Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм. WhatsApp.
Розділ 1. Полювання на бандитів у Беззаконному місті! Частина 3
***
Мері привела Клер до занедбаної будівлі. З якоїсь причини вона була похована під товстим шаром землі і піску.
Усередині, де тхнуло пилом і цвіллю, Мері запалила лампу.
– Тут ще є стільці… – сказала Мері, продовжуючи стояти.
– Не потрібно.
Стілець все одно виглядав так, ніби розвалиться одразу, як на нього сядуть.
– А, так. Отже, Клер, правильно? Твій молодший брат, мабуть, у Багряній Вежі, замку Кривавої Королеви Елізабет.
– Що ти мала на увазі, коли сказала, що його можуть принести в жертву?
– Щоб пояснити це, мені спочатку потрібно розповісти про Елізабет, Криваву Королеву. Вона – вампір-прародитель. Колись, крім неї, були також і інші прародителі, саме вони правили світом ночі у той час. Ця історія сталася понад тисячу років тому…
Коли Мері говорила, її погляд дивився кудись дуже далеко.
– Раніше ніч була у владі вампірів, але їхньому правлінню прийшов кінець, як тільки люди дізналися про їхні слабкості. Щойно це відбулося ролі мисливців і здобичі помінялися місцями. У вампірів є три слабкості. Перша, вони вмирають, коли їхні серця знищують. Хоча їх бояться за безсмертя і неймовірну здібність до відновлення, проте вони більше не можуть відродитися, якщо їхні серця знищені. Для людей, які жили у страху перед вампірами, дізнатися цей факт стало великим благом. Друга, жоден вампір не може довго протягнути без крові. Якщо він не п’є кров, то має силу на рівні звичайної людини. Тому вони змушені співіснувати з людьми, не в змозі повністю винищити людство. Третя, вампіри перетворюються на попіл, коли на них потрапляє сонячне світло. Можна ловити їх у пастки і руйнувати їхні лігва – можливості безмежні. Тому день став часом їхньої страти.
– Ти багато про це знаєш.
Вислухавши пояснення Мері, Клер була здивована глибиною її знань.
Лише жменька людей мала якісь знання про вампірів.
Це пов’язано з тим, що вампіри більшою частиною належали минулому, а завдана ними шкода в останні роки майже наблизилася до нуля.
За винятком Беззаконного міста. Подейкували, що Багряна Вежа була останнім оплотом вампірів.
Навіть люди, які проводили зібрання гільдії темних лицарів, сказали, що у них нема можливості підтвердити, чи були тут насправді вампіри, а знання з цього питання вони отримали з книжок.
– Зрештою люди потіснили їх. З плином часу вампіри почали втрачати свою владу над нічним світом, а всі інші поступово забували про їхнє існування. Однак, тисячу років тому, сталася жахлива трагедія… Коли на небі з’явився червоний місяць, ціла країна була знищена за один день. То була маленька країна, назва якої тепер забута… Це зробила Кривава Королева Елізабет і її послідовники.
– Коли ти говориш «червоний місяць», то маєш на увазі те, що останнім часом місяць виглядає трохи червонуватим…?
Мері кивнули на запитання Клер.
– Червоний місяць значно збільшує силу вампірів і їхніх послідовників. У той час вампірів загнали у кут, але тої ночі, коли зійшов червоний місяць, вони підняли повстання. Він був на небі три дні. У перший невелика країна була повністю знищена, а ще три країни були спустошені протягом наступних двох. Після цього, коли червоний місяць зник, Кривава Королева і її послідовники раптово зникли. Вони сховалися і чекали того моменту, коли інші повністю забудуть про їхнє існування…
– Ти хочеш сказати, що вампіри планують ще раз повстати?
Мері знову кивнула.
– Вони вважають людей худобою і ніколи не забудуть приниження, якого зазнали від рук тих, кого сприймають за їжу. Зараз Кривава Королева перебуває у тисячолітньому сні. Вампірів Беззаконного міста очолює її близький радник на ім’я Крімсон. Коли зійде червоний місяць, він планує відродити Криваву Королеву. І якщо Крімсон це зробить, то трагедія тисячолітньої давності повториться знову…
– Зажди! Тоді жертва…? – голос Клер затремтів, коли в пам’яті з’явилося обличчя брата.
– Для відродження Кривавої Королеви потрібна життєва сила молодого чоловіка, наділеного великою магічною силою. Швидше за все, вони планують принести твого брата у жертву…
– Я не дозволю! Коли починається час червоного місяця?!
Мері поглянула крізь отвір на стіні на місяць, уже пофарбований у глибокий червоний колір.
Здалеку долинуло щось схоже на крик.
– Уже почалося…
Ніч Беззаконного міста дедалі більше заповнювала криками людей.
– Гуууууууууууль!! Т-тікайтеееее!!
Здійнявся галас, місто заповнив запах крові.
– Шаленство щойно почалося… Червоний місяць дає їм неймовірну силу, але в обмін на це їх охоплює неконтрольоване бажання пити кров. Далі буде лише гірше…
– О!! А як щодо Сіда? Ти сказала, що він у Багряній Вежі, так?!
– Не поспішай, – сказала Мері Клер, що була готова кинутися назовні. – Крімсон зачекає і відродить Криваву Королеву, коли місяць повністю стане червоним. До того моменту у нас є близько дванадцяти годин.
– Дванадцять годин? Але тоді буде білий день!
– Червоний місяць триває три дні, у цей період ніч не настає. Не хвилюйся, у мене є план.
З цими словами Мері почала зривати зношені дошки підлоги.
– Я готувалася до цього дня і… викопала яму.
– …Яму? – Клер схилила голову набік.
Там справді була яма.
Під дошками підлоги, достатньо велика, щоб людина могла пролізти.
– Зазвичай у Багряній Вежі багато послідовників, тому туди майже неможливо потрапити. Але тепер, коли настав час червоного місяця, вони всі вийшли на вулицю. Це дає нам рідкісний шанс проникнути всередину…
– Іншими словами, ця діра…
– Важко проникнути всередину з землі, але це дозволить нам увійти знизу.
– …Розумно.
– Я хочу підтвердити наостанок. Моя мета – вбити Криваву Королеву Елізабет, а твоя – врятувати брата. Отже, чи готова ти зі мною співпрацювати?
– Повністю. Рада з тобою познайомитися, Мері.
– Навзаєм, Клер.
Вони потисли одна одній руки.
– Раз з цим вирішили, то вперед. Чекай на мене, Сіде.
Клер без вагань пірнула в яму.
Мері пропустила дівчину першою і знову повернулася, щоб подивитися на червоний місяць.
В її очах був відтінок смутку.
– Я йду, королево Елізабет… – прошепотіла вона і пішла за Клер.
***
Коли я повернуся на базу гільдії темних лицарів, моєї сестри не було.
Можливо, вона теж вийшла погуляти?
Мені було нудно, тому я вирішив поспати.
…Коли я прокинувся, Беззаконне місто було в руїнах.
– Хвилинку…
Уже мав би розгоратися ранок, але на вулиці ще було темно, а на небі висів червоний місяць. У місті лютували гулі.
– Це «шаленство»…?
Це було важливе ключове слово, яке згадувала дівчина на ім’я Мері.
Схоже, на базі зібралася екстрена нарада, щоб прийняти рішення, як реагувати.
Я прокинувся відразу як почалася хвиля активності, тому, мабуть, не пропустив усі веселощі. Принаймні я так думав. Вислизнувши з бази, я стояв на даху високого будинку, одягнений у смолисто-чорний одяг.
– Нарешті цей час настав…!
Ось воно… це вже серйозно.
Відбувалася велика вампірська подія!
Я багатозначно посміхнувся під маскою, поки моє довге смолисто-чорне пальто тріпотить за спиною.
Ключові слова: «червоний місяць», «шаленство» і «Кривава Королева», га…?
Точно, учасницею цієї події також була жінка з прізвиськом «Стародавня мисливиця на вампірів». Я обов’язково мав зіткнутися з нею під час веселощів.
Потрібно побудувати складний маршрут, який принесе мені максимум задоволення.
З огляду на ситуацію, припускаю, кінцевою метою мала стати перемога над Кривавою Королевою.
Звучало так, ніби найкраща стратегія для мене – це прямо піти до Багряної Вежі та пограбувати її. Так я зможу вбити двох зайців одним пострілом. А вже на місці я зможу проявити гнучкість і діяти відповідно до ситуації.
О, до речі, Клер ще не повернулася.
Але вона міцний горішок, тож з нею все буде добре. Крім того, це моя сестра, можна було сміливо припустити, що Клер у цей момент штурмувала Багряну Вежу.
Що ж, чи слід мені перейти до полювання на гулів, щоб відзначити початок цієї події?
***
Марі попрощалася з останнім клієнтом на сьогодні і зачинила двері.
У кімнаті, залитій місячним світлом, вона кинула побіжний погляд на зім’яті простирадла і потягнулася за білизною, яку скинула на підлогу.
Одягнувши спідню білизну, вона упала на ліжко. Її гарне лице сховалося в подушці.
Сьогодні багато чого сталося, тож Марі почувалася втомленою. Крім того, ще і клієнти були не надто хорошими… Вона вирішила поспати.
– Укх…
Однак простирадла були вологими, а у кімнаті стояв задушливий запах. Марі зітхнула і відчинила вікно.
Задушливий запах зник, замість нього з’явився шум, який долинав з вулиці.
– Що відбувається…?
Це був час, коли зазвичай сходило сонце, а квартал червоних ліхтарів закінчував працювати і затихав на день.
Однак сьогодні світанок не бажав розгорятися, а все місто перебувало в хаосі. На небі досі плив яскраво-червоний місяць.
Вона подивилася вдалечінь і побачила будівлю, охоплену вогнем. Пожежа.
Марі відчувала у вітрі слабкий запах диму.
Проте був інший запах, який сильно лоскотав ніс металевими нотками.
Пожежа була далеко, тож навряд чи вогонь дійте сюди.
Однак сьогодні щось не так. Вулиці заповнені мешканцями, що кудись бігли. Чому вони так панікували?
Це ж була всього лише пожежа.
Червоний місяць освітлював Марі, що стояла біля вікна. Чорна спідня білизна виразно контрастувала з білою шкірою. Її фіолетове волосся й очі яскраво світилися під місячним світлом.
Якщо красива жінка одягнута у саму спідню білизну стояла біля вікна, то зазвичай це б зібрало під вікном натовп чоловіків.
Проте сьогодні такого не сталося.
Погляд Марі був дещо холодний, коли вона дивилася на далеку пожежу й околиці міста.
Марі провела у цьому місті п’ять років після того, як її продали у тринадцять. Кожен, хто вперше потрапляв у Беззаконне місто, спочатку хотів піти. Та з часом це бажання притуплювалося, а саме місто наповнювало їх своїми кольорами.
Марі ще не здалася.
Але останнім часом у неї виникала думка, що, можливо, все стало б легше, якби вона просто змирилася з власною долею.
Хоча Марі була однією з кращих повій кварталу червоних ліхтарів, але вона не була найкращою. Хазяйка сказала їй, що якби вона взялася за справу серйозно, то швидко посіла перше місце.
Марі не вважала, що в такому способі життя було щось погане. Залишалося лише забути про все і потонути у швидкоплинних нічних насолодах…
– Хаа…
Минуло багато часу відтоді, як вона думала про зовнішній світ. Поступово спогади про нього втрачали кольори і Беззаконне місто повністю поглинало людину. Одного разу так станеться і з нею…
У момент, коли Марі спробувала зачинити вікно…
– Кяаааа!
Крізь вікно до кімнати заскочив звір.
Ні, не звір. Людиноподібне створіння зі звіриними рухами – гуль.
– А, а-а…
Її кімната маленька, тікати нема куди.
Марі відповзала по підлозі.
Гуль вишкірився, показуючи гострі зуби, а потім кинувся на неї.
– Н-ні…
Сльози покотилися по щоках.
У цю мить Марі зрозуміла, що помре.
– Я ж казав тобі… Тікай…
Пролунав низький голос.
Мить – і гуль був розрізаний на шматочки. Вони посипалися вниз, а кров забризкала кімнату.
– Т-ти… – серце Марі калатало, коли вона побачила знайому чорну постать з мечем.
Це був чоловік у чорному плащі – Тінь.
– Шаленство почалося… Поглянь, місто залито кров’ю…
– Місто…? – Марі закуталася у простирадло і визирнула назовні. – …О, небо.
Вона не знала, коли це сталося, але вулиці були залиті кров’ю.
Усюди була маса понівечених тіл і скажені гулі. Повії, які не встигли вчасно піти, вийшли з будівлі і потрапили під атаку.
– О-обережно…!
Марі побачила старшу товаришку і закричала.
Але наступної миті гуль, який кинувся до жінки, був розсічений на шматки.
– Шаленство почалося… Розквітає буря крові…
За ним з’явився чоловік у смолисто-чорному плащі.
– Га?!
Марі озирнулася, але там нікого не було.
– Тікайте, поки не пізно…
Раптом з вулиці долинув крик.
І в момент, коли Марі відволіклася, Тінь зник.
– Шаленство… кров… втеча…
Вона чула лише голос, але не знала звідки. У повітрі злітали трупи гулів.
Коли Марі придивилася уважніше, то побачила, що понівечені трупи і кров також належали гулям.
Вона не бачила Тінь, проте могла зрозуміти по тілах гулів, що він віддалявся.
– Він… захищає нас?
Передчуття Марі не були помилковими. Вона знала, що Тінь прийшов їх урятувати.
Вона швидко одягнулася, зібрала речі і вистрибнула у вікно другого поверху.
– Дякую, Тінь…
Марі палкими очима подивилася в той бік, де він зник.
Вона рішуче пообіцяла, що колись поверне йому послугу… А далі Марі скористалася безладом і втекла.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм. WhatsApp.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥