Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм. WhatsApp.
Розділ 2. Штурм Багряної вежі! Частина 2
***
Тук. Тук. Тук. Почувши тихий стукіт, Бета підняла очі від книги, яку читала.
Коли вона пробіглася поглядом по просторій бібліотеці, то помітила, що частина стіни вібрувала відповідно до звуку.
Хтось бив у стіну ззовні?
Щойно вона про це подумала, як стіна обвалилася і крізь пролом вивалилися дві вкриті піском жінки.
– А-а?!
– Ой.
Чорноволоса дівчина упала на підлогу ниць, а зверху на неї приземлилася інша, рудоволоса.
– Ой… Я не очікувала, що стіна буде такою крихкою.
Брюнетка підняла голову, тримаючись за ніс. Бета негайно впізнала її. Це була Клер Каґено, сестра володаря.
– Тому я говорила тобі бути обережною… – беземоційно зауважила красива рудоволоса дівчина.
– Якби я дослухалася до цієї поради, ми могли б не встигнути. І ще, Мері, чи не могла б ти злізти з мене?
– Ой, вибач, Клер.
Після того, як руда дівчина виконала прохання, вони обидві піднялися і почали струшувати бруд з одягу.
– До речі, де ми?
– Ми маємо бути у підвалі Багряної Вежі, але…
Бета вирішила відповісти на їхнє запитання:
– Ви у підземній бібліотеці Багряної Вежі.
Лице після цього вони нарешті помітили Бету, яка сиділа на стільці.
– …Що ж, знайшли нас досить швидко.
– Тому я і говорила тобі бути обережною…
– Мені шкода. Але так чи так – нас би все одно викрили.
Вони обоє вихопили мечі, готуючись битися з Бетою, що продовжувала сидіти на стільці.
Вона зітхнула і закрила книгу.
– Як прикро… Я навіть подумати не могла, що хтось вийде прямо зі стіни. Тепер мені потрібно позбутися свідків… – пробурмотіла Бета і кинула погляд на Клер. – Але, схоже, це не варіант. З цією краще не зв’язуватися.
Тихим голосом давала вказівки, хоча иглядало так, що в бібліотеці вони були лише у трьох.
– У мене нема бажання битися з вами. Чи не могли б ви, Клер, повернути меч у піхви?
– …! Ти мене знаєш?
– Ви – Клер Каґено, переможниця фестивалю Бушін.
– Схоже, я стала досить відомою. Гаразд, скажи мені хто ти і чого хочеш? Коли я буду переконана, що ти не ворог, ми з радістю відступимо.
– Стривай, Клер…
– У нас нема часу на непотрібні битви. Вона не схожа на того, хто має якесь відношення до Кривавої Королеви, і, крім того… вона досить складний суперник, – коли Клер це сказала, її погляд зробився гострим.
Хоча Бета невимушено сиділа на стільці, але навколо неї була атмосфера, яка явно вказувала на те, що її не так просто перемогти.
– Схоже на те.
Бета була обтягнута чорним костюмом, її обличчя сховане під маскою – вона зовсім не схожа на когось, пов’язаного з Кривавою Королевою. У всякому разі, вона, швидше за все, така ж сама зловмисниця, як і Клер.
– Стосовно того, хто я і яка моя мета…? Так, ви не помилилися, я вторглася у Багряну Вежу, так само як і ви.
– Більше деталей.
– Боюся, це займе деякий час.
– Тоді коротко і з деталями.
– О, звучить як виклик, – Бета знизала плечима. – Мене звати Бета, я з Саду Тіней, прийшла у Багряну Вежу, бо маю тут певні справи.
– Охо? І що забув тут Сад Тіней, про який ходить стільки чуток?
– Хм… Що ж вам розповісти? Є деякі речі, про які я не можу говорити, бо це заборонено. Тоді… З певних причин ми проводимо дослідження «одержимості», і тому хочемо взяти зразок крові прародителя.
– Одержимість…?!
– Навіщо тобі кров прародителя…
Клер зреагувала на одержимість, а Мері на слова про зразок крові прародителя.
– У ході нашого дослідження ми прийшли до певної гіпотези. Існує ймовірність того, що кров одержимих і кров прародителя мають однакове походження, а різниця виникла, коли вона передавалася від батьків до дітей.
– Ти смієш зневажати прародителів…? – погляд Мері зробився суворим, вона міцніше стиснула меч.
– Це лише гіпотеза. Ми, звичайно, не маємо жодного наміру зневажати прародителів. Однак нам потрібен зразок крові для перевірки. Але тепер у мене теж виникло питання. Чому це вас так розлютило, пані Стародавня Мисливиця на Вампірів?
– …?! Ти знаєш, хто я…
– До мене дійшли чутки.
– Зрозуміла… Тоді ти знаєш, що не варто ставати на моєму шляху.
– О, я навіть не думала про це.
Зиркнувши на Бету, Мері вклала меч у піхви. Бета ж знизала плечима і знову відкрила книгу.
– Вампіри живуть довго, а їхні бібліотеки, повні цінних матеріалів, лише підкреслюють це. Отже, чи задоволені ви цим, пані Клер? – запитала вона, повертаючись до читання.
Клер перевела погляд з Мері на Бету і назад, ніби про щось розмірковуючи.
– Є одна річ, яку я хочу знати, – Клер прямо і з серйозним обличчям подивилася на Бету.
– Якщо я можу на це відповісти, – Бета відчула на уважний погляд і підвела голову.
– Чи є спосіб вилікувати одержимість?
Бета не відповіла одразу. Вона якийсь час дивилися на обличчя Клер, явно замислившись.
– Боюся… я не можу відповісти на це питання. Єдине, що я можу сказати, що вам, Клер, нема про що хвилюватися.
– Що ти маєш на увазі?
– Саме те, що я сказала, – Бета перегорнула сторінку, явно не плануючи говорити більше.
Клер цокнула язиком і повернулася на каблуках:
– Ходімо.
Проте Бета зупинила їх з Мері, коли вони зібралися вийти з бібліотеки.
– Стривайте. Пані Клер, чи можу я запитати, чому ви об’єдналися зі стародавньою мисливицею на вампірів і прийшли до Багряної Вежі?
– Чому ти хочеш про це знати?
– Банальна цікавість, нічого більше.
Клер нахмурилася і відповіла:
– Мого молодшого брата Сіда викрала Кривава Королева. Якщо я не покваплюся, його принесуть у жертву.
– Вашого молодшого брата…? – Бета нахилила голову набік.
– Це правда?!
Раптом у бібліотеці, де було лише троє, пролунав четвертий голос.
Коли вони поглянули туди, звідки долинули слова, то побачили жінку, яка з’явилася ніби з повітря. Її тіло також було обтягнуте чорним костюмом, а обличчя приховувала маска.
– Номер 666, стримуйся.
– Але… прошу вибачення…
Номер 666, яка, здавалося, була готова негайно зірватися з місця, придушила емоції й опустила голову, відступивши.
– Цього достатньо? Тоді ми йдемо, – Клер поклала руку на двері бібліотеки.
– Останнє. Невже ви справді не можете спробувати відновити Сховище…?
– Про що ти? – Клер озирнулася.
Однак Бета дивилася не на неї. Її погляд був спрямований на Мері.
– Агов, зажди…
Мері відвела погляд і, не сказавши ні слова, вийшла з бібліотеки. Клер поквапилася за нею.
Деякий час у бібліотеці було чути лише гортання сторінок.
– Номер 666, я в тобі розчарована… – сказала Бета, читаючи книгу.
– Мені дуже шкода… – Номер 666 схилила голову.
– Лямбда високо оцінила твої навички, Альфа ж покладає на тебе великі надії. Але це говорить проти тебе. Крім того, ви двоє мали її зупинити.
– Прошу вибачення.
– Мені шкода-а.
Біля Номера 666 з’явилися дві жінки.
– Це перший вихід Номера 666 «у поле». Номер 664, ти лідер групи, тож це твоя відповідальність.
– Зрозуміла…
– Надалі нам потрібно бути обережнішими. Для ясності, наше завдання полягає в отриманні зразка крові прародителя для лабораторії. Однак володар Тінь сказав, що він подбає про Криваву Королеву, тому ми не повинні діяти недбало. Поки володар ще не прибув, ми маємо продовжити досліджувати матеріали в бібліотеці і збирати будь-що важливе. Повертайтеся до роботи.
– Слухаємося.
Отримавши наказ, троє жінок негайно повернулися до виконання завдання.
***
Як і очікувала Мері, вампірів у Багряній Вежі майже не залишилося.
Проте це не означало, що вони взагалі не стикалися з супротивниками. Час від часу на них нападали вампіри.
Клер змахнула мечем і знесла вампіру голову, але його тіло продовжувало рухатися.
– Проткни серце!
Слідуючи за словами Мері, Клер проткнула серце безголового вампіра – коли вона це зробила, від місця удару пішли тонкі тріщини, які сяяли червоним світлом. Через мить від нападника не залишилося нічого, крім попелу.
За спиною Клер Мері добила останнього ворога.
Саме завдяки її допомозі вони змогли пройти всі атаки неушкодженими.
Хоча Мері не володіла такою кількістю магічної сили, як Клер, вона вправно користувалася мечем. І, що важливіше, звикла боротися з вампірами.
Більшість вампірів покладалися на фізичні здібності в бою, проте було досить просто уявити, якими б складними супротивниками вони були б з такими надлюдськими рухами і приголомшливою регенерацією.
Але Мері ніби читала їхні дії наперед, а її рухи були стрімкими і точними.
Її допомога була дуже важливою для порятунку Сіда. Клер добре це розуміла.
Однак… вона не могла не запитати.
– Ти щось приховуєш від мене? – поставила запитання Клер Мері, яка похмуро дивилися на купку залишеного попелу.
– Про що ти…? – Мері обернулася з байдужим виразом обличчя.
– Ти дивно поводилася в бібліотеці. Так, ніби ти на боці вампірів. Хіба ти не говорила, що прийшла сюди для того, щоб уполювати Криваву Королеву?
– Я тут саме для цього.
– Справді? Тоді в мене запитання: звідки ти так багато знаєш про вампірів? Я можу сказати про це, спостерігаючи за тим, як ти б’єшся, – ти знаєш, про що вони думають. Ти розумієш їх краще, ніж будь-хто інший.
– Бо я присвятила все своє життя полюванню на Криваву Королеву…
– А я кажу, що цього недостатньо для пояснення. Що означають ті останні слова, сказані в бібліотеці? Що ще за Сховище? Що ще за відновлення?
З кожним реченням тон Клер ставав все жорсткішим.
Проте Мері не відповіла.
– Ти не можеш і далі мовчати, – зауважила Клер.
– Що ж, ти нічим не відрізняєшся.
– Га?
– Ти ж теж приховуєш дещо від мене. Чому тебе так цікавить одержимість?
– Я…
– Всі знають, що її неможливо вилікувати.
– …Гадаю, це так, – Клер прикусила губу.
– У кожного є свої таємниці. Чи не так?
– …Можливо, нам краще припинити ставити запитання. Я допоможу тобі розібратися з Кривавою Королевою, а ти допоможеш мені врятувати брата.
– Звучить непогано…
Коли вони продовжили рухатися далі, то не зустрічалися очима.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм. WhatsApp.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥