Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ, Andrii, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz, vilgerforc.
У мене є Patreon і Buymeacoffee.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Розділ 8. Настав час продемонструвати справжню силу! Частина 2
Щоб не стало причиною збентеження, це її зупинило.
Вона спробувала почати спочатку.
Айріс відкинула емоції, приготувала меч і виконала простий трюк.
Щойно вона помітила, як Джіміна поглянув на неї, Айріс приготувалася.
Але…
– …Кх?!
Вона знову зупинилася.
Айріс відхилила верхню частину тіла і відскочила, ніби ухилившись від чого.
Вона побачила меч.
Вона бачила, як меч Джіміни перерізав їй шию.
Але його меч навіть не поворухнувся. І, звичайно, її шия досі була ціла.
– Що…?
Не втримавшись, прошепотіла Айріс.
Вона була впевнена, що бачила меч Джіміни.
У момент, коли Айріс планувала наблизитися, вона бачила, як меч Джіміни з величезною силою перерізав їй шию.
Вона подумала, що він читає її, як відкриту книгу. Вона побачила власну поразку… ні, смерть.
Однак, здавалося, це було лише видіння. Джіміна досі стояв на місці з мечем напоготові.
Вона не могла зрозуміти, що щойно сталося.
Айріс трохи підняла меч і почала обходити Джіміну.
Коло, два, три…
Вони знаходилися на одній і тій самій відстані одне від одного. Але чому здавалося, що Джіміна стояв дуже далеко?
– …Ти не йдеш? – запитав Джіміна.
Але вона не могла піти на цей крок.
Її інстинкти просто волали не робити цього.
– Ха-а-а-а-а-а-ах!!
Заревла Айріс, ніби намагаючись розвіяти сумніви.
Гойднувшись вперед-назад, вона ступила вперед. Це був її найшвидший крок.
Але – він дивився!!
Очі Джіміни були прикуті прямо до неї.
Далі його погляд змістився, ніби на щось натякаючи.
– …Кхааах!!
У цей момент інстинкти примусили Айріс зупинитися.
Ця дія створила велике навантаження на тіло, колінні суглоби видали неприємні звуки.
Попри це, Айріс зупинилася і відскочила назад, мало не покотившись.
Вона точно бачила, як меч Джіміни пронизав її груди.
– Ні…
Але на її грудях жодної подряпини.
Вона не бачила ні найменшого натяку на те, що Джіміна рухав мечем.
– Та ти жартуєш…
Він продовжував стояти, так і не піднявши меч вище.
– …У чому справа? – запитав він.
Зіткнувшись з чимось незбагненним, тіло Айріс здригнулося.
Вона мала щось зробити.
Її наповнила суміш розчарування і страху.
Водночас з цим погляд Джіміни знову змістився.
Коли він дивився прямо перед собою, кінчик його меча злегка смикнувся, ніби провіщаючи майбутнє.
У цей момент Айріс привиділося, як їй відрізали руку.
– А, ох…
Нарешті вона зрозуміла.
Джіміна просто робив фінти
Він читав усі рухи Айріс і попереджав її поглядом і легкими рухами меча.
Якщо ти не зупинишся, я тебе вб’ю.
Цього було достатньо, щоб бачити удари його меча ніби наяву.
Настільки реальною була ця ілюзія.
Айріс пригадала слова наставника «Брехня майстра сприймається за правду». Все було так, як він і сказав. Юна Айріс знову і знову куплялася на фінти наставника.
Однак рухи Джіміни навіть реальнішими за дії колишнього наставника.
Чи це справді можливо?
Айріс не була достатньо зарозумілою, щоб вважати себе найсильнішою у світі. Вона розуміла, що це поняття відносне. Проте об’єктивним фактом було те, що Айріс входила до числа кращих магічних мечників світу. Саме так це повинно бути.
Як він міг лише одними фінтами загнати таку людину, як вона, у кут?
Це зробило б Джіміну, безсумнівно, найсильнішим фехтувальником у світі.
Це означало б, що в нього такий рівень майстерності, до якого ніхто не міг дотягнутися.
Чи можливо таке?
Та чорта з два.
Айріс примусила себе повірити в це.
Не обманюйся.
Він ще жодного разу не змахнув мечем. Тому не вирішуй результат матчу на основі припущень.
– …Не зупиняйте мене, – тихо говорить Айріс, ніби звертаючись до інстинктів.
Вона зробила крок, вирішивши більше не зупинятися.
Почувся звук, ніби щось розрізало повітря.
І наступної миті…
Тіло Айріс здригнулося від сильного удару.
На кілька секунд її свідомість потемніла, і наступне, що вона усвідомила – її погляд спрямований у небо.
Айріс лежала на спині в центрі тихої арени.
Що сталося?
Вона не бачила меча Джіміни. Але він спіймав погляд Айріс – і наступної миті вона отримала потужний удар.
Диво, що вона досі тримала меч.
Айріс примусила тіло, що не бажало реагувати, рухатися.
– Айріс Мідґар… Я очікував від тебе більшого.
В її обличчя був спрямований меч.
Джіміна беземоційно дивився на неї згори вниз.
Він стояв так близько, що Айріс могла протягнути руку і доторкнутися до нього, але водночас здавалося, що він був далеко.
Далеко…
А… то он воно.
Айріс нарешті зрозуміла.
Те, що його постать ніби знаходилася далеко, не було ілюзією.
З самого початку він дивився на неї з недосяжної висоти. Навіть якби Айріс протягнула руку, то ніколи б не змогла до нього дотягнутися…
Меч випав з руки Айріс і з брязкотом упав на землю.
По тихій арені рознеслася луна.
Айріс Мідґар була переможена лише один ударом.
Всі були приголомшені цим фактом.
В абсолютній тиші…
За спиною Айріс раптом пролунали звуки кроків. Топ. Топ. Топ.
Глядацькі трибуни почали оживати.
Топ. Топ. Топ. Звуки кроків продовжили звучати, а потім затихли.
Погляди усіх присутніх прикуті до людини, яка з’явилася в центрі арени.
Навіть на обличчі Джіміни було ледь помітне здивування.
– Батьку, я повернулася.
Там стояла Роза Оріана, прекрасна принцеса королівства Оріана.
Роза навіть не поглянула на Айріс і Джіміну, її очі медового кольору прикуті до особливої глядацької зони.
***
Легендарна Айріс Мідґар була переможена лише одним ударом меча.
Цей простий факт приголомшив Доема.
Він знав членів підпільного світу, які були могутнішими за Айріс Мідґар. Але чи зможе навіть найсильніший магічний мечник перемогти її одним ударом?
Ні.
Якщо це не раптовий напад чи вибрик удачі, подібне було неможливим.
Іншими словами, щойно сталося дещо неймовірне.
Джіміна, який одним ударом переміг Айріс, став найсильнішим магічним мечником, який відомий Доему.
Але він такий юний…!
Ніщо так не ранило його гордість, як усвідомлення того, що його наздогнав хтось, кого Доем вважав нижчим за себе.
Здивування всередині швидко змінилося полум’яною заздрістю.
Мозок Доема відкидав і заперечував таланти Джіміни.
Те, що Джіміна зміг перемогти Айріс одним ударом, сліпа випадковість. Навіть якщо це не так, то Айріс могла бути легким типом супротивника для Джіміни, вона підійшла на потрібну відстань – і все.
Крім того, викликала підозри дивна поведінка Айріс. Вона раптом зупинилася, ніби чогось остерігаючись. А потім, здавалося, безцільно кружляла навколо Джіміни. Можливо, Айріс було погано, а може, Джіміна скористався якоюсь хитрістю.
Було багато речей, якими б він міг заперечувати силу Джіміни.
Та все ж…
Інстинкти Доема заходилися криком лише від погляду на фехтуванням Джіміни.
Він усвідомив, що вони з ним бачили світ по-різному.
Їхня оцінка і підхід до боротьби був принципово різним. Навіть якби Доем тренувався сотні років, він би ніколи не зміг наздогнати цього хлопця. Ось наскільки був відточеним стиль Джіміни. Його фехтування ніби поєднувало всі найкращі аспекти бойових мистецтв, воно удосконалене до тої межі, що перетворилося на свого роду витвір мистецтва.
Заперечуючи здібності Джіміни, він водночас, як маленький хлопчик, захоплювався його стилем.
Фехтування Джіміни мало якийсь демонічний шарм, який зачарував Доема. Це було подібно до того, як в дитинстві він із захопленням дивився за стилем наставника.
Доем скрипнув зубами.
Він відмовлявся це приймати.
Крім того, цей хлопець ще не був визнаний найсильнішим.
Доем знав багато талановитих і сильних осіб. Але він ще не мав честі зустрітися з лідерами культу.
Тому Джіміна не міг бути найсильнішим.
– Пані Беатрікс, що ви думаєте про цей поєдинок? – запитав Доем, сподіваючись, що вона підкаже йому слова, щоб заперечити силу Джіміни.
Блакитні очі визирали з-під краю каптура. Вона дивилася на нього… з захопленням.
– …Я хочу битися з ним.
– Що?
У момент, коли Доем збирався уточнити про що вона, арена заповнилася шумом.
Він кинув погляд униз, на поле, і побачив:
– Роза Оріана…
Губи Доема скривилися у посмішці.
Прийшла, га?
Яке дурне дівчисько. Було вже пізно рятувати короля і королівство Оріана. Маріонетковий король тепер лише порожня мушля, завдяки цьому вони повністю контролювали владу в королівстві. Той факт, що вона з’явилася тут, навіть не усвідомивши цього, був доказом наївності, яка не личила принцесі.
Прикриваючи рота, щоб ніхто не бачив його кривої посмішки, Доем ступив уперед, тягнучи на буксирі короля Оріана.
– Моя люба принцеса Роза. Ти нарешті повернулася.
З особливої зони для глядачів на поле арени вели сходи. Доем разом з королем Оріана почали спускатися ними.
– Роза, я дуже радий, що ти повернулася. Підійди сюди.
Король говорив згідно з інструкціями Доема. Це були пусті, беземоційні слова.
Спускаючись, Доем поглядом віддавав вказівки своїм людям, щоб вони були готовими схопити Розу в будь-який момент.
Принцеса почала підніматися сходами.
– Батьку, я прийшла вибачитися за те, що було в минулому, і за те, що станеться в майбутньому… Я зробила багато помилок і впевнена, що зроблю їх ще немало. Але як принцеса королівства Оріана і як твоя донька… я іду шляхом, в який вірю.
Голос Рози тремтів. Її очі наповнилися сльозами.
Проте погляд принцеси був сповнений рішучості.
Доем негайно прочитав її намір і зробив крок назад.
Спочатку пустити короля.
Вона нічого не зможе зробити, якщо король буде виступати в ролі щита.
Поки в його руках король-маріонетка, план Доема приречений на усіх.
– Я прощаю твої гріхи, – сказав король Оріана.
Але Доем не давав вказівки на подібні слова.
– Дякую, батьку.
Наступної миті все сталося одночасно.
Роза дістала зброю, Доем відреагував і сховався за спиною короля.
Підлеглі Доема почали діяти.
Але Роза була набагато швидшою.
Очі Доема розширилися від шоку.
– Щ…?!
Спалюючи всі мости, вона проштрикнула рапірою серце короля Оріана.
– Як принцеси і донька… це – мій останній обов’язок.
Король простягнув руки, ніби хотів обійняти Розу, але на півдорозі вони безсило опустилися вниз. Рапіра пройшла точно крізь серце короля і встромилася у груди Доема.
– Дякую за все, батьку.
Вона висмикнула рапіру.
Кров полилася з серця короля, коли він упав.
З очей Рози покотилися сльози.
– Я-як ти посмілаааааааааа!!
Заверещав Доем.
З його грудей полилася кров, але рана не була смертельною.
Він гнівався через втрату маріонетки. План Доема був зруйнований.
– Зловіть її-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і!!
Люди Доема кинулися до Рози.
Вона не намагалася втекти.
Роза притулила кінчик рапіри до своєї шиї і, поглянувши до Доема, усміхнулася.
Ні, вона ж не могла насправді…
Обличчя Доема зблідло.
– Н-ні! Зупини-и-и-и-и-ись!
У ту мить, коли Роза збиралася встромити рапіру у шию…
– …То ось, що ти вибрала.
Прекрасний, ніби витвір мистецтва, спалах прорізав повітря, розітнувши як зброю Рози, так і мечі тих, хто оточив її.
Поряд стояв Джіміна, абсолютно звичайний хлопець.
– Т-ти…
Проте меч, який він тримав, був чорним, як темрява ночі.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥