Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Drakula, Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Розділ 1. Полювання на бандитів у Беззаконному місті! Частина 2
***
Коли опускалася ніч, найжвавішим місцем Беззаконного міста ставав квартал червоних ліхтарів.
На вулиці було повно жінок, одяг яких спокусливо оголював шкіру, щоб зачарувати чоловіків, які проходили повз.
Раптом нічне повітря прорізав крик:
– Гуль! Тут гуль!!
Проте маленькі негаразди – звична частина життя тут. Незабаром вийшов охоронець борделю, він швидко розібрався з гулем.
Подібне траплялося кожного дня, тому і сьогодні все мало закінчитися, як завжди.
– Ґ-ґяааааааааа!!
Закричала одна з дівчат, коли охоронця безжально розідрали на шматки.
Гуль, який з’явився у цій частині міста, був червоним, на відміну від звичайного. Червоний гуль легко розібрався з охоронцем, після чого кинувся до приголомшеної молодої повії.
– Марі!! – кричить інша, але вже було надто пізно.
Проте наступної миті червоний гуль був розсічений навпіл.
– Га…?
З-за спини розсіченого на дві частини гуля з’явився мечник у довгому смолисто-чорному плащі.
Він змахнув смолисто-чорним мечем, щоб очистити його від крові, а потім подивився на Марі.
Під глибоким каптуром блищала пара червоних очей.
– Хі-і…
Злякавшись цих незбагнених очей, Марі відсахнулася.
– Якщо хочеш жити – тікай… – голос чоловіка вбраного у смолисто-чорний одяг звучав так, ніби йшов з надр землі. – Шаленство починається.
Незнайомець у чорному бурмотів слова, дивлячись на червоний місяць. Здавалося, усередині нього ховався глибокий смуток.
– Червоний місяць… Залишилося мало часу.
Останнім часом місяць справді був червонішим, ніж зазвичай.
Марі здавалося це дивним, але ніхто з повій не звертав на це особливої уваги.
Всі думали, що навіть якщо місяць буде червоним, у світі нічого б не змінилося.
– П-почекай… Хто ти? – Марі зупинила незнайомця, який збирався піти.
Хоча він здавався страшним, та все ж допоміг. Вона мала принаймні б подякувати…
– Мене звати Тінь… Я той, хто ховається у тіні і полює на тіні…
І після цього він розчинився у темряві ночі.
– О, чекай… подяка… – Марі озирнулася, шукаючи поглядом Тінь, який раптово зник.
– Марі!! Ти ціла?! – її міцно обіймала старша жінка.
– Так. Зі мною все гаразд…
– Слава небу… Останнім часом подібні речі відбуваються постійно. Не знаю, чи це Кривава Королева, але…
– Тс-с! Не можна говорити такого…
– Хмм. Хто мене зупинить, га? Що важливіше, це щойно був Тінь…
– Ти його знаєш?!
– Ну, так, я чула дещо. Він лідер організації, що робить все, що його душа захоче. Наприклад, напав на академію і підірвав Святилище.
Хоча він був трохи страшним, але Марі подумала, що він не виглядав поганим хлопцем.
– Тінь не може бути такою поганою людиною…
– Про що ти лише говориш? Він такий самий негідник, як і три тутешніх правителі. Але що таке велике цабе робить у Беззаконному місті…?
– Він говорив, що ось-ось почнеться шаленство. А ще про те, що місяць червоний і часу мало…
Він мав щось знати.
Тінь звернув увагу на червоний місяць, до якого всім було байдуже, і, мабуть, дізнався про причину.
У Марі виникло відчуття, що він був єдиним, хто намагався захистити їх усіх.
– Що це ще таке? – вигукнула старша жінка. – Кривава Королева останнім часом чимось зайнята. Невже вона збирається об’єднатися з Тінню і почати нову війну? Та хай дадуть нам спокій! У їхніх війнах жертвами завжди стаємо ми.
– Ні, це не так. Тінь… він прийшов сюди, щоб чогось не допустити.
– О, справді? І чого ж?
– Це… я не знаю, але це точно щось дуже серйозне.
Щось почалося.
Марі з тривогою подивилася на червоний місяць.
Але вона була впевнена, що Тінь щось з цим зробить.
– Дякую, Тінь… – пробурмотіла Марі собі під ніс, дивлячись у той бік, де у нічній темряві зник Тінь.
***
Сід пропав.
Клер мчала нічним Беззаконним містом, шукаючи брата.
– Сід! Цей дурень!! Я ж сказала йому чекати на місці!
Коли вона почула, що Сід сам-один покинув базу, її розум спорожнів.
Один із темних лицарів засміявся і сказав, що Сіда, мабуть, вже продали, як раба. Клер вмазала йому і покинула базу.
Беззаконне місто небезпечне вночі.
Це не якісь там звичайні нетрі. Студент академії темних лицарів, такий як Сід, не більше ніж легка здобич для місцевих жителів.
– Хтось бачив хлопчину років п’ятнадцяти на вид з чорним волоссям і темними очима?! – запитувала вона перехожих, гарячково оглядаючи вулиці.
Дехто сприймав це як можливість напасти на неї, але всі вони зазнавали поразки. Її здібності не для краси, вона все-таки виграла фестиваль Бушін.
Слідуючи словам очевидців, Клер нарешті знайшла хлопця з чорним волоссям.
Однак… в одному з глухих провулків його пожирав гуль.
– Н-ні!!
Клер блискавично вихопила меч і миттєво порізала гуля на шматки. Гнів прискорював рухи клинка, а провулок заповнили бурхливі звуки ударів.
Покінчивши з гулем, вона опустилася на коліна перед понівеченим трупом чорноволосого хлопця.
– Ні… цього не може…
Чорне волосся зробилося червоним від крові. І воно було приблизно ж такої довжини, як у Сіда.
Тіло надто спотворене, щоб його можна було ідентифікувати. Єдине, що вона мала, це отримана від очевидця інформація, яка відповідала опису.
– Вибач, Сіде… Мені не слід було приводити тебе сюди…
Хоча не було жодних гарантій, що цей хлопець – Сід, але вона все одно обійняла закривлене чорноволосе тіло і заплакала.
Здавалося, що жаль і докори сумління от-от переповнять і розчавлять її.
Поки вона перебувала у вирі емоцій, хтось підійшов ззаду.
– …Чого тобі? – різко сказала Клер, все ще тримаючи тіло.
– Ти шукала хлопця з чорним волоссям і темними очима…?
– …Га?
Без надії сподіваючись, вона озирнулася і побачила красиву рудоволосу мечницю.
– Ти…?
– Я – Мері, мисливиця на вампірів. Я бачила двох хлопців, що відповідають цьому опису.
– Хах?! Де?!
– Першого я бачила зовсім недавно. Він стояв навпроти скаженого гуля і з широкою посмішкою на обличчі сміявся «Хе-хе-хе…».
Клер уявила це і негайно відкинула подібну можливість.
– Це не він. Мій молодший брат сміється не так моторошно.
– Зрозуміла. Другий був темним лицарем. На нього напав один із поплічників Кривавої Королеви і забрав з собою…
– Ох! Як він виглядав?!
– Він був простим… Ніщо у ньому не привертало увагу…
Жодних сумнівів, це був Сід.
– О, ні… Сіде…
– Мені шкода, я намагалася йому допомогти, але запізнилася.
– …А-але те, що його забрали, означає, що він ще живий, так?!
– Мабуть… так…
Здавалося, Мері вагалася, чи слід говорити далі.
– Що? Тобі щось відомо?!
– Його, мабуть… принесуть у жертву. Скоро почнеться червоний місяць. Якщо не врятувати його до цього…
– Будь ласка, скажи мені! Куди забрали Сіда?! Як я можу його врятувати?!
Погляд Мері якусь мить блукав, поки вона думала над цим, а потім її очі зупинилися на подрібненому гулі.
– Ти зробила це?
– Га? А, так. Це була я.
– Якщо ми співпрацюватимемо… можливо, буде шанс… Моя ціль – Кривава Королева Елізабет, а твоя – врятувати брата. Якщо ми діятимемо разом, то зможемо допомогти одна одній. – Мері протягнула руку Клер. – Якщо ти погодишся мені допомогти, я розповім тобі все, що знаю.
Клер взяла її руку без вагань.
– Я готова. Я зроблю все для того, щоб врятувати Сіда.
– Слідуй за мною.
Мері пішла глибше у провулок.
Клер підвелася і відкинула закривавлений чорноволосий труп. При уважному погляді ставало зрозумілим, що його волосся зовсім не схоже на волосся Сіда.
– Зачекай, Сіде. Старша сестра іде тобі на допомогу…!
Клер стиснула кулаки і зникла в темряві провулка.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм. WhatsApp.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥