кат зник.

– Он як…

 Кат, еге? Гарно придумала.

– Ми переходимо до наступного варіанту плану.

О, то це сценарій «відмовляємося від плану А і переходимо до плану Б».

– Добре. Ви всі маєте розуміти, що це означає…

– Ми готові. Готові зробити храм своїм ворогом і забруднити нашу репутацію.

– Я буду діяти сам. Не підведіть мене…

– Так, пане.

Кинувши погляд на Іпсилон, яка схилила голову, я приховав свою присутність і на великій швидкості пірнув у темряву ночі.

>>Том 2. Розділ 1-1<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥