Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Особлива подяка: Alastor.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz.
У мене є Patreon і Buymeacoffee.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Розділ 4. Ця ситуація ніби говорить: хто це в біса такий?! Частина 2
– Як щодо цього парубка? – Гамма розгортає теку і показує дані з сімейного реєстру молодого чоловіка.
– Джіміна Сенен. Дворянин імперії Альтена, двадцять два роки. Лінивий і не дуже вправний за стандартами темних лицарів. Від нього зреклися п’ять років тому, тож він працював то тут то там найманцем або охоронцем. Його останньою роботою була охорона карети з «одержимими демонами».
Чоловік був ледачим, але це не такий вже страшний гріх. Він супроводжував карету з «одержимими демонами» і не підозрював, що всередині. Йому просто не пощастило.
– Будова схожа, має вийти. Також у нас є його документи, що посвідчують особу.
– Добре. Так безпечніше, ніж підробляти документи. Такий варіант підходить, пане?
– Ага, пан Джіміна підходить.
– Добре, тоді почнемо, – Ню взялася за ніж і ріже слиз.
Вона чудово знається на макіяжі та відповідає за спеціальний «макіяж» для Саду Тіней.
За кілька секунд Ню закінчує різати слиз і поверх обличчя володаря з’являється лице простуватого парубка.
– О-о, це… – подивившись у дзеркало, захоплено протягнув володар.
– Так, як треба?
– Так, чудово. Я виглядаю дуже слабким.
Обличчя не мало якихось примітних рис, проте воно справляло враження простоти. У нього під очима були нездорові темні кола, щетина на підборідді і щоках, опущені кутики губ і потьмяніла шкіра. Виглядає як посередність.
У серці Гамми з’явилося тепло, коли вона побачила володаря задоволеним.
– Ця маска твердіє, коли ви використовуєте магію, тож ви вільно можете знімати й одягати її.
– Чудово.
– Недолік лише в тому, що маска менш еластична, ніж костюм зі слизу, і майже не дає захисту.
– Ясно, отже тільки для косметичного використання, для костюма не підходить.
– Правильно. І…
Вислухавши пояснення Ню, володар піднявся.
– Гадаю, виглядатиме краще, якщо сутулитися.
Він проходиться злегка згорбившись.
– У вас чудово виходить, – з усмішкою говорить Гамма і плескає в долоні.
Визначити наскільки добре людина володіє своїм тілом можна за тим, яка в неї постава і як вона ходить. Основна сила йде через ноги. Люди, які добре володіють власним тілом, постійно приймають такі пози, які дозволяють їй ефективно керувати силою в тілі і спрямувати її на ноги. Звичайно, це розповідає не все про здібності людини, але подібне знання корисне.
Колись цього навчав Гамму сам володар, і вона добре розуміється на цьому. Однак те, що вона чудово розуміла це знання, не говорило, що вона могла застосувати його на практиці. Її постава елегантна, але на цьому все. Вона чудовий приклад того, що з кожного правила є виняток.
– Гадаю, також потрібно опустити плечі… Ага. Ще потрібно уникати змінення положення тазу. Не хочу, що в мене виникла дивна звичка.
Гамма з усмішкою спостерігала за володарем, який працював над ходою слабака, і роздавала вказівки підлеглим.
– Підготуйте одяг і дешевий меч.
– О, хороша думка.
Ці слова сповнили серце Гамми задоволенням.
– Так, виглядає гарно. Піду реєструватися у фестивалі Бушін.
Володар, схоже, грався з голосовими зв’язками. Його голос тепер був низьким і хриплим.
– Ось посвідчення особи. Будьте обережні.
Гамма схилила голову і стежила за тим, як володар іде.
– Дякую. А, ще одне, – володар зупинився перед дверима. – Тобі личить ця зачіска.
Думки у голові Гамми зупинилися.
Двері з клацанням зачинилися.
– Бемс!
У Гамми зламався каблук.
– Пані Гаммо!?
Хоча вона гепнулася обличчям об підлогу, а з носа текла кров, Гамма виглядала щасливою.
Реєстрація на участь у фестивалі Бушін проходила на вході до арени.
Я стояв у кінці черги темних лицарів і роззирався навколо.
Воїн переді мною був високим і мускулистим, тому, на перший погляд, він виглядав сильним, але з балансом у нього повна срака.
Хм, досить близько, та все ж я думаю, що виглядаю трохи слабшим за нього.
Позаду мене у чергу стають ще воїни.
В одного – стабільний центр ваги, але у нього жир на животі. По суті, він використовує жир для стабілізування балансу. Схоже, він п’є забагато алкоголю.
Але все нормально. Хоча у нього страшне обличчя, проте я все одно виглядав слабшим.
Я продовжував озиратися навколо, влаштувавши внутрішній турнір «Хто виглядає слабшим?».
Я хочу, щоб ситуація розгорталася від «О, ні-ні-ні, він помре!» до «Хто в біса цей хлопець?», тому я повинен виглядати найслабшим.
Отой хлопець так собі, а той – не є чимось особливим, отой хлопець навпроти нього таке собі, а отой – нічим не кращий… Блін, навколо лише дрібна риба.
Але все добре. Зараз я Джіміна Сенен.
Провівши сувору й неупереджену перевірку, я вирішив, що виглядаю найслабшим серед усіх.
У момент, коли я кивнув собі, хтось заговорив до мене:
– Агов, тобі краще зупинитися.
– Га?
– Інакше ти помреш.
Коли я обернувся, то бачив магічну мечницю.
Моє серце забилося швидше. Невже це… класичне кліше?
– А ви?
– Я – Аннероз. Не реєструйся бездумно.
Вона кинула на мене суворий погляд.
В цю мить моє серце ніби стиснули в кулаку.
Так, це воно… та подія, що завжди відбувається, коли хтось, хто виглядає як слабак, хоче взяти участь у турнірі.
– Ти – любитель. Я можу сказати це з першого погляду.
Аннероз підійшла до мене і зупинилася на відстані витягнутої руки.
В її світло-блакитних очах палала воля і впертість, волосся, також ж кольору як і очі, підстрижене трохи вище плечей.
– У тебе дешевий меч, а твоє тіло слабке.
Аннероз легенько постукала вказівним пальцем по моєму мечу, а потім по моїм грудям.
– Турнір проводять із затупленими лезами, але якщо ти поставишся до цього легковажно, то помреш.
Вона знову різко глянула на мене.
Я подивився їй в очі і на мить задумався над тим, якою має бути моя реакція…
– Не варто судити людей за зовнішнім виглядом, – сказав і відвів погляд від Аннероз.
Хоча суть цієї ситуації в тому, щоб я виглядав слабким, але насправді я сильна людина. Тож проявляти покірність це погана ідея.
Буде краще, якщо вона думатиме, що я надто зухвалий для власного блага.
– Хей, не потрібно бути так різким. Я просто турбуюся про тебе…
– Мені це не потрібно, – я сказав це максимально впевненим тоном.
– Тобі справді краще…
– Хей, хлопче, послухай її пораду, – раптом у нашу розмову втрутився чоловік.
Він виглядав як поганий професійний борець. Проте чоловік з легкістю носив великий меч на спині, а його обличчя вкрите шрамами, що розповідали про довгу історію битв.
Насправді серед людей навколо нас він був, найімовірніше, найсильнішою людиною після мене й Аннероз.
– Я – Квінтон. Багато разів брав участь у фестивалі Бушін і щоразу є якийсь слабак, схожий на тебе, що псує все задоволення. Будь таким ласкавим піти додому і смоктати мамину цицьку.
Насмішка Квінтона викликала схвальні вигуки і вульгарний сміх в оточуючих.
Я кинув на Квінтона погляд і посміхнувся краєм губ:
– Принаймні я сильніший за тебе.
Обличчя Квінтона почервоніло.
– Гахахахаха! Квінтоне, цей малий сміється з тебе!
– Квінтоне, дозволиш йому так говорити?!
Оточуючі підбурювали Квітнона, тож він нахмурився і схопив мене за грудки.
– Хей, стеж за ротом! Хто там сильніший за мене?
Я не відповів.
Просто підняв кутики губ в усмішці.
– Схоже, тебе потрібно провчити… Хаа!!
Одночасно зі словами Квінтон відкинув мене.
Я врізався в когось і впав на землю.
– Так, покажи йому!
– Гіяхаха! Легше з хлопчиною.
Навколо нас з Клінтоном утворилося кільце глядачів. Як і очікувалося від шушвалі, вони не втрачають можливості влаштувати бійку.
– Саме час вибачитися, – низьким голосом сказав Квінтон, хрускаючи шиєю.
Я похитав головою:
– Справжній третій сорт.
– Я прикінчу тебе! – Квінтон кинувся на мене, розмахуючи кулаками.
Його стиль – лайно.
Якщо говорити прямо, то рукопашний бій без зброї у цьому світі майже не розвинутий. Точніше, то бійці тут сильніші зі зброєю, тому до кулачних боїв тут не переходять, хоча є винятки. Це якщо хтось повністю упевнений у своїй перемозі або інших варіантів для захисту не залишилося.
Якби був турнір, де битви проводили без зброї, я б точно переміг. Упевнений в цьому.
У голові я прокрутив безліч варіантів, як потрібно діяти в такій ситуації.
Протидіяти правим або лівим хуком це просто й ефективно. Чіткий прямий удар по тілу або удар з ноги – безпечні варіанти. Також безпечним варіантом було б перейти до захисту і подивитися, що він буде робити далі. Також є варіант використовувати коліна і лікті, схопити, збити з ніг, а потім ударити.
Якби це був бій із сильним суперником, я б, мабуть, вибрав удар з ноги. Проте я не стискав кулаки, а тримав долоню вільно, націлившись пальцями на його очі.
Проте нема потреби заходити так далеко. Крім того… я ще не хотів битися.
– Отримуй!! – Квінтон вмазав кулаком мені у щоку.
Я відлетів і врізався у стіну глядачів.
– Це ще не кінець!!
Квінтон б’є мене кулаками.
Лівим, правим, лівим, правим, правим, правим.
Я не намагався торкнутися до нього, просто приймав удари і впав, коли відчув, що прийшов потрібний момент.
– Ха, цей пацан такий слабкий! Абсолютний слабак!
– Гіяхахаха! Такий нікчема!
Насмішки глядачів потішили мене.
– Що? Аж мову відібрало? Нікчема, – Квінтон дивиться на мене згори і шкіриться.
– Мої кулаки надто цінні, щоб марнувати їх на тебе, – я подивився на нього й усміхнувся.
– Схоже, тобі мало!
– Зупинися!! – голос Аннероз не дозволив Квінтону підняти кулак. – Ти зайшов надто далеко. Якщо продовжиш, тобі доведеться мати справу зі мною.
Вона гнівно поглянула на Квінтона.
– Агов, та дівчина сказала, що матиме з тобою справу!!
– Гахахаха! І зі мною теж, панянко!!
Всупереч насмішкам навколо, обличчя Квінтона було похмурим. Він клацнув язиком і розвернувся.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥