Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて!』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм. WhatsApp.

Розділ 1. Полювання на бандитів у Беззаконному місті! Частина 4
***
Гільдія темних лицарів знаходилася у скрутному становищі.
Хоча тут зібралися найкращі магічні фехтувальники для того, щоб впоратися з шаленством гулів, через кількість і посилення супротивників, лицарі були змушені відступати.
– Сильна Рука Ґрейн також поранений!! Нам потрібно відступити!
– Не мели дурниць! Це ваш пост!! Хто стане замість вас?!!
– Це не моя проблема!! У нас ще один поранений!! Ви хочете, щоб вони ось так померли?!
Група темних лицарів на головній вулиці була оточена гулями. Хоча фехтувальники відчайдушно намагалися чинити опір, але нескінчений натиск супротивника виснажував їхні сили.
– Всі! Виконуйте накази!
Клавдія, елітна співробітниця Гільдії темних лицарів, відповідала за керівництво операцією з упокорення Кривавої Королеви. Вона з усіх сил напружувала голос, але це було лише питанням часу, коли моральний дух упаде, а вони зазнають краху.
Вулиці були завалені трупами гулів.
Вони зібрали найкращих темних лицарів, тож в індивідуальній силі мечники значно переважали супротивників.
Однак ніхто не очікував, що на них кинеться така кількість гулів.
Ймовірно, цей злочин планували протягом багатьох років.
Навіть з такими видатними темними лицарями, вони не здатні наблизитися до підніжжя Багряної Вежі. Ось якою була сила Кривавої Королеви, що контролювала третину Беззаконного міста…
Клавдія, яка не раз і не два у Гільдії темних лицарів чула, що у справи Беззаконного міста краще не втручатися, нарешті зрозуміла значення цих слів і прокляла рішення вищих чинів, за те, що вони проігнорували це.
– Кляті старигані.
Зазвичай Клавдія ніколи не висловлювалася про них так різко на публіці. Один із клятих стариганів хапав її за дупу, інший не відводив очей від грудей, а ще один наполегливо запрошував відвідати його кімнату… О, вона могла продовжувати до нескінченності.
Клавдія вирішила проігнорувати вказівки, які їй дали, і скомандувати відступ. Якщо після цього старигані надумають понизити її, то вона суне їм заяву про відставку прямо у сонячне сплетіння.
Однак наразі Клавдія разом з іншими застрягла посеред натовпу упирів.
Простіше сказати «відступайте», ніж зробити.
– Уже пізно, га…? – вона посміялася з себе. Якби ж тільки рішення було прийнято раніше.
Вона проявила дурість, бо відкладала це рішення через спробу захистити себе.
Клавдія дістала меч і приготувалася.
Вона не мала наміру ризикувати власним життям заради тих стариганів з Гільдії темних лицарів і, чесно кажучи, її не хвилювали егоїстичні м’язоголові магічні мечники, якими вона командувала.
Однак Клавдія мусила взяти на себе відповідальність за затримку рішення.
– Відступаємо! Я прикрию!
Вона почала свій шлях як звичайний темний лицар і докладала немало зусиль, щоб просунутися вгору. Попри її зовнішність, Клавдія була впевнена у своїй навичці фехтування.
– Нарешті! Вона сказала – відступати!
– Ха, залишаю це на тебе! Я звалюю!!
Темні лицарі відступали один за одним, обтікаючи її, як вода камінь.
Коли Клавдія різала гулів, то подумки закричала:
«Хоча б один міг залишитися і допомогти!»
Гулі напирали. Темні лицарі тікали. А Клавдія, яка боролася з шаленим натиском, відступала.
Однак одній людині важко було утримати таку навалу – Клавдія досить швидко досягнула межі своїх можливостей.
Коли вона послизнулася на крові, гулі кинулися на неї.
– Кх…!
Клавдія заплющила очі – мить…
З нічного неба спустився чорний мечник.
– Е, ти…?
Одним помахом меча він змів гулів, що накинулися на Клавдію. Її погляд прикипів до чудової форми фехтування.
Чорний мечник нахилився, низько тримаючи меч, яким різко змахнув – і тоді…
– Настав час знищення… «Чорний вихор».
Меч фехтувальника у смолисто-чорному вбрані виріс, аж поки не став більшим за ріст власника.
Наступної миті здійнявся чорний вихор.
Він різав гулів так, ніби вони були папірцями. В одну мить величезна група гулів була знищена.
– Та ти жартуєш…
Клавдія сіла і подивилася на чорного мечника.
Її серце тремтіло від прекрасної траєкторії меча і щільності магічної сили, вкладеної в удар. Вона теж була магічним фехтувальником, тому розуміла, якими надзвичайними були його здібності.
Темні лицарі, що до цього тікали, зупинилися і шокованими очима дивилися на чорного мечника.
– Щ-що це…?
– Він в одну мить знищив усіх гулів…
Темні лицарі з Гільдії здійняли галас.
– Шаленство почалося… Вам не під силу впоратися з цим…
Мечник абсолютно не звертав уваги на шум, коли він заговорив, то його голос звучав так, ніби долинав з безодні.
– Шаленство…?
– Місяць – червоний, часу залишилося небагато…
У нічному небі плив червоний місяць.
Клавдія не могла пригадати, чи бачила вона коли-небудь місяць таким червоним. Вона вважала, що це було моторошно, але не знала причини зміни кольору.
– Місяць – червоний… Не може бути…
У цей момент Клавдія поєднала події, що відбувалися у Беззаконному Місті, зі старою легендою, яку чула в дитинстві.
– Не можу повірити, що це той самий червоний місяць…?!
Якщо це так, то вони всі були у небезпеці.
Коли тисячі років тому, з’явився червоний місяць, то вампіри за одну ніч знищили цілу країну. Якщо так триватиме і далі, стародавня трагедія могла повторитися знову.
– С-стривайте! Як частина Гільдії темних лицарів, я прошу вашої допомоги! – Клавдія зупинила чорного мечника, коли він повернувся і збирався піти.
Його неймовірні здібності їм дуже допоможуть. Звичайно, проблема була в тому, як переконати тих клятих стариганів з вищих чинів…
– У цьому нема потреби – я скоро покінчу з цим, – спокійно відповів він.
– Покінчите…? – Клавдія затремтіла. – Невже ви сам збираєтеся битися з Кривавою Королевою…?!
Це було абсолютно неможливим.
Що Кривава Королева, що червоний місяць – вони були на рівні стихійних лих. Лише об’єднана сила всіх королівств могла протистояти їм.
Але для цього смолисто-чорного мечника… це цілком могло бути здійсненим.
– Х-хто ви…?
– Мене звати Тінь… Я той, хто ховається в тіні, і полює на тіні…
Клавдія приголомшеного дивилася на те, як він ішов по кривавому килимі. За його спиною майорів смолисто-чорний плащ.
– То це Тінь… – промимрила Клавдія.
Топ-топ, звуки його кроків віддалялися.
Він прямував до того місця, де виднілася Багряна Вежа. Над містом сяяв темно-червоний місяць.
***
– Пане Крімсоне, жертва готова.
– Зрозумів…
Крімсон, який дивився на Беззаконне місто, перевів погляд на місяць, що плив у нічному небі. У нього було красиве обличчя, а винно-червоне волосся плавно стікало вбік.
– Червоний місяць… ще не досягнув…
Місяць забарвився червоним, але цього було недостатньо. Їм доведеться зачекати ще трохи, щоб бути абсолютно впевненими.
– Як проходить завоювання міста?
– Завоювання почалося гладко, як і було заплановано. Але…
– Але?
Крімсон обернувся і поглянув на підлеглого, який раптом замовк.
Чоловік смикнувся, його очі забігали туди-сюди, але він знову заговорив:
– Але… є зони, де опір сильніший, ніж ми очікували.
– Це заслуга Гільдії темних лицарів?
– Ні, вони не є загрозою. Є троє, які чинять опір. Перша – лисиця-демон Юкіме. Другий – тиран Джаггернаут.
– Ці двоє…
Крімсон нахмурився й опустив погляд на Беззаконне місто. Зграя гулів постійно розширювала свою зону впливу, але були три течії, які рухалися проти них.
Демон-лисиця Юкіме, володарка Білої Вежі, і тиран Джаггернаут, володар Чорної Вежі. Крімсон багато разів зазнав гірких поразок від цих двох. Хоча він не хотів цього визнавати, але вони були трохи сильнішими за нього.
Але так було до сьогоднішнього дня.
З’явився червоний місяць. Все, що йому потрібно зробити, це відродити королеву – і ці двоє теж потонуть у морі крові.
– Ку-ха-ха… Нехай роблять, що хочуть. Їм все одно не дістатися до нас. Щойно Кривава Королева відродиться, перемога буде за нами…
Крімсон сміявся, прямуючи до труни, що стояла по центру кімнати.
– Моя кохана королево… Скоро ми будемо правити світом…
Погладжуючи труну, він раптом дещо усвідомив.
– Стривай, ти сказав «три». Хто третій?
Крімсон знав лише двох, хто міг протистояти червоному місяцю.
– М-ми не зовсім впевнені. Але нам відомо, що він самостійно знищив велику кількість гулів, а також вампірів, яких ми послали як підкріплення.
– Що…?
– Його звати Тінь. На нашу думку, він цілком може становити для нас найбільшу загрозу.
– Тінь… – прошепотів Крімсон і нахмурився.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм. WhatsApp.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥